https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/966 Fri, 12 Jun 2026 03:25:50 GMT 2026-06-12T03:25:50Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19675 Особливості клінічного профілю військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом Молдавська, Х. О.; Опря, Є. В.; Moldavska, Kh. O.; Oprya, Ye. V. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є серйозною психічною проблемою, що виникає у людей, які були свідками травматичних подій, як-от війна, насильство або природні катастрофи. Хоча існують різноманітні методи лікування ПТСР, не всі пацієнти реагують на них, що підкреслює потребу у розробленні нових та більш ефективних підходів. З метою вивчення особливостей клініко-психологічних та соматовегетативних проявів психосоматичних розладів у військовослужбовців із ПТСР обстежено 55 чоловіків віком від 20 до 60 років. Підтверджена особливість клінічних проявів ПТСР — флуктуаційна (хвилеподібна) схема перебігу. Виявлені психосоматичні розлади, які формувалися внаслідок ПТСР, мали пароксизмальний характер, а найбільш поширеними та вираженими були афективні та тривожні розлади, що підтверджувало теорію кіндлінгу щодо епілептиформної природи процесу. Отже, досліджувані стани виникають унаслідок порушення електричної активності головного мозку, потребують відповідного електроенцефалографічного обстеження та подальшого впливу на біопотенціали головного мозку з метою корекції виявлених порушень та реабілітації осіб із ПТСР. Врахування клінічних та патогенетичних особливостей формування ПТСР дасть змогу розробити комплексні програми терапії та медико-психологічної реабілітації, що сприятимуть відновленню та покращенню якості життя пацієнтів.; Post-traumatic stress disorder (PTSD) is a serious mental health problem that occurs in people who have witnessed traumatic events such as war, violence or natural disasters. Although there are a variety of treatments for PTSD, not all patients respond to them, highlighting the need to develop new and more effective approaches. In order to study the features of clinical-psychological and somatic-vegetative manifestations of psychosomatic disorders in combatants with PTSD, 55 men aged 20 to 60 were examined. Such a feature of the clinical manifestations of PTSD as a fluctuating (wave-like) flow pattern was confirmed. The identified psychosomatic disorders that were formed as a result of PTSD had a paroxysmal character, and the most common and pronounced were affective and anxiety disorders, which confirmed the kindling theory regarding the epileptiform nature of the process. Thus, the states under investigation arise as a result of disturbances in the electrical activity of the brain, require an appropriate electroencephalographic examination, and further influence on the biopotentials of the brain in order to correct the detected disturbances and rehabilitate persons with PTSD. Taking into account the clinical and pathogenetic features of the formation of PTSD will allow the development of comprehensive programs of therapy and medical and psychological rehabilitation, which will contribute to the recovery and improvement of the quality of life of patients. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19675 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19672 Комплексній підхід до корекції депресивних розладів у хворих на рак ендометрію, коморбідний з ожирінням Опря, Є. В.; Станіславчук, В. В.; Морванюк, Г. В.; Фучеджі, В. Д.; Бєлогрудова, К. К.; Баскіна, В. В.; Oprya, Ye. V.; Stanislavchuk, V. V.; Morvaniuk, H. V.; Fuchedzhi, V. D.; Bielohrudova, K. K.; Baskina, V. V. Статтю присвячено проблематиці коморбідності психічних розладів, онкопатології та ожиріння. Підтверджено вплив стресу на харчову поведінку та вплив ожиріння на перебіг онкозахворювання. У статті показано, що впливаючи на депресивні, тривожні та інші психопатологічні симптоми, за допомогою адекватних та своєчасно застосованих психотерапевтичних методик у комплексному лікуванні, можна покращити якість життя пацієнтів. У статті проаналізовано велику кількість наукових досліджень, присвячених проблематиці найтяжчого перебігу раку через вплив стресових факторів на різних етапах онкозахворювання. Також у цій статті продемонстровано актуальність антидепресивної терапії у лікуванні депресивних, тривожних та больових розладів онкохворих, з урахуванням взаємодії антидепресантів з протипухлинними препаратами.; This paper is devoted to the problem of comorbidity of mental pathology, oncopathology and obesity. The impact of stress on eating behavior and the impact of obesity on the course of cancer have been confirmed. The paper shows that impact on depressive, anxiety and other psychopathological symptoms with the adequate and timely applied psychotherapeutic methods in complex treatment can improve the quality of life of patients. The paper analized a large number of scientific studies devoted to the problem of a more severe course of cancer due to the influence of stress at various stages of cancer. The review also demonstrates the importance of using modern psychotropic drugs from the group of antidepressants in the treatment of depressive, anxiety and pain disorders of oncology patient, taking into account interactions antidepressants with anticancer drugs. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19672 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19665 Вплив стресу на роботу викладачів та його корекція Морванюк, Г. В.; Morvanyuk, H. V. У статті проведено дослідження чинників стресу та його вплив на роботу викладачів медичних закладів вищої освіти, що дозволило запропонувати практичні рекомендацій щодо його ефективного подолання. Це не лише сприятиме збереженню психічного й фізичного здоров’я викладачів, але й покращить ефективність підготовки майбутніх лікаріва. Серед найпоширеніших чинників стресу, пов’язаних із воєнним станом, опитані викладачі Одеського національного медичного університету вказали перебої з електроенергією і зв’язком, фізичну небезпеку, соціально-психологічну напругу та підвищену відповідальність. Це мало багатовимірний вплив на всі аспекти їхньої професійної діяльності, а саме призводило до зниження якості комунікації зі здобувачами, погіршення когнітивної діяльності, виснаження фізичних та емоційних ресурсів та, в деяких випадках, розвивалися психосоматичні розлади. Тому ефективні підходи до стрес-менеджменту мають бути багатовимірними, охоплюючи як індивідуальні техніки саморегуляції, так і колективно-організаційні механізми підтримки.; The paper presents a study of stress factors and their impact on the work of teacher at medical higher education institutions, which allowed for the proposal of practical recommendations for its effective management. This will not only contribute to preserving the mental and physical health of teacher but also to improving the effectiveness of education for future doctors. Among the most common stress factors associated with martial law, surveyed teachers of Odesa National Medical University indicated power and communication outages, physical danger, social&psychological tension, and increased responsibility. This had a multidimensional impact on all aspects of their professional activities, namely leading to a reduction in the quality of communication with students, deterioration of cognitive activity, exhaustion of physical and emotional resources, and, in some cases, to the development of psychosomatic disorders. Therefore, effective approaches to stress management should be multidimensional, encompassing both individual self&regulation techniques and collective& organizational support mechanisms. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19665 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19661 Тактика психотерапії при психічних розладах після перенесеної коронавірусної хвороби COVID-19 Марута, Н. О.; Панько, Т. В.; Федченко, В. Ю.; Шевченко-Бітенський, К. В.; Семікіна, О. Є.; Явдак, І. О.; Денисенко, М. М.; Маркозова, Л. М.; Maruta, N. O.; Panko, T. V.; Fedchenko, V. Yu.; Shevchenko-Bitensky, K. V.; Semikina, O. E.; Yavdak, I. O.; Denysenko, M. M.; Markozova, L. M. Пандемія COVID-19 спричиняє численні фізичні та психічні наслідки, які суттєво погіршують стан здоров’я та соціальне функціонування населення. Встановлено, що під впливом пандемії COVID-19 формується широкий спектр психічних розладів (тривожні та депресивні розлади, посттравматичні стресові розлади, порушення харчової поведінки) та психологічні порушення (стресові реакції, смуток, почуття ізоляції). Мета дослідження: розроблення системи комплексної психотерапії психічних розладів унаслідок перенесеної коронавірусної хвороби COVID-19. У дослідження було залучено 63 пацієнти з психічними розладами після перенесеної коронавірусної інфекції COVID-19. Діагноз встановлений відповідно до критеріїв МКХ-10: розлади настрою (афективні розлади) (F32.0 – F32.2) – 34 пацієнти, невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади (F40 – F45) – 32 пацієнти, інші психічні розлади, спричинені ураженням чи дисфункцією головного мозку або внаслідок соматичної хвороби (F06.3 – F06.6) – 31 пацієнт. Отримані в результаті дослідження дані свідчать, що внаслідок коронавірусної хвороби COVID-19 виникають різноманітні психічні розлади в межах невротичних, пов’язаних зі стресом та соматоформних розладів, афективних розладів та психічних розладів органічного ґенезу. Психічні розлади внаслідок коронавірусної хвороби COVID-19 характеризуються комплексом змін у психічному стані та психологічних установках, що суттєво погіршує стан пацієнтів. До таких змін належать не лише клініко-психопатологічна симптоматика, а й патологічні зміни в копінг-стратегіях, рівні адаптивності, порушення фрустраційної толерантності та якості життя. Також вагомий внесок у перебіг розладу робить комплекс психотравматичних чинників, який ускладнює перебіг психічних розладів. Усе це потребує комплексного специфічного підходу до терапії психічних розладів унаслідок коронавірусної хвороби COVID-19, яка повинна включати як фармакотерапію, так і психотерапію. Фармакотерапію призначають з урахуванням переважної клінічної симптоматики. Зокрема, у разі вираженої депресивної симптоматики призначають антидепресанти з групи селективних інгібіторів зворотного захвату серотоніну або селективних інгібіторів зворотного захвату серотоніну та норадреналіну; якщо переважає тривожний симптомокомплекс – анксіолітики. Крім того, доцільно використовувати загальнозміцнювальні препарати та, в разі потреби, – судинні препарати. Психотерапія повинна мати етапний та послідовний характер: 1 етап – інформаційнодіагностичний, 2 етап – лікувально-стабілізувальний, 3 етап – реабілітаційний, 4 етап – профілактичний. На кожному етапі застосовують різні техніки когнітивно-поведінкової терапії, наративно-експозиційної терапії, арттерапії, сімейної психотерапії. Реалізація такого підходу свідчить про його ефективність. За розробленою системою проліковано 63 пацієнти з психічними розладами після коронавірусної хвороби COVID-19 (F40 – F45 – 22 пацієнти, F32.0 – F32.2 – 21 пацієнт, F06.3 – F06.6 – 20 пацієнтів). Після проведеної терапії у 76,19 % спостерігалось значне покращення стану, у 14,29 % – покращення, у 9,52 % – незначна динаміка.; The COVID-19 pandemic causes numerous physical and mental consequences that significantly worsen the health and social functioning of the population. It has been established that a wide range of mental disorders (anxiety and depressive disorders, post-traumatic stress disorders, eating disorders) and psychological disorders (stress reactions, sadness, feelings of isolation) are developing under the influence of the COVID-19 pandemic. The COVID-19 pandemic causes numerous physical and mental consequences that significantly worsen the health and social functioning of the population. The purpose of the study: development of complex psychotherapy for mental disorders due to the transferred coronavirus disease COVID-19. The study included 63 cases with mental disorders after a cardiac infection of COVID-19. The diagnosis was made according to the ICD-10 criteria: mood disorders (affective disorders) (F32.0 – F32.2) – 34 patients, neurotic, stress-related and somatoform disorders (F40 – F45) – 32 patients, other mental disorders caused by the injury or brain dysfunction or as a result of somatic disease (F06.3 – F06.6) – 31 patients. The data obtained as a result of the study indicate that as a result of the coronavirus disease COVID-19, various mental disorders occur within the limits of neurotic, stress-related and somatoform disorders, affective disorders and mental disorders of organic origin. Mental disorders due to the coronavirus disease COVID-19 are characterized by a complex of changes in the mental state and psychological instructions, which significantly worsens the condition of patients. Such changes include not only clinical and psychopathological symptoms, but also pathological changes in coping strategies, the level of adaptability, frustration tolerance and quality of life. Also, a complex of psychotraumatic factors, which complicates the course of mental disorders, makes a significant contribution to the course of the disorder. All this requires a complex specific approach to the therapy of mental disorders due to the coronavirus disease COVID-19, which should include both pharmacotherapy and psychotherapy. Pharmacotherapy is prescribed taking into account the dominant clinical symptoms. Thus, with the severity of depressive symptoms, antidepressants from the group of selective serotonin reuptake inhibitors or selective serotonin and norepinephrine reuptake inhibitors are prescribed; with the severity of an alarming symptom complex — anxiolytics. In addition, it is advisable to use general strengthening drugs and, if necessary, vascular drugs. The data obtained as a result of the study indicate that as a result of the coronavirus disease COVID-19, various mental disorders occur within the limits of neurotic, stress-related and somatoform disorders, affective disorders and mental disorders of organic origin. Mental disorders due to the coronavirus disease COVID-19 are characterized by a complex of changes in the mental state and psychological instructions, which significantly worsens the condition of patients. Such changes include not only clinical and psychopathological symptoms, but also pathological changes in coping strategies, the level of adaptability, frustration tolerance and quality of life. Also, a complex of psychotraumatic factors, which complicates the course of mental disorders, makes a significant contribution to the course of the disorder. All this requires a complex specific approach to the therapy of mental disorders due to the coronavirus disease COVID-19, which should include both pharmacotherapy and psychotherapy. Pharmacotherapy is prescribed taking into account the dominant clinical symptoms. Thus, with the severity of depressive symptoms, antidepressants from the group of selective serotonin reuptake inhibitors or selective serotonin and norepinephrine reuptake inhibitors are prescribed; with the severity of an alarming symptom complex – anxiolytics. In addition, it is advisable to use general strengthening drugs and, if necessary, vascular drugs. Psychotherapy should be staged and sequential in nature: 1st stage – informative and diagnostic, 2nd stage – therapeutic and stabilizing, 3rd stage – rehabilitative, 4th stage – preventive. Each stage includes various techniques of CBT, NET, art therapy, family psychotherapy. The implementation of this approach proves its effectiveness. According to the developed system, 63 patients with mental disorders after the coronavirus disease COVID-19 were treated (F40 – F45 – 22 patients, F32.0 – F32.2 – 21 patients, F06.3 – F06.6 – 20 patients). After the therapy, 76.19 % showed significant improvement, 14.28 % showed improvement, and 9.53 % showed slight improvement. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19661 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19606 Внутрішньоособистісні конфлікти, як чинник професійного становлення майбутніх фахівців спеціальності І7 «Терапія та реабілітація» Єрмолаєва, А. В.; Макарова, І. В.; Сапа, Ю. С. Підготовка фахівців спеціальності «Терапія та реабілітація» у закладах вищої освіти відбувається в умовах підвищених навчальних, емоційних та соціально-психологічних навантажень. Майбутні фізичні терапевти мають опановувати значний обсяг теоретичних знань, практичних навичок, клінічного мислення та міжособистісної взаємодії з пацієнтами, що вимагає високого рівня особистісної зрілості, стресостійкості та професійної ідентичності. У цьому контексті навчальне середовище стає потужним чинником формування як професійних компетентностей, так і внутрішньоособистісних психологічних суперечностей. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19606 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19454 Алкогольна залежність як комплексна проблема в умовах військового стану Пилипенко, Д. Г.; Мякішев, О. Є.; Перчик, А. О.; Орловська, Л. С.; Націнець, В. Й.; Опря, Є. В.; Донець, О. Ю.; Pylypenko, D. G.; Myakishev, O. E.; Perchik, A. O.; Orlovska, L. S.; Natsinets, V. Y.; Oprya, Ye. V.; Donets, O. Yu. У статті розглянуто алкогольну залежність як комплексну медико-психосоціальну проблему населення України, що супроводжується порушенням психоемоційного стану, зниженням соціального функціонування, формуванням коморбідних тривожних і депресивних розладів, а також підвищенням суїцидального ризику. Концепція дослідження передбачала оцінку шести взаємопов’язаних компонентів: причин початку вживання алкоголю (роль хронічного стресу, психотравми, втрат, соціальної ізоляції та професійного вигорання); рівня усвідомлення проблеми та частоти вживання; психоемоційного стану (порушення сну, тривожні й депресивні симптоми, суїцидальні думки та спроби); маркерів важкості залежності (толерантність, алкогольна амнезія, агресивна поведінка, вживання для зняття абстиненції та уникнення дискомфорту); наявності екзистенційних переживань і втрати сенсу життя; готовності до змін і потреби у спеціалізованій допомозі. Отримані результати демонструють високу поширеність поліадиктивної поведінки та тяжких маркерів алкогольної залежності, зокрема формування толерантності, синдрому відміни та втрати контролю. Встановлено парадоксальне поєднання високого рівня критичного усвідомлення проблеми та готовності до змін у осіб із низькою ефективністю попередніх спроб припинення вживання, що обґрунтовує необхідність інтегрованих програм лікування й реабілітації. Тому реалізація комплексних медико-психологічних підходів, які поєднують наркологічне лікування, психотерапевтичну підтримку, корекцію тривожно-депресивних станів, оцінку суїцидального ризику та формування альтернативних стратегій подолання стресу, є ключовою умовою підвищення ефективності терапії алкогольної залежності та зниження ризику рецидивів. Запропонована структура оцінювання стану пацієнтів може бути використана як практична основа для скринінгу, маршрутизації та планування індивідуалізованих програм медико-психологічної допомоги в умовах сучасних викликів для системи охорони здоров’я України.; This article examines alcohol dependence as a complex medical and psychosocial problem among the Ukrainian population, characterized by disturbances in psychological and emotional well-being, impaired social functioning, the development of comorbid anxiety and depressive disorders, and an increased risk of suicide. The research design involved assessing six interrelated components: the causes of alcohol use initiation (the role of chronic stress, psychological trauma, loss, social isolation, and professional burnout); the level of awareness of the problem and frequency of use; the psychoemotional state (sleep disturbances, anxiety and depressive symptoms, suicidal thoughts and attempts); markers of addiction severity (tolerance, alcohol-induced amnesia, aggressive behavior, use to relieve withdrawal and avoid discomfort); the presence of existential distress and a loss of meaning in life; readiness for change and the need for specialized help. The results demonstrate a high prevalence of poly-substance use and severe markers of alcohol dependence, including the development of tolerance, withdrawal syndrome, and loss of control. A paradoxical combination of a high level of critical awareness of the problem and readiness for change was observed in individuals with low success rates in previous attempts to stop using, which justifies the need for integrated treatment and rehabilitation programs. Therefore, the implementation of comprehensive medical-psychological approaches that combine addiction treatment, psychotherapeutic support, correction of anxiety-depressive states, assessment of suicide risk, and the development of alternative stress-coping strategies is a key condition for improving the effectiveness of alcohol dependence therapy and reducing the risk of relapse. The proposed framework for assessing patients’ condition can serve as a practical basis for screening, referral, and planning individualized medical and psychological care programs in the context of the current challenges facing Ukraine’s healthcare system. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19454 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19362 Поняття та зміст комунікативної компетентності психолога Фучеджі, В. Д. Комунікативна компетентність є однією з основних складових професійної майстерності психолога. Вона визначає здатність фахівця ефективно взаємодіяти з клієнтами, колегами та іншими учасниками процесу, сприяючи досягненню терапевтичних або консультативних цілей. В умовах постійних змін у соціумі, розвитку нових технологій і методів роботи, комунікативна компетентність психолога набуває все більшого значення. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19362 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19285 Використання когнітивно-поведінкової терапії в комплексі психологічної підтримки військовослужбовців із ПТСР: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» Гіга, В. І.; Hiha, V. I. Мета магістерської роботи – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити ефективність використання когнітивно-поведінкової терапії в поєднанні з елементами тілесно-орієнтованої терапії та методами EMDR у структурі психологічної підтримки військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом. У роботі здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз сучасних наукових підходів до розуміння посттравматичного стресового розладу як одного з найпоширеніших наслідків бойової психотравми. Розкрито історичні аспекти формування уявлень про ПТСР, його клініко-психологічні прояви та специфіку перебігу у військовослужбовців. Проаналізовано еволюцію когнітивно-поведінкової терапії від класичних моделей до підходів «третьої хвилі», а також представлено ПТСР з погляду когнітивно-поведінкової терапії. Окрему увагу приділено проблематиці психологічної допомоги військовослужбовцям із ПТСР, зокрема явищам відсіву з терапії, рецидивів, депресії, гіперзбудження, а також лікуванню в умовах постійної загрози та повторної травматизації.; The aim of the master’s thesis is to theoretically substantiate and empirically investigate the effectiveness of cognitive behavioral therapy in combination with elements of body-oriented therapy and EMDR methods within the structure of psychological support for military personnel with post-traumatic stress disorder. The paper provides a comprehensive theoretical analysis of modern scientific approaches to understanding post-traumatic stress disorder as one of the most common consequences of combat-related psychological trauma. The historical aspects of the development of the concept of PTSD, its clinical and psychological manifestations, and the specific features of its course in military personnel are revealed. The evolution of cognitive behavioral therapy from classical models to third-wave approaches is analyzed, and PTSD is also presented from the perspective of the cognitive model. Special attention is paid to the issues of psychological assistance for military personnel with PTSD, in particular therapy dropout, relapse, depression, hyperarousal, as well as treatment under conditions of constant threat and repeated traumatization. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19285 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19224 Особливості спілкування у дітей із розладами аутистичного спектру Донець, О. Ю.; Опря, Є. В.; Бєлогрудова, К. К.; Фучеджі, В. Д.; Морванюк, Г. В.; Пєнова, І. К.; Donets, O. Yu.; Oprya, Ye. V.; Bielohrudova, K. K.; Fuchedzhi, V. D.; Morvaniuk, H. V.; Pienova, I. K. The paper discusses the issues of verbal and non-verbal communication in children with autism spectrum disorders (ASD), a diverse group of mental states related to neuropsychic development disorders, characterized by difficulties in social interaction, communication, and atypical patterns of activities and behaviors, with difficulties in transitioning from one activity to another, a focus on details, and unusual reactions to emotions. The relevance of studying the communication features in children suffering from ASD is due to the importance of enhancing the effectiveness of early diagnosis of these disorders for timely psychological and educational correction of symptoms in children. The article provides a review analysis of the literature over the past 10 years with the aim of systematizing information on communication impairments related to ASD. Systematized features of the development of communication skills in children with ASD compared to healthy children and the characteristics of language and speech, the revealed communication features of such children, which should be used for the development of recommendations for the timely diagnosis of these disorders.; У роботі розглянуто питання особливостей вербальної та невербальної комунікації у дітей із розладами аутистичного спектру (РАС), різноманітної групи психічних станів, що відносяться до порушень нейропсихічного розвитку та характеризуються труднощами із соціальною взаємодією, спілкуванням та нетиповими моделями діяльності та поведінки з труднощами з переходом від одного виду діяльності до іншого, зосередженістю на деталях і незвичними реакціями на емоції. Актуальність вивчення особливостей спілкування у дітей, що страждають на РАС, обумовлена важливістю підвищення ефективності ранньої діагностики цих розладів для вчасного проведення психолого-педагогічної корекції симптомів у дітей. У статті проведений оглядовий аналіз літератури за останні 10 років з метою систематизації інформації щодо порушень спілкування при РАС. Систематизовані особливості розвитку комунікативних навичок у дітей з РАС у порівнянні із здоровими дітьми та особливості мови та мовлення, виявлені особливості комунікації таких дітей, що має бути використано для розробки рекомендацій по вчасній діагностиці цих розладів.. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19224 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19047 Особливості взаємодії у дітей із розладами дефіциту уваги та гіперактивності та шляхи ії корекції Донець, О. Ю.; Опря, Є. В.; Чернова, Т. М.; Бєлогрудова, К. К.; Фучеджі, В. Д.; Пєнова, І. К.; Donets, O. Yu.; Oprya, Ye. V.; Chernova, T. M.; Bielohrudova, К. К.; Fuchedzhi, V. D.; Pienova, I. K. Метою дослідження є аналіз й систематизація даних щодо особливостей спілкування і взаємодії з однолітками у дітей, що страждають розладами дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ), для подальшого використання одержаних результатів при плануванні організаційних і психокорекційних заходів. У статті проведений оглядовий аналіз літератури за останні 10 років з метою систематизації інформації щодо особливостей комунікації у осіб із РДУГ. Систематизовані особливості розвитку комунікативних навичок у дітей з РДУГ у порівнянні із здоровими дітьми, особливості спілкування та взаємодії дітей, що має бути використано для розробки рекомендацій по вчасній діагностиці цих розладів. Допомога таким пацієнтам мусить бути комплексною. Для ефективного долання РДУГ у дітей рекомендовано проводити психотерапевтичну роботу з сім’єю, навчання батьків принципам виховання дитини зі РДУГ. Робота з дитиною включає педагогічну корекцію, розвиток у дитини навичок соціальної взаємодії (поведінкова терапія) і, при необхідності, медикаментозну терапію. Для кращої соціалізації дітей корисно проводити корекцію соціальної поведінки дітей із РДУГ, а також педагогічну роботу в колективі, де навчається така дитина, для боротьби з упередженим ставленням до неї однолітків.; The purpose of the study is to analyze and systematize data on the characteristics of communication and interaction with peers in children suffering from attention deficit hyperactivity disorder (ADHD), for further use of the results obtained in planning organizational and psychocorrectional measures. The article presents a review analysis of literature from the past 10 years aimed at systematizing information on the communication features of individuals with ADHD. Children with this disorder experience difficulties in relationships with both peers and adults. Interpersonal behavior of children with ADHD is often characterized by impulsiveness, intrusiveness, excessive talkativeness, disorganization, and sometimes aggression. These traits complicate social relationships, interaction, and cooperation with others. Communication disorders are not included among the diagnostic criteria for ADHD, so these disorders are considered comorbid. Assistance for such patients must be comprehensive. For effective management of ADHD in children, it is recommended to carry out psychotherapeutic work with the family and to teach parents the principles of raising a child with ADHD. Work with the child includes educational correction, development of the child’s social interaction skills (behavioral therapy), and, if necessary, medication therapy. For better socialization of children, it is useful to correct the social behavior of children with ADHD, as well as to conduct educational work within the group where the child studies to combat peers’ biased attitudes toward them. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19047 2025-01-01T00:00:00Z