https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/874 2026-09-04T18:41:11Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20331 Існуючі методи оцінки функціонального стану серцево-судинної системи шляхом визначення швидкості пульсової хвилі Золотарьова, Н. А.; Вастьянов, Р. С.; Золотарьова, К. О. В роботі аналізували інформативність наявних методів визначення швидкості розповсюдження пульсової хвилі для розробки власного спрощеного та більш ефективного способу. Автори констатують, що показник швидкості розповсюдження пульсової хвилі, будучи характеристикою еластичних властивостей судин, має тісний зв'язок зі значеннями артеріального тиску. При цьому рівень жорсткості судин зростає зі ступенем артеріальної гіпертензії не лише у пацієнтів похилого віку, але й у пацієнтів «молодого» та «середнього віку», згідно класифікації ВООЗ. Наведені результати свідчать про співставність отриманих даних по показнику швидкості розповсюдження пульсової хвилі у молодих, умовно здорових осіб, визначеними оригінальним пристроєм наведеним в науковій літературі даним. Автори роблять висновок про те, що визначення показнику швидкості розповсюдження пульсової хвилі для оцінки еластичних властивостей судин є інформативним та простим у використанні методом, рекомендованим для використання у пацієнтів із серцево-судинною патологією, зокрема з артеріальною гіпертензією. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20309 Системна вегетативна дисфункція при алкогольній залежності: багаторівнева інтегративна модель нейровісцеральної дисрегуляції Стоянов, О. М.; Наніш, І. І.; Кугель, Я. І.; Вастьянов, Р. С.; Опря, Є. В.; Калашніков, В. Й.; Мельник, Ю. В. Дисфункція вегетативної нервової системи (ВНС) є важливим, але недостатньо інтегрованим компонентом патогенезу алкогольної залежності. Більшість існуючих досліджень зосереджені на ізольованих системах органів, зокрема серцевосудинній системі, що обмежує розуміння системної та інтегративної природи вегетативних порушень. Мета: систематизувати сучасні дані про участь ВНС в алкогольній залежності та запропонувати багаторівневу інтегративну модель вегетативної дисрегуляції. Було проведено аналітичний огляд літератури з використанням баз даних PubMed, Scopus та Web of Science. Сучасні клінічні та експериментальні роботи проаналізовані поряд з фундаментальними дослідженнями в галузі нейрофізіології, нейроендокринної та нейроімунної регуляції. Було застосовано системний та патофізіологічний підхід. Хронічний вплив алкоголю викликає системну вегетативну дисфункцію з ураженням багатьох систем, включаючи серцево-судинну, шлунково-кишкову, дихальну, терморегуляторну, урогенітальну, метаболічно-ендокринну та імунну системи. Ці зміни відбуваються на кількох ієрархічних рівнях організації ВНС — центральному (в межах центральної вегетативної мережі), периферичному, інтрамуральному та ефекторному — і пов'язані з порушенням інтеграції нейровегетативних, нейроендокринних та імунних регуляторних шляхів. Порушення інтегративної функції центральної вегетативної мережі пропонується як ключовий механізм, що лежить в основі єдиного патофізіологічного континууму вегетативної дисрегуляції. Останній визначає клінічну гетерогенність, органоспецифічні прояви та прогресування захворювання. Запропонована модель концептуалізує вегетативну дисфункцію як системний процес і забезпечує основу для розробки цілеспрямованих діагностичних, прогностичних та терапевтичних стратегій при алкогольній залежності. Висновки. Хронічний вплив алкоголю пов'язаний із системною вегетативною дисфункцією, яка виходить за межі ізольованого порушення функції органів і відображає генералізоване порушення регуляторних систем. Вегетативні порушення розвиваються як багаторівневий процес, що включає центральні, периферичні та ефекторні компоненти, що сприяє клінічній гетерогенності. Порушення інтеграції в межах центральної вегетативної мережі є ключовим механізмом, що пов'язує нейровегетативні, нейроендокринні та імунні шляхи. Вегетативна дисфункція є континуумом від субклінічних регуляторних порушень до явних органних проявів, що визначає прогресування захворювання. Симпатично-парасимпатичний дисбаланс залежить від контексту та є органоспецифічним, що вимагає диференційованої оцінки. Запропонована інтегративна модель забезпечує концептуальну основу для персоналізованих діагностичних та терапевтичних підходів до алкогольної залежності. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20283 Дослідження впливу сумісного введення вортіоксетину та протисудомних препаратів на вираженість позно-тонічної поведінки у кіндлінгових щурів Остапенко, І.; Федоренко, Т. У клінічній маніфестації епілепсії превалюють іктальні прояви. Доведено також наявність інтеріктальних, переважно поведінкових, порушень в клінічній картині хронічного судомного синдрому. Клінічна важливість останніх певний час не приймалася до уваги фахівцями, поки не було встановлено патогенетичну роль інтеріктальних поведінкових порушень за умов хронічного судомного синдрому. Ми провели частину дослідів, присвячених з’ясуванню патогенетичної значущості порушень поведінки за умов кіндлінг-індукованої форми хронічної судомної активності. Ми також намагалися визначити ефективність комплексної фармакокорекції позно-тонічної поведінки внаслідок сумісного застосування протисудомних препаратів з мультимодальним антидепресантом вортіоксетином. Мета роботи – дослідження впливу сумісного введення вортіоксетину та протисудомних препаратів на вираженість позно-тонічної поведінки кіндлінгових щурів. Доведено порушення позно-тонічної поведінки у кіндлінгових щурів. В структурі позно-тонічної поведінки в разі її дисфункції у кіндлінгових щурів превалюють холінергічні механізми. Внутрішньостріарна дисфункція також має виражений вплив на формування порушень позно-тонічної поведінки. Отримані дані доводять ефективну фармакокорекцію порушень позно-тонічної поведінки при сумісному застосуванні вальпроєвої кислоти з вортіоксетином. При цьому ефективність застосованої схеми фармакокорекції зменшувалася при окремому введенні вортіоксетину, а також внаслідок введення вальпроєвої кислоти. Автори вважають отримані результати експериментальним обґрунтуванням доцільності клінічного тестування ефектів сумісного введення вортіоксетину з вальпроєвою кислотою при наявності порушень поведінки у хворих на епілепсію. 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20263 Розвиток моторних дисфункцій та емоційних розладів у динаміці експериментальної хронічної ішемії мозку Кірчев, В. В.; Бабій, В. П.; Поспєлов, О. М.; Вастьянов, Р. С. При формуванні церебральної ішемії відзначається виражена редукція та/або дезорганізація моторних та сенсорних функцій. Порушення поведінки щурів за умов хронічної ішемії мозку слід враховувати при діагностиці, оскільки вони можуть стати найранішими ознаками церебральної катастрофи, яка наближається. Корекція виявлених поведінкових розладів за умов хронічної ішемії мозку сприятиме покращенню функціонування всього організму та його відновленню від ішемічних проявів. Для перевірки висунутої гіпотези стосовно патогенетичної значущості порушень поведінки при комплексній фармакокорекції хронічного ішемічного синдрому були проведені дослідження по визначенню динаміки вираженості моторної та емоційної поведінки. Мета роботи – дослідження вираженості рухових і м’язових порушень, неврологічного дефіциту та емоційних розладів у щурів в динаміці хронічної ішемії мозку. Протягом 7 діб у щурів із хронічною ішемією мозку визначали моторну та м’язову активність, неврологічний дефіцит та емоційну поведінку. Доведено розвиток виражених змін моторної та позної поведінки, м'язової та координаційної активності в щурів за умов хронічної ішемії мозку вже протягом 1-ї доби досліду. При цьому у більшості щурів розвиваються виражені неврологічні порушення та емоційні розлади. Встановлено, що виявлені рухові, позні, ротаційні, м'язові, координаційні та емоційні розлади були практично однаково максимально виражені протягом усього терміну спостереження. Автори вважають, що отримані дані є експериментальним підґрунтям доцільності клінічного тестування ефектів фармакологічних сполук, які здатні нормалізувати поведінкові моторні, позні та м’язові порушення, а також відновити емоційну сферу пацієнтів з хронічної ішемією мозку. За таких умов комплексна патогенетично обґрунтована фармакологічна корекція моторної поведінки та емоційної сфери буде також спрямована на формування антиішемічного ефекту. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20256 Клініко-радіологічна діагностика стенозу хребетного каналу у людей та собак Калашніков, В. Й.; Стоянов, О. М.; Вастьянов, Р. С.; Андреєва, Т. О.; Чеботарьова, Г. М. З метою порівняльного клініко-морфометричного аналізу стенозу хребетного каналу обстежено 65 пацієнтів віком від 20 до 65 років та 19 собак з масою тіла більше 20 кг. До діагностики стенозу спинномозкового каналу додано комп’ютерну томографію за індексом Павлова-Торга та оцінку резервного простору. Отримані дані свідчать про те, що стеноз спинномозкового каналу в шийному відділі хребта зустрічається не тільки в літньому віці, а й характерний для людей молодого віку та тварин (середній вік: 43,4±6,7 року та 41,5±5,2 року відповідно). Сагітальний діаметр тіла хребця залежить від статі в усіх обстежених. За даними комп’ютерної томографії дегенеративні зміни хребта були найбільшими на рівні С6 хребця з максимальною клінічною кореляцією (неврологічний дефіцит, больовий синдром та ін.). У досліджуваних 19 собак вагою 20 кг і більше оцінювали наявність больового синдрому у всіх тварин, а також зміну поведінки. Звуження міжхребцевих отворів, деформація та склеротичні зміни замикальних пластинок, потовщення жовтих і подовжених зв’язок виникали у 3–4 рази частіше у великих порід порівняно з собаками з масою тіла менше 20 кг) і були відсутні у котів. Стеноз спинномозкового каналу виявлено у 15 (78,9%) собак. Набутий стеноз спинномозкового каналу вірогідно розвивається після дегенеративно-дистрофічних змін шиї у 87,7 % людей і у 78,9 % собак із клінічними проявами цервікальної мієлопатії та стійким больовим синдромом (3,1±0,3 бала у людини та 2,6 бала ± 0,4 бала у тварин за візуальною аналоговою шкалою). У досліджуваних груп патологічний процес розвивався переважно на рівні хребця С6. Ми вважаємо перспективним вивчення механізмів та особливостей розвитку стенозу спинномозкового каналу насамперед у молодих людей і тварин, впровадження сучасних неінвазивних методів нейровізуалізації, зокрема для тварин з дослідженням морфометричних показників. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20235 Вивчення ранніх побічних та гіполіпідемічних ефектів статинотерапії та строків їх формування у хворих кардіологічного профілю Золотарьова, Н. А.; Вастьянов, Р. С.; Золотарьова, К. О. В роботі наведені результати вивчення термінів формування найбільш розповсюджених побічних проявів статинотерапії та строків їх тривалості у хворих в перші 15 діб її застосування. Також вивчалися терміни формування перших біохімічних ознак гіполіпідемічного ефекту упродовж того ж терміну. Встановлено, що у хворих на стабільну стенокардію тенденція до зниження атерогенних фракцій спостерігалась вже наприкінці 2-го тижня терапії, а небажані реакції – вже упродовж 1-го тижня, носили помірний ступінь та більшість з них (диспепсії, головні болі) зникали упродовж 1-го тижня, а загальна слабкість – упродовж 2-го тижня, алергічних реакцій та міалгій не спостерігалось у жодного хворого. Це свідчить про їх достатньо добру переносимість та необхідність лікарської роз'яснювальної роботи з хворими з метою підвищення їх обізнаності щодо термінів припинення або зменшення побічних явищ та початку формування гіполіпідемічного ефекту, що з рештою дозволить зменшити упередженість та підвищити комплаєнс. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20218 Деякі патогенетичні механізми розвитку вегетативних дисфункцій і когнітивних розладів при алкогольній залежності Стоянов, О. М.; Калашніков, В. Й.; Вастьянов, Р. С.; Мельник, Ю. В.; Кугель, Я. І.; Stoyanov, O. M.; Kalashnikov, V. Y.; Vastyanov, R. S.; Melnyk, Y. V.; Kugel, Ya. I. Алкогольна залежність залишається однією з найбільш значущих медико-соціальних проблем сучасності, асоційованої з високим рівнем соматичної, психічної та неврологічної патології. У звʼязку з цим актуальним є узагальнення та систематизація сучасних даних про механізми формування когнітивних розладів та дисфункції вегетативної нервової системи при алкогольній залежності з позицій їх єдності та взаємного обтяження, що може сприяти формуванню інтегративної моделі алкоголь-асоційованого ураження нервової системи. Мета роботи – аналіз та систематизація сучасних даних про патогенез автономних та когнітивних порушень при алкогольній залежності, а також виявлення їх взаємозвʼязку в рамках єдиного токсико метаболічного ураження ЦНС.; Alcohol dependence remains one of the most significant medical and social problems of our time, associated with a high incidence of somatic, mental, and neurological pathologies. In this regard, it seems relevant to generalize and systematize modern data on the mechanisms of formation of cognitive impairment and dysfunction of the autonomic nervous system in alcohol dependence from the standpoint of their unity and mutual aggravation, which can contribute to the formation of an integrative model of alcoholassociated damage to the nervous system. Purpose – the aim of the study is to analyze and systematize modern data on the pathogenesis of autonomic and cognitive impairments in alcohol dependence, as well as to identify their relationship within the framework of a single toxic- metabolic lesion of the central nervous system. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20213 Використання моделi пілокарпін-викликаних хронічних судом, для дослідження порушень когнітивних функцій у щурів Копйова, Н. В. Актуальним є дослідження формування когнітивних порушень у щурів при відторенні моделі відтермінованих пілокарпін-iндукованих спонтанних судом, що імітує скроневу епілепсію людини. Через тиждень після введення ПЛ починали вивчати когнітивні функції, протягом латентного періоду. В групі щурів із виникаючими спонтанними судомами було виявлено зниження дослідницької активності у тесті Відкрите поле (ВП) та більш повільне згасання орієнтовно-дослідницької поведінки при повторних застосуваннях тесту ВП, що суттєво відрізнялося від контрольної групи тварин. 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20211 Особливості поведінки щурів з пентиленететразоліндукованим епілептичним синдромом у відкритому полі та тесті вимушеного плавання за умов транскраніального впливу низькоінтенсивним пульсуючим ультразвуком Первак, М. П.; Єгоренко, О. С.; Букрєєва, Н. І.; Кащенко, О. А.; Ляшенко, С. Л.; Pervak, M. P.; Yehorenko, О. S.; Bukreeva, N. I.; Kashchenko, O. A.; Liashenko, S. L. Епілепсія залишається одним із найпоширеніших хронічних захворювань головного мозку, що вражає мільйони людей у всьому світі та призводить до значної інвалідизації. Окрім судомних нападів, клінічна картина часто ускладнюється коморбідними розладами, такими як тривожність та депресія, що суттєво погіршує якість життя пацієнтів. Пошук нових немедикаментозних методів корекції цих станів є актуальним завданням сучасної медицини. Транскраніальний вплив низькоінтенсивним пульсуючим ультразвуком (НПУ/LIPUS) продемонстрував здатність відновлювати збудливість нейронів, покращувати когнітивні функції та чинити протизапальну дію, що робить його перспективним інструментом для терапії епілептичних синдромів. Мета полягала у вивченні ефективності транскраніального впливу НПУ різної тривалості (один та п'ять сеансів) на поведінкові реакції щурів із сформованим пентилентетразол (ПТЗ)-індукованим кіндлінгом у тестах «Відкрите поле» та вимушеного плавання Порсолта.; Epilepsy remains one of the most common chronic brain diseases, affecting millions of people worldwide and leading to significant disability. In addition to seizures, the clinical picture is often complicated by comorbid disorders such as anxiety and depression, which significantly impair patients' quality of life. The search for new non-pharmacological methods for correcting these conditions is an urgent task of modern medicine. Transcranial low-intensity pulsed ultrasound (LIPUS) has demonstrated the ability to restore neuronal excitability, improve cognitive functions, and exert anti-inflammatory effects, making it a promising tool for the therapy of epileptic syndromes. The aim of the work was to study the efficacy of transcranial LIPUS influence of varying duration (one and five sessions) on the behavioral reactions of rats with established pentylenetetrazol (PTZ)-induced kindling in the Open Field and Porsolt forced swim tests. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20196 Протисудомний вплив транскраніального низькоінтенсивного пульсуючого ультразвуку (НІПУ) та карбонових нанотрубок на моделі пентиленететразолового (ПТЗ) кіндлінга Первак, М. П.; Годлевський, Л. С.; Марченко, С. В.; Pervak, M.; Godlevsky, L.; Marchenko, S. V. Епілепсія є одним із найтяжчих захворювань головного мозку і, не зважаючи на значений арсенал протиепілептичних препаратів, третина хворих страждає на фармакологічно резистентну форму захворювання. Тому пошук альтернативних методів контролю епілептогенного збудження є важливим науково-практичним завданням. Одним із підходів є застосування неінвазивного транскраніального впливу низькоінтенсивним пульсуючим ультразвуком (НІПУ), який також може виступати в якості фактора механічного вивільнення протиепілептичних препаратів з наночастинок в локальних ділянках епілептизованого мозку. Мета роботи. Дослідити судомні прояви у щурів із ПТЗ-індукованим кіндлінгом за умов застосування НІПУ, а також застосування НІПУ на тлі введення карбонових наночастинок (КНЧ), навантажених гама-аміномасляною кислотою (ГАМК).; Epilepsy is one of the most severe brain disorders. Despite a significant arsenal of antiepileptic drugs, one-third of patients suffer from pharmacoresistant forms of the disease. Therefore, the search for alternative methods to control epileptogenic excitation is a crucial scientific and practical task. One promising approach is the use of noninvasive transcranial low-intensity pulsed ultrasound (LIPUS), which can also act as a trigger for the mechanical release of antiepileptic drugs from nanoparticles in localized epileptogenic areas of the brain. Aim. To investigate seizure manifestations in rats with PTZ-induced kindling under the application of LIPUS, as well as the combined application of LIPUS and carbon nanotubes (CNTs) loaded with gamma-aminobutyric acid (GABA). 2026-01-01T00:00:00Z