https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18172 2026-04-12T12:56:07Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18288 Емоційний континуум військовослужбовця: можливості психофізіологічного трекінгу для раннього виявлення вигорання Чернова, Т. М.; Желязко, І. В. У сучасних умовах повномасштабної війни в Україні військовослужбовці перебувають у хронічному стресі, що суттєво впливає на їхню емоційну сферу, когнітивні функції та фізіологічний стан. Постійна бойова напруга, відсутність стабільного сну, обмежений доступ до емоційного розвантаження та часта втрата товаришів є факторами, що підривають психічне здоров’я захисників. Одним із ключових викликів, з яким стикаються фахівці з психічного здоров’я у секторі безпеки й оборони, є виявлення ранніх ознак емоційного вигорання, до яких часто ставляться несерйозно, поки не настає глибока психологічна деформація або функціональне виснаження. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18287 Ефективність нейрофідбеку в модуляції еустресу під час війни: механізми та клінічні наслідки Чернова, Т. М.; Денисова, Ю. О. Нейрофідбек виявився перспективною інтервенцією для модуляції стресу у високо-стресових популяціях, включаючи осіб, які зазнали впливу воєнних дій. Хоча більшість досліджень зосереджені на його ролі у зниженні патологічного дистресу, здатність нейрофідбеку підсилювати адаптивний еустрес — позитивний стрес, що сприяє стійкості та продуктивності — залишається недостатньо дослідженою. Еустрес, що характеризується позитивним психологічним включенням і покращеною здатністю до подолання труднощів, протиставляється дистресу, який проявляється як тривога, гіперактивація і дезадаптивна поведінка [1; 2]. Під час війни обидва стани співіснують, дистрес виникає через травматичні події, тоді як еустрес може підтримувати стійкість, здатність приймати рішення і згуртованість у групі. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18286 Студентський простір «Кампус ідей»: інтеграція наукової ініціативи та ментального здоров’я Опря, Є. В.; Пилипенко, Д. Г.; Мякішев, О. Є. У контексті реформування вищої освіти, посилення академічної конкуренції та поширення тривожних розладів серед студентської молоді особливого значення набуває створення університетських просторів, які поєднують інтелектуальний розвиток із підтримкою ментального здоров’я. Студенти медичних вишів особливо вразливі до хронічного емоційного напруження через інтенсивність навчального процесу, нестачу комунікативних майданчиків і обмежену психоемоційну підтримку. Світовий та національний досвід свідчить, що створення інтегрованих студентських хабів сприяє підвищенню академіч279 ної мотивації, рівня наукової активності, зменшенню тривожності та формуванню здорової академічної культури. Це підтверджує доцільність створення студентського простору у вищому медичному закладі як бази для Ради наукового товариства здобувачів (НТЗ), що водночас виконує функції комунікаційного, наукового та психоемоційного хабу. Модель простору має сприяти зниженню рівня емоційного вигорання, покращенню комунікації між студентами та викладачами, а також активізації участі студентів у науковій діяльності. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18285 Психологічні техніки саморегуляції: порівняльний аналіз ефективності у зміцненні резилієнтності молоді Опря, Є. В.; Кривонос, В. Ю. У реаліях сучасного суспільства, що характеризується швидкими змінами, високим темпом життя, інформаційним навантаженням і соціальною нестабільністю, особливого значення набуває здатність особистості зберігати внутрішню рівновагу, долати труднощі й ефективно адаптуватися до стресогенних ситуацій. Молодь, як соціально активна, але водночас уразлива категорія, стикається з численними викликами: від невизначеності майбутнього до психологічного тиску в навчальному та міжособистісному середовищі. У цьому контексті особливого значення набуває розвиток резилієнтності — здатності до психологічної стійкості, відновлення та конструктивного реагування у складних життєвих ситуаціях. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18284 Психологічні основи формування психосоматичних розладів Опря, Є. В.; Звейко, В. М. Психіка людини привертає увагу до невирішених емоційних проблем через психосоматичні прояви. І стрімке зростання психосоматичних розладів підкреслює актуальність обраною нами теми і необхідність цілісного підходу до здоров’я, що враховує не лише фізичний стан, а й психологічне благополуччя. Ця тема є дуже важливою як у теоретичному, так і у практичному аспекті: вона дозволяє глибше зрозуміти природу тілесних проявів стресу та відкриває шлях до створення психопрофілактичних програм та програм психологічної підтримки для жінок. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18283 Методи психологічної підтримки студентів медичних факультетів у періоди конфліктів та криз Макарова, І. В.; Єрмолаєва, А. В. У сучасному світі який наповнений різноманітними викликами, особливо гостро стоїть питання психологічної підтримки студентів медичних факультетів під час періодів конфліктів та криз. Студентимедики — це майбутні лікарі, які мають не лише високий рівень знань і професійних навичок, а й емоційний резерв для роботи з людьми у складних ситуаціях. Однак саме їхня професійна підготовка, висока відповідальність і вразливість роблять їх особливо вразливими до психологічних дистресів у періоди кризових ситуацій. Це може бути соціально-політичний конфлікт, пандемія, економічна нестабільність або внутрішні кризові моменти, що виникають у студентському середовищі. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18282 Застосування когнітивно-поведінкових стратегій у профілактиці емоційного вигорання серед медичного персоналу Єрмуракі, П. П.; Дімова, А. А. В умовах сучасної української медицини проблема емоційного вигорання серед медичних працівників набула особливої актуальності. Військові дії, загальна соціальна та економічна нестабільність, збільшення навантаження на заклади охорони здоров’я та персонал — усе це суттєво підвищує ризик професійного вигорання. Емоційне виснаження, деперсоналізація та зниження професійної ефективності дедалі частіше зустрічаються навіть серед молодих фахівців, що впливає не лише на їхнє благополуччя, але й на якість надання медичної допомоги пацієнтам. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18281 Супервізія як інструмент подолання професійних труднощів та підтримки фахового зростання Донець, О. Ю.; Хлібородова, І. В.; Рудковська, Н. Г. В світі професій на сьогоднішній день спостерігається динаміка розвитку нових професій, які замінюють не актуальні вже професії, які або зникли, або трансформувались у нові форми. Супервізія ввійшла в наше життя, як інструмент подолання професійного перенавантаження, через сприйняття співрозмовника та занурення у складну ситуацію пошуку рішення, допомоги іншому. З огляду на спеціалізовану підготовку, досвід, проходження особистої терапії та супервізій, усе, що психолог чує, бачить і сприймає під час сесій, залишається з ним надалі. На психічний стан фахівця впливають не стільки самі консультації, скільки думки та переживання, які виникають у нього після них [1]. Цей досвід може бути не лише травматичним або виснажливим, а й надихаючим, стимулюючим до професійного зростання. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18280 Вклад позитивної психотерапії в розвиток психосоматичної медицини Гапатин, С. В. Позитивна психотерапія широко використовується в клінічній практиці, зокрема при супроводі постпсихотичних станів та в груповій терапії в умовах психіатричних стаціонарів. Позитум-підхід зарекомендував себе як ефективний спосіб лікування широкого спектра психічних розладів, в тому числі і психосоматичних захворювань. Терапевтичну ефективність ППТ посилює застосування метафор, історій, анекдотів і позитивної інтерпретації симптомів. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18279 Вплив соціальної підтримки на переживання синдрому вцілілого у військовослужбовців (пілотне дослідження) Опря, Є. В.; Єгорова, Р. А. Синдром вцілілого є складним психологічним станом, що часто спостерігається у військовослужбовців після травматичних подій. Він включає спектр емоцій та когнітивних переживань, серед яких важливе місце займає почуття провини за те, що вижив сам, коли інші загинули. Соціальна підтримка розглядається як вагомий чинник у їхній адаптації [1]. Переживання травми може ускладнюватися особливостями отриманих поранень, що потребують уваги до специфічних психологічних потреб. Усвідомлення невизначеності впливає на життєстійкість особистості. Це попереднє дослідження спрямоване на емпіричне вивчення взаємозв’язку між рівнем соціальної підтримки та інтенсивністю переживання синдрому вцілілого у військовослужбовців, з урахуванням типу травми, поведінкового самозвинувачення, схильності до депресивних станів, особливостей поранень та рівня життєстійкості [2]. 2025-01-01T00:00:00Z