Здоров'я матері та дитини від А до Я: таргетні та міждисциплінарні питання

Здоров'я матері та дитини від А до Я: таргетні та міждисциплінарні питання : матеріали всеукраїнської міждисциплінарної науковопрактичної конференції з міжнародною участю

2024-01-01T00:00:00Z

Здоров'я матері та дитини від А до Я: таргетні та міждисциплінарні питання : матеріали всеукраїнської міждисциплінарної науковопрактичної конференції з міжнародною участю ОНМедУ В Одеському національному медичному університеті 29 – 30 листопада 2024 року пройшла Всеукраїнська міждисциплінарна науково-практична конференція з міжнародною участю«Здоров'я матері та дитини від А до Я: таргетні та міждисциплінарні питання». Головний організатор конференції – Одеський національний медичний університет, співорганізатор - ГО «Одеське відділення Асоціації акушерів-гінекологів України» за сприяння департаменту охорони здоровʼя Одеської обласної державної адміністрації. Участь в конференції прийняли понад 400 лікарів з України, науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів, академік НАМН України Валерій Запорожан, членкореспондент НАМН України Леонід Маркін, професор Анджей Маліновський, Мілош Вільчинський (Польща), Юрій Дондюк (Молдова), Весела Карамишева, Светозар Марангозов, Александър Стойчевта ін. з Болгарії. Основними напрямами роботи конференції були питання здоров’я жінки від народження до менопаузи, організація охорони здоров'я матеріта дитини, міждисциплінарні питання планування вагітності, антенатального та інтранатального догляду, ускладнень вагітності та пологів, актуальні питання гінекології,онкогінекології, репродуктології, урології, дитячої хірургії, дитячої гінекології, педіатрії та сімейної медицини. Участь лікарів акушерів-гінекологів, анестезіологів, урологів, педіатрів. дитячих хірургів, сімейних лікарів та лікарів інших спеціальностей засвідчує міждисциплінарний характер конференції. Під час роботи конференції були розглянуті актуальні проблеми, що мають важливе наукове значення та практичну орієнтованість на покращення репродуктивного здоров’я населення, профілактику ускладнень перебігу вагітності і пологів та покращення перинатальних наслідків, що сприятиме вирішенню демографічної кризи в Україні в умовах війни.

The influence of melatonin on the function of reproductive organs

2024-01-01T00:00:00Z

The influence of melatonin on the function of reproductive organs Chumak, Z. V.; Shapoval, M. V. The pineal gland, which performs a secretory function, produces melatonin. Melatonin is characterized by circadian and circadian, as well as seasonal rhythms of activity, it affects the body quite widely, but has not been fully established, and there are many factors that indicate its intriguing effect on the reproductive system. Purpose. To study the features and characteristics of the reaction of endometrial cells of the reproductive system at the current level of research. Literature searches were used in the electronic databases PubMed, Scopus and Web of Science from 2015 to 2024.

Переваги та недоліки дистанційного навчання на думку здобувачів вищої медичної освіти

2024-01-01T00:00:00Z

Переваги та недоліки дистанційного навчання на думку здобувачів вищої медичної освіти Рожковська, Н. М.; Шевченко, О. І.; Попова, Л. М. Пандемія COVID-19 та введення воєнного стану в Україні внесли свої корективи у всі аспекти вищої освіти, особливо медичної, яка надає перевагу очній формі пацієнт-орієнтованого навчання. Дистанційне навчання – це наш досвід. Добрий, поганий, але досвід. На жаль, поки що воєнний стан в країні продовжується; ризик розповсюдження коронавірусної інфекції COVID-19 зберігається, тому дистанційна форма навчання залишається актуальною. Ми вважаємо доцільним проаналізувати погляд здобувачів вищої освіти на дистанційну форму навчання на клінічній кафедрі з метою мінімізації можливих проблем та досягнення необхідного рівня якості медичної освіти. Мета. Аналіз досвіду дистанційної форми навчання здобувачів вищої медичної освіти, проблем і труднощів, які виникли, та оцінка ефективності цього методу навчання для оптимізації освітнього процесу на клінічних кафедрах.

Менструальна функція у жінок активного репродуктивного віку після COVID-19

2024-01-01T00:00:00Z

Менструальна функція у жінок активного репродуктивного віку після COVID-19 Ні Дінь, Тхі Суан; Носенко, О. М. Є дані, що вказують на те, що в період пандемії COVID-19 у жінок спостерігалися менструальні зміни, в тому числі у відношенні тривалості, частоти, об’єму менструальної крововтрати, посилення дисменореї та передменструального синдрому (ПМС). Yuksel B, Ozgor F. (2020) повідомили, що під час пандемії кількість випадків порушення менструального циклу (МЦ) збільшилася з 12,1 % до 26,6 % (p<0,008). Мета: визначити наявність та особливості змін МЦ мешканок раннього репродуктивного віку Одеси та Одеської області України, які перенесли середньотяжку та тяжку форму COVID-19. Матеріал та методи. Обстежено 104 жінки репродуктивного віку групи І, які звернулися до лікаря з приводу розладів МЦ, які виникли не пізніше, ніж через 3 міс. після перенесеного COVID-19 середнього або тяжкого ступеня, і 34 гінекологічно і соматично здорових жінки контрольної групи, які не хворіли на COVID-19. Вивчали параметри МЦ.

Досвід застосування мізопростолу з метою покращення результатів гістероскопічної міомектомії

2024-01-01T00:00:00Z

Досвід застосування мізопростолу з метою покращення результатів гістероскопічної міомектомії Попова, Л. М.; Нестеренко, Є. С. Субмукозні міоми є поширеною патологією серед жінок репродуктивного віку. Гістероскопічна консервативна міомектомія є ефективним методом лікування, проте має свої складнощі та ризики у випадку міоми типу 2 по FIGO. Потреба в покращенні хірургічних результатів призвела до дослідження додаткових методів лікування, які можуть підвищити ефективність процедури. Мета роботи. Оцінка ефективності використання простагландинів при оперативному лікуванні субмукозної міоми типу 1-2 по FIGO. Матеріали та методи. Проаналізовано результати гістероскопічної консервативної міомектомії вузлів типу 1-2 по FIGO розмірами 4,08 ± 0,38 см 63 хворих репродуктивного віку. Хворі розподілені на дві групи: основна – 32 пацієнтки (1 група) та група порівняння – 31 хвора (2 група). Оперативне лікування виконано за стандартною методикою. Різниця між групами полягала у передопераційному (за 1 – 1,5 години до початку операції) використанні 400 мг мізопростолу ректально у хворих основної групи. Основним критерієм оцінки результату дослідження був відсоток повної одномоментної резекції міоми в кожній групі. Додатково враховувались тривалість операції, дефіцит рідини, крововтрата за рівнем показників ЗАК. Для статистичного аналізу використано t-критерій Стьюдента та стандартне відхилення “M±m”. Роботу виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації, з інформованої згоди пацієнток.

Оцінка васкуляризації міоматозних вузлів методом доплерометрії

2024-01-01T00:00:00Z

Оцінка васкуляризації міоматозних вузлів методом доплерометрії Cалех, О. С.; Півень, В. Р. Мета дослідження. Вивчення ступеня васкуляризації міоматозних вузлів різного розміру та локалізації, їх впливу на стан локальної гемодинаміки у стінці матки за допомогою доплерометрії. Матеріали та методи дослідження. На базі кафедри акушерства та гінекології Одеського національного медичного університету було проведено дослідження. Середній вік обстежених пацієнток склав 38,5±0,4 років. У І групи дослідження (35 жінок) було більше двох міоматозних вузлів, у ІІ групи (20 жінок) – один лейоміоматозний вузол. Середні розміри вузлів у пацієнток включених до дослідження склали: І группа - 39,6±0,5 мм, ІІ группа - 42,4±0,5 мм. У якості контролю було обстежено 20 здорових жінок, які не мали в анамнезі лейоміоми матки та гемодинамічних порушень матки на УЗД. Аналізували вплив васкуляризації на клінічні прояви міоми та можливості подальшої тактики ведення хворої.

Прогнозування ранніх та пізніх втрат вагітності

2024-01-01T00:00:00Z

Прогнозування ранніх та пізніх втрат вагітності Надворна, О. М.; Степановічус, О. М. Метою роботи було виявлення біомаркерів плаценти, які можуть свідчити про розвиток плацентарної дисфункції. Робота проводилась на базі КМП «Пологовий будинок №5 ОМР» міста Одеси. У жінок основної групи - 118 та контрольної - 78 вивчали: загальний та акушерсько-гінекологічний анамнези, чинники ризику переривання вагітності. У жінок основної групи діагностовані ознаки прееклампсії як ранньої так і пізньої і частіше це діагностувалось на тлі хронічної гіпертензії. Ризиком виникнення дисфункції плаценти є визначення в крові таких біологічних маркерів як PIGF, sFlt-1, PAPP-A та β-субодиниці хоріонічного гонадотропіну.

Гіперкоагуляція у жінок з аденоміозом та надмірними менструальними кровотечами

2024-01-01T00:00:00Z

Гіперкоагуляція у жінок з аденоміозом та надмірними менструальними кровотечами Мороз, Н. В.; Півень, В. Р. Аденоміоз – гіперпроліферативне захворювання матки, морфологічним проявом якого є інвазія залозистого і стромального компонентів базального шару ендометрія в підлеглий міометрій. Це може призводити до змін функції матки, що викликає різні симптоми, зокрема маткові кровотечі. Мета дослідження. Визначити особливості стану системи гемостазу у жінок з аномальними матковими кровотечами (АМК) на тлі аденоміозу.

Гострий гінекологічний синдром малого тазу у дітей

2024-01-01T00:00:00Z

Гострий гінекологічний синдром малого тазу у дітей Мельниченко, М. Г.; Елій, Л. Б.; Белестов, І. С. Апоплексія яєчника у дівчаток зустрічається відносно рідко, в порівнянні з дорослими жінками. Частота випадків у дітей віком до 10 років вкрай низька, а серед підлітків коливається в межах 0,5–2 % від усіх гінекологічних патологій. Для дівчаток та підлітків актуальність своєчасної діагностики апоплексії важлива для збереження репродуктивної функції у подальшому. Мета – підвищити результати ранньої діагностики та лікування гострого гінекологічного синдрому малого тазу (ГГСМТ) у дітей.

Ретроспективний аналіз стану молочних залоз у хворих з зовнішнім генітальним ендометріозом

2024-01-01T00:00:00Z

Ретроспективний аналіз стану молочних залоз у хворих з зовнішнім генітальним ендометріозом Лунько, А. С.; Волянська, А. Г. Пацієнтки з генітальним ендометріозом мають високий ризик розвитку дисгормональної патології молочних залоз. Довготривала гормонотерапія ендометрізу досить ефективна у контролі симптомів захворювання та зменшення частоти рецидивів, але має вплив на молочні залози, що погіршує якість життя пацієнток. Тому доцільним є проведення дослідження стану молочних залоз у хворих з генітальним ендометріозом. Мета дослідження Дослідити стан молочних залоз у хворих з зовнішнім генітальним ендометріозом.