https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20058 2026-07-10T18:03:24Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20085 Аналіз вимірів впливу війни на здоров’я Бабієнко, В. В.; Гущук, І. В.; Мокієнко, А. В. За глобальними оцінками з 2008 року зовнішні конфлікти збільшились на понад 50% із залучення загалом 122 країн. Однак, термін «війна» передбачає насильство більших масштабів та інтенсивності у порівнянні із «конфліктами». Мета роботи полягала у розробці простого та прийнятного набору вимірів, який допоміг би залучити громадськість до формування своєї думки щодо війн. Це дозволило розробити 12-вимірну рамкову модель війни. Ця структура базується на концепціях соціальних та екологічних детермінант здоров’я населення. Вона має 12 взаємопов’язаних «вимірів», що починаються з літери D, які охоплюють негативний вплив на здоров’я (n=5), його соціальні (n=4) та екологічні детермінанти (n=3). Для здоров’я показниками є смертність, інвалідність, хвороби, 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20084 Актуальність стратегії розвитку закладів охорони здоров’я в умовах європейської інтеграції Волянська, А. Г.; Ковальчук, Т. А. Українська система охорони здоров’я перебуває у точці найвищої історичної відповідальності. З одного боку, вона є «тиловим фронтом», що тримає удар повномасштабної війни, з іншого – готується до фундаментальної трансформації у межах вступу України до Європейського Союзу. У січні 2025 року Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року, яка стала базовим вектором руху для кожного закладу. В умовах війни та на етапі реформи щодо створення спроможної мережі медичних закладів: кластеризації, стратегія кожного закладу перестала бути формальністю. Вона стала інструментом резильєнтності (стійкості). Адаптація до викликів війни полягає в стратегії автономності (енергонезалежність, підземні операційні, запаси медикаментів). 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20083 Теоретичні засади дослідження життєстійкості та тривоги у сучасній психології Литвиненко, О. Д.; Меркулова, А. В. Сучасні суспільні трансформації, нестабільність соціальноекономічних умов, інформаційне перенавантаження, наслідки глобальних криз та воєнних подій актуалізують проблему збереження психічного здоров’я особистості. В умовах постійного стресового впливу особливого значення набувають психологічні ресурси, що забезпечують здатність людини ефективно адаптуватися до складних життєвих обставин, підтримувати емоційну рівновагу та конструктивно долати труднощі. Одним із таких ресурсів є життєстійкість, яка розглядається як важливий чинник психологічного благополуччя та стресостійкості особистості. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20082 Управління проєктами антикризового відновлення організації (в системі сучасних закладів охорони здоров’я України) Церковна, А. В.; Черненко, О. В.; Черненко, В. С. Повномасштабна війна створила безпрецедентні виклики для системи охорони здоров’я України: руйнування інфраструктури, міграцію населення та персоналу, перевантаження екстреної допомоги, зростання потреб у реабілітації та психіатричній підтримці. За оцінками міжнародних організацій, понад 20% медичних закладів зазнали пошкоджень або руйнувань. Оновлена РВП‑4 (RDNA‑4) оцінює сукупні потреби відновлення України у $524 млрд на десятирічний горизонт при прямих збитках $176 млрд станом на 31.12.2024. У цих умовах антикризове управління повинно здійснюватися на основі проєктного менеджменту, який забезпечує системність, контроль ресурсів та досягнення вимірюваних результатів. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20081 Освітньо-цифрова екосистема як стратегічний інструмент управління сучасним медичним закладом Горіщак, С. П. Сучасна система охорони здоров’я перебуває в умовах масштабної цифрової трансформації, що супроводжується змінами у підходах до управління медичними закладами, організації кадрової політики, комунікації з пацієнтами та контролю якості медичних послуг. Традиційні моделі адміністративного управління, які базувалися переважно на реактивному прийнятті рішень, поступово втрачають ефективність в умовах високої динаміки медичних, соціальних та технологічних викликів. Натомість сучасний медичний менеджмент дедалі більше орієнтується на data-driven підходи, інтеграцію цифрових інструментів, аналітичних систем та безперервного професійного розвитку персоналу. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20080 Особливості формування репутації медичних та фармацевтичних брендів: порівняльний аналіз Кусик, Н. Л.; Мирнинко, Я. С.; Гмиря, А. С. В сучасних умовах зростання конкуренції, підвищення вимог до якості медичних і фармацевтичних послуг, а також посилення рівня інформованості споживачів і професійної спільноти, особливої актуальності набувають питання формування та управління репутацією брендів. Репутація виступає важливим нематеріальним активом, що визначає конкурентоспроможність та забезпечує довгострокову стабільність діяльності. Водночас специфіка формування репутації у медичного і фармацевтичного бізнесу має відмінності, що потребує комплексного теоретичного осмислення та порівняльного аналізу. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20079 Впровадження інтегрованої системи управління якістю в клініко-діагностичних лабораторіях: виклики та перспективи Кусик, Н. Л.; Зінченко, В. В. В сучасних умовах швидкого розвитку медицини, впроваджені реформ та нових стандартів, актуалізується потреба упевненості в якості та компетентному виконанні лабораторних досліджень для подальшого правильного встановлення діагнозу та схеми лікування. З метою задоволеності споживачів лабораторних послуг та підвищення конкурентоспроможності централізованої клініко-діагностичної лабораторії, як частини стаціонарного медичного закладу, виникає необхідність в акредитації згідно ІSO 15189:2022. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20078 Запровадження електронного документообігу як інструменту оптимізації адміністративного навантаження персоналу (на прикладі системи eHealth в Україні) Баташова-Галінська, В. О.; Бусел, С. В. У епоху сучасних викликів зміни в роботі системи охорони здоров’я України є важливим напрямком розвитку. Тому впровадження цифрових технологій управління в роботі медичних закладів є складною та водночас цікавою задачею. Однією з найбільших проблем у роботі лікарень та іншіх закладів, що надають медичну допомогу залишається велике адміністративне навантаження на персонал. Це пов’язано з необхідністю вести багато документів, повторювати інформацію та постійно готувати звітні документи. Занадто багато паперових процесів не лише ускладнює організацію роботи, але й погано впливає на ефективність використання робочого часу медичних працівників. Тому впровадження електронного документообігу стає особливо важливим для покращення управлінських процесів. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20077 Розвиток персоналізованих підходів до мотивації працівників у закладах охорони здоров’я України Борщ, В. І.; Погурська, К. І. За оцінкою ВООЗ, у світі до 2030 року прогнозується дефіцит 11 млн працівників сфери охорони здоров’я, а країни різного рівня розвитку стикаються з проблемами не лише підготовки, а й утримання, розподілу та ефективного використання кадрів. За таких умов традиційні моделі мотивації втрачають ефективність. OECD підкреслює, що якість робочого середовища для медичних працівників визначається не лише рівнем оплати, а й співвідношенням робочих вимог і ресурсів, наявністю підтримки, автономії та можливостей для навчання. Саме тому в управлінні персоналом посилюється інтерес до персоналізованих підходів. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20076 Відновлення та стратегічна трансформація медичної інфраструктури України в умовах воєнних викликів Кусик, Н. Л.; Дружкова, І. С.; Коваленко, Є. М. Пошкодження або руйнування під час війни медичної інфраструктури, втрата кадрових ресурсів сфери охорони здоров’я, зокрема, міграція фахівців, обмежує або унеможливлює доступ населення до медичної допомоги. Руйнування медичної інфраструктури призводить до збільшення диспропорцій у наданні медичної допомоги як в регіональному вимірі, так і в розрізі видів медичної допомоги. Продовження військових дій призводить до постійного росту потреб у відновленні інфраструктури охорони здоров’я. 2026-01-01T00:00:00Z