Наукові статті. Кафедра інфекційних хвороб з курсом дерматовенерології

Себорейний кератоз: модель онкогенної активації без злоякісної трансформації

2026-01-01T00:00:00Z

Себорейний кератоз: модель онкогенної активації без злоякісної трансформації Ковтун, Л. О.; Kovtun, L. О. Себорейний кератоз – поширене доброякісне епідермальне новоутворення, частота якого зростає з віком і яке зазвичай має характерні клініко-дерматоскопічні ознаки, хоча атипові форми можуть імітувати злоякісні пухлини. Попри наявність активуючих мутацій у онкогенних шляхах (FGFR3, PI3K–AKT, RAS–MAPK), ураження залишаються стабільними та неінвазивними, що свідчить про ефективні механізми контролю пухлинного росту. Їх вивчення є важливим для розуміння ранніх етапів канцерогенезу.Мета роботи: узагальнити сучасні дані щодо молекулярного патогенезу себорейного кератозу, проаналізувати взаємодію онкогенної активації з протипухлинними механізмами та розробити концептуальну модель контекст-залежної онкогенної активації з оцінкою її терапевтичного потенціалу в онкодерматології. Матеріали і методи: виконано концептуальний огляд сучасної літератури з аналізом публікацій у PubMed, Scopus і Web of Science щодо молекулярного патогенезу себорейного кератозу, зокрема сигнальних шляхів, мутаційного спектра та клітинної сенесценції. Результати. Себорейний кератоз формується внаслідок поєднання онкогенної активації (FGFR3–RAS–MAPK, PI3K–AKT) та збережених протипухлинних механізмів, що обмежують проліферацію в межах епідермісу без інвазії. Висновки.Себорейний кератоз є прикладом контрольованої онкогенної активації, у якій баланс між проліферативними та антионкогенними механізмами забезпечує стабільну, неінвазивну гіперплазію без розвитку карциногенезу. Отримані дані дозволяють розглядати себорейний кератоз як модель «керованої неопластичної стабілізації» та потенційну основу для нових терапевтичних підходів у дерматоонкології.; Seborrheic keratosis is a common benign epidermal neoplasm whose prevalence increases with age and which typically presents with characteristic clinical and dermoscopic features, although atypical variants may mimic malignant tumors. Despite the presence of activating mutations in oncogenic pathways (FGFR3, PI3K–AKT, RAS–MAPK), these lesions remain stable and non-invasive, suggesting effective mechanisms of tumor growth control. Their study is important for understanding the early stages of carcinogenesis.The purpose:to summarize current data on the molecular pathogenesis of seborrheic keratosis, analyze the interaction between oncogenic activation and tumor-suppressive mechanisms, and develop a conceptual model of context-dependent oncogenic activation with an assessment of its therapeutic potential in oncodermatology. Materials and Methods: a conceptual review of the current literature was performed, including analysis of publications indexed in PubMed, Scopus, and Web of Science, focusing on the molecular pathogenesis of seborrheic keratosis, particularly signaling pathways, mutational spectrum, and cellular senescence.Results. Seborrheic keratosis develops as a result of the interplay between oncogenic activation (FGFR3– RAS–MAPK, PI3K–AKT) and preserved tumor-suppressive mechanisms that limit proliferation to the epidermis without invasion.Conclusions.Seborrheic keratosis represents an example of controlled oncogenic activation in which the balance between proliferative and anti-oncogenic mechanisms ensures stable, non-invasive epidermal hyperplasia without progression to carcinogenesis. These findings suggest that seborrheic keratosis may serve as a model of “controlled neoplastic stabilization” and a potential conceptual basis for the development of new therapeutic approaches in dermatooncology.

Аднексальна диференціація базальноклітинної карциноми: інтегрований аналіз клінічних, дерматоскопічних, морфологічних та імуногістохімічних характеристик (огляд літератури)

2026-01-01T00:00:00Z

Аднексальна диференціація базальноклітинної карциноми: інтегрований аналіз клінічних, дерматоскопічних, морфологічних та імуногістохімічних характеристик (огляд літератури) Ковтун, Л. О.; Kovtun, L. O. Мета роботи — узагальнити сучасні наукові дані щодо аднексальної диференціації базальноклітинної карциноми з акцентом на її клінічних, дерматоскопічних, морфологічних та імуногістохімічних особливостях, а також проаналі-зувати їхнє значення у диференційній діагностиці та клінічній практиці. Матеріали та методи. Систематичний огляд виконано відповідно до рекомендацій PRISMA. Пошук літератури проведено в базах даних PubMed, Scopus та Web of Science з використанням релевантних ключових слів щодо базальноклітинної карциноми з аднексальною диференціацією. Відбір джерел здійснено поетапно (ідентифікація, скринінг, повнотекстовий аналіз) із застосуванням критеріїв включення та виключення. До фінального аналізу включено 52 публікації. Проведено якісний аналіз із систематизацією даних за клінічними, дерматоскопічними, морфологічними та імуногістохімічними характеристиками.Результати та обговорення. Встановлено, що варіанти базальноклітинної карциноми з аднексальною диференціацією (фолікулярною, еккриновою, апокриновою, себоцитарною) не формують окремого клініко-дерматоскопічного фено-типу та відтворюють прояви класичних форм пухлини. Їхня ідентифікація ґрунтується на морфологічній верифікації з підтвердженням на підставі результатів імуногістохімічного дослідження із застосуванням панельного підходу. Висновки. Аднексальні варіанти базальноклітинної карциноми становлять діагностичну проблему через їхню мор-фологічну подібність до пухлин придатків шкіри та вірогідність маскування більш агресивних аднексальних кар-цином. Це визначає необхідність застосування комплексного діагностичного підходу з обов’язковою морфологічною оцінкою та імуногістохімічною верифікацією.; Objective — to summarize current scientific data on adnexal differentiation in basal cell carcinoma, with emphasis on clinical, dermoscopic, morphological, and immunohistochemical features, and to determine their significance in differential diagnosis and clinical practice.Materials and methods. A systematic review was conducted in accordance with PRISMA guidelines. Literature search was performed in PubMed, Scopus, and Web of Science using relevant keywords related to basal cell carcinoma with adnexal differentiation. Study selection was carried out in stages (identification, screening, full-text review) using predefined inclusion and exclusion criteria. A total of 52 publications were included in the final analysis. A qualitative analysis was performed with data systematization according to clinical, dermoscopic, morphological, and immunohistochemical characteristics. Results and discussion. Variants of basal cell carcinoma with adnexal differentiation (follicular, eccrine, apocrine, sebaceous) do not form a distinct clinical or dermoscopic phenotype and mimic classical forms of the tumor. Their identification is based on morphological verification, supported by immunohistochemical examination using a panel-based approach.Conclusions. Adnexal variants of basal cell carcinoma represent a diagnostic challenge due to their morphological similarity to skin adnexal tumors and their potential to mimic more aggressive adnexal carcinomas. This underscores the need for a comprehensive diagnostic approach with mandatory morphological assessment and immunohistochemical verification.

Червоний фолікулярний лишай: клінічні типи, тригерні чинники та особливості перебігу

2026-01-01T00:00:00Z

Червоний фолікулярний лишай: клінічні типи, тригерні чинники та особливості перебігу Запольський, М. Е.; Чабан, Т. В.; Запольська, Д. М.; Тимофєєва, Л. М.; Zapolskiy, M. E.; Chaban, T. V.; Zapolska, D. M.; Tymofieieva, L. M. Червоний фолікулярний лишай (хвороба Девержі – ХД) є рідкісним хронічним поліетіологічним дерматозом із різноманітними клінічними проявами, що ускладнює його своєчасну діагностику та вибір оптимальної терапії. Мета роботи – проаналізувати клінічні особливості та тригерні чинники різних типів червоного фолікулярного лишаю. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз даних 23 пацієнтів із різними типами ХД, які перебували під нашим спостереженням упродовж 2019–2025 рр. Оцінено клінічні прояви, тригерні чинники, особливості перебігу захворювання та ефективність його терапії.Результати та обговорення. Найчастішим клінічним варіантом був класичний дорослий тип (60,9 %), який характе-ризувався відносно прогнозованим перебігом (3–6 міс). Атипові типи виявлено рідше (13,0 %), проте вони відзна-чалися тривалішим і стійкішим перебігом. У більшості пацієнтів діагностовано долонно-підошовну кератодермію, яку розглядали як важливий діагностичний та прогностичний критерій. В 34,8 % випадків встановлено зв’язок дебюту захворювання з вірусними інфекціями (ГРВІ – 17,4 %; ВІЛ – 8,7 %; COVID-19 – 8,7 %). ВІЛ-асо ційований тип характеризувалася тяжчим перебігом із регресуванням на тлі антиретровірусної терапії. Тяжкі типи, зокрема еритро-дермія, супроводжувалися значним погіршенням загального стану та недостатньою ефективністю стандартного ліку-вання. Застосування інгібіторів IL-17 продемонструвало позитивний клінічний ефект у резистентних випадках.Висновки. Червоний фолікулярний лишай є поліфакторним дерматозом, у розвитку якого важливу роль відіграють вірусні інфекції. Клінічні типи захворювання суттєво відрізняються за перебігом і прогнозом, що потребує дифе-ренційованого підходу до діагностики та лікування. Перспективним напрямом терапії пацієнтів з тяжкими типами захворювання є застосування таргетних препаратів, зокрема інгібіторів IL-17.; Pityriasis rubra pilaris (Devergie’s disease – DD) is a rare chronic polyetiological dermatosis with diverse clinical manifestations, which complicates timely diagnosis and the selection of optimal therapy.Objective – to analyze clinical features and trigger factors of different forms of pityriasis rubra pilaris.Materials and methods. A retrospective analysis of 23 patients with different forms of pityriasis rubra pilaris who were followed up between 2019 and 2025 was performed. Clinical manifestations, trigger factors, disease course, and treatment efficacy were evaluated.Results and discussion. The most common clinical variant was the classical adult type (60.9 %), characterized by a relatively predictable course (3–6 months). Atypical forms were less frequent (13.0 %) but demonstrated a more prolonged and persistent course. Palmoplantar keratoderma was a characteristic clinical feature of pityriasis rubra pilaris which determined its diagnostic and prognostic significance. In 34.8 % of cases, disease onset was associated with viral infections (acute respiratory viral infections – 17.4 %, HIV infection – 8.7 %, COVID-19 – 8.7 %). HIV-associated cases were characterized by a more severe course with regression observed during antiretroviral therapy. Severe forms, particularly erythroderma, were associated with significant deterioration of the general condition and limited effectiveness of conventional treatment. The use of IL-17 inhibitors demonstrated a positive clinical effect in resistant cases. Conclusions. Pityriasis rubra pilaris is a multifactorial dermatosis in which viral infections play an important role. Clinical forms differ significantly in course and prognosis, which requires a personalized diagnostic and therapeutic approach. Targeted therapy, in particular IL-17 inhibitors, appears to be a promising option for the treatment of severe forms of the disease.

Псоріазоподібна базальноклітинна карцинома, що імітує псоріаз: клініко-дерматоскопічна та цитологічна кореляція (клінічний випадок)

2026-01-01T00:00:00Z

Псоріазоподібна базальноклітинна карцинома, що імітує псоріаз: клініко-дерматоскопічна та цитологічна кореляція (клінічний випадок) Ковтун, Л. О.; Kovtun, L. O. Мета роботи – продемонструвати діагностичне значення дерматоскопічного та цитологічного досліджень у випад-ку атипової клінічної презентації поверхневої базальноклітинної карциноми, що імітувала псоріазоподібне уражен-ня шкіри, та підкреслити необхідність проведення диференційної діагностики запальних дерматозів й неопластич-них процесів.Матеріали та методи. Дослідження виконано у форматі опису клінічного випадку. Проаналізовано результати клі-нічного, дерматоскопічного, лабораторного, імунологічного, ультразвукового та цитологічного досліджень пацієнт-ки із солітарним псоріазоподібним ураженням шкіри правого плеча тривалістю близько 3 років. Проведено стан-дартний дерматологічний огляд, цифрову дерматоскопію в поляризованому режимі, цитологічне дослідження для морфологічної верифікації, а також виконано комплексне лабораторно-інструментальне обстеження, призначено міждисциплінарні консультації.Результати та обговорення. Клінічно ураження мало вигляд чітко окресленої еритематозно-сквамозної бляшки з центральною ерозією, що тривалий час розцінювали як запальний дерматоз. За результатами дерматоскопічного дослідження виявлено атипові телеангіектазії, асиметричний судинний розподіл і відсутність характерного для псоріазу пунктирного патерну. Цитологічно підтверджено наявність базалоїдних неопластичних клітин, що дало підстави встановити діагноз базальноклітинної карциноми шкіри T3N0M0, стадія III.Висновки. Псоріазоподібна базальноклітинна карцинома є рідкісною та діагностично складною формою раку шкіри. Дерматоскопічне дослідження як ключовий неінвазивний метод дає змогу провести раннє розмежування неоплас-тичних і запальних уражень, а остаточна діагностика ґрунтується на морфологічному підтвердженні. Комплексний підхід забезпечує своєчасну діагностику та оптимальний вибір лікування.; Objective – to demonstrate the diagnostic significance of dermoscopy and cytological examination in a case of atypical clinical presentation of superficial basal cell carcinoma mimicking a psoriasiform skin lesion, and to emphasize the necessity of differential diagnosis between inflammatory dermatoses and neoplastic processes.Materials and methods. The study was conducted in the format of a clinical case report. Clinical, dermoscopic, laboratory, immunological, ultrasonographic, and cytological data were analyzed in a female patient with a solitary psoriasiform skin lesion on the right shoulder persisting for approximately three years. The diagnostic workup included a standard dermatological examination, polarized digital dermoscopy, cytological examination for morphological verification, as well as comprehensive laboratory and instrumental investigations with interdisciplinary consultations.Results and discussion. Clinically, the lesion was presented as a well-demarcated erythematous scaly plaque with central erosion, which for a long time had been regarded as an inflammatory dermatosis. Dermoscopic examination revealed atypical telangiectasias, an asymmetric vascular distribution, and the absence of the dotted vascular pattern characteristic of psoriasis. Cytological examination confirmed the presence of basaloid neoplastic cells, allowing the diagnosis of basal cell carcinoma of the skin, T3N0M0, stage III.Conclusions. Psoriasiform basal cell carcinoma is a rare and diagnostically challenging form of skin cancer. Dermoscopy, as a key non-invasive method, enables early differentiation between neoplastic and inflammatory lesions, while definitive diagnosis is based on morphological confirmation. A comprehensive approach ensures timely diagnosis and optimal treatment selection.

ВІЛ-інфекція. Дерматологічні прояви

2026-01-01T00:00:00Z

ВІЛ-інфекція. Дерматологічні прояви Ашаніна, І. В.; Тимофєєва, Л. М.; Ашаніна, Д. Д. ВІЧ-інфекція – це захворювання інфекційної природи, що передається статевим, трансфузійним та трансплацентарним шляхом та яке характерізується первинним ураженням імунної системи та розвитком вторинного імунодефіциту з різноманітними клінічними ознаками. Мета роботи. Встановити взаємозв’язок між деякими дерматологічними проявами та наявністю ВІЛ-інфекції.

COVID-19 і цукровий діабет: особливості гемокоагуляційних порушень

2025-01-01T00:00:00Z

COVID-19 і цукровий діабет: особливості гемокоагуляційних порушень Бочаров, В. М.; Bocharov, V. M. Вивчення патогенетичних механізмів підвищення клінічного ризику у пацієнтів із поєднанням COVID-19 та цукрового діабету (ЦД) має надзвичайно важливе значення для сучасної клінічної практики, адже ці два захворювання потенційно взаємно обтяжують перебіг одне одного. Розуміння взаємозв’язку між вірусно-запальним процесом, гіперглікемією та порушеннями гемокоагуляції дозволяє своєчасно ідентифікувати групи високого ризику, прогнозувати розвиток тяжких ускладнень та покращувати результати лікування. Особливу увагу приділено оцінці ролі коагуляційних зрушень та органних дисфункцій у формуванні тяжких форм COVID-19 у хворих із супутнім ЦД. Метою дослідження було вивчення особливостей системи згортання крові при COVID-19 у пацієнтів з наявним ЦД. Під спостереженням перебували 72 хворих на COVID-19: 37 пацієнтів із супутнім ЦД, 35 — без ЦД, а також контрольна група з 30 практично здорових осіб. У динаміці захворювання проводили оцінку рівнів глікемії, фібриногену, D-димеру та інших параметрів гемокоагуляції. Тяжкість пневмонії визначали за шкалою SMRT-CO, а кінцеві результати оцінювали за композитною точкою. Отримані результати показали, що пацієнти з ЦД характеризувалися достовірно вищими клінічними ризиками за шкалою SMRT-CO (р=0,049) та мали тенденцію до частішого розвитку несприятливих наслідків (р=0,068). У цієї групи виявлено підвищення рівня фібриногену на 3–5-й день лікування, сповільнення нормалізації D-димеру та фібриногену (р<0,05 для всіх показників). Встановлено позитивну кореляцію між тяжкістю пневмонії та показниками гіперкоагуляції (для D-димеру R=0,33, р=0,0006; для фібриногену R=0,37, р=0,0004). Крім того, рівень фібриногену при госпіталізації виявився значущим предиктором несприятливого клінічного перебігу (р=0,0001). Таким чином, перебіг COVID-19 на тлі цукрового діабету супроводжується вищим клінічним ризиком і вираженими коагуляційними порушеннями, які можуть бути одним із ключових патогенетичних механізмів розвитку тяжких форм та ускладнень захворювання. Виявлені закономірності підтверджують необхідність раннього контролю коагуляційних показників і глікемії для оптимізації лікувальної тактики та зниження смертності серед пацієнтів із поєднаною патологією.; The study of pathogenetic mechanisms underlying the increased clinical risk in patients with concurrent COVID-19 and diabetes mellitus (DM) is of great practical importance for predicting and preventing adverse outcomes. These two conditions may mutually aggravate disease progression, and understanding the interplay between viral inflammation, hyperglycemia, and coagulation disorders is essential for timely identification of high-risk groups and optimization of treatment strategies. Particular attention is given to evaluating the role of coagulation abnormalities and organ dysfunction in the development of severe and complicated forms of COVID-19 in patients with DM. The aim of this study was to investigate the coagulation characteristics of COVID-19 progression in patients with concomitant diabetes mellitus. A total of 72 patients with COVID-19 were observed: 37 with DM, 35 without DM, and a control group of 30 healthy individuals. Dynamic assessment included glycemia, fibrinogen, D-dimer, and other hemostasis parameters. Pneumonia severity was evaluated using the SMRT-CO scale, and outcomes were assessed according to a composite endpoint. The results demonstrated that patients with DM exhibited a significantly higher clinical risk according to the SMRT-CO scale (p=0.049) and showed a tendency toward unfavorable outcomes (p=0.068). This group also had elevated fibrinogen levels on days 3–5 of treatment and delayed normalization of both D-dimer and fibrinogen concentrations (p<0.05 for all indicators). The severity of pneumonia correlated positively with hypercoagulation markers (for D-dimer R=0.33, p=0.0006; for fibrinogen R=0.37, p=0.0004). Moreover, the fibrinogen level at admission was identified as a predictor of adverse clinical outcomes across the entire cohort (p=0.0001). Thus, the course of COVID-19 in patients with diabetes mellitus is characterized by a higher clinical risk and additional coagulation disturbances, which may represent a key pathogenetic mechanism contributing to the development of severe forms and complications of the disease. The identified relationships emphasize the importance of early monitoring of coagulation parameters and glycemic control to improve therapeutic outcomes and reduce mortality in patients with combined pathology.

Підготовка до проведення етапів випускної атестації здобувачів вищої медичної освіти в умовах воєнного стану

2025-01-01T00:00:00Z

Підготовка до проведення етапів випускної атестації здобувачів вищої медичної освіти в умовах воєнного стану Аннєнкова, І. П.; Бурячківський, Е. С.; Петровський, Ю. Ю.; Усиченко, К. М. В умовах сьогодення перед вітчизняними медичними закладами вищої освіти постає важливе завдання не допустити зниження якості вищої медичної освіти та забезпечити максимально сприятливі та безпечні умови навчання майбутніх медиків. Одним із складників системи забезпечення якості вищої освіти є атестація здобувачів вищої освіти. Іспит «КРОК» – стандартизований тест із фундаментальних та клінічних дисциплін, що перевіряє досягнення компетентностей здобувачами фахової передвищої, вищої освіти, визначених вимогами стандартів фахової передвищої, вищої освіти, розроблений державним некомерційним підприємством «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація» при Міністерстві охорони здоров’я України». ОСКІ – це іспит, яким оцінюється готовність випускника до провадження професійної діяльності відповідно до вимог стандарту вищої освіти шляхом демонстрування практичних (клінічних) компонентів професійної компетентності на реальному об’єкті або на моделі. В умовах воєнного стану освітній процес в Україні зазнав значних змін, зокрема й у питанні проведення випускної атестації. Основними викликами є безпека студентів і викладачів, обмежений доступ до освітніх ресурсів, нестабільний зв’язок та необхідність адаптації методів оцінювання. Залишається невирішеною проблема методичного підходу не проведення, а підготовки до всіх етапів випускної атестації, яка буде оптимальною для закладу вищої освіти, його викладачів та безпосередньо для майбутніх лікарів. Підготування до ліцензійних іспитів потребує особливої уваги в умовах воєнного стану, змішаного формату навчання та постійних змін інформаційного середовища. Метою цієї статті є оцінка якості заходів щодо підготовки до всіх етапів випускної атестації в Одеському національному медичному університеті за допомогою проведеного анкетування безпосередньо студентів випускного курсу медичного, міжнародного та стоматологічного факультетів. Здобувачі вказують на необхідність покращення консультацій та підвищення їхньої якості, а також на важливість практичної підготовки через пробні іспити та симуляції. Вони також пропонують вдосконалити навчальні матеріали та алгоритми, а також залучити до процесу підготовки викладачів із досвідом. Багато пропозицій спрямовані на те, щоб зробити підготовку більш системною та інтегрованою в навчальний процес. Анкетування є достатньо об’єктивним методом оцінки якості підготовки до ліцензійних іспитів з точки зору здобувачів. На підставі отриманої інформації може бути розроблений план коригувальних дій для подальшого покращення якості підготовки до випускної атестації, обов’язково повинен враховуватися психологічний стан студентів – можуть бути запропоновані додаткові консультації та проведення психологічна підтримка.; In today’s conditions, domestic medical institutions of higher education face an important task: to prevent a decrease in the quality of higher medical education and to ensure the most favorable and safe conditions for the training of future doctors. One of the components of the system for ensuring the quality of higher education is the certification of higher education applicants. The «KROK» exam is a standardized test in fundamental and clinical disciplines that verifies the achievement of competencies by applicants for professional pre-higher and higher education, determined by the requirements of the standards of professional pre-higher and higher education, developed by the state non-profit enterprise «Center for Testing Professional Competence of Specialists with Higher Education in the Fields of Training «Medicine» and «Pharmacy» under the Ministry of Health of Ukraine». OSKE is an exam that assesses the readiness of a graduate to conduct professional activities in accordance with the requirements of the higher education standard by demonstrating practical (clinical) components of professional competence on a real object or on a model. Under martial law, the educational process in Ukraine has undergone significant changes, including in the issue of conducting final certification. The main challenges are the safety of students and teachers, limited access to educational resources, unstable communication, and the need to adapt assessment methods. The problem of a methodological approach not to conducting, but to preparing for all stages of final certification, which will be optimal for the higher education institution, its teachers, and directly for future doctors, remains unresolved. Preparation for licensing exams requires special attention in conditions of martial law, a mixed format of education, and constant changes in the information environment. The purpose of this article is to assess the quality of measures for preparing for all stages of the final certification at Odessa National Medical University by means of a survey conducted directly among the students of the final course of the medical, international and dental faculties. Applicants point out the need to improve consultations and increase their quality, as well as the importance of practical training through mock exams and simulations. They also suggest improving training materials and action plan can be developed to further improve the quality of preparation for the final certification, the psychological state of students must be taken into account – additional consultations and psychological support can be offered.

Червоний плоский лишай у диференційній дерматоскопічній діагностиці новоутворень шкіри

2025-01-01T00:00:00Z

Червоний плоский лишай у диференційній дерматоскопічній діагностиці новоутворень шкіри Ковтун, Л. О. Вступ. Червоний плоский лишай (LP) є хронічним аутоімунним запальним дерматозом із характерними клініко-морфологічними проявами. Найчастіше уражає шкіру (розгинальні поверхні кінцівок, тулуб, поперекову ділянку) та слизові оболонки, зокрема ротової порожнини й геніталій. Перебіг зазвичай самообмежується, середня його тривалість становить 1–2 роки, однак можливі хронічні рецидиви. Частим наслідком є постзапальна гіперпігментація. Клінічна та морфологічна різноманітність LP створює значні діагностичні труднощі, оскільки його окремі варіанти можуть імітувати злоякісні та доброякісні новоутворення шкіри. Саме ця особливість визначає актуальність вивчення дерматоскопічних патернів LP у диференційній діагностиці новоутворень шкіри. Мета роботи – визначення дерматоскопічних патернів LP та оцінка їхньої діагностичної цінності для диференціації з доброякісними й злоякісними новоутвореннями шкіри.

Міжнародна класифікація пухлин шкіри: сучасна структура та клініко-діагностичне значення

2025-01-01T00:00:00Z

Міжнародна класифікація пухлин шкіри: сучасна структура та клініко-діагностичне значення Ковтун, Л. О. У сучасній дерматопатології систематизація новоутворень шкіри є критично важливою як для діагностики, так і для визначення клінічної тактики та оцінки прогнозу. З огляду на морфологічне й молекулярне розмаїття шкірних пухлин, міжнародна медична спільнота потребує уніфікованої та науково обґрунтованої класифікаційної системи, яка враховує новітні досягнення морфології, імуногістохімії, генетики та клінічної онкології. Саме таку роль відіграє Класифікація пухлин шкіри Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), п’яте видання якої було оприлюднене у 2023 році, адже вона є міжнародним стандартом, що інтегрує сучасні морфологічні, імуногістохімічні та молекулярно-генетичні дані.

Гейміфікація в медичній освіті – сучасний інструмент розвитку клінічних компетентностей

2025-01-01T00:00:00Z

Гейміфікація в медичній освіті – сучасний інструмент розвитку клінічних компетентностей Аннєнкова, І. П.; Бурячківський, Е. С.; Усиченко, К. М. Упровадження цифрових технологій у вищу медичну освіту останніми роками зазнало значного прискорення, особливо на тлі пандемії COVID-19, що змусила освітні установи шукати альтернативи традиційному навчанню. Цифрові інструменти – такі як віртуальна і доповнена реальність (VR/AR), симуляційні платформи, мобільні застосунки, телемедицина, інтерактивні платформи для самостійного навчання, електронні бази знань – стали невід'ємною частиною сучасної медичної освіти. Одним з сучасних інструментів розвитку сучасної медичної освіти є геймифікація. Саме вона є найбільш адаптованою для сучасного покоління студентів. В освітньому процесі на клінічних кафедрах Одеського національного медичного університету використовуються різні варіанти геймифікації, в залежності від рівня підготовки професорськовикладацького складу та матеріально-технічного забезпечення. Глобальні зміни в суспільстві, інформаційні технології, нові освітні потреби покоління Z та швидкий розвиток знань спричинили трансформацію не лише змісту, але й форм, методів та філософії навчання. Відбулася зміна парадигми – від викладачоцентричної моделі до студент-орієнтованої, що докорінно вплинула на роль викладача та підходи до проєктування освітнього процесу.