https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/753 Tue, 11 Aug 2026 10:46:00 GMT 2026-08-11T10:46:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20222 Experience of Using NPWT Therapy in the Treatment of Combat Injuries of Soft Tissues Muradian, K.; Kashtalian, M.; Kvasnevskyi, Ie.; Kvasnevskyi, O. Aim. NPWT therapy (Negative-Pressure Wound Therapy) or VAC therapy (Vacuum-Assisted Clousure) – a modern method of wound healing, which significantly improves the course of all stages of the wound process and is relevant today due to the large number of wounded during hostilities in eastern Ukraine. Often these injuries are combined and lead to the formation of large soft tissue defects. The aim of the study. Improving the results of treatment of the wounded with extensive defects of the soft tissues of the torso and extremities through the use of NPWT therapy. Materials and methods. Under our supervision in the period from 2017 to 2023 there were 60 wounded who were hospitalized in the surgical departments of the Military Medical Clinical Center of the Southern Region, who received vacuum therapy in the treatment of wounds. 63.3% had gunshot wounds to the extremities, and 36.7% had soft tissue injuries to the torso. The age of the wounded ranged from 19 to 58 years, among them young people under 30 years of age. Before installing the device, it was necessary to perform surgical treatment with excision of necrotic tissue and removal of fibrin layers. Negative pressure was set at –125 mmHg (arterial) in the non-stop mode for soft tissue defects of the extremities and variable pressure in the –40 mmHg (arterial) mode; –70 mmHg (arterial) for wounds of the anterior abdominal wall. The duration of treatment with NPWT therapy was from 5 to 25 days. The systems were replaced at least once every 3–5 days. Criteria for discontinuation of NPWT therapy were: cleansing the wound of necrotized tissues and fibrin, improving clinical performance, filling the wound defect with granulation tissue. Results and discussion. The use of this method of treatment allowed to close wound defects by autodermoplasty in 35% patients, primary-delayed sutures in 18%, secondary sutures in 25% and local tissue plastics in 22%. Complications after NPWT therapy in the form of re-suppuration of the wound, bleeding or perforation of hollow organs and large vessels were not observed. Conclusions. The use of NPWT therapy can significantly increase the effectiveness of comprehensive treatment of the wounded with damage to the soft tissues of the torso and extremities. It allows you to quickly clean the wound surface, fill the wound defect with granulation tissue and prepare the wound for plastic closure. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20222 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20219 Військова служба як фактор ризику для розвитку аваскулярного некрозу голівок стегнової кістки Варзарь, С. О.; Самарський, І. М.; Varzar, S. O.; Samarsky, I. M. Аваскулярний некроз головки стегнової кістки є тяжкою ортопедичною патологією, що призводить до ішемічної деструкції кісткової тканини. Класичними чинниками ризику вважають тривале застосування стероїдів, алкоголь, системні захворювання та травми, проте у військовослужбовців на тлі сучасних бойових дій доведено роль нових факторів, зокрема тривалих маршових навантажень, постійного носіння бронезахисту, траншейного переохолодження та наслідків COVID-19. Ці чинники зумовлюють мікротравмування, ендотеліальну дисфункцію і гіпоперфузію, що підвищує ризик розвитку некрозу навіть у молодих осіб без класичної патології. Мета. Встановити поширеність аваскулярного некрозу серед військовослужбовців України та оцінити клініко-інструментальні підходи до ранньої діагностики й лікування, а також визначити військову службу як незалежний фактор ризику розвитку патології.; Avascular necrosis (AVN) of the femoral head is a severe orthopedic condition that leads to ischemic destruction of bone tissue. Classical risk factors include long-term steroid therapy, alcohol abuse, systemic diseases, and trauma; however, in military personnel exposed to modern combat conditions, new determinants have been identiϔied, such as prolonged marching overload, continuous use of body armor, trench-related hypothermia, and the consequences of COVID-19. These factors result in microtrauma, endothelial dysfunction, and hypoperfusion, thereby increasing the risk of necrosis even in young individuals without preexisting pathology. Objective. To determine the prevalence of avascular necrosis among Ukrainian military personnel, to evaluate clinical and instrumental approaches to early diagnosis and treatment, and to establish military service as an independent risk factor for the development of this pathology. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20219 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20204 Клінічний випадок хірургічного лікування кульового поранення органів грудної клітки в дитини Мельниченко, М. Г.; Бузовський, В. П.; Гоцуляк, О. В.; Белестов, І. С.; Діланян, І. Р.; Melnychenko, M. H.; Buzovskyi, V. P.; Hotsuliak, O. V.; Belestov, I. S.; Dilanyan, I. R. Пневматична зброя, яку часто помилково вважають безпечною, здатна спричиняти тяжкі проникаючі поранення в дітей, зокрема з ураженням легень, перикарда та серця. Зростання частоти таких травм робить проблему актуальною для дитячої хірургії та травматології. Мета – узагальнити сучасні дані щодо клініки, діагностики, ускладнень і лікування кульових поранень грудної клітки в дітей на основі аналізу літератури та клінічного спостереження. Проаналізовано наукові публікації (PubMed, Scopus, Google Scholar, Medline, 2018–2025 рр.) та наведено клінічний випадок 10-річного пацієнта з пневматичним пораненням грудної клітки, ускладненим гемоперикардом і тампонадою серця. Встановлено, що найчастішими причинами травм є випадкові постріли під час ігор, необережне поводження зі зброєю та її доступність дітям. Клінічні прояви варіюють від локального болю до тяжких дихальних і гемодинамічних розладів. Ведення пацієнта має ґрунтуватися на принципах ATLS (Advanced Trauma Life Support): забезпечення прохідності дихальних шляхів, стабілізація гемодинаміки, рання діагностика (ультразвукове дослідження при травмі (eFAST), рентгенографія, комп’ютерна томографія). У представленому випадку проведено невідкладну стернотомію, дренування перикарда, ушивання пошкоджених структур із використанням штучного кровообігу. Післяопераційний перебіг був сприятливим. Висновки. Пневматична зброя становить потенційну загрозу для життя дітей через можливість глибоких проникаючих ушкоджень. Швидка діагностика, дотримання протоколів ATLS і своєчасне хірургічне втручання визначають прогноз. Найбільший ризик летальних наслідків спостерігається при ураженні серця чи великих судин. Більшість дітей при ранньому лікуванні одужують без стійких наслідків. Профілактика повинна передбачати контроль зберігання зброї, підвищення обізнаності батьків і законодавчі обмеження доступу неповнолітніх. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.; Air guns, often mistakenly considered harmless, are capable of causing severe penetrating injuries in children, including damage to the lungs, pericardium, and heart. The increasing incidence of such injuries makes this issue highly relevant to pediatric surgery and traumatology. Aim – to summarize current data on the clinical presentation, diagnostics, complications, and treatment of pediatric gunshot chest injuries based on a literature review and a clinical case observation. Scientific publications (PubMed, Scopus, Google Scholar, Medline, 2018–2025) were analyzed, and a clinical case of a 10-year-old patient with an air gun chest injury complicated by hemopericardium and cardiac tamponade is presented. The most common causes of these injuries are accidental shootings during play, careless handling of weapons, and their accessibility to children. Clinical manifestations range from localized pain to severe respiratory and hemodynamic disturbances. Patient management should follow ATLS (Advanced Trauma Life Support): principles: airway protection, hemodynamic stabilization, and early diagnosis (extended focused assessment with sonography for trauma (eFAST), X-ray, computed tomography). In the reported case, an emergency sternotomy, pericardial drainage, and repair of the damaged structures under cardiopulmonary bypass were performed. The postoperative course was favorable. Conclusions. Air guns pose a potential threat to children’s lives due to the possibility of deep penetrating injuries. Rapid diagnosis, adherence to ATLS protocols, and timely surgical intervention determine the prognosis. The highest risk of fatal outcomes is observed in cases of cardiac or major vessel injury. Most children recover without long-term consequences when treated early. Prevention should include strict weapon storage control, increased parental awareness, and legislative restrictions on minors’ access to weapons. The study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. Informed consent was obtained from the patients for the study. The authors declare no conflict of interest. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20204 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20184 Стан кардіохірургічної допомоги дітям із вродженими вадами серця на Одещині Мельниченко, М. Г.; Бузовський, В. П.; Вакарук, М. Г.; Баязитова, М. Д.; Melnychenko, M. H.; Buzovskyi, V. P.; Vakaruk, M. H.; Baiazitova, M. D. Ефективність лікування вроджених вад серця (ВВС) у дітей значною мірою визначається організацією регіональної допомоги: раннім виявленням, маршрутизацією та періопераційним веденням. Мета – оцінити стан надання кардіохірургічної допомоги дітям із ВВС Одещини у 2015–2024 роках за ключовими показниками діяльності для визначення практичних напрямів подальшого вдосконалення системи допомоги дітям із ВВС у регіоні. Ретроспективне одноцентрове описове дослідження за агрегованими даними річної звітності за 2015–2024 рр. Проаналізовано госпіталізації, виписки, смертність, хірургічну активність, післяопераційну летальність, частку дітей віком до 1 року та територіальний розподіл. Дані подано як n і n (%), із порівнянням періодів 2015–2019, 2020–2021, 2022–2024.Результати. У 2015–2019 роках кількість госпіталізацій була відносно стабільною, у 2020–2021 – зменшилася, у 2022 – відновилася, а у 2023–2024 роках відзначено різке зростання навантаження (1016 та 957 госпіталізацій). Частка дітей віком до 1 року залишалась значущою, а у 2023–2024 роках суттєво зросли абсолютні обсяги допомоги немовлятам. Післяопераційна летальність знизилась у 2022–2024 роках до 0,93% у 2024 році; зберігалася вагома частка госпіталізацій із сільської місцевості. Висновки. Динаміка 2015–2024 років відображає фазові зміни обсягів допомоги та стійку ключову роль немовлят у структурі потоку пацієнтів. Зниження післяопераційної летальності у фінальні роки при високому навантаженні може свідчити про зростання системної спроможності центру щодо передопераційної оцінки, оптимального вибору строків оперативних втручань та періопераційного ведення. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.; The effectiveness of treatment for congenital heart defects in children is largely determined by the organization of regional care, including early detection, patient routing, and perioperative management. Aim – to assess the status of cardiac surgical care for children with congenital heart defects (CHD) in the Odesa region during 2015–2024 based on key performance indicators and to identify practical directions for further improvement of the regional CHD care system.Materials and methods. A retrospective single-center descriptive study based on aggregated data from annual reports of the Department of Car-diovascular Surgery of the Municipal Non-Profit Enterprise «Odesa Regional Children’s Clinical Hospital» of the Odesa Regional Council (2015–2024). Hospital admissions, discharges, mortality, surgical activity, postoperative mortality, the proportion of children under one year of age, and territorial distribution were analyzed. Data are presented as n and n (%), with comparison of the periods 2015–2019, 2020–2021, and 2022–2024. Results. In 2015–2019, hospital admissions were relatively stable; in 2020–2021 they decreased; in 2022 they recovered; and in 2023–2024 a sharp increase in workload was observed (1,016 and 957 admissions). The proportion of children under one year of age remained substantial, and in 2023–2024 the absolute volumes of care for infants increased significantly. Postoperative mortality decreased in 2022–2024 to 0.93% in 2024; a considerable proportion of admissions from rural areas persisted.Conclusions. The dynamics of 2015–2024 reflect phase-specific changes in care volumes and the sustained key role of infants in the patient flow structure. The reduction in postoperative mortality in the final years under high workload may indicate increased systemic capacity of the center in terms of preoperative assessment, optimal timing of interventions, and perioperative management.The study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the local ethics com-mittee of the institution mentioned in the work.The authors declare no conflict of interest. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20184 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20045 Фенотипи післяопераційної адаптації у дітей різного віку після корекції вроджених вад серця Мельниченко, М. Г.; Бузовський, В. Б.; Дибчинська, Н. А. Вроджені вади серця (ВВС) залишаються однією з найпоширеніших груп вроджених аномалій та провідною причиною кардіоваскулярної захворюваності у дитячому віці. Удосконалення методів діагностики, анестезіологічного забезпечення, штучного кровообігу та інтенсивної терапії суттєво покращило результати кардіохірургічного лікування дітей із ВВС, однак ранній післяопераційний період (РПОП) і надалі залишається критичним етапом лікування. Мета: визначити та порівняти фенотипи РПОП у дітей різних вікових груп після кардіохірургічної корекції ВВС на підставі комплексного аналізу клінічних, лабораторних та ехокардіографічних показників. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20045 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20038 Age-related clinical and hemodynamic features of the early postoperative period in children after congenital heart defect repair Kashtalian, M.; Melnychenko, M.; Buzovskyi, V.; Kvasnevskyi, Ye.; Каштальян, М.; Мельниченко, М.; Бузовський, В.; Квасневський, Є. Congenital heart defects (CHDs) remain a major cause of pediatric cardiac surgery worldwide. Despite advances in surgical techniques and perioperative care, the early postoperative period remains variable and may depend on patient age, CHD characteristics, and postoperative adaptation. Objective. To evaluate age-related features of the early postoperative period in children after surgical correction of congenital heart defects and their association with CHD structure and postoperative adaptation. Materials and Methods. This retrospective single-center study included 206 children aged 0–14 years who underwent CHD repair between 2015 and 2024. Patients were divided into five age groups: neonates, infants, children aged 1–3 years, 3–7 years, and 7–14 years. Clinical, laboratory, and echocardiographic parameters were assessed during the early postoperative period. Statistical analysis included descriptive statistics, one-way ANOVA, and χ² testing. Results. Significant age-related differences were observed in hospitalization duration, heart rate, extracardiac comorbidity, and CHD structure. Neonates had the longest hospital stay, the highest prevalence of extracardiac comorbidity, and the greatest proportion of complex CHDs. Laboratory parameters were generally comparable between age groups and reflected a common postoperative inflammatory response. Echocardiography revealed more frequent right ventricular dilatation and pulmonary hypertension in younger patients. The distribution of CHD types differed significantly across age groups and appeared to influence postoperative adaptation. The observed differences were associated not only with age but also with CHD complexity, baseline clinical status, and perioperative factors. Conclusions. The early postoperative period after CHD repair demonstrates clinically relevant age-related characteristics. Neonates represent the most vulnerable patient group, whereas older children generally show a more stable postoperative course. These findings should be interpreted as reflecting the combined influence of age, CHD structure, extracardiac comorbidity, and postoperative adaptation rather than an independent effect of age alone.; Вроджені вади серця (ВВС) залишаються однією з провідних причин проведення кардіохірургічних втручань у дітей у всьому світі. Незважаючи на значний прогрес у розвитку кардіохірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, ранній післяопераційний період характеризується клінічною неоднорідністю та може залежати від віку пацієнта, структури ВВС і особливостей післяопераційної адаптації. Мета. Оцінити вікові особливості раннього післяопераційного періоду у дітей після хірургічної корекції вроджених вад серця та визначити їх зв’язок зі структурою ВВС і післяопераційною адаптацією. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне одноцентрове дослідження за участю 206 дітей віком 0–14 років, яким у 2015–2024 роках виконано хірургічну корекцію ВВС. Пацієнтів розподілено на п’ять вікових груп: новонароджені, немовлята, діти 1–3 років, 3–7 років та 7–14 років. Аналізували клінічні, лабораторні та ехокардіографічні показники раннього післяопераційного періоду. Для статистичної обробки використовували описову статистику, однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA) та χ²-критерій. Результати. Виявлено статистично значущі вікові відмінності щодо тривалості госпіталізації, частоти серцевих скорочень, поширеності екстракардіальної коморбідності та структури ВВС. Новонароджені характеризувалися найдовшим терміном перебування у стаціонарі, найбільшою частотою супутньої патології та переважанням складних форм ВВС. Лабораторні показники були відносно однорідними між групами та відображали загальну післяопераційну запально-стресову реакцію. За даними ехокардіографії, у дітей молодшого віку частіше виявляли дилатацію правого шлуночка та ознаки легеневої гіпертензії. Встановлено, що виявлені відмінності пов’язані не лише з віком, а й зі складністю ВВС, вихідним клінічним станом та периопераційними факторами. Висновки. Ранній післяопераційний період після корекції ВВС характеризується клінічно значущими віковими особливостями. Найбільш уразливою групою є новонароджені, тоді як у дітей старшого віку перебіг післяопераційного періоду є відносно стабільнішим. Виявлені особливості слід розглядати як результат взаємодії віку, структури ВВС, супутньої патології та процесів післяопераційної адаптації. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20038 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20037 An integrated predictive model for reduced renal perfusion in pediatric patients following congenital heart defect repair Melnychenko, M. G.; Buzovskyi, V. P.; Sytnikova, V. O.; Elii, L. B.; Мельниченко, М. Г.; Бузовський, В. П.; Ситнікова, В. О.; Елій, Л. Б. The early postoperative period after surgical repair of congenital heart defects in children is accompanied by hemodynamic instability, systemic inflammatory response, and significant perfusion fluctuations, which increase the risk of organ dysfunction. The kidneys are among the most sensitive target organs, and reduced renal perfusion (RRP) serves as an early marker of an unfavorable course of the postoperative period. Aim. To develop and internally validate an integral model for predicting reduced renal perfusion in children after surgical repair of congenital heart defects. Materials and Methods. A retrospective analysis of 206 children after repair of congenital heart defects using cardiopulmonary bypass (CPB) was performed. A multivariate logistic regression model was constructed, including clinical, laboratory, echocardiographic, and phenotypic indicators. Hourly diuresis was standardized by age using the Z-score. Internal validation was performed using the bootstrap method (1.000 resamples). Results. Independent predictors of RRP were the use of CPB (OR=2.41), decrease in Z-diuresis (OR=0.59), decrease in left ventricular ejection fraction (OR=0.97), changes in hemoglobin (ΔHb) and WBC count (ΔWBC), diagnostic category, and presence of connective tissue dysplasia (CTD) phenotype (OR=2.51). The model demonstrated high discriminative ability (AUC=0.94), good calibration, and stability. Conclusions. RRP in children after surgical repair of congenital heart defects is the result of a complex interaction of perfusion, age-related, cardiac, laboratory, and phenotypic factors. The proposed model allows effective prediction of RRP risk and can be used for personalization of postoperative management in children.; Ранній післяопераційний період після кардіохірургічної корекції вроджених вад серця у дітей супроводжується гемодинамічною нестабільністю, системною запальною відповіддю та значними перфузійними коливаннями, що підвищує ризик органної дисфункції. Нирки є одними з найбільш чутливих органів-мішеней, а зниження ренальної перфузії (ЗРП) виступає раннім маркером несприятливого перебігу післяопераційного періоду. Мета. Розробити та внутрішньо валідизувати інтегральну модель прогнозування зниження ренальної перфузії у дітей після кардіохірургічної корекції ВВС. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 206 дітей після корекції ВВС із застосуванням апарату штучного кровообігу (АШК). Побудовано багатофакторну логістичну регресійну модель із включенням клінічних, лабораторних, ехокардіографічних і фенотипових показників. Погодинний діурез стандартизували за віком із використанням Z-показника. Внутрішню валідацію виконано методом бутстрепу (1000 ресемплів). Результати. Незалежними предикторами ЗРП були застосування АШК (OR=2,41), зниження Z-діурезу (OR=0,59), зниження фракції викиду лівого шлуночка (OR=0,97), лабораторні зміни (ΔHb, ΔWBC), діагностичний кластер та наявність синдрому дисплазії сполучної тканини (OR=2,51). Модель продемонструвала високу дискримінаційну здатність (AUC=0,94), добру калібрацію та стабільність. Висновки. ЗРП у дітей після кардіохірургічної корекції ВВС є наслідком комплексної взаємодії перфузійних, вікових, кардіальних, лабораторних та фенотипових чинників. Запропонована модель дозволяє ефективно прогнозувати ризик ЗРП і може бути використана для персоналізації післяопераційного ведення дітей. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20037 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20028 Інструментальні методи дослідження функції нирок в умовах розвитку хронічного захворювання та у віддалені терміни після перенесеного краш-синдрому Кальчук, Р. Д.; Ухаль, М. І.; Семанів, О. М.; Kalchuk, R. D.; Ukhal, M. I.; Semaniv, O. M. Хронічна хвороба нирок (ХХН) є глобальною медичною проблемою. В арсеналі діагностичних методів дослідження функції нирок, окрім лабораторних, використовуються інструментальні методи діагностики ранніх і пізніх патологічних змін при ХХН та у віддалені терміни після перенесеного краш-синдрому. Аналіз даних літератури показав, що ультразвукова діагностика (УЗД) може використовуватися як частина початкового дослідження під час медичного огляду як скринінг-метод. Якщо виявляється відхилення від еталонних значень ультразвукового дослідження пацієнтам слід проводити більш глибоке обстеження за допомогою мультиспіральної комп’ютерної томографії (МСКТ), магнітно-резонансної томографії (МРТ), сцинтіграфії або динамічної позитронно-емісійної томографії (ПЕТ-КТ). МЕтОЮ цієї роботи є узагальнення літературних досліджень, присвячених вивченню можливості використання сучасних інструментальних методів для визначення функції нирок в різних стадіях ХХН, в ранні і пізні терміни після перенесеного краш-синдрому та змін в нирках під дією інших патологічних факторів. РЕЗУЛЬтАтИ. Аналіз літературних досліджень показав, що УЗД може використовуватися як частина початкового досліджння під час медичного огляду як скринінг-метод. Це особливо важливо з огляду на поширеність ХХН та порушення функції нирок в різних термінах після перенесеного краш-сидрому, частота якого в Україні висока у військових та цивільного населення через воєнні дії. При виявленні при УЗД значних змін в паренхімі нирок, необхідно проводиться більш глибоке дослідження за допомогою доплерівського картування та розрахунку індексу опору в ниркових судинах. Якщо виявляється при УЗД та доплерівському картуванні значні зміни в паренхімі нирок та в ниркових судинах пацієнтам слід проводити більш глибоке обстеження за допомогою МСКТ, МРТ, ПЕТ-КТ. При досліджені функціональних і морфологічних змін в нирках у хворих при різних стадіях ХХН, а також у пацієнтів, які перенесли краш-синдром, в арсеналі лікаря повинен бути не один, а декілька інструментальних методів (тобто розраховувати на гібридне дослідження) які найбільше точно можуть допомогти правильно поставити стадію захворювання і прогнозування. Так, МСКТ разом з визначенням сироваткового креатиніну (SCr) для розрахунку швидкості гломерулярної фільтрації (eGFR) дозволяє визначати окрему функцію нирок. МСКТ дозволяє оцінити не лише анатомічну структуру нирок, а й створити 3D-зображення, оцінити перфузію та неінвазивно розрахувати швидкість гломерулярної фільтрації. МРТ дозволяє оцінити низку параметрів (об’єм нирок, кровотік у нирковій артерії, перфузія ниркової кори тощо), а також провести МР-гістологічне дослідження нирок, що дозволяє недеструктивно оцінювати орган у 3D зображенні і може в майбутньому дозволити оцінити не лише функціональну здатність нирки та її сегментів або окремого нефрон. Динамічна ПЕТ-візуалізація за допомогою фільтрованого гломерулярного Ga-DOTA трасера має потенціал для неінвазивної оцінки GFR за допомогою кінетичного компартментного моделювання, що дозволяє не лише візуалізувати функцію нирок, а й точно її вимірювати за допомогою камери очищення активності. Динамічна нефросцинтиграфія дозволє оцінити зміни кровотоку в судинах нирок, секрецію та екскрецію радіофармпрепарату, а статична визначить структуру нирок з виявленням фіброзного та рубцевого процесу у хворих з ХХН, та в пізні терміни після перенесеного краш-синдрому розміром кілька міліметрів. На сьогодні нефросинтіграфія та ПЕТ-візуалізація з використання підібраних радіофармацевтичних препаратів залишаються золотим стандартом для визначення функції та морфологічних змін в нирках. ВИСНОВКИ. Сучасні інструментальні методи оцінки функції нирок відкривають широкі можливості для їх клінічного застосування. Інструментальні дослідження змін в нирках під дією різних патологічних факторів та в різні терміни після перенесеного краш-синдрому доцільно починати з УЗД під час медичного огляду як скринінг-метод. При виявлені при УЗД значних зміни в паренхімі нирок, необхідно проводиться більш глибоке дослідження за допомогою доплерівського картування, МСКТ, МРТ, сцинтіграфії або ПЕТ-КТ. Всебічне дослідження функціональних і морфологічних змін в нирках у хворих при різних стадіях ХХН, а також у пацієнтів, які перенесли краш-синдром, повинно проводитись с використанням декілька інструментальних методів (гібридне дослідження) які найбільше точно можуть допомогти правильно поставити стадію захворювання, вибрати оптимальні методи лікування та здійснити адекватне прогнозування.; Chronic kidney disease (CKD) is a global medical problem. In the arsenal of diagnostic methods for studying kidney function, in addition to laboratory methods, instrumental methods are used to diagnose early and late pathological changes in CKD and in the long term after a crash syndrome. Analysis of literature studies has shown that ultrasound diagnostics (US) can be used as part of the initial examination during a medical examination as a screening method. If a deviation from the reference values of ultrasound examination is detected, patients should undergo a more in-depth examination using multislice computed tomography (MSCT), magnetic resonance imaging (MRI), scintigraphy, or dynamic positron emission tomography (PET-CT). PurPOse. The purpose of this work is to summarize literature studies devoted to the study of the possibility of using modern instrumental methods to determine kidney function in different stages of chronic kidney disease, in the early and late stages after the suffered crash syndrome and changes in the kidneys under the influence of other pathological factors. results. Analysis of literature studies showed that ultrasound diagnostics (US) can be used as part of the initial examination during a medical examination as a screening method. This is especially important given the prevalence of chronic renal failure and impaired renal function at different times after the transferred crash syndrome, the frequency of which in Ukraine is high in the military and civilian population due to military operations. If significant changes in the renal parenchyma are detected during ultrasound, a more in-depth study should be performed using Doppler mapping and calculation of the resistance index in the renal vessels. If ultrasound and Doppler mapping reveal significant changes in the renal parenchyma and renal vessels, patients should undergo a more in-depth examination using multispiral computed tomography (MSCT), magnetic resonance imaging (MRI), scintigraphy, or dynamic positron emission tomography (PET-CT). When examining functional and morphological changes in the kidneys in patients with different stages of chronic kidney disease, as well as in patients who have suffered a crash syndrome, the doctor should have not one, but several instrumental methods in his arsenal (i.e., rely on a hybrid study) that can most accurately help to correctly stage the disease and predict the prognosis. MSCT, together with the determination of serum creatinine (SCr) to calculate the glomerular filtration rate (eGFR), allows for the determination of individual kidney function. MSCT allows for the assessment not only of the anatomical structure of the kidneys, but also to create a 3D image, assess perfusion and non-invasively calculate the glomerular filtration rate. MRI allows for the assessment of a number of parameters (kidney volume, renal artery blood flow, renal cortex perfusion, etc.), as well as for MR histological examination of the kidneys, which allows for non-destructive assessment of the organ in a 3D image and may in the future allow for the assessment of not only the functional capacity of the kidney and its segments or an individual nephron. Dynamic PET imaging using filtered glomerular Ga-DOTA tracer has the potential for noninvasive assessment of GFR using kinetic compartment modeling, which allows not only to visualize renal function, but also to accurately measure it using an activity purification chamber. Dynamic nephroscintigraphy will allow to assess changes in blood flow in the renal vessels, secretion and excretion of the radiopharmaceutical, and static one will determine the structure of the kidneys with the detection of fibrotic and cicatricial processes in patients with CKD, and in the late stages after a crush syndrome of several millimeters in size. Today, nephroscintigraphy and PET imaging using selected radiopharmaceuticals remain the gold standard for determining function and morphological changes in the kidneys. cOnclusiOns. Modern instrumental methods of assessing kidney function open up wide opportunities for their clinical application. Instrumental studies of changes in the kidneys under the influence of various pathological factors and at different times after the suffered crash syndrome should begin with ultrasound during a medical examination as a screening method. If significant changes in the renal parenchyma are detected during ultrasound, a more in-depth study should be performed using Doppler mapping, MSCT, MRI, scintigraphy or PET-CT. A comprehensive study of functional and morphological changes in the kidneys in patients with different stages of chronic renal failure, as well as in patients who have suffered a crash syndrome, should be carried out using several instrumental methods (hybrid study) that can most accurately help to correctly stage the disease, choose optimal treatment methods and make an adequate prognosis. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20028 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20025 Кореляційна залежність прогресування пієлонефриту при цукровому діабеті в оцінці впливових біомаркерів Борисов, С. О.; Костєв, Ф. І.; Борисов, О. В.; Мартинюк, Д. В. Мета роботи – обґрунтувати роль інформативних біомаркерів в оцінці прогресування та ускладнень пієлонефриту у хворих на цукровий діабет моніторингом симптомів та синдромів, що математично моделюються з логістичною регресією відповідно лінійного програмування. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20025 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20023 Рефрактерний больовий синдром сечового міхура у жінок: мультимодальні терапевтичні підходи Видрін, К. Є.; Дехтяр, Ю. М.; Залива, К. А. Інтерстиціальний цистит/больовий синдром сечового міхура (ІЦ/БССМ) є хронічним захворюванням із вираженим впливом на якість життя та високою частотою рефрактерних форм. Сучасні підходи до лікування все більше орієнтуються на персоналізований вибір терапії залежно від клінічного та цистоскопічного фенотипу пацієнта. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20023 2026-01-01T00:00:00Z