https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/758 Sun, 16 Aug 2026 23:48:14 GMT 2026-08-16T23:48:14Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20252 Communicative competence of officers: From foundational approaches to NATO standards Ilchenko, A. I.; Ільченко, А. І. The monograph chapter examines the theoretical and methodological foundations of developing communicative competence in military officers within the context of contemporary security challenges and the ongoing transformation of military education in accordance with NATO standards. The study traces the evolution of the concept of communicative competence from classical linguistic and pedagogical theories to its modern interpretation as a multidimensional professional construct integrating linguistic, sociolinguistic, discourse, strategic, intercultural, and operational competencies. Special attention is devoted to the changing role of foreign language communication in multinational military cooperation, where effective interaction has become an essential component of operational success, command effectiveness, and interoperability. The chapter analyzes contemporary approaches to officer language training based on competency-oriented education, communicative and task-based methodologies, scenario-based instruction, and digital learning technologies. It highlights the significance of standardized language proficiency frameworks, particularly NATO STANAG 6001, as benchmarks for assessing and developing the language skills required for participation in joint operations, multinational headquarters, international exercises, and peace support missions. The integration of authentic military discourse, doctrinal terminology, operational communication, and intercultural awareness into professional military education is presented as a key factor in preparing officers for complex multinational environments. The study argues that communicative competence should be regarded not merely as a language-learning outcome but as a strategic professional capability that enables effective decision-making, coordination, negotiation, and leadership in multilingual operational settings. The chapter concludes that the modernization of military language education through the adoption of NATO standards, innovative pedagogical practices, and technology-enhanced learning creates the necessary conditions for strengthening officers' professional competence and achieving sustainable interoperability with allied armed forces. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20252 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20251 Teaching English to military personnel with zero proficiency under time constraints Ilchenko, A. I. The article addresses the challenges of teaching English to military personnel with no prior language proficiency under severe time constraints imposed by modern military training requirements. The increasing participation of armed forces in multinational operations, joint exercises, and NATO-led missions necessitates the rapid development of functional English communication skills that support operational effectiveness and interoperability. Traditional language instruction, typically designed for long-term academic settings, proves insufficient for learners who must achieve operational language competence within compressed training schedules. The study proposes an intensive competency-based instructional model focused on immediate communicative functionality rather than comprehensive linguistic mastery. The article analyzes methodological approaches that combine communicative language teaching, lexical chunk acquisition, task-based learning, scenario-based instruction, and high-frequency military vocabulary. Particular emphasis is placed on developing essential receptive and productive skills required for operational communication, including radio exchanges, briefings, checkpoint procedures, medical evacuation requests, reporting, and multinational staff interaction. The use of authentic military materials, digital learning platforms, spaced repetition systems, simulation exercises, and AI-assisted adaptive learning is shown to increase learning efficiency while reducing cognitive overload. Psychological factors influencing adult military learners, including stress resilience, motivation, cognitive fatigue, and memory retention, are also examined as essential variables in accelerated language acquisition. The findings indicate that intensive, operationally oriented language training enables learners with zero initial proficiency to achieve measurable communicative competence within a limited timeframe, particularly when instruction prioritizes functional language patterns, standardized military phraseology, and repetitive contextual practice. The article concludes that accelerated English training programs designed around operational tasks and NATO language requirements provide an effective framework for preparing military personnel for STANAG 6001 assessments and successful participation in multinational military cooperation. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20251 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20250 Development of foreign language professional communicative competence in military officers as a prerequisite for effective interoperability Ilchenko, A. I. The article examines the development of foreign language professional communicative competence in military officers as a key prerequisite for effective interoperability within multinational military operations and NATO-led missions. The growing integration of the Armed Forces of Ukraine into the Euro-Atlantic security environment has significantly increased the importance of foreign language proficiency as a strategic component of military professional training. The study emphasizes that language competence extends beyond grammatical accuracy and lexical knowledge, encompassing operational communication, intercultural awareness, doctrinal literacy, critical thinking, and the ability to function effectively in multinational command-and-control environments. Particular attention is paid to the integration of linguistic, communicative, sociocultural, strategic, and professional components that collectively ensure successful interaction during joint exercises, peacekeeping operations, staff procedures, and multinational planning processes. The article analyzes contemporary approaches to foreign language education in military higher education institutions, highlighting competency-based, communicative, task-based, and scenario-oriented methodologies aligned with NATO standards, including STANAG 6001. It argues that authentic military communication, simulation-based learning, operational scenarios, digital educational technologies, and interdisciplinary integration substantially enhance the formation of professional communicative competence. The study also discusses the role of psychological resilience, decision-making under stress, and intercultural communication skills in maintaining operational effectiveness in complex and rapidly changing military environments. The findings demonstrate that the systematic development of foreign language professional communicative competence contributes not only to higher levels of language proficiency but also to increased operational readiness, effective information exchange, enhanced command coordination, and successful participation in multinational military cooperation. The article concludes that comprehensive modernization of military language education based on international standards is essential for strengthening interoperability and ensuring the successful integration of military personnel into allied operational frameworks. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20250 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20249 Lexical chunks as a tool for accelerated training for stanag 6001 Ilchenko, A. I. The article explores the role of lexical chunks as an effective linguistic and pedagogical tool for accelerating foreign language training in accordance with the requirements of the NATO STANAG 6001 language proficiency standard. In modern military education, rapid and accurate communication is essential for ensuring operational effectiveness and interoperability in multinational environments. Traditional vocabulary learning based on isolated lexical units often fails to develop the fluency and automaticity required for authentic military communication. The study argues that teaching lexical chunks—frequently occurring multiword expressions, collocations, formulaic sequences, and standardized operational phrases—significantly enhances language acquisition by reducing cognitive load and facilitating faster retrieval of linguistic information during communication. The article examines the theoretical foundations of the lexical approach and its application in military language instruction. Particular attention is paid to the integration of lexical chunks into scenario-based learning, operational briefings, radio communication, staff procedures, mission planning, and after-action reviews. The study demonstrates that systematic exposure to authentic military phraseology enables learners to develop communicative competence more efficiently while simultaneously improving listening comprehension, speaking fluency, reading speed, and writing accuracy. The implementation of corpus-informed materials, digital learning platforms, spaced repetition systems, and simulation-based exercises further strengthens the acquisition and retention of formulaic language. The findings suggest that incorporating lexical chunks into military English curricula substantially accelerates preparation for STANAG 6001 examinations while improving operational communication and reducing linguistic uncertainty in high-stress environments. The article concludes that lexical chunk-based instruction should be regarded as a core component of modern military language training aimed at developing functional communicative competence and achieving effective interoperability within NATO and multinational operations. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20249 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20160 Оцінювання якості медичної освіти: французький досвід Абрамович, В. Є.; Abramovych, V. Ye. Стаття присвячена комплексному аналізу сучасної системи зовнішнього та внутрішнього оцінювання якості вищої медичної освіти у Французькій Республіці в контексті реалізації останніх дидактичних реформ. У роботі деталізовано чотири стратегічні вектори оцінювання якості підготовки майбутніх лікарів: професіоналізація (розвиток клінічного міркування), охорона здоров’я (превентивна готовність та безперервний розвиток), модернізація дидактики (постійне оновлення програм) та соціальна довіра. Досліджено нормативно-правове регулювання процесу акредитації медичних факультетів (UFR de santé), що здійснюється за синергетичної взаємодії Вищої ради з оцінювання досліджень та вищої освіти (Hcéres) та Вищого органу охорони здоров’я Франції (HAS). Специфіковано зміст та послідовність п’яти етапів обов’язкового зовнішнього аудиту ЗВО. Окрему увагу приділено багатовимірному підходу до оцінювання діяльності викладацького складу, що інтегрує педагогічний, науковий та клінічний складники і безпосередньо впливає на кар’єрне просування та нарахування премій. Висвітлено механізми перевірки знань та навичок студентів, зокрема через систему Національних електронних іспитів (EDN) та Об’єктивні структуровані клінічні іспити (ECOS). Доведено, що студентоцентрований моніторинг клінічних баз інтернами має імперативний характер для їх подальшого ліцензування університетами. На основі аналізу наукового доробку франкомовних дослідників, зокрема Ж. Жукана, узагальнено дидактичну цінність французького досвіду для модернізації системи медичної підготовки в Україні.; The modernization of higher medical education requires the implementation of sustainable mechanisms for quality assurance. The French Republic demonstrates a highly effective, strictly regulated system of external and internal monitoring that undergoes constant evolution toward competency-oriented training. The aim of the study is to analyze the structural, legislative, and pedagogical components of the quality assurance system in French medical education to identify prospects for its adaptive application. Methods. A comprehensive analysis of legislative acts of the French Republic, methodological guidelines of regulatory bodies (Hcéres, HAS), and fundamental works of French medical educators (including J. Jouquan) was conducted using systemic, historical-pedagogical, and comparative methods. Results. The research identifies four strategic vectors of medical education quality monitoring: professionalization, healthcare responsiveness, didactic modernization, and social trust. The institutional framework of external audit is managed via the synergy of Hcéres (academic audit) and HAS (clinical safety and infrastructure audit). The paper schematizes the mandatory five-stage accreditation process of medical faculties (UFR de santé). Furthermore, the study details the multidimensional evaluation of teaching staff, which integrates pedagogical skills (student feedback and portfolios), scientific productivity, and clinical practice, directly influencing career advancement and financial incentives. Finally, the modernized student assessment system is analyzed, highlighting the critical role of National Electronic Exams (EDN) and Objective Structured Clinical Examination (ECOS). It is proven that students’ feedback on clinical placements serves as an imperative regulatory tool for hospital accreditation. Conclusions. The French experience demonstrates a profound shift from a knowledge-based paradigm to the authentic assessment of clinical reasoning. The integration of rigorous external audits with powerful student-centered internal monitoring provides a valuable model for optimizing medical education quality management globally. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20160 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20159 Інтегративний підхід до викладання латинської та англійської мов у системі професійної підготовки майбутніх фахівців медичних ЗВО Нетребчук, Л. М.; Пислар, Т. П.; Бермас, О. М.; Netrebchuk, L. M.; Pyslar, T. P.; Bermas, O. M. У статті досліджено особливості реалізації інтегративного підходу до викладання латинської та англійської мов у системі професійної підготовки майбутніх фахівців медичних закладів вищої освіти. Обґрунтовано актуальність проблеми в умовах модернізації медичної освіти, глобалізації, цифровізації та інтеграції України до європейського освітнього простору. Визначено, що формування професійної мовної компетентності є важливим компонентом підготовки сучасного медичного працівника, здатного до ефективної професійної комунікації, роботи з міжнародними науковими джерелами та використання сучасних клінічних протоколів. Проаналізовано роль латинської мови як основи міжнародної медичної термінології та англійської мови як провідного засобу міжнародної професійної комунікації у сфері медицини. Встановлено, що інтеграція латинської та англійської мов сприяє формуванню термінологічної компетентності, розвитку професійного мислення, аналітичних умінь та здатності до міждисциплінарного аналізу. Доведено, що знання латинських і греко-латинських терміноелементів полегшує засвоєння англомовної медичної лексики та сприяє ефективному опрацюванню професійно орієнтованих текстів. Особливу увагу приділено практичній реалізації інтегративного підходу у процесі викладання мовних дисциплін у медичних ЗВО. Охарактеризовано можливості використання кейс-методу, проблемного навчання, проєктної діяльності, інтерактивних технологій та цифрових освітніх ресурсів у формуванні професійної мовної компетентності майбутніх медиків. Наведено приклади інтегрованих клінічних ситуацій, професійно орієнтованих завдань та латиномовних кейсів, спрямованих на поєднання мовної й фахової підготовки здобувачів вищої освіти. У результаті дослідження встановлено, що інтегративний підхід забезпечує підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців галузі охорони здоров’я, сприяє розвитку клінічного мислення, професійної комунікації та готовності до діяльності у міжнародному медичному середовищі.; The article examines the specific features of implementing an integrative approach to teaching Latin and English in the system of professional training of future specialists in medical higher education institutions. The relevance of the issue is substantiated in the context of modernization of medical education, globalization, digitalization, and Ukraine’s integration into the European educational space. It is determined that the formation of professional language competence is an essential component of training a modern healthcare professional capable of effective professional communication, working with international scientific sources, and applying contemporary clinical protocols. The role of the Latin language as the foundation of international medical terminology and the English language as the primary means of international professional communication in the field of medicine is analyzed. It has been established that the integration of Latin and English contributes to the development of terminological competence, professional thinking, analytical skills, and the ability to conduct interdisciplinary analysis. The study proves that knowledge of Latin and Greco-Latin terminoelements facilitates the acquisition of English medical vocabulary and promotes effective comprehension of professionally oriented texts. Particular attention is paid to the practical implementation of the integrative approach in teaching language disciplines in medical higher education institutions. The possibilities of using the case-study method, problem-based learning, project-based activities, interactive technologies, and digital educational resources in the formation of professional language competence of future medical specialists are characterized. Examples of integrated clinical situations, professionally oriented tasks, and Latin-language cases aimed at combining linguistic and professional training of higher education students are presented. The study concludes that the integrative approach enhances the effectiveness of professional training of future healthcare specialists, contributes to the development of clinical thinking and professional communication skills, and increases readiness for professional activity in the international medical environment. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20159 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20030 Ресентиментна філософія Сократа у антропології Ф. Ніцше Чуйкова, О. В.; Chuikova, O. Метою дослідження є репрезентація антропологічної філософії Ф. Ніцше у антропологічному ракурсі оцінки філософських ідей Сократа як таких, що втілюють ресентимент «декадента», «плебея» відносно власних учнів-нащадків аристократичних родів стародавньої Еллади. Новизною виступає оцінка «антропологічного повороту» Сократа, який у складі має почуття ресентименту та заздрість кращім від себе, як хибного шляху розвитку філософії, де «пізнання себе» зайняло енергію, яка була спрямована на пізнання трансцендентального та іманентного буття. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20030 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19964 Роль класичних мов як інструменту формування цілісної моделі людини у професійній підготовці майбутніх лікарів Абрамович, В. Є.; Самойленко, Т. О.; Нетребчук, Л. М.; Abramovych, V. Ye.; Samoilenko, T. O.; Netrebchuk, L. M. Статтю присвячено обґрунтуванню методологічної та дидак тичної ролі класичних мов (латинської та давньогрецької) як ефективного інструменту формування холістичної моделі людини у процесі професійної підготовки майбутніх лікарів. Актуальність дослідження зумовлена трансфор мацією сучасної медичної освіти в умовах постнекласичної наукової парадигми, що передбачає перехід від редукціоністського розуміння пацієнта до його цілісного сприйняття як складної біопсихосоціальної системи. У контексті міждисциплінарного напряму Medical Humanities доведено, що греко-латинський термінологічний субстрат виходить за межі суто номенклатурного опису та постає фундаментальною когнітивною матрицею професійного мислення медика. Розкрито потенціал діяльнісного підходу до навчання, що ґрунтується на використанні етимологічного аналізу, лінгвістич ного моделювання античних соматичних і психосоматичних метафор та інтерпретації історико-культурних джерел медичної термінології. Показано, що звернення до внутрішньої форми терміна сприяє розвитку клінічного мислення, міждисциплінарних компетентностей і довготривалому засвоєнню професійної лексики. Особливу увагу приділено проблемі термінологічної гібридизації, яка виникає внаслідок взаємодії греко-латинської теоретичної основи медицини з англомовним клінічним дискурсом. Для її подолання запропоновано авторську «Дидактичну матрицю навігації в гібридному дискурсі», що забезпечує концептуальний зв’язок між класичною медичною традицією та сучасними міжнародними стандартами професійної комунікації. Доведено, що інтеграція класичних мов та англійської мови за професійним спрямуванням у системі вищої медичної освіти сприяє формуванню термінологічної гнучкості, гуманітарної компетентності, здатності до інтерпретації медичних текстів і запобігає кризі технократизму в підготовці майбутніх фахівців.; The contemporary evolution of medical education within the post nonclassical paradigm demands a decisive shift from biomedical reductionism to a holistic view of the patient as a complex, self-organizing system. This epistemic transformation directly influences the linguistic and professional training of future physicians, positioning medical language not merely as a pragmatic tool for information transfer, but as a core cognitive matrix of clinical thinking. The research addresses a critical educational contradiction between the increasing technocratization of healthcare digital learning environments and the growing societal demand for humanization and person-centred medical practice. The study utilizes an integrative linguo-didactic framework based on the principles of Medical Humanities and narrative medicine. The research methodology includes etymological analysis, linguistic modelling of ancient somatic and psychosomatic metaphors, and conceptual mapping to bridge the structural components of different medical discourses. The paper substantiates that the Greek and Latin terminological substrate embodies the ancient philosophical ideal of kalokagathia (the inseparable unity of body and spirit). It introduces an active learning approach focused on decoding the inner form of anatomical and clinical terms (e.g., cochlea, patella, duodenum, and humoral temperaments), which significantly enhances students' retention and cognitive depth. To resolve the educational challenge of “terminological hybridization” – the cognitive gap experienced by students between classical Greek Latin nomenclature and the English-centred clinical pragmatics of modern guidelines (ESP) – the author has developed a “Didactic Matrix of Navigation in Hybrid Discourse.” This pedagogical tool builds a conceptual bridge using the ancient concept of physis, enabling medical students to perceive modern clinical concepts as a logical, organic extension of the classical medical universe. The integration of the classical linguistic tradition into the modern ESP educational environment fosters essential terminological flexibility and multidisciplinary competence. This active pedagogical approach prevents the formalization of clinical knowledge and counters the technocratic crisis in higher medical education by grounding future doctors in deep humanistic and patient-centred professional values. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19964 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19963 Психомірність людини та її поведінки. Макромодель «лідер – управління – суспільство»: монографія Єршова-Бабенко, І. В.; Жижко, Т. А. Розглянуто гіпотезу про існування складного ефекту / явища, що виникає вна слідок спільної прижиттєвої активності (функціонування / діяльності) мозку та пси хіки людини. Явище позначено концептом «b-p (m/c, …)» («мозок – психіка (розум / свідомість, …)»). Діючим механізмом виникнення та існування чи руйнування явища «b-p (m/c, …)» є різновекторна петля нелінійного зворотного звʼязку, що притаманний середовищам / системам цього класу різної природи в дуже нерівноважному стані. Стверджується, що виникає така макро- / гіперцілісність цього продукту, яка розкри вається через безліч вимірів, що виражає різний ступінь активації мозку чи психіки, які фіксуються впродовж їхньої спільної прижиттєвої активності у відповідних формах та станах. Теоретико-методологічною підставою гіпотези є концептуальна модель (нова філософська категорія, принцип) «ціле-в-цілому», що містить макро- / гіперцілісніть «цілісність-у-цілісності». Позитивне дослідження цих питань здійснюється в контексті трансдисциплінарності наукового пізнання й поширюється як на блок природничих, так і на блок гуманітарних і соціогуманітарних наук, а також техніки та мистецтва. На цій підставі розроблено макромодель «лідер – управління – суспільство» та показано її практичний аспект. Це дає змогу досліджувати явище, виражене концептом «b-p(m/c, ...)», із загальних методологічних позицій як деяку гіперцілісність, що містить інші ціліс ності. Введено категорію «психомірність» як суттєву характеристику специфічності людини, що дозволяє по-новому трактувати межі пізнання людини та її поведінки через розуміння психомірності у створенні її як цілісного продукту мозком та психікою в про цесі їхньої спільної активності за життя людини в соціогуманітарних умовах. Показано актуальність нового теоретико-концептуального та метанаукового аспекту у філосо фії, зокрема соціальної філософії та теорії пізнання, у науці, у психології та педагогіці, в освіті, подальшому розвитку нової наукової галузі – альфалогії. Для філософів та методологів науки, вчених, аспірантів, медиків, психологів, полі тиків, педагогів, студентів, тобто всіх, хто цікавиться викладеними питаннями. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19963 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19961 Релігія та наука: схильність / несхильність до динамізму, докорінного оновлення, розвитку Ханжи, В. Б. У низці робіт, що вийшли у світ протягом останніх років, було висловлено гіпотезу про перспективність узгодження релігії та науки в епістемологічному русі, кінцевою метою якого могла б стати розробка єдиного комплексного знання про світ. В роботі, опублікованій у минулорічному збірнику матеріалів конференції, підставою зіставлення даних пізнавально-культурних форм було обрано критерій базової основи визнання та прийняття істини. Ці матеріали присвячені порівняльному аналізу релігії й науки за іншим епістемологічним критерієм – схильності / не схильності до фундаментального оновлення, розвитку, набуття якісно нових форм. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19961 2026-01-01T00:00:00Z