https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/873 Mon, 31 Aug 2026 17:25:23 GMT 2026-08-31T17:25:23Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20294 Classification of gunshot foreign bodies migration Lurin, I. A.; Khoroshun, E. M.; Makarov, V. V.; Nehoduiko, V. V.; Tertyshnyi, S. V.; Veryovkin, I. V.; Vastyanov, R. S.; Лурін, І. А.; Хорошун, Е. М.; Макаров, В. В.; Негодуйко, В. В.; Тертишний, С. В.; Вєрьовкін, І. В.; Вастьянов, Р. С. The purpose of the study was to provide the classification features of the gunshot foreign bodies migration. We analyzed 90 cases of gunshot shrapnel blind wounds of different localization for a certain period, where there was a foreign body migration in different ways. The wounded which were admitted to the Military Medical Clinical Centre of the Northern Region of the Command of the Medical Forces of the Armed Forces of Ukraine, were examined by X-ray and, as indicated, using videoendoscopic methods. We distinguish the following classification features: the localization of the entrance hole; the place of migration initiation; the direction of migration; the number of foreign bodies; the structure of foreign bodies; the migration distance; the process of migration occurrence; the time of migration; the cause of migration; the frequency of migration; the foreign body fixation during migration; the volume of referral of migration surgical treatment. The identification of following three landmarks (the entrance hole, the place of migration starts and the place of detection), two stages (the wound channel and the migration corridor) and the direction of gunshot foreign bodies migration form a complete conception. The authors state that gunshot foreign bodies migration represents a separate type of a gunshot wound manifestation. The proposed original classification of gunshot foreign bodies migration allows to sort the data of clinical observations, which is of great importance for adequate and rapid diagnosis, determination of direct foreign body migration and its direction, and for effective treatment of gunshot wounds with phenomena of gunshot foreign body migration.; Метою дослідження було надати класифікаційні ознаки міграції сторонніх тіл вогнепального походження. Ми проаналізували 90 випадків вогнепальних осколкових сліпих поранень різної локалізації за визначений період, де була міграція стороннього тіла різними шляхами. Поранені проходили обстеження та лікування в умовах Військово-медичного клінічного центру Північного регіону і були обстежені променевими та за показами відеоендоскопічними методами. Ми виділяємо наступні класифікаційні ознаки: міграція сторонніх тіл: місце вхідного отвору, місце початку міграції, напрямок міграції, кількість сторонніх тіл, структура сторонніх тіл, дистанція міграції, процес виникнення міграції, час, причина та частота міграції, фіксація стороннього тіла при міграції, обсяг направлення оперативного лікування. Відокремлення трьох подій (місце вхідного отвору, місце початку міграції, місце виявлення), двох етапів (рановий канал та шлях міграції) та напрямку міграції стороннього тіла вогнепального походження формують цілісну концепцію. Автори констатують, що міграція сторонніх тіл вогнепального походження є окремим видом перебігу вогнепального поранення. Запропонована оригінальна класифікація міграції стороннього тіла вогнепального походження дозволяє систематизувати дані клінічних спостережень, що має велике значення для адекватної та швидкої діагностики, визначення безпосереднього процесу та напрямку міграції та ефективного лікування поранених внаслідок вогнепальних уражень з явищами міграції сторонніх тіл вогнепального походження. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20294 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20239 Peculiarities of liver foreign bodies (metal fragments) removal of gunshot origin depending on their location Nehoduiko, V. V.; Tertyshnyi, S. V.; Khomenko, I. P.; Ryzhenko, A. P.; Ocheretnyi, S. L.; Vastyanov, R. S.; Негодуйко, В. В.; Тертишний, С. В.; Хоменко, І. П.; Риженко, А. П.; Очеретний, С. Л.; Вастьянов, Р. С. Aim – to determine the possibility and expediency of removing foreign bodies of the liver (metal fragments) of gunshot origin, located in the VII–VIII segments of the liver, using thoracoscopy and ferromagnetic instruments. Materials and methods. Wounded patients with gunshot-related foreign bodies (FB) in the liver were randomized into two groups. The main group (82 observations) was formed in the period 2022–2025 and used the proposed methods of FB diagnosis and removal; the comparison group (80 observations) was formed in 2014–2022 and used traditional methods of FB diagnosis and removal. A clinical analysis was conducted using two wounded patients who underwent the removal of foreign bodies (metal fragments) from the liver. To access the VII–VIII segments of the liver, thoracoscopy and diaphragmotomy were used. Identification of fragments was carried out under visual control and intraoperative use of an electron-optical transducer. Removal of metal fragments was carried out with ferromagnetic tools. Results. Taking into account the peculiarities of the location of metal fragments in the VII–VIII segments of the liver, the absence of bleeding and bilious removal of fragments at the previous stages of medical care, the removal of fragments was not carried out. The use of thoracoscopy, diaphragmotomy, intraoperative visualization, the use of an electron-optical converter, and the removal of fragments with the help of ferromagnetic instruments made it possible to complete the surgical intervention in a minimally invasive way, without complications in the postoperative period. Conclusion. The use of thoracoscopy with a diaphragmotomy when metal fragments of gunshot origin are located in the VII–VIII segments, with subsequent removal of fragments using magnetic surgical instruments, allows for avoiding laparotomy and completing the surgical intervention in a minimally invasive way. The study was performed in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee for all participants. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors.; Мета – визначити можливість та доцільність видалення сторонніх тіл печінки (металеві осколки) вогнепального походження, що розташовані в VII-VIII сегментах печінки з використанням торакоскопії, трансдіафрагмального доступу та використанням феромагнітного інструментарію. Матеріали та методи. Поранені зі сторонніми тілами (СТ) печінки вогнепального походження були рандомізовані на дві групи: основну (82 спостереження) сформовано в період 2022–2025 рр., в якій використовувалися запропоновані методи діагностики та видалення СТ; порівняння (80 спостережень) – була сформована у 2014–2022 рр., в якій застосовувалися традиційні методи діагностики та видалення ІТ. Проведено клінічний аналіз на прикладі 2-х поранених, яким виконано видалення сторонніх тіл (металевих осколків) із печінки. Для доступу до VII–VIII сегментів печінки застосовано торакоскопію та трансдіафрагмальний доступ видалення сторонніх тіл печінки. Ідентифікацію уламків проведено в передопераційному періоді шляхом проведення КТ органів черевної порожнини та під візуальним інтраопераційним контролем із застосуванням електро-оптичного перетворювача. Видалення металевих уламків здійснено феромагнітним інструментарієм під динамічним спостереженням електро-оптичного перетворювача. Результати. З огляду на особливості анатомічного розташування металевих осколків у VII–VIII сегментах печінки, відсутність кровотечі та жовчереї, видалення осколків на попередніх етапах медичної допомоги не було проведено. Використання торакоскопії, трансдіафрагмального доступу, динамічної інтраопераційної візуалізації, використання електронно-оптичного перетворювача та видалення осколків за допомогою феромагнітного інструментарію дало змогу виконати операційне втручання малоінвазивним шляхом, без ускладнень протягом операції та в післяопераційному періоді. Висновок. Застосування торакоскопії у пацієнтів із вогнепальними торакоабдомінальними пораненнями з наявністю осколків вогнепального походження у проекції VII–VIII сегментів із подальшим видаленням осколків за допомогою магнітного хірургічного інструментарію дає змогу уникнути лапаротомії і завершити оперативне втручання малоінвазивним шляхом. Дослідження було проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження було схвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20239 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20157 Neurovisceral dysregulation and systemic autonomic dysfunction in alcohol dependence Stoyanov, O. M.; Kuhel, Ya. I.; Kalashnikov, V. Yo.; Vastyanov, R. S.; Stoianov, A. O.; Andreyeva, T. O.; Melnyk, Yu. V.; Стоянов, О. М.; Кугель, Я. І.; Калашніков, В. Й.; Вастьянов, Р. С.; Стоянов, А. О.; Андреєва, Т. О.; Мельник, Ю. В. The purpose of the study was to systematize modern data concerning the autonomic nervous system involvement in alcohol dependence and propose a multi-level integrative model of autonomic dysregulation. An analytical review of the literature was conducted using PubMed, Google Scholar, Web of Science and Scopus databases. Contemporary clinical and experimental studies were analyzed alongside fundamental research in neurophysiology, neuroendocrine, and neuroimmune regulation. A systems-based and pathophysiological approach was applied. The findings showed systemic autonomic dysfunction formation with multisystem involvement, including cardiovascular, gastrointestinal, respiratory, thermoregulatory, urogenital, metabolic-endocrine and immune systems as a result of chronic alcohol exposure. These alterations occur across multiple hierarchical levels of autonomic nervous system organization and are associated with impaired integration of neurovegetative, neuroendocrine, and immune regulatory pathways. The proposed model conceptualizes autonomic dysfunction as a systemic process and provides a framework for the development of targeted diagnostic, prognostic, and therapeutic strategies in alcohol dependence. Authors conclude that chronic alcohol exposure is associated with systemic autonomic dysfunction which results in regulatory systems generalized disruption. Autonomic dysfunction follows a continuum from subclinical regulatory disturbances to overt organ manifestations, determining disease progression. The proposed integrative model provides a conceptual basis for personalized diagnostic and therapeutic approaches in alcohol dependence.; Метою дослідження було систематизувати сучасні дані про участь вегетативної нервової системи в алкогольній залежності та запропонувати багаторівневу інтегративну модель вегетативної дизрегуляції. Було проведено аналітичний огляд літератури з використанням баз даних PubMed, PubMed, Google Scholar, Web of Science та Scopus. Сучасні клінічні та експериментальні роботи проаналізовані поряд з фундаментальними дослідженнями в галузі нейрофізіології, нейроендокринної та нейроімунної регуляції. Було застосовано системний та патофізіологічний підхід. Результати показали формування вегетативної дисфункції внаслідок хронічного впливу алкоголю з ураженням багатьох систем, включаючи серцево-судинну, шлунково-кишкову, дихальну, терморегуляторну, урогенітальну, метаболічно-ендокринну та імунну системи. Ці зміни відбуваються на кількох ієрархічних рівнях організації вегетативної нервової системи і пов'язані з порушенням інтеграції нейровегетативних, нейроендокринних та імунних регуляторних шляхів. Порушення інтегративної функції центральної вегетативної мережі пропонується як ключовий механізм, що лежить в основі єдиного патофізіологічного континууму вегетативної дизрегуляції. Запропонована модель концептуалізує вегетативну дисфункцію як системний процес і забезпечує основу для розробки цілеспрямованих діагностичних, прогностичних та терапевтичних стратегій при алкогольній залежності. Автори висловлюють, що хронічний вплив алкоголю пов'язаний із системною вегетативною дисфункцією, наслідком формування якої є генералізоване порушення регуляторних систем. Вегетативна дисфункція є континуумом від субклінічних регуляторних порушень до явних органних проявів, що визначає прогресування захворювання. Запропонована інтегративна модель забезпечує концептуальну основу для персоналізованих діагностичних та терапевтичних підходів до алкогольної залежності. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20157 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20156 Clinical-Neurological Features and Cognitive Deficit in Chronic Alcoholic Encephalopathies Stoyanov, O. M.; Kalashnikov, V. Y.; Vastyanov, R. S.; Oprya, Ye. V.; Melnyk, Yu. V.; Kuhel, Ya. I.; Andreeva, T. O. The article presents a comprehensive clinical, neurological, and neuropsychological analysis of chronic alcoholic encephalopathy (CAE) as a systemic toxic-metabolic lesion of the central nervous system, characterized by a stage-dependent progressive course that is not a direct equivalent of the stages of alcohol dependence. Based on the examination of 66 patients with CAE of varying severity, the disease is shown to involve a combination of diffuse neurological symptoms (cerebellar, vestibular, pyramidal, sensorimotor, and autonomic disorders, among others) and a systemic cognitive deficit. It has been established that cognitive impairment is one of the early and pathogenetically significant manifestations of CAE and demonstrates a fronto-subcortical regulatory pattern. In the compensated stage, impairments of voluntary attention, neurodynamics, and executive control are already present, with relative preservation of global cognitive status (MMSE). As CAE progresses, cognitive deficits become persistent and multicomponent, involving executive functions, cognitive flexibility, behavioral regulation, and memory, reaching a dementia level in the decompensated stage. The results of specialized neuropsychological methods (FAB, Schulte-Gorbov tables, Pieron-Ruzer test, Clock Drawing Test, 10-word memory test, and “Exclusion of the Superfluous” test) demonstrated high sensitivity to early regulatory disturbances. They allowed for objective assessment of the staged progression of fronto-subcortical dysfunction. It was shown that impairments in memory and constructive activity in CAE are secondary and regulatory, resulting from deficits in programming and control rather than primary amnestic or apraxic disorders. The obtained data support the concept of CAE as a progressive disorder of integrative brain regulatory mechanisms and justify the use of a comprehensive neuropsychological approach for early diagnosis, staging, and prognosis of alcohol-related CNS damage. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20156 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19958 Neurotropic and biophysics effects of mental practices. Focus on Kyokushin karate kata Babelyuk, V. E.; Popovych, I. L.; Vastianov, R. S.; Savytskyi, I. V.; Korolyshyn, T. A.; Dubkova, G. I.; Dobrovolsky, Yu. G.; Holubinka, S. M.; Zukow, W.; Бабелюк, В. Є.; Попович, І. Л.; Вастьянов, Р. С.; Савицький, І. В.; Королишин, Т. А.; Дубкова, Г. І.; Добровольський, Ю. Г.; Голубінка, С. М.; Жуков, В. А. In Eastern martial arts, non-contact mental influence on a partner is described, often associated with the concept of energy-informational exchange. The Kyokushin karate kata (KKK) practice is particularly noteworthy in this context. The purpose was to explore the neurophysiological and biophysical mechanisms underlying the effect of KKK on brain activity of the sender and the physiological state of the receiver in both animal models (rat’s hippocampal slice) and non-biological systems (distilled water). Materials and methods. Three experiments were conducted: 1) electoroncefalography (EEG), heart rate variability (HRV), and electro-photonic imaging/gas discharge visualization (EPI/GDV) were recorded in ККК master and Reiki practitioner; 2) synaptic efficacy in rat’s hippocampal slice was measured during remote mental interventions; 3) light activity of distilled water, induced by gas discharge, was analyzed after exposure to KKK and canonical Christian prayer. Data analysis included EEG and EPI signal processing, entropy calculations, correlation, canonical, multiple regression and discriminant analysis. Results. KKK practice, but not Reiki significantly increased EEG delta, alpha and theta spectral power density (SPD), to the greatest extent in temporal and parietal loci, while decreased beta SPD to the greatest extent in frontal, prefrontal and central loci, reduced both spectral and EPI entropy, and enhanced EPI energy characteristics. Remote KKK influence induced a notable increase in rat’s hippocampal synaptic efficacy (+7.5 ± 5.1%)while Reiki was ineffective (–0.5 ± 4.8 %) (mean ± SD). Strong canonical correlations were identified between sender’s parameters during sessions and changes in rat’s hippocampal synaptic efficacy as the re-ceiver: R= 0.936; 0.931; 0,913, and 0.959 with EEG SPD, EEG entropy, EPI entropy and EEG & EPI in total, respectively. Both KKK and Christian prayer increased the light activity of distilled water, but only in cases where they increased SPD of delta rhythm while decreased EEG entropy and energy of the third virtual chakra. Conclusions. Findings support the proposed hypothesis of a dual-biophotonic (energy-mediated) and negentropic (information-mediated) mechanism underlying KKK effects, observable through objective neurophysiological and biophysical parameters. Compared to other mental practices, KKK demonstrated more pronounced (Reiki) or equal (prayer) systemic influence.; У східних бойових мистецтвах описується безконтактний психічний вплив на партнера, який часто асоціюється з поняттям енергоінформаційного обміну. У цьому контексті особливо варто відзначити практику кіокушинкай карате ката (ККК). Мета: дослідити нейрофізіологічні та біофізичні механізми, що лежать в основі впливу ККК на активність мозку відправника та фізіологічний стан приймача, як на тваринній моделі (зріз гіпокампа щура), так і в небіологічній системі (дистильована вода). Матеріали та методи. Було проведено три експерименти: 1) електроенцефалографію (ЕЕГ), варіабельність серцевого ритму (ВСР) й електрофотонне зображення/газорозрядну візуалізацію (ЕФЗ/ГРВ) реєстрували в майстра КKК та практикуючого спеціаліста Рейкі; 2) синаптичну ефективність у зрізі гіпокампа щура вимірювали під час дистанційних психічних втручань; 3) світлову активність дистильованої води, індуковану газовим розрядом, аналізували після впливу ККК та канонічної християнської молитви при освяченні води. Аналіз даних включав обробку сигналів ЕЕГ, ВРС й ЕФЗ, розрахунки ентропії, кореляційний, канонічний, множинний регресійний та дискримінантний аналізи. Результати.Практика ККК, але не Рейкі значно збільшувала щільність спектральної потужності (ЩСП) дельта-, альфа- і тета-ритмів ЕЕГ, переважно в скроневих і тім’яних локусах, натомість знижувала ЩСП бета-ритму, найбільшою мірою у фронтальних, префронтальних і центральних локусах, зменшувала як спектральну ентропію, так і ЕФЗ-ентропію і покращувала енергетичні характеристики ЕФЗ. Дистанційний вплив ККК викликав помітне зростання синаптичної ефективності гіпокампа щура (+7,5±5,1%), тоді як Рейкі було неефективним (–0,5 ± 4,8%) (середнє ± стандартне відхилення). Виявлено сильні канонічні кореляції між параметрами відправника під час сеансів та змінами синаптичної ефективності гіпокампа щура як приймача: R= 0,936; 0,931; 0,913 та 0,959 із ЩСП ЕЕГ, ентропією ЕЕГ, ентропією ЕФЗ, ЕЕГ та ЕФЗ загалом відповідно. Як КKK, так і християнська молитва підвищували світлову активність дистильованої води, але лише у випадках, коли вони збільшували ЩСП дельта-ритму й знижували ентропію ЕЕГ і енергію третьої віртуальної чакри. Висновки.Результати підтверджують запропоновану гіпотезу про дуалістичний біофотонний (енергетично-опосередкований) та негентропійний (інформаційно-опосередкований) механізм, що лежить в основі нейротропних ефектів ККК, які можна спостерігати за об’єктивними нейрофізіологічними й біофізичними параметрами. Порівняно з іншими ментальними практиками ККК продемонстрували більш виражений, ніж Рейкі, або рівний з молитвою системний вплив. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19958 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19601 Analysis of benefits and challenges in minimally invasive pediatric surgery based on the PRISMA methodology Hoshchynskyi, P. V.; Migenko, B. O.; Drosyk, M. M.; Mykolenko, A. Z.; Golovata, T. K.; Dzhyvak, V. H.; Vastyanov, R. S.; Гощинський, П. В.; Мігенько, Б. О.; Дросик, М. М.; Миколенко, А. З.; Головата, Т. К.; Дживак, В. Г.; Вастьянов, Р. С. The purpose of the study was to assess the current status and future potential of minimally invasive surgery in pediatric practice, focusing on its application in congenital anomalies and pediatric oncology, and explores the benefits, challenges, and advances in minimally invasive surgery, with an emphasis on laparoscopic and thoracoscopic techniques. This review explores their current applications and future potential in treating congenital anomalies and pediatric cancers. A systematic analysis of studies from 2009 to 2024, drawn from major medical databases, highlights the advantages of laparoscopic and thoracoscopic approaches, including shorter hospital stays, reduced tissue damage, and improved cosmetic results. The authors stress that minimally invasive techniques are increasingly used in pediatric surgery for their ability to minimize trauma and accelerate recovery. They indicated the challenges are still present such as the requirement for specialized tools, high technical expertise, and the anatomical complexity of young patients. The review also examines emerging technologies like robotic-assisted systems and artificial intelligence, which may enhance surgical precision and patient safety. ption in pediatric practice can occur. The basic conclusion is done that minimally invasive surgery will become more accessible and effective for paediatrics with modern technology development and additional clinical researches.; Метою дослідження було оцінка поточного стану та майбутнього потенціалу малоінвазивної хірургії в педіатричній практиці, зосереджуючись на її застосуванні при вроджених аномаліях та дитячій онкології, а також дослідження переваги, проблем та досягнень малоінвазивної хірургії з акцентом на лапароскопічні та торакоскопічні методи. У цьому огляді досліджено їх сучасне застосування та майбутній потенціал у лікуванні вроджених аномалій і дитячих онкологічних захворювань. Систематичний аналіз досліджень з 2009 по 2024 рік, взятих з основних медичних баз даних, висвітлює переваги лапароскопічного і торакоскопічного підходів, включаючи коротші терміни перебування в лікарні, зменшення пошкодження тканин і кращі косметичні результати. Автори наголошують на все більш частому застосуванні малоінвазивним методів в дитячій хірургії завдяки їхній здатності мінімізувати травми та прискорити одужання пацієнтів. Вони засвідчують наявність проблем, таких як потреба в спеціалізованих інструментах, висока технічна кваліфікація і анатомічна складність молодих пацієнтів. В огляді також розглядаються нові технології, такі як роботизовані системи та штучний інтелект, які можуть підвищити точність хірургічного втручання та безпеку пацієнтів. В якості провідного висновку автори прогнозують більшу доступність та ефективність малоінвазивної хірургії для педіатрії з розвитком сучасних технологій та додатковими клінічними дослідженнями. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19601 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19600 Psycho-neurotic disorders predeterminants from the perspective of clinical pathophysiology and differential psychophysiology Degtyarenko-Melnyk, T. V.; Vastyanov, R. S.; Дегтяренко-Мельник, Т. В.; Вастьянов, Р. С. The purpose of the study was to highlight recent ideas regarding the predeterminants of the development of psychoneurotic disorders from an interdisciplinary perspective in integrative anthropology. This review highlights the leading determinants of the development of psycho-neurotic disorders from the perspectives of clinical pathophysiology and differential psychophysiology. A systematic analysis of studies from 2020 to 2025, taken from the medical databases PubMed, Google Scholar, Web of Science and SCOPUS, outlines four principal predeterminants associated with a high risk of psycho-neurotic disorders, especially, individual personality characteristics (premorbid distinctive character traits), genetic determination of the nervous system fundamental properties, environmental factors and dysregulation of nervous, endocrine and immune systems. The authors focus attention on the necessity of a systemic and integrative approach to identifying interindividual variability in psychological characteristics from the standpoints of clinical pathophysiology, psychogenetics, and differential psychophysiology. In their conclusion, the authors emphasize that pre-nosological diagnostics of borderline mental states and determination of the degree of risk of possible transition of psycho-neurotic disorders into neuroses should be based on taking into account the determinants of such disorders, which are a promising preventive direction for health preservation of broad segments of the Ukrainian population.; Метою дослідження було з’ясування провідних предетермінант розвитку психоневротичних розладів з позицій клінічної патофізіології та диференціальної психофізіології. Систематичний аналіз досліджень з 2020 по 2025 роки, взятих з медичних баз даних PubMed, Google Scholar, Web of Science and SCOPUS, висвітлює основні чотири предетермінанти високого ризику розвитку психо-невротичних розладів – особистісні особливості індивіда (преморбідні своєрідні риси характеру), генетичну детермінацію основних властивостей нервової системи, середовищні фактори та дизрегуляцію нервової, ендокринної та імунної систем. Автори акцентують увагу на необхідності системного та інтегративного підходу для визначення міжіндивідуальної варіативності психологічних ознак з позицій клінічної патофізіології, психогенетики та диференціальної психофізіології. Автори висловлюють, що донозологічна діагностика пограничних психічних станів та визначення ступеня ризику можливого переходу психоневротичних розладів у неврози повинні базуватися на врахуванні детермінант таких розладів, що є перспективним профілактичним напрямком для збереження здоров'я широких верств населення України. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19600 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19079 Modern aspects of knee joints degenerative-dystrophic lesions pathogenesis as a basis for conservative treatment Pidvalnyuk, V. V.; Zolotaryova, N. A.; Shepitko, K. V.; Dzygal, O. F.; Lapshin, D. Ye.; Vastianov, M. R.; Підвальнюк, В. В.; Золотарьова, Н. А.; Шепітько, К. В.; Дзигал, О. Ф.; Лапшин, Д. Є.; Вастьянов, М. Р. Метою дослідження було з’ясування основних патофізіологічних механізмів дегенеративно-дистрофічного ураження суглобів з метою визначення лікувальних заходів, спрямованих на покращення функціонування суглобів та відновлення повноцінного живлення внутрішньосуглобної хрящової тканини. У цьому огляді досліджено сучасні етіологічні чинники та патофізіологічні механізми дегенеративно-дистрофічних та запальних уражень великих суглобів нижніх кінцівок з точки зору обґрунтування доцільності застосування лікувальної тактики пролотерапії гіпертонічними розчинами глюкози та/або декстрози. Систематичний аналіз досліджень з 2020 по 2025 роки, взятих з медичних баз даних PubMed, Google Scholar, Web of Science and SCOPUS засвідчує складність та каскадність патофізіологічних механізмів остеоартрозу, що суттєво ускладнює клінічний перебіг захворювання і робить малоефективною медикаментозну терапію. Автори акцентують увагу на пролотерапії – методиці регенеративної медицини, застосування якої шляхом введення в пошкоджені ділянки колінного суглобу області гіпертонічні розчини глюкози та/або декстрози забезпечує усунення хронічного болю та стимулює природне відновлення внутрішньосуглобних тканин. Клінічні дані підтверджують ефективність пролотерапії у зниженні болю та покращенні рухливості, забезпечуючи кращі результати порівняно з традиційними методами лікування. Автори висловлюють альтернативну важливість пролотерапії для хворих на гонартроз, які шукають неінвазивні варіанти лікування захворювання.; The purpose of the study was to provide a comprehensive overview of the pathophysiological mechanisms underlying degenerative-dystrophic joint damage and to identify therapeutic approaches to improve joint function and intra-articular cartilage nutrition. This review examines the current etiological factors and pathophysiological mechanisms of degenerative-dystrophic and inflammatory lesions of the large joints of the lower limbs, with a view to explaining the rationale for the use of prolotherapy with hypertonic glucose and/or dextrose solutions. A systematic analysis of studies from 2020 to 2025, drawn from the medical databases PubMed, Google Scholar, Web of Science, and SCOPUS, demonstrates the complexity and cascade of osteoarthrosis pathophysiological mechanisms, which significantly complicate the clinical manifestations of the disease and render drug therapy ineffective. The authors focus on prolotherapy, a regenerative medicine technique that uses hypertonic glucose and/or dextrose solutions, injected into damaged areas of the knee joint, to relieve chronic pain and stimulate the natural regeneration of intraarticular tissues. Clinical data confirms prolotherapy's efficacy in reducing pain and improving joint mobility, often achieving better results than traditional treatments. In their conclusion, the authors emphasize the alternative importance of prolotherapy for patients with gonarthrosis who are looking for non-invasive treatment options. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19079 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19078 A case of neck laryngogenic phlegmon surgical treatment with left oropharynx anterolateral wall perforation complicated by mediastinitis Khoroshun, E. M.; Makarov, V. V.; Nehoduiko, V. V.; Zhuzhoma, M. S.; Otchyk, O. O.; Tertyshnyi, S. V.; Vastyanov, R. S.; Хорошун, Е. М.; Макаров, В. В.; Негодуйко, В. В.; Жужома, М. С.; Отчик, О. О.; Тертишний, С. В.; Вастьянов, Р. С. Метою дослідження було демонстрація особливостей діагностики та оперативного лікування у випадку ларингогенної флегмони шиї з перфорацією передньо-бокової стінки ротоглотки зліва, ускладненої медіастинітом. Клінічний випадок стосується пацієнта К., 42 років, який вперше відчув біль у горлі, знаходячись у відпустці. Через 3 дні він був шпиталізований. Оперативне лікування в день госпіталізації виконано в такому обсязі: двобічна колотомія. Розкриття флегмони шиї. Дренування заглоткового та ретроезофагеального просторів, дренування задньо-верхнього передньо-верхнього та передньо-нижнього середостіння. Гастростомія за Кадером. Встановлений остаточний діагноз: ларингогенна флегмона шиї з перфорацією передньо-бокової стінки ротоглотки зліва, абсцес заглоткового простору зліва, тотальний та задньо-верхній медіастиніт з тяжкими ускладненнями з боку серцево-судинної та дихальної систем. В подальшому проводились етапні оперативні втручання. Автори відзначають, що ларингогенні флегмони шиї потребують негайного діагностичного втручання та своєчасного лікування, оскільки може призвести до серйозних ускладнень. Медіастиніт, як ускладнення ларингогенних флегмон шиї, є надзвичайно небезпечним станом, який несе високий ризик для життя пацієнта. Автори висловлюють, що лікування ларингогенних флегмон шиї, ускладнених медіастинітом, має бути комплексним і включати антибіотикотерапію широкого спектра, хірургічне дренування, а також інтенсивну терапію для підтримки життєвих функцій пацієнта.; The purpose of the study was to demonstrate the features of diagnosis and surgical treatment in the case of laryngogenic phlegmon of the neck with perforation of the anterolateral wall of the oropharynx on the left, complicated by mediastinitis. Patient K., 42 years old, first felt a sore throat while on vacation. Three days later, he was hospitalized. Surgical treatment, on the day of hospitalization, was performed in the following scope: bilateral colotomy. Opening of neck phlegmon. Drainage of retropharyngeal and retroesophageal spaces, drainage of the postero-superior, antero-superior, and antero-inferior mediastinum. Kader gastrostomy. The final diagnosis was the following: the neck laryngogenic phlegmon with left oropharynx anterolateral wall perforation, abscess of the left retropharyngeal space, total frontal and back upper mediastinitis with severe complications concerning cardiovascular and respiratory systems pathology. Subsequently, staged surgical interventions were performed. Authors attracted attention to the fact that neck laryngogenic phlegmon requires immediate diagnostic intervention and timely treatment, as it can lead to serious complications. Mediastinitis, as a complication of the neck laryngogenic phlegmon, is a hazardous condition with a high risk to the patient's life. The authors concluded that treatment of neck laryngogenic phlegmon complicated by mediastinitis should be comprehensive and include broad-spectrum antibiotic therapy, surgical drainage, and intensive support of the patient's vital functions. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19078 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18899 Degenerative-dystrophic changes of the cervical spine in humans and animals Andreeva, T. O.; Stoyanov, O. M.; Chebotaryova, G. M.; Kalashnikov, V. Y.; Vastyanov, R. S.; Darii, V. I.; Stoyanov, A. O.; Kugel, Ya. I. Destructive changes in the spine occur through a number of reasons, one of the most important being spondyloarthrosis, osteochondrosis, herniated discs, etc. Purpose. A morphological analysis of the body of the spine, as well as the neurological structure of patients, dogs and cats was carried out. Materials and methods. In people and animals, the intensity of pain was assessed using additional adaptations, computed tomographic indicators with varying the thickness of the body ridges, morphometric indicators with an emphasis on localization regions C5–C7. Results. Pathology of the spine configuration has been recorded in most people and dogs of large breeds. At the same time, deformation of the cervical spine has not been registered in other dogs and cats. The thickness of the body of the ridges along the length of the ridge in all groups was not uniform and there were few underlying patterns. Conclusions. Creatures, especially dogs of great breeds, can be a model for the treatment of etiopathogenetic factors, clinical progression, and the prognosis of degeneration of the cartilaginous apparatus. Conducting a routine analysis of the possible development of prevention of the development of the osteochondral apparatus and the body. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18899 2025-01-01T00:00:00Z