Кафедра загальної стоматології

Relationship between quality of life and cognitive status in patients with alcoholism

2026-01-01T00:00:00Z

Relationship between quality of life and cognitive status in patients with alcoholism Solárová, M.; Bachratá, Z.; Kristová, J.; Čakloš, M.; Miklovičová, E.; Pénzesová, G.; Shnaider, S. A.; Соларова, М.; Бахрата, З.; Крістова, Я.; Чаклош, М.; Мікловічова, Е.; Пензесова, Г.; Шнайдер, С. А. According to the current WHO estimate, the share of alcohol in deaths in the Slovak Republic is 8.3 %, which represents 4,500 deaths per year in our country. The aim of the study was to examine the quality of life and cognitive status in patients with alcoholism. The study was attended by 100 respondents. The standardized questionnaires SF-36 (Medical Outcomes Study 36–Item Short Form) and MMSE (Mini – Mental-State-Examination) were used to process the defined research objectives. The level of quality of life of male alcoholics was lower (86.8) than that of female alcoholics (106.82), however, in the area of cognitive function, the differences between men (18.66) and women (19.86) were minimal. In alcoholics younger than 40 years, the quality of life was higher (101.02) and in those older than 40 years (90.08) it reached a lower level. Differences were also found in the level of cognitive function, which in alcoholics younger than < 40 years was at a higher level (22.49) than in alcoholics older than 40 years (15.76).; Згідно із сучасними оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, частка смертей, пов’язаних із вживанням алкоголю, у Словацькій Республіці становить 8,3 %, що відповідає приблизно 4500 випадкам смерті щороку. Метою дослідження було вивчення якості життя та когнітивного статусу пацієнтів з алкоголізмом. У дослідженні взяли участь 100 респондентів. Для реалізації визначених завдань дослідження використовували стандартизовані опитувальники SF36 (Medical Outcomes Study 36–Item Short Form) та MMSE (Mini-Mental State Examination).. Рівень якості життя чоловіків з алкоголізмом був нижчим (86,8), ніж у жінок з алкоголізмом (106,82), водночас відмінності показників когнітивних функцій між чоловіками (18,66) та жінками (19,86) були мінімальними. У пацієнтів з алкоголізмом віком до 40 років рівень якості життя був вищим (101,02), тоді як у пацієнтів віком понад 40 років він був нижчим (90,08). Відмінності також встановлено щодо рівня когнітивних функцій: у пацієнтів з алкоголізмом віком до 40 років цей показник був вищим (22,49), ніж у пацієнтів віком понад 40 років (15,76).

Обґрунтування вибору методу дентальної імплантації в умовах атрофії кісткової тканини: огляд сучасних аугментаційних підходів

2026-01-01T00:00:00Z

Обґрунтування вибору методу дентальної імплантації в умовах атрофії кісткової тканини: огляд сучасних аугментаційних підходів Шнайдер, С. А.; Семенов, Є. І.; Романов, К. К.; Shnaider, S.; Semenov, E.; Romanov, K. Атрофія кісткової тканини щелеп після втрати зубів, травматичних ушкоджень або хронічних запальних процесів залишається одним із основних проблем дентальної імплантації. Недостатній об’єм альвеолярного гребеня обмежує розміщення імпланта в протетично правильному положенні, збільшує ризик ранніх ускладнень та знижує передбачуваність довгострокових функціональних результатів. Метою статті є обґрунтування вибору методу дентальної імплантації в умовах атрофії кісткової тканини шляхом аналізу сучасних технологій аугментації, типів трансплантатів, бар’єрних систем та факторів, що визначають стабільність регенерованої кістки. Матеріали та методи. Проведено огляд сучасних наукових джерел, присвячених керованій кістковій регенерації, збереженню альвеолярного гребеня, горизонтальній і вертикальній аугментації, синус-аугментації, CAD/CAM-титановим сіткам, 3D-друкованим каркасам, аутогенним, алогенним, ксеногенним і синтетичним графтам. Основну увагу приділено дослідженням, у яких наведено кількісні показники приросту кістки, частоту експозиції бар’єрів, гістоморфометричні характеристики регенерату та клінічну стабільність імплантатів. Результати. Встановлено, що жодна з наявних методик не забезпечує універсального результату для всіх типів атрофічних дефектів. Збереження альвеолярного гребеня зменшує післяекстракційну резорбцію, але не гарантує відсутності вторинної аугментації. Горизонтальна аугментація та ridge split демонструють високу виживаність імплантатів за умови правильного відбору пацієнтів, однак мають анатомічні й технічні обмеження. Вертикальна спрямована регенерація кістки забезпечує клінічно значущий приріст кістки, але залишається пов’язаною з ризиком експозиції бар’єрів та залежністю від стану м’яких тканин. Цифрові технології підвищують точність адаптації каркасів і контроль геометрії регенерату, проте не усувають біологічні чинники ризику. Висновки. Обґрунтування методу імплантації при атрофії кісткової тканини повинно базуватися на морфології дефекту, стані м’яких тканин, біологічному потенціалі графта, типі бар’єрної системи та очікуваній довгостроковій стабільності регенерату.; Jaw bone atrophy after tooth loss, traumatic injury or chronic inflammatory disease remains a major limitation for dental implantation. Insufficient volume of the alveolar ridge restricts implant placement in a prosthetically correct position, increases the risk of early complications and reduces the predictability of long-term functional outcomes. The aim of this article is to substantiate the selection of a dental implantation method under conditions of bone tissue atrophy by analysing current augmentation technologies, graft types, barrier systems and factors that determine the stability of regenerated bone. Materials and methods. A literature review was performed with a focus on guided bone regeneration, alveolar ridge preservation, horizontal and vertical ridge augmentation, sinus floor augmentation, CAD/CAM titanium meshes, threedimensional printed scaffolds, and autogenous, allogeneic, xenogeneic and synthetic grafting materials. Priority was given to studies reporting quantitative bone gain, barrier exposure rates, histomorphometric parameters of regenerated tissue and clinical implant stability. Results. The available evidence indicates that no single augmentation method provides a universal solution for all types of atrophic defects. Alveolar ridge preservation reduces post-extraction resorption but does not eliminate the need for secondary augmentation in a considerable proportion of cases. Horizontal augmentation and ridge split techniques demonstrate high implant survival when patient selection is appropriate, although they remain limited by anatomical conditions and technical sensitivity. Vertical guided bone regeneration provides clinically significant bone gain, but it is associated with barrier exposure and depends strongly on soft-tissue quality and tension-free wound closure. Digital technologies improve the accuracy of scaffold adaptation and the control of regenerative geometry; however, they do not fully resolve the biological risks related to vascularization, mucosal thickness and wound healing. Conclusions. The choice of dental implantation strategy in patients with bone atrophy should be based on defect morphology, soft-tissue condition, graft biological potential, barrier system design and expected long-term stability of the regenerated volume. A personalized decision-making model is required to increase predictability and reduce complications.

Актуальні виклики модернізації сфери охорони здоров’я України

2026-01-01T00:00:00Z

Актуальні виклики модернізації сфери охорони здоров’я України Шнайдер, С. А. Охорона здоров’я сьогодні є не лише системою надання медичної допомоги, а й складним соціально-організаційним середовищем, де ефективність визначається не лише технологіями чи ресурсами, але й людським фактором: управлінськими рішеннями, психологічною стійкістю керівників та медичних працівників, культурою комунікації, довірою між учасниками процесу та здатністю системи навчатися.

Стан захисної функції слизової оболонки порожнини рота у пацієнтів з багатоформною ексудативною еритемою

2025-01-01T00:00:00Z

Стан захисної функції слизової оболонки порожнини рота у пацієнтів з багатоформною ексудативною еритемою Почтар, В. М. Багатоформна ексудативна еритема (БЕЕ) характеризується поліморфізмом елементів ураження, гострим початком і тривалим рецидивуючим перебігом, що вражає слизові оболонки, у тому числі в ротовій порожнині. Хронічна інфекція, зниження реактивності організму, переохолодження, вірусні інфекції та стреси є зазвичай причиною загострення БЕЕ. У наукових публікаціях наводиться інформація щодо оцінки ефективності антивірусних та імунорегуляторних препаратів при лікуванні БЕЕ. При цьому в літературі практично відсутня кількісна інформація про вплив БЕЕ на проникність тканин пародонту та бар'єрний захист від проникнення різних мікроорганізмів. Метою даної роботи була кількісна спектроколориметрична оцінка проникності для барвника розчину Шиллера-Писарева (Ш-П) ясен пацієнтів у процесі лікування БЕЕ.

Study of the degree of dysbiosis in the oral fluid of patients following surgical tumour removal and chemotherapy during the application of a therapeutic and preventive complex

2026-01-01T00:00:00Z

Study of the degree of dysbiosis in the oral fluid of patients following surgical tumour removal and chemotherapy during the application of a therapeutic and preventive complex Guliuk, S. A.; Dienga, A. E.; Stupnytskyi, R. M.; Mykhailyk, T. V.; Oblap, M. V.; Maslov, V. O.; Shnaider, D. S.; Гулюк, С. А.; Дєньга, А. Е.; Ступницький, Р. М.; Михайлик, Т. В.; Облап, М. В.; Маслов, В. О.; Шнайдер, Д. С. The study aimed to evaluate the effect of a therapeutic and preventive complex on the degree of dysbiosis in the oral fluid of patients following surgical removal of head and neck tumours and chemotherapy. Thirty-five adults aged 25–55 years were examined: 10 healthy controls, 10 patients receiving standard oncological care, and 15 patients receiving standard care combined with the proposed complex. The degree of dysbiosis was calculated from the ratio of relative urease and lysozyme activities in oral fluid at baseline and after 1, 3, 6, and 12 months. At baseline, the indicator exceeded the reference value approximately 15-fold in both patient groups. Standard treatment produced only a partial and temporary reduction. In the main group, the degree of dysbiosis decreased 1.7-, 4.1-, 6.5-, and 9.3-fold after 1, 3, 6, and 12 months, respectively, approaching the physiological range. The proposed complex promoted sustained restoration of oral microbial homeostasis.; Дослідження було присвячене оцінці впливу лікувально-профілактичного комплексу на ступінь дисбіозу в ротовій рідині пацієнтів після хірургічного видалення пухлин голови та шиї і хіміотерапії. Обстежено 35 дорослих віком 25–55 років: 10 здорових осіб контрольної групи, 10 пацієнтів, які отримували стандартне онкологічне лікування, та 15 пацієнтів, яким додатково призначали запропонований комплекс. Ступінь дисбіозу розраховували за співвідношенням відносних активностей уреази та лізоциму в ротовій рідині у вихідному стані й через 1, 3, 6 і 12 місяців. На початку дослідження показник в обох групах пацієнтів приблизно у 15 разів перевищував норму. Стандартне лікування забезпечувало лише часткове й тимчасове зниження. В основній групі ступінь дисбіозу зменшився відповідно у 1,7; 4,1; 6,5 та 9,3 раза, наближаючись через 12 місяців до фізіологічного рівня. Запропонований комплекс сприяв стійкому відновленню мікробного гомеостазу порожнини рота.

Оцінка системи «Антиоксидантний захист – перекисні процеси» в ротовій рідині дітей із флюорозом у динаміці комплексного ортодонтичного лікування

2026-01-01T00:00:00Z

Оцінка системи «Антиоксидантний захист – перекисні процеси» в ротовій рідині дітей із флюорозом у динаміці комплексного ортодонтичного лікування Шнайдер, Д. С.; Дєньга, А. Е.; Заградська, О. Л.; Жук, Д. Д.; Майборода, Л. Ч.; Shnaider, D. S.; Dienga, A. E.; Zahradska, O. L.; Zhuk, D. D.; Maiboroda, L. Ch. Ендемічний флюороз у дітей супроводжується порушенням структури емалі, зниженням її резистентності та підвищенням ризику стоматологічних ускладнень під час ортодонтичного лікування. Особливого значення в таких умовах набуває оцінка стану ротової рідини, зокрема системи «антиоксидантний захист – перекисні процеси», яка відображає рівень оксидативного навантаження й адаптаційні можливості тканин порожнини рота. Мета дослідження. Оцінка впливу розробленого лікувально-профілактичного комплексу на стан антиоксидантно-прооксидантного індексу в ротовій рідині дітей з ендемічним флюорозом та ортодонтичною патологією в динаміці комплексного ортодонтичного лікування. Матеріали та методи. Обстежено 25 дітей 6–7 років: основна група (n = 13) отримувала розроблений комплекс разом із санацією та професійною гігієною; група порівняння (n = 12) – лише стандартні профілактичні заходи. Розраховували антиоксидантно-прооксидантний індекс у нестимульованій ротовій рідині на етапах: до лікування, перед фіксацією брекетів, через 1, 6 та 12 місяців. Статистично значущу відмінність між альтернативними кількісними ознаками з розподілом, відповідним нормальному закону, оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента. Різницю вважали статистично значущою за рівня р < 0,01. Результати дослідження. На вихідному етапі у дітей обох груп встановлено значне зниження антиоксидантно-прооксидантного індексу ротової рідини порівняно з референтними значеннями, що свідчило про зміщення рівноваги в бік активації перекисного окиснення ліпідів. У групі порівняння після проведення професійної гігієни спостерігалося тимчасове підвищення АПІ до 5,0±0,28 ум. од., однак у подальшому показник поступово знижувався і через 12 місяців становив 2,10±0,18 ум. од. В основній групі застосування лікувально-профілактичного комплексу забезпечило достовірне зростання АПІ: перед фіксацією брекетів – до 8,69±0,42 ум. од., через 1 місяць – до 12,0±0,87 ум. од., через 6 місяців – до 17,64±1,28 ум. од., а через 12 місяців – до 13,15±1,10 ум. од. Висновки. Розроблений лікувальнопрофілактичний комплекс сприяє нормалізації антиоксидантно-прооксидантного балансу ротової рідини у дітей з ендемічним флюорозом під час ортодонтичного лікування, що підтверджує його антиоксидантну дію та доцільність застосування для підвищення місцевої резистентності порожнини рота.; Endemic fluorosis in children is accompanied by impaired enamel structure, reduced enamel resistance, and an increased risk of dental complications during orthodontic treatment. Under such conditions, assessment of the oral fluid status, particularly the “antioxidant defense–peroxide processes” system, becomes especially important, as it reflects the level of oxidative load and the adaptive capacity of oral tissues. The purpose of the study was to evaluate the effect of the developed therapeutic and prophylactic complex on the antioxidant–prooxidant index in the oral fluid of children with endemic fluorosis and orthodontic pathology during comprehensive orthodontic treatment. Materials and methods. Twenty-five children aged 6–7 years were examined. The study group (n = 13) received the therapeutic–preventive complex in addition to routine sanitation and professional oral hygiene, whereas the comparison group (n = 12) underwent standard preventive procedures only. The antioxidant–prooxidant index was calculated in unstimulated oral fluid at the following stages: before treatment, before bracket fixation, and after 1, 6, and 12 months. A statistically significant difference between alternative quantitative features with a distribution corresponding to the normal law was evaluated using Student’s t-test. The difference was considered statistically significant at p<0.01. Research results. At baseline, children in both groups showed a marked decrease in the antioxidant–prooxidant index of oral fluid compared with reference values, indicating a shift in the balance toward activation of lipid peroxidation. In the comparison group, after professional oral hygiene, a temporary increase in the API to 5.0±0.28 arbitrary units was observed; however, the value subsequently decreased gradually and reached 2.10±0.18 arbitrary units after 12 months. In the main group, the use of the therapeutic and prophylactic complex ensured a significant increase in the API: before bracket fixation, it increased to 8.69±0.42 arbitrary units; after 1 month, to 12.0±0.87 arbitrary units; after 6 months, to 17.64±1.28 arbitrary units; and after 12 months, to 13.15±1.10 arbitrary units. Conclusions. The developed therapeutic and prophylactic complex contributes to the normalization of the antioxidant – prooxidant balance of oral fluid in children with endemic fluorosis during orthodontic treatment, which confirms its antioxidant effect and the feasibility of its application to enhance the local resistance of the oral cavity.

Вплив лікувально-профілактичного комплексу на стан твердих тканин та пульпи зубів щурів за умов карієсогенної дієти та аліментарного дефіциту вітаміну D на тлі деструкції кісткової тканини щелеп

2026-01-01T00:00:00Z

Вплив лікувально-профілактичного комплексу на стан твердих тканин та пульпи зубів щурів за умов карієсогенної дієти та аліментарного дефіциту вітаміну D на тлі деструкції кісткової тканини щелеп Ніколаєнко, І. В.; Рейзвіх, О. Е.; Христова, М. Т.; Шнайдер, Д. С.; Nikolaienko, I. V.; Reyzvikh, O. E.; Khrystova, М. Т.; Shnaider, D. S. Незважаючи на цілу низку досліджень, єдиного погляду на оцінку стану пульпи зуба та періодонту при деструктивних формах періодонтиту на тлі порушення кісткового метаболізму поки що не існує. Вітамін D відіграє важливу роль в патогенезі таких широко поширених захворювань кісткової системи, як остеопороз та порушення репаративного остеогенезу. У зв’язку з цим вивчення ролі різних білків і пептидів у реалізації відповіді пульпи зуба та періодонту на різні патогенні виклики є особливо важливим для виявлення механізмів адаптації цих структур, як при запаленні, так і при впливі ятрогенних факторів. Розуміння цих механізмів може закласти основу роз-робки нових підходів до лікувально-профілактичних дій в стоматології. Метаданої роботи. Експериментальна оцінка на щурах змін твердих тканин та біохімічних показників пульпи зубів за умов карієсогенної дієти та аліментарного дефіциту вітаміну D на тлі деструкції кісткової тканини щелеп. Матеріали та методи дослідження. В експериментальних дослідженнях було використано 30 самців білих щурів лінії Wistar 4-х місячного віку. Тривалість експерименту – 33 доби. Було сформовано 3 групи по 10 тварин: інтактна – щури без хірургічних маніпуляцій і без введення препаратів, споживали повноцінний комбінований корм; патологія – травма ділянки нижньої щелепи в проекції коренів молярів та моделювання аліментарного гіповітамінозу D на тлі високосахарозної каріє-согенної дієти; лікування – травма ділянки нижньої щелепи в проекції коренів молярів, введення лікувально-профілактичного комплексу на тлі моделювання аліментарного гіповітамінозу D із застосуванням висо-косахарозної карієсогенної дієти. До складу ЛПК введено Аквадетрим вітамін D3,«Остеовіт», гель «Муміє» та спрей «Фортеза». Травмування нижньої щелепи здійснювали в умовах віварію за допомогою портативної бормашинки та стерильного твердо-сплавного бору в умовах тіопенталового наркозу. Для дослідження впливу карієсогенних факторів на відновлення травмованої щелепи використали карієсогенну дієту М.С. Бугайової та С.А. Нікітіна у модифікації І.В. Ходакова та ін. Для подальших досліджень виділяли щелепи із зубами для підрахунку кількості та глибини каріозних порожнин; пульпу, у якій визначали активність кислої та лужної фосфатаз. Результати дослідження. Споживання щурами карієсогенного раціону за умов аліментарного дефіциту вітаміну D3 на тлі деструкції кісткової тканини сприяло розвитку каріозного процесу. Карієсуражуючий ефект в групі 2 в порівнянні з інтактною групою склав 86,6 ± 5,6. Застосування лікувально-профілактичного комплексу не змогло повністю загальмувати розвиток каріозного процесу у щурів, водночас надало виражений позитивний ефект на порушену активність фосфатаз пульпи. Мінералізуючий індекс пульпи знизився в 1,7 рази. Після застосування лікувально-профілактичного комплексу мінералізуючий індекс повернувся до показників інтактної груп; карієспрофілактичний ефект у тварин групи 3 склав 39,28 % (р1 < 0,001); отримано позитивний ефект на порушену активність фосфатаз пульпи. Висновки. В результаті експериментальних досліджень застосування ЛПК не змогло повністю загальмувати розвиток каріозного процесу у щурів. Водночас встановлено профілактичну дію ЛПК по відношенню до активності фосфатаз пульпи в заданих умовах.; Despite a number of studies, there is no single view on assessing the state of tooth pulp and periodontitis in destructive forms of periodontitis against the background of impaired bone metabolism. Vitamin D plays an important role in the pathogenesis of such widespread diseases of the bone system as osteoporosis and disorders of reparative osteogenesis. In this regard, the study of the role of various proteins and peptides in the implementation of the response of tooth pulp and periodontal to various pathogenic problems is particularly important for identifying the mechanisms of adaptation of these structures, both in inflammation and under the influence of iatrogenic factors. Understanding these mechanisms can lay the foundation for the development of new approaches to therapeutic and preventive actions in dentistry. The purpose of this paper. Experimental evaluation of changes in hard tissues and biochemical parameters of dental pulp in rats under conditions of caries-causing diet and alimentary vitamin D deficiency against the background of destruction of jaw bone tissue. Materials and methods of research. 30 male white rats of The Wistar line aged 4 months were used in experimental studies. The duration of the experiment is 33 days. 3 groups of 10 animals were formed: intact – rats without surgical manipulations and without Drug Administration, consumed a full-fledged combined feed; pathology-trauma to the lower jaw area in the projection of molar roots and modeling of alimentary hypovitaminosis D on the background of a high-sugar caries-causing diet; treatment – trauma to the lower jaw area in the projection of molar roots, introduction of a therapeutic and preventive complex against the background of modeling alimentary hypovitaminosis D using a high-sugar caries-causing diet. Aquadetrim vitamin D3, Osteovit, Mummy gel and Forteza spray are added to TPC. Injuries to the lower jaw were performed in a vivarium using a portable drill and sterile carbide boron under thiopental anesthesia. To study the influence of karyesogenic factors on the restoration of the injured jaw, the karyesogenic diet of M. S. Bugayova and S. A. Nikitin was used in the modification of I. V. Khodakov et al.for further research, jaws with teeth were isolated to count the number and depth of carious cavities; pulp, in which the activity of acid and alkaline phosphatases was determined. Research results. The consumption of a carious diet by rats in conditions of alimentary vitamin D3 deficiency against the background of bone destruction contributed to the development of the carious process. The caries-corrosive effect in Group 2 compared to the Intact Group was 86.6 ± 5.6. the use of the therapeutic and preventive complex could not completely slow down the development of the carious process in rats, while it had a pronounced positive effect on the impaired activity of pulp phosphatases. The mineralizing index of pulp decreased by 1.7 times. After applying the therapeutic and preventive complex, the mineralizing Index returned to the indicators of intact groups; the caries-prophylactic effect in animals of Group 3 was 39.28% (p1 < 0.001); a positive effect on the impaired activity of pulp phosphatases was obtained. Conclusions. As a result of experimental studies, the use of TPC could not completely slow down the development of the carious process in rats. At the same time, the preventive effect of TPC on the activity of pulp phosphatases under the specified conditions was established.

Вивчення впливу змін маркерів кісткового метаболізму ротової рідини на виникнення вторинних біологічних ускладнень дентальної імплантації під час лікування часткової вторинної адентії

2026-01-01T00:00:00Z

Вивчення впливу змін маркерів кісткового метаболізму ротової рідини на виникнення вторинних біологічних ускладнень дентальної імплантації під час лікування часткової вторинної адентії Шнайдер, С. А.; Маслов, В. О.; Семенов, Є. І.; Гордійчук, М. А.; Михайлик, Т. В.; Shnaider, S. A.; Maslov, V. O.; Semenov, Ye. I.; Gordiichuk, М. А.; Mykhailyk, T. V. Дослідження присвячено вивченню маркерів кісткового метаболізму ротової рідини пацієнтів із вторинними біологічними ускладненнями (периімплантит) та за їх відсутності, які не менш ніж 10 років використовували незнімні ортопедичні конструкції з опорою на дентальні імплантати для лікування часткової вторинної адентії. У всіх пацієнтів було діагностовано хронічний генералізований пародонтит різного ступеня важкості. Ціль нашої роботи – провести оцінку біохімічних показників ротової рідини, що характеризують стан кісткового метаболізму в осіб із запаленнями тканин пародонта, які не менш ніж 10 років використовували незнімні ортопедичні конструкції з опорою на дентальні імплантати для заміщення малих та середніх дефектів зубних рядів без вторинних біологічних ускладнень та з ускладненнями. Матеріали та методи дослідження. Біохімічний аналіз ротової рідини був проведений у 24 пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом різного ступеня важкості у стадії загострення, які використовували не менше ніж 10 років незнімні ортопедичні конструкції з опорою на дентальні імплантати для лікування часткової вторинної адентії. Пацієнтів було поділено на дві дослідні групи. Першу групу становили 12 осіб без вторинних біологічних ускладнень, другу групу – 12 пацієнтів із вторинними біологічними ускладненнями (периімплантит). Вивчали активність лужної фосфотази, кислої фосфотази, співвідношення активності лужної фосфотази до кислої фосфотази ЛФ/КФ, що є показником процесів остеогенезу й остеолізу. Результати дослідження та їх обговорення. Результати проведеного дослі-дження показали, що у всіх пацієнтів у ротовій рідині активність кислої фосфатази була на високому рівні порівняно з реферантними значеннями норми. В осіб 1-ї групи (без ускладнень) активність цього ферменту була збільшена на 100% (р˂0,001), а в 2-й групи (з ускладненнями) – на 125% (р˂0,001), що свідчить про розвиток запального процесу в порожнині рота. Під час порівняльного аналізу визначення активності кислої фосфатази між двома групами в ротовій рідині пацієнтів достовірної різниці не було виявлено (р1˃0,1). Активність лужної фосфатази мала вірогідне зниження порівняно з показниками норми як у групі без ускладнень, так і в групі з ускладненнями – в 1,9 (р˂0,001) та у 2,3 раза (р˂0,001) відповідно. В осіб 2-ї групи з ускладненнями активність даного ферменту фосфатази була на 16,3% (р1˃0,1) меншою за значення 1-ї групи, де ускладнень не було виявлено, але ці відмінності були не вірогідними. Індекс мінералізації істотно був знижений у пацієнтів першої та другої груп на тлі хронічного генералізованого паро-донтиту. Висновки. Таким чином, на підставі отриманих результатів досліджень можна зробити висновок, що показники маркерів кісткового метаболізму (КФ, ЛФ та співвідношення індексу мінералізації) в осіб, у яких було діагностовано хронічний генералізований пародонтит різного ступеня у стадії загострення і які понад 10 років користувалися незнімними ортопедичними конструкціями з опорою на дентальні імплантати, не мають впливу на частоту виникнення вторинних ускладнень з боку імплантних тканин.; The study is devoted to the study of markers of bone metabolism of the oral fluid of patients with secondary biological complications (periimplantitis) and in their absence for at least 10 years using non-removable orthopedic constructs based on dental implants for the treatment of partial secondary adentia. All patients were diagnosed with chronic generalized periodontitis of varying severity. Purpose of our work. To assess the biochemical parameters of the oral fluid characterizing the state of bone metabolism in persons with periodontal tissue inflammations who have used non-removable orthopedic structures with dental implants for at least 10 years to replace small and medium defects of the dentition without secondary biological complications and with complications. Materials and methods of research. Biochemical analysis of the oral fluid was carried out in 24 patients with chronic generalized periodontitis of varying severity in the exacerbation stage, who used at least 10 years of non-removable orthopedic structures with support on dental implants for the treatment of partial secondary adentia. Patients were divided into two study groups. The first group consisted of 12 people without secondary biological complications, the second group consisted of 12 patients with secondary biological complications (periimplantitis). The activity of alkaline phosphotase, acidic phosphotase, the ratio of alkaline phosphotase activity to acidic phosphotase ALP/ ACP, which is an indicator of the processes of osteogenesis and osteolysis, was studied. Study results and discussion. The results of the study showed that in all patients in the oral fluid, the activity of acid phosphatase was at a high level compared to the reference values of the norm. In persons of the 1st group (without complications), the activity of this enzyme was increased by 100% (p ˂ 0.001), and in the 2nd group (with complications) by 125% (p ˂ 0.001), which indicates the development of the inflammatory process in the oral cavity. In a comparative analysis of the determination of acid phosphatase activity between the two groups, no significant difference was found in the oral fluid of patients (р1˃0,1). The activity of alkaline phosphatase had a likely decrease in relation to the normal values both in the group without complications and in the group with complications – 1.9 (p˂0.001) and 2.3 times 1.9 (p˂0.001), respectively. In persons of the 2nd group with complications, the activity of this phosphatase enzyme was 16.3% (p1˃0.1) less than the values of the 1st group where no complications were found, but these differences were not likely. The mineralization index was significantly reduced in patients of the first and second groups against the background of chronic generalized periodontitis. Conclusions. Thus, based on the results of studies, it can be concluded that the indicators of markers of bone metabolism (ALP, ACP and their ratio of the mineralization index) in persons who were diagnosed with chronic generalized periodontitis of varying degrees in the exacerbation stage and who used non-removable orthopedic structures with the support of dental implants for more than 10 years have no effect on the frequency of occurrence of secondary complications from implant tissues.

Дослідження зміни регуляторів мінерального гомеостазу у ротовій рідині дітей-вегетаріанців з карієсом та пародонтитом в динаміці лікувально-профілактичних заходів

2026-01-01T00:00:00Z

Дослідження зміни регуляторів мінерального гомеостазу у ротовій рідині дітей-вегетаріанців з карієсом та пародонтитом в динаміці лікувально-профілактичних заходів Саввова, А. О.; Шнайдер, С. А.; Savvova, A. O.; Shnaider, S. A. Карієс зубів і початкові запальні ураження тканин пародонта у дітей підліткового віку є актуальною проблемою дитячої стоматології, особливо за умов специфічних харчових моделей, зокрема вегетарі-анського харчування. Недостатня збалансованість раціону за білками, вітамінами та мінеральними компонентами може впливати на стан твердих тканин зубів, активність ремінералізаційних процесів, місцеву неспецифічну резистентність та перебіг запальних змін у тканинах пародонта. У цьому контексті важливого значення набуває оцінка біохімічних маркерів ротової рідини, зокрема активності кислої та лужної фосфатази, які відображають співвідношення демінералізаційних, резорбтивних і ремінералізаційних процесів. Метою дослідження було оцінити в динаміці ефективність лікувально-профілактичного комплексу щодо активності кислої та лужної фосфатази у ротовій рідині дітей-вегетаріанців із карієсом та початковим пародонтитом. Матеріали та методи. Біохімічні дослідження ротової рідини проведено у 25 дітей-вегетаріанців віком 12–15 років із карієсом та початковим пародонтитом. Пацієнтів було розподілено на дві групи: групу порівняння, якій проводили санацію порожнини рота та професійну гігієну, і основну групу, у якій додатково застосовували лікувально-профілактичний комплекс на початку лікування та через 6 місяців. У нестимульованій ротовій рідині визначали активність кислої фосфатази як маркера резорбтивно-деструктивних процесів та лужної фосфатази як маркера остеобластичної і ремінералізаційної активності. Індекс мінералізації розраховували за співвідношенням активності лужної фосфатази до кислої фосфатази. Статистичну обробку результатів проводили з використанням програми STATISTICA 6.1; різницю вважали статистично значущою при р<0,01. Результати дослідження. На вихідному етапі в обох групах дітей-вегетаріанців із карієсом та початковим пародонтитом встановлено достовірне підвищення активності кислої фосфатази у 3,4 рази та зниження активності лужної фосфатази на 40,1–42,7 % порівняно з референтними значеннями. У групі порівняння базова терапія не забезпечувала стійкої нормалізації досліджуваних показників: активність кислої фосфатази через 6 і 12 місяців відповідала вихідному рівню, а активність лужної фосфатази залишалася зниженою. В основній групі застосування лікувально-профілактичного комплексу сприяло достовірному зниженню активності кислої фосфатази через 3, 6 і 12 місяців, а також значному підвищенню активності лужної фосфатази, яка через 6 і 12 місяців досягала референтних значень. Індекс мінералізації у дітей основної групи зростав більш виражено, ніж у групі порівняння, що свідчило про відновлення балансу між демінералізаційними та ремінералізаційними процесами. Висновки. Застосування розробленого лікувально-профілактичного комплексу у дітей-вегетаріанців із карієсом та початковим пародонтитом сприяє нормалізації активності кислої та лужної фосфатази у ротовій рідині, зменшенню резорбтивно-запальних проявів, активації ремінералізаційних процесів та покращенню індексу мінералізації. Отримані результати підтверджують доцільність використання комплексного підходу в системі профілактики та лікування стоматологічних захворювань у дітей, які дотримуються вегетаріанського харчування.; Dental caries and initial inflammatory lesions of periodontal tissues in adolescent children are an urgent problem in pediatric dentistry, especially under conditions of specific dietary patterns, in particular vegetarian nutrition. Insufficient dietary balance in terms of proteins, vitamins, and mineral components may affect the condition of hard dental tissues, the activity of remineralization processes, local nonspecific resistance, and the course of inflammatory changes in periodontal tissues. In this context, the assessment of biochemical markers of oral fluid, particularly the activity of acid and alkaline phosphatases, is of considerable importance, as these enzymes reflect the relationship between demineralization, resorptive, and remineralization processes. The purpose of the study was to dynamically evaluate the effectiveness of a therapeutic and preventive complex in relation to the activity of acid and alkaline phosphatases in the oral fluid of vegetarian children with caries and initial periodontitis. Materials and methods. Biochemical studies of oral fluid were performed in 25 vegetarian children aged 12–15 years with dental caries and initial periodontitis. The patients were divided into two groups: a comparison group, in which oral cavity sanitation and professional oral hygiene were performed, and a main group, in which a therapeutic and preventive complex was additionally administered at the beginning of treatment and after 6 months. In unstimulated oral fluid, acid phosphatase activity was determined as a marker of resorptive and destructive processes, and alkaline phosphatase activity was determined as a marker of osteoblastic and remineralization activity. The mineralization index was calculated as the ratio of alkaline phosphatase activity to acid phosphatase activity. Statistical processing of the results was performed using STATISTICA 6.1 software; differences were considered statistically significant at p<0.01. Research results. At baseline, a significant 3.4-fold increase in acid phosphatase activity and a 40.1–42.7% decrease in alkaline phosphatase activity compared with reference values were established in both groups of vegetarian children with caries and initial periodontitis. In the comparison group, basic therapy did not ensure stable normalization of the studied parameters: acid phosphatase activity at 6 and 12 months corresponded to the baseline level, while alkaline phosphatase activity remained reduced. In the main group, the use of the therapeutic and preventive complex contributed to a significant decrease in acid phosphatase activity after 3, 6, and 12 months, as well as to a marked increase in alkaline phosphatase activity, which reached reference values after 6 and 12 months. The mineralization index in children of the main group increased more markedly than in the comparison group, indicating restoration of the balance between demineralization and remineralization processes. Conclusions. The use of the developed therapeutic and preventive complex in vegetarian children with caries and initial periodontitis contributes to the normalization of acid and alkaline phosphatase activity in oral fluid, reduction of resorptive and inflammatory manifestations, activation of remineralization processes, and improvement of the mineralization index. The obtained results confirm the feasibility of using a comprehensive approach in the prevention and treatment of dental diseases in children adhering to a vegetarian diet.

Концептуальний спосіб підвищення ефективності відновлення кортико-спинальних моторних функцій за умов хронічної ішемії мозку в експерименті за допомогою ендоназального введення препаратів

2026-01-01T00:00:00Z

Концептуальний спосіб підвищення ефективності відновлення кортико-спинальних моторних функцій за умов хронічної ішемії мозку в експерименті за допомогою ендоназального введення препаратів Кірчев, В. В.; Волохова, Г. О.; Кащенко, О. А.; Степанов, Г. Ф.; Золотарьова, Н. А.; Вишневська, Г. О.; Вастьянова, Л. Р.; Kirchev, V. V.; Volokhova, G. O.; Kashchenko, O. A.; Stepanov, H. F.; Zolotareva, N. A.; Vyhnevska, H. O.; Vastianova, L. R. Метою роботи є зјясування перспективної можливості підвищення ефективності відновлення моторних фукнцій шляхом ендоназального введення семаксу за умов експериментальної хронічної ішемії мозку. Експериментальні дослідження проведено за умов хронічної ішемії мозку, яку відтворювали білатеральним перев’язуванням лігатурами сонних артерій. В динаміці постішемічного періоду протягом 7 діб в щурів досліджували спонтанну моторну, м’язову та координаційну активність. Щурам ендоназально вводили семакс та системно гопантенову кислоту. Встановлено, що починаючи з першої доби постішемічного періоду в щурів реєструються моторні порушення та розвиваються виражені м’язові дисфункції. При цьому ендоназальне введення семаксу, а також парентеральне застосування гопантенової кислоти сприяло відновленню м’язової активності, нормалізації координаційної та моторної поведінки щурів із хронічною ішемією мозку. Максимально виражений нейропротекторний ефект у щурів за умов хронічної ішемії мозку було зареєстровано за умов ендоназальнего введення семаксу, починаючи з 3-ї доби досліду. Автори висловлюють про доцільність клінічного тестування ефектів ендоназального введення семаксу, а також сумісного введення семаксу та гопантенової кислоти, що має патогенетичну обґрунтованість та спрямовано на активацію саногенетичних механізмів.; The purpose of the study is to identify a promising possibility of motor function restoration efficiency increase through semax endonasal administration in conditions of experimental chronic brain. Experimental trials were performed in conditions of chronic brain ischemia, induced by bilateral ligation of the carotid arteries. Spontaneous motor, muscle, and coordination activity were measured in rats during the post-ischemic period for 7 days. The rats were administered semax endonasally and hopantenic acid systemically. It was found that, beginning on the first day of the post-ischemic period, the rats exhibited motor impairments and developed severe muscle dysfunction. Furthermore, semax endonasal administration as well as hopantenic acid parenteral administration promoted muscle activity restoration and coordination and motor behaviour normalization in rats with chronic brain ischemia. The most expressed neuroprotective effect in rats in conditions of chronic brain ischemia was registered after semax endonasal administration, starting from the 3rd day of the trial. The authors express the feasibility of clinical testing of the effects of semax endonasal administration as well as semax and hopantenic acid combined administration which has pathogenetic validity and is aimed at activating sanogenetic mechanisms.