2025. № 4.Одеський медичний журнал

Peculiarities of the formation of inter-intestinal anastomoses in the use of damage control surgery tactics

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Peculiarities of the formation of inter-intestinal anastomoses in the use of damage control surgery tactics Herasymenko, O. S.; Kashtalian, M. A.; Haida, Ya. I.; Okolets, A. V.; Kvasnevskyi, Ie. A.; Герасименко, О. С.; Каштальян, М. А.; Гайда, Я. І.; Околець, А. В.; Квасневський, Є. А. Тhe incidence of small intestine injuries from gunshot wounds in the wars of the last century, as well as during the full-scale war in Ukraine, ranges from 21.1 to 42.1%, and the incidence of large intestine injuries – from 15.3 to 41.6%.Objective of the study is to improve the results of treatment of wounded with small and large intestine injuries by improving surgical techniques for the formation of intestinal anastomoses.A study ofsurgical treatment at the stages of medical evacuation of 148 wounded with combat abdominal trauma and damage to the small and large intestine was conducted. The wounded were divided into two groups: the main group (80) consisted of wounded who underwent restoration of intestinal integrity by forming a manual anastomosis. The second group, the control group (68), included wounded who underwent anastomosis formation by hardware, using the GIA TriStapler with DST Series Technology 60 mm.At the third stage of DCS IV level of medical care, after stabilization of the wounded within 24–72 hours, an operation was performed to restore the integrity of the intestine by forming an anastomosis (in case of small intestine injuries). In case of colon injuries, preference was given to forming a terminal or preventive colostomy. In the postoperative period, anastomotic failure in the control group occurred in 4.4%, compared to the main group – 2.5 %, which amounted to 3.4 % of the total. Conclusions. In the formation of interintestinal anastomoses during the implementation of phase III of the DCS tactics, preference should be given to manual methods.; Досліджено хірургічне лікування на етапах медичної евакуації 148 поранених з бойовою травмою живота, ушкодженням тонкої та товстої кишки.Поранені були поділені на дві групи: основна (80) – поранені, яким виконувалося відновлення цілісності кишки шляхом формування ручного анастомозу. До другої групи – контрольної (68) – увійшли поранені, яким здійснювалося формування анастомозу апаратним шляхом, для цього використовувався апарат GIA TriStapler with DST Series Technology 60 mm.На ІІІ етапі DCS IV рівні медичного забезпечення після стабілізації стану пораненого протягом 24–72 годин виконувалася опе-рація з відновлення цілісності тонкої кишки шляхом формування анастомозу. У разі поранень товстої кишки перевага віддавалася формуванню кінцевої або превентивної колостоми. В післяопераційному періоді неспроможність анастомозу у контрольній групі виникла у 4,4% випадків, в основній – у 2,5%.

Clinical and diagnostic features of generalized forms of pustular psoriasis

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Clinical and diagnostic features of generalized forms of pustular psoriasis Zapolskiy, M. E.; Chaban, T. V.; Svystunov, I. V.; Tymofieieva, L. M.; Zapolska, D. M.; Запольський, М. Е.; Чабан, Т. В.; Свистунов, І. В.; Тимофєєва, Л. М.; Запольська, Д. М. Generalized pustular psoriasis (GPP, von Zumbusch disease) is a rare auto inflammatory disease that belongs to the neutrophilic derma-toses; the most severe form of psoriatic disease, which threatens the lives of patients and requires intensive therapy from the first hours of the disease. The mortality rate in case of inadequate therapy reaches 2–4%. If plaque forms of psoriasis do not pose diagnostic difficulties, pustular forms of psoriasis are often mistaken for eczema, bullous toxidermia, herpes, Andrews’ pustular bacterioides, subcorneal pustulosis, etc.The research aims to study the clinical features course of various forms of pustular psoriasis in patients depending on the provoking factors.Materials and methods. Under our observation for 5 years, there were 57 patients with pustular psoriasis (with limited forms of pustular psoriasis – 34, with widespread – 23), who were treated at the Department of Dermatology and Venereology of Odesa Regional Clinical Hos-pital and at the multidisciplinary medical center “Renaissance Medical”. The diagnosis of pustular forms of psoriasis was established on the basis of anamnesis data, clinical manifestations of the disease, laboratory tests, using the ICD-10 classification.Results. Analysis of 57 cases of pustular forms of psoriasis: limited, widespread, generalized (von Zumbusch disease), juvenile pustular psoriasis, Acrodermatitis continua of Hallopeau, Barber’s palmoplantar pustulosis allowed us to identify a set of clinical and diagnostic criteria and distinguish GPP, from dermatoses that mimic it, make a timely diagnosis, and prescribe adequate therapy. This is especially important considering that morphological changes in GPP, dermatoscopic signs do not have sufficient specifics and cannot be used in differential diagnostic screening.; Генералізований пустульозний псоріаз (ГПП) – рідкісне аутозапальне захворювання, яке належить до нейтрофільних дерматозів; найважча форма псоріатичної хвороби, що загрожує життю пацієнтів і потребує інтенсивної терапії вже з перших годин захворюван-ня. Пустульозні форми псоріазу нерідко приймаються за екзему, бульознутоксикодермію, герпес, бактерід пустульозний Ендрюса, пустульоз субкорнеальний тощо. Стаття присвячена особливостям клінічного перебігу різних форм пустульозного псоріазу. Аналіз 57 випадків пустульозного псоріазу у хворих, що проходили лікування в шкірно-венерологічному відділенні КНП ОРКПЦ ООР м. Одеси та в багатопрофільному медичному центрі Ренесанс Медікал з 2018 по 2023 рр., дозволив визначити низку клініко-діа-гностичних критеріїв генералізованого пустульозного псоріазу, що дозволяють відокремити ГПП від дерматозів, що його імітують, своєчасно поставити діагноз і призначити раціональну терапію.

Хіміко-токсикологічні властивості алкіламінів – хемосорбентів кислих газів. Інгаляційна токсичність

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Хіміко-токсикологічні властивості алкіламінів – хемосорбентів кислих газів. Інгаляційна токсичність Хома, Р. Є.; Гельмбольдт, В. О.; Водзінський, С. В.; Щербакова, Т. М.; Єфіменко, О. П.; Khoma, R. E.; Gelmboldt, V. O.; Vodzinskii, S. V.; Shcherbakova, T. M.; Yefimenko, O. P. Для забезпечення захисту організму людини від впливу отруйних, небезпечних хімічних речовин у рамках технологій тактичної медицини виробляються засоби індивідуального й колективного захисту. Органічні аміни широко використовуються як хемосор-бенти у складі протигазових елементів вказаних засобів, що робить аналіз та оцінку їх токсичності, зокрема інгаляційної, дуже важливою. Огляд експериментального матеріалу, присвяченого цій тематиці, проводився по відкритим наукометричним базам даних. Відмічено, що вивчення інгаляційної токсичності є складнішим, ніж інші види токсикологічних досліджень. Розглянуті особливості визначень токсичності в рядах летючих органічних амінів, відмічені труднощі їх зіставлення. Інгаляційну токсичність легколетючих амінів знижають введенням у них полярних гідроксогруп, створенням на їх основі полімерів або сополімерів, зокрема імпрегнованих волокнистих матеріалів, біорозкладанню яких сприяє використання штучних природних або синтетичних волокон. Відмічається, що визначення залежності будова – токсичність (зокрема, інгаляційна) для амінів потребує подальших досліджень у порівняних умовах.; To ensure protection of the human body from the effects of toxic, dangerous chemicals, means of individual and collective protection agents are produced within the framework of tactical medicine technologies. Organic amines are widely used as chemosorbents in the composition of anti-gas elements of the above-mentioned agents. A review of experimental material devoted to this topic was conducted on open scientometric databases Scopus, Web of Science, Science Direct (Elsevier), Google Scholar, PubMed, etc., and analyzes such toxicity indicators as LC0, LC50, LOAEL, NOAEL, RD50, Rfc, TLV, MPC. Results. The toxicity of volatile organic compounds is conventionally divided into specific (reactive, chemical), which is the result of irreversible covalent interaction of its reactive groups with bioreceptors, and nonspecific (nonreactive, physical), which is associated with the interaction with bioreceptors of the so-called “inert” compounds and includes all types of reversible weak non-covalent interactions. Important parameters of the nonspecific toxicity of an organic compound are its saturated vapor pressure and lipophilicity. It is noted that the study of inhalation toxicity is more difficult than other types of toxicological studies due to the technical requirements for the creation and characterization of the exposure atmosphere, as well as the determination of the dose delivered to the respiratory tract. The features of determining toxicity in the series of volatile organic amines are considered and difficulties in comparing them are noted due to the discrepancy between the legislation of different countries regarding hygienic standards, which differ by tens of times. Inhalation toxicity of volatile amines is reduced by introducing polar hydroxyl groups into them, increasing the ability of amines to intermolecular interaction or by creating polymers or copolymers on their basis, in particular impregnated fibrous materials, the biodegradation of which is facilitated by the use of artificial natural or synthetic fibers. It is noted that the determination of the structure-toxicity relationship (in particular, inhalation) for amines requires further research under comparable conditions.

Application of the navigation system in primary total knee replacement

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Application of the navigation system in primary total knee replacement Sukhin, Yu. V.; Pavlychko, Yu. Yu.; Bovsunovskyi, B. R.; Сухін, Ю. В.; Павличко, Ю. Ю.; Бовсуновський, Б. Р. It is difficult to imagine the modern world and medicine without the application of computer technologies, which significantly enhance doctors' work and improve its quality. These technologies positively impact the speed and accuracy of surgical interventions. Specifically, in knee arthroplasties, precise measurements and calculations are crucial for correctly implanting endoprostheses and avoiding postoperative complications to achieve favourable biomechanical outcomes.The aim of the study was to compare experience of applying a modern computerised navigation system in identifying the actual resection levels of the femur and tibia during knee arthroplasty, with conventional methods experience.Materials and methods. The Orthopilot navigation system, produced by the Aesculap company, was used at the Department of Traumatology, Orthopaedics, and Combat Trauma of Odesa National Medical University, based at the University Clinic. This system allows the real-time determination of the most optimal resection points for the femoral and tibial bones during 3D modelling of the surgical procedure. Surgery using a computed navigation system was performed on a 55-year-old female patient with grade III gonarthrosis underwent treatment and were examined postoperatively for six months. The study was conducted in accordance with the provisions of the Declaration of Helsinki, patient was informed about the objectives of the study and provided informed consent to participate in the study and the processing of her personal data.Results. During the study, it was found that the installation of knee joint endoprosthesіs using a computerized navigation system allows more accurate implant placement and helps to avoid imbalance of the knee joint ligaments and, despite the longer duration of the operation, is considered safe regarding blood loss and postoperative complications.; Сучасний світ і медицину неможливо уявити без використання та впровадження комп’ютерних технологій, які явно полегшують і покращують роботу лікарів, позитивно впливаючи на швидкість та точність виконання оперативних втручань. Зокрема, операція з ендопротезування колінного суглоба потребує точних вимірів і розрахунків для коректного встановлення імплантів та уникнення розвитку післяопераційних ускладнень, досягнення позитивних результатів з погляду біомеханіки руху.У статті розглянуто клінічний випадок лікування пацієнтки з діагнозом «Гонартроз ІІІ ст.» на базі Університетської клініки ОНМедУ, використаний для порівняння досвіду використання комп’ютеризованої навігаційної системи з досвідом використання традиційних мануальних навігаційних систем.

Реабілітація в оперативній гінекології: досвід Університетської клініки

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Реабілітація в оперативній гінекології: досвід Університетської клініки Марічереда, В. Г.; Бусел, С. В.; Marichereda, V. G.; Busel, S. V. Метою дослідження була оцінка ефективності реабілітації після гінекологічних операцій в університетській клініці. На базі Центру реконструктивної та відновної медицини ОНМедУ у 2021–2024 рр. проаналізовано результати 86 пацієнток після гістерек-томії з лапароскопічно асистованим вагінальним доступом. Індивідуальні програми формували згідно з протоколами, якість життя оцінювали за HQoL-15D до і після операції та через 3 міс. Контроль – 22 пацієнтки без повного курсу реабілітації. Середній вік груп не відрізнявся (p>0.05). Показано, що комплексна реабілітація достовірно покращує адаптацію та якість життя (фізіологічні від-правлення, активність, дискомфорт, дистрес, вітальність, сексуальна сфера), тоді як відхилення від програми погіршують прогноз.; Rehabilitation is a critical part of gynecological care, as timely recovery ensures return to normal activity and prevents disability. According to WHO, gynecological morbidity accounts for up to 5.1% of years lived with disability in women of reproductive age, with the majority of cases reported in low-income countries such as Ukraine. Despite advances in surgical techniques, the problem of postoperative rehabilitation in gynecology remains insufficiently studied.The aim of the work. To evaluate the effectiveness of rehabilitation after gynecological surgery under the conditions of a university clinic.Materials and methods. A prospective study was conducted at the Center for Reconstructive and Restorative Medicine during 2021–2024. The outcomes of 86 patients after laparoscopically assisted vaginal hysterectomy were analyzed. Individual rehabilitation programs were designed according to current protocols. Quality of life (QoL) was assessed with HQoL-15D before and after surgery and at 3-month follow-up. A control group included 22 women after hysterectomy without a full rehabilitation course. The mean age of patients was 37.8±0.6 and 38.2±0.9 years, respectively (p>0.05). Statistical analysis used frequency and variance methods (MS Excel).Results and discussion. Postoperative recovery was uneventful in all cases; average hospital stay was 2.2±0.1 days. Women in the rehabilitation group reported significant improvements in pelvic function, daily activity, vitality, sexual activity, and reduction of discomfort and distress (p<0.05). In contrast, control patients more frequently experienced abdominal pain, urinary incontinence, and dyspareunia. Deviations from individual rehabilitation programs negatively affected outcomes.Conclusions. Comprehensive rehabilitation after gynecological surgery significantly improves adaptation and long-term QoL. University clinics provide advantages due to professional capacity, scientific units, and an integrated multidisciplinary environment that ensures effective physical and psychosocial recovery.

Dynamics of oral cavity condition changes in patients with early and stage i periodontitis during therapeutic and preventive measures

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Dynamics of oral cavity condition changes in patients with early and stage i periodontitis during therapeutic and preventive measures Dienha, O. V.; Pyndus, V. B.; Pyndus, T. O.; Дєньга, О. В.; Пиндус, В. Б.; Пиндус, Т. О. Periodontitis affects nearly half of the adult population worldwide, underscoring the urgent need for effective preventive strategies. Multifactorial preventive regimens that combine antibacterial, antioxidant, and prebiotic components may offer sustained periodontal benefits.Objective. To evaluate the two-year clinical dynamics of periodontal status and oral hygiene in adults with early-stage (stage I) periodontitis undergoing treatment with a therapeutic–preventive complex.Materials and Methods. Thirty-one patients aged 35–60 years were enrolled: 20 received the therapeutic–preventive complex twice yearly (test group), while 11 received routine care only (control group). Clinical assessments included the papillary-marginal-alveolar index (PMA%), Schiller–Pisarev test, Muhlemann bleeding index, and oral hygiene indices (Silness–Loe, Stallard). Examinations were performed at baseline, 6 months, 1 year, and 2 years. Statistical analysis was conducted using Student’s t-test, with significance set at p < 0.01.Results. After 6 months, PMA% in the test group decreased from 21.24 ± 2.11% to 8.57 ± 0.82% (p < 0.001), compared with 14.53 ± 1.32% in the control group. The bleeding index fell to 0.50 ± 0.04, while it increased to 1.04 ± 0.10 in controls. Improvements persisted through year 2: PMA% remained at 9.12 ± 0.84% and bleeding at 0.57 ± 0.05 in the test group, accompanied by significantly better oral hygiene scores (Silness–Loe 0.49 ± 0.04; Stallard 0.75 ± 0.08) compared with controls (1.23 ± 0.21; 1.86 ± 0.16).Conclusions. Twice-yearly application of the therapeutic–preventive complex significantly reduced gingival inflammation and improved oral hygiene in patients with early periodontitis, maintaining a stable protective effect over two years.; Стаття присвячена клінічній оцінці ефективності багатокомпонентного лікувально-профілактичного комплексу d дорослих пацієнтів віком 35–60 років із пародонтитом початкового – І ступеня тяжкості. У дослідженні взяла участь 31 особа, з яких 20 двічі на рік застосовували розроблений комплекс, тоді як 11 пацієнтів отримували базову терапію. Оцінювали стан тканин пародонта та гігієну порожнини рота у вихідному стані, через 6 місяців, 1 та 2 роки. Уже через пів року спостерігалося достовірне зниження стану пародонта, що було майже вдвічі краще, ніж у групі порівняння. Позитивна динаміка зберігалася протягом двох років. Отримані результати свідчать про стійкий лікувально-профілактичний ефект комплексу та його перспективність для персоніфікованої профілактики початкових форм пародонтиту.

Advances in surgical techniques for the treatment of giant hiatal hernia

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Advances in surgical techniques for the treatment of giant hiatal hernia Grubnik, V. V.; Korchevyi, D. V.; Grubnik, V. V.; Parfentiev, R. S.; Bugrydze, Z. D.; Грубник, В. В.; Корчевий, Д. В.; Грубник, В. В.; Парфентьєв, Р. С.; Бугридзе, З. Д. Laparoscopic surgery for large and giant hiatal hernias is associated with significant technical difficulties. This study compared outcomes of two surgical approaches: the use of mesh implants and relaxing incisions of the diaphragmatic crura.Materials and Methods. Between 2015 and 2024, 78 patients (66.7% women; mean age 64.5 ± 1.1 years; BMI 29.4 ± 3.2 kg/m²) underwent laparoscopic surgery for giant hiatal hernia. Patients were randomized into two groups: Group I (n = 46) received mesh implants (Ultra Pro, PTFE-coated), while Group II (n = 32) underwent relaxing incisions of the diaphragmatic crura with defect coverage using a self-fixing ProGrip mesh. Follow-up lasted 12 months and included assessment of complications, recurrences, and quality of life (QoL) using the SF-36, GIQLI, and Visick scales.Results. All procedures were performed laparoscopically. In Group I, there was one fatal case and 15 complications, compared with no deaths and three complications in Group II. Recurrence rates were 21.7% vs. 9.4%, respectively. Dysphagia (34.8% vs. 12.5%) and heartburn (37.0% vs. 15.6%) were significantly more common in Group I. Reoperations were required in 26.1% vs. 6.3% of cases (p = 0.02). Long-term QoL was higher in Group II, with significantly lower somatic discomfort and improved SF-36 scores (p < 0.05).Conclusions. Laparoscopic surgery of giant hiatal hernias using relaxing incisions of the diaphragmatic crura is a safe and effective alternative to mesh implantation. This technique reduces recurrence rates (21.7% to 9.4%) and re-operations (26.1% to 6.3%; χ² = 5.04, p = 0.02), while improving patient quality of life.; Проведено порівняння результатів лапароскопічних операцій у пацієнтів із гігантськими хіатальними грижами, яким встановлювали сітчасті імплантати, з результатами лапароскопічних операцій, де додатково були виконані послаблюючі розрізи ніжок і купола діафрагми.Встановлено, що застосування модифікованого способу пластики стравохідного отвору діафрагми дозволяє зменшити кількість ускладнень, відновити нормальну функцію стравоходу та значно покращити якість життя пацієнтів. Зокрема, застосування послаблюючих розрізів під час хірургічного лікування гігантських гриж стравохідного отвору діафрагми виявилося виправданою тактикою – цей підхід дозволяє скоротити кількість рецидивів з 21,7% до 9,4%, а повторних операцій – з 26,1% до 6,3% (χ2 = 5,04 р = 0,02). Застосування послаблюючих розрізів дозволяє достовірно покращити якість життя пацієнтів впродовж 12 місяців довготривалого спостереження.

2025. № 4. Одеський медичний журнал

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

2025. № 4. Одеський медичний журнал ОНМедУ

Transformations of contemporary morphological diagnostics: telepathology, digital pathology, and artificial intelligence – global experience and standardized regulation

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Transformations of contemporary morphological diagnostics: telepathology, digital pathology, and artificial intelligence – global experience and standardized regulation Narbutova, T. Ye.; Buriachkivskyi, E. S.; Нарбутова, Т. Є.; Бурячківський, Е. С. Telepathology is a promising area of digital medicine that ensures the availability of morphological diagnostics in conditions of shortage of specialists, war, and pandemic.Objective. To analyze regulatory models of telepathology in different countries and assess the potential of Artificial Intelligence (AI) in morphological diagnostics.Methods. A comparative analysis of regulatory documents, statistical data, technical standards, and scientific publications on telepathology and AI was conducted.Discussion. It was found that telepathology is actively being implemented in the world, with clear requirements for safety, ethics and technical implementation. AI demonstrates high accuracy in recognizing pathologies.Conclusions. Telepathology and AI have the potential to transform morphological diagnostics, but require regulatory support, technical integration, and ethical control.; Телепатологія є перспективним напрямом цифрової медицини, що забезпечує доступність морфологічної діа-гностики в умовах дефіциту фахівців, війни та пандемії.Мета. Проаналізувати нормативні моделі телепатології в різних країнах та оцінити потенціал штучного інтелекту (ШІ) в морфо-логічній діагностиці.Методи. Проведено порівняльний аналіз нормативних документів, статистичних даних, технічних стандартів і наукових публі-кацій щодо телепатології та ШІ.Обговорення. Виявлено, що телепатологія активно впроваджується у світі, з чіткими вимогами до безпеки, етики та технічної реалізації. ШІ демонструє високу точність у розпізнаванні патологій.Висновки. Телепатологія та ШІ мають потенціал трансформувати морфологічну діагностику, але потребують нормативного закріплення, технічної інтеграції та етичного контролю.