2017. № 2. Досягнення біології та медицини

Сучасні підходи до лікування діабетичної ретинопатії

Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT

Сучасні підходи до лікування діабетичної ретинопатії Сон, Г. О.; Son, G. О. Розглянуто сучасні дані щодо патогенетичних механізмів розвитку діабетичної ретинопатії. Наведено результати застосування препаратів, які здійснюють ліку- вальний вплив шляхом зниження процесів пероксидації ліпідів. Проведено критичний аналіз даних про результати застосування органічних сполук германію у відновленні біологічного гомеостазу. Результати власних досліджень засвідчили виразну терапевтичну ефективність застосування похідного нікотинової кислоти ніацин-оксіетилідендифосфонатогерманату (NicH)2 [Ge(OH)2 (Oedph)] · H2O (МІГУ-4) щодо проявів порушень електроретинограми у щурів із модельованим введенням стрептозотоцину цукровим діабетом. Отримані результати свідчать про перспективність застосування МІГУ-4 в комплексному лікуванні проявів діабетичної ретинопатії.; Contemopapry data on pathogenic mechanisms of diabetic retinopathy development are delivered and analyzed. Results on treatment with those compounds which demonstrate antioxidative activity are presented. Also critical data on effects of organic germanium compounds upon biological homeostasis are discussed. Author’s own results are in favor for the pronounced therapeutic effectiveness of the derivative of nicotinic acid-niacyn-oxyethiliden-diphosphonate-germinate [(NicH)2 [Ge(OH)2 (Oedph)] · H2O (MIGU-4) with regard to streptozotocin diabetes — induced electroretinogram deteriorations. Hence, gained data are perspective for MIGU-4 usage in the complex treatment of diabetic retinopathy.

Патофізіологічні механізми епілептичного синдрому за умов модуляції активності тирозинкінази

Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT

Патофізіологічні механізми епілептичного синдрому за умов модуляції активності тирозинкінази Первак, М. П.; Pervak, M. P. В огляді літератури висвітлено сучасні підходи до визначення патогенетичних механізмів виникнення та розвитку хронічного епілептичного синдрому, викликаного методом кіндлінгу. Так, зокрема, визначено ключову роль активності тирозинкінази у формуванні епілептиформних проявів. Відповідне застосування інгібіторів активності тирозинкінази, а також активності сигнальної системи — мішені дії рапаміцну у ссавців (mTOR) є сучасним перспективним напрямом розробки протиепілептичних препаратів. Залишаються мало вивченими питання ефективності штучної стимуляції структур мозку на тлі пригнічення тирозинкіназної активності та сигнальної системи mTOR, які є важливими щодо підвищення ефективності комплексних методів лікування епілепсії.; New approaches to the investigations of pathogenetic mechanisms of chronic epileptic syndrome, which was induced through kindling method, were in scope of the present review. Thus, the key role is played by tyrosine kinase activity in the process of epileptiform manifestations has been stressed. The corresponded usage of inhibitors of tyrosine-kinase as well as inhibitors of signal system induced with target of rapamicine in mammalians (mTOR) represented by itself contemporary and promising approach for the new antiepileptic drugs development. Such investigations are promising with regard to the development of new and more effective complex methods of epilepsy treatment.

Молекулярні механізми дії антибактеріальних антибіотиків і хіміопрепаратів

Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT

Молекулярні механізми дії антибактеріальних антибіотиків і хіміопрепаратів Костов, О. Д.; Венгер, А. М.; Кагляк, М. Д.; Kostov, O. D.; Venger, A. M.; Kaglyak, M. D. Розуміння молекулярних механізмів дії антибіотиків на мікробну клітину має вирішальне значення для ефективного лікування бактеріальних інфекцій, пошуку засобів подолання стійкості до препаратів та розробки нових антибіотиків. В огляді наводиться докладна інформація щодо первинних молекулярних мішеней різних класів антибіотиків, застосовуваних сьогодні в клініці, та деяких експериментальних речовин, що є вельми перспективними щодо клінічного застосування. Також розглянуті механізми загибелі мікробної клітини як активні керовані процеси, що розпочинаються з ураження антибіотиком первинної мішені та включають участь вільних кисневих радикалів, бактеріальних аутолізинів, систем холін-антихолін і токсинантитоксин. В огляді продемонстрована наявність програмованої загибелі клітин у прокаріот, призначення цього феномена та наслідки для практичної антибактеріальної терапії.; Understanding of molecular mechanisms of action of antibiotics on microbial cell has crucial importance for effective treatment of bacterial infections, search for means of drug resistance removing and development of the new antibiotics. This review contains detailed information about primary molecular targets of different classes of antibiotics, currently used in practice and some most promising experimental drugs very close for clinical application. Information about mechanisms of bacterial cell death is presented as actively directed process starting after the damage of primary antibiotic target and involving free oxygen radicals, bacterial autolysins, cholin-anticholin and toxin-antitoxin systems. Presence of phenomenon of programmed cell death in prokaryotes is shown and its role and consequences for antibacterial therapy in medical practice are elucidated.

Особливості кардіогемодинаміки хворих на ішемічну хворобу серця і артеріальну гіпертензію при застосуванні амлодипіну в комплексному лікуванні хронічної серцевої недостатності

Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT

Особливості кардіогемодинаміки хворих на ішемічну хворобу серця і артеріальну гіпертензію при застосуванні амлодипіну в комплексному лікуванні хронічної серцевої недостатності Ілікчієва, Н. Ю.; Ilikchiieva, N. Yu. Проведене комплексне лікування хронічної серцевої недостатності (ХСН), що включало застосування амлодипіну на тлі стандартної терапії, сприяло позитивним змінам клінічної симптоматики та показників ультразвукової діагностики. Так, кінцевий діастолічний та кінцевий систолічний об’єми лівого шлуночка у хворих на серцеву недостатність (СН) 2А зменшилися до нормальних значень (р<0,01); при СН 2Б також зареєстровані позитивні зміни (р<0,05), але не до референтних величин. Отриманий клінічний ефект у хворих на ХСН 2А та 2Б зберігався 12 міс. та більше ніж 6 міс. відповідно протягом спостереження у більшості пацієнтів — у (76,20±6,57) % випадків, що відбувалося на тлі продовження в амбулаторних умовах прийому комбінованої підтримувальної терапії, яка включала амлодипін. Водночас після лікування за стандартним комплексом цей термін не перевищував 2–3 міс. при СН 2Б та 6 міс. при СН 2А.; We conducted a comprehensive treatment of chronic heart failure (CHF), which included amlodipine with standard therapy, contribute to positive changes in clinical symptoms and ultrasound indicators. In patients with heart failure (HF) 2A terminal diastolic systolic volume of the left ventricle decreased to normal values (p<0.01); with HF 2B we also registered positive changes (p<0.05), but they were not up to the reference values. The clinical effect in patients with CHF 2A persisted 12 months and 2B — 6 months during the observation in the majority cases ((76,2±6,57)%), which occurred against the background of continued use of amlodipine on an outpatient basis. In the same time, after treatment with the standard complex, the duration of the therapeutic effect did not exceed 2–3 months for CHF 2B.

Характеристика показників бактеріовиділення у хворих на хіміорезистентний туберкульоз і вірус імунодефіциту людини залежно від рівня імуносупресії

Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT

Характеристика показників бактеріовиділення у хворих на хіміорезистентний туберкульоз і вірус імунодефіциту людини залежно від рівня імуносупресії Капрош, А. В.; Мацегора, Н. А.; Kaprosh, A. V.; Matsegora, N. А. У ВІЛ-інфікованих хворих частіше розвивається хіміорезистентний туберкульоз, ніж хіміочутливий. Причини формування резистентності мікобактерії туберкульозу різноманітні, частіше за все це екзогенна реінфекція через виражений імунодефіцитний стан хворого. Також часто спостерігається формування вторинної резистентності шляхом внутрішньолікарняної трансімісії туберкульозної інфекції за рахунок розвитку синдрому мальабсорбції та інтрамакрофагальне паразитування мікобактерії туберкульозу, яке дає їй можливість розмножуватися та адаптуватися до протитуберкульозних препаратів шляхом зміни своїх властивостей. Лабораторне підтвердження туберкульозу у хворих на ВІЛ частково утруднене через переважання дисемінованих форм та відсутності деструкцій. Найбільш інформативними методами є бактеріологічний та молекулярно-генетичний. При використанні молекулярно-генетичного методу діагностики туберкульозу ми маємо змогу отримати високоточний результат та дізнатися про резистентність до Рифампіцину в максимально короткі терміни, приблизно через 2 год. Вивчення стану хворих на хіміорезистентний туберкульоз на фоні ВІЛ, залежно від ступеня імуносупресії, є надзвичайно важливим при виборі адекватної антибактеріальної та патогенетичної терапії.; HIV-infected patients are more likely to develop chemoresistance tuberculosis than chemosensitive one. The reasons for the formation of the resistance of mycobacterium tuberculosis are diverse, most often it is exogenous reinfection due to the expressed immunodeficiency state of the patient. Also, the formation of secondary resistance through intramuscular transmission of tuberculous infection is often observed, due to the development of malabsorption syndrome and the intramacrofage parasitization of the MBT, which gives it the opportunity to multiply and adapt to the anti-TB drugs by changing its properties. Laboratory confirmation of tuberculosis in HIV patients is partially difficult, due to the predominance of disseminated forms and the absence of destructions. The most informative methods are bacteriological and molecular genetic. When using the molecular genetic method of diagnosis of tuberculosis, we are able to obtain a precise result and find out resistance to rifampicin in the shortest possible time, after about 2 hours. The study of the status of patients with drug resistant tuberculosis against the background of HIV, depending on the degree of immunosuppression, is extremely important in the selection of adequate antibiotic and pathogenetic therapy

Вивчення профілю сенсибілізації до інгаляційних алергенів у пацієнтів Південного регіону України

Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT

Вивчення профілю сенсибілізації до інгаляційних алергенів у пацієнтів Південного регіону України Куртова, М. М.; Кольцова, І. Г.; Боровик, А. П.; Тарасов, Є. В.; Kurtova, M. M.; Koltsova, I. H.; Borovyk, A. P.; Tarasov, Ye. V. У роботі були виявлені основні рослинні та побутові алергени, які спричиняють сенситизацію пацієнтів у Південному регіоні України. Серед причинно-значущих рослинних алергенів найвищі показники реєструвалися до антигенів рослин пізнього цвітіння — амброзії та полину — (29,20±1,91) і (21,60±1,73) % відповідно (p<0,01) та раннього цвітіння — кульбаби (16,90±2,82) %. Серед побутових алергенів найвищий відсоток виявлення антитіл реєструвався до плісеневого гриба Alternaria alternata ((28,00± ±1,65) %; p<0,01), кліщів Acarus siro ((25,50±2,00) %; p<0,01) та D. рteronyssinus ((22,20±1,53) %; p<0,01). У (81,10±1,69) % пацієнтів реєструвалася полісенсибілізація.; The main plant and household allergens, which cause sensitization of patients in the Southern region of Ukraine, were revealed in the article. Among the causative-significant plant allergens, the highest rates were recorded for antigens of late flowering plants — ambrosia and mugword ((29.2±1.91)% and (21.60±1.73)% respectively, p<0.01) and early flowering — dandelion ((16.90±2.82)%). Among household allergens, the highest percentage of detection of antibodies was recorded to mould Alternaria alternata ((28.00±1.65)%, p<0.01) and mites Acarus siro ((25.50±2.00)%, p<0.01) and D. pteronyssinus ((22.20± ±1.53)%, p<0.01). Polysensibilization was registered in (81.10± ±1.69) % of patients.

Концепція інформаційного забезпечення підтримки рішень хірурга на етапах надання допомоги хворим

Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT

Концепція інформаційного забезпечення підтримки рішень хірурга на етапах надання допомоги хворим Бузиновський, А. Б.; Коваленко, О. С.; Баязітов, Д. М.; Буднюк, О. О.; Buzinovsky, А. B.; Коvalenko, O. S.; Bayazitov, D. M.; Budnyuk, O. O. У роботі наведені ключові інформаційно-методичні характеристики, які забезпечують коректність прийняття рішень щодо надання хірургічної допомоги хворим хірургічного профілю. Необхідним компонентом прийняття рішень хірургом є визначення періопераційних ризиків у пацієнта, величина яких впливає на ефективність відповідних втручань. Уніфікація розрахунку ризиків на основі міжнародного досвіду країн — членів ЄС є важливим елементом прийняття рішень щодо ефективної хірургічної допомоги пацієнту. На різних етапах надання хворим хірургічного профілю медичної допомоги: дистанційного телемедичного консультування, передопераційного періоду при надходженні як за ургентними показаннями, так і в плановому порядку, внутрішньоопераційому та післяопераційному етапах — регламентуються обов’язки лікаря-хірурга, анестезіолога, медичної операційної сестри, а також оператора телемедичного центру. Взаємодія персоналу супроводжується заповненням відповідних форм електронних документів, їх кругообігом, який є детермінованим функціональними обов’язками учасників, а також зверненням до бази даних телемедичної регіональної системи за необхідності прийняття рішень щодо виконання хірургічного втручання.; The key informational and methodic characteristics for correct decisions undertaking in the course of surgical medical service providing are delivered. The periperational risks identification strongly influences the effectiveness of surgical intervention and is necessary for surgical decisions generation. Hence the unificated approach for the risks recalculation, which might be made on the basis of European Countries standards, is extremely important for the effective surgical help deliberation and delivering. The functional duties of surgeon(s), anesthesiologist, nurse(s) as well as opertator of telemedical center are prescribed at different stages of delivering surgical help for patients. Hence, those duties are specific at stage of distant telemedical consultations, preparation for operative treatment, intraoperative and postoperative stages. Performing duties by staff is followed by filling in proper electronic documents with the turnover and exchange with information, interaction with the data base of regional telemedical system with regard to elaborate surgical decisions.

Динаміка клініко-функціональних показників кардіореспіраторної системи при застосуванні нікоранділу в лікуванні хворих на бронхіальну астму, поєднану з ішемічною хворобою серця І-ІІ функціонального класу

Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT

Динаміка клініко-функціональних показників кардіореспіраторної системи при застосуванні нікоранділу в лікуванні хворих на бронхіальну астму, поєднану з ішемічною хворобою серця І-ІІ функціонального класу Мацегора, Н. А.; Шкуренко, О. О.; Matsegora, N. A.; Shkurenko, О. О. Об’єктом дослідження були хворі на бронхіальну астму (БА) у поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС) І– II функціонального класу (ФК), які проходили лікування на базі Центру реконструктивної і відновної медицини. Призначення холтерівського моніторування ЕКГ сприяло ранньому виявленню порушень ритму, особливо вночі, які не могли бути діагностовані при знятті стандартної ЕКГ. Додаткове призначення нікорандилу до базисного медикаментозного комплексу хворим на БА у поєднанні з ІХС І–II ФК допомагало більш тривалому збереженню поліпшення суб’єктивного стану хворого, зменшенню нападів ядухи, кардіалгії, аритмогенних порушень, зниженню дози призначеного бронходилатуючого засобу.; The object of the study of this treatment group was patients with asthma in combination with СHD I–II, treated on the basis of the Center for Reconstructive and Rehabilitation Medicine. The appointment of Holter monitoring ECG, contributed to the early detection of rhythm disturbances, especially at night, that could not be diagnosed with the removal of a standard ECG. Additional appointment of nicorandil to the basic drug complex of patients with asthma in combination with CHD I– II FC contributed to a longer preservation of the patient’s subjective state improvement, reduction of asthma attacks, cardialgia, arrhythmogenic disorders, reduced dose of the prescribed bronchodilator.

Оцінка ефективності пропоксазепаму проти абсансної епілепсії на моделі коразолового кіндлінгу

Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT

Оцінка ефективності пропоксазепаму проти абсансної епілепсії на моделі коразолового кіндлінгу Головенко, М. Я.; Годлевський, Л. С.; Валіводзь, І. П.; Ларіонов, В. Б.; Редер, А. С.; Цапенко, Ж. М.; Golovenko, M. Ya.; Godlevsky, L. S.; Valivodz, I. P.; Larionov, V. B.; Reder, A. S.; Tsapenko, Zh. N. Метою роботи був аналіз протисудомної дії пропоксазепаму на моделі коразол-індукованого кіндлінгу у мишей, а також характеристики динаміки перерозподілу судом різного ступеня тяжкості. Протягом 29 діб тваринам контрольної групи вводили коразол. Тваринам експериментальних груп — пропоксазепам (2,0, 1,0, 0,6 та 0,2 мг/кг) внутрішньоочеревинно за 30 хв до введення коразолу. Враховувалися кількість судомних епізодів різного типу тяжкості, а також час їх розвитку з моменту введення коразолу. Визначали внесок судом різного ступеня тяжкості у загальну величину судомної готовності, а також індексу судом. Встановлено, що введення низьких доз (0,2–0,6 мг/кг) пропоксазепаму протягом періоду формування кіндлінгу не має значного протисудомного ефекту, хоча й гальмує прояв судом третього та четвертого ступеня тяжкості. Високі дози пропоксазепаму (1,0–2,0 мг/кг) гальмують розвиток судом високого ступеня тяжкості; при введенні високих доз (2,0 мг/кг) практично не спостерігається прояву нападів навіть другого ступеня тяжкості. За результатами дисперсійного аналізу внесок фактора дози пропоксазепаму на моделі кіндлінг-епілепсії становить від 11,8 до 51,9 % для доз 0,2–2,0 мг/кг.; The aim of the study was the analysis of propoxazepam anticonvulsive action on the model of pentylenetetrazole-induced kindling in mice, and various seizures redistribution dynamics characterization. Animals of the contol group were receiving pentylenetetrazole for 29 days subcutaneously, while those of experimental groups were administered prior to it (30 min before) with propoxazepam (2.0, 1.0, 0.6 and 0.2 mg/kg) intraperitoneally. The number of different severity seizures and time of their appearing after chemoconvulsive agent administration were recordered. The contribution of varying severity seizures into the total convulsive readiness, as well as the seizure index, was determined. It has been found that administration of propoxazepam low doses (0.2–0.6 mg/kg) in the period of kindling formation does not have a significant anticonvulsant effect, although the manifestation of third and fourth severity degree seizures was inhibited. Propoxazepam high doses (1.0–2.0 mg/kg) inhibit the development of highest severity convulsions. When high doses are administered (2.0 mg/kg), there is practically no seizure even in the second severity degree. Based on the results of the dispersion analysis, the contribution of the propoxazepam dose factor to the model of kindling epilepsy ranges from 11.8% to 51.9% (for doses of 0.2–2.0 mg/kg).

Досягнення біології та медицини. 2017. N 2.

Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT

Досягнення біології та медицини. 2017. N 2. ОНМедУ