https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/15780 2026-07-16T14:24:31Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20131 Особливості перебігу панічних атак у цивільного населення в умовах воєнного стану та їх психокорекція Пєнова, І. К. Умови воєнного стану в Україні супроводжуються тривалим психотравмуючим впливом на цивільне населення, що виявляється у формуванні широкого спектра тривожних і стресових розладів. Постійна загроза життю та фізичній безпеці, систематичні повітряні тривоги, вимушене внутрішнє переселення, втрата близьких, економічна дестабілізація та хронічне інформаційне напруження призводять до прогресуючого психоемоційного виснаження і зростання поширеності тривожних розладів серед різних груп населення. Одним із найбільш типових клінічних проявів психоемоційної дезадаптації в умовах воєнного стресу є панічні атаки. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20130 Короткострокова психологічна допомога в медичних закладах: ефективність та організаційні аспекти впровадження Кантарьова, Н. В. Сучасні соціальні трансформації, що супроводжуються підвищеним рівнем невизначеності, інтенсивними стресогенними впливами та зростанням психоемоційного навантаження, актуалізують проблему надання ефективної психологічної допомоги у системі охорони здоров’я. У цих умовах, як зазначається у сучасних наукових дослідженнях, зростає потреба у впровадженні форм психологічної підтримки, здатних забезпечити швидкий і водночас клінічно значущий ефект. Особливої актуальності це набуває в контексті поєднання соматичних захворювань із психоемоційними порушеннями, що істотно впливають на перебіг лікування. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20129 Розлади харчової поведінки як проблема громадського здоров’я Стогнієнко, Є. С.; Рожнова, А. М. У сучасному світі проблема розладів харчової поведінки набуває все більшого поширення та стає важливою складовою громадського здоров’я. Швидкий розвиток соціальних мереж, постійний вплив стандартів краси, психологічне навантаження та стрес значно впливають на ставлення людини до власного тіла та харчування. Особливо вразливими до таких порушень є підлітки та молоді люди, оскільки саме у цьому віці формується самооцінка та сприйняття себе. Розлади харчової поведінки негативно впливають не лише на фізичний стан людини, а й на психічне здоров’я, соціальну адаптацію та якість життя загалом. Саме тому дана проблема розглядається не тільки як індивідуальна, а і як важлива медикосоціальна проблема суспільства. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20128 Порушення харчування дітей в умовах воєнного стану як проблема громадського здоров’я Рожнова, А. М.; Стоянова, А. П. Раціональне харчування дітей є одним із ключових факторів формування здоров’я населення та важливою складовою системи громадського здоров’я. В умовах воєнного стану в Україні проблема забезпечення дітей повноцінним та безпечним харчуванням набуває особливої актуальності у зв’язку зі зміною соціально-економічних умов, вимушеним переміщенням населення, порушенням логістичних ланцюгів постачання продуктів харчування та зростанням психоемоційного навантаження. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20127 Покоління хронічного стресу: вплив воєнних умов на показники громадського здоров’я в Україні Рожнова, А. М.; Сініцина, М. О. Повномасштабна війна в Україні спричинила суттєві зміни у структурі громадського здоров’я населення. Тривалий психоемоційний стрес, вимушене переміщення населення, руйнування медичної інфраструктури, економічна нестабільність та погіршення соціальних умов стали потужними детермінантами зростання рівня захворюваності та погіршення якості життя населення. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20126 Ультраоброблені продукти харчування як фактор ризику хронічних неінфекційних захворювань: виклики для громадського здоров’я Новікова, М. О.; Рожнова, А. М. В останні десятиліття значно зросло споживання ультрапероброблених продуктів харчування (УПП) у більшості країн світу, зокрема в Україні. УПП – це промислові харчові формуляції, що складаються переважно з речовин, виокремлених з їжі або синтезованих у лабораторних умовах, з мінімальним вмістом цілісних харчових продуктів. Їх широке поширення пов’язане з доступністю, тривалим терміном зберігання та інтенсивним маркетинговим просуванням. Водночас накопичені наукові дані свідчать про зв’язок між споживанням УПП та підвищеним ризиком розвитку хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ), що робить цю проблему надзвичайно актуальною для системи охорони громадського здоров’я. Мета дослідження – систематизувати наявні наукові дані про вплив ультрапероброблених продуктів харчування на захворюваність населення на ХНІЗ та визначити пріоритетні напрями профілактичних заходів у сфері громадського здоров’я. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20125 Ожиріння у дітей як складна медико-соціальна проблема громадського здоров’я: детермінанти, наслідки та стратегії профілактики Мкртичян, В. А.; Рожнова, А. М. Ожиріння у дітей та підлітків є одним із найгостріших викликів сучасного громадського здоров’я у глобальному вимірі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), чисельність дітей і підлітків із надмірною масою тіла або ожирінням зросла з 11 мільйонів у 1975 році до понад 340 мільйонів у 2022 році, що дає підстави характеризувати це явище як пандемію. В Україні, попри дефіцит систематичних національних досліджень, наявні моніторингові дані засвідчують, що від 15 до 20% дітей шкільного віку мають надмірну масу тіла або ожиріння. Проблема набуває особливої гостроти з огляду на те, що дитяче ожиріння є потужним предиктором ожиріння у дорослому віці, а також цукрового діабету 2 типу, серцево-судинної патології, метаболічного синдрому та психічних розладів. Усе це зумовлює як значний індивідуальний тягар хвороб, так і суттєві суспільні витрати – економічні, соціальні та демографічні. Мета дослідження – здійснити комплексний аналіз біологічних, соціально-економічних і середовищних детермінант ожиріння у дітей, оцінити його наслідки для громадського здоров’я та обґрунтувати науково доказові стратегії міжсекторальної профілактики на рівні популяції. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20124 Поширеність порушень харчової поведінки серед студентської молоді як проблема громадського здоров’я Мерецька, А. М.; Рожнова, А. М. Сучасний спосіб життя студентської молоді характеризується значним психоемоційним навантаженням, порушенням режиму праці та відпочинку, недостатньою фізичною активністю і нераціональним харчуванням. У зв’язку з цим проблема порушень харчової поведінки набуває все більшого значення у сфері громадського здоров’я. Неправильні харчові звички, зловживання фастфудом, пропуски прийомів їжі, надмірне споживання солодких газованих напоїв та енергетиків негативно впливають на фізичний і психічний стан молоді 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20123 Раціональне харчування студентської молоді як проблема громадського здоров’я Костюк, В. С.; Рожнова, А. М. Проблема раціонального харчування студентської молоді набуває особливої актуальності в контексті сучасних викликів громадського здоров’я. Студентський вік є періодом інтенсивного інтелектуального навантаження, соціальної адаптації та формування сталої моделі повсякденної поведінки. Саме в цей час закріплюються харчові звички, які надалі можуть впливати на ризик розвитку хронічних неінфекційних захворювань, рівень працездатності, психоемоційний стан і загальну якість життя. Тому харчування студентів доцільно розглядати не лише як індивідуальну побутову практику, а як важливий елемент профілактичної політики у сфері громадського здоров’я. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20122 Повсякденна рухова активність і самоконтроль як інструменти зниження кардіометаболічних ризиків: можливості реабілітаційної медицини та громадського здоров’я Кіціс, А. Г. Неінфекційні захворювання залишаються однією з провідних причин смертності та інвалідизації населення у світі. Згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я, серцево-судинні захворювання, ожиріння, цукровий діабет 2 типу та інші кардіометаболічні порушення формують значний соціально-економічний тягар для систем охорони здоров’я. Одним із ключових модифікованих факторів ризику розвитку цих станів є недостатній рівень фізичної активності, що асоціюється зі зниженням функціональних резервів організму, порушенням метаболізму та прогресуванням хронічних захворювань. Мета. Визначення ролі повсякденної рухової активності та самоконтролю у зниженні кардіометаболічних ризиків, а також обґрунтування можливостей інтеграції цих підходів у систему реабілітаційної медицини та громадського здоров’я. 2026-01-01T00:00:00Z