https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18222 2026-04-10T12:39:34Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18304 Dynamics of quality of life indicators in patients with chronic hepatitis C during treatment and method of their correction Chaban, T. V.; Verba, N. V.; Bocharov, V. M.; Чабан, Т. В.; Верба, Н. В.; Бочаров, В. М. In addressing the issue of treatment of patients with chronic hepatitis C (CHC), scientists publish new data and discover new opportunities every day. The modern view of etiotropic therapy for patients with CHC has changed the approach to treatment. Therefore, today the effectiveness of direct antiviral drugs has been proven, which lead to the elimination of the virus, leaving unresolved the issues of further progression of liver fibrosis and improvement of quality of life. The aim of the study was to evaluate the degree of liver fibrosis and quality of life in patients with CHC when using drugs with direct antiviral action and the method of their correction. Materials and methods. We examined 66 patients with HCV with pre-existing grade 1 and 2 liver fibrosis before treatment. 33 patients of group 1 received etiotropic therapy with direct-acting antiviral drugs – sofosbuvir and ledipasvir, 33 patients of group II received additional methadoxine as pathogenetic treatment. The diagnosis was confirmed by polymerase chain reaction and enzyme-linked immunosorbent assay. Quality of life was assessed using the SF-36 scale. Results. A decrease in quality indicators was observed in all patients with CHC in the form of complaints of general weakness, increased fatigue, decreased performance, mood depression, irritability, pain or heaviness in the right hypochondrium, abdominal bloating, bleeding gums, and joint pain. The greatest impairment was found in the psychological component of quality of life due to indicators of role functioning and general health of patients. Methadoxine can be recommended in the treatment of patients with CHC as a means of pathogenetic therapy, the use of which leads to a decrease in the severity of liver fibrosis and improvement of quality of life; У вирішенні питання лікування хворих на хронічний гепатит С науковці щодня публікують нові дані та відкривають нові можливості. Сучасний погляд на етіотропну терапію хворих на хронічний гепатит С змінив підхід у лікуванні. Тому на сьогодні є доведеною ефективність застосування препаратів прямої противірусної дії, які призводять до елімінації вірусу, залишаючи невирішеними питання щодо подальшого прогресування фіброзу печінки та покращення якості життя. Проведено дослідження показників якості життя, яке показало зміни за всіма шкалами його оцінки. Найбільших змін зазнавав психічний компонент здоров’я пацієнтів. Усі хворі, які ввійшли в дослідження, отримували лікування із застосуванням препаратів прямої противірусної дії. Проте покращення показників якості життя відбувалось лише у тієї групи хворих, до терапії яких додавали метадоксин. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18303 Impact of antibodies to CCD on the results of serological testing for food allergy Gai, L. A.; Kurtova, M. M.; Tarasov, Ye. V.; Kovaliuk, O. V.; Koltsova, I. H.; Гай, Л. А.; Куртова, М. М.; Тарасов, Є. В.; Ковалюк, О. В.; Кольцова, І. Г. Serological tests for food allergy can yield false positive results due to antibodies against cross-reactive carbohydrate determinants (CCD), potentially leading to overdiagnosis of IgE-mediated food allergy. Objective – to assess the impact of anti-CCD antibodies on the results of serological testing for food allergy in patients from southern Ukraine. Methods. A total of 1.210 patients with a suggestive or convincing history of food allergy underwent serological testing for specific IgE antibodies to various food allergens using two immunoblotting panels. One panel included a CCD marker. Statistical analysis compared the frequency and pattern of positive results in patients with and without anti-CCD antibodies. Results. Antibodies to at least one allergen were detected in 46.0% of patients. Patients with anti-CCD antibodies had a higher count of positive reactions to CCD-containing allergens (mean: 7.30 vs. 0.85, p = <0.001*), while no such significant difference was observed for nonCCD allergens (mean: 1.15 vs. 1.90, p = 0.0256). Conclusion. The presence of anti-CCD antibodies significantly increases the number of positive reactions to CCD-containing food allergens in serological tests. Multiple positive results for such allergens should prompt suspicion of anti-CCD antibodies and further evaluation to avoid overdiagnosis of food allergy.; Серед 1210 пацієнтів із підозрою або підтвердженим анамнезом харчової алергії у південному регіоні України у 46,0% виявлено антитіла хоча б до одного алергену з двох панелей. Вперше в Україні досліджено вплив антитіл до перехресно-реактивних вуглеводних детермінант (CCD) на результати серологічного тестування: у носіїв анти-CCD антитіл кількість позитивних реакцій на CCD-вмісні алергени була суттєво вищою (у середньому 7,30 проти 0,85; p<0,001), тоді як для алергенів без CCD такої різниці не виявлено. Отже, множинні позитивні результати на CCD-вмісні харчові алергени під час тестування екстрактами повинні викликати підозру на наявність анти-CCD антитіл і є підставою для додаткового обстеження з метою уникнення надмірної діагностики IgEопосередкованої харчової алергії. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18302 Probiotic sanitation of the abdominal cavity in the treatment of disseminated peritonitis Karol, I. V.; Bilyayeva, O. O.; Кароль, І. В.; Біляєва, О. О. The aim of the study was to determine the effectiveness of probiotic sanitation of the abdominal cavity in the treatment of disseminated peritonitis. Materials and methods. The study included 98 patients with disseminated peritonitis. Patients were divided into 3 groups. Group I (main group) included 31 patients in whom the abdominal cavity was cleaned with a 5% solution of probiotic disinfectant. Group II (comparison group) consisted of 32 patients, in whom the abdominal cavity was cleaned with a solution of the sorbent “Enterosgel”. Group III (placebo control group) included 35 patients in whom the abdominal cavity was cleaned with 0.9% NaCl solution. In order to determine the level of intoxication and the dynamics of peritonitis, we determined the functional activity of phagocytic cells of peripheral blood. Results. Sanitation of the abdominal cavity with probiotic disinfectants in patients of Group I caused a decrease in the manifestations of endogenous intoxication already on the 3rd day of the study. These trends contributed to the optimization of the functional activity of neutrophil granulocytes and their bactericidal properties. A tendency to restore the function of monocytes was established. In patients of Group II, a positive dynamic of the studied indicators was noted on day 7 of the study. While in patients of Group III, these changes did not have a clearly pronounced positive dynamic throughout the study. Conclusions. The study showed that the use of probiotic disinfectants for the sanitation of the abdominal cavity is an effective treatment for disseminated peritonitis, which significantly improves the treatment outcomes of such patients.; Дослідження включило 98 пацієнтів з розповсюдженим перитонітом, які були розподілені на 3 групи. В групу І (основну) увійшов 31 пацієнт, якому санацію черевної порожнини проводили 5% розчином пробіотичного дезінфектанту, групу ІІ (групу порівняння) становили 32 пацієнти, санацію проводили розчином сорбенту «Ентеросгель». В групу ІІІ (плацебо-контроль) увійшли 35 пацієнтів, яким санацію проводили 0,9% розчином NaCl. Визначали функціональну активність фагоцитуючих клітин. У хворих групи І зниження проявів ендогенної інтоксикації виявили вже на 3-тю добу дослідження. У хворих групи ІІ позитивна динаміка досліджуваних показників відзначалася на 7-му добу дослідження. Тоді як у хворих групи ІІІ такі зміни не мали чітко вираженої позитивної динаміки. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18294 Evaluation of medication adherence in patients with schizophrenia Denysov, Ye. M.; Putyatin, G. G.; Oprya, Ye. V.; Денисов, Є. М.; Путятін, Г. Г.; Опря, Є. В. Medication adherence of schizophrenic patients is a growing public health problem. Non-adherence to medication has a negative impact on the course of illness resulting in relapses, rehospitalization, longer time to remission, suicide attempts, and drug abuse. The article aims to determine the level of medication adherence and risk factors of non-adherence to the pharmacotherapy regimen in patients with schizophrenia. Materials and methods. There was comparative study to evaluate the medication adherence in 40 patients with paranoid schizophrenia in department of psychiatry, psychotherapy, addictology and medical psychology at Donetsk National Medical University. The social-demographic and clinical-social factors were assessed by special social-demographic questionnaire. The clinical and psychopathological symptoms were measured by Positive and Negative Symptoms Scale (PANSS). The Medication Adherence was evaluated by Medical Adherence Rating Scale (MARS). The neuroleptic side effects were observed by Glasgow Antipsychotic Side Effect Scale (GASS). Results. Young age of patients, male sex, professional and family dysfunction, substance abuse, productive, negative, neurocognitive psychopathological symptoms were associated with a low level of medication adherence. Typical oral antipsychotics of the first generation with neuroleptic adverse events (sedation, parkinsonism, akathisia, dyskinesia, dystonia, tachycardia, dry mouth, constipation, urinary retention, weight gain) were negatively associated with a low level of medication adherence in patients with schizophrenia. Improving adherence to patients with schizophrenia may have a considerable positive impact on patients and society. This can be achieved by focusing on the identified multitude of factors driving nonadherence.; У роботі продемонстровані особливості прихильності до лікування у 40 пацієнтів, хворих на параноїдну шизофренію, та визначені основні фактори ризику недотримання режиму фармакотерапії. Показано, що молодий вік пацієнтів, чоловіча стать, професійна та сімейна дисфункція, зловживання психоактивними речовинами, продуктивні, негативні й нейрокогнітивні симптоми пов’язувалися з низьким рівнем прихильності до лікування. Зазначено, що прийом оральних антипсихотиков першої генерації з наявністю нейролептичних небажаних явищ (седація, паркінсонізм, акатизія, дискінезія, дистонія, тахікардія, сухість у роті, закрепи, затримання сечі, збільшення ваги) негативно корелював з низьким рівнем прихильності до лікування у пацієнтів, хворих на шизофренію. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18293 Transient loss of consciousness in the manifestation of cerebral arterial aneurysm rupture as a predictor of the probability of fatal outcome. A univariate analysis Yarova, K. O.; Solodovnikova, Yu. O.; Ярова, К. О.; Солодовнікова, Ю. О. Transient loss of consciousness (TLOC) is a common manifestation of aneurysmal subarachnoid hemorrhage (aSAH), observed in 26–53% of patients, and may serve as a prognostic indicator. However, limited research in Ukrainian literature addresses TLOC as a predictor of aSAH severity and outcomes. Objective. The study aimed to assess the impact of TLOC during the manifestation of ІCAA rupture on the time to fatal outcome in patients with WFNS grades I-III. Materials and methods. A retrospective analysis was conducted on the records of 60 deceased patients diagnosed with aSAH. Patients were divided into two groups based on the presence (n=22) or absence (n=38) of TLOC during the manifestation of the aSAH. Survival was analyzed using Kaplan-Meier curves and log-rank tests to determine independent predictors of mortality. Results. Median survival time was identical in both groups at 13 days, indicating similar overall dynamics of aSAH progression regardless of TLOC presence. However, the mean survival was shorter in Group 1 (14±3 days) compared to Group 2 (19±2 days), suggesting a trend toward reduced survival in patients with TLOC (p=0.186). Early survival (days 1–12) was similar across groups, with survival declining to 50% by day 12. After day 13, survival in Group 1 declined below 30% by day 15, while Group 2 maintained 30% survival until day 18. Latestage outcomes showed accelerated mortality in Group 1, with all patients deceased by day 62, compared to day 82 in Group 2. Conclusions. Patients who experienced TLOC tend to have shorter survival times, faster clinical deterioration, and a higher risk of fatal outcomes within the first 30 days after ICAA rupture, necessitating closer monitoring and more intensive therapy for these patients.; Тимчасова втрата свідомості (ТВС) є поширеним проявом субарахноїдального крововиливу з потенційним прогностичним значенням, проте в українській літературі бракує досліджень щодо її ролі як предиктора. У цьому дослідженні проаналізовано вплив ТВС під час розриву церебральної артеріальної аневризми на летальність пацієнтів з оцінкою тяжкості стану за шкалою WFNS I-III. Ретроспективний аналіз 60 історій хвороб померлих пацієнтів показав, що пацієнти з ТВС мають вищий ризик летального наслідку, швидше погіршення стану та скорочений час виживання. ТВС рекомендовано враховувати як предиктор прогнозу у пацієнтів з розривом церебральної артеріальної аневризми. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18292 Disorders of lipid metabolism and activity of enzymes of krebs cycle and pentose phosphate pathway in the modelling of metabolic acidosis and alkalosis in rats Appelhans, O. L.; Pakhomova, O. O.; Protunkevych, O. O.; Konovalov, M. F.; Solomatin, O. B.; Аппельханс, О. Л.; Пахомова, О. О.; Протункевич, О. О.; Коновалов, М. Ф.; Соломатін, О. Б. The aim was to investigate changes in the orientation of cholesterol metabolism and the spectrum of lipids, as well as the activity of key enzymes of the Krebs cycle and the pentose phosphate pathway, regulators of the NADPH/NADP+ ratio, in tissues of rats with disturbances of acid-base state – metabolic acidosis and alkalosis modelled with the aim of unbalanced nutrition: high-protein and carbohydrate (sucrose) diets. Materials and methods. Metabolic acidosis and alkalosis were modelled in rats sticking to diets with excessive ammonium chloride and sucrose. Acid-base balance and lipoprotein cholesterol content were studied in rat blood using conventional methods, then the animals were decapitated, and lipid content and enzyme activity (NADP-dependent IDH and MDH, G6PD and lipase) were determined in liver tissue, cardiac and thigh muscles using TLC. Results and discussion. The development of metabolic acidosis and alkalosis under the influence of diets with excessive ammonium chloride and sucrose was noted. The diet with ammonium chloride promoted lipolysis, activation of lipase, accumulation of under oxidised FFA and cholesterol, decreased the activity of NADP-dependent ICH in all tissues observed and the activity of NADP-dependent MDH in the tissues of the thigh and cardiac muscles of rats, and increased the activity of G6PD in the liver. The sucrose diet increased lipogenesis, cholesterol biosynthesis, and accumulation of FFA in the tissues of the heart and liver, and activated NADP-dependent MDH and IDH in all tissues observed of rats.; Мета – дослідити ліпідний обмін, а також активність Г6ФД, НАДФ-залежних ІЦДГ та МДГ у тканинах щурів у разі моделювання метаболічного ацидозу та алкалозу за допомогою дієт з хлористим амонієм та сахарозою. обидві дієти підвищують вміст холестерину і порушують обмін ліпідів. Встановлено стан метаболічного ацидозу при впливі дієти з хлористим амонієм, активацію ліполізу та накопичення ВЖК, зниження активності НАДФ-ІЦДГ у всіх досліджених тканинах і НАДФ-МДГ у стегновому та серцевому м’язах та активацію Г6ФД у печінки. У разі розвитку метаболічного алкалозу під впливом сахарозного раціону активується ліпогенез та біосинтез ВЖК у тканинах серця та печінки та НАДФ-МДГ i НАДФ-ІЦДГ у всіх тканинах щурів. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18248 Potential of transanal endoscopic surgery in the management of early rectal cancer Vorotyntseva, K. O.; Grubnik, V. V.; Воротинцева, К. О.; Грубнік, В. В. Relevance. Transanal surgery for rectal pathology remains relatively rare. Transanal endoscopic surgery (TES) is performed at the early stages of rectal cancer. However, the issue of lymphogenic metastasis is still unresolved, as it is the most significant cause of local recurrence of rectal cancer and an unfavorable prognostic factor for this pathology. Aim of study – to increase the effectiveness of treatment of patients with early rectal cancer during transanal endoscopic operations using fluorescent methods for identifying sentinel lymph nodes. Materials and methods. Between 2009 and 2024, 175 patients underwent transanal endoscopic surgery at the Odesa Regional Clinical Hospital. Among them, 51 patients were diagnosed with rectal cancer preoperatively. In 15 patients with enlarged lymph nodes detected by MRI, an advanced TES procedure was performed using the ICG fluorescent dye. Results. The average tumor size was (3.8±1.2) cm (ranging from 1.8 to 4.7 cm). The follow-up period after transanal endoscopic resections for rectal cancer ranged from 12 to 60 months. Recurrence of rectal cancer was identified in 3 patients (10.7%) with T1-2N0M0 cancer and in 5 patients (21.7%) with T3N0M0 cancer. We developed the advanced method of comprehensive treatment for early rectal cancer, namely the combination of transanal endoscopic surgeries with the use of the ICG fluorescent dye. It enables the identification and targeted study of sentinel lymph nodes in rectal cancer patients. Results of our research confirm the effectiveness and safety of TES procedures in patients with early-stage rectal cancer and substantiate the feasibility of expanding indications for this technique to include patients with more advanced stages (T1-T2), subject to careful patient selection. Conclusions. TES procedures for rectal cancer significantly reduce the incidence of intraoperative and postoperative complications. The use of ICG dye for fluorescent staining of sentinel lymph nodes allows for a more accurate determination of metastases, which has high diagnostic value.; Трансанальні ендоскопічні операції (ТЕО) проводяться на ранніх стадіях раку прямої кишки, проте питання лімфогенного метастазування залишається актуальним. Метою дослідження було підвищення ефективності лікування пацієнтів із раннім раком прямої кишки під час виконання ТЕО з використанням флуоресцентних методів виявлення «сторожових лімфовузлів». У період з 2009 до 2024 року виконано 175 ТЕО, з них у 51 пацієнта діагностовано рак прямої кишки. У 15 пацієнтів зі збільшеними лімфовузлами за даними МРТ використано барвник ICG для флуоресцентного дослідження з виконанням удосконаленої ТЕО. Середній розмір пухлин становив (3,8±1,2) см. У період спостереження (12–60 місяців) рецидив виявлено у 3 пацієнтів (10,7%) з T1-2N0M0 та у 5 пацієнтів (21,7%) з T3N0M0. Розроблена методика ТЕО з використанням ICG дозволяє точно визначати сторожові лімфовузли, оптимізувати тактику лікування та знизити кількість ускладнень. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18223 2025. № 3. Одеський медичний журнал ОНМедУ 2025-01-01T00:00:00Z