Наукові статті. Кафедра анестезіології, інтенсивної терапії і медицини невідкладних станів

Ендоскопічне стентування при обтураційній кишковій непрохідності пухлинного генезу як варіант менеджменту паліативних пацієнтів у приватній медицині: серія клінічних випадків та огляд сучасних рекомендацій

2026-01-01T00:00:00Z

Ендоскопічне стентування при обтураційній кишковій непрохідності пухлинного генезу як варіант менеджменту паліативних пацієнтів у приватній медицині: серія клінічних випадків та огляд сучасних рекомендацій Русаков, В. В.; Пірієва, С. С.; Чистяк, М. Т.; Гавриченко, Д. Г.; Волошин, Р. Р.; Семенюк, С. С.; Мельниченко, А. В.; Науменко, К. О.; Rusakov, V.; Piriieva, S.; Chystiak, M.; Havrychenko, D.; Voloshyn, R.; Semeniuk, S.; Melnychenko, A.; Naumenko, K. Обтураційна кишкова непрохідність є частим ускладненням раку товстої кишки та асоціюється з високою летальністю, необхідністю формування стоми та значним погіршенням якості життя, особливо в інкурабельних пацієнтів. У сучасних рекомендаціях провідних товариств саморозширювані металеві стенти (self-expandable metal stents, SEMS) розглядаються як пріоритетна паліативна опція менеджменту обтураційної кишкової непрохідності пухлинного генезу. Мета. Продемонструвати клінічну доцільність ендоскопічного стентування у паліативних пацієнтів з обтураційною кишковою непрохідністю та зіставити отримані результати з сучасними міжнародними рекомендаціями і даними літератури. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз трьох клінічних випадків інкурабельних пацієнтів приватного медичного закладу із раком товстої кишки IV стадії, ускладненим обтураційною кишковою непрохідністю, яким було виконано ендоскопічне встановлення кишкових стентів (частково покритих або непокритих). Оцінювали клінічний ефект (розрішення кишкової непрохідності), частоту ускладнень та динаміку якості життя. Результати. У всіх трьох випадках досягнуто швидкого клінічного ефекту протягом 12–48 годин: відновлення випорожнень природним шляхом, регрес абдомінального болю та здуття, стабілізація загального стану, відновлення ентерального харчування. Післяопераційних ускладнень (перфорація, кровотеча, міграція стента) не зафіксовано, рестеноз чи прогресування обструкції протягом середнього терміну функціонування стента 3–4 місяці не спостерігались. Усі пацієнти уникнули невідкладного оперативного втручання та формування колостоми, що позитивно вплинуло на якість їхнього життя та психоемоційний стан. Висновок. Ендоскопічне стентування є ефективною та мінімально інвазивною паліативною опцією у хворих з обтураційною кишковою непрохідністю пухлинного генезу, дозволяючи уникнути невідкладної операції та стоми, зменшити ранні ускладнення та госпіталізацію і зберегти прийнятну якість життя в умовах обмеженої тривалості прогнозу. Отримані результати зіставні з рекомендаціями ESGE та даними останніх систематичних оглядів щодо переваг SEMS у паліативному лікуванні пацієнтів із злоякісними захворюваннями кишківника, ускладненими кишковою непрохідністю.; Malignant bowel obstruction is a frequent complication of colorectal cancer and is associated with high mortality, frequent stoma formation, and a marked deterioration in quality of life, especially in incurable patients. In current guidelines of leading societies, self-expandable metal stents (SEMS) are considered a priority palliative option for the management of malignant bowel obstruction. Objective. To demonstrate the clinical usefulness of endoscopic stenting in palliative patients with mechanical bowel obstruction and to compare the obtained results with contemporary international guidelines and data from the literature. Materials and methods. A retrospective analysis was performed of three clinical cases of incurable patients from a private clinic with stage IV colorectal cancer complicated by large-bowel obstruction who underwent endoscopic placement of colonic stents (partially covered or uncovered). Clinical effect (resolution of obstruction), complication rate, and quality-of-life dynamics were assessed. Results. In all three cases, a rapid clinical effect was achieved within 12–48 hours: restoration of spontaneous bowel movements, regression of abdominal pain and distension, stabilization of the general condition, and resumption of enteral nutrition. No procedure-related complications (perforation, bleeding, stent migration) were recorded, and no restenosis or progression of obstruction was observed during the mean stent patency of 3–4 months. All patients avoided emergency surgery and stoma formation, which had a positive impact on quality of life and psycho-emotional status. Conclusion. Endoscopic stenting is an effective and minimally invasive palliative option in patients with malignant bowel obstruction, allowing avoidance of emergency surgery and stoma, reduction of early complications and hospitalization, and preservation of acceptable quality of life in the setting of limited life expectancy. The obtained results are consistent with ESGE recommendations and recent systematic reviews demonstrating the advantages of SEMS in the palliative treatment of patients with malignant intestinal disease complicated by obstruction.

Застосування селективних блокаторів Н2-рецепторів гістаміну та інгібіторів протонної помпи при гострих гастро-дуоденальних ерозіях і виразках у тяжко обпечених

2025-01-01T00:00:00Z

Застосування селективних блокаторів Н2-рецепторів гістаміну та інгібіторів протонної помпи при гострих гастро-дуоденальних ерозіях і виразках у тяжко обпечених Носенко, В. Серйозними ускладненнями у тяжко обпечених в 25% є утворення гострих гастро-дуоденальних ерозій і виразок та кровотеч з них. Летальність при цьому становить до 20%. В патогенезі їх основну увагу приділяють підвищенню шлункової секреції з пошкодженням слизових та інших шарів шлунку та 12-палої кишки на фоні зниження кровообігу і вираженої ішемії та гіпоксії цих слизових при шоці, опікової токсемії та ін. стадіях опікової хвороби. Крім того, додатковими причинами є зменшення вимивання надлишку іонів водню, локальний ацидоз, збільшення кількості вільних радикалів, зниження буферної ємності та зниження секреції слизу та бікарбонатів, збільшення зворотної дифузії іонів водню та порушення реституції епітеліальних клітин. Причому все це на тлі вираженої гемоконцентрації. Питання лікування та профілактики кровотеч з них залишаються не до кінця вирішеними. немає

Спадкові тромбофілії у вагітних з прееклампсією помірного та тяжкого ступеню, мешканок півдня України

2026-01-01T00:00:00Z

Спадкові тромбофілії у вагітних з прееклампсією помірного та тяжкого ступеню, мешканок півдня України Носенко, О. М.; Носенко, В. М. Тромбофілічні стани можуть сприяти порушенню плацентарного кровообігу.Незважаючи на значний прогрес у вивченні генетичних аспектів захворювання, механізми спадкування схильності до прееклампсії залишаються предметом дискусій. Дані свідчать про роль як набутих, так і спадкових форм тромбофілії у розвитку прееклампсії. немає

Перебіг вагітності у жінок з вилікуваним безпліддям, обумовленим синдромом гіперпролактинемії пухлинного та непухлинного генезу.

2026-01-01T00:00:00Z

Перебіг вагітності у жінок з вилікуваним безпліддям, обумовленим синдромом гіперпролактинемії пухлинного та непухлинного генезу. Мартиновська, О. В.; Носенко, О. М.; Носенко, В. М. Після досягнення компенсації гіперпролактинемії перебіг вагітності у більшості пацієнток є сприятливим. Водночас при макропролактиномах зберігається ризик симптомного росту пухлини під час вагітності, що обґрунтовує необхідність індивідуального ендокринологічного спостереження. немає

Клінічний випадок обструкції дихальних шляхів стороннім тілом

2025-01-01T00:00:00Z

Клінічний випадок обструкції дихальних шляхів стороннім тілом Грічушенко, І. С. Обструкція дихальних шляхів стороннім тілом є серйозним і поширеним невідкладним станом, що вимагає швидкої діагностики та надання допомоги. Це має клінічне значення через потенційну загрозу життю, особливо у дітей та дорослих під час прийому їжі чи внаслідок травм. Обструкція дихальних шляхів стороннім тілом є однією з основних причин гострої дихальної недостатності, що може призвести до асфіксії, втрати свідомості та зупинки кровообігу протягом кількох хвилин. Часткова обструкція може бути складною для діагностики через збереження можливості говорити чи кашляти, що іноді призводить до затримки в наданні допомоги.

Регіонарне знеболення поранених з бойовою хірургічною травмою кінцівок в умовах прифронтових шпиталів та під час міжгоспітального транспортування (огляд літератури)

2025-01-01T00:00:00Z

Регіонарне знеболення поранених з бойовою хірургічною травмою кінцівок в умовах прифронтових шпиталів та під час міжгоспітального транспортування (огляд літератури) Тимчишин, Д. О.; Буднюк, О. О.; Tymchyshyn, D. O.; Budniuk, O. O. Лікування болю та контроль ефективності знеболення під час війни є невід’ємною частиною лікування та надання допомоги пораненим. Реґіонарні аналгетичні блокади вважаються корисним компонентом мультимодального знеболювання в боротьбі з болем. Мета. Огляд та аналіз наукових досліджень, щодо визначення застосування реґіонарних аналгетичних блокад пораненим з бойовою хірургічною травмою кінцівок, при наданні невідкладної медичної допомоги, а також під час проведення міжгоспітальної медичної евакуації. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження були електроні вітчизняні та зарубіжні джерела наукової інформації, які стосувались застосування реґіонарних аналгетичних блокад пораненим з бойовою хірургічною травмою кінцівок. Результати. Проаналізовано сучасний стан та особливості знеболення поранених з бойовою хірургічною травмою кінцівок в умовах прифронтових шпиталів, а також під час послідуючого міжгоспітального транспортування. Наведено дані досліджень, щодо контролю над болем та ефективності тактики лікування болю у поранених з бойовою хірургічною травмою кінцівок на етапах медичної евакуації. Показано переваги мультимодальної аналгезії з застосуванням реґіонарного знеболення в лікуванні болю у поранених. Висновки. Досі дискутабельним є питання щодо уточнення показів, удосконалення методик та особливостей використання реґіонарних аналгетичних блокад, під час надання невідкладної медичної допомоги пораненим з бойовою хірургічною травмою кінцівок, що потребує подальших досліджень та спостережень.; Pain management and monitoring of pain relief effectiveness during wartime are an integral part of the treatment and care of the wounded. Regional analgesic blocks are considered a useful component of multimodal analgesia in the management of pain. Objective. Review and analysis of scientific studies on the use of regional analgesic blockades in wounded with combat surgical trauma of the extremities, when providing emergency medical care, as well as during interhospital medical evacuation. Materials and methods. The study materials were electronic domestic and foreign sources of scientific information related to the use of regional analgesic blockades in wounded with combat surgical trauma of the extremities. Results. The current state and features of pain relief for wounded with combat surgical trauma of the extremities in frontline hospitals, as well as during subsequent interhospital transportation, are analyzed. Research data on pain control and the effectiveness of pain treatment tactics in wounded with combat surgical trauma of the extremities during the stages of medical evacuation are presented. The advantages of multimodal analgesia with the use of regional anesthesia in the treatment of pain in wounded are shown. Conclusions. The issue of clarifying the indications, improving the methods and features of the use of regional analgesic blockades during the provision of emergency medical care to wounded with combat surgical trauma of the extremities is still debatable, which requires further research and observations.

Оцінка ефективності комбінованої анестезії при онкологічних абдомінальних операціях

2025-01-01T00:00:00Z

Оцінка ефективності комбінованої анестезії при онкологічних абдомінальних операціях Босенко, К. В. Недостатнє контролювання поопераційного болю залишається проблемою дотепер. Результати двох великих досліджень, проведених у США, вказують на те, що 70–83% пацієнтів терпить біль протягом 2 тижнів після хірургічної операції. Мета роботи – порівняльна оцінка впливу двох методів анестезіологічного забезпечення при екстирпації матки з додатками у зв’язку з раком тіла матки, на характер післяопераційного знеболення та відчуття болю.

Мікробіом та вісь «кишечник–печінка–мозок» у пацієнтів відділення інтенсивної терапії: значення для невідкладної медицини

2026-01-01T00:00:00Z

Мікробіом та вісь «кишечник–печінка–мозок» у пацієнтів відділення інтенсивної терапії: значення для невідкладної медицини Буднюк, О. О.; Данилова, Г. О.; Тумачок, А. О. У роботі проведено аналіз сучасних наукових даних (2024–2026 рр.) щодо ролі кишкового мікробіому та осі «кишечник–печінка–мозок» у патогенезі печінкової енцефалопатії. Показано, що печінкова енцефалопатія є мультифакторним нейрометаболічним і нейроімунним розладом, у розвитку якого ключову роль відіграють дисбіоз кишкової мікробіоти, гіперамоніємія та системне запалення. Особливу увагу приділено механізмам порушення кишкового бар’єра, бактеріальної транслокації, нейрозапалення та дисфункції гематоенцефалічного бар’єра. Розглянуто клінічні особливості перебігу печінкової енцефалопатії у пацієнтів відділення інтенсивної терапії, включаючи вплив сепсису, поліорганної недостатності та медикаментозної седації. Висвітлено сучасні мікробіом-орієнтовані підходи до лікування як перспективний напрям оптимізації терапії.

Клінічний досвід лікування анемії у пацієнтів після тумесцентної ліпосакції великого об'єму

2026-01-01T00:00:00Z

Клінічний досвід лікування анемії у пацієнтів після тумесцентної ліпосакції великого об'єму Самойленко, Г. Є.; Носенко, В. М.; Самойленко, І. Г.; Носенко, О. М. Мета дослідження – вивчити особливості змін гемоглобіну та еритроцитів у пацієнтів після великооб’ємної тумесцентної ліпосакції, а також оцінити ефективність внутрішньовенного введення карбоксимальтози заліза для корекції післяопераційної анемії. Матеріал та методи: у ретроспективному дослідженні брали участь 173 пацієнти з тумесцентною ліпосакцією. У 62 пацієнтів було проведено лише онтурування тіла і переливання крові знадобилася 6 (9,7%) особам (група 1). 111 пацієнтам, разом з тумесцентною ліпосакцією були проведені симультанні операції, серед цих осіб переливання крові проводилися у 17 (15,3 %) пацієнтів (група 2). Були ретроспективно досліджені записи про переливання крові та медичні записи для узагальнення демографічних характеристик, клінічних даних, лабораторних аналізів (рівень гемоглобіну (Hb), еритроцитів (RBC) до та після операції) та інформації, пов'язаної з хірургічним втручанням (об'єм рідини під час операції, втрата тканин та рідини, тривалість операції та об'єм хірургічних втручань). Результати. Переливання крові загалом здійснено 13,3 % пацієнтів. Середня тривалість операції була (321,3 ± 113,1) хв. Середній Hb до операції дорівнював (12,80 ± 0,77) г/дл, а після операції знижувався до (6,40 ± 0,66) г/дл. Об’єм інфільтрації був суттєво більший у групі 1 (7 117 ± 1 715) мл проти (4 571 ± 2 435) мл, p = 0,02). Різниця між групами за Hb, RBC, об’ємом аспірації була статистично незначуща (p > 0,05). Спостерігалася негативна кореляція (r = –0,61, p < 0,05) між часом операції та рівнем Hb. Післяопераційне введення карбоксимальтози заліза призвело до: підвищення Hb у середньому з 6,40 ± 0,66 до (8,06 ± 0,76) г/дл та зростання RBC з 2,27 ± 0,39 до (3,31 ± 0,29) Т/л (χ² = 12,63; p = 0,0038). Пацієнти без парентеральної антианемічної терапії мали нижчі показники Hb ((7,82 ± 1,53) г/дл) та RBC ((2,74 ± 0,32) Т/л). Висновок: Внутрішньовенне введення карбоксимальтози заліза ефективно прискорює гематологічне відновлення після великооб’ємної тумесцентної ліпосакції, зменшує потребу в переливанні крові та покращує післяопераційні результати.

Анестезіологічний менеджмент дітей та підлітків з цукровим діабетом

2025-01-01T00:00:00Z

Анестезіологічний менеджмент дітей та підлітків з цукровим діабетом Постернак, Г. І.; Георгіянц, М. А.; Носенко, В. М.