Видання іноземною мовою. Кафедра педіатрії

Exploring the Viral Paradigm – Acute Cold Respiratory Syndrome: A Comparative Pathophysiological Analysis and Rationale for Nosological Differentiation in ICD-11 in Accordance with WHO Classification Reform

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Exploring the Viral Paradigm – Acute Cold Respiratory Syndrome: A Comparative Pathophysiological Analysis and Rationale for Nosological Differentiation in ICD-11 in Accordance with WHO Classification Reform Gozhenko, A. I.; Biryukov, V. S.; Popovych, I. L.; Gozhenko, O. A.; Vitiukov, O. S.; Zukow, W. Acute respiratory illnesses, collectively referred to as the "common cold," represent one of the most prevalent conditions worldwide, affecting billions of individuals annually and imposing an enormous socioeconomic burden estimated at over $40 billion per year in the United States alone. Despite their ubiquity, the etiopathogenesis of these conditions remains insufficiently understood and scientifically contested. Contemporary medicine attributes all common cold episodes exclusively to viral infections – predominantly rhinoviruses (30– 50%), coronaviruses (10–15%), and other respiratory viruses. However, this monocausal viral paradigm fails to explain several welldocumented clinical and epidemiological inconsistencies: the onset of symptoms within minutes of cold exposure (far preceding any possible viral incubation period), the reversibility of symptoms upon rewarming, the absence of fever in a substantial proportion of cases, and the paradoxical age-related pattern of incidence in which elderly individuals – despite progressive immunosenescence – suffer fewer episodes than children or young adults. These unresolved contradictions call for a fundamental reassessment of the pathogenesis of cold-associated respiratory disease. The present review builds upon and extends the pathophysiological framework systematically introduced by Gozhenko et al. (2025, 2026), who first proposed a paradigmatic shift from a pathogen-centric to a host-response model of the common cold, and who first described the five interconnected pathophysiological mechanisms forming a self-sufficient symptom cascade independent of any viral agent. Objective. This narrative review critically examines the role of cold exposure and cold stress in the pathogenesis of acute upper respiratory tract disorders and proposes a novel conceptual framework distinguishing two fundamentally different clinical entities: Acute Cold Respiratory Syndrome (ACRS) and Acute Viral Respiratory Syndrome (AVRS). The review introduces a three-phase model of ACRS in which coldinduced vascular dysfunction opens a "gateway" for endogenous microbiome activation, followed by neutrophilic inflammation as a second phase – a mechanism analogous to the ancient folk tradition of steam inhalation therapy (potato steam, warm dry air inhalation documented by British researchers approximately 20 years ago). The review further presents evidence supporting a paradigmatic shift from a pathogencentric to a host-response model, as proposed by Gozhenko et al. (2025, 2026), and provides formal justification for WHO ICD-11 nosological reform. Methods. A comprehensive narrative literature review was conducted across PubMed/MEDLINE, Scopus, Web of Science, and Google Scholar databases, covering publications from 1946 to 2026 in English, Ukrainian, and Polish. Search terms included: cold stress, thermoregulation, upper respiratory tract, mucosal immunity, vasoconstriction, common cold pathophysiology, mucociliary clearance, cold air inhalation, HPA axis immune suppression, TRPM8, TRPA1, nasal mucosa cold, respiratory microbiome, neutrophilic inflammation, warm air inhalation therapy, geomagnetic disturbances immune, aromatherapy nasal. Artificial intelligence tools (large language models) were used exclusively for auxiliary tasks — initial literature sorting, grammatical proofreading, and reference formatting – with all scientific content, analyses, and conclusions being the sole intellectual product of the authors. Original thermodynamic calculations of metabolic energy expenditure during cold air breathing were performed and are presented in full within the manuscript. Results. Convergent evidence from physiology, immunology, neuroscience, thermodynamics, and microbiology reveals a three-phase pathophysiological model of ACRS fundamentally distinct from AVRS. Phase I (Initiation, 0–30 min): Cold air activates TRPM8 (threshold <25–28°C) and TRPA1 (threshold <17°C) thermosensory receptors, triggering rapid sympathetically mediated vasoconstriction within seconds to minutes, followed by reactive vasodilation with ischemia–reperfusion injury, release of histamine, bradykinin, prostaglandins (PGE₂, PGD₂), leukotrienes (LTC₄, LTD₄), and substance P – producing the clinical triad of rhinorrhea, nasal congestion, and sneezing independently of any viral agent. Phase II (Microbiome Activation and Bacterial Phase, 2–24 h): Cold-induced vascular dysfunction, mucociliary paralysis, and local immunosuppression open a "gateway" for the resident upper respiratory tract microbiome. The shift from protective commensals (Lactobacillus spp., Dolosigranulum pigrum) toward opportunistic pathogens (Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae) triggers neutrophilic recruitment and the classical inflammatory response — explaining why "pure" ACRS, if untreated, progresses to purulent rhinitis and sinusitis without any external viral agent. Phase III (Resolution or Viral Superinfection, 6 h – 3 days): Upon rewarming, pure ACRS resolves spontaneously. However, cold-induced mucociliary dysfunction, reduced sIgA, and suppressed interferon signaling create a "window of vulnerability" (2–4 h) that maximally favors viral invasion — explaining the clinical phenomenon of "severe cold after chilling." The comparative analysis of ACRS versus AVRS (Gozhenko et al., 2025, 2026) demonstrates that these two entities differ fundamentally in trigger (cold stress vs. external viral agent), incubation period (absent vs. obligatory 12–72 h), pathogenetic mechanism (thermoregulatory vasospasm → microbiome activation → neutrophilic inflammation vs. viral cytopathic effect → interferon response → adaptive immunity), seasonality (strictly temperature-dependent vs. year-round, as demonstrated by the COVID-19 pandemic), and therapeutic target (rewarming, steam inhalation, saline rinses vs. antiviral agents, vaccines). Original thermodynamic calculations demonstrate that conditioning cold air (0°C) to tracheobronchial conditions (37°C, 100% relative humidity) requires approximately 14.2 W – equivalent to ~18% of basal metabolic rate at rest, rising to 40–50% under extreme cold (−20°C). Neuro-ecological modulation by geomagnetic disturbances and therapeutic neuromodulation by aromatherapy (menthol, eucalyptol, camphor as natural TRPM8/TRPA1 agonists) are identified as novel dimensions of ACRS pathophysiology and treatment not previously integrated into a unified clinical concept. Conclusions. The "common cold" is not a purely infectious disease but a complex syndrome in which cold stress plays an independent and fundamental pathogenetic role through a three-phase cascade: neurogenic vascular dysfunction → microbiome-mediated bacterial activation → neutrophilic inflammation. The term Acute Cold Respiratory Syndrome (ACRS), as systematically described by Gozhenko et al. (2026), more accurately reflects this multifactorial etiology. The current ICD-10/ICD-11 classification leads to massive overdiagnosis of viral infections, irrational antibiotic and antiviral prescribing, and neglect of evidence-based preventive strategies. Formal recognition of ACRS as an independent nosological entity in ICD-11 is scientifically justified, clinically necessary, and economically imperative – with potential annual savings of $20–44 billion globally.; Гострі респіраторні захворювання, що колективно позначаються терміном «застуда», є одними з найпоширеніших патологій у світі, щорічно вражаючи мільярди людей та спричиняючи колосальний соціально-економічний тягар, що перевищує 40 мільярдів доларів на рік лише у Сполучених Штатах. Попри їх повсюдність, етіопатогенез цих захворювань залишається недостатньо вивченим і науково дискусійним. Сучасна медицина пояснює всі епізоди застуди виключно вірусними інфекціями – переважно риновірусами (30–50%), коронавірусами (10–15%) та іншими респіраторними вірусами. Однак ця моноказуальна вірусна парадигма не пояснює низки добре задокументованих клінічних та епідеміологічних невідповідностей: розвиток симптомів протягом хвилин після холодового впливу (задовго до будь-якого можливого вірусного інкубаційного періоду), оборотність симптомів після зігрівання, відсутність лихоманки у значній частині випадків та парадоксальна вікова закономірність захворюваності, за якої літні люди – попри прогресивну імуносенесценцію – страждають від менш частих епізодів, ніж діти або молоді дорослі. Ці невирішені суперечності вимагають фундаментального переосмислення патогенезу холодо-асоційованих респіраторних захворювань. Цей огляд спирається на патофізіологічну концепцію, систематично запроваджену Gozhenko et al. (2025, 2026), які першими запропонували парадигматичний зсув від патоген-центричної до хост-відповідної моделі застуди та першими описали п'ять взаємопов'язаних патофізіологічних механізмів, що формують самодостатній каскад симптомів незалежно від будь-якого вірусного агента, і розвиває цю концепцію далі. Мета. Цей наративний огляд критично аналізує роль холодового впливу та холодового стресу в патогенезі гострих захворювань верхніх дихальних шляхів і пропонує нову концептуальну модель, що розрізняє дві фундаментально різні клінічні одиниці: Гострий холодовий респіраторний синдром (ГХРС) та Гострий вірусний респіраторний синдром (ГВРС). Огляд вводить трифазну модель ГХРС, в якій холодо-індукована судинна дисфункція відкриває «ворота» для активації ендогенного мікробіому з наступним нейтрофільним запаленням як другою фазою – механізм, аналогічний давній народній традиції парових інгаляцій (дихання над картоплею, вдихання теплого сухого повітря, задокументоване британськими дослідниками приблизно 20 років тому). Огляд також представляє докази на підтримку парадигматичного зсуву від патоген-центричної до хост-відповідної моделі, запропонованого Gozhenko et al. (2025, 2026), та надає формальне обґрунтування для реформи нозологічної класифікації ВООЗ МКХ-11. Методи. Проведено комплексний наративний огляд літератури в базах даних PubMed/MEDLINE, Scopus, Web of Science та Google Scholar, що охоплює публікації з 1946 по 2026 рік англійською, українською та польською мовами. Пошукові терміни включали: холодовий стрес, терморегуляція, верхні дихальні шляхи, слизовий імунітет, вазоконстрикція, патофізіологія застуди, мукоциліарний кліренс, вдихання холодного повітря, імуносупресія осі ГГН, TRPM8, TRPA1, холод слизової носа, мікробіом дихальних шляхів, нейтрофільне запалення, терапія вдиханням теплого повітря, геомагнітні збурення імунітет, ароматерапія ніс. Інструменти штучного інтелекту (великі мовні моделі) використовувались виключно для допоміжних завдань – первинного сортування літератури, граматичної коректури та форматування посилань – при цьому весь науковий зміст, аналіз і висновки є виключним інтелектуальним продуктом авторів. Оригінальні термодинамічні розрахунки метаболічних енергетичних витрат під час дихання холодним повітрям були виконані та представлені в повному обсязі в рукописі. Результати. Конвергентні дані з фізіології, імунології, нейронауки, термодинаміки та мікробіології розкривають трифазну патофізіологічну модель ГХРС, що принципово відрізняється від ГВРС. Фаза I (Ініціація, 0–30 хв): холодне повітря активує термосенсорні рецептори TRPM8 (поріг <25–28°C) та TRPA1 (поріг <17°C), запускаючи швидку симпатично-опосередковану вазоконстрикцію протягом секунд–хвилин, за якою слідує реактивна вазодилатація з ішемічно-реперфузійним пошкодженням, вивільненням гістаміну, брадикініну, простагландинів (PGE₂, PGD₂), лейкотрієнів (LTC₄, LTD₄) та субстанції P – що продукує клінічну тріаду ринореї, закладеності носа та чхання незалежно від будь-якого вірусного агента. Фаза II (Активація мікробіому та бактеріальна фаза, 2–24 год): холодо-індукована судинна дисфункція, мукоциліарний параліч та місцева імуносупресія відкривають «ворота» для резидентного мікробіому верхніх дихальних шляхів. Зміщення від захисних коменсалів (Lactobacillus spp., Dolosigranulum pigrum) до умовно-патогенних мікроорганізмів (Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae) запускає нейтрофільне рекрутування та класичну запальну відповідь – пояснюючи, чому «чистий» ГХРС без лікування прогресує до гнійного риніту та синуситу без будь-якого зовнішнього вірусного агента. Фаза III (Розрішення або вірусна суперінфекція, 6 год – 3 доби): при зігріванні чистий ГХРС розрішується спонтанно. Однак холодо-індукована мукоциліарна дисфункція, зниження sIgA та пригнічення інтерферонової сигналізації створюють «вікно вразливості» (2–4 год), що максимально сприяє вірусній інвазії – пояснюючи клінічний феномен «важкої застуди після переохолодження». Порівняльний аналіз ГХРС та ГВРС (Gozhenko et al., 2025, 2026) демонструє, що ці дві одиниці принципово відрізняються за тригером (холодовий стрес проти зовнішнього вірусного агента), інкубаційним періодом (відсутній проти обов'язкового 12–72 год), патогенетичним механізмом (терморегуляторний вазоспазм →активація мікробіому → нейтрофільне запалення проти вірусного цитопатичного ефекту → інтерферонова відповідь → адаптивний імунітет), сезонністю (суворо температурно-залежна проти цілорічної, що продемонстровано пандемією COVID-19) та терапевтичною мішенню (зігрівання, парові інгаляції, сольові розчини проти противірусних препаратів, вакцин). Оригінальні термодинамічні розрахунки демонструють, що кондиціонування холодного повітря (0°C) до трахеобронхіальних умов (37°C, 100% відносна вологість) вимагає приблизно 14,2 Вт – що еквівалентно ~18% базального метаболізму у спокої, зростаючи до 40–50% при екстремальному морозі (−20°C). Нейро-екологічна модуляція геомагнітними збуреннями та терапевтична нейромодуляція ароматерапією (ментол, евкаліптол, камфора як природні агоністи TRPM8/TRPA1) визначені як нові виміри патофізіології та лікування ГХРС, що раніше не були інтегровані в єдину клінічну концепцію. Висновки. «Застуда» є не суто інфекційним захворюванням, а складним синдромом, в якому холодовий стрес відіграє незалежну та фундаментальну патогенетичну роль через трифазний каскад: нейрогенна судинна дисфункція → мікробіом-опосередкована бактеріальна активація → нейтрофільне запалення. Термін «Гострий холодовий респіраторний синдром» (ГХРС), систематично описаний Gozhenko et al. (2026), більш точно відображає цю мультифакторну етіологію. Поточна класифікація МКХ-10/МКХ-11 призводить до масової гіпердіагностики вірусних інфекцій, нераціонального призначення антибіотиків та противірусних препаратів і нехтування науково обґрунтованими профілактичними стратегіями. Офіційне визнання ГХРС як самостійної нозологічної одиниці в МКХ-11 є науково обґрунтованим, клінічно необхідним та економічно imperative – з потенційною щорічною економією 20–44 мільярди доларів у глобальному масштабі.

The Magic of Lateral Thinking and the Features of Its Implementation in Medical Education

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

The Magic of Lateral Thinking and the Features of Its Implementation in Medical Education Biryukov, V. S.; Gozhenko, A. I.; Zukow, W. Enhancing teaching efficiency in clinical disciplines for medical students is critical for reducing medical errors and improving future medical practice. Despite advancements in foundational sciences, traditional teaching methods often fail to cultivate essential critical thinking skills. Lateral thinking (LT), a non-traditional approach emphasizing creativity and heuristic problem-solving, offers potential for innovation in medical education. Objective: To evaluate the effectiveness of LT-integrated pedagogy compared to traditional teaching methods in pediatric clinical training for master’s students, testing three hypotheses: 1. LT is incompatible with disciplines requiring strict protocol adherence (e.g., pediatrics).2. LT implementation requires minimal changes to traditional pedagogy.3. LT yields no significant difference in learning outcomes versus conventional methods. Methods: A quasi-experimental study was conducted with fifth-year Pediatrics master’s students at Odessa National Medical University. Participants were divided into: Control group (n=19): Traditional teaching (case analysis, protocol-based instruction). Experimental group (n=24): LT-integrated teaching (e.g., "Five Whys" technique, brainstorming, "medical tribunal" game). Both groups completed two lessons on "Diabetes mellitus in children." Twelve competencies (diagnostic/therapeutic skills) were assessed. Statistical analysis included t-tests, Pearson’s χ², and dispersion metrics (SPSS 17.0, Excel 2010). Results: The study refutes all five hypotheses. (1) LT implements evidence-based medicine while maintaining safety and applying innovative solutions in complex conditions. (2) Integration of LT required substantial structural changes (correlation coefficient = 0.298; χ² = 71.39, p<0.001). (3) After the second lesson, the LT group showed significantly higher skill acquisition (92.46% ±4.59 vs. 79.90% ±9.88; t=22.69, p<0.01; χ²=20.05, p<0.05). (4) LT reduced variance significantly (dispersion: 71.98 vs. 212.35; ratio 2.95:1). (5) LT accelerated mastery by 35% (13.26 vs. 17.86 hours; efficiency ratio 1.35:1). Conclusion of the study: The integration of lateral thinking in medical education enhances skill acquisition, promotes teamwork, and improves adaptability to complex clinical scenarios. Although it requires significant restructuring of teaching methods and additional preparation time, the benefits in terms of learning outcomes and efficiency are substantial.

Bioethical aspects of the quality of life of children with autism spectrum disorders and their families

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Bioethical aspects of the quality of life of children with autism spectrum disorders and their families Bratkova, L. B.; Jai-Hjouji, Ayoub Relevance. Autism spectrum disorder (ASD) is a genetically determined condition characterized by impairments in social interaction, verbal and non-verbal communication, and restricted interests and activities. The substantial social context of ASD generates potential bioethical challenges for affected children and significantly influences the quality of life (QoL) of their caregivers. Aim. To identify key bioethical issues and assess the quality of life of caregivers of children with ASD. Materials and Methods. A survey was conducted among 125 caregivers of children with ASD, divided into two groups: Group 1: 89 children with ASD combined with functional gastrointestinal disorders (FGIDs) and Group 2: 36 children with isolated ASD.

Refeeding syndrome in newborns: diagnostic criteria

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Refeeding syndrome in newborns: diagnostic criteria Lotysh, N .; Fedin, M .; Papinko, R .; Koropets, V . Relevance. Refeeding syndrome (RFS) is a serious metabolic complication that occurs upon refeeding after a period of starvation or severe nutritional deprivation. Although this phenomenon has been well studied in adults, timely recognition, diagnostic criteria, and prevention of RFS in newborns – particularly preterm infants, those with low birth weight, and infants with fetal growth restriction – remain insufficiently standardized. A key challenge is the lack of unified diagnostic criteria for neonatal RFS, which hampers timely detection, preventive measures, and crossstudy comparability. Aim. To summarize current evidence on diagnostic criteria for RFS in neonatal practice, identify principal risk markers of its development, and propose practical approaches for clinical use.

Psychosomatic medicine: a manual

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Psychosomatic medicine: a manual Zaporozhan, V. M.; Aryayev, L. M.; Aryayev, M. L. The textbook describes the history, modern understanding of the subject of psychosomatics and trends in its development. The theoretical foundations of psychosomatics, its social, philosophical, religious and bioethical aspects are presented. The peculiarities of managing a psychosomatic patient and the relationship between a doctor and a patient are considered. Standardised methods of research and psychosomatic diagnosis are dis. The therapeutic approaches in psychosomatics are highlighted. For applicants of higher medical education and doctors of various specialties.

The importance of hierarchy and classification of sciences in the educational process

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

The importance of hierarchy and classification of sciences in the educational process Biryukov, V. The work is devoted to the current issue of a systemic nature. A positive attitude toward the need for the classification of sciences is justified. The arguments are the facts of the creative influence of the classification of sciences on: 1. Optimization of knowledge structuring. 2. A clearer identification of the specialization of sciences is needed. 3. Classification helps to see differences and connections between sciences. 4. Form the methodology of knowledge. 5. Forms the educational process. 6. Carries out synergism of scientific communications. 7. Potes the economic and managerial feasibility of structuring sciences. The work considers the task of substantiating a new modern methodology and reflecting the dynamics of the emergence of new scientific areas. Both structural-functional and hierarchical approaches are used. The subject of the study (subject) is the patterns of the emergence of new scientific areas in the modern world. The object of research is the possibility of logical and graphic interpretation of the formation of new scientific areas and their relationships. Models of a historical approach and classification of sciences in terms of fundamentalism and object of research are proposed. The trends of the 21st century, which should be taken into account by classifiers of science, are represented 1. Convergence of NBIC technologies: nano (material science), BIO (general engineering), info (quantum calculations). Cogno (neuro interfaces). 2. Revolutionary changes to the methodologists are presented: the fourth paradigm (given-oriented science): CERN: 30 petabytes/data year with a tank; Alphafold: prediction of 200 million protein structures. 3. The emergence of new disciplines: Cliodinomics: mathematical modelling of historical processes. Astrobiology: Search for life outside the Earth + synthetic biology. The forecast has been made that further studies should show that the real, relevant hierarchy of sciences should discard the image of the hierarchical staircase and take the form of a neural network with cross-bonds, where breakthroughs arise at the joints of the disciplines. With this approach, mathematics remains the “queen of sciences," but its power is now shared with science and complexity theory. A dynamic interference model is proposed to predict the development of new directions.

Entropy and yin-yang concepts in medicine: intersection points

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Entropy and yin-yang concepts in medicine: intersection points Biryukov, V. The modern medical care system of developed countries is characterized by unlimited possibilities of diagnostics of various diseases at the organ, genetic and molecular levels. The high technical equipment of hospitals and the availability of constantly updated treatment protocols created on the basis of evidence-based medicine allow doctors to achieve great success in the treatment of diseases that were considered hopeless 20–30 years ago.

New horizons of medical education: Developing critical and logical clinical reasoning in students

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

New horizons of medical education: Developing critical and logical clinical reasoning in students Biryukov, V. S.; Gozhenko, A. I.; Zukow, W. Quality management experts in medical services note with concern that despite the high energy intensity of modern medicine, the number of medical errors remains relatively high. Addressing this problem through administrative methods does not show visible effects. A concept has been proposed that one of the reasons for this paradox may be the peculiarity of clinical thinking among physicians. Objective. The aim of the study was to analyze the nature of medical errors made by young doctors (masters and interns) in diagnosing common diseases in children of the Odesa region of Ukraine. Material and Methods. In the analysis of errors, deductive and inductive methods were used, as well as methods of formal logic. 115 case histories were studied. Erroneous conclusions were revealed in 109 cases (94.78%). Results. The rating of erroneous conclusions by masters identified the structure of the "imaginary logical connection" - non sequitur (Latin) as the most common type, made by 42 respondents (36.52%). The next three places were taken by other reasoning structures: 2 - "After that, it means because of that" - post hoc ergo propter hoc: 28 respondents (24.35%); 3 - "Reasoning in a circle" - idem per idem: 23 responses (20.00%); 4 - verbal tricks, which are "ethically controversial rhetorical techniques": 16 responses (13.91%). Analysis of 109 erroneous logical conclusions for compliance with the four laws of logic showed that the first law, "The law of identity," was violated 53 times (48.62%), the second law, "The law of contradiction," was violated 29 times (26.61%), the third, "The law of the excluded middle," was violated 18 times (16.51%), and the fourth, "The law of sufficient reason," was violated 9 times (8.26%). Conclusions. It was concluded that the clinical disciplines program should include a systematic cognitive process–teaching critical thinking skills. Critical thinking in medicine is a systematic cognitive process, the training of which allows a doctor to accurately carry out a series of logical conclusions, integrate knowledge from fundamental disciplines, and minimize cognitive errors.

Childhood obesity and osteoporosis

Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT

Childhood obesity and osteoporosis Hnida, N. I.; Гніда, Н. І. Sufficient accumulation of bone tissue is extremely important for the growth and development of the child’s body. Among the factors that can adversely affect this process, deviations from normal body weight cause the greatest concern today due to the significant increase around the globe. The purpose of the present review article is to analyze current research on the relationship between obesity in children and the development of osteoporosis. Material and methods. The narrative literature review was conducted using data published in the PubMed database in 2022–2024, as well as by manually searching the reference lists for relevant studies. The search query included a combination of words such as child, obesity, osteoporosis. In total, 58 studies were identified following the results of the literature search. The final number from 30 sources was included in this review. Results and discussion. Studies conducted on sufficiently large samples indicate that the real impact of obesity on bone mass in children can be determined primarily by its degree. An increase in body mass index (BMI) can indeed be directly related to an increase in bone mineral density (BMD), but up to a certain BMI value. Further, the dependence of BMD on BMI can become either zero, or the reverse. In addition, the real impact of obesity on bone mass in children is also determined by the presence or absence of a concomitant metabolic syndrome. Many modern studies indicate that it is the presence of metabolic syndrome in overweight and obese children that adversely affects BMD. The negative impact of metabolically unhealthy obesity on BMD may be mediated by a deficiency of important micronutrients in the child’s body, primarily vitamin D, the metabolism of which in obesity can be significantly impaired. Conclusion. Measures to normalize body weight are necessary already in childhood. Among other things, they will prevent osteoporosis in the future. It is necessary not only to correct the nutritional status but also to use special sets of exercises for overweight and obese children and adolescents.; Наративний огляд літератури проводився з використанням даних, опублікованих у наукометричній базі PubMed у 2022–2024 роках, а також шляхом ручного пошуку за списками літератури відповідних досліджень. Аналіз показав, що ожиріння у дітей і підлітків частіше сприяє збільшенню, ніж зниженню мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ). Але існує певний рівень насиченості індексу маси тіла (ІМТ), після якого пряма залежність МЩКТ від ІМТ може стати зворотною. Крім того, у разі метаболічно нездорового типу ожиріння ця залежність також частіше зворотна. Це призводить до підвищеного ризику остеопенії та остеопорозу, як у дитинстві, так і пізніше в дорослому віці. Тому заходи щодо нормалізації маси тіла необхідні вже в дитячому віці і служать у тому числі профілактикою остеопорозу в майбутньому.

Этиология и особенности течения ХБП у детей при патологии мочевыделительной системы

Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT

Этиология и особенности течения ХБП у детей при патологии мочевыделительной системы Никитенко, О. П.; Стоева, Т. В.; Федин, М. В.; Гоженко, А. И. В настоящее время заболеваемость органов мочевыделительной системы (МВС) у детей остается актуальной. В мире ежегодно увеличивается нефрологическая патология у детей. Согласно данным многих популяционных исследований отмечается значительное увеличение числа пациентов с заболеваниями органов МВС. Особенно высокие темпы роста обнаруживают врожденные пороки развития почек и дисметаболические нефропатии, что приводит к изменению структуры патологии. К примеру, только в России показатель общей распространенности заболеваний органов МВС у детей за последние два десятилетия увеличился на 74,5% (р<0,0001).; This article presents data on the development of (chronic kidney disease) CKD in children. In particular, with the pathology of the urinary system in children of different age groups. We analyzed the main clinical characteristics and laboratory parameters in children with pathology of the urinary system. The main parameters of the functional state of the kidneys were considered, the glomerular filtration rate (GFR) was calculated using the CKD EPI formula. The chronic pathology of the urinary system in children was also analyzed. The course of CKD in children with various clinical nosological forms of kidney pathology was studied.