Кафедра симуляційних медичних технологій

Ефективність симуляційних методів навчання студентів та лікарів-інтернів під час пандемії COVID-19

2021-01-01T00:00:00Z

Ефективність симуляційних методів навчання студентів та лікарів-інтернів під час пандемії COVID-19 Єгоренко, О. С.; Первак, М. П.; Онищенко, В. І.; Караконстантин, Д. Ф. Пандемія COVID-19 змусила змінити звичний уклад життя у найрізноманітніших його сферах. Ці зміни вплинули й на організацію освітнього процесу як на додипломному, так і на післядипломному рівнях. В ОНМедУ на циклі «Симуляційної медицини» у 2020–2021 н.р. дистанційне навчання студентів 6 курсу та лікарів-інтернів різних спеціальностей проводилось за допомогою платформи Microsoft Teams. Мета дослідження. Визначити ефективність симуляційних методів навчання в офлайн режимі в порівнянні з онлайн навчанням під час пандемії COVID-19 для оволодіння практичними навичками як компетенціями ОСКІ (Об’єктивний структурований клінічний іспит) студентами 6 курсу медичного факультету та лікарями-інтернами різних спеціальностей.

Правові виміри використання ШІ в сфері охорони здоров'я

2025-01-01T00:00:00Z

Правові виміри використання ШІ в сфері охорони здоров'я Рогачевський, О. П.; Прокопчук, Ю. В.; Вальда, О. В.; Гладчук, В. І.; Лунько, С. Г.; Rogachevskyi, O.; Prokopchuk, Yu.; Valda, O.; Gladchuk, V.; Lunko, S. В статті проаналізовано правові виміри використання штучного інтелекту у сфері охорони здоров’я та визначено ключові прогалини, що стримують формування ефективної нормативно-правової моделі застосування ШІ у сфері охорони здоров’я в Україні. Методи дослідження ґрунтуються на системному, порівняльно-правовому та формально-юридичному аналізі, що дозволило зіставити міжнародні та національні підходи до регулювання медичних ШІ-систем, а також оцінити їх відповідність принципам безпеки, прозорості та захисту прав людини. Виявлено недостатність чинної нормативної бази, нечіткість процедури визначення відповідальності за помилки ШІ, відсутність правового статусу розробників і користувачів систем штучного інтелекту, а також нерегламентованість договірних відносин у сфері персоналізованої медицини. Показано, що міжнародні моделі регулювання орієнтовані на ризик-орієнтований підхід та підвищені вимоги до безпеки високоризикових систем, що має бути враховано під час адаптації українського законодавства. У висновках визначено, що використання штучного інтелекту в охороні здоров’я створює значні правові виклики, які нині не охоплені чинним нормативним регулюванням. Попри високий потенціал ШІ для підвищення якості медичних послуг, відсутність цілісної правової моделі, чітких стандартів безпеки та механізмів відповідальності формує суттєві ризики для пацієнтів і медичних закладів. У сфері охорони здоров’я відповідальне застосування ШІ неможливе без прозорого контролю роботи алгоритмів та гарантій дотримання прав людини. Невизначеність правового статусу суб’єктів, залучених до створення та використання ШІ, а також відсутність нормативних стандартів щодо договорів, якості, страхування та розподілу ризиків створюють істотні прогалини у правовому регулюванні. Подальші дослідження мають бути спрямовані на уточнення правового статусу суб’єктів, залучених до застосування ШІ у медицині, та формування етичних і правових рамок у сфері охорони здоров’я.; The article analyzes the legal dimensions of using artificial intelligence in the field of healthcare and identifies key gaps that hinder the development of an effective regulatory framework for the application of AI in medical practicein Ukraine. The research methods are based on systemic, comparative-legal and formal-legal analysis, which made it possible to compare international and national approaches to regulating medical AI systems and to assess their compliance with the principles of safety, transparency and the protection of human rights.The study reveals the insufficiency of the current regulatory framework, the lack of clear procedures for determining liability for AI-related errors, the absence of a defined legal status for developers and users of AI systems, as well as the unregulated nature of contractual relations in personalized medicine. It is demonstrated that international regulatory models rely on a risk-based approach and impose heightened safety requirements for high-risk systems, which should be taken into account when adapting Ukrainian legislation.The conclusions emphasize that the use of artificial intelligence in healthcare generates significant legal challenges that are not yet adequately addressed by existing regulations. Despite the considerable potential of AI to improve the quality of medicalservices, the absence of a coherent legal model, comprehensive safety standards and liability mechanisms creates substantial risks for both patients and healthcare institutions. Responsible use of AI in healthcare is impossible without transparent algorithmic oversight and guarantees of human rights protection. The uncertainlegal status of actors involved in the development and implementation of AI, together with the lack of norms governing contracts, quality standards, insurance and risk allocation, results in critical regulatory gaps. Further research should focus on clarifying the legal status of stakeholders involved in medical AI and on developing ethical and legal frameworks tailored to the healthcare sector.

Алгоритм xABCDE в медицині невідкладних станів: міжнародний досвід, адаптація для України та симуляційне навчання

2026-01-01T00:00:00Z

Алгоритм xABCDE в медицині невідкладних станів: міжнародний досвід, адаптація для України та симуляційне навчання Єгоренко, О. С.; Рогачевський, О. П.; Первак, М. П.; Лунько, С. Г.; Вальда, О. В.; Yehorenko, O. S.; Rohachevskyi, O. P.; Pervak, M. P.; Lunko, S. H.; Valda, O. V. Глобальний стандарт первинної оцінки пацієнтів із травмою зазнав фундаментальних змін під впливом доказової військової медицини. Алгоритм xABCDE («спочатку кровотеча»), заснований на протоколах MARCH та TCCC, офіційно інтегровано в 11-ту редакцію настанов ATLS (2025). В Україні повномасштабна війна фактично стерла межі між військовою та цивільною травмою, оскільки мирне населення регулярно зазнає мінно-вибухових та осколкових поранень. Проте значна частина чинних цивільних протоколів України залишається заснованою на застарілому алгоритмі ABCDE, у якому дихальні шляхи є першим пріоритетом, що створює ризик превентивної смертності від кровотеч. Мета: провести порівняльний аналіз цивільного підходу ABCDE та сучасного стандарту xABCDE, враховуючи міжнародний досвід та реалії війни в Україні, для розробки рекомендацій щодо уніфікації протоколів та їх впровадження в систему симуляційного навчання. Матеріали та методи. Робота базується на систематичному аналізі літератури. Пошук джерел здійснювали у наукометричних базах Scopus, Web of Science, MedLine (PubMed), The Cochrane Library та Google Scholar за період до 2025 року включно. Окремо опрацьовано офіційні настанови American College of Surgeons, AHA, Resuscitation Council UK та накази МОЗ України. Критеріями включення були систематичні огляди, метааналізи та оригінальні дослідження щодо модифікації алгоритмів життєзабезпечення при травмі. Результати. Проведений аналіз підтвердив глобальний перехід до парадигми xABCDE (eXsanguinating hemorrhage first). У результаті дослідження встановлено, що в умовах сучасних конфліктів понад 50 % превентивних смертей, спричинені саме масивною зовнішньою кровотечею, яка призводить до летальних наслідків швидше, ніж обструкція дихальних шляхів. Більш того, вивчення структури травматизму в Україні продемонструвало, що цивільні пацієнти внаслідок ракетних ударів отримують поранення, ідентичні бойовим, серед яких домінують ураження кінцівок. Відповідно, застаріла пріоритезація A-B-C призводить до затримки критичних маніпуляцій, як-от накладання турнікета. Аналіз нормативної бази виявив методологічний розрив: військові протоколи та правила домедичної допомоги в Україні вже орієнтовані на зупинку кровотечі, тоді як ключовий цивільний протокол «Політравма» (наказ № 34) все ще зберігає стару послідовність. У результаті роботи обґрунтовано, що симуляційне навчання є найбільш ефективною методикою для деконструкції застарілих навичок медичного персоналу. Зокрема, розроблена структура модульного курсу дозволяє медикам відпрацювати крок «x» до автоматизму, що може значно скорочувати час до зупинки кровотечі. Таким чином, перехід на xABCDE є не лише медичним, а й стратегічним кроком для зниження рівня летальності при травмах в Україні. Висновки. Дослідження довело необхідність негайної стандартизації алгоритму xABCDE як єдиного протоколу первинного огляду в Україні для всіх категорій пацієнтів. Симуляційне навчання визначено як ключовий інструмент для швидкої імплементації цих змін.; The global standard for primary assessment of trauma patients has undergone fundamental changes under the influence of evidence-based military medicine. The xABCDE approach (“hemorrhage first”) based on the MARCH and TCCC protocols, has been officially integrated into the 11th edition of the ATLS guidelines (2025). In Ukraine, the full-scale war has effectively blurred the distinction between military and civilian trauma, as civilians frequently sustain blast and shrapnel injuries. Despite this, many Ukrainian civilian protocols still adhere to the outdated ABCDE model in which the airway is the first priority, creating a risk of preventable mortality from bleeding. This study aims to conduct a comparative analysis of civilian ABCDE and the modern xABCDE schemes, taking into account international experience and the realities of the war in Ukraine, to develop recommendations for the unification of protocols and their implementation in the simulation-based training system. Materials and methods. This study employed a systematic literature review methodology. The search encompassed databases such as Scopus, Web of Science, MEDLINE (PubMed), The Cochrane Library, and Google Scholar for publications up to 2025. Additionally, the analysis included official guidelines from the American College of Surgeons, American Heart Association, Resuscitation Council UK, and the Ministry of Health of Ukraine. Inclusion criteria focused on systematic reviews, meta-analyses, and original clinical trials regarding trauma algorithm modifications. Results. The analysis confirmed a global paradigm shift toward the xABCDE (eXsanguinating hemorrhage first) sequence. Consequently, the study identified that under modern conflicts, over 50 % of preventable trauma deaths result from massive external bleeding, which kills faster than airway obstruction. Moreover, data from Ukraine demonstrated that civilian injury patterns following missile strikes mirror combat trauma, characterized by a predominance of extremity injuries. As a result, the traditional A-B-C prioritization leads to fatal delays in life-saving maneuvers like tourniquet application. The critical appraisal of the Ukrainian regulatory framework revealed a significant gap: while military and first-aid rules prioritize hemorrhage control, the primary civilian “Polytrauma” protocol (Order No. 34) remains airway-oriented. Furthermore, the study established that simulation-based training provides the most effective methodology for deconstructing ingrained medical habits. For example, the proposed modular simulation curriculum allows healthcare providers to automate the “x” step under high-stress conditions, which can significantly reduce the time to stop bleeding. In summary, the transition to xABCDE is not only a medical, but also a strategic step to reduce the mortality rate in trauma in Ukraine. Conclusions. The study demonstrated the urgent need to standardize the xABCDE algorithm as the single primary assessment protocol in Ukraine for all trauma categories. Moreover, simulation training serves as the crucial tool for the rapid implementation of these changes.

Impact of lesion size and localization on symptom severity in intestinal endometriosis

2026-01-01T00:00:00Z

Impact of lesion size and localization on symptom severity in intestinal endometriosis Ocheretna, Yu.; Rozhkovska, N.; Kozhakov, V.; Gladchuk, V.; Shytova, H.; Petrovskiy, Yu.; Gladchuk, I.; Harald Krentel Intestinal endometriosis (IE) often presents with dyschezia, gastrointestinal (GI) dysfunction, dyspareunia, and dysmenorrhea. The impact of lesion localization and size on the severity of symptoms remains insufficiently studied, complicating preoperative diagnosis, treatment planning, and surgical excision. The aim is to assess preoperative symptoms in women with intestinal endometriosis and to evaluate the impact of lesion localization and size according to the #Enzian classification on the severity of pain and GI symptoms. Methods: A retrospective analysis of medical records was conducted for 135 patients with laparoscopically confirmed intestinal endometriosis (IE) at the Multidisciplinary Medical Center of Odesa National Medical University. Lesion localization and size were classified intraoperatively according to the #Enzian classification in a surgically treated cohort of women. The presence and severity of pain (dysmenorrhea, dyspareunia, dyschezia) and gastrointestinal symptoms (constipation, diarrhea, abdominal pain, bloating, nausea, fecal incontinence, hematochezia) were analyzed. Results: Pain and/or gastrointestinal symptoms were present in 121 patients (89.6%), while 14 patients (10.4%) did not report such symptoms. Large rectal nodules (#Enzian C3) were associated with higher severity of dyschezia, hematochezia, and abdominal pain compared with smaller lesions (#Enzian C1–C2) (p < 0.001). Hematochezia was observed only in patients with #Enzian compartment C (C2, C3) involvement. Patients with additional bowel lesions (#Enzian FI) were associated with a higher risk of bloating compared with rectal lesions alone. Combined lesions (#Enzian C and FI) are also associated with more severe hematochezia compared with #Enzian C/#Enzian FI alone (p = 0.002) and dyschezia compared with #Enzian FI alone (p = 0.03). #Enzian FI lesion size did not influence these results significantly but the analysis was likely underpowered for FI size effects. Conclusion: Large rectal lesions (#Enzian C3) are associated with more severe dyschezia, abdominal pain, and hematochezia. The presence of additional intestinal lesions (#Enzian FI) is associated with increased severity of hematochezia and the risk of bloating.

Особливості періоду постнападової депресії у кіндлінгових щурів на тлі транскраніального застосування низькоінтенсивного пульсуючого ультразвуку

2026-01-01T00:00:00Z

Особливості періоду постнападової депресії у кіндлінгових щурів на тлі транскраніального застосування низькоінтенсивного пульсуючого ультразвуку Первак, М. П.; Pervak, M. Епілепсія супроводжується не лише судомними нападами, а й виразними коморбідними порушеннями, зокрема проявами післянападової депресії. Дослідження поведінкових та рефлекторних коморбідних порушень у щурів із хронічним епілептичним синдромом є важливою науково-практичною проблемою. Постнападова депресія являє собою механізм припинення судом, в основі якого лежить активація ендогенних протиепілептичних механізмів мозку (зокрема опіатергічної системи). Застосування неінвазивних методів нейромодуляції, таких як низькоінтенсивний пульсуючий ультразвук (LIPUS), є перспективним напрямком для вивчення механізмів коригуючого впливу на функціональну активність головного мозку та зменшення коморбідних розладів. Мета дослідження. Встановити вплив транскраніального неінвазивного одно- та п’ятикратного застосування LIPUS на прояви післянападового депресивного синдрому у щурів із фармакологічним кіндлінгом. Матеріал і методи. Дослідження проведено на 42 статевозрілих щурах лінії Вістар. Хронічний епілептичний синдром формували шляхом щоденного внутрішньочеревинного введення пентиленететразолу (ПТЗ) у дозі 35,0 мг/кг протягом 21 доби. Тварин розподілили на групи інтактного контролю та кіндлінгових щурів, яким застосовували хибний вплив або дійсні сеанси LIPUS (1 або 5 сеансів). Параметри LIPUS: частота 1,5 МГц, інтенсивність 30 мВт/см2, тривалість 20 хв на тім’яно-потиличну зону. Досліджували координаційні реакції (тест підняття за хвіст, утримання на горизонтальному дроті), м’язовий тонус та больову чутливість. Результати. У кіндлінгових щурів виявлено порушення координації та м’язового тонусу: зниження часу утримання на горизонтальному дроті на 55,7‑61,9% порівняно з інтактними щурами (P<0,001), підвищений тонус м’язів хвоста (у 85,7% тварин), а також поява екзофтальму та зведеного положення кінцівок. Транскраніальний вплив LIPUS ефективно коригував ці порушення. П’ятикратне застосування LIPUS достовірно збільшувало тривалість утримання на горизонтальному дроті на 50,6% порівняно з групою кіндлінгових щурів із хибними впливами (P<0,02). Крім того, курсовий вплив ультразвуку відновлював нормальне відведене положення кінцівок, усував екзофтальм та знижував патологічний гіпертонус м’язів хвоста. Водночас вплив LIPUS не змінював зниженої больової чутливості у відповідь на механічне подразнення, що вказує на специфічність його модулюючої дії. Висновки. Неінвазивний транскраніальний вплив LIPUS (особливо курсове п’ятикратне застосування) є перспективним засобом усунення коморбідних рухових, позних та координаційних розладів у післянападовому періоді при хронічному епілептичному синдромі.; Epilepsy is accompanied not only by convulsive seizures but also by pronounced comorbid behavioral and neurological disorders, particularly post-seizure depression. Investigating these comorbid reflex and motor impairments in rats with chronic epileptic syndrome represents a significant scientific and practical challenge. Post-seizure depression acts as a mechanism for seizure termination, fundamentally driven by the activation of the brain’s endogenous antiepileptic networks, including the opiatergic system. The application of noninvasive neuromodulation techniques, such as low-intensity pulsed ultrasound (LIPUS), provides a promising approach for exploring the mechanisms of corrective influence on the functional activity of the brain and mitigating these comorbid disorders. Aim. To investigate the effects of single and repeated (five sessions) transcranial non-invasive LIPUS application on the manifestations of post-seizure depressive syndrome, including reflex, coordination, and postural impairments, in rats with pharmacological kindling. Material and methods. The experiment was conducted on 42 adult male Wistar rats. Chronic epileptic syndrome was induced by daily intraperitoneal injections of pentylenetetrazol (PTZ) at a dose of 35.0 mg/kg for 21 days. The animals were divided into intact control groups and kindled groups receiving either sham stimulation or transcranial LIPUS application (1 or 5 sessions). LIPUS parameters included a frequency of 1.5 MHz, an intensity of 30 mW/cm2, and a 20‑minute session targeting the parieto-occipital zone. Post-seizure motor coordination, muscle tone, and pain sensitivity were assessed. Results. PTZ-kindled rats exhibited severe coordination and muscle tone impairments: a 55.7‑61.9% reduction in the hanging time on the horizontal wire compared to intact controls (P<0.001), elevated tail muscle tone (in 85.7% of animals), exophthalmos, and adducted limb posture. Transcranial LIPUS application effectively corrected these deficits. Afive-session LIPUS course significantly increased the horizontal wire hanging time by 50.6% compared to the kindled sham group (P<0.02). Furthermore, the repeated ultrasound treatment restored normal abducted limb posture, eliminated exophthalmos, and reduced pathological tail muscle hypertonia. However, LIPUS did not alter the diminished pain sensitivity in response to mechanical stimulation, indicating the specificity of its neuromodulatory effects. Conclusions. Non-invasive transcranial LIPUS application, particularly when administered as a five-session course, is a promising therapeutic strategy for alleviating comorbid motor, postural, and coordination disorders during the post-seizure period in chronic epileptic syndrome.

Особливості плавальної поведінки щурів із хронічним епілептичним синдромом на тлі транскраніального застосування низькоінтенсивного пульсуючого ультразвуку

2026-01-01T00:00:00Z

Особливості плавальної поведінки щурів із хронічним епілептичним синдромом на тлі транскраніального застосування низькоінтенсивного пульсуючого ультразвуку Первак, М. П.; Pervak, M. P. Метою роботи є дослідження транскраніального впливу LIPUS на показники активного та пасивного плавання щурів із пентиленететразол (ПТЗ)-індукованим кіндлінгом. Дослідження виконали на 42 статевозрілих щурах лінії Вістар. Хронічний епілептичний синдром відтворювали методом ПТЗ-індукованого кіндлінгу (35,0 мг/кг, в/очер, протягом 21 доби). Тварин розподілили на групи: інтактні, кіндлінгові з хибним впливом та кіндлінгові з транскраніальним застосуванням LIPUS (1 та 5 сеансів). Параметри LIPUS: частота 1,5 МГц, інтенсивність 30 мВт/см², тривалість сеансу 20 хв. Плавальний тест проводили із визначенням активно- та пасивно-адаптивних плавальних елементів. Статистичну обробку проводили із застосуванням метода Kruskal Wallis та post-hoc Dunn - тесту. 42,9% - 57,1% щурів із ПТЗ-індукованим кіндлінгом демонстрували менше трьох пасивно-адаптивних форм плавання, що було менше, ніж в контролі з хибними впливами LIPUS (P<0,02). Здатність до покидання басейну була нижчою порівняно з контролем - 57,1% щурів виходили з басейну лише після контакту із мотузкою чотирма кінцівками (P<0,05). На тлі п’яти сеансів LIPUS кіндлінгові щури демонстрували від чотирьох до п’яти форм плавання, що перевищувало показники в контролі (P<0, 01). Половина всіх експериментальних тварин здійснювала вихід з басейну при візуальному контакті або контакті кінчиком морди з мотузкою LIPUS (P<0,05). Вплив LIPUS забезпечує відновлення плавальної поведінки щурів із хронічним епілептичним синдромом, а саме - збільшує число рухових програм за показником варіабельності плавання, а також здатність щурів до перемикання на активно-адаптивну поведінку уникнення з басейну.; The purpose of the study is to investigate the transcranial effects of LIPUS on the indices of active and passive swimming behavior in rats using the pentylenetetrazol (PTZ)-induced kindling model. The study was conducted on 42 adult male Wistar rats. Chronic epileptic syndrome was induced via the PTZ-kindling method (35.0 mg/kg, intraperitoneally, over 21 days). The animals were divided into intact, kindling with sham stimulation, and kindling with transcranial LIPUS application (1 and 5 sessions) groups. LIPUS parameters were: frequency 1.5 MHz, intensity 30 mW/cm², and a session duration of 20 minutes. A forced swimming test was performed to assess active and passive-adaptive swimming elements and the variability of motor programs. Statistical analysis was carried out using the Kruskal-Wallis test followed by Dunn’s post-hoc test. The data revealed that 42.9% to 57.1% of rats with PTZinduced kindling demonstrated fewer than three passive-adaptive forms of swimming, which was significantly less than in the sham-exposed control group (P<0.02). The ability to escape the pool was markedly reduced; 57.1% of the kindled rats exited the pool only after all four limbs made contact with the escape rope (P<0.05). Following a course of five LIPUS sessions, kindled rats demonstrated between four and five different swimming forms, significantly exceeding the parameters of the control group (P<0.01). Furthermore, half of all experimental animals in the treated group successfully escaped the pool either upon visual contact or simple snout contact with the rope (P<0.05). Transcranial application of LIPUS effectively restores the swimming behavior of rats with chronic epileptic syndrome. Specifically, it increases the number of programmed motor sequences–as indicated by the swimming variability index–and restores the animals' ability to switch to active-adaptive escape behavior.

Pentylenetetrazol (PTZ)-induced chronic epileptic syndrome as a model for lipid metabolism impairment and steatohepatitis

2025-01-01T00:00:00Z

Pentylenetetrazol (PTZ)-induced chronic epileptic syndrome as a model for lipid metabolism impairment and steatohepatitis Pervak, M. P.; Первак, М. П. The pathogenesis of chronic epilepsy is associated with the impairment of lipid metabolism and affects the liver. The study aimed at investigating the serum lipid profile and liver histomorphology in a rat model of PTZ-induced kindling following the administration of rapamycin and pioglitazone. Material and methods. Kindling was induced by repeated PTZ administration for three weeks; pioglitazone and rapamycin were administered during the last ten days. Total cholesterol, triglycerides, HDL and LDL levels were measured colorimetrically. Results and discussion. PTZ kindling caused dyslipidemia (elevated cholesterol, triglycerides, LDL; lowered HDL) and histological signs of steatohepatitis, including activated Kupffer cells. Combined treatment with pioglitazone and rapamycin was most effective in correcting the lipid profile and reducing heightened levels of cholesterol. The combination's effect on cholesterol reduction significantly exceeded that of either drug administered separately (by 14.8% and 22.5%, respectively). Compared to untreated kindled animals, the combined therapy reduced triglycerides by 18.7% and LDL by 18.1%, while increasing HDL levels by 39.1%. While the density of Kupffer cells exceeded that of the control group by 24.5% it was diminished by 20.3% compared with kindled animals after treatment with rapamycin and pioglitazone. Conclusion. Fully developed PTZ kindling in rats leads to dyslipidemia and histological signs of steatohepatitis. Combined treatment with pioglitazone and rapamycin effectively prevented these disturbances while retarding seizure development, suggesting the model's relevance for studying the pathogenesis of steatohepatitis and metabolic syndrome.; Метою дослідження було вивчення вмісту ліпідів та гістоморфологічних характеристик печінки щурів на моделі пентиленететразол(ПТЗ)-індукованого кіндлінгу за умов застосування рапаміцину та піоглітазону. Встановлено, що розвинений ПТЗ-провокований судомний синдром супроводжується дисліпідемією: зростанням вмісту холестерину, тригліцеридів, ЛПНЩ та зниженням рівня ЛПВЩ у сироватці крові. Гістоморфологічно виявлено активацію клітин Купфера та накопичення мікровезикул у цитоплазмі гепатоцитів, що є свідченням розвитку стеатогепатиту. Застосування піоглітазону та рапаміцину попереджало розвиток розладів ліпідного обміну та гістоморфологічних порушень у печінці. Ці ефекти супроводжувалися гальмуванням динаміки формування розвинених кіндлінгових проявів.

Морфофункціональний стан тканин печінки, мозку та серця за умов формування хронічного епілептичного синдрому і застосування рапаміцину з піоглітазоном

2025-01-01T00:00:00Z

Морфофункціональний стан тканин печінки, мозку та серця за умов формування хронічного епілептичного синдрому і застосування рапаміцину з піоглітазоном Первак, М. П.; Pervak, M. Хронічний епілептичний синдром є складним патологічним станом, що супроводжується не лише судомними нападами, але й системними метаболічними та морфологічними змінами в організмі. Важливими є дослідження системних змін з боку печінки, міокарда та головного мозку в патогенезі цього синдрому задля патогенетичного обґрунтування нових методів фармакологічної корекції. Ми приділили особливу увагу коморбідним станам, поді-бним до метаболічного синдрому, та пошуку ефективних шляхів їх усунення за допомогою комбінованої терапії. Мета дослідження полягала у вивченні показників оксидативного стресу, ферментативної активності (аміно-трансфераз та лужної фосфатази), а також гістоморфологічних характеристик печінкової тканини та міо-карда у щурів на моделі пентиленететразолового (ПТЗ) кіндлінгу та оцінці ефективності сумісного застосуван-ня рапаміцину та піоглітазону. Експериментальне дослідження проведено на 38 статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар. Кіндлінг відтво-рювали за допомогою тритижневого внутрішньоочеревинного введення ПТЗ у дозі 35,0 мг/кг. Терапевтичне вве-дення рапаміцину (1,0 мг/кг) та піоглітазону (50,0 мг/кг) здійснювали протягом останніх 10 діб формування кіндлінгу. Оцінювали рівень малонового діальдегіду (МДА), активність супероксиддисмутази (СОД), аланін- та аспартатамінотрансфераз (АЛТ, АСТ), лужної фосфатази, рівень глюкози та проводили гістологічний аналіз тканин. Встановлено, що у щурів із сформованим кіндлінг-синдромом спостерігається системний оксидативний стрес: зростання вмісту МДА в тканині печінки на 38,4% та в головному мозку на 41,6% (р < 0,05), а також зниження активності СОД на 47,6% та 48,0% відповідно. Біохімічний аналіз крові показав підвищення актив-ності АСТ на 42,4%, АЛТ на 40,8% та лужної фосфатази на 33,0% (р < 0,05) порівняно з контролем. У тесті толерантності до глюкози виявлено гіперглікемію (підвищення на 34,9% на 90-й хвилині). Гістоморфологічно у печінці виявлено порушення балкової структури, появу двоядерних гепатоцитів, перивенулярний фіброз та інфільтрацію мононуклеарами. У міокарді зареєстровано мікрокрововиливи та потовщення кардіоміоцитів на 32,9% (р < 0,001). Комбіноване застосування рапаміцину та піоглітазону ефективно попереджало розвиток зазначених функціональних та морфологічних порушень, демонструючи синергічний ефект. Отримані результати свідчать про наявність виразних системних порушень функціонування печінки, міо-карда та мозку за умов ПТЗ-індукованого кіндлінгу. Сумісне застосування рапаміцину та піоглітазону виявляє виражений гепато-, нейро- та кардіопротекторний вплив, що обґрунтовує доцільність подальшого вивчення цієї комбінації.; Chronic epileptic syndrome represents a complex pathological condition accompanied not only by seizures but also by systemic metabolic and morphological alterations within the organism. Research into systemic changes in the liver, myocardium, and brain during the pathogenesis of this syndrome is crucial for the pathogenetic development of novel pharmacological correction methods. Particular attention is paid to comorbid conditions resembling metabolic syndrome and the search for effective ways to alleviate them through combination therapy. The aim of the study was to investigate the markers of oxidative stress, enzymatic activity of aminotransferases and alkaline phosphatase, as well as the histomorphological characteristics of liver tissue and myocardium in rats using a pentylenetetrazol (PTZ) kindling model, and to evaluate the efficacy of combined rapamycin and pioglitazone administration. We conducted the experimental study on 38 mature male Wistar rats. We modeled kindling by intraperitoneal administration of PTZ at a dose of 35.0 mg/kg for three weeks. We administered rapamycin (1.0 mg/kg) and pioglitazone (50.0 mg/kg) during the last 10 days of kindling formation. We assessed Malondialdehyde (MDA) levels, superoxide dismutase (SOD) activity, alanine and aspartate aminotransferase (ALT, AST) activity, alkaline phosphatase, and glucose levels, followed by histological analysis of tissues. Our results show that rats with developed kindling syndrome exhibit systemic oxidative stress: MDA content increased in liver tissue by 38.4% and in the brain by 41.6% (p < 0.05), while SOD activity decreased by 47.6% and 48.0%, respectively. Biochemical blood analysis showed an increase in AST activity by 42.4%, ALT by 40.8%, and alkaline phosphatase by 33.0% (p < 0.05) compared to controls. The glucose tolerance test revealed hyperglycemia (a 34.9% increase at the 90th minute). Histomorphologically, the liver showed disruption of the trabecular structure, appearance of binuclear hepatocytes, perivenular fibrosis, and mononuclear infiltration. Microhemorrhages and cardiomyocyte thickening by 32.9% (p < 0.001) were recorded in the myocardium. The combined use of rapamycin and pioglitazone effectively prevented the development of these functional and morphological disorders, demonstrating a synergistic effect.The obtained results indicate significant systemic disorders in the functioning of the liver, myocardium, and brain under conditions of PTZ-induced kindling. The combined use of rapamycin and pioglitazone exerts a pronounced hepato-, neuro-, and cardioprotective effect, justifying further investigation of this combination.

Psychological characteristics of patients and models of therapeutic interaction in medical education

2025-01-01T00:00:00Z

Psychological characteristics of patients and models of therapeutic interaction in medical education Belozertseva–Baranova, Yu. Ye.; Pervak, M. P.; Ovcharova, A. A.; Yehorenko, O. S.; Lunko, S. H.; Gladchuk, V. I.; Valda, O. V.; Белозерцева–Баранова, Ю. Є.; Первак, М. П.; Овчарова, А. А.; Єгоренко, О. С.; Лунько, С. Г.; Гладчук, В. І.; Вальда, О. В. This article argues that understanding the psychological characteristics of patients and mastering effective models of therapeutic interaction are essential for preparing future medical professionals. It examines the relationship between psychological competence and empathic communication in patient care, highlighting that modern healthcare demands doctors to integrate technical, psychological, and relationship-building skills. The study synthesizes theoretical and practical data on patients’ personality types, reactions to illness, and how these factors shape the effectiveness of therapeutic communication. The article relies on the typological classification of personality disorders in ICD-10 and DSM-5, emphasizing its role in understanding patient behavior. It also describes types of reactions to disease, communication styles (aggressive, passive, assertive, etc.), and adaptability to change. Karl Tomm’s model of therapeutic interaction receives special focus. This model separates doctor–patient relations into four levels: manipulation, confrontation, caretaking, and inspiration. The optimal “inspirational” approach promotes autonomy, cooperation, and emotional support, which supports effective recovery and satisfaction with care. In medical education, these psychological and communication skills can be developed using simulation, role-play, and reflective training. These approaches help future doctors identify patients’ psychological types, select effective communication strategies, and practice empathy without burnout. Understanding patients’ psychological features and implementing constructive models of therapeutic interaction should become an integral part of the training of medical personnel. The integration of psychological education into simulation and clinical curricula contributes to forming holistic, empathetic, and competent healthcare professionals.; У статті проаналізовано психологічні особливості пацієнтів і моделі терапевтичної взаємодії, що застосовуються у медичній освіті та клінічній практиці. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі психологічної компетентності та навичок емпатійної комунікації серед майбутніх медичних фахівців. Сучасна система охорони здоров’я вимагає від лікаря не лише професійної компетентності, але й психологічної грамотності, емоційного інтелекту та здатності до побудови довірливих відносин із пацієнтом. У дослідженні узагальнено теоретичні та практичні дані щодо типів особистості пацієнтів, емоційних і поведінкових реакцій на хворобу, а також впливу цих чинників на ефективність терапевтичної комунікації. В основі аналізу лежить типологічна класифікація розладів особистості відповідно до МКХ-10 та DSM-5, яка має важливе значення для розуміння поведінкових особливостей хворого. Окремо розглянуто типи реакцій на захворювання, стилі комунікації (агресивний, пасивний, асертивний та інші) та здатність до адаптації в процесі лікування. Особливу увагу приділено моделі терапевтичної взаємодії Карла Томма, яка виділяє чотири рівні стосунків між лікарем і пацієнтом: маніпуляція, конфронтація, опіка та натхнення. Оптимальною визначено модель «натхнення», що сприяє автономії, співпраці та емоційній підтримці пацієнта, підвищуючи ефективність лікування і задоволеність медичною допомогою. У межах медичної освіти зазначені психологічні та комунікативні аспекти ефективно розвиваються через симуляційне навчання, рольові ігри та рефлексивні тренінги. Такі освітні методики формують у майбутніх лікарів уміння визначати психологічні типи пацієнтів, добирати адекватні стратегії комунікації й підтримувати емпатію без професійного вигорання. Розуміння психологічних особливостей пацієнтів і впровадження конструктивних моделей терапевтичної взаємодії мають стати невід’ємною складовою підготовки медичних кадрів. Інтеграція психологічної освіти в симуляційні та клінічні програми сприяє формуванню цілісних, емпатійних і компетентних фахівців охорони здоров’я.

Cardiopulmonary resuscitation on a hospital bed: the conflict between the "hard surface" dogma and pause minimization

2026-01-01T00:00:00Z

Cardiopulmonary resuscitation on a hospital bed: the conflict between the "hard surface" dogma and pause minimization Lunko, S. H.; Gladchuk, V. I.; Cheremnykh, H. I.; Pervak, M. P.; Yehorenko, O. S.; Valda, O. V.; Лунько, С. Г.; Гладчук, В. І.; Черемних, Г. І.; Первак, М. П.; Єгоренко, О. С.; Вальда, О. В. Background. In-hospital cardiac arrest (IHCA) remains a critical challenge in modern medicine. Survival rates are heavily dependent on the quality of chest compressions (CC) and the minimization of "no-flow time" (pauses in compression). Historically, medical personnel in Ukraine have operated under the directive to place patients on a "hard surface" (floor or backboard) before initiating CPR. However, the new Ministry of Health of Ukraine Order No. 1259 (July 18, 2024), adopting European standards (ERC 2025), emphasizes limiting pauses in compressions to under 10 seconds. This creates a conflict between the biomechanical need for a hard surface and the physiological need for continuous blood flow. Objective. The study aims to analyze the conflict between the biomechanical benefits of a hard surface and the critical time losses associated with moving patients. It seeks to justify a shift in strategy towards performing CPR on mattresses with depth compensation techniques, evaluating whether the "move to floor" strategy is still viable under the new regulations. Methods. A systematic review of literature was conducted using PubMed, Scopus, and Google Scholar databases. The analysis included ERC Guidelines (2025), ILCOR consensus statements, biomechanical studies, and relevant Ukrainian normative acts (Order No. 1259 vs. legacy protocols). Results. Biomechanical studies confirm that hospital mattresses significantly dampen compression force, absorbing 35–40% of the compression depth. However, the logistical process of preparing a hard surface (moving to the floor) inevitably creates delays that violate the new standard of <10 seconds pause. Furthermore, feedback devices (accelerometers) often overestimate depth on soft surfaces, leading to false confidence. Conclusions. The "hard surface" requirement, while biomechanically sound, is clinically detrimental due to critical time delays. The optimal strategy for Ukrainian hospitals, often lacking specialized CPR beds, is to initiate CPR immediately on the mattress using compensatory techniques (increased force, use of step stools) rather than wasting time on patient transport.; Внутрішньогоспітальна зупинка кровообігу (ВЗК) залишається критичним викликом сучасної медицини. Виживаність пацієнтів безпосередньо залежить від якості компресій грудної клітки та мінімізації часу відсутності кровотоку ("no-flow time"). Історично медичний персонал в Україні керувався директивою про необхідність розміщення пацієнта на "твердій поверхні" (підлога або щит) перед початком СЛР. Проте Наказ МОЗ України № 1259 (від 18.07.2024), що імплементує європейські стандарти (ERC), вимагає обмежити паузи в компресіях до менш ніж 10 секунд. Це створює конфлікт між біомеханічною потребою у твердій поверхні та фізіологічною потребою у безперервному кровотоку. Дослідження має на меті проаналізувати конфлікт між біомеханічними перевагами твердої поверхні та критичними втратами часу, пов'язаними з переміщенням пацієнтів. Робота обґрунтовує зміну стратегії на користь проведення СЛР на матрацах із застосуванням технік компенсації глибини, оцінюючи життєздатність стратегії "переміщення на підлогу" в умовах нових нормативів. Проведено систематичний огляд літератури з використанням баз даних PubMed, Scopus та Google Scholar. Аналіз включав рекомендації ERC (2025), консенсус ILCOR, біомеханічні дослідження та відповідні нормативні акти України. Біомеханічні дослідження підтверджують, що лікарняні матраци значно амортизують силу натискання, поглинаючи 35–40% глибини компресії. Однак логістичний процес підготовки твердої поверхні (переміщення на підлогу) неминуче створює затримки, що порушують новий стандарт паузи <10 секунд. Крім того, пристрої зворотного зв'язку (акселерометри) часто переоцінюють глибину на м'яких поверхнях, створюючи хибну впевненість. Вимога "твердої поверхні", будучи біомеханічно обґрунтованою, є клінічно шкідливою через критичні затримки часу. Оптимальною стратегією для українських лікарень, де часто можуть бути відсутні спеціалізовані ліжка для СЛР, є негайний початок реанімації на матраці з використанням компенсаторних технік (збільшення сили, використання підставки під ноги), замість витрачання часу на транспортування пацієнта.