https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/698 2026-08-20T13:07:15Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20281 Stage-dependent histomorphogenesis of the alveolar crypt during primary tooth eruption in kittens Horokhivska, Yu. V.; Горохівська, Ю. В. Tooth eruption is a spatially and temporally coordinated process in which alveolar bone resorption and formation are integrated with dental follicle cell differentiation and establishment of the future periodontal complex. Nevertheless, the regional histoarchitectural features of the bony crypt during eruption of primary teeth in diphyodont mammals remain insufficiently characterized. Aim of the study. To characterize stage-dependent histomorphogenesis and vestibulolingual asymmetry of the alveolar crypt surrounding mandibular anterior primary tooth germs in kittens and to relate these changes to the direction of crown displacement during eruption. Materials and methods. Post-mortem mandibular material from 10 deceased kittens was examined. Two groups were distinguished using macroscopic developmental criteria: mandibles with a smooth alveolar surface (n=5) and mandibles in which primary tooth crowns protruded above the mandibular surface (n=5). Specimens were fixed in 10% neutral formalin, gently decalcified with Trilon B, processed routinely in paraffin, sectioned, and stained with hematoxylin and eosin or Van Gieson stain. Microscopy and photodocumentation were performed using an Olympus BX41 microscope at ×100 and ×200. The analysis was descriptive and histomorphological. Results. At the follicular stage, a thin periosteal layer generated trabeculae oriented parallel and perpendicular to its surface. Bone maturation was spatially heterogeneous: vestibular trabeculae were predominantly eosinophilic and appeared less advanced in ossification, whereas lingual trabeculae were more basophilic and exhibited greater osteocytic incorporation. Intertrabecular spaces progressively acquired reticular and myeloid tissue. Concomitantly, organized collagen bundles, endosteal structures, and concentric bone lamellae developed. This asymmetry coincided with a change in crown orientation from oral to oblique vestibular. Conclusions. The primary tooth crypt in kittens develops non-uniformly and displays marked vestibulolingual asymmetry of ossification. These findings support a model in which spatially selective alveolar bone remodeling establishes the morphological conditions for directed tooth displacement while the periodontal attachment apparatus is formed.; Прорізування зуба є просторово й часово координованим процесом, у якому резорбція та новоутворення альвеолярної кістки поєднуються з диференціюванням клітин зубного фолікула та формуванням майбутнього пародонтального комплексу. Водночас регіональні гістоархітектонічні особливості кісткової крипти під час прорізування тимчасових зубів у дипгіодонтних ссавців залишаються недостатньо охарактеризованими. Метою дослідження було охарактеризувати етапозалежний гістоморфогенез і присінково-язикову асиметрію кісткової лунки навколо зачатків фронтальних тимчасових зубів нижньої щелепи кошенят та зіставити ці зміни з напрямком переміщення коронки під час прорізування. Матеріали та методи. Досліджено постмортальний матеріал нижніх щелеп 10 загиблих кошенят. За макроскопічними ознаками розвитку сформовано дві групи: з гладкою поверхнею альвеолярного відростка (n=5) та з коронками тимчасових зубів, що виступали над поверхнею нижньої щелепи (n=5). Препарати фіксували у 10% нейтральному формаліні, проводили щадну декальцинацію трилоном Б, парафінову проводку, виготовляли тонкі зрізи та забарвлювали гематоксиліном і еозином і за Ван Гізоном. Мікроскопію та фотодокументування виконували за допомогою Olympus BX41 при збільшеннях ×100 і ×200. Аналіз мав описовий гістоморфологічний характер. Результати дослідження. На фолікулярному етапі визначали тонкий шар окістя, від якого формувалися кісткові трабекули, орієнтовані паралельно та перпендикулярно до його поверхні. Виявлено виразну просторову неоднорідність дозрівання кісткової тканини: з присінкового боку трабекули були більш еозинофільними та мали ознаки меншої осифікації, тоді як з язикового боку переважали базофільні, більш зрілі кісткові структури з активнішим включенням остеоцитів. Міжтрабекулярні простори поступово заповнювалися ретикулярною та мієлоїдною тканиною. Паралельно формувалися впорядковані колагенові волокна, ендостальні структури та концентричні кісткові пластинки. Така асиметрія збігалася зі зміною орієнтації коронки від оральної до косої присінкової. Висновки. Формування кісткової лунки тимчасового зуба у кошенят відбувається нерівномірно й характеризується присінковоязиковою асиметрією осифікації. Отримані дані підтримують концепцію, за якою просторово вибіркове ремоделювання альвеолярної кістки створює морфологічні умови для спрямованого переміщення зуба та одночасного формування тканин пародонтального комплексу. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20279 Pleiotropic effects of statins in hepatology and venous thromboembolism: real-world evidence analysis (2016–2025) Perepeliuk, M. M.; Перепелюк, М. М. Statins, as inhibitors of HMG-CoA reductase, exert pleiotropic effects beyond lipid lowering, including endothelialprotective, anti-inflammatory, and antifibrotic properties relevant to liver diseases and venous thromboembolism (VTE). Objective. To summarize real-world evidence on the pleiotropic effects of statins in hepatology, define the “therapeutic window” in cirrhosis, and evaluate their role in VTE prevention. Materials and Methods. A structured literature search was performed in PubMed for the period 2016–2025 using predefined keywords related to statins, cirrhosis, hepatocellular carcinoma, portal hypertension, and VTE. A total of 261 publications were identified, of which 35 met the inclusion criteria. To minimize bias, studies employing modern pharmacoepidemiological approaches were prioritized, including propensity score matching, time-lag analysis, and sensitivity analyses. Results. Statin therapy is associated with improved intrahepatic hemodynamics through KLF2 signaling and nitric oxide pathways, as well as antifibrotic effects mediated by Rho-kinase inhibition. In real-world cohort studies, statin use has been linked to reduced risks of cirrhosis decompensation, hepatocellular carcinoma, and mortality, particularly in patients with compensated disease. The concept of a “therapeutic window” suggests the most favorable benefit-risk balance in patients with Child–Pugh class A cirrhosis. In the context of VTE, statins demonstrate modest effects in primary prevention but a more consistent reduction in recurrence risk. Observational data support a favorable safety profile and challenge the concept of “statin phobia.” Conclusions. Statins may be considered as adjunctive therapy in selected patients with chronic liver disease and increased thrombotic risk. The greatest benefit appears to be observed in compensated stages of disease, while further randomized controlled trials are needed to establish causality and refine clinical indications.; У статті представлено аналіз плейотропних ефектів статинів у гепатології та за наявності венозних тромбоемболій (ВТЕ), що базується на даних PubMed за період 2016–2025 рр. Розглянуто молекулярні механізми гепатопротекції. Наведено докази ефективності статинів у зниженні ризику декомпенсації цирозу печінки та профілактиці гепатоцелюлярної карциноми у пацієнтів із вірусними гепатитами. Окрему увагу приділено зниженню частоти первинних та рецидивуючих ВТЕ в умовах реальної практики. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20278 Impact of endometriosis on ovarian reserve and female reproductive function: a review of current evidence Volianska, A. G.; Shytova, H. V.; Lavrynenko, G. L.; Kormilets, O. Yu.; Волянська, А. Г.; Шитова, Г. В.; Лавриненко, Г. Л.; Кормілець, О. Ю. Objective. To evaluate the impact of endometriosis on ovarian reserve and to analyze the mechanisms underlying its detrimental effects on ovarian function based on current literature. Materials and Methods. This review included original studies, systematic reviews, meta-analyses, and clinical guidelines published in Ukrainian and English. Relevant publications were identified by searching PubMed, Scopus, Google Scholar, and the Cochrane Library using keywords such as endometriosis, fertility, pathophysiology, endometrioma, ovarian reserve, and surgery. Results and Discussion. The review summarizes current evidence on endometriosis-associated infertility, focusing on the impact of endometriomas on ovarian reserve. Ovarian endometriosis negatively affects ovarian reserve and reproductive outcomes. Anti-Müllerian hormone (AMH) is a key marker in clinical assessment. Most studies demonstrate reduced AMH levels in patients with endometriomas even before surgery, indicating primary ovarian damage caused by chronic inflammation, oxidative stress, fibrosis, and mechanical follicular loss. Comparative analyses show that combined surgical approaches are associated with lower recurrence rates and higher spontaneous pregnancy rates than ablative techniques. However, reproductive prognosis should not rely solely on AMH. Evidence suggests its limited predictive value for spontaneous conception, while a comprehensive assessment of infertility factors provides more accurate prediction of reproductive outcomes. Conclusions. Endometriosis-associated infertility is multifactorial. Management should be individualized and based on an integrated evaluation of clinical, historical, hormonal, ultrasonographic, and surgical factors to improve reproductive outcomes.; Мета роботи – оцінити вплив ендометріозу на оваріальний резерв і механізми впливу захворювання на стан яєчників за даними літератури. Проаналізовано оригінальні дослідження, огляди, метааналізи та клінічні настанови (PubMed, Scopus, Google Scholar та Cochrane). Результати дослідження показали, що ендометріоз яєчників негативно впливає на оваріальний резерв і репродуктивні результати пацієнток із безпліддям. Рівень АМГ знижений у пацієнток з ендометріомами до оперативного втручання, що свідчить про ураження оваріальної тканини через запалення, оксидативний стрес, фіброз тканини яєчника та його механічне руйнування. Комбіновані хірургічні технології мають кращі результати щодо рецидивів і вагітності. Прогноз настання спонтанної вагітності не слід базувати лише на показниках АМГ. Пацієнки з ендометріоз-асоційованим ендометріозом потребують мультифакторного підходу. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20277 The impact of regional analgesia on pain intensity and cortisolemia levels in wounded patients with combat trauma of the extremities Tymchyshyn, D. O.; Budniuk, O. O.; Тимчишин, Д. О.; Буднюк, О. О. There is uncertainty of evidence regarding the effectiveness and safety of regional analgesic blocks during emergency care for wounded patients with combat trauma of the extremities at Role 2 medical treatment facilities and during interhospital transportation. Objective. To optimize perioperative analgesia regimens for wounded patients with combat trauma of the extremities at Role 2 medical treatment facilities and during interhospital transportation based on a comparative assessment of the impact of regional or systemic analgesia on pain intensity and cortisolemia levels over time. Materials and Methods. A prospective study included 100 patients with isolated combat trauma of one extremity. Patients were divided into two groups: Group 1 (n = 50) received systemic analgesia only, while Group 2 (n = 50) received ultrasound-guided regional anesthesia. Pain intensity was assessed over time using a Visual Analog Scale (VAS), additionally the level of cortisol in plasma was also measured. Study parameters were registered in four stages: 1st stage – at the time of admission to the Role 2 medical treatment facilities; 2nd stage – at the completion of surgical intervention; 3rd stage – at the beginning of interhospital transportation; 4th stage – at the completion of interhospital transportation. Results. Between the 1st and 2nd stages, both groups demonstrated significant changes in VAS and Cortisol levels (p < 0.05, respectively). At the 2nd stage, a significant intergroup difference was observed for VAS 2 (p < 0.05), whereas Cortisol 2 levels did not differ significantly between groups (p = 0.17). Between the 2nd and 3rd stages, Group 1 showed significant changes in both VAS and Cortisol values (p < 0.05 respectively), while in Group 2 no significant change in VAS was observed (p = 0.11), despite a significant change in Cortisol levels (p < 0.05). At the 3rd stage, intergroup differences remained significant for VAS 3 (p < 0.05), with no significant difference in Cortisol 3 levels (p = 0.41). Between the 3rd and 4th stages, significant changes in VAS and Cortisol were observed only in Group 1 (p > 0.05 respectively), whereas no significant changes were detected in Group 2 (p = 0.07 and p = 0.38 respectively). At the 4th stage, significant intergroup differences were found for both VAS 4 and Cortisol 4 (p < 0.05 respectively). Conclusions. The study results confirm that optimizing perioperative analgesia regimens at Role 2 medical treatment facilities and during interhospital transportation allows for minimizing systemic stress response manifestations, significantly improving treatment outcomes for wounded patients, and remains a priority task of modern military medicine.; У статті представлено результати проспективного дослідження з визначення ефективності реґіонарних аналгетичних блокад під час надання невідкладної допомоги пораненим із бойовою травмою кінцівок в умовах шпиталів Role 2 та під час міжгоспітального транспортування. До дослідження включено 100 поранених із бойовою травмою однієї кінцівки, яких розділено на дві групи: група 1 (n = 50) отримувала лише системну аналгезію, тоді як група 2 (n = 50) – реґіонарну анестезію, що проводилася під ультразвуковим контролем. У динаміці фіксувалась інтенсивність болю та визначався рівень плазмового кортизолу. Результати дослідження підтверджують, що оптимізація схем періопераційного знеболювання в умовах шпиталів Role 2 та під час міжгоспітального транспортування дає можливість мінімізувати прояви системної стрес-відповіді, значно покращити результати лікування поранених та є пріоритетним завданням сучасної військової медицини. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20276 Оцінка інформативності біомаркерів прогресування пієлонефриту у хворих на цукровий діабет Борисов, С. О.; Костєв, Ф. І.; Борисов, О. В.; Коломійчук, С. Г.; Мартинюк, Д. В.; Borisov, S. O.; Kostyev, F. I.; Borisov, O. V.; Kolomiychuk, S. G.; Martinyuk, D. V. Вивчено кореляційні залежності між рівнями метилгліоксалю (МГЛ), β-2-мікроглобуліну (маркера глікації білків та пошкодження ниркових канальців) та лейкоцитарним індексом інтоксикації (ЛІІ) у соматично здорових осіб та хворих на гострий пієлонефрит (ГП) за наявності цукрового діабету (ЦД). Встановлено значуще зростання ЛІІ у хворих на ГП із ЦД, що підтверджує патогенетичну роль ЦД у розвитку запалення. Виявлені достовірні кореляції між МГЛ, β-2-мікроглобуліном та ЛІІ свідчать про можливість їх застосування як біомаркерів для оцінки та прогнозування перебігу патології.; The aim of the work is to conduct the analysis and study the correlation between the levels of methylglyoxal, a marker of early protein glycation- β-2-microglobulin – a protein that indicates the presence of damaged renal tubules, and the leukocyte intoxication index in the peripheral blood of somatically healthy people and patients with acute pyelonephritis and type II diabetes mellitus. The results obtained indicate the presence of a pronounced positive relationship between the indicators of the inflammatory process marker in AP and concomitant diabetes. Conclusions. A statistically significant increase in the level of MGL and β-2 – microglobulin in blood plasma was established in patients with AP and concomitant diabetes, which indicates the intensification of protein glycation processes in the body and damage to protein ultrastructures in kidney tissues and indicates the important role of concomitant diabetes in the development of functional renal complications in the pathological condition under study. A significant increase in the level of LII in the blood of patients with AP with concomitant diabetes was found, which indicates the pathogenetic role of concomitant diabetes in the development of an unfavorable course of the inflammatory process in the kidneys. The revealed significant correlation coefficient in AP and concomitant diabetes in blood between the levels of MGL and β-2-microglobulin and MGL and the LII index, as well as between the values of β-2-microglobulin and LII, indicates the possibility of using these indicators as biomarkers, in particular β-2-microglobulin and LII, to assess the nature and predict the course of the pathological condition under study. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20275 Correction of increased anxiety in children with obesity using Passiflora incarnata extract Aryayev, M. L.; Selimkhanova, D. S.; Senkivska, L. I.; Аряєв, М. Л.; Селімханова, Д. С.; Сеньківська, Л. І. Objective of the study was to evaluate the effectiveness of a standardized Passiflora incarnata extract in reducing elevated anxiety levels in children with obesity. Materials and Methods. A prospective, single-center, controlled study with parallel groups was conducted. A total of 56 adolescents aged 12–17 years with obesity and elevated anxiety were enrolled and allocated into the main group (n = 28) and the control group (n = 28) without randomization. Patients in the main group received a standardized Passiflora incarnata extract as part of combination therapy for 30 days. Anxiety levels were assessed using the Spielberger–Khanin scale, with separate evaluation of state and trait anxiety. Treatment effectiveness was analyzed using ROC analysis with determination of the area under the curve (AUC) and 95% confidence intervals. Results. In the main group, a statistically significant reduction in state anxiety was observed after treatment (AUC = 0.858; 95% CI 0.739–0.937), indicating high discriminative ability of the model and a pronounced therapeutic effect. In the control group, the corresponding value was significantly lower (AUC = 0.581; 95% CI 0.442–0.712), which does not support clinically significant improvement. The effect on trait anxiety was less pronounced (AUC = 0.721; 95% CI 0.585–0.832 vs 0.523; 95% CI 0.385–0.658), consistent with its more stable nature and lower sensitivity to short-term interventions. The use of the extract was associated with reduced emotional tension, improved sleep, and was not associated with clinically significant adverse effects. Conclusions. The standardized Passiflora incarnata extract provides a clinically significant reduction in state anxiety, demonstrates a favorable safety profile, and may be considered a reasonable adjuvant component of comprehensive therapy for psychological and emotional disorders in children with obesity.; Оцінено ефективність застосування стандартизованого екстракту Passiflora incarnata для корекції підвищеної тривожності у дітей з ожирінням. Обстежено 56 підлітків 12–17 років, розподілених на основну (n = 28) та контрольну (n = 28) групи. Пацієнти основної групи протягом 30 днів отримували екстракт Passiflora incarnata у складі комплексної терапії. Рівень тривожності визначали за шкалою Спілбергера – Ханіна з використанням ROC-аналізу (AUC; 95% ДІ). Встановлено статистично значуще зниження ситуаційної тривожності (AUC = 0,858; 95% ДІ 0,739–0,937) порівняно з контрольною групою (AUC = 0,581; 95% ДІ 0,442–0,712). Вплив на особистісну тривожність був менш вираженим. Застосування екстракту характеризувалося сприятливим профілем безпеки та клінічно значущим зниженням тривожності. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20274 Ксеростомія в осіб похилого віку як фактор ризику післяопераційних ускладнень у стоматології Бабеня, Г. О.; Адубецька, А. Ю.; Пасечник, О. В.; Пасечник, А. М.; Анісімов, М. В.; Babenia, H. O.; Adubetska, A. Yu.; Pasechnyk, O. V.; Pasechnyk, A. M.; Anisimov, M. V. Мета дослідження: узагальнити сучасні дані наукової літератури щодо ролі ксеростомії як фактора ризику післяопераційних ускладнень у стоматології, проаналізувати її вплив на перебіг репаративних процесів та обґрунтувати доцільність оцінки функціонального стану слинних залоз при плануванні стоматологічних хірургічних втручань. Матеріали та методи. Проведено аналіз, узагальнення та систематизацію сучасних наукових публікацій, пошук яких здійснювали в міжнародних наукометричних базах даних PubMed, Scopus, ResearchGate та Google Scholar з використанням відповідних ключових слів. До аналізу включено сучасні систематичні огляди, метааналізи, клінічні дослідження та консенсусні документи, опубліковані переважно у 2021–2026 рр. Результати. Проаналізовано сучасні уявлення щодо причин розвитку ксеростомії у осіб похилого віку, серед яких провідне значення мають вікові інволютивні зміни слинних залоз, поліпрагмазія, серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, менопауза та променева терапія. Узагальнено дані про роль слини у підтриманні місцевого гомеостазу та механізми негативного впливу гіпосалівації на перебіг післяопераційного періоду. Показано, що ксеростомія супроводжується порушенням мікробіологічної рівноваги, зниженням ефективності місцевого імунного захисту, уповільненням репаративних процесів, підвищенням ризику альвеоліту, периімплантного мукозиту, периімплантиту, порушення остеоінтеграції імплантатів та кісткової регенерації після кістковопластичних операцій. Представлено узагальнену схему патогенетичного впливу ксеростомії на розвиток післяопераційних ускладнень у стоматологічній хірургії. Висновки. Ксеростомію доцільно розглядати як потенційно модифікований фактор ризику післяоперацій-них ускладнень у пацієнтів похилого віку. Оцінка функції слинних залоз і своєчасна корекція гіпосалівації можуть сприяти оптимізації репаративних процесів та покра-щенню результатів стоматологічної реабілітації.; Aim. To summarize current scientific evidence on the role of xerostomia as a risk factor for postoperative complications in dentistry, to analyze its impact on reparative processes, and to substantiate the importance of assessing salivary gland function when planning dental surgical interventions. Materials and Methods. A comprehensive analysis, synthesis, and systematization of contemporary scientific publications were performed. Literature was searched in the international databases PubMed, Scopus, ResearchGate, and Google Scholar using relevant keywords. The review included recent systematic reviews, meta-analyses, clinical studies, and consensus documents published predominantly between 2021 and 2026. Results.Current concepts regarding the causes of xerostomia in older adults were analyzed. The major contributing factors include age-related involutional changes in the salivary glands, polypharmacy, cardiovascular diseases, diabetes mellitus, menopause, and radiation therapy. The biological role of saliva in maintaining oral homeostasis and the mechanisms by which hyposalivation adversely affects postoperative wound healing were summarized. Xerostomia has been shown to be associated with disruption of the oral microbiological balance, impaired local immune defense, delayed reparative processes, and an increased risk of alveolar osteitis, peri-implant mucositis, peri-implantitis, impaired implant osseointegration, and compromised bone regeneration following bone augmentation procedures. A generalized pathogenetic model illustrating the relationship between xerostomia and the development of postoperative complications in dental surgery is presented. Conclusions. Xerostomia should be considered a potentially modifiable risk factor for postoperative complications in older adults. Assessment of salivary gland function and timely management of hyposalivation may contribute to improved tissue repair and better outcomes of dental rehabilitation. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20273 Inflammatory markers in patients with decompensated type 2 diabetes mellitus and acute coronavirus infection Velychko, V. I.; Yurchenko, Ye. I.; Havrychenko, D. H.; Shcherbakov, S. S.; Yurchenko, I. V.; Величко, В. І.; Юрченко, Є. І.; Гавриченко, Д. Г.; Щербаков, С. С.; Юрченко, І. В. Type 2 diabetes mellitus (T2DM) was found to be one of the main comorbidities in patients with COVID-19. However, there is a lack of studies regarding the relationship between glycated hemoglobin (HbA1c) levels, inflammatory markers, elevated body mass index (BMI) and disease severity in patients with T2DM and COVID-19. The aim of the study was to analyze inflammatory markers in patients with decompensated type 2 diabetes mellitus who were hospitalized with acute coronavirus infection. Materials and Methods. A retrospective study of 103 hospitalized patients was conducted from March 2020 to March 2024. Medical records of patients with acute SARS-CoV-2 infection and a confirmed history of T2DM were thoroughly reviewed. The study included 54 women (52.43%) and 49 men (47.57%). To study the inflammatory markers, two groups of patients were formed based on the main target indicator of glycemic control HbA1c. Group A (HbA1c < 7.0%) included 33 patients (32.04%), while Group B (HbA1c ≥ 7.0%) included 70 patients (67.96%). Results and discussion. Blood glucose levels were significantly higher in the group of patients with poorly controlled diabetes compared to the group with well-controlled diabetes – 10.8 [8.55–14.4] vs. 7.0 [5.9–9.3] (p < 0.001). In Group A, the median HbA1c level was significantly lower than in Group B, which is expected: 6.27 [6.08–6.63] vs. 8.55 [7.79–10.1] (p < 0.001). Patients with poorly controlled diabetes showed significantly higher C-reactive protein levels 95.1 [60.5–174] vs. 61.4 [14.7–138] (p = 0,021), more pronounced among women; neutrophilia 9.69 [6.48–14.5] vs. 6.1 [3.56–10.3] (p = 0,005); neutrophil-to-lymphocyte ratio 5.74 [3.17–9.97] vs. 4.22 [1.94–9.11] (p = 0,163). A direct correlation was observed between inflammatory markers interleukin-6 and ferritin in patients with poorly controlled diabetes and elevated HbA1c levels. Conclusions. In patients with poorly controlled diabetes, significantly higher levels of C-RP and pronounced neutrophilia were observed. A direct correlation was found between inflammatory markers IL‑6 and ferritin and elevated HbA1c levels in the group of patients with poorly controlled diabetes, confirming the link between chronic hyperglycemia and systemic inflammation.; Мета дослідження – проаналізувати маркери запального процесу в пацієнтів з декомпенсованим цукровим діабетом 2-го типу, госпіталізованих із гострою коронавірусною інфекцією. Проведено ретроспективне дослідження 103 пацієнтів, госпіталізованих у відділення лікарні з гострою інфекцією SARS-CoV-2 та цукровим діабетом 2-го типу. У групі пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу і поганим глікемічним контролем переважали пацієнти з високим індексом маси тіла (56,31%, p > 0,05), виявлено значно вищі рівні глікованого гемоглобіну, С-реактивного білку, нейтрофільозу. Встановлено статистично значущу пряму кореляцію між маркерами запалення інтерлейкіну-6 та феритину та високими рівнями глікованого гемоглобіну. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20272 Коефіцієнт стресової гіперглікемії як предиктор ефективності комбінованого лікування неоваскулярної глаукоми на тлі проліферативної діабетичної ретинопатії Барінов, Ю. В.; Риков, С. А.; Коновалова, Н. В.; Потапчук, О. В.; Гузун, О. В.; Barinov, Yu. V.; Rikov, S. A.; Konovalova, N. V.; Potapchuk, O. V.; Guzun, O. V. Мета: оцінити прогностичну роль коефіцієнта стресової гіперглікемії (КСГ) та ефективність транссклеральної циклофотокоагуляції (ТСК ЦФК) як першого етапу лікування неоваскулярної глаукоми (НВГ) на тлі проліферативної діабетичної ретинопатії. Матеріали та методи. Проспективно обстежено 35 очей з НВГ; результати аналізували залежно від КСГ. Предиктори неуспіху визначали за регресією Кокса. Результати. Високий КСГ підвищував ризик неуспіху в 4,1 раза (95% ДІ 1,06–16; p = 0,04) та знижував ефективність лікування до 51,8% проти 82,1% (p < 0,01). ТСК ЦФК забезпечила контроль ВОТ у 87,5% випадків, ускладнення становили 12,5%. Комбіноване лікування (ТСК ЦФК + ПРЛК + anti-VEGF) зменшувало ризик неуспіху в 3,7 раза. Висновки. КСГ є значущим прогностичним маркером, а ТСК ЦФК як перший етап лікування покращує контроль ВОТ і прогноз НВГ.; Objective: To evaluate the prognostic role of the stress hyperglycemia ratio (SHR) and the effectiveness of transscleral laser cyclophotocoagulation (TSCPC) as the first-line treatment of neovascular glaucoma (NVG) in patients with proliferative diabetic retinopathy. Materials and Methods: A prospective study included 35 eyes with NVG. Clinical and surgical outcomes were assessed according to SHR levels. Cox multivariate regression analysis was used to identify predictors of treatment success. Results: High SHR was an independent predictor of unfavorable NVG outcomes, increasing the risk of treatment failure 4.1-fold (95% CI: 1.06–16; p = 0.04) and reducing surgical success to 51.8% compared to 82.1% in patients with low SHR (p < 0.01). TSCPC as a preoperative step achieved intraocular pressure control in 87.5% of cases and decreased complication rates to 12.5%, with minimal procedure-related complications (3–3.5%). The combined approach (TSCPC + panretinal laser photocoagulation + anti-VEGF) reduced treatment failure risk 3.7-fold and improved surgical outcomes in patients with high SHR and angle-closure NVG. Conclusions: High SHR is a significant prognostic marker of poor NVG outcomes. Implementing TSCPC as the first-line intervention in patients with high SHR improves surgical efficacy, reduces complications, and optimizes prognosis. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20271 Metabolic and morphological changes in rat tissues under the effect of electronic cigarettes Gridina, I. R.; Chernadchuk, S. S.; Ryzhko, I. L.; Грідіна, І. Р.; Чернадчук, С. С.; Рижко, І. Л. Electronic cigarettes are widely used as a potentially less harmful alternative to conventional smoking, generating aerosol without exothermic combustion. Exposure to e-cigarette aerosols increases reactive oxygen species and lipid peroxidation products, which modify key metabolic enzymes and disrupt energy and lipid homeostasis. These effects are reflected in elevated lactate dehydrogenase (LDH) and creatine kinase (CK) activities, altered glucose levels, and morphological tissue changes confirmed by histology. Aim of the study. To establish organ-specific changes in energy and lipid homeostasis indicators, as well as morphological alterations in rat tissues under conditions of chronic exposure to electronic cigarette aerosols. Materials and Methods. Twenty adult male Wistar rats were divided into the experimental (n = 10) and the control (n = 10) groups. Experimental animals were exposed to aerosol from an Elf Bar 1500 Ultra e-cigarette for 20 minutes daily over three months; animals in the control group were not exposed. Animals were euthanized one hour after the final session, and tissue samples from the lungs, liver, heart, kidneys, and brain were collected for biochemical assays and histological examination. Results. Chronic exposure increased LDH and CK in lungs and liver, indicating anaerobic glycolysis activation and cytolytic injury, accompanied by inflammation, edema, and alveolar disruption. Reduced tissue glucose and suppressed enzymatic activity in the heart and kidneys were associated with microcirculatory disturbances. Lipid accumulation correlated with inflammatory and edematous reactions, while brain histology revealed increased vascular permeability. Conclusions. Chronic e-cigarette aerosol exposure induces organ-specific metabolic and structural alterations, disrupting energy and lipid metabolism and causing histological damage, most pronounced in the lungs.; Електронні сигарети широко використовуються як альтернатива традиційному тютюнопалінню, однак їх аерозолі містять низку токсичних компонентів, здатних індукувати метаболічні та запальні порушення. Метою роботи було оцінити органоспецифічні зміни показників енергетичного та ліпідного гомеостазу, а також морфологічні зміни в тканинах щурів за умов хронічної експозиції парами електронних сигарет. Встановлено, що хронічна експозиція аерозолями електронних сигарет зумовлює виражені метаболічні порушення в окремих органах. Гістологічні дослідження виявили розвиток запальних, судинно-набрякових і структурних змін. Отримані результати свідчать про системний характер токсичної дії аерозолів електронних сигарет та їх здатність викликати поєднані метаболічні й морфологічні порушення. 2026-01-01T00:00:00Z