Кафедра терапевтичної та дитячої стоматології

Вплив стресу на організм людини

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Вплив стресу на організм людини Скиба, О. В.; Скиба, В. Я.; Івченко, Н. А.; Коваль, С. М.; Давіденко, О. М.; Аксінорська, О. І.; Жеребко, О. М.; Skyba, A. V.; Skyba, V. Ya.; Ivchenko, N. A.; Koval, S. M.; Davidenko, O. M.; Aksinorska, O. I.; Zherebko, O. M. Понад 70 % українців відчувають стрес або знервованість в сучасний час. Стрес впливає на всі сфери життя людини, яка його відчуває, змінює її життєдіяльність, часто перешкоджаючи нормальному існуванню та визивають різні захворювання. Так, у перший рік пандемії коронавірусної хвороби – 2019 (СОУЮ-19) частота тривожних станів збільшилася більше ніж на 25 %. Через війну українці все більше піддаються стресу та перебувають у постійній тривозі, що зокрема впливає на фізичне здоров’я. Проблема стресу завжди цікавила представників різних наукових напрямків. Мета роботи. Навести аналіз літературних джерел по впливу стресу на організм людини. Матеріали та методи. Із клінічних спостережень відомо, що жінки та люди 25–34 років частіше останнім часом відчувають стрес та знервованість в період тривог, а люди після 55 років ріже.). Стрес впливає на всі системи та органи людини:імунну, серцево-судинну, ендокринну, систему крові та інші, які впливають на розвиток стоматологічної захворюваності. Під час написання обзору використано бібліосемантичний метод вивчення актуальних статей та розробок, які проводяться в Державній установі «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України» (ДУ «ІСЩЛХ НАМН») та дослідженням, які проводилися в Україні та закордоном по проблемі впливу стресу на організм людини та експериментальних тварин. Для пошуку сучасної літератури використовувалися електронні бази даних PubMed, Google Scholar, Scopus, Web of Science за ключовими словами «recurrent aphthous stomatitis». На основі проведеного аналізу літературних джерел прослідковується інтерес до вивчення впливу стресу на організм людини з метою розробки патогенетичних засобів для лікування та профілактики наслідків стресу та виникнення захворювань.; More than 70% of Ukrainians experience stress or nervousness in modern times. Stress affects all areas of the life of the person who experiences it, changes its vital activity, often interfering with normal existence and causing various diseases. So, in the first year of the coronavirus disease pandemic – 2019 (SSU-19), the frequency of anxiety States increased by more than 25 %. Because of the war, Ukrainians are increasingly exposed to stress and are in constant anxiety, which in particular affects their physical health. the problem of stress has always interested representatives of various scientific fields. Purpose of the work. To provide an analysis of literature sources on the impact of stress on the human body. Materials and methods. From clinical observations, it is known that women and people aged 25–34 years are more likely to experience stress and nervousness during the period of anxiety recently, and people after 55 years are cutting.). Stress affects all human systems and organs: the immune system, cardiovascular system, endocrine system, blood system, and others that affect the development of dental morbidity. When writing the review, we used the bibliosemantic method of studying current articles and developments that are conducted in the state institution “Institute of Dentistry and maxillofacial surgery of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” (SE “ISMFS NAMS”) and research that was conducted in Ukraine and abroad on the problem of the impact of stress on the human body and experimental animals. To search for modern literature, we used electronic databases PubMed, Google Scholar, Scopus, Web of Science for the keywords “recurrent aphthous stomatitis”. Based on the analysis of literature sources, there is an interest in studying the effects of stress on the human body in order to develop pathogenetic agents for the treatment and Prevention of the consequences of stress and the occurrence of diseases.

Динаміка зміни маркеру імунного захисту ротової порожнини у ротовій рідині пацієнтів з хронічним генералізованим пародонтитом ІІ–ІІІ ступеня тяжкості на тлі лікувально-профілактичного комплексу

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Динаміка зміни маркеру імунного захисту ротової порожнини у ротовій рідині пацієнтів з хронічним генералізованим пародонтитом ІІ–ІІІ ступеня тяжкості на тлі лікувально-профілактичного комплексу Пиндус, В. Б.; Пиндус, Т. О.; Дєньга, О. В.; Pyndus, V. B.; Pyndus, T. O.; Dienha, O. V. Хронічний генералізований пародонтит (ХГП) ІІ–ІІІ ступеня тяжкості супроводжується суттєвим зниженням факторів неспецифічного імунного захисту ротової порожнини, зокрема активності лізоциму, що підвищує ризик бактеріальної колонізації та прогресування деструктивних змін пародонту. Мета дослідження. Оцінити вплив розробленого лікувально-профілактичного комплексу (ЛПК) на динаміку активності лізоциму у ротовій рідині пацієнтів із ХГП ІІ–ІІІ ступеня тяжкості. Матеріали та методи. Обстежено 28 пацієнтів віком 35–60 років: 17 осіб основної групи отримували ЛПК двічі на рік, 11 – групи порівняння проходили стандартне базове лікування. Активність лізоциму визначали у ротовій рідині на вихідному етапі, через 1 місяць, 6 місяців та 1 рік. Статистичну обробку виконували у програмі STATISTICA 6.1 із застосуванням t-критерію Стьюдента (р < 0,01). Результати дослідження. Вихідні показники лізоциму в обох групах були достовірно нижчими за референтні. Через 1 місяць у основній групі активність ферменту зросла у 2,3 раза, тоді як у групі порівняння її зміни були недостовірними. На 6-му місяці в основній групі показник досягнув референтного рівня, зберігаючи достовірну різницю з групою порівняння, де активність лізоциму залишалася зниженою. Після року спостереження основна група підтримувала майже нормальні значення, тоді як у групі порівняння показник суттєво не змінився. Висновки. Застосування ЛПК забезпечує достовірне відновлення та пролонговане збереження активності лізоциму у пацієнтів із ХГП ІІ–ІІІ ступеня тяжкості, що свідчить про ефективне покращення місцевого імунного захисту. Стандартна базова терапія без комплексної імунокорекції не призводить до нормалізації цього маркера.; Stage II–III chronic generalised periodontitis (CGP) is accompanied by a pronounced decline in non-specific oral immune-defence factors, notably lysozyme activity, which increases the risk of bacterial colonisation and the progression of periodontal tissue destruction. Purpose of the study. To evaluate the impact of a newly developed therapeutic–prophylactic complex (TPC) on the dynamics of lysozyme activity in the oral fluid of patients with stage II–III CGP. Materials and methods. Twenty-eight patients aged 35–60 years were examined: 17 in the main group received the TPC twice a year, whereas 11 in the comparison group underwent standard basic therapy. Lysozyme activity in oral fluid was measured at baseline, after 1 month, 6 months, and 1 year. Statistical analysis was performed with STATISTICA 6.1 using Student’s t-test (p < 0.01). Research results. Baseline lysozyme values in both groups were significantly lower than the reference range. After 1 month the main group showed a 2.3-fold increase in enzyme activity, while changes in the comparison group were not significant. By month 6 the main-group value had reached the reference level, maintaining a significant difference from the comparison group, where lysozyme activity remained depressed. After 1 year the main group retained near-normal values, whereas the comparison group displayed no appreciable change. Conclusions. Implementation of the TPC reliably restores and sustains lysozyme activity in patients with stage II–III CGP, indicating an effective enhancement of local immune defence. Standard basic therapy without comprehensive immunocorrection does not normalise this marker.

Клінічна оцінка стану пародонту та гігієни порожнини рота у пацієнтів з пародонтитом ІІ–ІІІ ступеню тяжкості в процесі застосування лікувально-профілактичного комплексу

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Клінічна оцінка стану пародонту та гігієни порожнини рота у пацієнтів з пародонтитом ІІ–ІІІ ступеню тяжкості в процесі застосування лікувально-профілактичного комплексу Пиндус, В. Б.; Пиндус, Т. О.; Дєньга, О. В.; Pyndus, V. B.; Pyndus, T. O.; Dienha, O. V. Пародонтит ІІ–ІІІ ступеня тяжкості залишається однією з провідних причин втрати зубів у дорослому віці й потребує пошуку комплексних профілактично-лікувальних рішень, здатних довготривало контролювати запалення та покращувати гігієнічний статус порожнини рота. Мета дослідження. Оцінити динаміку клінічних показників стану пародонта і гігієни порожнини рота у пацієнтів із пародонтитом ІІ–ІІІ ступеня тяжкості під час застосування двічі на рік розробленого лікувально-профілактичного комплексу (ЛПК). Матеріали та методи. У проспективне дворічне дослідження включено 28 пацієнтів віком 35–60 років, розподілених на основну (n = 17) та порівняння (n = 11) групи. У основній групі застосовували ЛПК, що поєднував фізіотерапевтичні процедури, препарати «Квертулідон», «Мінерол», «Ортомол Іммун», «Герон-віт», «Лізодент» та лінійку зубних паст Lacalut згідно з поетапним протоколом протягом 70 діб. Клінічне обстеження проводили на базі ДУ «ІСЩЛХ НАМН». Стан тканин пародонта оцінювали за індексами PMA %, пробою Шиллера-Писарєва та кровоточивістю (Mulleman), гігієну — за індексами Silness–Loe і Stallard на вихідному етапі, через 6 міс, 1 рік та 2 роки. Статистичний аналіз виконано в STATISTICA 6.1 із використанням t-критерію Стьюдента (р < 0,01). Результати дослідження. Уже через 6 міс застосування ЛПК спричинило достовірне зниження PMA з 33,14 ± 3,08 % до 13,66 ± 1,44 % (р < 0,001) та кровоточивості з 0,66 ± 0,07 до 0,57 ± 0,06 ум. од. (р < 0,001), тоді як у групі порівняння показники залишалися високими або погіршувалися. Після 24 міс PMA в основній групі зберігався на рівні 14,51 ± 1,47 %, що удвічі нижче вихідного, а кровоточивість – 0,65 ± 0,05 ум. од. Індекси Silness–Loe та Stallard у цій же групі зменшилися відповідно до 0,53 ± 0,05 та 0,83 ± 0,08 (р < 0,05), демонструючи стійке покращення гігієни порожнини рота. У контрольних пацієнтів спостерігалося поступове зростання всіх досліджуваних індексів. Висновки. Запропонований лікувально-профілактичний комплекс забезпечує тривале (до 2 років) утримання клінічно значимо нижчих показників запалення пародонта та покращення гігієни порожнини рота порівняно зі стандартними підходами й може бути рекомендований до впровадження в практику пародонтологічної допомоги дорослим пацієнтам із пародонтитом ІІ–ІІІ ступеня тяжкості.; Stage II–III periodontitis remains one of the leading causes of tooth loss in adults and calls for comprehensive therapeutic-preventive approaches capable of providing long-term control of inflammation and improving oralhygiene status. Purpose of the study. To evaluate the dynamics of clinical indices of periodontal condition and oral hygiene in patients with stage II–III periodontitis who received a tailor-made therapeutic-preventive complex (TPC) twice a year. Materials and methods. A prospective two-year study enrolled 28 patients aged 35–60 years, allocated to a main group (n = 17) and a comparison group (n = 11). The main group received the TPC, which combined physiotherapeutic procedures with a phased 70-day regimen of “Quertulidone,” “Minerol,” “Orthomol Immun,” “Heron-vit,” “Lizodent,” and a range of Lacalut toothpastes. Clinical examinations were conducted at the State Institution “Institute of Dentistry and Maxillofacial Surgery, National Academy of Medical Sciences of Ukraine.” Periodontal status was assessed using the PMA %, Schiller-Pisarev test, and gingival bleeding index (Mulleman). Oral hygiene was evaluated with the Silness–Loe and Stallard indices at baseline, 6 months, 1 year, and 2 years. Statistical analysis was performed in STATISTICA 6.1 using Student’s t-test (p < 0.01). Research results. After 6 months, the TPC produced a significant reduction in the PMA index from 33.14 ± 3.08 % to 13.66 ± 1.44 % (p < 0.001) and in gingival bleeding from 0.66 ± 0.07 to 0.57 ± 0.06 units (p < 0.001), whereas the comparison group showed persistently high or worsening values. At 24 months, the PMA index in the main group remained at 14.51 ± 1.47 %–half the baseline level–and bleeding was 0.65 ± 0.05 units. The Silness–Loe and Stallard indices likewise decreased to 0.53 ± 0.05 and 0.83 ± 0.08, respectively (p < 0.05), indicating sustained improvement in oral hygiene, while all indices steadily increased in control patients. Conclusions. The proposed therapeutic-preventive complex ensures sustained (up to 2 years) clinically meaningful reductions in periodontal inflammation and improvements in oral hygiene compared with standard care, and may be recommended for routine periodontal management of adult patients with stage II–III periodontitis.

Сучасні проблеми українських мігрантів та біженців

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Сучасні проблеми українських мігрантів та біженців Цевух, Ю. О.; Цевух, Л. Б. На світовому рівні, тема глобальних міграційних потоків та, зокрема переміщення українських громадян, залишається вкрай актуальною, у зв’язку з тим, що ці процеси мають великі масштаби та довгострокові наслідки. Мільйони українських біженців, а це майже 5,8 млн.осіб все ще перебувають за кордоном під тимчасовим захистом, більша частина з яких – в країнах Європи (приблизно 5,2 млн. осіб), інші знаходяться у Канаді, США та ін. При цьому частина людей періодично повертається і знову виїжджає, що ускладнює процес отримання достовірної інформації, а, отже, й дослідження. Мета дослідження: проаналізувати та виявити сучасні проблеми та тенденції, що пов’язані з українськими міграційними потоками та біженством.

Topical Issues of Digital Protocol Implementation in Surgical Dental Care in Ukraine

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Topical Issues of Digital Protocol Implementation in Surgical Dental Care in Ukraine Savchuk, O.; Gulyuk, A.; Suslova, О.; Gorokhovsky, V.; Obedniak, V.; Савчук, О. В.; Гулюк, А. Г.; Суслова, О. В.; Гороховський, В. В.; Обідняк, В. З. In Ukraine, there is a significant demand for dental services across all population strata, which should be accessible at a high level regardless of the ownership type of medical institutions. The contemporary concept of providing high-quality dental care involves the active use of digital technologies, particularly in surgical dentistry. However, various objective and subjective factors complicate the implementation of patient-oriented, accessible, continuous, and timely dental care, as well as disease prevention. One of the key factors is the absence of digital and conventional clinical protocols for surgical dental care approved by the Ministry of Health of Ukraine, including time standards and relative value units (CULs) for procedural complexity. Concurrently, digital technologies such as computer-aided diagnostics and treatment planning, intraoral scanning, navigational surgical and orthodontic templates, 3D printing of models and dental prostheses, are becoming increasingly prevalent not only in prosthodontics and orthodontics but also in maxillofacial surgery. Conclusion. Considering the critical importance of providing surgical dental care to the Ukrainian population, the development of new medical-technological protocols, including digital ones, is an essential task to ensure high-quality care in this field. This encompasses improving diagnostic and treatment methodologies, as well as establishing scientifically substantiated time standards for corresponding procedures and objective relative value units for dental surgeons’ clinical workload.; В Україні існує значна потреба в стоматологічних послугах серед усіх верств населення, які повинні бути доступними на високому рівні незалежно від форми власності медичних закладів. Сучасна концепція надання високоякісної стоматологічної допомоги передбачає активне використання цифрових технологій, зокрема у хірургічній стоматології. Проте, наявність об’єктивних та суб’єктивних факторів ускладнює реалізацію пацієнто-орієнтованої, доступної, безперервної та своєчасної стоматологічної допомоги, а також профілактики захворювань. Одним із ключових факторів є відсутність затверджених МОЗ України цифрових і звичайних клінічних протоколів надання хірургічної стоматологічної допомоги, включаючи нормативи часу та умовні одиниці трудомісткості. Водночас цифрові технології, такі як комп’ютерна діагностика й планування, інтраоральне сканування, використання навігаційних хірургічних та ортодонтичних шаблонів, 3D-друк моделей та зубних протезів, стають дедалі більш поширеними не лише в ортопедії чи ортодонтії, а й у щелепно-лицевій хірургії. Висновок. Враховуючи особливу актуальність надання населенню України стоматологічної хірургічної допомоги, важливим завданням є розробка нових медико-технологічних протоколів, у тому числі й цифрових, які забезпечать високий рівень якості допомоги в цій сфері. Це включає не лише вдосконалення методів діагностики та лікування, але й встановлення науково обґрунтованих нормативів тривалості відповідних процедур та об’єктивних умовних одиниць трудомісткості роботи лікарівстоматологів на хірургічному прийомі.

Оцінка змін маркерів антиоксидантної системи у дітей з карієсом зубів та запальними захворюваннями пародонта на тлі лікувальнопрофілактичних заходів

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Оцінка змін маркерів антиоксидантної системи у дітей з карієсом зубів та запальними захворюваннями пародонта на тлі лікувальнопрофілактичних заходів Горохівський, В. В.; Дєньга, А. Е.; Шнайдер, К. С.; Horokhivsky, V. V.; Dienga, A. E.; Shnaider, K. S. Карієс зубів та запальні захворювання пародонта у дітей залишаються актуальною проблемою сучасної стоматології, оскільки їх розвиток пов’язаний не лише з дією місцевих мікробних і гігієнічних чинників, а й із порушенням біохімічного гомеостазу ротової порожнини. Однією з важливих патогенетичних ланок цих захворювань є оксидативний стрес, який супроводжується активацією перекисного окислення ліпідів, зниженням активності ферментативної антиоксидантної системи та зміною інтегральних показників антиоксидантно-прооксидантної рівноваги. Мета дослідження – оцінити зміни активності каталази, вмісту малонового діальдегіду та антиоксидантно-прооксидантного індексу в ротовій рідині дітей із карієсом зубів і запальними захворюваннями пародонта та захворюваннями шлунково-кишкового тракту на тлі застосування лікувально-профілактичних заходів. Матеріали та методи. У дослідженні проводили клініко-лабораторне обстеження дітей із карієсом зубів, ознаками запального ураження тканин пародонта та захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Для оцінки стану антиоксидантнопрооксидантної системи в ротовій рідині визначали активність каталази, вміст малонового діальдегіду та розраховували антиоксидантно-прооксидантний індекс. Порівняння показників здійснювали до та після застосування лікувально-профілактичного комплексу. Результати. Встановлено, що у дітей із карієсом зубів та запальними захворюваннями пародонта відбувається зміщення біохімічного балансу ротової рідини у прооксидантний бік. Це проявлялося зниженням активності каталази, підвищенням рівня МДА та зменшенням АПІ, що свідчило про посилення процесів ліпопероксидації та недостатність місцевого антиоксидантного захисту. Після застосування лікувально-профілактичних заходів відзначено позитивну динаміку досліджуваних показників: підвищення активності каталази, зниження вмісту МДА та зростання антиоксидантно-прооксидантного індексу. Висновок. Оцінка каталази, МДА та АПІ у ротовій рідині є інформативним підходом для характеристики оксидативного дисбалансу у дітей із карієсом зубів і запальними захворюваннями пародонта. Застосування лікувально-профілактичного комплексу сприяє покращенню антиоксидантного захисту, зменшенню інтенсивності перекисного окислення ліпідів та відновленню антиоксидантно-прооксидантної рівноваги порожнини рота.; Dental caries and inflammatory periodontal diseases in children remain a relevant problem of modern dentistry, since their development is associated not only with the action of local microbial and hygienic factors, but also with disturbances in the biochemical homeostasis of the oral cavity. One of the important pathogenetic links of these diseases is oxidative stress, which is accompanied by activation of lipid peroxidation, decreased activity of the enzymatic antioxidant system, and changes in integral indicators of antioxidant–prooxidant balance. The aim of the study was to assess changes in catalase activity, malondialdehyde content, and the antioxidant–prooxidant index in the oral fluid of children with dental caries, inflammatory periodontal diseases, and gastrointestinal tract diseases against the background of therapeutic and prophylactic measures. Materials and methods. The study included a clinical and laboratory examination of children with dental caries, signs of inflammatory periodontal tissue involvement, and gastrointestinal tract diseases. To assess the state of the antioxidant–prooxidant system in oral fluid, catalase activity and malondialdehyde content were determined, and the antioxidant–prooxidant index was calculated. The indicators were compared before and after the application of the therapeutic and prophylactic complex. Results. It was established that in children with dental caries and inflammatory periodontal diseases, the biochemical balance of oral fluid shifted toward the prooxidant side. This was manifested by decreased catalase activity, increased MDA levels, and reduced API, indicating intensification of lipid peroxidation processes and insufficiency of local antioxidant defense. After the application of therapeutic and prophylactic measures, positive dynamics of the studied indicators were observed: catalase activity increased, MDA content decreased, and the antioxidant–prooxidant index rose. Conclusion. Assessment of catalase, MDA, and API in oral fluid is an informative approach for characterizing oxidative imbalance in children with dental caries and inflammatory periodontal diseases. The application of the therapeutic and prophylactic complex contributes to the improvement of antioxidant defense, reduction in the intensity of lipid peroxidation, and restoration of the antioxidant– prooxidant balance of the oral cavity.

Study of the dentofacial system status in school-aged children over a nine-year examination period

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Study of the dentofacial system status in school-aged children over a nine-year examination period Horokhivska, Yu. V.; Горохівська, Ю. В. Dentofacial anomalies remain among the most common disorders of childhood and are characterized by considerable variability in prevalence and structure depending on age, sex, stage of dentition development, and functional conditions of dentofacial growth. Most available epidemiological data are based on crosssectional comparisons of different age groups, whereas long-term follow-up of the same children makes it possible to assess more objectively the dynamics of the formation, persistence, and combination of dentofacial anomalies during growth. Aim of the study. To investigate changes in the prevalence and structure of dentofacial anomalies in the same group of children over a 9-year observation period. Materials and methods. The study involved 768 children aged 6–16 years from School No. 121 in Odesa; 46.4% were boys and 53.6% were girls. Twice a year, the children underwent dental examinations accompanied by oral cavity sanitation and professional oral hygiene. During the examinations, the frequency and structure of dentofacial anomalies and deformities, as well as dental caries, were assessed. In 2007–2008, 129 children aged 6–7 years were selected from the examined cohort, and in 2015–2016, 108 children from this group were re-examined (62 girls and 46 boys). The results were recorded in specially designed charts. Statistical processing was performed using variation analysis methods with Microsoft Office Excel 2016 and Student’s t-test; differences were considered statistically significant at p<0.01. Results. At the age of 6–7 years, 56 children had no dentofacial pathology; at 12 years, this number decreased to 28, and at 15 years, to 26, indicating a progressive reduction in the number of children without anomalies during the observation period. By the age of 12 years, the prevalence of pathology had increased by an additional 25%, and from 12 to 15 years, by a further 2%. The most common pathology in the examined children was dental crowding: it was detected in 16 children at 6–7 years, in 36 at 12 years, and in 38 at 15 years. Diastema ranked second in frequency, being found in 18 children at 6–7 years, in 32 at 12 years, and in 32 at 15 years. Anomalies of individual teeth were observed in 18 children at 6–7 years, in 22 at 12 years, and in 24 at 15 years. Among occlusal pathologies, distal occlusion was the most prevalent: 16 cases at 6–7 years, 20 at 12 years, and 24 at 15 years. Deep bite was detected in 14, 20, and 20 children, respectively. Mesial occlusion, oblique bite, and open bite were considerably less common. Pronounced gender differences were identified: at an early age, dentofacial anomalies were observed more often in girls, which the author associates with their earlier developmental tempo. It was also shown that the same child frequently had a combination of several types of disorders; in particular, distal occlusion was often combined with deep bite, whereas neutral molar relationships were frequently accompanied by diastema, dental crowding, or anomalies of individual teeth. Conclusions. The study demonstrated that the main proportion of dentofacial anomalies develops during the early mixed dentition period and persists into the permanent dentition. Over the entire nine-year follow-up period, no cases of self-regulation of dentofacial anomalies were identified. The most common pathologies were dental crowding, diastema, anomalies of individual teeth, distal occlusion, and deep bite. Regular oral cavity sanitation likely prevented the development of secondary dental arch deformities, but did not eliminate primary anomalies. The obtained data substantiate the need for early prevention and treatment of dentofacial anomalies, as well as educational work emphasizing the role of natural breastfeeding and adequate masticatory load in the harmonious development of the jaws.; Зубощелепні аномалії залишаються однією з найпоширеніших патологій дитячого віку та характеризуються значною варіабельністю поширеності й структури залежно від віку, статі, етапу формування прикусу та функціональних умов розвитку зубощелепної системи. Більшість наявних епідеміологічних даних ґрунтується на поперечних порівняннях різних вікових груп, тоді як довготривале спостереження за одними й тими самими дітьми дає змогу об’єктивніше оцінити динаміку формування, збереження та поєднання зубощелепних аномалій у процесі росту. Метою дослідження було вивчити зміни поширеності та структури зубо-щелепних аномалій у групи одних і тих самих дітей протягом 9 років спостереження. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 768 дітей віком 6–16 років школи №121 м. Одеси, з яких 46,4 % становили хлопчики, 53,6 % – дівчатка. Двічі на рік дітям проводили стоматологічний огляд, санацію порожнини рота та професійну гігієну. У процесі обстеження вивчали частоту і структуру зубощелепних аномалій та деформацій, а також карієсу зубів. У 2007–2008 роках із числа обстежених було відібрано 129 дітей віком 6–7 років, із яких у 2015–2016 роках повторно обстежено 108 дітей (62 дівчинки та 46 хлопчиків). Результати вносили до спеціально розроблених карт. Статистичну обробку проводили методами варіаційного аналізу з використанням Microsoft Office Excel 2016 та критерію Стьюдента; різницю вважали статистично значущою при p<0,01. Результати дослідження. У віці 6–7 років без патології зубощелепної системи було 56 дітей, у 12 років – 28, у 15 років – 26, що свідчить про зменшення кількості дітей без аномалій упродовж періоду спостереження. До 12 років поширеність патології зросла ще на 25%, а з 12 до 15 років – ще на 2%. Найпоширенішою патологією в обстежених дітей було скупчене положення зубів: у 6–7 років його виявлено у 16 дітей, у 12 років – у 36, у 15 років – у 38. Друге місце за частотою посідала діастема: 18 випадків у 6–7 років, 32 – у 12 років і 32 – у 15 років. Аномалії окремих зубів спостерігалися у 18 дітей у 6–7 років, у 22 – у 12 років і у 24 – у 15 років. Серед патологій прикусу найчастішим був дистальний прикус: 16 випадків у 6–7 років, 20 – у 12 років і 24 – у 15 років. Глибокий прикус виявлено відповідно у 14, 20 і 20 дітей. Мезіальний, косий і відкритий прикуси зустрічалися значно рідше. Встановлено виражені гендерні відмінності: у ранньому віці зубощелепні аномалії частіше виявляли у дівчаток, що автор пов’язує з більш ранніми темпами їх розвитку. Показано, що в однієї дитини часто спостерігалося поєднання кількох видів порушень; зокрема, дистальний прикус нерідко поєднувався з глибоким, а при нейтральному співвідношенні молярів часто визначалися діастема, скупченість зубів або аномалії окремих зубів. Висновки. Дослідження продемонструвало, що основна частка зубощелепних аномалій формується у період раннього змінного прикусу та зберігається у постійному прикусі. Протягом дев’ятирічного спостереження не виявлено жодного випадку саморегуляції зубощелепних аномалій. Найчастішими патологіями були скупченість зубів, діастема, аномалії окремих зубів, дистальний і глибокий прикус. Регулярна санація порожнини рота, ймовірно, запобігала розвитку вторинних деформацій зубних рядів, однак не усувала первинні аномалії. Отримані дані обґрунтовують необхідність раннього початку профілактики та лікування зубощелепних аномалій, а також проведення роз’яснювальної роботи щодо ролі природного вигодовування і повноцінного жувального навантаження у гармонійному розвитку щелеп.

Ефективність використання лікувально-профілактичного комплексу в лікуванні хворих на червоний плоский лишай слизової порожнини рота

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Ефективність використання лікувально-профілактичного комплексу в лікуванні хворих на червоний плоский лишай слизової порожнини рота Скиба, В. Я.; Поліщук, О. О.; Skyba, V. Ya.; Polishchuk, O. O. Попри багаточисленні клінічні та експериментальні дослідження проблема лікування червоного плоского лишаю слизової оболонки порожнини рота все ще залишається актуальною. Вирішення питання лікування та профілактики переходу однієї форми червоного плоского лишаю в іншу є пріоритетною проблемою системи охорони здоров’я, оскільки воно має не лише медичний, а й значний економічний аспект: такі пацієнти часто перебувають на стаціонарному лікуванні. Мета роботи – оцінити ефективність запропонованого лікувально-профілактичного комплексу у хворих на червоний плоский лишай слизової оболонки порожнини рота. Під нашим спостереженням та лікуванням перебувало 27 хворих на ерозивно-виразкову форму червоного плоского лишаю: 22 жінки та 5 чоловіків віком від 24 до 74 років. Нами проведено вивчення активності ферментів у ротовій рідині хворих у перший день після виникнення ерозій та виразок, а також на 14-ту та 30-ту добу. Для лікування червоного плоского лишаю доцільно застосовувати препарати, які зменшують запальний процес, нормалізують імунологічну реактивність, знижують процеси вільнорадикального окиснення ліпідів та усувають дисбіоз (у 7,7 раза). Застосування комплексу лікувально-профілактичних засобів сприяло зниженню процесу перекисного окиснення ліпідів, про що свідчить достовірне зниження вмісту малонового діальдегіду та підвищення активності антиоксидантного ферменту каталази. Лікування червоного плоского лишаю має бути комплексним та етіопатогенетичним.; Despite numerous clinical and experimental studies, the problem of treating oral mucosal lichen planus remains relevant. Addressing the issues of treatment and prevention of the progression of one form of oral lichen planus into another is an urgent healthcare problem, bearing not only medical but also significant economic importance, since such patients often require prolonged hospitalization. The aim of our study was to evaluate the effectiveness of the proposed therapeutic and preventive complex in the treatment of patients with oral mucosal lichen planus. Our observations included 27 patients with the erosive-ulcerative form of lichen planus (22 women and 5 men), aged 24 to 74 years. We assessed the enzymatic activity in oral fluid on the first day after the onset of erosions and ulcers, as well as on the 14th and 30th days of treatment. In oral lichen planus, it is advisable to use agents that reduce inflammation, normalize immunological reactivity, decrease free radical lipid peroxidation, and eliminate dysbiosis (by 7.7 times). The application of the therapeutic and preventive complex contributed to a decrease in lipid peroxidation processes, as evidenced by a significant reduction in malondialdehyde levels and an increase in the activity of the antioxidant enzyme catalase. The treatment of oral lichen planus should therefore be comprehensive and etiopathogenetic.

Стан кісткової тканини жінок-монахинь: вікові особливості та кореляційні взаємозв’язки

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Стан кісткової тканини жінок-монахинь: вікові особливості та кореляційні взаємозв’язки Бабеня, Г. О.; Дєньга, О. В.; Дєньга, Е. М.; Babenia, H.; Dienha, O.; Dienha, E. Вивчення вікових особливостей показників кі-сткової тканини у жінок-монахинь є важливим як для клінічної практики, так і для планування профілакти-чних заходів. Додатковий інтерес становить можли-вість визначення кореляційних взаємозв’язків між різними параметрами денситометрії, що може погли-бити розуміння патогенезу вікових змін кістки в цій специфічній групі. Мета дослідження – оцінити стан кісткової тканини жінок-монахинь за даними ультразвукової денситометрії, визначити його вікові особливості та проаналізувати деякі кореляційні взаємозв’язки.; Bone health is an important indicator of women’s overall well-being, and its age-related decline is often accom-panied by the development of osteopenia and osteoporosis. In women living in monastic communities, lifestyle characteristics, dietary patterns, physical activity level, and somatic comorbidities may influence bone remodel-ing processes, making the assessment of their bone status a relevant task for clinical and preventive medicine.The aim of research –to assess the bone status of women-nuns using ultrasound densitometry, determine its age-related characteristics, and analyze selected correlation relationships.Materials and methods.Twenty-nine women-nuns aged 27–70 years were examined. The participants were di-vided into age groups according to WHO recommendations: 25–44 years, 45–59 years, and 60–75 years. Bone tissue status was assessed using ultrasound densitometry (Sonost 2000, OsteoSys, Korea). Data on somatic pa-thology were collected through standardized interviews. Statistical analysis included the Shapiro–Wilk test, the Kruskal–Wallis test, and Pearson correlation; p < 0.05 was considered statistically significant.Results.Ultrasound densitometry parameters demonstrated a clear age-related decline in bone tissue quality. The 60–75-year group had the lowest T-score values, a pronounced reduction of BQI, and decreased SOS and BUA, reflecting impaired microarchitecture and increased bone fragility. Osteopenia predominated (51.7%), while osteoporosis was identified in 6.9% of participants. The frequency of pathological T-scores increased with age. Correlations between the most common types of somatic pathology and bone tissue parameters were weak and statistically non-significant (r ranging from -0.27 to +0.10). Negative correlations were found between T-score and periodontal pocket depth (r = –0.39; p < 0.05), as well as between SOS and this parameter (r = –0.41; p < 0.05). Other correlations between densitometric and periodontal parameters were statistically non-significant (p > 0.05).Conclusions.Women-nuns demonstrate a pronounced age-related decline in ultrasound densitometry indices, reflecting reduced mineral density and deterioration of bone quality. Age is the principal determinant of bone status deterioration. The observed negative correlations between bone parameters and selected periodontal in-dices suggest a possible systemic relationship between structural-functional bone characteristics and the severi-ty of periodontal destruction. These findings emphasize the importance of early detection of bone tissue disor-ders and comprehensive assessment of oral health among middle-aged and elderly women.

Пародонтологічний статус жінок-монахинь: запальні, дистрофічні та гігієнічні показники у віковому аспекті

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Пародонтологічний статус жінок-монахинь: запальні, дистрофічні та гігієнічні показники у віковому аспекті Бабеня, Г. О.; Дєньга, О. В.; Babenia, H. O.; Dienha, O. V. Захворювання тканин пародонту залишаються однією з найбільш поширених стоматологічних патологій серед дорослого населення. Вікове збільшення як запальних, так і дистрофічних змін, є закономірним, однак вплив способу життя та поведінкових чинників на ці процеси вивчений недостатньо. Популяції зі специфічними умовами проживання, зокрема жінки-монахині, можуть мати інший профіль пародонтологічного здоров’я. Мета роботи – визначити особливості стану тканин пародонту та рівень гігієни порожнини рота у жінок-монахинь різних вікових груп. Матеріали та методи. Обстежено 29 жінок-монахинь віком 25–75 років, розподілених на три вікові групи за рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Оцінювали пародонтальні та гігієнічні індекси. Статистичний аналіз проводили з використанням непараметричних критеріїв Mann–Whitney та Kruskal–Wallis. Дані подано у вигляді Mean ± SD та Me (Q1–Q3). Результати. Запальні індекси у всіх вікових групах були низькими: медіанні значення папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (PMA), відсоток становили 4,9–6,4%, а показники кровоточивості дорівнювали 0. Достовірних міжгрупових відмінностей за величинами PMA та кровоточивості не встановлено. Дистрофічні зміни мали виражену вікову динаміку. Рецесія ясен достовірно зростала з віком (p = 0,011). Клінічна втрата прикріплення підвищувалася у всіх вікових групах і досягала медіани 6,50 мм у віці 60–75 років (p = 0,014). Глибина пародонтальних кишень не мала достовірних відмінностей між групами. Гігієнічний стан порожнини рота був загалом задовільним: індекси Silness–Löe та Stallard не виявили статистично значущих відмінностей між віковими групами. Висновки. Жінки-монахині характеризуються низьким рівнем запальних змін у тканинах пародонту та помірним віковим прогресуванням дистрофічних змін рецесивного типу; гігієнічний стан порожнини рота залишається стабільним незалежно від віку, що свідчить про сприятливий пародонтологічний профіль цієї популяції та підкреслює можливий протективний вплив поведінкових і середовищних факторів способу життя.; Periodontal diseases remain among the most prevalent dental conditions in adults. Although age-related increases in inflammatory and degenerative changes are expected, the influence of lifestyle and behavioral factors remains insufficiently studied. Populations living under specific conditions, such as women in monastic communities, may demonstrate distinct periodontal characteristics. Purpose – to assess periodontal status and oral hygiene levels in women nuns of different age groups. Materials and methods. Twenty-nine women nuns aged 25–75 years were examined and divided into three age groups according to WHO recommendations. Periodontal and oral hygiene indices were evaluated. Statistical analysis was performed using the nonparametric Mann–Whitney and Kruskal–Wallis tests; data were presented as Mean ± SD and Me (Q1–Q3). Results. Inflammatory indices were low in all age groups: median PMA values ranged from 4.9 to 6.4%, and bleeding scores were 0. No statistically significant differences were found in PMA or bleeding indices. Degenerative changes showed an age-related trend. Gingival recession increased significantly with age (p = 0.011). Clinical attachment loss rose across groups, reaching a median of 6.50 mm in individuals aged 60–75 years (p = 0.014). Probing depth did not differ significantly between groups. Oral hygiene was satisfactory, with no significant differences in the Silness–Löe and Stallard indices. Conclusions. Women nuns exhibit low levels of inflammatory periodontal changes and moderate age-related recession-type alterations. Stable oral hygiene suggests a favorable periodontal profile and a possible protective effect of lifestyle factors.