Кафедра менеджменту охорони здоров’я та психології

Соціальний інтелект та стилі міжособистісної взаємодії практичних психологів: теоретико-емпіричний аналіз

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Соціальний інтелект та стилі міжособистісної взаємодії практичних психологів: теоретико-емпіричний аналіз Пивоварчик, І. М.; Pivovarchyk, I. M. У статті представлено теоретико-емпіричний аналіз взаємозв'язку між соціальним інтелектом та стилями міжособистісної взаємодії у практичних психологів. Актуальність теми зумовлена зростаючим інтересом психологічної науки до проблеми професійного становлення фахівців соціономічних професій та специфіки їхнього соціального функціонування. На основі огляду концептуальних підходів до розуміння соціального інтелекту (Е. Торндайк, Дж. Гілфорд, Н. Кантор, Дж. Ф. Кілстром, Г. Гарднер, Д. Гоулман) та моделі міжособистісного функціонування особистості (Т. Лірі) теоретично обґрунтовано гіпотезу про відносну автономність когнітивного та поведінководиспозиційного рівнів соціального функціонування у представників психологічної професії. Проаналізовано українські та зарубіжні дослідження, присвячені вивченню соціального інтелекту психологів та особливостей їхньої міжособистісної взаємодії. Емпіричне дослідження проведено на вибірці практичних психологів (N = 60) із використанням методики Дж. Гілфорда (адаптація Є. Михайлової) та методики діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі. Статистичну обробку здійснено методами кореляційного аналізу (коефіцієнти Спірмена та Пірсона). Результати засвідчили відсутність статистично значущих кореляційних зв'язків між загальним показником соціального інтелекту та октантами міжособистісної взаємодії (r < 0,200; p > 0,05), що інтерпретується в контексті специфіки фахової рефлексивності психологів та ефекту обмеження дисперсії. Внутрішня структура методики Гілфорда підтвердила свою конвергентну валідність: усі субтести значуще корелюють із загальним показником соціального інтелекту (r = 0,499–0,763; p < 0,01). Зроблено висновок, що соціальний інтелект як когнітивна здатність та стиль міжособистісної взаємодії як поведінковий патерн функціонують відносно автономно у вибірці фахівцівпсихологів. Підкреслено роль фахової рефлексивності, супервізійного досвіду та поведінкової гнучкості як чинників, що опосередковують зв'язок між когнітивним і поведінковим рівнями соціального функціонування. Визначено перспективи подальших досліджень, пов'язані з аналізом медіаторних і модераторних чинників цього взаємозв'язку, зокрема рівня емоційного вигорання та стажу практичної діяльності.; The article presents a theoretical and empirical analysis of the relationship between social intelligence and interpersonal interaction styles in practising psychologists. The relevance of the topic is driven by the growing scholarly interest in the professional development of social-sector specialists and the specifics of their social functioning. Drawing on a review of conceptual approaches to social intelligence (E. Thorndike, J. Guilford, N. Cantor, J. F. Kihlstrom, H. Gardner, D. Goleman) and the interpersonal personality model (T. Leary), the hypothesis of relative autonomy between the cognitive and behavioural-dispositional levels of social functioning in psychological professionals is theoretically substantiated. Ukrainian and international studies on the social intelligence of psychologists and their interpersonal interaction patterns are analysed. The empirical study was conducted on a sample of practising psychologists (N = 60) using the Guilford Social Intelligence Test (adapted by Ye. Mikhailova) and the Leary Interpersonal Diagnostic Methodology. Statistical analysis employed Spearman and Pearson correlation coefficients. Results showed no statistically significant correlations between the overall social intelligence index and the Leary octants (r < .200; p > .05), interpreted in terms of professional reflexivity specificity and the restriction-of-range effect. The internal structure of the Guilford test confirmed its convergent validity: all subtests correlated significantly with the total score (r = .499– .763; p < .01). It is concluded that social intelligence as a cognitive ability and interpersonal style as a behavioural pattern operate relatively autonomously in a sample of psychological professionals. The role of professional reflexivity, supervisory experience and behavioural flexibility as mediating factors is highlighted. Directions for further research involving mediator and moderator analysis are outlined.

Ukrainian students’ conceptualisations of sexual and reproductive health and rights within a transformative learning programme during wartime: a qualitative study

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Ukrainian students’ conceptualisations of sexual and reproductive health and rights within a transformative learning programme during wartime: a qualitative study Klimanska, M.; Borneskog, C.; Haletska, I.; Erlandsson, K.; Klos, L.; Herasym, H.; Mogilevkina, I.; Marichereda, V.; Borshch, V.; Nitochko, K.; Klymanska, L. Sexual and reproductive health and rights (SRHR) education is particularly important in wartime Ukraine, where young people face disrupted access to services, persistent socio -cultural taboos, and increased vulnerability related to conflict. However, little is known about how Ukrainian students and future professionals understand and make sense of SRHR. Objective: This study explored how SRHR was conceptualised in pre -course written responses and articulated in post -course focus group reflections, and how these framings related to students’ future professional readiness in wartime Ukraine. Methods: A qualitative exploratory design was used. Data comprised pre -course open -ended responses (n = 15) and post -course focus group discussions (three groups; n = 16) from voluntary participants of the same international SRHR course. The two datasets were analysed using framework analysis and treated as complementary qualitative sources rather than as matched individual -level pre -post data. Results: Pre-course written responses showed that students mostly understood SRHR in biomedical and informational terms, focusing on reproductive health, contraception, sexually transmitted infections, and access to medical services. In post -course focus group reflections, SRHR was discussed more broadly, with attention to psychological, social, ethical, institutional, and rights -based dimensions: students reflected on professional responsibility, youth -friendly services, structural barriers, and the importance of SRHR in the context of war. Conclusions: Transformative learning-based SRHR education provided a useful context for broader reflection on sexual and reproductive health and rights among future professionals. Integrating such courses into higher education may support professional reflection and preparedness for SRHR-related practice during war and post-war recovery in Ukraine.

Якісне управління закладами охорони здоров’я у сільських громадах як чинник соціально-економічного розвитку територій

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Якісне управління закладами охорони здоров’я у сільських громадах як чинник соціально-економічного розвитку територій Церковна, А. В. Актуальність проблеми якісного управління закладами охорони здоров’я у сільських громадах посилилася в умовах воєнного стану. Для віддалених і прифронтових сіл амбулаторія, пункт здоров’я або центр первинної медикосанітарної допомоги є не лише медичною установою, а елементом безпеки, соціальної стабільності та життєздатності громади. За даними Світового банку, у 2024 р. близько 30,5 % населення України проживало у сільській місцевості. Отже, якість сільської медицини безпосередньо пов’язана із правом значної частини населення на доступну допомогу.

Цифровізація комунікацій у міждисциплінарних командах в умовах відділення інтенсивної терапії

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Цифровізація комунікацій у міждисциплінарних командах в умовах відділення інтенсивної терапії Кусик, Н. Л.; Соколова, К. О. Відповідно до підходів Всесвітньої організації охорони здоров’я, інтегровані та командно-орієнтовані моделі є ключовим напрямом розвитку сучасних систем охорони здоров’я. На сьогодні, у вітчизняних медичних закладах зберігаються проблеми фрагментарності комунікацій і недостатньої цифрової інтеграції, що обумовлює актуальність дослідження напрямків їх оптимізації. Метою дослідження є виявлення особливостей функціонування комунікацій у міждисциплінарних командах та обґрунтування ефективних цифрових механізмів їх оптимізації в умовах відділення інтенсивної терапії. Ефективність міждисциплінарної взаємодії у відділеннях інтенсивної терапії безпосередньо визначає якість медичної допомоги та безпеку пацієнтів.

Психологічні особливості взаємозв’язку емоційного інтелекту та комунікативних навичок фахівців обліково-фінансової сфери

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Психологічні особливості взаємозв’язку емоційного інтелекту та комунікативних навичок фахівців обліково-фінансової сфери Ковальова, М. В.; Бушулян, К. О. Актуальність вивчення емоційного інтелекту в контексті професійної комунікації зумовлена тим, що сучасна обліково-фінансова діяльність не обмежується лише точністю розрахунків, знанням нормативних документів і технічним веденням звітності. Фахівець цієї сфери постійно взаємодіє з керівниками, колегами, клієнтами, контролюючими органами, постачальниками та іншими учасниками організаційного процесу. У таких умовах професійна результативність залежить не тільки від знання нормативних вимог або здатності виконувати розрахунки, а й від уміння підтримувати конструктивний діалог, зрозуміло формулювати повідомлення, коректно реагувати на напруження та враховувати емоційний стан співрозмовника. У цьому контексті емоційний інтелект доцільно розглядати як психологічний ресурс, що поєднує емоційну саморегуляцію, соціальну чутливість і комунікативну ефективність.

Вплив музикотерапії на рівень тривожності та емоційної напруги у підлітків

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Вплив музикотерапії на рівень тривожності та емоційної напруги у підлітків Яременко, Н. Г.; Цибух, Л. М. Підлітковий вік є сенситивним періодом розвитку емоційної сфери та становлення механізмів саморегуляції. Цей етап онтогенезу характеризується підвищеною емоційною лабільністю, гострою чутливістю до соціального середовища, кризою ідентичності та нестійкістю самооцінки, що в сукупності створює сприятливий ґрунт для виникнення тривожних і стресових реакцій.

Профілактика психологічного конфлікту в колективах закладів охорони здоров’я в умовах повномасштабного вторгнення

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Профілактика психологічного конфлікту в колективах закладів охорони здоров’я в умовах повномасштабного вторгнення Янікова, О. Г.; Цибух, Л. М. Життя українців в реаліях повномасштабного вторгнення супроводжується умовами перебування в хронічному стресовому стані, а професійна діяльність в закладах охорони здоров’я посилює рівень навантаження на працівників даної сфери у зв’язку з наявністю синергії професійних, психоемоційних та соціально-комунікативних факторів.

Копінг-стратегії як чинник розвитку емоційного вигорання у молодих матерів

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Копінг-стратегії як чинник розвитку емоційного вигорання у молодих матерів Цибух, Л. М.; Ширикалова, О. І. У сучасних умовах соціально-економічної нестабільності та воєнного стану проблема емоційного вигорання набуває особливої актуальності не лише у професійній сфері, але й у контексті батьківства. Особливо вразливою групою є молоді матері, які поєднують високий рівень емоційної залученості у догляд за дитиною з обмеженими ресурсами відновлення та соціальної підтримки. Метою дослідження є визначення ролі копінг-стратегій у формуванні емоційного вигорання у молодих матерів. У роботі використано психодіагностичні методики PBA, PSI, MSPSS та Brief COPE (українська адаптація).

Психологічні особливості переживання екзистенційної кризи в умовах тривалої невизначеності

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Психологічні особливості переживання екзистенційної кризи в умовах тривалої невизначеності Цибух, Л. М.; Цибух, А. С. У сучасному світі, де панує висока нестабільність і тривала невизначеність через війну, пандемії та економічні кризи, психічне здоров’я людини стикається з серйозними випробуваннями. Втрата звичних орієнтирів, неможливість планувати на довгі терміни і розмивання звичного образу світу значно підвищують ризик появи екзистенційної кризи.

Психологічні механізми саморегуляції у формуванні усвідомленого ставлення до тіла та екологічно відповідальної поведінки

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Психологічні механізми саморегуляції у формуванні усвідомленого ставлення до тіла та екологічно відповідальної поведінки Цибух, Л. М.; Бусел, С. В.; Дибіна, О. В. У сучасних умовах соціально-екологічних трансформацій зростає значення формування екологічно відповідальної поведінки та усвідомленого ставлення до власного тіла як взаємопов’язаних вимірів розвитку особистості. Посилення екологічних викликів і зростання уваги до тілесності актуалізують потребу в інтеграції відповідних психологічних підходів.