Кафедра терапевтичної та дитячої стоматології

Сучасні проблеми українських мігрантів та біженців

2026-01-01T00:00:00Z

Сучасні проблеми українських мігрантів та біженців Цевух, Ю. О.; Цевух, Л. Б. На світовому рівні, тема глобальних міграційних потоків та, зокрема переміщення українських громадян, залишається вкрай актуальною, у зв’язку з тим, що ці процеси мають великі масштаби та довгострокові наслідки. Мільйони українських біженців, а це майже 5,8 млн.осіб все ще перебувають за кордоном під тимчасовим захистом, більша частина з яких – в країнах Європи (приблизно 5,2 млн. осіб), інші знаходяться у Канаді, США та ін. При цьому частина людей періодично повертається і знову виїжджає, що ускладнює процес отримання достовірної інформації, а, отже, й дослідження. Мета дослідження: проаналізувати та виявити сучасні проблеми та тенденції, що пов’язані з українськими міграційними потоками та біженством.

Topical Issues of Digital Protocol Implementation in Surgical Dental Care in Ukraine

2025-01-01T00:00:00Z

Topical Issues of Digital Protocol Implementation in Surgical Dental Care in Ukraine Savchuk, O.; Gulyuk, A.; Suslova, О.; Gorokhovsky, V.; Obedniak, V.; Савчук, О. В.; Гулюк, А. Г.; Суслова, О. В.; Гороховський, В. В.; Обідняк, В. З. In Ukraine, there is a significant demand for dental services across all population strata, which should be accessible at a high level regardless of the ownership type of medical institutions. The contemporary concept of providing high-quality dental care involves the active use of digital technologies, particularly in surgical dentistry. However, various objective and subjective factors complicate the implementation of patient-oriented, accessible, continuous, and timely dental care, as well as disease prevention. One of the key factors is the absence of digital and conventional clinical protocols for surgical dental care approved by the Ministry of Health of Ukraine, including time standards and relative value units (CULs) for procedural complexity. Concurrently, digital technologies such as computer-aided diagnostics and treatment planning, intraoral scanning, navigational surgical and orthodontic templates, 3D printing of models and dental prostheses, are becoming increasingly prevalent not only in prosthodontics and orthodontics but also in maxillofacial surgery. Conclusion. Considering the critical importance of providing surgical dental care to the Ukrainian population, the development of new medical-technological protocols, including digital ones, is an essential task to ensure high-quality care in this field. This encompasses improving diagnostic and treatment methodologies, as well as establishing scientifically substantiated time standards for corresponding procedures and objective relative value units for dental surgeons’ clinical workload.; В Україні існує значна потреба в стоматологічних послугах серед усіх верств населення, які повинні бути доступними на високому рівні незалежно від форми власності медичних закладів. Сучасна концепція надання високоякісної стоматологічної допомоги передбачає активне використання цифрових технологій, зокрема у хірургічній стоматології. Проте, наявність об’єктивних та суб’єктивних факторів ускладнює реалізацію пацієнто-орієнтованої, доступної, безперервної та своєчасної стоматологічної допомоги, а також профілактики захворювань. Одним із ключових факторів є відсутність затверджених МОЗ України цифрових і звичайних клінічних протоколів надання хірургічної стоматологічної допомоги, включаючи нормативи часу та умовні одиниці трудомісткості. Водночас цифрові технології, такі як комп’ютерна діагностика й планування, інтраоральне сканування, використання навігаційних хірургічних та ортодонтичних шаблонів, 3D-друк моделей та зубних протезів, стають дедалі більш поширеними не лише в ортопедії чи ортодонтії, а й у щелепно-лицевій хірургії. Висновок. Враховуючи особливу актуальність надання населенню України стоматологічної хірургічної допомоги, важливим завданням є розробка нових медико-технологічних протоколів, у тому числі й цифрових, які забезпечать високий рівень якості допомоги в цій сфері. Це включає не лише вдосконалення методів діагностики та лікування, але й встановлення науково обґрунтованих нормативів тривалості відповідних процедур та об’єктивних умовних одиниць трудомісткості роботи лікарівстоматологів на хірургічному прийомі.

Оцінка змін маркерів антиоксидантної системи у дітей з карієсом зубів та запальними захворюваннями пародонта на тлі лікувальнопрофілактичних заходів

2026-01-01T00:00:00Z

Оцінка змін маркерів антиоксидантної системи у дітей з карієсом зубів та запальними захворюваннями пародонта на тлі лікувальнопрофілактичних заходів Горохівський, В. В.; Дєньга, А. Е.; Шнайдер, К. С.; Horokhivsky, V. V.; Dienga, A. E.; Shnaider, K. S. Карієс зубів та запальні захворювання пародонта у дітей залишаються актуальною проблемою сучасної стоматології, оскільки їх розвиток пов’язаний не лише з дією місцевих мікробних і гігієнічних чинників, а й із порушенням біохімічного гомеостазу ротової порожнини. Однією з важливих патогенетичних ланок цих захворювань є оксидативний стрес, який супроводжується активацією перекисного окислення ліпідів, зниженням активності ферментативної антиоксидантної системи та зміною інтегральних показників антиоксидантно-прооксидантної рівноваги. Мета дослідження – оцінити зміни активності каталази, вмісту малонового діальдегіду та антиоксидантно-прооксидантного індексу в ротовій рідині дітей із карієсом зубів і запальними захворюваннями пародонта та захворюваннями шлунково-кишкового тракту на тлі застосування лікувально-профілактичних заходів. Матеріали та методи. У дослідженні проводили клініко-лабораторне обстеження дітей із карієсом зубів, ознаками запального ураження тканин пародонта та захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Для оцінки стану антиоксидантнопрооксидантної системи в ротовій рідині визначали активність каталази, вміст малонового діальдегіду та розраховували антиоксидантно-прооксидантний індекс. Порівняння показників здійснювали до та після застосування лікувально-профілактичного комплексу. Результати. Встановлено, що у дітей із карієсом зубів та запальними захворюваннями пародонта відбувається зміщення біохімічного балансу ротової рідини у прооксидантний бік. Це проявлялося зниженням активності каталази, підвищенням рівня МДА та зменшенням АПІ, що свідчило про посилення процесів ліпопероксидації та недостатність місцевого антиоксидантного захисту. Після застосування лікувально-профілактичних заходів відзначено позитивну динаміку досліджуваних показників: підвищення активності каталази, зниження вмісту МДА та зростання антиоксидантно-прооксидантного індексу. Висновок. Оцінка каталази, МДА та АПІ у ротовій рідині є інформативним підходом для характеристики оксидативного дисбалансу у дітей із карієсом зубів і запальними захворюваннями пародонта. Застосування лікувально-профілактичного комплексу сприяє покращенню антиоксидантного захисту, зменшенню інтенсивності перекисного окислення ліпідів та відновленню антиоксидантно-прооксидантної рівноваги порожнини рота.; Dental caries and inflammatory periodontal diseases in children remain a relevant problem of modern dentistry, since their development is associated not only with the action of local microbial and hygienic factors, but also with disturbances in the biochemical homeostasis of the oral cavity. One of the important pathogenetic links of these diseases is oxidative stress, which is accompanied by activation of lipid peroxidation, decreased activity of the enzymatic antioxidant system, and changes in integral indicators of antioxidant–prooxidant balance. The aim of the study was to assess changes in catalase activity, malondialdehyde content, and the antioxidant–prooxidant index in the oral fluid of children with dental caries, inflammatory periodontal diseases, and gastrointestinal tract diseases against the background of therapeutic and prophylactic measures. Materials and methods. The study included a clinical and laboratory examination of children with dental caries, signs of inflammatory periodontal tissue involvement, and gastrointestinal tract diseases. To assess the state of the antioxidant–prooxidant system in oral fluid, catalase activity and malondialdehyde content were determined, and the antioxidant–prooxidant index was calculated. The indicators were compared before and after the application of the therapeutic and prophylactic complex. Results. It was established that in children with dental caries and inflammatory periodontal diseases, the biochemical balance of oral fluid shifted toward the prooxidant side. This was manifested by decreased catalase activity, increased MDA levels, and reduced API, indicating intensification of lipid peroxidation processes and insufficiency of local antioxidant defense. After the application of therapeutic and prophylactic measures, positive dynamics of the studied indicators were observed: catalase activity increased, MDA content decreased, and the antioxidant–prooxidant index rose. Conclusion. Assessment of catalase, MDA, and API in oral fluid is an informative approach for characterizing oxidative imbalance in children with dental caries and inflammatory periodontal diseases. The application of the therapeutic and prophylactic complex contributes to the improvement of antioxidant defense, reduction in the intensity of lipid peroxidation, and restoration of the antioxidant– prooxidant balance of the oral cavity.

Study of the dentofacial system status in school-aged children over a nine-year examination period

2026-01-01T00:00:00Z

Study of the dentofacial system status in school-aged children over a nine-year examination period Horokhivska, Yu. V.; Горохівська, Ю. В. Dentofacial anomalies remain among the most common disorders of childhood and are characterized by considerable variability in prevalence and structure depending on age, sex, stage of dentition development, and functional conditions of dentofacial growth. Most available epidemiological data are based on crosssectional comparisons of different age groups, whereas long-term follow-up of the same children makes it possible to assess more objectively the dynamics of the formation, persistence, and combination of dentofacial anomalies during growth. Aim of the study. To investigate changes in the prevalence and structure of dentofacial anomalies in the same group of children over a 9-year observation period. Materials and methods. The study involved 768 children aged 6–16 years from School No. 121 in Odesa; 46.4% were boys and 53.6% were girls. Twice a year, the children underwent dental examinations accompanied by oral cavity sanitation and professional oral hygiene. During the examinations, the frequency and structure of dentofacial anomalies and deformities, as well as dental caries, were assessed. In 2007–2008, 129 children aged 6–7 years were selected from the examined cohort, and in 2015–2016, 108 children from this group were re-examined (62 girls and 46 boys). The results were recorded in specially designed charts. Statistical processing was performed using variation analysis methods with Microsoft Office Excel 2016 and Student’s t-test; differences were considered statistically significant at p<0.01. Results. At the age of 6–7 years, 56 children had no dentofacial pathology; at 12 years, this number decreased to 28, and at 15 years, to 26, indicating a progressive reduction in the number of children without anomalies during the observation period. By the age of 12 years, the prevalence of pathology had increased by an additional 25%, and from 12 to 15 years, by a further 2%. The most common pathology in the examined children was dental crowding: it was detected in 16 children at 6–7 years, in 36 at 12 years, and in 38 at 15 years. Diastema ranked second in frequency, being found in 18 children at 6–7 years, in 32 at 12 years, and in 32 at 15 years. Anomalies of individual teeth were observed in 18 children at 6–7 years, in 22 at 12 years, and in 24 at 15 years. Among occlusal pathologies, distal occlusion was the most prevalent: 16 cases at 6–7 years, 20 at 12 years, and 24 at 15 years. Deep bite was detected in 14, 20, and 20 children, respectively. Mesial occlusion, oblique bite, and open bite were considerably less common. Pronounced gender differences were identified: at an early age, dentofacial anomalies were observed more often in girls, which the author associates with their earlier developmental tempo. It was also shown that the same child frequently had a combination of several types of disorders; in particular, distal occlusion was often combined with deep bite, whereas neutral molar relationships were frequently accompanied by diastema, dental crowding, or anomalies of individual teeth. Conclusions. The study demonstrated that the main proportion of dentofacial anomalies develops during the early mixed dentition period and persists into the permanent dentition. Over the entire nine-year follow-up period, no cases of self-regulation of dentofacial anomalies were identified. The most common pathologies were dental crowding, diastema, anomalies of individual teeth, distal occlusion, and deep bite. Regular oral cavity sanitation likely prevented the development of secondary dental arch deformities, but did not eliminate primary anomalies. The obtained data substantiate the need for early prevention and treatment of dentofacial anomalies, as well as educational work emphasizing the role of natural breastfeeding and adequate masticatory load in the harmonious development of the jaws.; Зубощелепні аномалії залишаються однією з найпоширеніших патологій дитячого віку та характеризуються значною варіабельністю поширеності й структури залежно від віку, статі, етапу формування прикусу та функціональних умов розвитку зубощелепної системи. Більшість наявних епідеміологічних даних ґрунтується на поперечних порівняннях різних вікових груп, тоді як довготривале спостереження за одними й тими самими дітьми дає змогу об’єктивніше оцінити динаміку формування, збереження та поєднання зубощелепних аномалій у процесі росту. Метою дослідження було вивчити зміни поширеності та структури зубо-щелепних аномалій у групи одних і тих самих дітей протягом 9 років спостереження. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 768 дітей віком 6–16 років школи №121 м. Одеси, з яких 46,4 % становили хлопчики, 53,6 % – дівчатка. Двічі на рік дітям проводили стоматологічний огляд, санацію порожнини рота та професійну гігієну. У процесі обстеження вивчали частоту і структуру зубощелепних аномалій та деформацій, а також карієсу зубів. У 2007–2008 роках із числа обстежених було відібрано 129 дітей віком 6–7 років, із яких у 2015–2016 роках повторно обстежено 108 дітей (62 дівчинки та 46 хлопчиків). Результати вносили до спеціально розроблених карт. Статистичну обробку проводили методами варіаційного аналізу з використанням Microsoft Office Excel 2016 та критерію Стьюдента; різницю вважали статистично значущою при p<0,01. Результати дослідження. У віці 6–7 років без патології зубощелепної системи було 56 дітей, у 12 років – 28, у 15 років – 26, що свідчить про зменшення кількості дітей без аномалій упродовж періоду спостереження. До 12 років поширеність патології зросла ще на 25%, а з 12 до 15 років – ще на 2%. Найпоширенішою патологією в обстежених дітей було скупчене положення зубів: у 6–7 років його виявлено у 16 дітей, у 12 років – у 36, у 15 років – у 38. Друге місце за частотою посідала діастема: 18 випадків у 6–7 років, 32 – у 12 років і 32 – у 15 років. Аномалії окремих зубів спостерігалися у 18 дітей у 6–7 років, у 22 – у 12 років і у 24 – у 15 років. Серед патологій прикусу найчастішим був дистальний прикус: 16 випадків у 6–7 років, 20 – у 12 років і 24 – у 15 років. Глибокий прикус виявлено відповідно у 14, 20 і 20 дітей. Мезіальний, косий і відкритий прикуси зустрічалися значно рідше. Встановлено виражені гендерні відмінності: у ранньому віці зубощелепні аномалії частіше виявляли у дівчаток, що автор пов’язує з більш ранніми темпами їх розвитку. Показано, що в однієї дитини часто спостерігалося поєднання кількох видів порушень; зокрема, дистальний прикус нерідко поєднувався з глибоким, а при нейтральному співвідношенні молярів часто визначалися діастема, скупченість зубів або аномалії окремих зубів. Висновки. Дослідження продемонструвало, що основна частка зубощелепних аномалій формується у період раннього змінного прикусу та зберігається у постійному прикусі. Протягом дев’ятирічного спостереження не виявлено жодного випадку саморегуляції зубощелепних аномалій. Найчастішими патологіями були скупченість зубів, діастема, аномалії окремих зубів, дистальний і глибокий прикус. Регулярна санація порожнини рота, ймовірно, запобігала розвитку вторинних деформацій зубних рядів, однак не усувала первинні аномалії. Отримані дані обґрунтовують необхідність раннього початку профілактики та лікування зубощелепних аномалій, а також проведення роз’яснювальної роботи щодо ролі природного вигодовування і повноцінного жувального навантаження у гармонійному розвитку щелеп.

Ефективність використання лікувально-профілактичного комплексу в лікуванні хворих на червоний плоский лишай слизової порожнини рота

2025-01-01T00:00:00Z

Ефективність використання лікувально-профілактичного комплексу в лікуванні хворих на червоний плоский лишай слизової порожнини рота Скиба, В. Я.; Поліщук, О. О.; Skyba, V. Ya.; Polishchuk, O. O. Попри багаточисленні клінічні та експериментальні дослідження проблема лікування червоного плоского лишаю слизової оболонки порожнини рота все ще залишається актуальною. Вирішення питання лікування та профілактики переходу однієї форми червоного плоского лишаю в іншу є пріоритетною проблемою системи охорони здоров’я, оскільки воно має не лише медичний, а й значний економічний аспект: такі пацієнти часто перебувають на стаціонарному лікуванні. Мета роботи – оцінити ефективність запропонованого лікувально-профілактичного комплексу у хворих на червоний плоский лишай слизової оболонки порожнини рота. Під нашим спостереженням та лікуванням перебувало 27 хворих на ерозивно-виразкову форму червоного плоского лишаю: 22 жінки та 5 чоловіків віком від 24 до 74 років. Нами проведено вивчення активності ферментів у ротовій рідині хворих у перший день після виникнення ерозій та виразок, а також на 14-ту та 30-ту добу. Для лікування червоного плоского лишаю доцільно застосовувати препарати, які зменшують запальний процес, нормалізують імунологічну реактивність, знижують процеси вільнорадикального окиснення ліпідів та усувають дисбіоз (у 7,7 раза). Застосування комплексу лікувально-профілактичних засобів сприяло зниженню процесу перекисного окиснення ліпідів, про що свідчить достовірне зниження вмісту малонового діальдегіду та підвищення активності антиоксидантного ферменту каталази. Лікування червоного плоского лишаю має бути комплексним та етіопатогенетичним.; Despite numerous clinical and experimental studies, the problem of treating oral mucosal lichen planus remains relevant. Addressing the issues of treatment and prevention of the progression of one form of oral lichen planus into another is an urgent healthcare problem, bearing not only medical but also significant economic importance, since such patients often require prolonged hospitalization. The aim of our study was to evaluate the effectiveness of the proposed therapeutic and preventive complex in the treatment of patients with oral mucosal lichen planus. Our observations included 27 patients with the erosive-ulcerative form of lichen planus (22 women and 5 men), aged 24 to 74 years. We assessed the enzymatic activity in oral fluid on the first day after the onset of erosions and ulcers, as well as on the 14th and 30th days of treatment. In oral lichen planus, it is advisable to use agents that reduce inflammation, normalize immunological reactivity, decrease free radical lipid peroxidation, and eliminate dysbiosis (by 7.7 times). The application of the therapeutic and preventive complex contributed to a decrease in lipid peroxidation processes, as evidenced by a significant reduction in malondialdehyde levels and an increase in the activity of the antioxidant enzyme catalase. The treatment of oral lichen planus should therefore be comprehensive and etiopathogenetic.

Стан кісткової тканини жінок-монахинь: вікові особливості та кореляційні взаємозв’язки

2026-01-01T00:00:00Z

Стан кісткової тканини жінок-монахинь: вікові особливості та кореляційні взаємозв’язки Бабеня, Г. О.; Дєньга, О. В.; Дєньга, Е. М.; Babenia, H.; Dienha, O.; Dienha, E. Вивчення вікових особливостей показників кі-сткової тканини у жінок-монахинь є важливим як для клінічної практики, так і для планування профілакти-чних заходів. Додатковий інтерес становить можли-вість визначення кореляційних взаємозв’язків між різними параметрами денситометрії, що може погли-бити розуміння патогенезу вікових змін кістки в цій специфічній групі. Мета дослідження – оцінити стан кісткової тканини жінок-монахинь за даними ультразвукової денситометрії, визначити його вікові особливості та проаналізувати деякі кореляційні взаємозв’язки.; Bone health is an important indicator of women’s overall well-being, and its age-related decline is often accom-panied by the development of osteopenia and osteoporosis. In women living in monastic communities, lifestyle characteristics, dietary patterns, physical activity level, and somatic comorbidities may influence bone remodel-ing processes, making the assessment of their bone status a relevant task for clinical and preventive medicine.The aim of research –to assess the bone status of women-nuns using ultrasound densitometry, determine its age-related characteristics, and analyze selected correlation relationships.Materials and methods.Twenty-nine women-nuns aged 27–70 years were examined. The participants were di-vided into age groups according to WHO recommendations: 25–44 years, 45–59 years, and 60–75 years. Bone tissue status was assessed using ultrasound densitometry (Sonost 2000, OsteoSys, Korea). Data on somatic pa-thology were collected through standardized interviews. Statistical analysis included the Shapiro–Wilk test, the Kruskal–Wallis test, and Pearson correlation; p < 0.05 was considered statistically significant.Results.Ultrasound densitometry parameters demonstrated a clear age-related decline in bone tissue quality. The 60–75-year group had the lowest T-score values, a pronounced reduction of BQI, and decreased SOS and BUA, reflecting impaired microarchitecture and increased bone fragility. Osteopenia predominated (51.7%), while osteoporosis was identified in 6.9% of participants. The frequency of pathological T-scores increased with age. Correlations between the most common types of somatic pathology and bone tissue parameters were weak and statistically non-significant (r ranging from -0.27 to +0.10). Negative correlations were found between T-score and periodontal pocket depth (r = –0.39; p < 0.05), as well as between SOS and this parameter (r = –0.41; p < 0.05). Other correlations between densitometric and periodontal parameters were statistically non-significant (p > 0.05).Conclusions.Women-nuns demonstrate a pronounced age-related decline in ultrasound densitometry indices, reflecting reduced mineral density and deterioration of bone quality. Age is the principal determinant of bone status deterioration. The observed negative correlations between bone parameters and selected periodontal in-dices suggest a possible systemic relationship between structural-functional bone characteristics and the severi-ty of periodontal destruction. These findings emphasize the importance of early detection of bone tissue disor-ders and comprehensive assessment of oral health among middle-aged and elderly women.

Пародонтологічний статус жінок-монахинь: запальні, дистрофічні та гігієнічні показники у віковому аспекті

2026-01-01T00:00:00Z

Пародонтологічний статус жінок-монахинь: запальні, дистрофічні та гігієнічні показники у віковому аспекті Бабеня, Г. О.; Дєньга, О. В.; Babenia, H. O.; Dienha, O. V. Захворювання тканин пародонту залишаються однією з найбільш поширених стоматологічних патологій серед дорослого населення. Вікове збільшення як запальних, так і дистрофічних змін, є закономірним, однак вплив способу життя та поведінкових чинників на ці процеси вивчений недостатньо. Популяції зі специфічними умовами проживання, зокрема жінки-монахині, можуть мати інший профіль пародонтологічного здоров’я. Мета роботи – визначити особливості стану тканин пародонту та рівень гігієни порожнини рота у жінок-монахинь різних вікових груп. Матеріали та методи. Обстежено 29 жінок-монахинь віком 25–75 років, розподілених на три вікові групи за рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Оцінювали пародонтальні та гігієнічні індекси. Статистичний аналіз проводили з використанням непараметричних критеріїв Mann–Whitney та Kruskal–Wallis. Дані подано у вигляді Mean ± SD та Me (Q1–Q3). Результати. Запальні індекси у всіх вікових групах були низькими: медіанні значення папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (PMA), відсоток становили 4,9–6,4%, а показники кровоточивості дорівнювали 0. Достовірних міжгрупових відмінностей за величинами PMA та кровоточивості не встановлено. Дистрофічні зміни мали виражену вікову динаміку. Рецесія ясен достовірно зростала з віком (p = 0,011). Клінічна втрата прикріплення підвищувалася у всіх вікових групах і досягала медіани 6,50 мм у віці 60–75 років (p = 0,014). Глибина пародонтальних кишень не мала достовірних відмінностей між групами. Гігієнічний стан порожнини рота був загалом задовільним: індекси Silness–Löe та Stallard не виявили статистично значущих відмінностей між віковими групами. Висновки. Жінки-монахині характеризуються низьким рівнем запальних змін у тканинах пародонту та помірним віковим прогресуванням дистрофічних змін рецесивного типу; гігієнічний стан порожнини рота залишається стабільним незалежно від віку, що свідчить про сприятливий пародонтологічний профіль цієї популяції та підкреслює можливий протективний вплив поведінкових і середовищних факторів способу життя.; Periodontal diseases remain among the most prevalent dental conditions in adults. Although age-related increases in inflammatory and degenerative changes are expected, the influence of lifestyle and behavioral factors remains insufficiently studied. Populations living under specific conditions, such as women in monastic communities, may demonstrate distinct periodontal characteristics. Purpose – to assess periodontal status and oral hygiene levels in women nuns of different age groups. Materials and methods. Twenty-nine women nuns aged 25–75 years were examined and divided into three age groups according to WHO recommendations. Periodontal and oral hygiene indices were evaluated. Statistical analysis was performed using the nonparametric Mann–Whitney and Kruskal–Wallis tests; data were presented as Mean ± SD and Me (Q1–Q3). Results. Inflammatory indices were low in all age groups: median PMA values ranged from 4.9 to 6.4%, and bleeding scores were 0. No statistically significant differences were found in PMA or bleeding indices. Degenerative changes showed an age-related trend. Gingival recession increased significantly with age (p = 0.011). Clinical attachment loss rose across groups, reaching a median of 6.50 mm in individuals aged 60–75 years (p = 0.014). Probing depth did not differ significantly between groups. Oral hygiene was satisfactory, with no significant differences in the Silness–Löe and Stallard indices. Conclusions. Women nuns exhibit low levels of inflammatory periodontal changes and moderate age-related recession-type alterations. Stable oral hygiene suggests a favorable periodontal profile and a possible protective effect of lifestyle factors.

Інтенсивність каріозного процесу, функціональні показники ротової рідини та соматична патологія у жінок-монахинь різного віку

2026-01-01T00:00:00Z

Інтенсивність каріозного процесу, функціональні показники ротової рідини та соматична патологія у жінок-монахинь різного віку Бабеня, Г. О.; Дєньга, О. В.; Babenia, H. O.; Dienha, O. V. Інтенсивність каріозного процесу у дорослого населення визначається поєднанням вікових, поведінкових, біологічних та соціальних чинників. Жінки-монахині є соціально та поведінково однорідною групою, що дозволяє мінімізувати вплив зовнішніх факторів і об’єктивно проаналізувати вікові особливості стоматологічного здоров’я. Дослідження функціональних характеристик ротової рідини та соматичного статусу цієї когорти дозволяє уточнити роль локальних і системних факторів у формуванні каріозного процесу. Мета дослідження – визначити інтенсивність каріозного процесу та його вікові особливості у жінок-монахинь, а також оцінити зв’язок інтегрального індексу КПВ із швидкістю базальної салівації, типом мікрокристалізації слини та профілем соматичної патології. Матеріали та методи. Обстежено 29 жінок-монахинь віком 25–75 років, яких поділено на три вікові групи за рекомендаціями ВООЗ: 25–44 років (n = 15), 45–59 років (n = 10), 60–75 років (n = 4). Інтенсивність каріозного процесу визначали за індексом КПВ із реєстрацією компонентів К, П, В. Швидкість базальної салівації оцінювали за методом непримусового слиновиділення; ремінералізуючий потенціал слини — за тестом мікрокристалізації з морфологічною класифікацією типів (ІІА, ІІБ, ІІВ, ІІІА, ІІІБ). Соматичну патологію визначали шляхом структурованого опитування. Для статистичних порівнянь застосовано ANOVA або критерій Крускала–Уолліса; кореляції оцінювали за Спірменом (p < 0,05). Результати дослідження. Виявлено чітку вікову тенденцію до зростання інтенсивності карієсу: середні значення індексу КПВ збільшувалися від 17,0 ± 3,9 у групі 25–44 років до 28,8 ± 3,8 у групі 60–75 років (p < 0,01). Основний внесок у вікові відмінності забезпечував компонент «В» (видалені зуби), тоді як активний карієс («К») залишався низьким у всіх групах. Усі монахині мали високі показники компонента «П», що свідчить про санований характер стоматологічного статусу. Показники швидкості базальної салівації та типи мікрокристалізації слини не мали достовірного зв’язку з рівнем КПВ (p > 0,2). Серед соматичної патології переважали ендокринні (37,9 %), серцево-судинні (34,5 %) та опорно-рухові розлади (31,0 %), однак вид соматичної патології не асоціювався з інтенсивністю карієсу (p = 0,96). Висновки. У жінок-монахинь встановлено виражене вікове зростання інтенсивності каріозного процесу, обумовлене переважно накопиченням видалених зубів. Функціональні властивості ротової рідини (швидкість салівації та мікрокристалізація) та наявність соматичної патології не впливали на рівень КПВ. Досліджувана когорта є соціально однорідною, що робить отримані дані цінними для вивчення вікових закономірностей стоматологічного здоров’я та формування профілактичних стратегій.; The intensity of dental caries in adults is determined by a combination of age-related, behavioral, biological and social factors. Women living in monastic communities represent a socially and behaviorally homogeneous group, which minimizes external influences and allows for an objective assessment of age-related patterns of oral health. The study of salivary functional characteristics and systemic health conditions in this cohort provides an opportunity to clarify the role of local and systemic determinants in caries development. The aim of the study was to assess the intensity of dental caries and its age-related features in women-nuns, and to evaluate the relationship of the DMFT index with basal salivation rate, saliva microcrystallization patterns, and somatic comorbidities. Materials and methods. Twenty-nine women-nuns aged 25–75 years were examined and stratified into three age groups (25–44 years, n = 15; 45–59 years, n = 10; 60–75 years, n = 4). Caries intensity was assessed using the DMFT index (D – decayed, M – missing, F – filled teeth). Basal salivation rate was measured using the unstimulated saliva collection method over 5 minutes; the remineralizing potential of saliva was evaluated using the microcrystallization test with morphological classification (types IIA, IIB, IIC, IIIA, IIIB). Somatic pathology was determined by structured interviewing. Statistical analysis included ANOVA or Kruskal–Wallis tests for group comparisons and Spearman correlation for assessing associations (p < 0.05). Results. A clear age-related increase in caries intensity was observed: mean DMFT values rose from 17.0 ± 3.9 in the 25–44 age group to 28.8 ± 3.8 in women aged 60–75 years (p < 0.01). The main contributor to between-group differences was the “M” component (missing teeth), whereas active caries (“D”) remained low across all groups. All participants demonstrated high values of the “F” component, indicating a generally treated dental status. Basal salivation rate and saliva microcrystallization types showed no significant association with DMFT values (p > 0.2). Endocrine (37.9 %), cardiovascular (34.5 %) and musculoskeletal disorders (31.0 %) were the most common systemic conditions, but none were associated with DMFT level (p = 0.96). Conclusions. Women-nuns demonstrated a pronounced age-related increase in dental caries intensity, mainly due to cumulative tooth loss. Salivary functional characteristics (basal salivation and microcrystallization) and somatic comorbidities did not influence caries intensity. The social homogeneity of this cohort makes the findings valuable for understanding age-related patterns of oral health and for developing targeted preventive strategies.

Study of a marker of microbial contamination – urease activity in the oral fluid of patients following surgical intervention for tumour removal and chemotherapy against the backdrop of a therapeutic and preventive complex

2026-01-01T00:00:00Z

Study of a marker of microbial contamination – urease activity in the oral fluid of patients following surgical intervention for tumour removal and chemotherapy against the backdrop of a therapeutic and preventive complex Guliuk, S. A.; Dienga, A. E.; Skulska, S. V.; Rachynskyi, S. V.; Maslov, O. V.; Maslov, V. O.; Levina, O. O.; Гулюк, С. А.; Дєньга, А. Е.; Скульська, С. В.; Рачинський, С. В.; Маслов, О. В.; Маслов, В. О.; Левіна, О. О. The study was devoted to the evaluation of the effect of a therapeutic complex of drugs on the marker of microbial contamination in the oral cavity – urease activity in the oral fluid of patients after surgical removal of tumors and chemotherapy. Thirty-five adults (25–55 years) were enrolled: a healthy control cohort, a comparison group receiving only standard oncologic care, and a main group receiving standard care plus the therapeutic and preventive complex. Non-stimulated whole saliva was collected at baseline and at 1, 3, 6, and 12 months post-surgery. Urease activity was quantified. Results were analysed with Student’s t-test (p<0.01). The obtained findings indicate that adjunctive administration of the proposed therapeutic-prophylactic complex effectively reduces bacterial contamination of the oral cavity in patients with head and neck cancer after surgery and chemotherapy, thereby supporting the protective potential of this regimen in the correction of therapy-associated oral dysbiosis.; Дослідження було присвячене оцінці впливу терапевтичного комплексу препаратів на показник мікробного забруднення порожнини рота – активність уреази в ротовій рідині пацієнтів після хірургічного видалення пухлин та хіміотерапії. До дослідження було залучено 35 дорослих осіб (віком 25–55 років): контрольну групу здорових осіб, групу порівняння, яка отримувала лише стандартну онкологічну допомогу, та основну групу, яка отримувала стандартну допомогу разом із терапевтичним і профілактичним комплексом. Нестимульовану цільну слину збирали на початку дослідження та через 1, 3, 6 і 12 місяців після операції. Визначали активність уреази. Результати аналізували за допомогою t-критерію Стьюдента (p<0,01). Отримані дані свідчать про те, що додаткове застосування запропонованого терапевтичнопрофілактичного комплексу ефективно знижує бактеріальну контамінацію ротової порожнини у пацієнтів з раком голови та шиї після хірургічного втручання та хіміотерапії, що підтверджує захисний потенціал цього режиму в корекції асоційованої з терапією дисбіозу ротової порожнини.

Effect of therapeutic and preventive complex on the state of femoral bones and lumbar vertebrae of rats under cariesogenic diet and alimentary deficiency of vitamin D against the background of destruction of bone tissue of the jaw ep

2026-01-01T00:00:00Z

Effect of therapeutic and preventive complex on the state of femoral bones and lumbar vertebrae of rats under cariesogenic diet and alimentary deficiency of vitamin D against the background of destruction of bone tissue of the jaw ep Horokhivska, Y. V.; Hurtova, Y. M.; Dienha, O. V.; Baleha, M. I.; Novikova, Zh. O.; Demianchuk, Yu. V.; Shnaider, D. S.; Горохівська, Ю. В.; Гуртова, Я. М.; Дєньга, О. В.; Балега, М. І.; Новікова, Ж. О.; Дем’янчук, Ю. В.; Шнайдер, Д. С. Дослідження присвячене оцінці впливу терапевтичного комплексу препаратів на показники мінерального обміну – концентрацію кальцію та неорганічного фосфору в ротовій рідині пацієнтів з хронічним генералізованим пародонтитом на тлі остеопенії та остеопорозу. Тридцять п'ять дорослих (віком 25–55 років) були розподілені на три групи: інтактну здорову контрольну групу, групу порівняння, яка отримувала механічну та фармакологічну пародонтальну терапію відповідно до клінічних настанов, та основну групу, яка отримувала ту саму стандартну терапію, доповнену лікувальнопрофілактичним комплексом. Результати досліджень свідчать про те, що запропонований терапевтичний комплекс препаратів чинить виражений мінералізуючий ефект та покращує біохімічні показники ротової рідини у пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом, що супроводжується остеопенією та остеопорозом.; The study devoted to evaluation the effect of a therapeutic complex of drugs on indicators of mineral metabolism – calcium and inorganic phosphorus concentrations in the oral fluid of patients with chronic generalized periodontitis against a background of osteopenia and osteoporosis. Thirty-five adults (25–55 years) were allocated to three cohorts: an intact healthy control group, a comparison group receiving guideline-based mechanical and pharmacological periodontal therapy, and a main group receiving the same standard therapy supplemented with the therapeutic-prophylactic complex. Findings indicate that the proposed therapeutic complex of drugs exerts a pronounced mineralizing effect and improves the biochemical characteristics of oral fluid in patients with chronic generalized periodontitis associated with osteopenia and osteoporosis.