https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16367 2026-04-11T00:29:08Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16375 Effectiveness of analgesia for the wounded with combat trauma of the extremities at the early hospital levels of providing medical care Tymchyshyn, D. O.; Budniuk, O. O.; Тимчишин, Д. О.; Буднюк, О. О. At the moment, issues regarding the organization of high-quality analgesia during medical evacuation between hospital levels of medical care remain unresolved. The purpose of the study is to analyze the results of analgesia of the wounded with combat surgical trauma to the extremities during treatment at the early levels of providing medical care. Materials and methods. The results of analgesia of 100 patients with combat surgical trauma of the extremities were analyzed. Indicators of the intensity level of pain syndrome were registered at the time of admission to the frontline hospitals (VAS1), at the time of the beginning of interhospital transportation (VAS2), at the end of interhospital transportation (VAS3). Results. The indicators of VAS1 were 7 points (5; 8), VAS2 – 4 points (3; 5), VAS3 – 6 points (4; 7). Analyzing the dynamics of pain intensity level indicators, a decrease in pain level was found with a statistically significant difference between VAS1 and VAS2 (p < 0.05), as well as an increase in pain level with a statistically significant difference between VAS2 and VAS3 (p < 0.05). Conclusions. Regardless of the localization of the gunshot wound of the extremity and the type of perioperative analgesia, negative dynamics of indicators of the intensity level of pain syndrome during interhospital transportation were observed. We consider the issue of optimizing analgesia during interhospital transportation of wounded with combat surgical trauma of the extremities extremely relevant.; Мета дослідження – аналіз ефективності знеболення поранених з бойовою хірургічною травмою кінцівок під час лікування на ранніх госпітальних рівнях надання медичної допомоги. Проаналізовано ефективність знеболення 100 поранених на момент надходження до прифронтового медичного закладу (ВАШ1), на початку міжгоспітального транспортування (ВАШ2) та на момент закінчення міжгоспітального транспортування (ВАШ3). Показники ВАШ1 – 7 балів (5; 8), ВАШ2 – 4 бали (3; 5), ВАШ3 – 6 балів (4; 7). Виявлено зниження рівня болю в динаміці між значеннями ВАШ1 та ВАШ2 (p < 0,05), а також підвищення рівня болю між значеннями ВАШ2 та ВАШ3 (p < 0,05). Незалежно від локалізації вогнепального поранення кінцівки та виду періопераційного знеболення, спостерігалась негативна динаміка показників рівня болю під час міжгоспітального транспортування. Актуальним питанням є оптимізація знеболення поранених під час міжгоспітального транспортування. 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16373 The level of molecular markers activity on peripheral blood lymphocytes in patients with optic neuritis Khramenko, N. I.; Velychko, L. M.; Konovalova, N. V.; Bohdanova, O. V.; Храменко, Н. І.; Величко, Л. М.; Коновалова, Н. В.; Богданова, О. В. Optic neuritis (ON) is one of the frequent causes of acute damage to the optic nerve. The research aims to determine the activation of molecular markers ICAM-1 (CD54), CD5, CD25, CD95 levels on the peripheral blood lymphocytes in patients with ON and its complications. Materials and methods. Examinations were carried out: 1 group – 16 patients (22 eyes) with idiopathic ON (papillitis). The duration of the disease from the first symptoms to diagnosis with this examination was no more than 30 days. Group 2 – 8 patients (14 eyes) with partial atrophy of the optic nerve (PAON) as a result of ON. The duration of the disease from the first symptoms to the diagnosis ranged from 180 to 1825 days. Indicators of the molecular activation markers on CD3+ lymphocytes were determined using monoclonal antibodies by immunofluorescence method. Results: In ON and PAON groups, the number of CD3+lymphocytes with the expression of the pro-inflammatory marker ICAM-1 (CD54) 3.4–6.3 times exceeds the norm; the expression of the marker CD25 early activation 1.9–4.6 times exceeds the norm; with the expression of the autoimmune action marker CD5 2.2–4.9 times exceeds the norm; the expression of the apoptosis marker CD95 2.4–5.1 times exceeds the norm. The expression of ICAM-1 (CD54), CD5, CD25 and CD95 markers correlates directly with the cell immunity indicators CD4+, CD8+, CD16+ and also with the level of B-lymphocytes (CD19+) as an indicator of humoral immunity. Conclusions: the level of expression of activation markers on peripheral blood lymphocytes in patients with ON and PAON was determined: the level of molecular markers of lymphocyte activation CD54, CD5, CD25, CD95 significantly exceeds the norm – 1.9–6.3 times. The expression of these markers correlates directly with the cell and humoral immunity. This determines the active participation of the markers in the immune response in ON and in its pathogenesis.; Метою роботи було визначити рівень молекулярних маркерів активації лімфоцитів CD54, CD5, CD25, CD95 на лімфоцитах CD3+ периферичної крови за допомогою моноклональних антитіл гістоімуноцитохімічним методом у двух груп хворих: з невритом зорового нерва (НЗН) та з частковою атрофією зорового нерва (ЧАЗН). Визначено, що у хворих на НЗН та ЧАЗН кількість CD3+лімфоцитів з експресією прозапального маркера ICAM-1 (CD54) перевищує норму в 3,4-6,3 рази; з експресією маркера ранньої активації CD25 перевищує норму в 1,9-4,6 рази; з експресією маркера аутоімунної дії CD5 перевищує норму в 2,2-4,9 рази; з експресією маркера апоптозу CD95 перевищує норму в 2,4-5,1 рази. У хворих на НЗН та при виході в ЧАЗН експресія маркерів CD54, CD5, CD25 та CD95 на лимфоцітах периферичної крови корелює з показниками Т-клітинного імунітету (СD4+, СD8+, СD16+), а такoж з рівнем В-лимфоцітів (СD19+). Це показує активну участь досліджених маркерів в імунній відповіді при НЗН та в його патогенезі. 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16372 The course of metabolic complications under childhood obesity and overweight Shapovalenko, I. Ye.; Шаповаленко, І. Є. Іntroduction. Obesity is one of the greatest modern health problems among adults and children. Due to the constant significant increase in the prevalence of childhood obesity and overweight, the prevalence of comorbidities is also increasing. Childhood and adolescent obesity significantly raises the risk of cardiovascular disease and premature death, regardless of the presence of this disease and BMI level in adulthood. The metabolic complications of childhood overweight and obesity are asymptomatic and underdiagnosed conditions that lead to their progression and negative impact on the health of young adults. The research aim is to analyze the course of metabolic complications of childhood obesity and overweight. Materials and methods. The cohort non-intervention study involved 200 children aged 8 to 14 years with obesity criteria and overweight. Children were divided into comparison groups depending on their physical development. Group 1 included overweight children (133 children), and Group 2 included obese children (67 children). The criteria for exclusion from the study were the presence of infectious, endocrine, immune, and genetic diseases that could lead to liver damage. Results and discussion. As a result of the assessment of all metabolic complications, a high incidence of metabolic-associated fatty liver disease (MAFLD) was found in both groups. Thus, it emphasizes the need to screen for these conditions and prevent the development of metabolic complications not only in obese but also in overweight children. Conclusions. MAFLD is the most common and, at the same time, poorly studied pathology of the digestive system associated with obesity. Among the most frequent factors that may be associated with the development of metabolic complications in overweight and obese children, a group of factors related to early feeding and eating habits in the future, as well as a sedentary lifestyle, deserve attention. Metabolic-associated fatty liver disease occurs and requires treatment in both obese and overweight children.; Ожиріння є однією з найважливіших сучасних проблем здоров'я дорослих і дітей. У зв’язку з постійним суттєвим збільшенням поширеності ожиріння та надлишкової маси тіла у дітей відповідно зростає і розповсюдженість супутніх захворювань. Метаболічні ускладнення надлишкової маси тіла і ожиріння у дітей є малосимптомними і недостатньо діагностованими станами, що призводить до їх прогресування та негативного впливу на стан здоров’я молодих дорослих. Серед найбільш частих факторів, що можуть мати асоціацію з розвитком метаболічних ускладнень у дітей з надлишковою масою тіла та ожирінням, заслуговує уваги група факторів, пов’язаних з раннім годуванням і харчовими звичками в подальшому, а також малорухомий спосіб життя. 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16370 Use of mineral water with high organic substances in experimental metabolic syndrome Smirnov, I. V.; Nasibullin, B. A.; Gushcha, S. G.; Plakida, A. L.; Смірнов, І. В.; Насібуллін, Б. А.; Гуща, С. Г.; Плакіда, О. Л. Introduction. Metabolic syndrome (MS) is considered a combination of several pathological processes – obesity, high blood pressure, dyslipidemia, carbohydrate metabolism disorder, and diabetes mellitus (DM), which determines the involvement of many functional systems of the body. One method for correcting metabolic disorders is crenotherapy, i.e., drinking various mineral waters (MW). The research aims to determine experimentally the possibility of using MW with a high content of organic substances to restore the morpho-functional parameters of the body of a rat with a model of metabolic syndrome. Materials and methods. Twenty-four rats were reproduced in the MS model using a high-glycemic load diet. After reaching the MS model, all rats were randomly divided into two groups of 12 animals each. All rats continued to receive the diet described above; however, the second (experimental) group also received intragastric MW with a high content of organic substances at a dose of 1% of body weight. Results. The establishment of the MS model in rats is a crucial step, as it leads to significant functional disorders of the liver and kidneys. A comprehensive study of the histological structure of the liver and kidneys in rats with a model of MS revealed the dystrophic changes in hepatocytes and nephrons, underscoring the relevance of our research. MW treatment significantly improved the structural characteristics of the liver and kidney parenchyma of experiment rats. The level of endogenous intoxication normalized, and the water-electrolyte balance was restored. Conclusions. Using a course of MW with an increased content of organic substances in rats with a metabolic syndrome model promotes the restoration of the structural organization of liver and kidney tissue, which leads to the normalization of the corresponding functional indicators. The obtained experimental results allow us to recommend the use of mineral waters with increased organic content for clinical studies in the rehabilitation of patients with metabolic syndrome.; Мета роботи – експериментально визначити можливість використання МВ із високим вмістом органічних речовин для відновлення морфофункціональних показників організму щура з моделлю метаболічного синдрому. На 24 щурах була відтворена модель МС із використанням дієти з високим глікемічним навантаженням. Дослідна група отримувала внутрішньошлунково МВ з високим вмістом органічних речовин у дозі 1% від маси тіла. Комплексне вивчення гістологічної структури печінки та нирок у щурів з моделлю МС виявило дистрофічні зміни гепатоцитів та нефронів. На фоні прийому МВ відбувалися значні позитивні зміни структурних характеристик паренхіми печінки та нирок дослідних щурів; нормалізація рівня ендогенної інтоксикації та відновлення водно-електролітного балансу. Отримані експериментальні результати дозволяють рекомендувати використання мінеральних вод із підвищеним вмістом органічних речовин для клінічних досліджень у реабілітації хворих на метаболічний синдром. 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16369 2024. № 4. Одеський медичний журнал ОНМедУ 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16364 Diabetes mellitus and COVID-19: a possible association and risks of development (Literature review) Yurchenko, Ye. I.; Stepanov, G. F.; Yurchenko, I. V.; Юрченко, Є. І.; Степанов, Г. Ф.; Юрченко, І. В. Type 2 diabetes mellitus (T2DM) accounts for nearly 90–95% of all diabetes cases and has a global prevalence. The aim of the study is to analyse the latest research on the clinical features of diabetes mellitus in patients who have recovered from COVID-19 and to assess the risks of new-onset diabetes at the post-acute phase of the disease. Materials and methods. The latest scientific publications were studied and analysed using relevant keywords using open scientometric databases such as Scopus, Science Direct (by Elsevier), and PubMed. Results. Patients with T2DM have an increased risk of severe COVID-19, characterized by rapid progression of inflammation, the need for admission to the intensive care unit, and frequent severe complications that affect disease prognosis. A distinctive feature of the T2DM course in patients with COVID-19 was the early development of diabetic ketoacidosis, which required change of therapy. The key pathogenic mechanisms involved in the development of diabetes during COVID-19 include β-cell damage and insulin resistance. A higher risk of new-onset T2DM was observed among critically ill COVID-19 patients who were hospitalized to intensive care units, required mechanical ventilation, and had poorly controlled hyperglycemia. The time period of follow-up of patients who have recovered from COVID-19, duration of hyperglycemia and newonset diabetes remain debatable issues and need further research and development of screening programs for patient examination.; Цукровий діабет 2 типу (ЦД 2) становить майже 90–95% всіх випадків діабетів і має глобальну розповсюдженість. Пацієнти з ЦД 2 входять до групи ризику тяжкого перебігу COVID-19 зі швидким прогресуванням запального процесу, потребою госпіталізації у відділення інтенсивної терапії, частим розвитком тяжких ускладнень, які впливають на прогноз хвороби. Імовірним є зв’язок між інфікуванням вірусом SARS-CoV-2 та підвищеним ризиком виникнення нового діабету 2 типу. Дискутабельними є питання щодо термінів тривалості гіперглікемії та виникнення нового діабету у пацієнтів, які перехворіли на COVID-19, що потребує проведення подальшого спостереження та обстеження таких пацієнтів. 2024-01-01T00:00:00Z