Наукові статті. Кафедра гігієни, медичної екології та громадського здоров’я

Вплив дефіциту вітаміну D на антропометричний розвиток дітей: фактори ризику та профілактичні заходи

2025-01-01T00:00:00Z

Вплив дефіциту вітаміну D на антропометричний розвиток дітей: фактори ризику та профілактичні заходи Дубовик, С. Л.; Dubovyk, S. L. Вітамін D є одним із ключових регуляторів мінерального обміну, формування кісткової тканини та гармонійного фізичного розвитку дітей. Дефіцит цього мікронутрієнта розглядається як глобальна проблема охорони здоров’я: за даними ВООЗ і багатьох епідеміологічних досліджень, ознаки гіповітамінозу D виявляють у 30–60 % дітей у країнах із помірним кліматом, а в окремих регіонах цей показник сягає понад 80 %. У дитячому віці нестача вітаміну D може призводити до рахіту, порушення мінералізації кісток, затримки росту та інших порушень антропометричного розвитку. В останні роки збільшується кількість досліджень, які демонструють зв’язок між рівнем вітаміну D і темпами росту, масою тіла, індексом маси тіла та ризиком розвитку хронічних хвороб у майбутньому.; Vitamin D is one of the key regulators of mineral metabolism, bone formation and harmonious physical development of children. The deficiency of this micronutrient is considered a global health problem: according to WHO and many epidemiological studies, signs of hypovitaminosis D are detected in 30–60 % of children in countries with a temperate climate, and in some regions this figure reaches over 80 %. In childhood, vitamin D deficiency can lead to rickets, impaired bone mineralization, growth retardation and other disorders of anthropometric development. In recent years, the number of studies demonstrating the relationship between vitamin D levels and growth rates, body weight, body mass index and the risk of developing chronic diseases in the future has been increasing.

Валідація методу LC-MS/MS для визначення 25-гідроксивітаміну D у сироватці крові дітей за стандартами VDSP

2026-01-01T00:00:00Z

Валідація методу LC-MS/MS для визначення 25-гідроксивітаміну D у сироватці крові дітей за стандартами VDSP Бабієнко, В. В.; Рожнова, А. М.; Babiyenko, V. V.; Rozhnova, A. M. Мета: верифікація методу LC-MS/MS для визначення 25(OH)D у сироватці крові дітей відповідно до вимог VDSP та порівняння його з методом ECLIA для обґрунтування застосування в гігієнічному моніторингу. Дослідження базувалося на ретроспективній лабораторній базі (понад 70 000 аналізів, 2022–2025 роки) та проспективній репрезентативній вибірці дітей 3–17 років (n=562; 289 хлопчиків, 273 дівчинки) Південного регіону України (2023–2025 роки). Верифікацію LC-MS/MS проводили за чотирма рівнями NIST SRM 972a та критеріями VDSP. Порівняння з ECLIA (Roche Cobas) виконано в підвибірці (n=120) з використанням кореляційного аналізу, регресії PassingBablok, Bland-Altman та ICC. Метод LC-MS/MS показав високу прецизійність (загальний CV ≤7,3%) та правильність (bias від –2,0% до –0,8%), повністю відповідаючи вимогам VDSP. Участь у DEQAS підтвердила стабільність результатів протягом 2022–2025 років. Порівняння з ECLIA виявило високу кореляцію (r=0,97; p<0,001), але систематичне завищення результатів імуноаналізу (+6,5 нмоль/л; 95% LoA: – 6,4 до +19,4 нмоль/л). У дитячій вибірці недостатність 25(OH)D (<50 нмоль/л) становила 71,9%, дефіцит (<30 нмоль/л) – 25,3%, з достовірним погіршенням показників з віком (p<0,001). Метод LC-MS/MS верифіковано за вимогами VDSP/DEQAS і рекомендовано як референтний для гігієнічного моніторингу вітамін D-статусу дітей в Україні. ECLIA систематично завищує рівень 25(OH)D, що слід враховувати в клінічній практиці.; Aim. To verify the LC-MS/MS method for 25-hydroxyvitamin D (25(OH)D) determination in children’s serum according to VDSP requirements, evaluate its analytical performance, and compare it with ECLIA to substantiate its use in hygienic monitoring of pediatric vitamin D status. The study was based on a retrospective laboratory database (>70,000 analyses, 2022–2025) and a prospective representative sample of children aged 3–17 years (n=562; 289 boys, 273 girls) from Southern Ukraine (2023–2025). LC-MS/MS verification was performed using four levels of NIST SRM 972a according to VDSP criteria. Comparison with ECLIA (Roche Cobas) was carried out in a subsample (n=120) using Pearson correlation, Passing-Bablok regression, Bland-Altman analysis, and ICC. The LC-MS/MS method demonstrated high precision (total CV ≤7.3%) and trueness (bias from –2.0% to – 0.8%), fully meeting VDSP requirements. Participation in DEQAS confirmed result stability during 2022–2025. Comparison with ECLIA showed strong correlation (r=0.97; p<0.001) but systematic overestimation by the immunoassay (+6.5 nmol/L; 95% LoA: – 6.4 to +19.4 nmol/L). In the pediatric sample, 25(OH)D insufficiency (<50 nmol/L) was found in 71.9% and deficiency (<30 nmol/L) in 25.3% of children, with a significant age-related decline (p<0.001). The LC-MS/MS method was verified according to VDSP/DEQAS standards and is recommended as the reference method for hygienic monitoring of vitamin D status in Ukrainian children. ECLIA systematically overestimates 25(OH)D levels, requiring adjustment in clinical practice.

Розлади харчової поведінки як проблема громадського здоров’я

2026-01-01T00:00:00Z

Розлади харчової поведінки як проблема громадського здоров’я Стогнієнко, Є. С.; Рожнова, А. М. У сучасному світі проблема розладів харчової поведінки набуває все більшого поширення та стає важливою складовою громадського здоров’я. Швидкий розвиток соціальних мереж, постійний вплив стандартів краси, психологічне навантаження та стрес значно впливають на ставлення людини до власного тіла та харчування. Особливо вразливими до таких порушень є підлітки та молоді люди, оскільки саме у цьому віці формується самооцінка та сприйняття себе. Розлади харчової поведінки негативно впливають не лише на фізичний стан людини, а й на психічне здоров’я, соціальну адаптацію та якість життя загалом. Саме тому дана проблема розглядається не тільки як індивідуальна, а і як важлива медикосоціальна проблема суспільства.

Порушення харчування дітей в умовах воєнного стану як проблема громадського здоров’я

2026-01-01T00:00:00Z

Порушення харчування дітей в умовах воєнного стану як проблема громадського здоров’я Рожнова, А. М.; Стоянова, А. П. Раціональне харчування дітей є одним із ключових факторів формування здоров’я населення та важливою складовою системи громадського здоров’я. В умовах воєнного стану в Україні проблема забезпечення дітей повноцінним та безпечним харчуванням набуває особливої актуальності у зв’язку зі зміною соціально-економічних умов, вимушеним переміщенням населення, порушенням логістичних ланцюгів постачання продуктів харчування та зростанням психоемоційного навантаження.

Покоління хронічного стресу: вплив воєнних умов на показники громадського здоров’я в Україні

2026-01-01T00:00:00Z

Покоління хронічного стресу: вплив воєнних умов на показники громадського здоров’я в Україні Рожнова, А. М.; Сініцина, М. О. Повномасштабна війна в Україні спричинила суттєві зміни у структурі громадського здоров’я населення. Тривалий психоемоційний стрес, вимушене переміщення населення, руйнування медичної інфраструктури, економічна нестабільність та погіршення соціальних умов стали потужними детермінантами зростання рівня захворюваності та погіршення якості життя населення.

Ультраоброблені продукти харчування як фактор ризику хронічних неінфекційних захворювань: виклики для громадського здоров’я

2026-01-01T00:00:00Z

Ультраоброблені продукти харчування як фактор ризику хронічних неінфекційних захворювань: виклики для громадського здоров’я Новікова, М. О.; Рожнова, А. М. В останні десятиліття значно зросло споживання ультрапероброблених продуктів харчування (УПП) у більшості країн світу, зокрема в Україні. УПП – це промислові харчові формуляції, що складаються переважно з речовин, виокремлених з їжі або синтезованих у лабораторних умовах, з мінімальним вмістом цілісних харчових продуктів. Їх широке поширення пов’язане з доступністю, тривалим терміном зберігання та інтенсивним маркетинговим просуванням. Водночас накопичені наукові дані свідчать про зв’язок між споживанням УПП та підвищеним ризиком розвитку хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ), що робить цю проблему надзвичайно актуальною для системи охорони громадського здоров’я. Мета дослідження – систематизувати наявні наукові дані про вплив ультрапероброблених продуктів харчування на захворюваність населення на ХНІЗ та визначити пріоритетні напрями профілактичних заходів у сфері громадського здоров’я.

Ожиріння у дітей як складна медико-соціальна проблема громадського здоров’я: детермінанти, наслідки та стратегії профілактики

2026-01-01T00:00:00Z

Ожиріння у дітей як складна медико-соціальна проблема громадського здоров’я: детермінанти, наслідки та стратегії профілактики Мкртичян, В. А.; Рожнова, А. М. Ожиріння у дітей та підлітків є одним із найгостріших викликів сучасного громадського здоров’я у глобальному вимірі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), чисельність дітей і підлітків із надмірною масою тіла або ожирінням зросла з 11 мільйонів у 1975 році до понад 340 мільйонів у 2022 році, що дає підстави характеризувати це явище як пандемію. В Україні, попри дефіцит систематичних національних досліджень, наявні моніторингові дані засвідчують, що від 15 до 20% дітей шкільного віку мають надмірну масу тіла або ожиріння. Проблема набуває особливої гостроти з огляду на те, що дитяче ожиріння є потужним предиктором ожиріння у дорослому віці, а також цукрового діабету 2 типу, серцево-судинної патології, метаболічного синдрому та психічних розладів. Усе це зумовлює як значний індивідуальний тягар хвороб, так і суттєві суспільні витрати – економічні, соціальні та демографічні. Мета дослідження – здійснити комплексний аналіз біологічних, соціально-економічних і середовищних детермінант ожиріння у дітей, оцінити його наслідки для громадського здоров’я та обґрунтувати науково доказові стратегії міжсекторальної профілактики на рівні популяції.

Поширеність порушень харчової поведінки серед студентської молоді як проблема громадського здоров’я

2026-01-01T00:00:00Z

Поширеність порушень харчової поведінки серед студентської молоді як проблема громадського здоров’я Мерецька, А. М.; Рожнова, А. М. Сучасний спосіб життя студентської молоді характеризується значним психоемоційним навантаженням, порушенням режиму праці та відпочинку, недостатньою фізичною активністю і нераціональним харчуванням. У зв’язку з цим проблема порушень харчової поведінки набуває все більшого значення у сфері громадського здоров’я. Неправильні харчові звички, зловживання фастфудом, пропуски прийомів їжі, надмірне споживання солодких газованих напоїв та енергетиків негативно впливають на фізичний і психічний стан молоді

Раціональне харчування студентської молоді як проблема громадського здоров’я

2026-01-01T00:00:00Z

Раціональне харчування студентської молоді як проблема громадського здоров’я Костюк, В. С.; Рожнова, А. М. Проблема раціонального харчування студентської молоді набуває особливої актуальності в контексті сучасних викликів громадського здоров’я. Студентський вік є періодом інтенсивного інтелектуального навантаження, соціальної адаптації та формування сталої моделі повсякденної поведінки. Саме в цей час закріплюються харчові звички, які надалі можуть впливати на ризик розвитку хронічних неінфекційних захворювань, рівень працездатності, психоемоційний стан і загальну якість життя. Тому харчування студентів доцільно розглядати не лише як індивідуальну побутову практику, а як важливий елемент профілактичної політики у сфері громадського здоров’я.

Вплив алгоритмів короткого відеоконтенту як популяційного фактора ризику когнітивних порушень та сдуг серед молоді: виклики для системи громадського здоров’я

2026-01-01T00:00:00Z

Вплив алгоритмів короткого відеоконтенту як популяційного фактора ризику когнітивних порушень та сдуг серед молоді: виклики для системи громадського здоров’я Єрмолаєва, А. Д.; Рожнова, А. М. Сучасний цифровий простір суттєво трансформував спосіб споживання інформації молоддю. Особливе місце серед цифрових платформ займають сервіси короткого відеоконтенту – TikTok, Instagram Reels, YouTube Shorts та інші. Їхня популярність серед підлітків та молодих дорослих обумовлена поєднанням алгоритмічної персоналізації, швидкої зміни стимулів та системи безперервного перегляду. Алгоритми таких платформ формують індивідуалізовану стрічку контенту, яка адаптується до поведінки користувача в режимі реального часу. Це забезпечує тривале утримання уваги, однак водночас створює ризики для когнітивного функціонування та психічного здоров’я.