Кафедра фізичної реабілітації, спортивної медицини та фізичного виховання

Інтеграція цифрових реабілітаційних платформ у комплексну терапію пацієнтів після гострих серцево-судинних подій та оцінка її ефективності

2026-01-01T00:00:00Z

Інтеграція цифрових реабілітаційних платформ у комплексну терапію пацієнтів після гострих серцево-судинних подій та оцінка її ефективності Мелега, К. П.; Ковальчук, О. В.; Кухар, Н. М.; Meleha, K. P.; Kovalchuk, O. V.; Kukhar, N. М. Традиційна кардіореабілітація має доведену клінічну користь, проте її реальне охоплення пацієнтів після гострих серцево-судинних подій залишається недостатнім. У сучасних оглядах зазначено, що до програм кардіореабілітації залучається лише 10-30% осіб, які мають показання до такого втручання. На цьому тлі цифрові реабілітаційні платформи розглядаються як інструмент розширення доступу, підвищення прихильності та посилення безперервності спостереження. Мета. Визначити ефективність інтеграції цифрових реабілітаційних платформ у комплексну терапію пацієнтів після гострих серцево-судинних подій. Матеріали і методи. Для аналітичного огляду літератури пошук проведено в базах PubMed, Scopus і Web of Science. У дослідженні застосовані методи бібліосемантичного аналізу, порівняння, узагальнення та контент-аналізу. Результати. Наукові докази, що підтверджують інтеграцію цифрових реабілітаційних платформ у комплексну терапію пацієнтів після гострих серцево-судинних подій, свідчать про покращення функціональних можливостей, фізичної активності та дотримання реабілітаційних програм. Телемедичні формати сприяють покращенню показника VO₂peak, відстані 6-хвилинної ходьби, обсягу помірної та інтенсивної фізичної активності, а також дотримання режиму лікування. Найбільший ефект спостерігався при поєднанні носимих пристроїв та мобільних додатків у пацієнтів після гострого коронарного синдрому. Це забезпечило краще дотримання реабілітаційних рекомендацій та вищий рівень задоволеності пацієнтів. Водночас інтерпретація клінічно значущих сигналів, коригування інтенсивності фізичних навантажень, аналіз симптомів та прийняття рішень залишаються у компетенції команди. Висновки. Цифрові платформи доцільно розглядати як інтегрований модуль стандартної кардіореабілітації, що підсилює персоналізацію, самоконтроль і безперервність клінічного супроводу.; Traditional cardiac rehabilitation has proven clinical benefits; however, its actual uptake among patients following acute cardiovascular events remains insufficient. Recent reviews indicate that only 10–30% of individuals who are eligible for such intervention actually participate in cardiac rehabilitation programs. Against this backdrop, digital rehabilitation platforms are viewed as a tool for expanding access, improving adherence, and enhancing the continuity of care. Aim. To determine the effectiveness of integrating digital rehabilitation platforms into comprehensive therapy for patients following acute cardiovascular events. Materials and methods. For this analytical literature review, a search was conducted in the PubMed, Scopus, and Web of Science databases. The study employed methods of bibliosemantic analysis, comparison, generalization, and content analysis. Results. Scientific evidence supporting the integration of digital rehabilitation platforms into comprehensive therapy for patients following acute cardiovascular events indicates improvements in functional capacity, physical activity, and adherence to rehabilitation programs. Scientific studies have shown that telemedicine formats improved VO₂peak, 6-minute walk distance, the volume of moderate and vigorous physical activity, and adherence to treatment. The greatest effect was observed when combining wearable devices and mobile apps following acute coronary syndrome. They demonstrated better adherence to rehabilitation recommendations and higher patient satisfaction. At the same time, the interpretation of clinically significant signals, adjustment of exercise intensity, analysis of symptoms, and decision-making remain the responsibility of the team. Conclusions. Digital platforms should be viewed as an integrated module of standard cardiac rehabilitation, enhancing personalization, selfmonitoring, and the continuity of clinical care.

Повсякденна рухова активність і самоконтроль як інструменти зниження кардіометаболічних ризиків: можливості реабілітаційної медицини та громадського здоров’я

2026-01-01T00:00:00Z

Повсякденна рухова активність і самоконтроль як інструменти зниження кардіометаболічних ризиків: можливості реабілітаційної медицини та громадського здоров’я Кіціс, А. Г. Неінфекційні захворювання залишаються однією з провідних причин смертності та інвалідизації населення у світі. Згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я, серцево-судинні захворювання, ожиріння, цукровий діабет 2 типу та інші кардіометаболічні порушення формують значний соціально-економічний тягар для систем охорони здоров’я. Одним із ключових модифікованих факторів ризику розвитку цих станів є недостатній рівень фізичної активності, що асоціюється зі зниженням функціональних резервів організму, порушенням метаболізму та прогресуванням хронічних захворювань. Мета. Визначення ролі повсякденної рухової активності та самоконтролю у зниженні кардіометаболічних ризиків, а також обґрунтування можливостей інтеграції цих підходів у систему реабілітаційної медицини та громадського здоров’я.

Successful treatment of recurrent ear keloid with intrascar cryosurgery

2026-01-01T00:00:00Z

Successful treatment of recurrent ear keloid with intrascar cryosurgery Pukhlik, S.; Andreev, A.; Tagunova, I.; Plakida, A.; Gushcha, S. Keloid scars are pathological fibroproliferative lesions characterized by excessive collagen deposition and abnormal wound healing. Auricular and postauricular keloids represent a particularly challenging clinical problem because of their high recurrence rates, cosmetic significance, and the tendency toward progressive enlargement following repeated surgical interventions. Intralesional cryosurgery has emerged as a tissue-preserving therapeutic option aimed at selective destruction of pathological scar tissue while minimizing damage to surrounding structures.

Розділ 6. Роль повсякденної рухової активності та самоконтролю у зниженні кардіометаболічних ризиків: можливості реабілітаційної медицини

2026-01-01T00:00:00Z

Розділ 6. Роль повсякденної рухової активності та самоконтролю у зниженні кардіометаболічних ризиків: можливості реабілітаційної медицини Юшковська, О. Г.; Кіціс, А. Г.; Iushkovska, O. G.; Kitsis, A. G. Серцево-судинні захворювання в сучасному суспільстві залишаються провідною причиною смертності формуючи загальний медико-соціальний тягар та значні економічні втрати для держави, при цьому за даними World Health Organization, саме вони становлять найбільшу частку серед неінфекційних захворювань, що зумовлюють понад дві третини випадків смерті у світі. Понад 80% цих випадків припадає на ішемічну хворобу серця та цереброваскулярні захворювання. При цьому майже 75% смертей від серцево-судинних захворювань реєструються у країнах із низьким та середнім рівнем доходу. Кардіометаболічні ризики набули характеру глобальної медико-соціальної проблеми, що визначає провідні тенденції захворюваності, інвалідності та смертності населення. За оцінками Institute for Health Metrics and Evaluation, Україна входить до групи країн із високим рівнем передчасної смертності від ішемічної хвороби серця та інсульту. Відзначається висока поширеність артеріальної гіпертензії серед дорослого населення, значна частка випадків залишається недіагностованою або недостатньо контрольованою. Іншим суттєвим фактором є недостатній контроль модифікованих поведінкових ризиків: тютюнопаління, нераціональне харчування, гіподинамія, що може сформувати несприятливий кардіометаболічний профіль осіб працездатного віку.

Вплив засобів ментального фітнесу на рівень суб’єктивного благополуччя здобувачів вищої медичної освіти

2026-01-01T00:00:00Z

Вплив засобів ментального фітнесу на рівень суб’єктивного благополуччя здобувачів вищої медичної освіти Юшковська, О. Г.; Коростильова, Г. Ю.; Середовська, В. Ю.; Iushkovska, O.; Korostylova, H.; Seredovska, V. Сучасне молоде покоління переживає кризовопсихологічну ситуацію, пов'язану з повномасштабним вторгненням російської федерації в український простір. Під час війни люди щоденно проживають страх, біль та злість, що послаблюють не тільки психічне, а й фізичне здоров’я. Професія медика пов’язана з тривалим інтелектуальним навантаженням, високою відповідальністю, дефіцитом руху в повсякденному житті, що зумовлює необхідність формування навичок саморегуляції, стресостійкості та загального оздоровлення організму ще на етапі професійного становлення. Особливо це стосується першокурсників, яким через низку чинників, специфічних для вишу, доводиться адаптуватися до нових умов навчання.

Освіта і наука у фізичній та реабілітаційній медицині: формування кадрового потенціалу в умовах повномасштабного вторгнення

2025-01-01T00:00:00Z

Освіта і наука у фізичній та реабілітаційній медицині: формування кадрового потенціалу в умовах повномасштабного вторгнення Кіціс, А. Г. Фізична та реабілітаційна медицина в Україні стрімко розвивається у відповідь на зростання кількості пацієнтів серед військового та цивільного контингенту, що потребують доказової комплексної реабілітаційної допомоги. Фізична та реабілітаційна медицина в умовах повномасштабного вторгнення є однією з стратегічно важливих галузей медицини. Водночас варто відзначити, що якість надання реабілітаційної допомоги залежить не тільки від рівня підготовки лікарів фізичної та реабілітаційної медицина, а й від підготовки наукових кадрів. Мета. Вивчити та висвітлити стан підготовки наукових кадрів у галузі фізичної та реабілітаційної медицини в умовах повномасштабного військового вторгнення.

Мультидисциплінарна етапна реабілітація пацієнтки після повторної аутопластики передньої хрестоподібної зв’язки

2026-01-01T00:00:00Z

Мультидисциплінарна етапна реабілітація пацієнтки після повторної аутопластики передньої хрестоподібної зв’язки Кіціс, А. Г.; Kitsis, A. G. У статті розглянуто важливість та ефективність раннього початку реа‑ білітаційного лікування для пацієнтів після повторної аутопластики передньої хрестоподібної зв’язки. Пошкодження передньої хрестоподібної зв’язки посі‑ дає провідне місце серед травм колінного суглоба. Її пошкодження призводять до порушення біомеханіки колінного суглоба, втрати стабільності, змінюєть‑ ся розподіл навантаження в суглобі, починається процес дегенеративних змін у менісках. Рання та поетапна реабілітаційна допомога дає змогу забезпечити ефективне відновлення пацієнта, яке орієнтовано не тільки на функцію суглоба, а й на відновлення здатності до самообслуговування та працездатності. Мета. Представити клінічний випадок повторної аутопластики передньої хрестоподіб‑ ної зв’язки з контрлатеральної кінцівки та обґрунтування ефективності ранньо‑ го початку мультидисциплінарної реабілітації для відновлення функції колінного суглоба. Методи. Аналіз та оцінювання сучасної науково-методичної літерату‑ ри, загальноклінічне обстеження й спостереження, оцінювання функціонального стану пацієнтки в динаміці реабілітаційного процесу. Результати. На тлі комп‑ лексного реабілітаційного лікування відзначено поступове зменшення больово‑ го синдрому, покращення м’язового контролю та відновлення функції колінного суглоба. Висновки. Повторна аутопластика передньої хрестоподібної зв’язки з контрлатеральної кінцівки із застосування індивідуальної програми реабілітації з раннім початком реабілітаційного лікування та мультидисциплінарним підходом забезпечує стабільне функціональне відновлення колінного суглоба й може бути рекомендована як ефективна стратегія після повторних оперативних втручань.; The article discusses the importance and effectiveness of early initiation of rehabilitation treatment for patients after repeated autoplasty of the anterior cruciate ligament. Damage to the anterior cruciate ligament occupies a leading place among knee joint injuries. Its damage leads to disruption of the biomechanics of the knee joint, loss of stability, changes in the distribution of the load in the joint, and the pro‑ cess of degenerative changes in the meniscus begins. Early and phased rehabilitation care allows for effective recovery of the patient, which is focused not only on the func‑ tion of the joint, but also on restoring the ability to self-care and work capacity. Aim. To present a clinical case of repeated autoplasty of the anterior cruciate ligament from the contralateral limb and to substantiate the effectiveness of early initiation of multi‑ disciplinary rehabilitation to restore knee joint function. Methods. Analysis and evalu‑ ation of modern scientific and methodological literature, general clinical examination and observation, assessment of the functional state of the patient in the dynamics of the rehabilitation process. The results. Against the background of comprehensive rehabilitation treatment, a gradual decrease in pain syndrome, improvement of muscle control and restoration of knee joint function were noted. Conclusions. Repeated autoplasty of the anterior cruciate ligament from the contralateral limb using an indi‑ vidual rehabilitation program with early start of rehabilitation treatment and a multidis‑ ciplinary approach provides stable functional recovery of the knee joint and can be recommended as an effective strategy after repeated surgical interventions.

Вплив адаптивного хокею на розвиток балансу, рівноваги та покращення психоемоційного стану ветеранів з ампутаціями нижніх кінцівок

2025-01-01T00:00:00Z

Вплив адаптивного хокею на розвиток балансу, рівноваги та покращення психоемоційного стану ветеранів з ампутаціями нижніх кінцівок Юшковська, О. Г.; Дончу, А. М.; Iushkovska, O. G.; Donchu, A. M. Вивчення можливостей адаптивного хокею (надалі – следж-хокей) як засобу фізкультурно-спортивної реабілітації ветеранів з ампутаціями нижніх кінцівок. Пропонується дослідження показників балансу та рівноваги. Як командний вид спорту следж-хокей також сприяє покращенню психоемоційного стану учасників. Мета. Визначити ефективність занять следж-хокеєм у покращенні балансу, рівноваги та психоемоційного стану під час упровадження у програму реабілітації ветеранів з ампутаціями нижніх кінцівок. Методи. Аналіз наукової літератури; функціональне тестування (TUG, Sit-to-Stand, тест Ромберга); спеціальні тести на льодовій арені (Slalom Agility Test, Sprint-and-Turn Test); оцінка результатів спостереження; опитування учасників за шкалою сприйнятого стресу (PSS-10). Результати. За результатами специфічних тестів було підтверджено наявність позитивного впливу следж-хокею на баланс, рівновагу та психоемоційний стан ветеранів з ампутованими кінцівками. Кількість падінь відносно першої спроби зменшилася на 44,7%, що свідчить про поліпшення балансу та адаптацію до специфічних рухів. Висновки. Включення следж-хокею до програми реабілітації ветеранів з ампутаціями сприяє покращенню показників балансу, рівноваги та психоемоційного стану.; Study of the possibilities of adaptive hockey (hereinafter referred to as sledge hockey) as a means of physical education and sports rehabilitation of veterans with lower limb amputations. It is proposed to study the indicators of balance and equilibrium. As a team sport, sledge hockey also helps to improve the psycho-emotional state of participants. Objective. To study the effect of sledge hockey on balance, equilibrium and psycho-emotional state, with the aim of introducing it into the rehabilitation program of veterans with lower limb amputations. Methods. Analysis of scientific literature; functional testing (TUG, Sit-to-Stand, the Romberg test); special tests on the ice arena (Slalom Agility Test, Sprint-and-Turn Test), evaluation of observation results; survey of participants using the Perceived Stress Scale (PSS-10). Result. The results of specific tests confirmed the positive effect of sledge hockey on balance, equilibrium and psycho-emotional state of veterans with amputated limbs. The number of falls compared to the first attempt decreased by 44.7%, which indicates an improve-ment in balance and adaptation to specific movements. Conclusion. The inclusion of sledge hockey in the rehabilitation program of veterans with amputations contributes to the improvement of balance, equilibrium and psycho-emotional state.

Мультидисциплінарні стратегії реабілітації осіб із постковідним синдромом у контексті оцінювання функціональних результатів та якості життя

2026-01-01T00:00:00Z

Мультидисциплінарні стратегії реабілітації осіб із постковідним синдромом у контексті оцінювання функціональних результатів та якості життя Юшковська, О. Г.; Савчук, І. В.; Хіміч, Т. Ю.; Iushkovska, O. G.; Savchuk, I. V.; Khimich, T. Y. Постковідний синдром супроводжується тривалими порушеннями фізичного, респіраторного, когнітивного та психоемоційного стану, що знижує функціональну спроможність і якість життя пацієнтів. За таких умов особливого значення набуває оцінка ефективності мультидисциплінарних реабілітаційних підходів. Мета роботи. Визначити роль мультидисциплінарних підходів до реабілітації осіб із постковідним синдромом за показниками функціональних результатів і якості життя. Матеріали та методи. Дослідження було проведено у вигляді літературного огляду. Для його виконання проведено аналіз, синтез, узагальнення сучасних літературних даних клінічних досліджень, систематичних оглядів та метааналізів. Результати. Аналіз літературних даних показав, що мультидисциплінарна реабілітація допомагає покращити толерантності до фізичного навантаження, зменшити рівень задишки, підвищити рівень повсякденної активності та функціональної незалежності пацієнтів із постковідним синдромом. При цьому найбільший позитивний ефект встановлюється за показниками фізичного функціонування. Тоді як відновлення якості життя, когнітивного статусу та психоемоційного стану потребувало тривалішого і комплекснішого супроводу. Висновки. Мультидисциплінарний підхід є найбільш ефективним підходом до реабілітації осіб із постковідним синдромом. Він дозволяє впливати на полісистемні прояви захворювання та забезпечує найкращі функціональні результати. Найбільший рівень клінічної ефективності досягають програми, що поєднують фізичну, дихальну, психологічну та когнітивну реабілітацію.; Post-Covid syndrome is accompanied by long-term impairments of the physical, respiratory, cognitive and psycho-emotional state, which reduces the functional capacity and quality of life of patients. Under such conditions, the assessment of the effectiveness of multidisciplinary rehabilitation approaches is of particular importance. The purpose of the work is to determine the role of multidisciplinary approaches to the rehabilitation of individuals with post-Covid syndrome in terms of functional outcomes and quality of life. Materials and methods. The study was conducted in the format of a literature review. It included analysis, synthesis, generalization of modern literature data from clinical studies, systematic reviews and meta-analyses. Results. Analysis of the literature data showed that multidisciplinary rehabilitation helps to improve tolerance to physical activity, reduce the level of shortness of breath, increase the level of daily activity and functional independence of patients with post-covid syndrome. The most stable positive effect is established by indicators of physical functioning. While the restoration of quality of life, cognitive status and psycho-emotional state required longer and more comprehensive support. Conclusions. A multidisciplinary approach is the most justified model of rehabilitation of individuals with post-covid syndrome, as it allows influencing the polysystemic manifestations of the disease and provides the best functional results. The highest clinical feasibility is achieved by programs that combine physical, respiratory, psychological and cognitive rehabilitation.

The use of adaptive rowing in complex rehabilitation of wounded patients with lower limb amputations

2026-01-01T00:00:00Z

The use of adaptive rowing in complex rehabilitation of wounded patients with lower limb amputations Іushkovska, O.; Plakida, A.; Kitsis, A.; Kulynych, B.; Indyka, S. Mine-blast injuries represent a leading cause of modern combat-related trauma, often re-sulting in unilateral or bilateral lower-limb amputation. One of the most promising contem-porary approaches in rehabilitation of the wounded with lower limb amputations is adaptive sports, in particular, adaptive rowing. The study aimed to investigate the effectiveness of adaptive rowing in the complex rehabilitation of individuals with lower-limb amputations. Material & Methods. The study involved 30 wounded servicemen with lower limb amputations un-dergoing rehabilitation, randomly allocated into a main group (n=15) and a control group (n=15). All participants received standard rehabilitation according to established clinical pro-tocols. The wounded in the main group performed rowing technique exercises in the main part of the session, both on the water and on a rowing machine, allowing upper-body engagement while accommodating reduced or absent lower-limb function. The rehabilitation course for both groups was 30 days. Results. Patients in the main group showed a significantly greater improvement (p<0.05) in the in-dicators for the scales "Physical functioning" and "Social functioning". These improvements in the "Physical Functioning" domain may be explained by using more load-bearing exercises on the rowing machine. In that case, the improvement in the "Social functioning" assessment directly indicates the positive social aspect of using adaptive rowing. The most demonstrative changes were in the depression level in the main group, which led to a change in the depres-sion level assessment from clinically pronounced to subclinical.Conclusions. The use of adaptive rowing in the comprehensive rehabilitation of the wounded with lower limb amputations is an effective method for improving the quality of life and optimizing the psycho-emotional status.