Наукові статті. Кафедра інфекційних хвороб з курсом дерматовенерології

COVID-19 і цукровий діабет: особливості гемокоагуляційних порушень

2025-01-01T00:00:00Z

COVID-19 і цукровий діабет: особливості гемокоагуляційних порушень Бочаров, В. М.; Bocharov, V. M. Вивчення патогенетичних механізмів підвищення клінічного ризику у пацієнтів із поєднанням COVID-19 та цукрового діабету (ЦД) має надзвичайно важливе значення для сучасної клінічної практики, адже ці два захворювання потенційно взаємно обтяжують перебіг одне одного. Розуміння взаємозв’язку між вірусно-запальним процесом, гіперглікемією та порушеннями гемокоагуляції дозволяє своєчасно ідентифікувати групи високого ризику, прогнозувати розвиток тяжких ускладнень та покращувати результати лікування. Особливу увагу приділено оцінці ролі коагуляційних зрушень та органних дисфункцій у формуванні тяжких форм COVID-19 у хворих із супутнім ЦД. Метою дослідження було вивчення особливостей системи згортання крові при COVID-19 у пацієнтів з наявним ЦД. Під спостереженням перебували 72 хворих на COVID-19: 37 пацієнтів із супутнім ЦД, 35 — без ЦД, а також контрольна група з 30 практично здорових осіб. У динаміці захворювання проводили оцінку рівнів глікемії, фібриногену, D-димеру та інших параметрів гемокоагуляції. Тяжкість пневмонії визначали за шкалою SMRT-CO, а кінцеві результати оцінювали за композитною точкою. Отримані результати показали, що пацієнти з ЦД характеризувалися достовірно вищими клінічними ризиками за шкалою SMRT-CO (р=0,049) та мали тенденцію до частішого розвитку несприятливих наслідків (р=0,068). У цієї групи виявлено підвищення рівня фібриногену на 3–5-й день лікування, сповільнення нормалізації D-димеру та фібриногену (р<0,05 для всіх показників). Встановлено позитивну кореляцію між тяжкістю пневмонії та показниками гіперкоагуляції (для D-димеру R=0,33, р=0,0006; для фібриногену R=0,37, р=0,0004). Крім того, рівень фібриногену при госпіталізації виявився значущим предиктором несприятливого клінічного перебігу (р=0,0001). Таким чином, перебіг COVID-19 на тлі цукрового діабету супроводжується вищим клінічним ризиком і вираженими коагуляційними порушеннями, які можуть бути одним із ключових патогенетичних механізмів розвитку тяжких форм та ускладнень захворювання. Виявлені закономірності підтверджують необхідність раннього контролю коагуляційних показників і глікемії для оптимізації лікувальної тактики та зниження смертності серед пацієнтів із поєднаною патологією.; The study of pathogenetic mechanisms underlying the increased clinical risk in patients with concurrent COVID-19 and diabetes mellitus (DM) is of great practical importance for predicting and preventing adverse outcomes. These two conditions may mutually aggravate disease progression, and understanding the interplay between viral inflammation, hyperglycemia, and coagulation disorders is essential for timely identification of high-risk groups and optimization of treatment strategies. Particular attention is given to evaluating the role of coagulation abnormalities and organ dysfunction in the development of severe and complicated forms of COVID-19 in patients with DM. The aim of this study was to investigate the coagulation characteristics of COVID-19 progression in patients with concomitant diabetes mellitus. A total of 72 patients with COVID-19 were observed: 37 with DM, 35 without DM, and a control group of 30 healthy individuals. Dynamic assessment included glycemia, fibrinogen, D-dimer, and other hemostasis parameters. Pneumonia severity was evaluated using the SMRT-CO scale, and outcomes were assessed according to a composite endpoint. The results demonstrated that patients with DM exhibited a significantly higher clinical risk according to the SMRT-CO scale (p=0.049) and showed a tendency toward unfavorable outcomes (p=0.068). This group also had elevated fibrinogen levels on days 3–5 of treatment and delayed normalization of both D-dimer and fibrinogen concentrations (p<0.05 for all indicators). The severity of pneumonia correlated positively with hypercoagulation markers (for D-dimer R=0.33, p=0.0006; for fibrinogen R=0.37, p=0.0004). Moreover, the fibrinogen level at admission was identified as a predictor of adverse clinical outcomes across the entire cohort (p=0.0001). Thus, the course of COVID-19 in patients with diabetes mellitus is characterized by a higher clinical risk and additional coagulation disturbances, which may represent a key pathogenetic mechanism contributing to the development of severe forms and complications of the disease. The identified relationships emphasize the importance of early monitoring of coagulation parameters and glycemic control to improve therapeutic outcomes and reduce mortality in patients with combined pathology.

Підготовка до проведення етапів випускної атестації здобувачів вищої медичної освіти в умовах воєнного стану

2025-01-01T00:00:00Z

Підготовка до проведення етапів випускної атестації здобувачів вищої медичної освіти в умовах воєнного стану Аннєнкова, І. П.; Бурячківський, Е. С.; Петровський, Ю. Ю.; Усиченко, К. М. В умовах сьогодення перед вітчизняними медичними закладами вищої освіти постає важливе завдання не допустити зниження якості вищої медичної освіти та забезпечити максимально сприятливі та безпечні умови навчання майбутніх медиків. Одним із складників системи забезпечення якості вищої освіти є атестація здобувачів вищої освіти. Іспит «КРОК» – стандартизований тест із фундаментальних та клінічних дисциплін, що перевіряє досягнення компетентностей здобувачами фахової передвищої, вищої освіти, визначених вимогами стандартів фахової передвищої, вищої освіти, розроблений державним некомерційним підприємством «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація» при Міністерстві охорони здоров’я України». ОСКІ – це іспит, яким оцінюється готовність випускника до провадження професійної діяльності відповідно до вимог стандарту вищої освіти шляхом демонстрування практичних (клінічних) компонентів професійної компетентності на реальному об’єкті або на моделі. В умовах воєнного стану освітній процес в Україні зазнав значних змін, зокрема й у питанні проведення випускної атестації. Основними викликами є безпека студентів і викладачів, обмежений доступ до освітніх ресурсів, нестабільний зв’язок та необхідність адаптації методів оцінювання. Залишається невирішеною проблема методичного підходу не проведення, а підготовки до всіх етапів випускної атестації, яка буде оптимальною для закладу вищої освіти, його викладачів та безпосередньо для майбутніх лікарів. Підготування до ліцензійних іспитів потребує особливої уваги в умовах воєнного стану, змішаного формату навчання та постійних змін інформаційного середовища. Метою цієї статті є оцінка якості заходів щодо підготовки до всіх етапів випускної атестації в Одеському національному медичному університеті за допомогою проведеного анкетування безпосередньо студентів випускного курсу медичного, міжнародного та стоматологічного факультетів. Здобувачі вказують на необхідність покращення консультацій та підвищення їхньої якості, а також на важливість практичної підготовки через пробні іспити та симуляції. Вони також пропонують вдосконалити навчальні матеріали та алгоритми, а також залучити до процесу підготовки викладачів із досвідом. Багато пропозицій спрямовані на те, щоб зробити підготовку більш системною та інтегрованою в навчальний процес. Анкетування є достатньо об’єктивним методом оцінки якості підготовки до ліцензійних іспитів з точки зору здобувачів. На підставі отриманої інформації може бути розроблений план коригувальних дій для подальшого покращення якості підготовки до випускної атестації, обов’язково повинен враховуватися психологічний стан студентів – можуть бути запропоновані додаткові консультації та проведення психологічна підтримка.; In today’s conditions, domestic medical institutions of higher education face an important task: to prevent a decrease in the quality of higher medical education and to ensure the most favorable and safe conditions for the training of future doctors. One of the components of the system for ensuring the quality of higher education is the certification of higher education applicants. The «KROK» exam is a standardized test in fundamental and clinical disciplines that verifies the achievement of competencies by applicants for professional pre-higher and higher education, determined by the requirements of the standards of professional pre-higher and higher education, developed by the state non-profit enterprise «Center for Testing Professional Competence of Specialists with Higher Education in the Fields of Training «Medicine» and «Pharmacy» under the Ministry of Health of Ukraine». OSKE is an exam that assesses the readiness of a graduate to conduct professional activities in accordance with the requirements of the higher education standard by demonstrating practical (clinical) components of professional competence on a real object or on a model. Under martial law, the educational process in Ukraine has undergone significant changes, including in the issue of conducting final certification. The main challenges are the safety of students and teachers, limited access to educational resources, unstable communication, and the need to adapt assessment methods. The problem of a methodological approach not to conducting, but to preparing for all stages of final certification, which will be optimal for the higher education institution, its teachers, and directly for future doctors, remains unresolved. Preparation for licensing exams requires special attention in conditions of martial law, a mixed format of education, and constant changes in the information environment. The purpose of this article is to assess the quality of measures for preparing for all stages of the final certification at Odessa National Medical University by means of a survey conducted directly among the students of the final course of the medical, international and dental faculties. Applicants point out the need to improve consultations and increase their quality, as well as the importance of practical training through mock exams and simulations. They also suggest improving training materials and action plan can be developed to further improve the quality of preparation for the final certification, the psychological state of students must be taken into account – additional consultations and psychological support can be offered.

Червоний плоский лишай у диференційній дерматоскопічній діагностиці новоутворень шкіри

2025-01-01T00:00:00Z

Червоний плоский лишай у диференційній дерматоскопічній діагностиці новоутворень шкіри Ковтун, Л. О. Вступ. Червоний плоский лишай (LP) є хронічним аутоімунним запальним дерматозом із характерними клініко-морфологічними проявами. Найчастіше уражає шкіру (розгинальні поверхні кінцівок, тулуб, поперекову ділянку) та слизові оболонки, зокрема ротової порожнини й геніталій. Перебіг зазвичай самообмежується, середня його тривалість становить 1–2 роки, однак можливі хронічні рецидиви. Частим наслідком є постзапальна гіперпігментація. Клінічна та морфологічна різноманітність LP створює значні діагностичні труднощі, оскільки його окремі варіанти можуть імітувати злоякісні та доброякісні новоутворення шкіри. Саме ця особливість визначає актуальність вивчення дерматоскопічних патернів LP у диференційній діагностиці новоутворень шкіри. Мета роботи – визначення дерматоскопічних патернів LP та оцінка їхньої діагностичної цінності для диференціації з доброякісними й злоякісними новоутвореннями шкіри.

Міжнародна класифікація пухлин шкіри: сучасна структура та клініко-діагностичне значення

2025-01-01T00:00:00Z

Міжнародна класифікація пухлин шкіри: сучасна структура та клініко-діагностичне значення Ковтун, Л. О. У сучасній дерматопатології систематизація новоутворень шкіри є критично важливою як для діагностики, так і для визначення клінічної тактики та оцінки прогнозу. З огляду на морфологічне й молекулярне розмаїття шкірних пухлин, міжнародна медична спільнота потребує уніфікованої та науково обґрунтованої класифікаційної системи, яка враховує новітні досягнення морфології, імуногістохімії, генетики та клінічної онкології. Саме таку роль відіграє Класифікація пухлин шкіри Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), п’яте видання якої було оприлюднене у 2023 році, адже вона є міжнародним стандартом, що інтегрує сучасні морфологічні, імуногістохімічні та молекулярно-генетичні дані.

Гейміфікація в медичній освіті – сучасний інструмент розвитку клінічних компетентностей

2025-01-01T00:00:00Z

Гейміфікація в медичній освіті – сучасний інструмент розвитку клінічних компетентностей Аннєнкова, І. П.; Бурячківський, Е. С.; Усиченко, К. М. Упровадження цифрових технологій у вищу медичну освіту останніми роками зазнало значного прискорення, особливо на тлі пандемії COVID-19, що змусила освітні установи шукати альтернативи традиційному навчанню. Цифрові інструменти – такі як віртуальна і доповнена реальність (VR/AR), симуляційні платформи, мобільні застосунки, телемедицина, інтерактивні платформи для самостійного навчання, електронні бази знань – стали невід'ємною частиною сучасної медичної освіти. Одним з сучасних інструментів розвитку сучасної медичної освіти є геймифікація. Саме вона є найбільш адаптованою для сучасного покоління студентів. В освітньому процесі на клінічних кафедрах Одеського національного медичного університету використовуються різні варіанти геймифікації, в залежності від рівня підготовки професорськовикладацького складу та матеріально-технічного забезпечення. Глобальні зміни в суспільстві, інформаційні технології, нові освітні потреби покоління Z та швидкий розвиток знань спричинили трансформацію не лише змісту, але й форм, методів та філософії навчання. Відбулася зміна парадигми – від викладачоцентричної моделі до студент-орієнтованої, що докорінно вплинула на роль викладача та підходи до проєктування освітнього процесу.

Застосування карбонового лазера в комбінації з полімолочною кислотою у лікуванні ускладнень вугрової хвороби

2025-01-01T00:00:00Z

Застосування карбонового лазера в комбінації з полімолочною кислотою у лікуванні ускладнень вугрової хвороби Запольська, Д. М.; Запольський, М. Е.; Тимофєєва, Л. М.; Zapolska, D. M.; Zapolskiy, M. E.; Tymofieieva, L. M. Актуальним завданням сучасної дерматовенерології є розширення терапевтичних можливостей лазерних технологій, які застосовують у лікуванні хворих із хронічними дерматозами. Мета роботи – проаналізувати ефективність лікування пацієнток з ускладненнями вугрової хвороби із застосуванням карбонового лазера в комбінації з полімолочною кислотою (ПК). Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 130 жінок віком від 18 до 40 років із проявами постакне, що сформувалися після перенесеної вугрової хвороби у середньотяжкій і тяжкій формі. Пацієнток було умовно розділено на дві групи – основну (n = 70) та порівняльну (n = 60). Лікування в основній групі проводили з використанням ПК у поєднанні з дермальним оптичним термолізом (ДОТ) на основі карбонового лазера. В порівняльній групі застосовували стандартні методи лікування. Ступінь тяжкості ускладнень постакне визначали з огляду на глибину, розмір, щільність та колір рубців на підставі індексу Гудмана та Міжнародної якісної шкали оцінки постакне (QGSGS). Ефективність ДОТ-терапії в комбінації з ПК оцінювали на 30-й та 60-й день після завершення курсу процедур. Результати та обговорення. Згідно з аналізом результатів проведеного лікування було встановлено, що у пацієнток основної групи середнє значення індексу Гудмана до лікування становило 3,54 ± 0,33, а через 60 днів після комбінованої терапії цей показник знизився до 2,3 ± 0,4. У пацієнток порівняльної групи індекс Гудмана знизився з 3,38 ± 0,5 лише до 3,1 ± 0,5. Також суттєво збільшилась кількість осіб із повним регресуванням рубцевих змін шкіри: в основній – 18 (25,7 %), у порівняльній – лише 9 (15 %), що свідчить про зростання ефективності лікування на 10,7 %. Поліпшення стану шкіри також відзначено за середнього і тяжкого перебігу постакне: в основній групі відсоток пацієнток з атрофічними змінами зменшився з 78,5 до 41,4 (майже вдвічі), у порівняльній – з 80 до 55, тобто лише на чверть. Висновки. На підставі проведеного клінічного дослідження зроблено висновок, що ефективність комбінованого методу лікування хворих з ускладненнями постакне із застосуванням ПК та ДОТ є вищою, ніж традиційних методів терапії рубцевих змін шкіри обличчя.; An important current task of modern dermatovenereology is the expansion of therapeutic possibilities of laser technologies in the treatment of chronic dermatoses. Objective — to analyze the effectiveness of treating acne complications using a carbon laser in combination with polylactic acid (PA). Materials and methods. The study involved 130 female patients aged 18 to 40 years with post acne manifestations that developed after moderate to severe forms of acne. The patients were divided into two groups: the main group (n = 70) and the comparison group (n = 60). Patients in the main group were treated with a combination of polylactic acid and dermal optical thermolysis (DOT) based on carbon laser technology. The comparison group received standard treatment. The severity of post acne complications was assessed based on scar depth, size, density, and color using the Goodman and the Qualitative Global Scarring Grading System (QGSGS). The effectiveness of DOT therapy combined with polylactic acid was evaluated on days 30 and 60 after completing the treatment course. Results and discussion. Analysis of the treatment outcomes revealed that the mean Goodman index in the main group decreased from 3.54 ± 0.33 before treatment to 2.3 ± 0.4 on day 60 after the combined therapy. In the comparison group, Goodman index decreased from 3.38 ± 0.5 to only 3.1 ± 0.5. Moreover, the number of patients with complete regression of scar changes in the main group was significantly higher —18 (25.7 %) compared to only 9 (15 %) in the comparison group, indicating an increase in effectiveness by 10.7 %. Improvement was also noted among patients with moderate to severe post acne: in the main group, the percentage of patients with atrophic changes decreased from 78.5 to 41.4 %, i. e., nearly twofold; while in the comparison group, it decreased from 80 to 55 %, showing only a 25 % reduction. Conclusions. This clinical study demonstrates that the combination of polylactic acid and dermal optical thermolysis using a carbon laser is more effective in treating post acne complications compared to traditional methods for correcting facial scarring.

Алгоритм діагностичного пошуку при лімфаденопатії у інфекційних хворих. Клінічний випадок

2025-01-01T00:00:00Z

Алгоритм діагностичного пошуку при лімфаденопатії у інфекційних хворих. Клінічний випадок Павленко, О. В.; Скрипник, Л. М.; Герасименко, О. А.; Гудзь, В. А Поширеність інфекційної патології, зростання рівня захворюваності на інші хвороби, які супроводжуються синдромом лімфаденопатії, так як і розмаїття інфекційних агентів, здатних вражати лімфатичну систему, обумовлює актуальність удосконалення диференційної діагностики лімфаденопатії.

Аналіз клінічних і морфологічних особливостей поширених форм пустульозного псоріазу

2025-01-01T00:00:00Z

Аналіз клінічних і морфологічних особливостей поширених форм пустульозного псоріазу Запольський, М. Е.; Святенко, Т. В.; Чабан, Т. В.; Запольська, Д. М.; Тимофєєва, Л. М.; Zapolskyi, M. E.; Sviatenko, T. V.; Chaban, T. V.; Zapolska, D. M.; Tymofieieva, L. M. Останніми десятиліттями значно збільшилась частота випадків поширених форм пустульозного псоріазу, що нерідко первинно визначають як інші хронічні дерматози: екзему, бульозну токсидермію, герпес, бактерид пустульозний Ендрюса, пустульоз субкорнеальний тощо. Внаслідок цього пацієнтові пізно призначають оптимальне лікування, захворювання набуває тяжкого перебігу, аж до можливого летального наслідку. Мета роботи – проаналізувати гістологічні особливості поширених форм пустульозного псоріазу залежно від клінічних проявів дерматозу. Матеріали і методи. Під спостереженням перебували 57 пацієнтів із пустульозними формами псоріазу: 34 (60 %) хворих з обмеженими формами пустульозного псоріазу, 23 (40 %) – з поширеними формами (із них 12 – із поширеними, 11 – з генералізованими). Усім пацієнтам із поширеними формами пустульозного псоріазу двічі виконано гістологічне дослідження методом панч-біопсії – до початку лікування та через 7 днів після зникнення пустульозних елементів з осередків фонової еритеми. Зразки забарвлено гематоксиліном та еозином. Результати. У результаті аналізу клінічних особливостей пустульозного псоріазу встановлено, що характерною ознакою поширених форм, крім множинних пустул, була стійка фонова еритема, яка у більшості пацієнтів з’являлася на початку захворювання, зберігалась протягом тривалого часу, навіть після закінчення лікування, а ступінь її прояву мав кореляцію з тяжкістю захворювання. У результаті гістологічного аналізу матеріалу, взятого з осередків згрупованих пустул і фонової еритеми, встановлено зв’язок між інтенсивністю фонової еритеми, характером морфологічних змін шкіри та віддаленим прогнозом дерматозу. Висновки. Фонова еритема – важливий діагностичний критерій поширених форм пустульозного псоріазу, що характеризує ступінь нейтрофільної інфільтрації шкіри, ризик виникнення свіжих пустул і прогресування дерматозу загалом.; In recent decades, the frequency of cases of widespread forms of pustular psoriasis has significantly increased, which are often mistaken for other chronic dermatoses: eczema, bullous toxidermia, herpes, Andrews’ pustular bacterid, subcorneal pustulosis, etc. – and as a result, late appointment of adequate treatment, severe course of the disease, possible fatal outcome. The aim of the work is to analyze the histological features of widespread forms of pustular psoriasis depending on the clinical manifestations of dermatosis. Materials and methods. 57 patients with pustular forms of psoriasis were under observation: 34 (60 %) patients with limited forms of pustular psoriasis, 23 (40 %) – with widespread forms (12 of them – with widespread and 11 – with generalized). All patients with widespread forms of pustular psoriasis underwent histological examination twice by punch biopsy: before the start of treatment and 7 days after the disappearance of pustular elements from the foci of background erythema. The obtained samples were stained with hematoxylin and eosin. Results. When analyzing the clinical features of pustular psoriasis, it was found that a characteristic feature of widespread forms, in addition to multiple pustules, was persistent background erythema, which appeared in most patients at the beginning of the disease, persisted for a long time, even after the end of treatment, and the degree of its manifestations correlated with the severity of the disease. Histological analysis of the material taken from the foci of grouped pustules and background erythema revealed a relationship between the intensity of background erythema, the nature of morphological changes in the skin and the long-term prognosis of dermatosis. Conclusions. Background erythema is an important diagnostic criterion for common forms of pustular psoriasis, characterizing the degree of neutrophilic infiltration of the skin, the risk of fresh pustules and the progression of dermatosis in general.

Методи радіологічної візуалізації при злоякісних новоутвореннях шкіри: клінічне та діагностичне значення

2025-01-01T00:00:00Z

Методи радіологічної візуалізації при злоякісних новоутвореннях шкіри: клінічне та діагностичне значення Ковтун, Л. О.; Дегтяренко, С. В. Сучасні методи радіологічної візуалізації є взаємодоповнюючими інструментами у діагностиці злоякісних новоутворень шкіри. Кожен із них має власні переваги: рентгенографія залишається доступною для первинного виявлення кісткових змін, КТ забезпечує високу просторову роздільну здатність і незамінна у передопераційному плануванні, МРТ є методом вибору для оцінки м’якотканинної інвазії, тоді як ПЕТ/КТ поєднує анатомічну та функціональну інформацію, що робить його ключовим у стадіюванні злоякісних новоутворень шкіри та моніторингу системної терапії. Комплексне використання цих технологій дозволяє отримати повну картину поширеності пухлинного процесу, підвищити точність діагностики та оптимізувати вибір лікувальної стратегії для кожного пацієнта.

Сучасні напрямки дерматоскопії: клінічне значення та діагностичні можливості

2025-01-01T00:00:00Z

Сучасні напрямки дерматоскопії: клінічне значення та діагностичні можливості Ковтун, Л. О.; Ашаніна, І. В. Дерматоскопія на сьогодні є невід’ємною складовою дослідження шкіри, її придатків та слизових оболонок, морфологічні особливості яких залишаються недоступними для оцінки при стандартному клінічному огляді. Поєднання оптичного збільшення з поляризованим або неполяризованим освітленням дає змогу детально візуалізувати колірні, структурні й архітектурні характеристики епідермісу, дермо-епідермального з’єднання та поверхневих шарів дерми. Завдяки високій діагностичній інформативності метод став ключовим інструментом раннього виявлення злоякісних і передзлоякісних новоутворень, а також запальних, інфекційних та паразитарних дерматозів. Мета та методи Метою роботи було узагальнити сучасні напрями дерматоскопії, визначити їхні об’єкти дослідження та характерні дерматоскопічні ознаки. Для досягнення поставленої мети проведено аналітичний огляд актуальної літератури та власних клінічних спостережень, з використанням класифікації за анатомічними зонами та спектром клінічних завдань. Отримані дані систематизовані у вигляді таблиці, що містить спеціалізовані напрями дерматоскопії: трихоскопію, мукоскопію, оніхоскопію, ентомодермоскопію та інфламоскопію.