https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19277 2026-04-12T09:34:03Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19316 Самоактуалізація і захисні механізми особистості: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» Шевченко, А. С.; Shevchenko, A. S. Кваліфікаційна робота присвячена вивченню взаємозв’язку між рівнем самоактуалізації особистості та особливостями використання психологічних захисних механізмів у студентів і працюючих осіб. Об’єктом дослідження є психологічні особливості особистості, що виявляються у прагненні до самоактуалізації та використання захисних механізмів. Предметом дослідження є взаємозв'язок між самоактуалізацією та захисними механізмами особистості. Зроблено теоретичний огляд літератури та досліджень з теми особливостей взаємозв'язку самоактуалізації та захисних механізмів та особливості прояву цього взаємозв'язку у студентів. Розроблено та проведено емпіричне дослідження яке націлено на виявлення зв'язку між рівнем самоактуалізації та захисними механізмами у студентів та працюючих осіб. Проведено аналіз результатів, отриманих за допомогою дослідження, використовуючи статистичні методи для того, щоб виявити значущі кореляції та відмінності у показниках. Розроблено психологічні рекомендації про розвиток самоактуалізації, через призму виявлених захисних механізмів особистості. Використано методики Тест-Опитувальник «Індекс Життєвого Стилю» Р.Плутчика, Г.Келлермана, Г. Конта, Самоактуалізаційний тест, Діагностика рівня тривожності Спілбергера – Ханіна, Діагностика рівня емоційного вигорання К. Маслач, С. Джексон та Методика діагностики «мотивація успіху і боязнь невдачі» А. А. Реан на базі емпіричної вибірки у кількості 80 осіб. Наукова новизна полягає у визначенні вікових і соціально-професійних відмінностей у структурі самоактуалізації та зрілості захисних механізмів, пов’язаних із тривожністю й мотивацією.; The qualification thesis is devoted to studying the relationship between the level of self-actualization and the features of using psychological defense mechanisms among students and employed individuals.The object of the study is the psychological characteristics of personality manifested in the striving for self-actualization and the use of defense mechanisms.The subject of the study is the interrelation between self-actualization and personality defense mechanisms. Theoretical literature and research on the interrelation between self-actualization and defense mechanisms, as well as their manifestations among students, were reviewed. An empirical study was designed and carried out to identify correlations between the level of self-actualization and the use of defense mechanisms among students and working adults. The obtained data were analyzed using statistical methods to reveal significant correlations and group differences. Based on the findings, psychological recommendations were developed to support self-actualization through the awareness and transformation of personal defense mechanisms. The following diagnostic methods were used: the Life Style Index (R. Plutchik, H. Kellerman, H. Conte), the Self-Actualization Test (SAT), Spielberger–Khanin Anxiety Inventory, Maslach–Jackson Burnout Inventory, and A. A. Rean’s Motivation for Success and Fear of Failure Scale. The empirical sample included 80 participants. The scientific novelty lies in identifying age- and profession-related differences in the structure of self-actualization and the maturity of defense mechanisms, as well as their associations with anxiety, motivation, and emotional burnout. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19315 Основи психологічної допомоги дітям із розладами аутистичного спектру: кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр» Чернова, Х. С. У кваліфікаційній роботі обґрунтовано актуальність психологічної допомоги дітям із розладами аутистичного спектру (РАС) в умовах амбулаторної медичної та реабілітаційної допомоги в Україні. Сформульовано мету дослідження – теоретично проаналізувати сучасні підходи до психологічної допомоги дітям із РАС та на цій основі розробити й апробувати програму психологічної допомоги, адаптовану до умов медичного центру «KIND» (м. Одеса) та КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я» ООР. Об’єктом виступає психологічна допомога дітям із РАС, предметом – зміст, структура та психодіагностичне забезпечення такої допомоги в амбулаторній ланці. Емпіричне дослідження проведено на вибірці 70 дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з РАС із використанням комплексу валідних психодіагностичних методик для оцінки аутистичних проявів, адаптивної поведінки, емоційно-поведінкових труднощів і тривожно-депресивної симптоматики. Показано поєднання виражених аутистичних проявів із низьким рівнем адаптивного функціонування та значним емоційним дистресом, що посилюється впливом воєнного контексту й вимушеного переміщення частини сімей. На основі отриманих результатів розроблено програму психологічної допомоги, яка поєднує сімейноцентрований, батьківсько-опосередкований та МКФ-орієнтований підходи й може бути використана як модель організації амбулаторної психологічної допомоги дітям із РАС у подібних закладах.; The thesis substantiates the relevance of psychological assistance for children with autism spectrum disorders (ASD) in outpatient medical and rehabilitation services in Ukraine. The aim is to analyse contemporary approaches to psychological assistance for children with ASD and, on this basis, to develop and pilot a psychological assistance program adapted to the “KIND” medical center (Odesa) and the Odesa Regional Mental Health Center. The object of the research is psychological assistance for children with ASD; the subject is the content, structure and psychodiagnostic support of such assistance in outpatient settings. The empirical study involved 70 preschool and early school-aged children with ASD. A battery of valid psychodiagnostic tools was used to assess autistic symptoms, adaptive behaviour, emotional and behavioural difficulties, and anxiety–depressive symptoms. The results demonstrate a combination of pronounced autistic manifestations with low adaptive functioning and significant emotional distress, further intensified by the war context and internal displacement in part of the families. Based on these findings, a psychological assistance program was developed that integrates family-centred, caregiver-mediated and ICF-oriented principles and can serve as a model for organizing outpatient psychological assistance for children with ASD in similar institutions. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19314 Психологічні причини сімейних конфліктів: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» Хлібородова, І. В.; Khliborovova, I. У кваліфікаційній роботі розкрито психологічні чинники виникнення та розвитку сімейних конфліктів. Актуальність теми зумовлена підвищенням рівня соціальної напруги, трансформацією сучасної сім’ї та зростанням кількості звернень по психологічну допомогу, пов’язаних із труднощами сімейної взаємодії. Метою дослідження є виявлення провідних психологічних причин конфліктів і визначення їхнього впливу на функціонування сім’ї. У роботі подано огляд наукових підходів до розуміння природи конфлікту, висвітлено роль емоційно-комунікативних, особистісних, рольових та соціально-економічних чинників у формуванні напружених стосунків між партнерами. На основі емпіричного дослідження, проведеного із залученням 60 респондентів, визначено найбільш поширені джерела конфліктності: порушення комунікації, емоційна відстороненість, неузгодженість сімейних ролей, побутово-організаційні труднощі та фінансові розбіжності. Для збору та аналізу даних застосовано комплекс валідних психодіагностичних методик, статистичний аналіз, кореляційні та порівняльні підрахунки. Результати дослідження дозволили виявити значущі взаємозв’язки між рівнем конфліктності та індивідуально-психологічними характеристиками, що дало змогу сформувати практичні рекомендації щодо оптимізації сімейної взаємодії. Практична значущість роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності психологів центрів ментального здоров’я, сімейних консультантів, педагогів і соціальних працівників з метою профілактики конфліктів та підтримки гармонійних сімейних стосунків.; The qualification paper examines the psychological factors that contribute to the emergence and development of family conflicts in married couples. The relevance of the topic is determined by the increasing level of social tension, the transformation of the modern family, and the growing number of requests for psychological assistance related to difficulties in marital interactions. The aim of the study is to identify the key psychological causes of conflicts and determine their impact on family functioning. The work presents an overview of scientific approaches to understanding the nature of conflict and highlights the role of emotional-communicative, personality-related, role-based, and socio-economic factors in the formation of strained relationships between partners. Based on an empirical study involving 60 respondents, the most common sources of conflict were identified: communication breakdowns, emotional detachment, inconsistency in family-role expectations, everyday organizational difficulties, and financial disagreements. A set of valid psychodiagnostic methods, statistical analysis, correlation calculations, and comparative analysis were applied to collect and interpret the data. The results revealed significant relationships between the level of conflict and individual psychological characteristics of spouses, which enabled the development of practical recommendations for improving family interaction. The practical significance of the work lies in the possibility of applying the obtained results in the activities of mental health centers, family counselors, educators, and social workers with the aim of preventing conflicts and supporting harmonious marital relationships. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19313 Особливості психологічної допомоги особам в стані хронічного стресу: кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр» Саєнко, Ю. О.; Saienko, Yu. O. Мета кваліфікаційної роботи теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити особливості психологічної допомоги особам в стані хронічного стресу та визначити ефективність психокорекційних і профілактичних заходів для студентів медичного та психологічного профілю. У роботі досліджено і проаналізовано наукові підходи (В. Кеннон, Г. Сельє, Н. Наєнко, А. Говард, Р. Скотт, В. Маріщук, Н. Басовіц, Механік, Т. Мейєр, Т. Холмс, Р. Рахе, Р. Сапольскі, Р. Каплан, Р. Лазарус та ін.) до розуміння хронічного стресу, його причин, включно з його фізіологічними, когнітивними, емоційними, поведінковими та соціально-психологічними механізмами. Висвітлено роль когнітивної оцінки, емоційної регуляції, резильєнтності та копінг-стратегій у процесах адаптації. Описано сучасні підходи психологічної допомоги та інституційні програми підтримки, що визначають можливості подолання хронічного стресу. У межах дослідження використано надійний та валідний психодіагностичний інструментарій, спрямований на оцінку ключових показників психоемоційного стану респондентів. До нього увійшли стандартизовані методики: GAD-7 для вимірювання рівня тривожності, PHQ-9 для оцінки депресивних проявів, авторська анкета «Стійкість до стресу – 10» для визначення рівня стресостійкості, а також Шкала позитивного ментального здоров’я (PMH-scale). Застосування цих методик дало змогу комплексно охарактеризувати прояви хронічного стресу та оцінити динаміку змін після психокорекційного втручання.; The aim of the qualification work is to theoretically substantiate and empirically study the specifics of psychological assistance to individuals in a state of chronic stress and to determine the effectiveness of psychocorrectional and preventive measures for students of medical and psychological profiles. The work examines and analyzes scientific approaches (W. Cannon, H. Selye, N. Nayenko, A. Howard, R. Scott, V. Marishchuk, N. Basovitz, Mechanic, T. Meyer, T. Holmes, R. Rahe, R. Sapolsky, R. Kaplan, R. Lazarus, etc.) to understanding chronic stress, its causes, including its physiological, cognitive, emotional, behavioral and socio-psychological mechanisms. The role of cognitive appraisal, emotional regulation, resilience and coping strategies in adaptation processes is covered. Modern approaches to psychological assistance and institutional support programs that determine the possibilities of overcoming chronic stress are described. Within the study, reliable and valid psychodiagnostic tools aimed at assessing the key indicators of the respondents’ psycho-emotional state were used. They included standardized methods: GAD-7 for measuring the level of anxiety, PHQ-9 for assessing depressive manifestations, the author’s questionnaire “Stress Resilience – 10” for determining the level of stress resistance, as well as the Positive Mental Health Scale (PMH-scale). The use of these methods made it possible to comprehensively characterize the manifestations of chronic stress and to assess the dynamics of changes after the psychocorrectional intervention. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19312 Психологічні стратегії зниження стресу та емоційного вигорання у комбатантів: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» Романюк, Є. В.; Romanyuk, E. V. Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню ефективності застосування психологічних стратегій для зниження рівня стресу та емоційного вигорання у військовослужбовців під час та після виконання завдань у зоні активних бойових дій та обґрунтуванню рекомендацій щодо комплексного застосування таких психологічних стратегій для військовослужбовців, які приймають участь у бойових діях. Об’єктом дослідження є психологічна саморегуляція та психологічна адаптація військовослужбовців Сил Оборони України до бойового стресу і емоційного вигорання під час та після закінчення служби у зоні активних бойових дій. Предметом дослідження є позитивні зміни в емоційно-вольовій сфері військовослужбовця внаслідок комплексного застосування психологічних стратегій зниження стресу та емоційного вигорання у військовослужбовців під час та після закінчення служби у зоні активних бойових дій. Розкрито сутність, особливості та етапність формування негативних наслідків бойового стресу та емоційного вигорання. Наведено загальну характеристику цієї проблематики, проведено аналіз даної тематики, запропоновані шляхи профілактики і зниження рівня стресу та емоційного вигорання у військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях. Використано методики «Психологічна готовність особистості фахівця екстремального виду діяльності» (Пеньков), «Психологічна стійкість військовослужбовця» (Клочков), Госпітальна шкала тривоги й депресії (Hospital Anxiety and Depression Scale, HADS), методика Г. Айзенка «Дослідження психічних станів», Ольденбурзький опитувальник вигорання (OLBI) на базі емпіричної вибірки у кількості 45 військовослужбовців ЗСУ. Розроблено рекомендації щодо психологічної підтримки військовослужбовців ЗСУ та їх ресоціалізації. Наукова новизна полягає в тому, що результати дослідження застосування таких психологічних стратегій, як терапія прийняття та зобов’язань/Acceptance and commitment therapy (АСТ), інтервенції PFA (Психологічна перша допомога), та ситуаційна обізнаність дозволять ефективно застосовувати їх військовослужбовцями Сил Оборони України безпосередньо під час виконання бойових завдань, не чекаючи виведення на ротацію і відновлення, що суттєво підвищить їх боєздатність та стресостійкість.; The qualification work is devoted to the study of the effectiveness of the application of psychological strategies to reduce the level of stress and emotional burnout in military personnel during and after the performance of tasks in the zone of active hostilities and substantiation of recommendations regarding the comprehensive application of such psychological strategies for military personnel participating in combat operations. The object of the research is the psychological self-regulation and psychological adaptation of the servicemembers of the Defense Forces of Ukraine to combat stress and emotional burnout during and after service in active combat zones. The subject of the research is the positive changes in the emotional-volitional sphere of a servicemember resulting from the comprehensive application of psychological strategies for reducing stress and emotional burnout during and after service in active combat zones. The essence, characteristics, and stages of the development of the negative consequences of combat stress and emotional burnout are revealed. A general overview of the issue is provided, an analysis of the topic is conducted, and pathways for the prevention and reduction of stress and emotional burnout among servicemembers engaged in combat operations are proposed. The study employs the following methods: «Psychological Readiness of a Specialist for Extreme Activities» (Penkov), «Psychological Resilience of a Servicemember» (Klochkov), the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS), H. Eysenck’s «Assessment of Mental States» and the Oldenburg Burnout Inventory (OLBI), based on an empirical sample of 45 servicemembers of the Armed Forces of Ukraine. Recommendations for psychological support and resocialization of servicemembers of the Armed Forces of Ukraine have been developed. The scientific novelty lies in the fact that the results of the study on the application of such psychological strategies as Acceptance and Commitment Therapy (ACT), Psychological First Aid (PFA) interventions, and situational awareness will allow servicemembers of the Defense Forces of Ukraine to use them effectively directly during combat missions, without waiting for rotation and recovery. This will significantly enhance their combat effectiveness and stress resilience. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19311 Емоційний інтелект як ефективний чинник подолання психологічних конфліктів в команді: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» Ракович, В. В.; Rakovych, V. V. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити психологічні механізми впливу емоційного інтелекту на подолання міжособистісних конфліктів у команді, визначивши його роль як інтегрального чинника емоційно-вольової регуляції та конструктивної соціальної взаємодії. У роботі здійснено узагальнення сучасних наукових підходів до розуміння феномену емоційного інтелекту (Д. Гоулман, П. Саловей, Дж. Мейєр, Р. Бар-Он, Н. Холл та ін.), проаналізовано його структуру, функції та роль у регуляції емоційної і поведінкової взаємодії. Розкрито психологічні механізми виникнення та розвитку конфліктів у групі, висвітлено моделі конфліктної поведінки (К. Томас, Р. Кілман), дефіцити емоційної регуляції, емпатії та комунікативної толерантності як ключові чинники деструктивної взаємодії. Емпіричне дослідження проведено на вибірці із 48 студентів ОНМедУ. Використано комплекс психодіагностичних методик: тест емоційного інтелекту Н. Холла, опитувальник Томаса-Кілмана, анкету комунікативної толерантності В. Бойка. Застосовано описову статистику, кореляційний аналіз (коефіцієнти Пірсона та Спірмена). Результати дослідження підтвердили наявність статистично значущого позитивного зв’язку між рівнем емоційного інтелекту та конструктивними стратегіями подолання конфліктів (співпраця, компроміс), а також зворотного — зі стратегіями суперництва та уникнення. Встановлено, що емоційна обізнаність, саморегуляція та емпатія є ключовими предикторами успішної командної взаємодії та конфліктостійкості. Практичне значення роботи полягає у можливості використання її результатів для розроблення тренінгових програм розвитку емоційної компетентності, формування навичок конструктивної комунікації, асертивності, емоційної саморегуляції та профілактики деструктивних конфліктів у академічних і професійних колективах.; The aim of the research is to theoretically substantiate and empirically examine the psychological mechanisms through which emotional intelligence influences the resolution of interpersonal conflicts in a team, identifying its role as an integral factor of emotional-volitional self-regulation and constructive social interaction. The thesis summarizes contemporary scientific approaches to understanding the phenomenon of emotional intelligence (D. Goleman, P. Salovey, J. Mayer, R. Bar-On, N. Hall, etc.), and analyzes its structure, functions, and role in regulating emotional and behavioral interaction. The psychological mechanisms underlying the emergence and development of group conflicts are explored, along with established models of conflict behavior (K. Thomas, R. Kilmann), highlighting deficits in emotional regulation, empathy, and communicative tolerance as key determinants of destructive interaction. An empirical study was conducted with a sample of 48 students of ONMedU. A comprehensive set of psychodiagnostic tools was used: N. Hall’s Emotional Intelligence Test, the Thomas-Kilmann Conflict Mode Instrument, and V. Boyko’s Communicative Tolerance Questionnaire. Descriptive statistics and correlation analyses (Pearson’s and Spearman’s coefficients) were applied. The results confirmed statistically significant positive correlations between emotional intelligence and constructive conflict-management strategies (collaboration, compromise), as well as inverse correlations with competing and avoiding styles. Emotional awareness, self-regulation, and empathy were identified as key predictors of effective teamwork and conflict resilience. The practical significance of the study lies in the possibility of applying its findings to the development of training programs aimed at enhancing emotional competence, constructive communication skills, assertiveness, emotional self-regulation, and the prevention of destructive conflicts in academic and professional teams. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19309 Психологічні механізми формування посттравматичного стресового розладу у комбатантів: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» Паскар, Г. І.; Paskar, H. I. Кваліфікаційну роботу присвячено вивченню психологічних механізмів формування посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у комбатантів та узагальненню чинників, що зумовлюють розвиток посттравматичної симптоматики. Об’єкт дослідження – ПТСР у військовослужбовців. Предмет дослідження – психологічні механізми формування ПТСР у комбатантів. У роботі розкрито особливості переживання бойової травми, охарактеризовано роль копінг-стратегій, стресостійкості та емоційно-когнітивних реакцій у перебігу ПТСР. Емпіричну частину проведено на вибірці 35 військовослужбовців із використанням методик PCL-5, CD-RISC-10, Brief-COPE та авторської анкети. На основі результатів визначено взаємозв’язки між рівнем посттравматичних симптомів та індивідуальними психологічними ресурсами. Розроблено рекомендації щодо психологічної підтримки та реабілітації військовослужбовців. Наукова новизна полягає у систематизації психологічних механізмів формування ПТСР у комбатантів та обґрунтуванні практичних підходів до їхнього психологічного супроводу.; This qualification work is devoted to the study of psychological mechanisms underlying the development of post-traumatic stress disorder (PTSD) in combatants and the generalization of factors contributing to the emergence of post-traumatic symptoms. The object of the study is PTSD in military personnel. The subject of the study is the psychological mechanisms of PTSD formation in combatants. The study examines the specifics of experiencing combat trauma and characterizes the role of coping strategies, resilience, and emotional-cognitive reactions in the course of PTSD. The empirical part was conducted on a sample of 35 military personnel using the PCL-5, CD-RISC-10, Brief-COPE scales, and a custom socio-demographic questionnaire. Based on the results, correlations between the level of post-traumatic symptoms and individual psychological resources were identified. Recommendations for psychological support and rehabilitation of military personnel have been developed. The scientific novelty of the work lies in the systematization of psychological mechanisms underlying PTSD formation in combatants and the substantiation of practical approaches for their psychological support. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19308 Психологічне консультування під час переживання втрати: кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр» Остапенко, Н. В.; Ostapenko, N. V. Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей переживання невизначеної втрати жінками в умовах війни та соціальної вразливості та розробці на їх основі авторської індивідуальної програми психологічного консультування. Розкрито сутність, форми (фізична, примусова розлука, символічна, реляційна, соціальна) та психічні наслідки феномену невизначеної втрати в контексті воєнної травми та множинних накладених криз. Емпіричне дослідження, побудоване на змішаному дизайні (якісні інтерв’ю та включене спостереження, кількісні методи: HADS, COPE–26, MSPSS) серед 30 учасників (26 жінок та 4 чоловіків), виявило в досліджуваній вибірці високий рівень емоційного дистресу (клінічно значуща тривога та депресія у 66.7% та 60.0% відповідно), переважання неефективних копінг–стратегій уникнення та критично низький рівень сприйнятої соціальної підтримки. Кореляційний аналіз підтвердив наявність системних взаємозв’язків між цими змінними: сильний позитивний зв'язок між тривогою та депресією; негативний зв'язок соціальної підтримки з симптомами; асоціація тривоги з уникненням, а депресії – із самозвинуваченням. На основі отриманих даних та інтегративного теоретичного підґрунтя розроблено авторську індивідуальну програму психологічного консультування, яка ґрунтується на синтезі терапії, сфокусованої на травмі, нарративного підходу та елементів когнітивно–поведінкової терапії (КПТ). Програма структурована у три етапи (стабілізація, переробка травми, інтеграція), включає 10 основних сесій, опціональні бустерні та родинні сесії та спрямована на формування життєстійкості в умовах невизначеності, а не на «закриття» втрати. Обґрунтовано наукову новизну (модель «подвійної реальності», цільова адаптація до воєнного контексту) та практичну значущість програми, яка може бути впроваджена в роботу психологічних служб, кризових центрів та громадських організацій для надання допомоги соціально вразливим категоріям населення, що переживають невизначену втрату.; The master's thesis is dedicated to the study of psychological features of experiencing ambiguous loss by women in conditions of war and social vulnerability and to the development of an original individual psychological counseling program based on the findings. The essence, forms (physical, forced separation, symbolic, relational, social), and mental consequences of the phenomenon of ambiguous loss in the context of war trauma and multiple overlapping crises are revealed. An empirical study, based on a mixed–methods design (qualitative interviews and participant observation, quantitative methods: HADS, COPE–26, MSPSS) among 30 participants (26 women and 4 men), revealed in the studied sample a high level of emotional distress (clinically significant anxiety and depression in 66.7% and 60.0% respectively), a predominance of ineffective avoidant coping strategies, and a critically low level of perceived social support. Correlation analysis confirmed the existence of systemic interrelationships between these variables: a strong positive correlation between anxiety and depression; a negative correlation of social support with symptoms; an association of anxiety with avoidance, and depression with self–blame. Based on the obtained data and an integrative theoretical framework, an original individual psychological counseling program was developed, grounded in a synthesis of trauma–focused therapy, narrative approach, and elements of cognitive–behavioral therapy (CBT). The program is structured into three stages (stabilization, trauma reprocessing, integration), includes 10 core sessions, optional booster and family sessions, and is aimed at building resilience in conditions of uncertainty, rather than on "closure" of the loss. The scientific novelty (the «dual reality» model, targeted adaptation to the war context) and practical significance of the program are substantiated. The program can be implemented in the work of psychological services, crisis centers, and public organizations to provide assistance to socially vulnerable categories of the population experiencing ambiguous loss. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19307 Комунікативна компетентність як передумова адаптивної поведінки: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» Ширикалова, А. О.; Shyrykalova, A. O. Мета кваліфікаційної роботи – теоретично і емпірично дослідити комунікативну компетентність як передумову адаптивної поведінки особистості в умовах професійної діяльності. У кваліфікаційній роботі проаналізовано наукові підходи до розуміння комунікативної компетентності та адаптивної поведінки в психології; визначено структурні компоненти та функції комунікативної компетентності як чинника адаптації; здійснено емпіричне дослідження взаємозв’язку між рівнем розвитку комунікативної компетентності та адаптивною поведінкою працівників медичної установи; досліджено рівень професійного вигорання як маркер дезадаптації та його зв’язок із рівнем комунікативної компетентності; розроблено практичні рекомендації щодо психологічного супроводу розвитку комунікативної компетентності як ресурсу адаптації та профілактики вигорання. У межах дослідження використано надійний та валідний психодіагностичний інструментарій: опитувальник А.Г. Самохвалової, шкала адаптивної поведінки ABDS, методика В.В. Бойка для визначення рівня емоційного вигорання, соціально-психологічна анкета. До участі в емпіричному дослідженні залучено працівники приватної клініки естетичної медицини ТОВ «Одеса Клінік» - 38 респондентів, які представляють різні професійні групи. Респонденти були поділені на чотири групи за посадовими категоріями, відповідно до функціональних обов’язків: лікарі (косметологи, дерматологи, пластичні хірурги, інші), молодші спеціалісти з медичною освітою (медичні сестри, асистенти), адміністративно-управлінський персонал, господарсько-обслуговуючий персонал. Вік респондентів від 22 до 55 років (середній вік вибірки 35,6 років; стаж роботи від 1 до 25 років (середній стаж становить 8 років; стаж роботи в клініці понад 3 роки у 73,7% респондентів); жінки 89,5%, чоловіки 10,5%. Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні уявлень про структуру комунікативної компетентності та її функціональну роль у формуванні адаптивної поведінки особистості в умовах професійної діяльності. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування отриманих результатів у діяльності психологів, фахівців із персоналу, керівників приватних та державних медичних закладів, а також у системах професійного навчання та підвищення кваліфікації медичного персоналу. Розроблені рекомендації щодо розвитку комунікативної компетентності можуть бути використані для: удосконалення процесу адаптації нових працівників; профілактики професійного вигорання та емоційного виснаження; підвищення рівня командної взаємодії та корпоративної культури; впровадження тренінгових програм з розвитку комунікативних навичок; оптимізації внутрішньої та зовнішньої комунікації медичного персоналу. Результати дослідження можуть бути інтегровані в HR-політику клінік, програми психологічного супроводу персоналу, тренінгові програми для медичних працівників, а також слугувати підґрунтям для подальших наукових розвідок у галузі професійної психології, психології адаптації та психології комунікації.; The purpose of the qualification work is to theoretically and empirically investigate communicative competence as a prerequisite for adaptive behavior of an individual in the conditions of professional activity. The qualification work analyzed scientific approaches to understanding communicative competence and adaptive behavior in psychology; identified structural components and functions of communicative competence as a factor of adaptation; carried out an empirical study of the relationship between the level of development of communicative competence and adaptive behavior of employees of a medical institution; investigated the level of professional burnout as a marker of maladaptation and its relationship with the level of communicative competence; developed practical recommendations for psychological support for the development of communicative competence as a resource for adaptation and prevention of burnout. The study used reliable and valid psychodiagnostic tools: A.G. Samokhvalova's questionnaire, ABDS adaptive behavior scale, V.V. Boyko's method for determining the level of emotional burnout, socio-psychological questionnaire. The empirical study involved employees of the private aesthetic medicine clinic "Odesa Clinic" LLC – 38 respondents representing various professional groups. The respondents were divided into four groups by job categories, according to functional responsibilities: doctors (cosmetologists, dermatologists, plastic surgeons, others), junior specialists with medical education (nurses, assistants), administrative and management personnel, and housekeeping and service personnel. The age of the respondents is from 22 to 55 years (average age of the sample is 35.6 years; work experience from 1 to 25 years (average experience is 8 years; 73.7% of respondents have more than 3 years of experience in the clinic); women 89.5%, men 10.5%. The theoretical significance of the study is to clarify ideas about the structure of communicative competence and its functional role in the formation of adaptive behavior of the individual in the conditions of professional activity. The practical significance of the study is the possibility of applying the obtained results in the activities of psychologists, personnel specialists, managers of private and public medical institutions, as well as in systems of professional training and advanced training of medical personnel. The developed recommendations for the development of communicative competence can be used for: improving the adaptation process of new employees; preventing professional burnout and emotional exhaustion; increasing the level of team interaction and corporate culture; implementing training programs for the development of communicative skills; optimizing internal and external communication of medical personnel. The results of the study can be integrated into the HR policy of clinics, psychological support programs for personnel, training programs for medical workers, and also serve as a basis for further scientific research in the field of professional psychology, adaptation psychology, and communication psychology. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19306 Розвиток навичок стійкості до стресів медпрацівників в умовах війни: кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр» Матюшенко, Т. В. Кваліфікаційну роботу присвячено теоретико-методологічному обґрунтуванню та емпіричній перевірці програми розвитку стійкості до стресів медичних працівників, які працюють у сфері психічного здоров’я в умовах тривалого воєнного стресу в Україні. Здійснено аналіз сучасних підходів до вивчення професійного стресу, резилієнтності й емоційного виснаження медпрацівників, окреслено ключові стресори та ресурси психологічної стійкості в умовах війни. Емпіричне дослідження проведено на вибірці 70 медичних працівників Медичного центру «KIND» та КНП «ООМЦПЗ» ООР із використанням комплексу стандартизованих опитувальників для оцінки сприйманого стресу, стійкості до стресів та емоційного виснаження. Виявлено помірно-високий рівень стресу й емоційного виснаження при переважно середній та частково низькій стійкості до стресів, що вказує на наявність групи підвищеної вразливості серед персоналу. Розроблено й апробовано програму розвитку навичок стійкості до стресів у форматі психоосвітньо-тренінгових занять; доведено її ефективність у зниженні рівня стресу та емоційного виснаження та підвищенні стійкості до стресів за показниками «до» та «після» участі у програмі. Практичне значення роботи полягає в можливості інтеграції програми до системи внутрішнього навчання і психологічної підтримки медичних працівників, а також адаптації її для інших закладів охорони здоров’я.; The qualification thesis focuses on the theoretical and empirical justification of a program for developing stress resilience in healthcare workers providing mental health care under conditions of prolonged war-related stress in Ukraine. The study summarizes contemporary approaches to occupational stress, resilience and emotional exhaustion among medical personnel, and identifies key job-related and war-related stressors as well as psychological resilience resources in wartime settings. The empirical research was conducted on a sample of 70 healthcare workers from the “KIND” Medical Center and the Municipal Non-Profit Enterprise “Odesa Regional Mental Health Center”, using a battery of standardized questionnaires to assess perceived stress, stress resilience and emotional exhaustion. The findings revealed moderately high levels of stress and emotional exhaustion combined with predominantly medium and partly low levels of resilience, indicating a vulnerable subgroup of professionals within the sample. A stress resilience skills training program in the form of psychoeducational and group sessions was developed and piloted; its effectiveness in reducing stress and emotional exhaustion and increasing resilience was confirmed through pre–post comparisons. The practical value of the thesis lies in the possibility of integrating the program into internal training and psychological support systems for healthcare staff and adapting it to other medical institutions. 2025-01-01T00:00:00Z