https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/37 2026-04-09T18:32:34Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19269 Філософія біобезпеки: четверте покоління прав людини як основа здорової нації Терзі, О. О.; Шпак, І. В.; Сокур, Е. О. Сучасний світовий розвиток супроводжується стрімким зростанням науково-технічного прогресу, який, з одного боку, відкриває безпрецедентні можливості для підвищення якості життя, а з іншого – створює нові ризики для людини та довкілля. Пандемії, генетичні експерименти, розвиток штучного інтелекту у сфері медицини, біотехнології, клонування, біотероризм та екологічні катастрофи актуалізують необхідність формування цілісної філософії біобезпеки. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19268 Англійська мова як інструмент формування правосвідомості та професійної культури майбутнього юриста Ільченко, А. І. В умовах глобалізації та інтернаціоналізації правових процесів сучасний юрист повинен володіти не лише професійними знаннями, але й високим рівнем іншомовної компетентності. Англійська мова, яка виступає мовою міжнародного права, є ключовим інструментом у формуванні правосвідомості, професійної ідентичності та етичної культури майбутніх фахівців у сфері юриспруденції. Вона дозволяє студентам брати участь у міжнародних дискусіях, аналізувати правові документи, здійснювати міжкультурну комунікацію та орієнтуватися у сучасних правових реаліях, що, у свою чергу, сприяє формуванню цілісної професійної свідомості. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19267 Формування правової свідомості майбутніх юристів засобами англійської мови професійного спрямування Ільченко, А. І.; Ilchenko, A. I. У статті розглядається роль англійської мови професійного спрямування як ефективного засобу формування правової свідомості, професійної ідентичності та етичної культури майбутніх юристів. Здійснено ґрунтовний аналіз освітнього потенціалу юридичної термінології, дискурсивних стратегій і типових комунікативних ситуацій, що виникають у процесі вивчення англійської мови права. Показано, що мовна підготовка у юридичному університеті не обмежується засвоєнням лексико-граматичних структур, а набуває світоглядного значення, сприяючи осмисленню правових категорій, формуванню ціннісних орієнтирів, розвитку здатності до міжкультурного професійного діалогу. Акцентовано увагу на тому, що англійська мова як мова міжнародного права виступає важливим чинником інтеграції в європейський і глобальний правовий простір, забезпечуючи конкурентоспроможність українських фахівців на світовому ринку праці. Обґрунтовано необхідність інтеграції лінгвістичної, правової та філософсько-етичної складових у процесі професійної освіти, оскільки саме їх поєднання формує цілісну правову свідомість, критичне мислення та здатність діяти відповідально в умовах соціальної та правової невизначеності. Підкреслюється, що навчання англійської мови професійного спрямування має потенціал не лише інтелектуального, а й духовного “зцілення” особистості, сприяючи становленню морально зрілого, гуманістично орієнтованого юриста нового покоління.; The article examines the role of professionally oriented English as an effective tool for shaping legal consciousness, professional identity, and ethical culture of future lawyers. A thorough analysis of the educational potential of legal terminology, discursive strategies, and typical communicative situations arising in the process of studying English for law is conducted. It is shown that language training in a law university goes beyond the acquisition of lexical and grammatical structures, acquiring a worldview significance by facilitating the understanding of legal categories, the formation of value orientations, and the development of the ability for intercultural professional dialogue. Attention is drawn to the fact that English, as the language of international law, serves as an important factor for integration into the European and global legal space, ensuring the competitiveness of Ukrainian specialists in the international labor market. The necessity of integrating linguistic, legal, and philosophical-ethical components in professional education is substantiated, since their combination forms a holistic legal consciousness, critical thinking, and the ability to act responsibly under conditions of social and legal uncertainty. It is emphasized that teaching professionally oriented English has the potential not only for intellectual but also for spiritual “self-healing” of the individual, contributing to the development of a morally mature, humanistically oriented lawyer of the new generation. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19266 Communication problems of medical students Bermas, O. Effective communication is crucial in healthcare, as it directly impacts patient outcomes, cooperation, and the overall functioning of medical establishments. For medical students, the development of communication skills is essential, not only for academic success but also for their future clinical practice. However, despite the emphasis on communication in medical education, many students face significant challenges when attempting to convey information clearly and empathetically. These communication problems can stem from various factors, including stress, lack of training, cultural differences, and personal barriers. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19265 Мова як інструмент розвитку міжкультурної комунікації в освітньму середовищі Самойленко, Т. О. У сучасному глобалізованому світі міжкультурна комунікація стає однією з ключових компетентностей, необхідних для успішної соціалізації та професійної діяльності. Зростання мобільності населення, інтеграційні процеси в освіті, розвиток інформаційних технологій і міжнародних освітніх проєктів спричиняють посилення взаємодії між представниками різних культур. У цьому контексті особливого значення набуває мова як основний інструмент пізнання іншої культури та встановлення взаєморозуміння. Тому дослідження ролі мови в освітньому просторі є надзвичайно актуальним. У статті мова розглядається як ключовий інструмент розвитку міжкультурної комунікації в освітньому середовищі та виконує не лише функцію засобу передачі інформації, але й виступає носієм культурних цінностей, традицій та моделей мислення. Проаналізовано наукові підходи до проблеми мовної та міжкультурної комунікації, визначено роль освітнього середовища як простору полікультурної взаємодії. Особлива увага приділена практичним аспектам формування міжкультурної компетентності здобувачів освіти через мовну підготовку, культурний контекст та використання цифрових технологій. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19264 Латинська мова в медицині як засіб професійної інтеграції Пислар, Т. П. Латинська мова є невід'ємною складовою сучасної медичної освіти та вимагає від майбутніх фахівців високого рівня мовної та професійної компетентності. Саме вона забезпечує точність, універсальність та зрозумілість медичного спілкування в міжнародному масштабі і виступає спільною термінологічною основою для лікарів різних країн, об'єднуючи їх у глобальну професійну спільноту. Хоча англійська домінує в наукових публікаціях, латинська залишається критичною для навчання, клінічної документації й міжнародної співпраці. Збереження базових знань латини – це інвестиція в безпеку пацієнта й професійну інтеграцію. Medicina lingua universalis - ця думка підкреслює роль латини як універсального інструменту для порозуміння медиків різних країн. Мета цієї статті – проаналізувати історичні, професійні та освітні аспекти латинської мови як засобу глобальної інтеграції медичної спільноти. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19260 Poststructuralist SLA framework and the concept of second language identity Lazor, N.; Mokriienko, E. Cognitive and psycholinguistic perspectives largely shaped early research in Second Language Acquisition (SLA). These approaches, popular in the 1970s and 1980s, focused on how language learners processed input, internalized linguistic structures, and produced output [6]. Although these models were influential, they tended to treat learners as isolated individuals, paying limited attention to the social environments, power dynamics, and shifting identities that shape language learning experiences. As a result, early SLA research often overlooked how learners understand themselves and how their experiences and identities change as they acquire a new language. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19257 Культурологічний аспект вивчення латинської мови в сучасних умовах Нетребчук, Л. М. У сучасному глобалізованому світі, коли комунікаційні технології стирають кордони між різними культурами, постає потреба не лише в оволодінні сучасними мовами, але й у глибокому розумінні культурних витоків європейської цивілізації. Латинська мова, яка протягом багатьох віків виконувала функцію універсальної мови науки, освіти, права та культури, залишається ключем до пізнання духовних і культурних основ європейського мислення. Її вивчення сьогодні набуває нового змісту – не лише як засобу термінотворення чи академічного інструменту, а також як важливого культурологічного чинника гуманітарної освіти. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19256 Латина як інструмент зцілення соціокультурного середовища людини Нагачевська, С. А. У добу глибоких цивілізаційних криз, інформаційної перенасиченості та фрагментації культурних кодів особливої ваги набуває пошук мовних та духовних засобів відновлення цілісності людського буття. Латинська мова, яка протягом тисячоліть формувала інтелектуальний простір Європи, нині знову повертається як символ культурного відновлення та гуманітарного єднання. Вона не лише є історичною основою наукової та релігійної традиції Заходу, а й виступає своєрідним медіумом між минулим і сучасністю, сприяючи осмисленню витоків європейської ідентичності, надаючи важливе відчуття спадкоємністі з античною та середньовічною традиціями. Такий зв’язок із витоками сприяє зціленню від відчуття історичної розірваності. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19255 Методи засвоєння англійської мови в медичному виші Русалкіна, Л. Г. Сучасні реформи, спрямовані на надання значної підтримки у впровадженні безперервного вивчення іноземних мов ставлять нові вимоги до рівня підготовки випускників вишів з іноземної мови. Виходячи з програм та інших нормативних документів, що регулюють знання та навички англійської мови в медицині, сучасні програми розробляються відповідно до Загальноєвропейської системи рівнів володіння мовою CEFR – Common European framework of Reference) згідно з міжнародними стандартами встановлення рівня грамотності з англійської мови. Дані стандарти передбачають чотири встановлені показники рівня володіння іноземною мовою: розмовна мова, аудіювання, читання та письмо. При цьому особливе значення має English for Specific Purpose (ESP) – англійська, орієнтована на певну професію. Напрямок вивчення англійської мови, що вимагає застосування її в спеціальних областях, призначений для кадрів, спеціальність яких не є іноземною мовою. Простіше можна назвати його «англійською в професії», де мета полягає в тому, що при оволодінні мовою слід зосередитися не на граматичних аспектах мовної структури, а на оволодінні саме мовою, залежно від спеціальності та професії. 2026-01-01T00:00:00Z