https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/15769 2026-04-14T03:08:38Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/15833 Зміни біохімічних маркерів платинорезистентності під впливом гіпертермії під час процедури hipec при епітеліальному раку яєчників Четверіков, М. С.; Гладчук, І. З. Вступ. При діагностиці раку яєчників (РЯ) приблизно у 3/4 пацієнтів виявляється IIIIV стадія, що призводить до низького рівня п’ятирічної виживаності. У більшості пацієнтів із запущеними стадіями остаточний рецидив і смерть спричинені набутою платинорезистентністю. Механізми цієї резистентності багатофакторні. Мікросателітна нестабільність (MSI) присутня в значній частині епітеліальних РЯ. Наявні дослідження MSI обмежені щодо його значення при РЯ. Гіпертермія, ще один багатообіцяючий лікувальний агент, затримує відновлення пошкоджень ДНК, викликаних препаратами платини діючи на різні шляхи відновлення клітин. Мета дослідження. Дослідити зміни показників MSI під впливом гіпертермії під час процедури HIPEC при епітеліальному РЯ. 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/15822 Метаболічні та імуногістохімічні показники при проліферативних процесах ендометрія Чумак, З. В.; Мніх, Л. В.; Шевченко, О. І. В ендометріальній тканині можуть проявлятися як процеси, що характеризуються своїми вираженими проліферативними змінами та розвитком процесів апоптозу, при їх порушеннях можуть виникнути зміни неопластичного прогнозу. Матеріал та методи. Було проведено обстеження 156 жінок, які відносились до перименопаузального та постменопаузального віку, й були розподілені на групи: контрольна група, гіперпластичні процеси та атипові гіперпластичні процеси в ендометріальній тканині. В результаті тривалого обстеження було проведено визначення в крові та ендометріальній тканині метаболічних показників – ознаки ліпідограми, глюкозного показника, HOMA-IR, та рівнів коагулограми, визначено участь іммуногістохімічних показників – Кі-67, bcl-2. 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/15821 Гістологічні особливості плаценти як органу-мішені для SARS-COV-2 асоційованої коронавірусної хвороби Стасій, Я. О. Мета: Визначити частоту та оцінити потенційний зв'язок міжнаявністю ЗРП плода у жінок з гіпертензивними розладами під час вагітності та розвитком перинатального ускладнення – затримки нейророзвитку дітей віком до 4 х років (затримкою мовленнєвого розвитку різних ступенів). Методи: На основі ретроспективного аналізу(затримка росту плода була діагностована у 130 (10,03%) випадках одноплідних вагітностей у жінок з гіпертензивними розладами), проведено проспективне дослідження та аналіз даних нейророзвитку дітей віком до 3,5 (±3 місяці) років шляхом опитування батьків дітей групи вибору (58 батьків). З даної групи було виключено 1 клінічний випадок дитячої смерті у віці 28 діб від народження (1,72 %). 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/15820 Дослідження затримки мовленнєвої функції нейророзвитку дітей з затримкою росту плода Посохова, С. П.; Широка, А. Д. Мета: Визначити частоту та оцінити потенційний зв'язок міжнаявністю ЗРП плода у жінок з гіпертензивними розладами під час вагітності та розвитком перинатального ускладнення – затримки нейророзвитку дітей віком до 4 х років (затримкою мовленнєвого розвитку різних ступенів). 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/15778 Формування інноваційних цільових центрів у перинатальних центрах та пологових будинках як механізму удосконалення системи надання перинатальної допомоги в Україні Орабіна, Т. М.; Марічереда, В. Г. Предметом дослідження є механізми удосконалення системи надання перинатальної допомоги в Україні. Метою є пошук шляхів удосконалення системи надання перинатальної допомоги, як одного з ключових елементів забезпечення національної демографічної безпеки. У дослідженні використано аналіз статистичних даних і організаційної системи надання перинатальної допомоги в Україні. Проводиться у рамках НДР ОНМедУ № держ. реєстрації 0123U102762 «Регіоналізація перинатальної допомоги в Україні: теоретикометодологічні засади оцінки матеріально-технічної, організаційної, аналітичної і навчальної спроможності; управління ризиками організації надання медичної допомоги перинатальних центрів». 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/15777 Особливості клінічного стану жінок після перенесеного COVID-19 під час вагітності Міщенко, В. П.; Міщенко, В. В. Коронавірусна інфекція не втрачає своєї актуальності у наше складне сьогодення. Клініцисти спостерігають зміну клінічних особливостей перебігу захворювання у вагітних, роділь, породілль за останні три роки. Актуальним залишається питання наслідків перенесеного захворювання для організму матері і плода та шляхи персоніфікованої реабілітації. Мета дослідження: визначення особливостей клінічного стану жінок, що хворіли на COVID-19 у ІІІ-му триместрі вагітності. 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/15776 Перебіг вагітності у жінок з вилікуваним безпліддям, обумовленим синдромом гіперпролактинемії пухлинного та непухлинного генезу Мартиновська, О. В.; Носенко, О. М. Дані наукових досліджень про особливості перебігу вагітності та пологів у пацієнток із синдромом гіперпролактинемії досить суперечливі. За одними даними, перебіг вагітності та стан новонароджених у пацієнток із синдромом гіперпролактинемії відповідає таким у здорових жінок. На думку інших дослідників, наявність синдрому гіперпролактинемії у вагітних призводить до збільшення частоти ускладнень гестації, пологів, післяпологового періоду. Мета дослідження – оцінити результати вагітності у жінок з вилікуваним безпліддям, обумовленим синдромом гіперпролактинемії пухлинного та непухлинного генезу. 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/15775 Проблемні питання ведення вагітності і пологів у жінок з синдромом оперованої матки Манасова, Г. С.; Шаповал, М. В. У зв’язку зі збільшенням частоти кесаревого розтину (КР) і кількості консервативнопластичних операцій на матці в усьому світі, відповідно зросла і кількість жінок з рубцем на матці. За даними ВООЗ (WHO) і EBCOG, збільшення частоти КР не пов’язане з покращенням материнської і неонатальної захворюваності та смертності, і підвищення цієї частоти більше 15% невиправдане. 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/15774 До питання про експресію багатофункціональних протеїнів прохибітину та епідермального фактора росту в "постковидній" плаценті: чи є зв'язок? Манасова, Г. С.; Стасій, Я. О. Вплив інфекції COVID-19 на перебіг вагітності та перинатальні наслідки знаходяться у зоні постійного інтересу дослідників через мутацію вірусу та високу контагіозність і летальність, але робіт, присвячених вивченню саме функціонального стану пост-ковідних плацент недостатньо. Мета: порівняльне вивчення функціонального стану плацент шляхом імуногістохімічного (ІГХ) визначення маркерів ендотеліальної (рецептора епідермального фактора росту - EGFR) та митохондріальної (прохібітину - PHB) дисфункції у плаценті вагітних, що перехворіли на COVID-19 та у умовно здорових вагітних. 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/15773 Діагностичні маркери синдрому ендотеліальноїдисфункціїу вагітних жінок Надворна, О. М.; Рожковська, Н. М. Відомою і розповсюдженою причиною ранніх та пізніх втрат вагітності є синдром ендотеліальної дисфункції та викликана ним плацентарна дисфункція. Для оцінки стану плаценти і розвитку дитини використовують різні показники (фізикальні, клінічні, інструментальні, лабораторні).Наявність комор бідних несприятливих станів зовнішнього та внутрішнього середовищ разом створюють умови для частішого виникнення та розвитку дисфункції плаценти. Для найбільш раннього і точного виявлення дисфункції плаценти потрібно використовувати прості і дієві методи діагностики. Метою нашого дослідження було виявити найбільш ранні біохімічні показники розвитку ендотеліальної дисфункції у плаценті. 2024-01-01T00:00:00Z