2025. № 2. Одеський медичний журнал

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

2025. № 2. Одеський медичний журнал ОНМедУ

Vitamin C and hydroxyproline as markers of radiation-induced changes in the extracellular matrix

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Vitamin C and hydroxyproline as markers of radiation-induced changes in the extracellular matrix Hromadchenko, A. O.; Stepanov, G. F.; Kotiuzhynska, S. H.; Громадченко, А. О.; Степанов, Г. Ф.; Котюжинська, С. Г. Despite significant scientific interest in connective tissue, the effects of radiation on its components remain insufficiently studied. Existing research primarily focuses on the effects of ionizing radiation at radiotherapeutic doses, while only a limited number of studies address changes in the connective tissue matrix under radiation exposure. Materials and methods. An experimental study was conducted on 40 sexually mature rats exposed to radiation doses of 1.0, 3.0, and 5.82 Gy to determine the role of vitamin C and hydroxyproline in the development of connective tissue disorders following exposure to different doses of ionizing radiation. Results. It was established that total γ-irradiation leads to a dose-dependent decrease in ascorbic acid levels, which in turn disrupts the hydroxylation of proline to hydroxyproline. Conclusions. The impairment of hydroxylation processes with increasing radiation doses results in disturbances in the post-translational modification of collagen. This is accompanied by a decrease in total and protein-bound hydroxyproline levels, indicating a predominance of collagen degradation over biosynthetic processes, an increase in free hydroxyproline, reflecting collagen degradation processes, a rise in peptide-bound hydroxyproline, suggesting incomplete collagen breakdown and an inability to be reutilized in secondary synthesis.; В експериментальному дослідженні на статевозрілих щурах, опромінених дозами 1,0, 3,0 та 5,82 Гр, було визначено роль вітаміну С (аскорбінової кислоти) та оксипроліну у формуванні порушень сполучної тканини у тварин після опромінення різними дозами іонізуючого випромінювання. Встановлено, що тотальне γ-опромінення призводить до дозозалежного зниження вмісту аскорбінової кислоти, що обумовлює порушення процесів гідроксилювання проліну до оксипроліну. Послаблення процесів гідроксилювання із зростанням дози опромінення тварин призводить до порушення пострансляційної модифікації колагену і до зменшення рівня загального та білковозв’язаного оксипроліну, що свідчить про перевагу розпаду колагену над процесами біосинтезу, підвищенням вільного оксипроліну, що відображає процеси деградації колагену та пептиднозв’язаного оксипроліну, що свідчить про неповний розпад колагену й неможливість його залучення у вторинний синтез.

Comparative analysis of the effectiveness of laparoscopic organ-preserving treatment of deep endometriosis using the standardized method and the traditional method

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Comparative analysis of the effectiveness of laparoscopic organ-preserving treatment of deep endometriosis using the standardized method and the traditional method Haidarzhi, Kh. D.; Lavrynenko, G. L.; Gladchuk, I. Z.; Гайдаржі, Х. Д.; Лавриненко, Г. Л.; Гладчук, І. З. Deep endometriosis is the most aggressive type of endometriosis with deep tissue infiltration, leading to disruption of the anatomy and functionality of vital organs and a decrease in the quality of life. The aim of the study. To conduct a comparative analysis of intraoperative and postoperative indicators of organ-preserving surgical treatment of women with deep endometriosis accompanied by pain syndrome, using a standardized technique and a traditional laparoscopic method. Materials and methods. A comparative study was conducted, involving 309 patients of reproductive age with pain syndrome, who underwent surgery for deep endometriosis. The main group (I clinical) consisted of 210 patients who were operated on using the standardized method proposed by us. The comparison group (II clinical) consisted of 99 patients who were operated on using the traditional laparoscopic method. Results. Improvement of intraoperative parameters was obtained in the main group, in particular, a reduction in the duration of the operation (122.32 ± 2.61 min in the main group and 148.44 ± 3.05 min in the control group, p < 0.001), reduction in blood loss (136.13 ± 2.41 ml in the main group and 174.43 ± 3.23 ml in the control group, p < 0.001); early postoperative indicators, namely, a decrease in the duration of hospital stay (in the main group 4.17 ± 0.1 days and in the control group 5.42 ± 0.16 days, p < 0.001); reduction of Clavien-Dindo class I complications (cases of postoperative intestinal paresis decreased by 4.9 times, the number of cases of urination dysfunction – by 4.2 times). In both group, no difference was found in Clavien-Dindo class II, III and IV complications. A significant reduction in pain scores was obtained 6 month after surgery in both groups, with no significant difference between the groups. Conclusions. The use of a standardized surgical intervention algorithm helps improve some intraoperative and early postoperative indicators of surgical treatment of deep endometriosis.; Проведено порівняльне дослідження, у яке включено 309 пацієнток репродуктивного віку з больовим синдромом, прооперованих з приводу глибокого ендометріозу. Отримано покращення інтраопераційних показників в основній групі, зокрема зменшення тривалості операції (122,32 ± 2,61 хв в основній групі та 148,44 ± 3,05 хв – у контрольній, р < 0,001), зменшення об’єму крововтрати (136,13 ± 2,41 мл в основній групі та 174,43 ± 3,23 мл – у контрольній, p < 0,001); ранніх післяопераційних показників, а саме зменшення тривалості перебування в стаціонарі (в основній групі 4,17 ± 0,1 дн. та в контрольній – 5,42 ± 0,16 дн., p < 0,001); зменшення ускладнень I класу за Clavien-Dindo (випадки післяопераційного парезу кишківника зменшились у 4,9 раза, кількість випадків лихоманки – у 3,2 раза, кількість випадків дисфункції сечовипускання – у 4,2 раза). В обох групах не отримано різниці в ускладненнях класу II, III, IV за Clavien-Dindo. Отримано суттєве зниження показників больового синдрому через 6 місяців після операції в обох групах, без достовірної різниці між групами.

Laboratory markers of perinatal disorders in women with COVID-19

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Laboratory markers of perinatal disorders in women with COVID-19 Kaminskiy, V. V.; Zhdanovich, O. I.; Savchuk, R. M.; Korniyenko, S. M.; Kolomiichenko, T. V.; Камінський, В. В.; Жданович, О. І.; Савчук, Р. М.; Корнієнко, С. М.; Коломійченко, Т. В. There is insufficient data in the available literature on the association of laboratory changes in pregnant women with COVID-19, in particular coagulopathy indicators, with adverse pregnancy outcomes. The aim of the study is to identify potential laboratory markers of perinatal disorders in COVID-19 during pregnancy. Materials and methods. The comprehensive study included: 200 pregnant women who were hospitalized with COVID-19 during pregnancy (main group) and 50 patients who did not have COVID-19 during pregnancy (control group). The main group was divided into 2 subgroups: O1 – 50 women with adverse perinatal outcomes, O2 – 150 patients with a relatively favorable course of the gestational period. Complete blood count, biochemical indicators, and individual hemostasis parameters were taken into account. Study results. Potential risk factors for perinatal disorders in COVID-19 include anemia, thrombocytopenia, leukocytosis with increased rod-shaped neutrophils, increased liver transaminases, increased C-reactive protein, increased platelet aggregation, prothrombotic changes in hemostasis, in particular increased D-dimer, endothelial damage (increased von Willebrand factor). High activity of inflammatory processes in pregnant women with COVID-19 underlies systemic vasculitic changes and defects in blood coagulation processes, which cause damage to the maternal-fetal complex. Conclusions. It is important to monitor blood parameters in pregnant women with COVID-19 for timely detection of deterioration of the woman's condition and possible negative impact on perinatal outcomes.; До потенційних факторів ризику перинатальних порушень за наявності COVID-19 можна віднести анемію, тромбоцитопенію, лейкоцитоз із підвищенням палочкоядкрних нейтрофілів, підвищення печінкових трансамфназ, зростання С-реактивного білка, зростання агрегації тромбоцитів, протромботичні зміни гемостазу, зокрема підвищення D-димеру, пошкодження ендотелію (зростання фактора фон Віллебранда). Висока активність запальних процесів у вагітних з COVID-19 лежить в основі системних васкулітних змін і дефектів процесів згортання крові, які обумовлюють пошкодження материнсько-плодового комплексу. У разі COVID-19 у вагітних важливо проводити моніторинг показників крові для своєчасного виявлення погіршення стану жінки й можливого негативного впливу на перинатальні наслідки.

Cognitive and hallucinatory-paranoid disorders in vascular dementia (Clinical and psychopathological structure and diagnostic criteria)

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Cognitive and hallucinatory-paranoid disorders in vascular dementia (Clinical and psychopathological structure and diagnostic criteria) Shevchenko-Bitensky, K. V.; Kosovsky, V. V.; Шевченко-Бітенський, К. В.; Косовський, В. В. The aim of the study is to investigate the clinical and psychopathological structure of cognitive and hallucinatory-paranoid disorders in patients with vascular dementia (at different stages of the pathological process). Materials and methods. The work was based on the results of the study of 75 patients with vascular dementia (VD) and hallucinatory-paranoid disorders (HPD), who made up the main group. As a control group, 63 patients with VD without predominant HPD participated in the study. The complex of research methods included clinical and psychopathological, psychometric, psychodiagnostic and mathematical statistical methods. Results. The results of the study showed that the characteristics of HPD and cognitive disorders (CD) depend on the stage of VD development. The clinical and psychopathological structure of HPD in patients with VD in the middle stage of development (MSD) was characterized by the predominance of paranoid disorders with systematic ideas of damage, robbery, theft, which occurred in the form of paranoid delusional disorder. In patients with HPD with VD in late stage of development (LSD), the in clinical picture hallucinations were dominated (visual, auditory and tactile), which occurred in the form of hallucinosis. With the transition of VD from MSD to LSD, the frequency of cognitive disorders of praxis, gnosis, attention, language, orientation increased and thinking disorders deepened. Clinical manifestations of HPD in VD were formed in the structure of cognitive disorders, the transformation of which was determined by the stage of development of the pathological process. In this work, a categorical and dimensional analysis of HPD in patients with VD of different stages of development was carried out, their clinical, psychopathological and phenomenological structure, the interaction of cognitive and non-cognitive components, and types of courses were determined. The data obtained made it possible to form diagnostic criteria for different stages of VD development, which are the basis for increasing the VD treatment effectiveness.; Метою дослідження було вивчення клініко-психопатологічної структури когнітивних і галюцинатовно-параноїдних розладів у хворих на судинну деменцію (на різних стадіях патологічного процесу). В основу роботи покладені результати дослідження 75 пацієнтів із судинною деменцією (СД) та галюцинаторно-параноїдними розладами (ГПР), які становили основну групу. До контрольної групи ввійшли 63 пацієнти із СД без переважаючих ГПР. Проведені дослідження показали, що характеристики ГПР та когнітивних розладів (КР) залежать від стадії розвитку СД. Клініко-психопатологічна структура ГПР у хворих СД на середній стадії розвитку (ССР) характеризувалася переважанням параноїдних і паранояльних розладів. У хворих з ГПР із СД на пізній стадії розвитку (ПСР) домінували галюцинаторні розлади. З переходом СД із ССР у ПСР зростала частота когнітивних порушень. Отримані дані дали змогу розробити діагностичні критерії для різних стадій розвитку СД.

Comparison of the effectiveness of the application of various schemes for the treatment of bronchial asthma and copd in a supra-cluster level of care institution

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Comparison of the effectiveness of the application of various schemes for the treatment of bronchial asthma and copd in a supra-cluster level of care institution Kokhan, B. I.; Ocheredko, O. M.; Krishna, A.; Kartelian, R. O.; Komlevoi, O. M.; Кохан, Б. І.; Очередько, О. М.; Крішна, А.; Картелян, Р. О.; Комлевой, О. М. Bronchial asthma and COPD are among the most common diseases with bronchoobstructive syndrome, however, the effectiveness of various treatment regimens using them is still debatable. The aim of the study – studying the effectiveness of using different treatment regimens for the most common diseases with bronchoobstructive syndrome using the example of the pulmonology department of the tertiary care institution. Materials and methods. A total of 203 medical histories and data from the medical information system MedAir were analyzed, followed by an evaluation of the effectiveness of applied treatment regimens using Farrell's technical efficiency index, cost-effectiveness analysis, and related factors. Results. The analysis showed low adaptability of basic therapy regimens for patients with bronchial asthma (BA) and chronic obstructive pulmonary disease (COPD). Technical effectiveness of treatment was achieved in only 5.2% of patients (5 out of 97), while the majority received excessive (69%) or insufficient (28%) doses of drugs. Overall treatment effectiveness was higher in patients with BA (78%) compared to patients with COPD (62%). Among the three analyzed treatment regimens, the first was the most effective in terms of technical parameters (84%), the second – in terms of cost-effectiveness (76%), and the third achieved the highest indicators in terms of both criteria (88% technical effectiveness and 82% cost-effectiveness). However, conclusions regarding the third regimen are limited due to the small number of observations (12 patients). Factors affecting cost-effectiveness were gender, diagnosis, and year of observation. Women responded better to the first treatment regimen (82%), while the second regimen was more effective for employed men (71%). Patients with asthma showed a higher treatment efficacy (12% more compared to COPD). Although patient compliance was positively correlated with treatment outcomes, its effect was not statistically significant.; Статтю присвячено вивченню ефективності застосування різних схем лікування для найбільш поширених захворювань із бронхообструктивним синдромом на прикладі пульмонологічного відділення Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова Вінницької обласної Ради». Базуючись на аналізі ефективності внаслідок обсягу, основного лікування, використання ресурсів, індексу витрати – ефективність та факторів, які суттєво модифікували критерій витрати – ефективність, виявлено, що базова терапія була ефективнішою у пацієнтів із бронхіальною астмою порівняно з ХОЗЛ. Порівняння трьох схем лікування показало перевагу першої за технічною ефективністю та другої за критерієм витрати – ефективність, тоді як третя схема мала найвищі показники за обома критеріями, хоча висновки обмежені малою вибіркою. Вплив на ефективність мали стать, діагноз і рік спостереження.

Pharmacological and pharmacognostic analysis of plants of the genus Stellaria

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Pharmacological and pharmacognostic analysis of plants of the genus Stellaria Prystupa, B. V.; Bogatu, S. I.; Eberle, L. V.; Rozhkovsky, Ya. V.; Vorobyov, D. A.; Приступа, Б. В.; Богату, С. І.; Еберле, Л. В.; Рожковський, Я. В.; Воробйов, Д. А. The study of medicinal plants remains a crucial area of scientific research due to their long-standing use as safe and effective therapeutic agents. Plants of the genus Stellaria are particularly significant, given their historical application in traditional medicine for addressing inflammatory conditions, skin infections, gastrointestinal disorders, bronchitis, asthma, and obesity. The purpose. To analyze scientific data from sources such as PubMed and Google Scholar, summarizing the botanical characteristics, chemical composition, and medicinal properties of Stellaria species. Materials and methods. A literature search (2014–2024) using relevant keywords identified over 3,000 publications. After removing duplicates and applying predefined criteria, 60 sources were selected for analysis. Non-pharmacological studies, mechanistic research, editorials, commentaries, and conference abstracts were excluded. Results. Plants of the Stellaria genus are characterized by a rich chemical composition, which includes flavonoids, saponins, alkaloids, phenolic compounds, tannins, and triterpenoids. These bioactive components account for a wide range of pharmacological activities, including anti-inflammatory, antioxidant, antimicrobial, antidiabetic, anxiolytic, antifungal, and antiparasitic properties. Despite their extensive traditional use and diverse chemical profile, the therapeutic potential of Stellaria species remains underexplored. This article summarizes the available scientific data on the botanical characteristics, pharmacochemical composition, and pharmacological activity of plants from this genus and highlights the need for further research to expand their application in modern medicine.; Оглядова стаття присвячена дослідженню ботанічної характеристики, фармакохімічного складу та фармакологічної дії рослин роду Stellaria. Представники цього роду мають довгу історію використання в народній медицині для лікування різноманітних захворювань, включно із запальними процесами, шкірними інфекціями, шлунково-кишковими розладами, бронхітами, астмою та ожирінням. Рослини роду Stellaria характеризуються багатим хімічним складом, до якого входять флавоноїди, сапоніни, алкалоїди, фенольні сполуки, дубильні речовини та тритерпеноїди. Ці біоактивні компоненти забезпечують широкий спектр фармакологічної активності, зокрема протизапальні, антиоксидантні, антимікробні, антидіабетичні, анксіолітичні, антигрибкові та антипаразитарні властивості.

Reduction of the risk of glaucomatous optic neuropathy progression after complex neuroprotection

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Reduction of the risk of glaucomatous optic neuropathy progression after complex neuroprotection Guzun, O. V.; Zadorozhnyy, O. S.; Konovalova, N. V.; Khramenko, N. I.; Vasiuta, V. A.; Slobodianyk, S. B.; Гузун, О. В.; Задорожний, О. С.; Коновалова, Н. В.; Храменко, Н. І.; Васюта, В. А.; Слободяник, С. Б. The problem of glaucomatous neurodegeneration with progressive death of retinal ganglion cells (RGCs) and development of visual field defects can lead to irreversible blindness. In this regard, there is a need to search for effective strategies for neuroprotection of RGCs. Objective. To study the risk of glaucomatous optic neuropathy (GON) progression in patients with primary open-angle glaucoma (POAG) after complex neuroprotection by photobiomodulation (PBM) and nutraceutical formula AREDS2 with ω-3 polyunsaturated fatty acids (PUFA) enhancement and resveratrol for a 12- month follow-up. Material and methods. A total of 137 patients (137 eyes) diagnosed with early or advanced POAG were examined. The main group (group 1) included 74 patients, the control group (group 2) – 63 patients. All patients underwent PBM therapy. Patients of group 1 were additionally recommended the nutraceutical formula AREDS2, enriched with ω-3 PUFA and resveratrol 60 mg (Resvega® Forte; Théa, France; 2 capsules per day) for 12 months. Using Cox regression, the relative risk (cumulative risk function) for predicting the progression of GON was calculated. Results. After 12 months of observation, the median POAG in group 1 exceeded the initial level by 15%. Stabilization and a tendency to improve the parameters of retinal morphometry, Humphrey computer perimetry, as well as an improvement in intraocular blood volume by 24% (p = 0.001) were noted. In the control group, deterioration in all parameters was noted. Conclusions. Complex neuroprotection using PBM and taking the AREDS2 nutraceutical with ω-3 PUFA and resveratrol (60 mg) for 12 months in patients with POAG can reduce the relative risk of progression of GON by 2.27 times (95% DI 1, 38–3.75).; Статтю присвячено актуальній проблемі глаукомної нейродегенерації та пошуку ефективних стратегій нейропротекції. Фотобіомодуляція (ФБМ) з антиоксидантною дією ресвератролу є перспективним методом нейропротекції, що дає змогу обґрунтувати його застосування за глаукомної оптичної нейропатії (ГОН) як комплексної нейропротекторної терапії. Використання ФБМ сітківки / диска зорового нерву з 12-місячним прийманням нутрицевтика формули AREDS2, посиленого ω-3 ПНЖК і ресвератролом (60 мг), у хворих на первинну відкритокутову глаукому дає можливість у 2,27 раза знизити відносний ризик прогресування ГОН (95 % DI 1,38–3,75), завдяки покращенню об’ємного внутрішньоочного кровообігу, підвищенню провідності в нервових волокнах зорового нерву з покращенням загальної світлової чутливості зорового аналізатора, та стабілізувати морфометричні показники зорового аналізатора й максимально кориговану гостроту зору.

The effect of collagen hydrolyzate on wound healing in the conditions of experimental modeling of the course of the wound process in rats

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

The effect of collagen hydrolyzate on wound healing in the conditions of experimental modeling of the course of the wound process in rats Muraviov, P. T.; Bezpalko, M. H.; Davydov, D. M.; Муравйов, П. Т.; Беспалько, М. Г.; Давидов, Д. М. Despite the existence of multiple trends toward chronic wounds treatment, certain misunderstandings regarding the regeneration of connective tissue determine the need to address this problem. The aim of the study was to determine the features of post-traumatic regeneration in experimental conditions of collagen hydrolysate complex applying. Materials and methods. In the rats of the main group (13 (43.3%)), hydrolyzate of collagen was applied to the treatment process, in the comparison group (17 (56.7%)), the regeneration processes took place without additional influence. Results. Significant differences in the formation of the microcirculatory system began to be observed from the 7th day. The differences in capillary density were statistically significant. The same situation in the density of newly formed capillaries on the 14th day of the experiment was detected. In addition, on the 28th day after the injury, the main group of animals demonstrated more expressed collagen formation and more mature connective tissue development. In contrast, the comparison group of animals showed developing granulation tissue with slower maturation and a significantly higher presence of residual inflammatory infiltrate. Newly formed nerve trunks were predominantly observed in the group of animals treated with collagen. Conclusions. The effectiveness of collagen hydrolyzate to improve post-traumatic regeneration processes was demonstrated in an experimental model of induced wound process.; У щурів основної групи в лікувальний процес було залучено гідролізат колагену, в групі порівняння процеси регенерації відбувалися без додаткового впливу. Достовірні відмінності у формуванні судинного мікроциркуляторного русла почали спостерігати із 7-ї доби спостереження. Також у щурів основної групи відмічено більш раннє закриття новоутворених судин, швидше дозрівання сполучної тканини з формуванням більш впорядкованого колагенового каркасу. Засвідчено ефективність застосування гідролізату колагену з метою поліпшення процесів післятравматичної регенерації на моделі спричиненого ранового процесу в експерименті.

The role of dopplerometry in the assessment of local hemodynamics in patients with uterine fibroids

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

The role of dopplerometry in the assessment of local hemodynamics in patients with uterine fibroids Salekh, O. S.; Салех, О. С. The purpose of the study is to evaluate the features of velocymetric hemodynamics in perinodular tissues in uterine fibroids, depending on the size of the node and the presence of degenerative changes. Material and methods. The research was carried out in 2020–2023 at the clinical units of Odesa National Medical University (Odesa, Ukraine). A clinical, instrumental, and laboratory study was conducted in 275 women of reproductive age with verified uterine fibroids. Results. The average volume of the dominant leiomyoma node was (84.2 ± 0.1) cm3 (corresponding to the range of (21.5–328.0) cm3). The dominant fibroid node was vascular in 226 (82.2%) patients and nonvascular in 49 (17.8%) patients. 138 (50.2%) vascular dominant myoma nodules showed only peripheral (perifibroid) vascularity, whereas 62 (44.3%) showed both peripheral and central (intrafibroid) vascularity. The average linear velocity of blood flow in the uterine arteries was (39.6 ± 0.4) cm/s with the resistance index of 0.8±0.04 and the pulsatility index of 1.4 ± 0.05. Conclusions: 1. The average velocity of blood flow in the largest myomatous node does not exceed (15.6 ± 0.8) cm/s with the resistance index of 0.7 ± 0.03 and the pulsatility index of 1.2 ± 0.09, which can be explained by a tendency to hypovascularization. 2. The main type of angioarchitectonics of myomatous nodes are nodes with peripheral vascularization, that is, with vessels that surround the myomatous node on its periphery. The angioarchitectonics of fibroids depends on the size of the nodes, their localization, the presence of changes in the adjacent endometrium. 3. Dominant nodes with both perifibroid and intrafibroid vascularity have a significantly larger (p = 0.004) average volume (225.5 ± 12.2) cm3 than nodes with only perifibroid vascularity (average volume = 157.2 ± 9.5 cm3) or avascular nodes (up to 50 cm3). 4. The degree of vascularization significantly increased with the increase in the volume of the dominant myomatous node (r = 0.75; p < 0.05).; Мета дослідження – оцінити особливості велосиметричної гемодинаміки в перинодулярних тканинах за міоми матки залежно від розміру вузла та наявності дегенеративних змін. Показано, що середня швидкість кровотоку в найбільшому міоматозному вузлі не перевищує (15,6 ± 0,8) см/с за індексу резистентності 0,7 ± 0,03 та індексу пульсації 1,2 ± 0,09. Домінуючі вузли мають значно більший (p = 0,004) середній об’єм (225,5 ± 12,2) см3, ніж вузли лише з перифиброїдною васкулярністю (середній об’єм = (157,2 ± 9,5) см3) або безсудинними вузлами (до 50 см3). Ступінь васкуляризації вірогідно зростав зі збільшенням об’єму домінантного міоматозного вузла (r = 0,75 p < 0,05).