Костєв Федір Іванович

Соціальна адаптація та рівень тривожності у пацієнтів із гіпогонадизмом: вплив гормонального статусу (Огляд літератури)

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Соціальна адаптація та рівень тривожності у пацієнтів із гіпогонадизмом: вплив гормонального статусу (Огляд літератури) Богацький, С. В.; Костєв, Ф. І.; Савчук, Р. В.; Bohatskyi, S. V.; Kostyev, F. I.; Savchuck, R. V. У статті здійснено аналіз сучасних наукових джерел щодо впливу гормонального статусу на рівень тривожності та соціальну адаптацію у пацієнтів із гіпогонадизмом. Також досліджено наявність взаємозв’язку між тестостерон-замісною терапією (ТЗТ) та покращенням психоемоційного стану, зниженням рівня тривожності й підвищенням якості соціальної адаптації в різних групах хворих, зокрема у пацієнтів із синдромом Клайнфельтера та ізольованим гіпогонадотропним гіпогонадизмом.Аналіз сучасних літературних джерел продемонстрував, що гіпогонадизм у чоловіків супроводжується суттєвим підвищенням ризику розвитку депресивних і тривожних розладів, погіршенням якості життя (ЯЖ) та соціальної адаптації. За даними клінічних досліджень, симптоми депресії реєструються у більшості пацієнтів із гіпогонадизмом, що в кілька разів перевищує показники серед загальної популяції. Встановлено, що низький рівень тестостерону є одним із ключових чинників, що впливають на погіршення психоемоційного стану, зниження мотивації, зростання соціальної ізоляції та підвищення психологічного дистресу.Застосування ТЗТ, за даними проспективних досліджень, сприяє суттєвому поліпшенню показників психоемоційно-го благополуччя, зниженню рівня тривожності та підвищенню ЯЖ у більшості пацієнтів, незалежно від типу гіпого-надизму. Додатково встановлено, що комплексний підхід із залученням психосоціальної підтримки забезпечує вищу ефективність соціальної адаптації та інтеграції чоловіків із цією патологією.Результати аналізу підкреслюють необхідність ранньої діагностики, своєчасного призначення гормональної корекції та мультидисциплінарного підходу у веденні пацієнтів із гіпогонадизмом для оптимізації психічного здоров’я та під-вищення їхньої ЯЖ.; The article analyzes current scientific sources on the influence of hormonal status on the level of anxiety and social adapta-tion in patients with hypogonadism. The relationship between testosterone replacement therapy (TRT) and improvement of the psychoemotional status, reduction of anxiety and improvement of the quality of social adaptation in different groups of patients, in particular in patients with Klinefelter syndrome and isolated hypogonadotropic hypogonadism, was also studied.An analysis of recent literature demonstrates that hypogonadism in men is accompanied by a significantly increased risk of developing depressive and anxiety disorders, along with deterioration in quality of life (QoL) and social adaptation. According to clinical studies, symptoms of depression are observed in the majority of patients with hypogonadism, which is several times higher than in the general population. It has been established that low testosterone levels are one of the key factors contribu-ting to worsening psychoemotional status, decreased motivation, increased social isolation, and psychological distress.Prospective studies indicate that TRT leads to a substantial improvement in psychoemotional well-being, reducing anxiety levels, and improving the QoL in most patients, regardless of the type of hypogonadism. Additionally, it has been shown that a comprehensive approach involving psychosocial support ensures greater effectiveness in the social adaptation and integration of men with this pathology.The results of the analysis highlight the need for early diagnosis, timely initiation of hormonal correction, and a multidiscipli-nary approach in the management of patients with hypogonadism to optimize mental health and improve QoL.

Clinical monitoring of refractory interstitial cystitis during pharmacotherapy in women

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Clinical monitoring of refractory interstitial cystitis during pharmacotherapy in women Vydrin, K. Ye.; Poliakov, V. O.; Kostev, F. I.; Dekhtiar, Yu. M.; Shostak, M. V.; Видрін, К. Є.; Поляков, В. О.; Костєв, Ф. І.; Дехтяр, Ю. М.; Шостак, М. В. Refractory interstitial cystitis/bladder pain syndrome (IC/BPS) is a chronic condition marked by resistance to standard treatments and persistent symptoms such as pelvic pain, urgency, frequency, and reduced bladder capacity. Objective – to improve treatment outcomes in women with refractory IC/BPS by using a personalized multimodal approach combining intravesical botulinum toxin type A (BTA), gabapentin, and hydroxychloroquine. Materials and methods. A prospective study included 67 women diagnosed with refractory IC/BPS. Patients were assigned to two groups: the control group (n=32) received intravesical BTA alone, while the main group (n=35) received the combination therapy. Treatment lasted 6 months, with follow-up for 12 months. Efficacy was evaluated using O’Leary-Sant questionnaires, VAS for pain, urinary diaries, and cystoscopy. Results. Combination therapy showed superior efficacy over BTA monotherapy. In 6 months, 80% of patients in the main group reported good/satisfactory outcomes vs. 53.1% in the control group. At 12 months, Hunner’s ulcers were observed in 22.85% of the main group vs. 59.37% of the control group (p < 0.001); glomerulations occurred in 40% vs. 87.5% (p < 0.001). Functional bladder capacity improved by 99.05%. Pain (VAS) decreased by 68.3%, urinary frequency by 54.6%, urgency by 76.1%, nocturia by 69.7%, and ICSI/ICPI scores by 70% and 65.9%, respectively (p < 0.05). Conclusion. The combination therapy offers better symptom control, improved urothelial healing, and sustained results compared to BTA monotherapy.; Рефрактерний інтерстиціальний цистит/больовий синдром сечового міхура (РІЦ/БССМ) – це хронічне захворювання, стійке до стандартної терапії. Мета дослідження – підвищити ефективність лікування жінок з РІЦ/БССМ шляхом застосування персоналізованої комбінованої терапії: внутрішньоміхурового введення ботулінічного токсину типу А (БТА), габапентину та гідроксихлорохіну. Комбіноване лікування показало переваги над монотерапією БТА: після 6 місяців покращення відзначалося у 80% пацієнток проти 53,12%, зниження частоти виразок Гуннера та гломеруляцій – до 22,85% і 40% відповідно. Комбінація препаратів забезпечує кращий контроль симптомів та тривале поліпшення.

Моніторинг кореляційної залежності діагностичних маркерів гострого пієлонефриту та цукрового діабету в умовах експерименту

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Моніторинг кореляційної залежності діагностичних маркерів гострого пієлонефриту та цукрового діабету в умовах експерименту Борисов, С. О.; Костєв, Ф. І.; Борисов, О. В.; Богацький, C. В.; Коломійчук, С. Г.; Савчук, Р. В. Гострий пієлонефрит (ГП), ускладнений супутнім цукровим діабетом (ЦД), із великою частотою супроводжується розвитком значних ниркових ускладнень. У прогнозуванні його перебігу й моніторингу ефективності медикаментозного впливу важливу роль відіграє дослідження інформативних маркерів характеру перебігу пієлонефриту – показників лейкоцитарного індексу та рівнів прозапальних ейкозаноїдів, що дозволяє визначити ступінь вираженості інтоксикації при гострому інфекційно-запальному процесі в нирках, а також сприяє прогнозуванню характеру розвитку патологічного процесу й оцінці ефективності лікувальних заходів. Мета дослідження: визначення залежності між ГП та ЦД шляхом моніторингу відповідних маркерів в умовах експерименту. Матеріали та методи. Експериментальне дослідження проводилося на щурах лінії Вістар (маса тіла – 200–300 г, вік – 8–9 міс.). Моделювали ГП та гіперглікемічний стан, який за характером перебігу відтворює ЦД. Прототип ЦД викликали шляхом інтраперитонеальної ін’єкції стрептозотоцину. У період стабільної гіперглікемії у тварин моделювали ГП. Щурам одноразово ректально вводили ізолят Escherichia coli. На другу добу тварини піддавалися дії холодового стресу при температурі 0–2 °C протягом 2 год. Бактеріологічний і загальнолабораторний аналіз сечі свідчив про виражену бактеріурію та значне підвищення кількості лейкоцитів у полі зору в дослідних групах. Через 4 доби після початку моделювання ГП застосовували етіотропний або етіотропно-патогенетичний медикаментозний вплив. Після завершення медикаментозного впливу досліджували периферичну кров із хвостової вени. Визначали інтенсивність запального процесу та ступінь інтоксикації, виходячи з розрахунку лейкоцитарних інтегративних індексів, які обчислювали за даними лейкоцитарної формули периферичної крові. У мазках периферичної крові визначали лейкоцитарну формулу. Відповідно до її показників розраховували інтегративні гематологічні індекси, на основі яких оцінювали ступінь ендогенної інтоксикації за лейкоцитарним індексом інтоксикації (ЛІІ). Визначення рівня простагландину Е2 (ПГЕ2) та лейкотрієну В4 (ЛТВ4) в плазмі крові визначали імуноферментним методом. Аналіз вмісту ейкозаноїдів у плазмі крові проводили з використанням селективних антитіл тест-системи для кількісного визначення рівня ПГЕ2 та ЛТВ4 шляхом імуноферментного аналізу на аналізаторі Stat Fax 2100 (Awareness Technology, США). Визначено кореляційну залежність між значеннями ЛІІ в периферичній крові та рівнем прозапальних ейкозаноїдів у тканині нирок – ПГЕ2 та ЛТВ4, а також досліджено вплив етіотропної та етіотропно-патогенетичної медикаментозної корекції на кореляційну залежність між ЛІІ, прозапальними ейкозаноїдами та нефроспецифічними ферментами й білками при ГП та супутньому ЦД в умовах експерименту. Результати. Отримані результати дослідження засвідчують патогенетичне значення встановленої кореляційної залежності між ЛІІ, прозапальними ейкозаноїдами та нефроспецифічними метаболічними показниками, що дозволяє визначити ступінь вираженості інтоксикації при досліджуваній патології та дає змогу прогнозувати характер розвитку патологічного процесу, а також оцінювати ефективність заходів експериментальної терапії. Встановлено наявність вираженого позитивного взаємозв’язку з маркерами запального процесу як при ГП, так і при його поєднанні із супутнім гіперглікемічним станом. Також виявлено кореляційну залежність між рівнем ЛІІ в периферичній крові, кліренсом креатиніну та вмістом β2-мікроглобуліну в сечі при ГП та супутньому гіперглікемічному стані з урахуванням етіотропного й етіотропнопатогенетичного медикаментозного впливу. При оцінці залежності між рівнем ЛІІ та активністю N-ацетил-β-D-глюкозамінідази (N-AГ) та β-D-глюкозидази в тканині нирок, враховуючи результати обох типів медикаментозного впливу, встановлено достовірно значущу негативну кореляційну залежність середнього та сильного взаємозв’язку. Висновки. Застосування етіотропного медикаментозного впливу спричинило зниження коефіцієнта кореляції між показниками, але зберігався сильний позитивний взаємозв’язок між ЛІІ й рівнем ПГЕ2, а також між ЛІІ й рівнем ЛТВ 4. При застосуванні етіотропно-патогенетичного медикаментозного впливу у щурів із ГП та супутнім гіперглікемічним станом коефіцієнт кореляції між показниками ЛІІ й рівнем ПГЕ2 та між ЛІІ й рівнем ЛТВ4 знижувався, що свідчить про середній за силою позитивний взаємозв’язок.; Acute pyelonephritis (АР) complicated by concomitant diabetes mellitus (DM) is often accompanied by the development of significant renal complications. In predicting its course and monitoring the effectiveness of drug treatment, attention is paid to the study of informative markers of the nature of the course of pyelonephritis – leukocyte index indicators and the level of pro-inflammatory eicosanoids, which allows determining the degree of intoxication in acute infectious-inflammatory process in the kidneys, making it possible to predict the nature of the development of the pathological process and assess the effectiveness of therapeutic measures. The objective: to investigate the relationship between АР and DM by monitoring their markers in an experiment. Materials and methods. Experimental studies were conducted on Wistar rats weighing 200–300 g at the age of 8–9 months, simulating АР and hyperglycemic condition, which by the nature of the course reproduces DM. The prototype of DM was induced by intraperitoneal injection of streptozotocin, during the period of stable hyperglycemia in animals, АР was simulated. Rats were given a single rectal injection of Escherichia coli isolate. On the second day, the animals were subjected to cold stress at a temperature of 0–2 °C for 2 hours. Bacteriological and general laboratory analysis of urine showed pronounced bacteriuria and a significant increase in the number of leukocytes per high power field in the groups of animals studied. 4 days after the start of the АР simulation, etiotropic drug exposure or etiotropic-pathogenetic drug exposure was applied. After the completion of drug exposure, peripheral blood from the tail vein was examined. The intensity of the inflammatory process and the degree of intoxication were determined based on the calculation of leukocyte integrative indices, which were calculated based on the leukocyte formula of peripheral blood. In peripheral blood smears, the leukocyte formula was determined. According to its indicators, integrative hematological indices were calculated, on the basis of which the following were determined: the degree of endogenous intoxication by the leukocyte intoxication index (LII). Determination of the level of prostaglandin E2 (PGE2) and leukotriene B4 (LTB4) in blood plasma was performed using the enzyme-linked immunosorbent assay method. The analysis of the content of eicosanoids in blood plasma was performed using selective antibodies of the test system for quantitative determination of the level of PGE2 and LTB 4 by enzyme immunoassay on the Stat Fax 2100 analyzer (Awareness Technology, USA). Data on the correlation dependence between the level of LII in peripheral blood and the level of pro-inflammatory eicosanoids in kidney tissue (PGE2 and LTB4) are presented, as well as the influence of etiotropic and etiotropic-pathogenetic drug correction on the correlation dependence between the LII, pro-inflammatory eicosanoids and nephrospecific enzymes and proteins in АР and accompanying DM in an experiment. Results. The obtained results of study confirm the pathogenetic significance of the established correlation between LII, proinflammatory eicosanoids and nephrospecific metabolic indicators, which allows determining the severity of intoxication in the pathology under study and allows predicting the nature of the development of the pathological process, as well as evaluating the effectiveness of experimental therapy measures. The presence of a pronounced positive correlation with markers of the inflammatory process both in the case of АР and in its combination with concomitant hyperglycaemic state was established. A correlation between the level of LII in peripheral blood, creatinine clearance and the content of β2-microglobulin in urine was also determined in the case of АР and the accompanying hyperglycemic condition, taking into account etiotropic and etiotropic-pathogenetic drug effects. When evaluating the dependence between the level of LII and the activity of N-acetyl-β-D-glucosaminidase (N-AG), β-Dglucosidase in kidney tissue and taking into account the results of both types of drug exposure, we obtained a reliably significant negative correlation dependence of medium and strong relationship. Conclusions. The use of etiotropic medicinal effects caused a decrease in the correlation coefficient between indicators, a strong positive relationship between LII and the level of PGE2 and between LII and the level of LTB4 remained. When applying an etiotropic-pathogenetic drug effect in rats with АР and accompanying hypoglycemic state, the correlation coefficient between LII indicators and the level of PGE 2 and between LII and the level of LTB4 decreased, which indicates the presence of an average positive relationship in terms of strength.

Monitoring of cytotoxin – methylglyoxal as a marker of the pathogenesis of acute pyelonephritis in diabetes mellitus

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Monitoring of cytotoxin – methylglyoxal as a marker of the pathogenesis of acute pyelonephritis in diabetes mellitus Borysov, S. O.; Kostyev, F. I.; Yakymenko, O. O.; Sebov, D. M.; Borysov, O. V.; Борисов, С. О.; Костєв, Ф. І.; Якименко, О. О.; Себов, Д. М.; Борисов, О. В.; Коломійчук, С. Г. Introduction. Acute inflammatory diseases of the organs of the urinary system, complicated by concomitant diabetes given their increasing prevalence, severity of the course, and uncertainty of the prognosis, are urgent medical and social problems today. It was established that the development of a hyperglycemic state is accompanied by a significant increase in the content of the highly reactive dicarbonyl compound methylglyoxal, which plays an important role in the pathogenesis of vascular and kidney diseases. The aim of the work is to study the correlation between the level of a marker of early protein glycolysis processes – methylglyoxal, the activity of pro-inflammatory factors, indicators of energy metabolism and pro-antioxidant status in the kidneys with pyelonephritis and accompanying diabetes under conditions of drug exposure in the experiment. Сonclusion. The obtained results indicate the presence of a pronounced positive correlation between methylglyoxal, a marker of the early processes of glycolysis of proteins, the level of eicosanoids prostaglandin E2 and leukotriene B4, of carbonyl protein groups and the activity of prooxidant enzymes xanthine oxidase and NADPH oxidase, which indicates their pathogenetic role in the development of acute inflammatory process in the kidneys of rats, especially with accompanying diabetes. A significant role in the progression of the inflammatory process in the kidneys with the hyperglycemic state, taking into account the presence of reliably significant correlations, is played by the depletion of thiol status and energy potential under conditions of oxidative/carbonyl stress development. The conducted correlation analysis showed the high efficiency of the use of etiotropic-pathogenetic medicinal effects in order to correct complex metabolic disorders in the kidneys of rats with acute pyelonephritis under hyperglycemic conditions and realize the nephroprotection effect.; Результати досліджень свідчать про позитивний взаємозв’язок між маркером ранніх процесів гліколізування білків метилгліоксалем, рівнем ейкозаноїдів простагландину Е2 і лейкотрієну В4, карбонільних білкових груп та активністю прооксидантних ферментів ксантиноксидази і НАДФНоксидази, що висвітлює їх патогенетичну роль у розвитку запального процесу в нирках щурів, особливо при цукровому діабеті. Значну роль у прогресуванні запального процесу в нирках в умовах гіперглікемічного стану відіграє виснаження тіолового статусу та енергетичного потенціалу за умов розвитку оксидативного/карбонільного стресу. Кореляційний аналіз показав високу ефективність застосування етіотропно-патогенетичного медикаментозного впливу з метою корекції складних метаболічних порушень у нирках щурів з ГП в умовах гіперглікемічного стану та реалізації нефропротективного впливу.

Ефективність гіпертермічної внутрішньоміхурової хіміотерапії в комбінованому лікуванні хворих на м’язово-неінвазивний рак сечового міхура високого ризику

Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT

Ефективність гіпертермічної внутрішньоміхурової хіміотерапії в комбінованому лікуванні хворих на м’язово-неінвазивний рак сечового міхура високого ризику Чистяков, Р. С.; Костєв, Ф. І.; Лисенко, В. В.; Бондар, О. В.; Варбанець, В. О.; Нарейко, Є. М.; Chystiakov, R. S.; Kostyev, F. I.; Lysenko, V. V.; Bondar, O. V.; Varbanets, V. O. Метою дослідження було підвищити ефективність лікування хворих на м’язово-неінвазивний рак сечового міхура високого ризику (МНІРСМ) шляхом застосування гіпертермічної внутрішньоміхурової хіміотерапії в ад’ювантному режимі після трансуретральної резекції сечового міхура (група HIVEC-терапії; n=53) та порівняти результати лікування з пацієнтами, яким ад’ювантна терапія проводилася за допомогою вакцини БЦЖ (група БЦЖ-терапії; n=54). Частота рецидивів та прогресії за 36-місячний період спостереження достовірно відрізнялася між двома групами – 22,6 і 42,6% та 7,5 і 20,4% відповідно. Різниця між показниками БРВ була достовірно вищою в групі HIVEC-терапії в періодах 12 міс. (КР 0,32; p=0,02) та 36 міс. (КР 0,48; p=0,04) після закінчення курсу індукційної терапії. Середній час до виникнення рецидиву у пацієнтів, які отримували HIVEC-терапію, був більшим, ніж у пацієнтів, які отримували БЦЖ-терапію: 31,5 міс. і 26,0 міс. відповідно (Log Rank тест; р=0,034). Рівень експресії маркера проліферативної активності Кі-67 зменшився у 6,5 рази у рецидивних пухлинах під впливом HIVEC-терапії та у 2,1 разу під впливом БЦЖ терапії (р<0,001). Згідно з анкетуванням EORTC QLQ-30 та FACT-BL, кращий рівень якості життя пацієнтів із МНІРСМ високого ризику був при проведенні ад’ювантної хіміогіпертермії. При оцінці рівня токсичності лікування за шкалою небажаних явищ CTCAE було виявлено достовірно більшу кількість випадків гарячки, сечоміхурових спазмів, неінфекційного циститу в групі БЦЖ-терапії при порівнянні частоти небажаних явищ І–ІІ ступенів. Кількість небажаних явищ ІІІ–IV ступенів, таких як гарячка та інфекція сечовивідних шляхів, також була більшою у групі БЦЖ-терапії. Впроваджений спосіб лікування пацієнтів із м’язово-неінвазивним раком сечового міхура групи високого ризику за допомогою методу гіпертермічної внутрішньоміхурової хіміотерапії демонструє результати лікування співставні з результатами застосування внутрішньоміхурової імунотерапії, при цьому забезпечує пацієнтам кращий рівень якості життя під час лікування.; The aim of the study was to increase the effectiveness of treatment of patients with high-risk non-muscleinvasive bladder cancer (HR NMIBC) by using hyperthermic intravesical chemotherapy in the adjuvant mode after transurethral resection of the bladder (HIVEC-therapy group; n=53) and to compare the treatment results with patients in which adjuvant therapy was carried out with BCG vaccine (BCG therapy group; n=54). The frequency of recurrence and progression during the 36-month follow-up period differed significantly between the two groups – 22.6 and 42.6% and 7.5 and 20.4%, respectively. The difference between RFS indicators was significantly higher in the HIVEC-therapy group in periods of 12 months. (HR 0.32; p=0.02) and 36 months. (HR 0.48; p=0.04) after the end of the course of induction therapy. The median time to recurrence in patients receiving HIVEC therapy was longer than in patients receiving BCG therapy: 31.5 months. and 26.0 months. respectively (Log Rank test; p=0.034). The expression level of the proliferative activity marker Ki-67 decreased by 6.5 times in recurrent tumors under the influence of HIVEC therapy and by 2.1 times under the influence of BCG therapy (p<0.001). According to the EORTC QLQ-30 and FACT-BL questionnaires, the best level of quality of life in patients with HR NMIBC was when adjuvant chemohyperthermia was performed. When evaluating the level of toxicity of treatment according to the CTCAE scale of adverse events, a significantly higher number of cases of fever, bladder spasms, and non-infectious cystitis were found in the BCG therapy group when comparing the frequency of grade I–II adverse events. The number of grade III-IV adverse events, such as fever and urinary tract infection, was also higher in the BCG group. The implemented method of treatment of patients with high-risk non-muscle-invasive bladder cancer using the method of hyperthermic intravesical chemotherapy demonstrates treatment results comparable to the results of intravesical immunotherapy, while providing patients with a better quality of life during treatment.

Моніторинг перебігу гострого пієлонефриту, ускладненого цукровим діабетом, в експерименті

Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT

Моніторинг перебігу гострого пієлонефриту, ускладненого цукровим діабетом, в експерименті Борисов, С. О.; Костєв, Ф. І.; Борисов, О. В.; Коломійчук, С. Г.; Мартинюк, Д. В.; Borisov, S. O.; Kostyev, F. I.; Borisov, O. V.; Kolomiichuk, S. G.; Martyniuk, D. V. Дослідження патогенезу дисфункції сечовивідної системи при гострому пієлонефриті (ГП) у наш час включає ви-вчення реакції організму у відповідь на транзиторну інфекцію, рівня молекулярних медіаторів запалення та захис-них клітинних механізмів за умови дії уропатогенів, враховуючи характер перебігу захворювання, що обґрунтовує необхідність розробки нових підходів до комплексного лікування.Мета дослідження: визначити патогенетичну роль ейкозаноїдів у реалізації процесів апоптозу у структурних еле-ментах нирок шляхом застосуваням математичної моделі прогнозування перебігу ГП та супутньої гіперглікемії при медикаментозному впливі.; The study of the pathogenesis of the dysfunction of the urinary system in АP nowadays includes the study of the body’s reac-tion in response to a transient infection, the level of molecular mediators of inflammation and protective cellular mechanisms under the conditions of the action of uropathogens, taking into account the nature of the course of the disease, which justifies the need to develop new approaches to complex treatment.The objective: to determinate the pathogenetic role of eicosanoids in the implementation of apoptosis processes in the struc-tural elements of the kidneys by using a mathematical model for predicting the course of АP and concomitant hyperglycemia under drug exposure.

Intrarenal energy metabolism changes in conditions acute experimental pyelonephritis complicated by hyperglycemia with pharmacological correction

Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT

Intrarenal energy metabolism changes in conditions acute experimental pyelonephritis complicated by hyperglycemia with pharmacological correction Borisov, S. О.; Kostev, F. I.; Borisov, O. V.; Mikheytseva, I. M.; Kolomiichuk, S. G.; Shostak, M. V.; Tiron, O. I.; Борисов, С. О.; Костєв, Ф. І.; Борисов, О. В.; Михейцева, І. М.; Коломійчук, С. Г.; Шостак, М. В.; Тірон, О. І. The purpose of the study was to establish the role of energetic metabolism indexes in the pathogenesis of acute pyelonephritis with concomitant diabetes mellitus in an experimental condition with pharmacological correction. Acute pyelonephritis alone and being complicated by a hyperglycemic state reproducing diabetes mellitus I and II types were modeled in rats. Rats with acute pyelonephritis complicated by diabetes mellitus I and II types received both etiotropic drug influence and etiopathogenetic drug influence for 14 days. The content of lactate, pyruvate, glucose-6-phosphate, ATP, and ADP, together with the NAD/NADH ratio, were studied in the kidneys of rats 28 days after the trial started. The comorbid hyperglycemic state on the background of acute pyelonephritis contributes to rats’ kidney energy disorders' progress manifested by lactate level increase and pyruvate, glucose-6-phosphate, and ATP levels decrease. Further progression of energy metabolism disorders was found in the kidneys of rats with acute pyelonephritis with concomitant diabetes mellitus, especially of the I type. Such energetic chaos manifested in the form of ATP reserves depletion, which may be associated with ATP-impaired synthesis that intensifies hyperglycemia and contributes to both intrarenal hypoxia and acidosis development. Succinate-containing compounds and a ribonucleic acid donor combined administration cause a restorative impact on energy metabolism indexes in kidney tissue in acute pyelonephritis complicated by diabetes mellitus. The results of the study indicated the reasonability of succinate-containing compounds and ribonucleic acid donors’ co-administration in clinical conditions to normalize lactate, pyruvate, and energy potential content in patients with acute pyelonephritis with concomitant diabetic kidney damage.; Метою дослідження було визначення ролі показників енергетичного обміну в патогенезі гострого пієлонефриту при супутньому цукровому діабеті в експерименті за умов фармакологічної корекції. У щурів моделювали гострий пієлонефрит та гострий пієлонефрит, ускладнений гіперглікемічним станом при цукровому діабеті I та ІІ типу. Щури з гострим пієлонефритом, ускладненим цукровим діабетом I та ІІ типу, протягом 14 днів отримували етіотропний медикаментозний вплив та етіопатогенетичний медикаментозний вплив. Через 28 діб після початку моделювання в нирках щурів визначали вміст лактату, пірувату, глюкозо-6-фосфату, АТФ та АДФ, а також співвідношення вільних НАД/НАДН. Супутній гіперглікемічний стан на тлі гострого пієлонефриту сприяє поглибленню енергетичних порушень в нирках щурів, які проявляються зростанням рівня лактату та зниженням пірувату, глюкозо-6-фосфату, АТФ. У тканинах нирки при гострому пієлонефриті на тлі супутнього цукрового діабету, особливо при I типі, виявлено подальше поглиблення порушення енергетичного обміну, виснаження резерву АТФ, що може бути пов’язано з порушенням синтезу АТФ, поглиблюючи стан гіперглікемії та сприяючи розвитку гіпоксії та ацидозу. Сумісне введення сукцинат-вмісних сполук і донатора рибонуклеїнової кислоти спричинило відновлюючий вплив на показники енергетичного обміну в тканині нирок при гострому пієлонефриті, ускладненому цукровим діабетом. Результати дослідження свідчать про доцільність сумісного введення сукцинат-вмісних сполук і донаторів рибонуклеїнової кислоти в клінічних умовах з метою нормалізації вмісту лактату, пірувату та енергетичного потенціалу в організмі хворих на гострий пієлонефрит з супутнім діабетичним ураженням нирок.

Новітні технології в оцінці якості роботи здобувачів у медичних закладах вищої освіти

Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT

Новітні технології в оцінці якості роботи здобувачів у медичних закладах вищої освіти Костєв, Ф.І.; Савчук, Р. В.; Богацький, C. В. Запровадження і розширення сфери застосування новітніх технологій для контролю і оцінювання знань здобувачів у закладах вищої освіти (ЗВО) є одним з ключових питань розвитку Європейського простору вищої освіти (ЄПВО). Якість проведення навчального процесу та контроль засвоєння інформації здобувачами – це інструмент формування успішного суспільства через виховання майбутніх лідерів, активних і відповідальних громадян.

Pathogenetic importance of intramitochondrial oxidative mechanism in conditions of experimental acute pyelonephritis complicated by hyperglycemia

Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT

Pathogenetic importance of intramitochondrial oxidative mechanism in conditions of experimental acute pyelonephritis complicated by hyperglycemia Borisov, S. О.; Kostev, F. I.; Borisov, O. V.; Mikheytseva, I. N.; Kolomiichuk, S. G.; Tiron, O. I.; Борисов, С. О.; Костєв, Ф. І.; Борисов, О. В.; Михейцева, І. М.; Коломійчук, С. Г.; Тірон, О. І. The purpose of the study was to determine the oxidative stress pathogenetic role in the kidney mitochondria energy metabolism disorders progress in conditions of acute experimental pyelonephritis complicated by hyperglycaemia and study of the drug impact in these metabolic disorders. Acute pyelonephritis alone and being complicated by a hyperglycemic state reproducing diabetes mellitus I and II types were modeled in rats. Rats with acute pyelonephritis complicated by diabetes mellitus I and II type received both etiotropic drug influence and etiopathogenetic drug influence for 14 days. The activity of prooxidant (NADPH-oxidase and xanthineoxidase) and mitochondrial enzymes cytochromeoxidase and adenosinetriphosphatase were studied in kidneys of rats 28 days after the trial start. The comorbid hyperglycemic state on the background of acute pyelonephritis contributes to rats’ kidneys metabolic disorders progress associated with oxidative stress further development against the background of mitochondria energy metabolism disorders. The use of etiopathogenetic drug influence, in contrast to etiotropic drug influence, has a positive impact on prooxidant enzymes activities cytochromeoxidase and adenosinetriphosphatase in kidneys of rats with acute pyelonephritis complicated by diabetes mellitus I and II type. A pathogenetically important link in acute pyelonephritis complicated manifestation is the presence of a concomitant hyperglycemic state with the development of mitochondrial dysfunction in kidney cells and oxidative stress. The data of the study is an experimental background of etiopathogenetic drug influence reasonability in complex therapy of patients with acute pyelonephritis with concomitant diabetes mellitus.; Метою дослідження було визначення патогенетичної ролі оксидативного стресу у розвитку порушень енергетичного обміну в мітохондріях нирок за умови гострого пієлонефриту, ускладненого гіперглікемією та вивчення медикаментозного впливу на ці метаболічні порушення. У щурів моделювали гострий пієлонефрит та гострий пієлонефрит, ускладнений гіперглікемічним станом при цукровому діабеті I та ІІ типу. Щури з гострим пієлонефритом, ускладненим цукровим діабетом I та ІІ типу, протягом 14 днів отримували етіотропний медикаментозний вплив та етіопатогенетичний медикаментозний вплив. Через 28 діб після початку моделювання в нирках щурів досліджували активність прооксидантних (НАДФН-оксидаза та ксантиноксидаза) та мітохондріальних (цитохромоксидаза та аденозинтрифосфатаза) ферментів. Супутній гіперглікемічний стан на тлі гострого пієлонефриту сприяє поглибленню метаболічних порушень в нирках щурів, пов’язаних з подальшим розвитком оксидативного стресу на тлі порушень енергетичного обміну в мітохондріях. Застосування етіопатогенетичного медикаментозного впливу, на відміну від етіотропного медикаментозного впливу, позитивно впливає на активність прооксидантних ферментів цитохромоксидази та аденозинтрифосфатази в тканині нирок у щурів при гострому пієлонефриті, ускладненому цукровим діабетом I та ІІ типу. Патогенетично важливою ланкою ускладненого перебігу гострого пієлонефриту є наявність супутнього гіперглікемічного стану з порушенням енергетичного обміну в мітохондріях нирок та оксидативного стресу. Отримано експериментальне обґрунтування доцільності застосування етіопатогенетичного медикаментозного впливу в комплексній терапії хворих з гострим пієлонефритом при супутньому цукровому діабеті.

Ways to increase the effectiveness of intravesical chemotherapy with Mitomycin-C in patients with high-risk of non-muscle-invasive bladder cancer

Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT

Ways to increase the effectiveness of intravesical chemotherapy with Mitomycin-C in patients with high-risk of non-muscle-invasive bladder cancer Kostyev, F. I.; Chystiakov, R. S.; Lysenko, V. V.; Bondar, O. V.; Varbanets, V. O.; Костєв, Ф. І.; Чистяков, Р. С.; Бондар, О. В.; Варбанець, В. О. The objective: to analyze the experience of using hyperthermic intravesical chemotherapy (HIVEC) with MitomycinC (MMC) and the addition of dimethyl sulfoxide (DMSO) in high-risk of non-muscle-invasive bladder cancer (HR NMIBC) patients and to compare oncological results with BCG therapy. Materials and methods. From March 2018 to January 2021, 53 patients with high-risk of NMIBC underwent a HIVEC adjuvant regimen at the University Clinic of Odessa National Medical University. The results were compared with a group of patients who received adjuvant intravesical BCG therapy from 2015 to 2019. In the HIVEC group, 16 (30.2%) patients with reduced bladder capacity underwent a session of the HIVEC therapy with prior injection of DMSO solution into the bladder. The primary endpoint was recurrence-free survival (RFS). Secondary endpoints were time to recurrence, progression-free survival (PFS), cancer-specific survival and overall survival at 36 months. Results. The incidence of the disease recurrence (42.6% vs 22.6%; p=0.028) and progression (20.4% vs 7.5%; p=0.50) were different between the BCG and HIVEC, respectively. The mean time to recurrence in patients who received HIVEC MMC was significantly higher than in patients of the BCG group: 31.5 months (95% CI: 29.1–34.0) versus 26.0 months (95% CI: 22.7–29.3), respectively (p=0.034). Cox regression analysis showed that the hazard ratio for HIVEC vs BCG for the RFS at 36 months was 0.48 (95% CI: 0.24–0.96; p=0.04). The RFS and the PFS indicators during the 36-month follow-up period in patients who received additional intravesical DMSO administration were not significantly different from other patients in the HIVEC therapy group. Conclusions. Hyperthermic intravesical chemotherapy with the addition of DMSO is a safe treatment option for patients with high-risk of noninvasive bladder cancer with efficacy comparable to BCG therapy.; Мета дослідження: аналіз досвіду застосування гіпертермічної внутрішньоміхурової хіміотерапії (HIVEC) з мітоміцином та додаванням диметилсульфоксиду (ДМСО) у пацієнтів з м’язово-неінвазивним раком сечового міхура (МНІРСМ) групи високого ризику та порівняння онкологічних результатів з БЦЖ терапією. Матеріали та методи. З березня 2018 р. по січень 2021 р. в Університетській клініці Одеського національного медичного університету 53 пацієнти з МНІРСМ групи високого ризику отримали в ад’ювантному режимі курс HIVEC. Результати порівнювали з групою пацієнтів, які отримували ад’ювантну внутрішньоміхурову терапію вакциною БЦЖ протягом 2015–2019 рр. У 16 (30,2%) пацієнтів зі зниженою ємністю сечового міхура проводили сеанс HIVEC з попереднім уведенням розчину ДМСО до сечового міхура. Первинною кінцевою точкою було безрецидивне виживання (БРВ). Вторинними кінцевими точками були час до рецидиву, виживаність без прогресування (БПВ), канцер-специфічна виживаність та загальна виживаність через 36 міс. Результати. Частота рецидивів захворювання (42,6% проти 22,6%; p=0,028) та прогресування (20,4% проти 7,5%; p=0,50) відрізнялися між групами БЦЖ та HIVEC відповідно. Середній час до рецидиву у пацієнтів, які отримували HIVEC, був значно вищим, ніж у пацієнтів групи БЦЖ, а саме: 31,5 міс (95% ДІ: 29,1–34,0) проти 26,0 міс (95% ДІ: 22,7–29,3) відповідно (р=0,034). Регресійний аналіз Кокса продемонстрував, що співвідношення ризиків для HIVEС проти БЦЖ терапії для БРВ через 36 міс становило 0,48 (95% ДІ: 0,24–0,96; p=0,04). Показники БРВ та БПВ протягом 36-місячного періоду спостереження у пацієнтів, які отримали додаткове уведення ДМСО внутрішньоміхурово, істотно не відрізнялися від інших пацієнтів у групі HIVEC. Висновки. Гіпертермічна внутрішньоміхурова хіміотерапія з мітоміцином з додаванням диметилсульфоксиду є безпечним варіантом лікування пацієнтів з неінвазивним раком сечового міхура високого ризику з ефективністю, що порівняна з терапією БЦЖ.