https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/12056 2026-06-11T16:29:27Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19752 Підприємництво на ринку медичних послуг: стратегічні засади бізнес-резильєнтності в умовах трансформації охорони здоров’я Борщ, В.; Данілко, М.; Borshch, V.; Danilko, M. Метою статті є наукове обґрунтування стратегічних засад формування бізнес-резильєнтності медичних закладів як суб’єктів підприємницької екосистеми ринку медичних послуг України та визначення ключових детермінант їхньої стійкості. Методологія дослідження ґрунтувалася на поєднанні теоретичного узагальнення, аналізу наукових джерел та емпіричного оцінювання. Інформаційну базу сформували результати опитування 47 респондентів-представників приватного й комунального секторів. У статті досліджено стратегічні засади формування бізнес-резильєнтності підприємництва на ринку медичних послуг України в умовах трансформації системи охо-рони здоров’я, воєнних викликів, кадрового дефіциту, фінансової нестабільності та цифровізації управлінських процесів. Обґрунтовано, що сучасний ринок медичних послуг доцільно розглядати як підприємницьку екосистему. За результатами дослідження встановлено, що всі досліджувані детермінанти мають суттєвий вплив на бізнес-резильєнтність медичних закладів. Найвищу значущість отримали: кадрова резильєнтність, операційна готовність до криз, фінансова резильєнтність, цифрова зрілість і пацієнтоорієнтованість. Це підтверджує, що бізнес-резильєнтність не може бути зведена лише до фінансової стійкості, а є багатовимірною управлінською здатністю, яка охоплює кадрову, операційну, фінансову, цифрову, стратегічну, партнерську та інноваційну спроможність медичної організації.У статті доведено, що стратегічне управління бізнес-резильєнтністю має враховувати тип медичного закладу, його організаційно-правову форму, джерела фінансування, рівень цифрової зрілості, кадровий потенціал і ступінь інтегро-ваності в підприємницьку екосистему.; The aim of the paper is to provide a scientific substantiation of the strategic foundations for developing business resilience of healthcare institutions as actors within the entrepreneurial ecosystem of the Ukrainian medical services market, as well as to identify the key determinants of their resilience. The research methodology is based on a combination of theoretical generalization, analysis of scientific sources, and empirical assessment. The information base of the study was formed by the results of a survey of 47 respondents representing both the private and municipal healthcare sectors.The article examines the strategic foundations for developing business resilience of entrepreneurship in the Ukrainian medical services market under conditions of healthcare system transformation, wartime challenges, workforce shortages, financial instability, and digitalization of management processes. It is substantiated that the modern medical services market should be considered as an entrepreneurial ecosystem.The study found that all the examined determinants have a significant impact on the business resilience of healthcare institutions. The highest importance was attributed to workforce resilience, operational crisis preparedness, financial resilience, digital maturity, and patient-centeredness. This confirms that business resilience cannot be reduced solely to financial stability; rather, it represents a multidimensional managerial capability that encompasses the workforce, operational, financial, digital, strategic, partnership-based, and innovation capacities of a healthcare organization. The article proves that strategic management of business resilience should take into account the type of healthcare institution, its organizational and legal form, sources of financing, level of digital maturity, workforce potential, and degree of integration into the entrepreneurial ecosystem. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19741 Сучасні моделі кластерних лікарень та досвід Ізраїлю, Швеції і Туреччини для імплементації в Україні та одеському госпітальному окрузі Рудінська, О.; Дружкова, І.; Горіщак, С. Сучасні системи охорони здоров’я функціонують в умовах зростаючої складності, що зумовлює необхідність пошуку ефективних моделей організації медичної допомоги. У статті досліджено міжнародний досвід кластеризації лікарень на прикладі Ізраїлю, Швеції та Туреччини. На основі порівняльного аналізу обґрунтовано підходи до формування гібридної моделі кластеризації лікарень для умов України. Використано методи порівняльного аналізу, системного підходу та узагальнення. Визначено ключові характеристики різних моделей кластерів та доведено доцільність їх інтеграції. Запропонована модель враховує організаційні, економічні та психологічні чинники функціонування системи охорони здоров’я. Практичне значення полягає у можливості її застосування в межах госпітальних округів України.; The increasing complexity of modern healthcare systems, driven by demographic shifts, digital transformation, resource constraints, and crisis conditions, necessitates the development of more effective organizational models for healthcare delivery. Traditional hierarchical hospital management structures are increasingly unable to ensure efficiency, coordination, and resilience. In this context, hospital clusterization is considered a promising approach to integrating healthcare institutions into coherent functional systems. This study provides a comparative analysis of hospital clusterization models in Israel, Sweden, and Turkey and substantiates approaches to developing a conceptual hybrid model adapted to the Ukrainian healthcare system. The research employs comparative analysis, a systemic approach, and conceptual modeling. The findings identify three core models of hospital clusters: vertically integrated, territorially coordinated, and infrastructure-based hub models. Each model demonstrates specific strengths and limitations depending on institutional context, governance structure, and resource distribution. The results indicate that none of these models can be directly transferred without adaptation to transitional economies. The scientific contribution lies in the development of a hybrid clusterization model that integrates organizational, economic, and behavioral dimensions, including leadership, inter organizational trust, and resistance to change. Unlike existing approaches, the proposed model emphasizes multi-level integration and a balance between centralization and decentralization. The study is limited by its conceptual nature and lack of empirical validation. The practical significance of the research consists in providing a conceptual framework for transforming hospital districts into integrated healthcare clusters in Ukraine, particularly within regional systems. The proposed model can be used as a strategic tool for improving healthcare management efficiency, coordination of medical services, and overall system resilience under conditions of ongoing reforms and external challenges. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19671 The psychosomatic paradigm: integrative pathways in psychological counselling, clinical psychology and psychotherapy Lytvynenko, O. D.; Lunov, V. Y. This article considers the psychosomatic paradigm an integration framework in psychological counselling and psychotherapy. Based on psychoanalytic legacies, the model developed into a multidimensional theory that respects the convergence of biological, psychological, social, and ecological systems. This is a transformation of the reductionist towards systemic and meaning-driven practices in the clinic. Central concepts by Franz Alexander, George Engel, and the Chicago School are revisited, demonstrating the progression of developments in the transition from the initial psychodynamic formulations to Engel’s biopsychosocial model. Concepts of alexithymia and allostatic load further refine the specifications of the effects of emotional processing and chronic stress on somatic health. The Pesseschkian’ psychosomatic curve, developed by Arno Remmers, accounts for the progression of symptoms from the disruption of affect to the development of symptoms at the vegetative and organic levels. This diagnostic and therapy-providing model invites clinicians to examine symptom stories in metaphor and embodiment. Recent research underscores the role of epistemic trust and mentalisation in treatment outcomes. Efficiently developed, these capacities promote emotional control, insight into the patient, and treatment adherence. Therapeutic response at the beginning of therapy, dictated by the patient’s beliefs, also foretokens the improvement in the longer term. Strategies applied include Well-Being Therapy, somatically oriented techniques, and clinometric measures like the Diagnostic Criteria of Psychosomatic Research. They facilitate differential, holistically oriented treatment and the contextualisation of symptoms. Its significance in the public health and lifestyle medical sectors is in recognising disease and therapy’s structural and social determinants. Ultimately, the paradigm is a humane, collaborative, and person-oriented approach to care.; У статті розглядається психосоматична парадигма як інтегративна модель у психологічному консультуванні та психотерапії. Витоки цієї моделі лежать у психоаналітичній традиції, однак із часом вона трансформувалась у багатовимірний підхід, що враховує взаємодію біологічних, психологічних, соціальних та екологічних чинників. Такий зсув від редукціонізму до системного та смислового бачення є ключовим для сучасної клінічної практики. У центрі уваги – праці Франца Александера, Джорджа Енгеля та Чиказької школи, які заклали основу для розуміння несвідомих процесів у соматичній симптоматиці. Подальші концепції, як-от алекситимія та алостатичне навантаження, розширили психосоматичне бачення шляхом включення емоційної регуляції та хронічного стресу. Концепція «психосоматичної дуги», що заснована на ідеях Н. Песешкяна та описана Арно Реммерсом пояснює розвиток симптомів від емоційного розладу до вегетативних та органічних порушень. Ця модель слугує як діагностичним, так і терапевтичним орієнтиром, спонукаючи до роботи з символічним змістом симптомів. Дослідження підтверджують важливість епістемічної довіри та менталізації як чинників терапевтичних змін. Їх розвиток пов’язаний зі зменшенням дистресу та покращенням адаптації. Ранній терапевтичний ефект також виявляється прогностично значущим і залежить від уявлень пацієнта про хворобу. Серед клінічних стратегій – Терапія Благополуччя, тілесно-орієнтовані методи, макро- і мікроаналіз симптомів, а також клініметричні інструменти. Вони забезпечують персоналізований і цілісний підхід. Психосоматична парадигма виходить за межі медицини, охоплюючи публічне здоров’я та соціальні детермінанти, пропонуючи гуманний, міждисциплінарний вектор розвитку психотерапевтичної допомоги. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19670 Evidence-based psychosomatic therapy through the neuroimmune-endocrine (nie) framework: comparative perspectives Lytvynenko, O. D.; Lytvynenko, K. O.; Kovalova, M. V. This article affirms the neuro-immune-endocrine (NIE) model as a scientifically grounded and clinically indispensable framework for psychosomatic therapy. By consolidating evidence from the United Kingdom, the United States, and the European Union, it demonstrates that psychosomatic disorders cannot be separated from the dynamic interaction of psychological, immune, and endocrine mechanisms. Systematic reviews, longitudinal studies, and interventional trials confirm that integrative therapies based on the NIE model not only alleviate symptoms but also improve resilience, quality of life, and overall treatment outcomes. The United Kingdom, through its NHS-centred biopsychosocial model, applies standardised protocols and advances biomarker-based research, while the United States, despite structural fragmentation, fosters personalised, innovative approaches supported by legislation and multidisciplinary practice. Within the EU, Germany and Scandinavia lead in holistic, integrated care, whereas stigma and limited resources continue to restrict progress in Southern Europe. These regional contrasts underscore the adaptability of the NIE model but also highlight its reliance on cultural and systemic environments. The article concludes decisively that psychosomatic therapy guided by the NIE framework represents not a supplementary practice but a future standard of integrative medicine. The evidence compels larger, multicentre studies with long-term follow-up, coupled with policies embedding biomarker findings into culturally tailored interventions. The integration of mind and body, mandated by the NIE paradigm, positions psychosomatic therapy as a transformative model capable of closing the gap between biological science and clinical care.; В статті нейро-імунно-ендокринна (НІЕ) модель розглядається як науково та клінічно обґрунтована основа психосоматичної терапії. Шляхом узагальнення окремих досліджень у Великій Британії, США та деяких країнах Європейського Союзу підкреслюється, що психосоматичні розлади неможливо розглядати окремо від динамічної взаємодії психологічних, імунних та ендокринних механізмів. Систематичні огляди, довготривалі дослідження та інтервенційні випробування підтверджують, що інтегративні методики, побудовані на основі НІЕ-моделі, не лише зменшують симптоматику, а й сприяють підвищенню стійкості, якості життя та загальної ефективності лікування. Представлено результати порівняння, так визначено, що у Великій Британії, ґрунтуючись на біопсихосоціальній моделі, що впроваджується через систему NHS, застосовуються стандартизовані протоколи та особливо активно провадяться психосоматичні дослідження на основі біомаркерів. Натомість у США орієнтація психосоматичної медицини та психотерапії спрямована на персоналізовані інноваційні підходи, які підтримуються законодавством та міждисциплінарною практикою. У межах ЄС тенденції до цілісного інтегративного підходу виявляються в Німеччині та Скандинавських країнах, тоді як у Південній Європі розвиток стримується через стигму та обмежені ресурси. Такі регіональні відмінності підкреслюють адаптивність НІЕ-моделі, але водночас демонструють її залежність від культурного та системного контексту. У підсумку, стаття переконливо стверджує, що психосоматична терапія, заснована на НІЕ-моделі є допоміжною практикою та має перспективи стати стандартом інтегративної медицини. Отримані докази вимагають проведення масштабних багатоцентрових досліджень з довготривалим наглядом, а також політик, що інтегрують дані біомаркерів у культурно адаптовані втручання. Такий підхід за НІЕ-парадигмою, позиціонує психосоматичну терапію як трансформаційну модель, здатну подолати методологічний бар’єр між нейробіологією, та клінічною практикою, психотерапією, зокрема її немедичними моделями. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19669 Case materials in psychological counselling research: theoretical foundations, ethical dimensions, and methodological potentials Lytvynenko, O. D.; Denchyk, A. Yu.; Kovalova, M. V. This paper explores the theoretical, methodological, and ethical features of adopting case materials for psychological counselling research use, underscoring their central role of closing the space between abstract theorising and experiential clinical practice. In its deployment of the full range of scholarly output, the paper traces the historical evolution of case-based research from its antecedents in psychoanalytic thought, its development as an inter-disciplinary methodology and its existing uses beyond psychiatry and psychotherapy. The paper demonstrates how case studies play an illustration and generation role: they maintain the richness of narrative client voice and yet provide grounds for refining and furthering psychological theorising. Methodological variety emerges as the predominant thread as qualitative, mixed-method, longitudinal, and digital methods enhance the possibilities for analysis of counselling case materials. At the same time, ethical considerations of the kind of order of confidentiality, informed consent, and faithful representation are seen as imperative for securing the integrity and validity of research. Interestingly, the paper suggests the translational possibilities of case materials and illustrates their value across disciplines as diverse as medicine, education, organisational psychology, and public health. In placing case materials at this multi-faceted compass point, the article argues that their informed and creative use presents an essential precondition for furthering counselling psychology as empirical science and as caring vocation. The conclusion suggests that future research needs syncretically combine method innovation and reflective ethics so as to ensure client voice centrality informing the development of future psychological knowledge. With ethical vigilance and method innovation complementing each other, case studies maintain counselling psychology close to the complexity of the human being and foster scientific rigor.; У статті досліджуються теоретичні, методологічні та етичні аспекти використання кейс-матеріалів психологічного консультування у дослідженнях, з акцентом на їхню ключову роль у подоланні розриву між абстрактним теоретизуванням та досвідною клінічною практикою. Ґрунтуючись на аналізу досліджень автор простежує історичну еволюцію кейс-методу: від його витоків у психоаналітичній традиції – до розвитку як міждисциплінарної методології та сучасного застосування. У статті показано, що кейс-дослідження виконують як ілюстративну, так і генеративну функцію: вони зберігають наративну повноту клієнтського матеріалу, створюючи підґрунтя для уточнення та розвитку психологічної теорії. Розглядяться різноманітні методологічні підходи, зокрима якісні, змішані, лонгітюдні та цифрові методи та способи якими вони розширюють можливості аналізу матеріалів консультування. Робиться наголос на етичних аспектах, зокрема, конфіденційності, поінформованої згоди та достовірного представлення даних як необхідних умовах збереження цілісності та валідності дослідження. Водночас у роботі наголошується на трансляційному потенціалі кейс-матеріалів і їхній цінності для суміжних дисциплін, таких як медицина, освіта, організаційна поведінка та громадське здоров’я. Розглядаючи кейс-матеріали як багатовекторний дослідницький інструмент, автор стверджує, що їхнє обґрунтоване й креативне застосування є необхідною передумовою для розвитку психологічного консультування як емпіричної науки та як професії. Поєднання етичної пильності та методологічних інновацій сприяє збереженню зв’язку психологічного консультування з складністю консультаційного матеріалу. У висновках наголошується на важливості синкретичного поєднання методологічних інновацій з рефлексивною етикою, що дозволить зберегти центральність «клієнтського голосу» у процесі формування нових психологічних знань. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19668 Character harmonisation in adolescence: psychological profiles, coping strategies and implications for well-being Yatsyshyna, A.; Asieieva, Yu.; Khairulin, O.; Venher, H.; Tsybukh, L. The article highlights the topical issue of character harmonisation in adolescence, which is an important aspect of holistic personality development and social adaptation. Character harmonisation is seen as a complex integration process that combines personal traits, emotional reactions and behavioural patterns. At the same time, character harmonisation remains relatively poorly researched, which emphasises the relevance of studying its psychological mechanisms. The purpose of the study was to determine the individual psychological characteristics of young men with different levels of character harmonisation. The tasks included assessing the level of character harmonisation using the HCA (Harmony Character Assessment) methodology, analysing the relationship between character harmonisation and basic personality traits, and studying differences in coping strategies between young men with high and low levels of character harmonisation. The empirical study was conducted among students (N = 60) aged 18–25 years. The following methods were used: theoretical and methodological analysis, psychodiagnostic techniques, and mathematical and statistical approaches. The psychodiagnostic complex included the HCA technique and the PTQ (Personality Traits Questionnaire). All stages of the study complied with ethical standards, including the principles of voluntariness, confidentiality and legal protection of research subjects, taking into account the norms of bioethics. The findings allowed us to reveal the psychological mechanisms of character harmonisation, identify the relationship between the level of harmonisation and key personality characteristics, and determine the role of coping strategies in this process. The study is important for improving the system of psychological support for young people aimed at developing a harmonious personality, its adaptation to social conditions and improving psychological wellbeing.; У статті висвітлюється актуальна проблема гармонізації характеру в юнацькому віці, яка є важливим аспектом цілісного розвитку особистості та соціальної адаптації. Гармонізація характеру розглядається, як складний інтеграційний процес, що об’єднує особистісні риси, емоційні реакції та моделі поведінки. Водночас гармонізація характеру залишається відносно мало дослідженою, що підкреслює актуальність вивчення її психологічних механізмів. Мета дослідження полягала у визначенні індивідуально-психологічних особливостей юнаків, із різним рівнем гармонізації характеру. Завдання включали оцінку рівня гармонізації характеру за допомогою методики HCA (Harmony Character Assessment), аналіз взаємозв’язків між гармонізацією характеру й основними особистісними рисами, а також дослідження відмінностей у копінг-стратегіях між юнаками з високим і низьким рівнями гармонізації характеру. Емпіричне дослідження проведено серед студентів (N = 60) віком 18–25 років. Також було використано: теоретико-методологічний аналіз, психодіагностичні техніки та математикостатистичні підходи. До психодіагностичного комплексу входили методика HCA та опитувальник PTQ (Personality Traits Questionnaire). Усі етапи дослідження відповідали етичним стандартам, зокрема принципам добровільності, конфіденційності та правового захисту суб’єктів дослідження з урахуванням норм біоетики. Отримані результати дозволили розкрити психологічні механізми гармонізації характеру, виявити взаємозв’язки між рівнем гармонізації та ключовими характеристиками особистості, і визначити роль копінг-стратегій у цьому процесі. Дослідження має важливе значення для вдосконалення системи психологічної підтримки молоді, спрямованої на розвиток гармонійної особистості, її адаптації до соціальних умов та підвищення психологічного благополуччя. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19666 Адвокат у медичних справах: виклики та перспективи професійної практики Валах, В. В. Медичне право стає одним із найдинамічніших напрямів сучасної юридичної практики. Зростання кількості судових спорів у сфері охорони здоров’я, впровадження електронної медицини, телемедичних технологій та штучного інтелекту у клінічну діяльність створюють нові виклики для адвокатів, які представляють інтереси як пацієнтів, так і медичних працівників. Сьогодні адвокат у медичній справі виконує не лише представницьку, але й експертно-аналітичну функцію – забезпечує доказування причинного зв’язку, тлумачення клінічних протоколів, оцінку якості медичної допомоги. Водночас роль адвоката розширюється – він стає активним учасником формування державної політики у сфері прав пацієнтів, розробки внутрішніх стандартів медичних закладів, консультування органів охорони здоров’я щодо правових ризиків. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19626 Аналітичне забезпечення управління закладами охорони здоров’я у взаємодії з національною службою здоров’я України Рудінська, О.; Гурієнко, К.; Горіщак, С.; Дружкова, І. Система управління закладами охорони здоров’я України функціонує в умовах реформуван ня галузі, впровадження Програми медичних гарантій та переходу до моделі фінансування за принципом «Гроші йдуть за пацієнтом». Це зумовлює зростання ролі аналітичного забезпечення управлінських рішень на рівні закладів охорони здоров’я, зокрема в частині взаємодії з Національною службою здоров’я України. У статті розглянуто ключові елементи аналітичної складової діяльності закладу охорони здоров’я, включаючи аналіз тарифів, пакетів медичних послуг, вимог до контрактування та використання електронної системи охорони здоров’я як джерела управлінських даних. Систематизовано основні джерела інформації та визначено точки аналітичного впливу на ефективність діяльності закладу. Обґрунтовано доцільність багаторівневої моделі організації аналітичної роботи з поєднанням управлінського, підроздільного та індивідуального рівнів аналізу. Наукова новизна полягає у формуванні узагальненої моделі аналітичного забезпечення управління закладом охорони здоров’я в умовах співпраці з Національною службою здоров’я України.; The healthcare system of Ukraine is undergoing structural transformation driven by the implementation of the Medical Guarantees Program and the transition to a patient-centred financing model. These changes significantly increase the role of data and analytical tools in the management of healthcare institutions, particularly in the context of interaction with the National Health Service of Ukraine. Under such conditions, the effectiveness of management decisions increasingly depends on the quality of data collection, processing, and interpretation. cooperation with the National Health Service of Ukraine, and to develop a multi-level model of organizing analytical activities in healthcare institutions. The research is based on a combination of general scientific and special methods, including system analysis for identifying key elements of analytical support, comparative analysis for evaluating different organizational approaches, and a structural-functional approach to determine the roles and interactions of participants in the analytical process. The study identifies the main components of analytical support in healthcare institutions, including financial mechanisms, digital systems such as eHealth, and internal reporting tools. The key sources of data used for management decision-making are systematized. A multi-level model of analytical activity is proposed, integrating managerial, departmental, and individual levels. This model ensures the consistency of analytical processes and improves the quality of decision-making. It is demonstrated that the integration of data from different sources enhances the transparency and efficiency of healthcare management. The findings confirm that analytical support is a critical element of modern healthcare management. The proposed approach enables healthcare institutions to improve resource allocation, enhance service quality, and adapt to ongoing reforms. The implementation of a multi-level analytical model contributes to the development of data-driven management and supports the sustainability of healthcare systems in dynamic environments. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19620 Актуальні аспекти оцінювання ефективності управлінських рішень у закладах охорони здоров’я Рудінська, О.; Гуменюк, А.; Горіщак, С.; Дружкова, І.; Гуменюк, Р.; Rudinska, O.; Gumeniuk, A.; Horishchak, S.; Druzhkova, I.; Gumeniuk, R. Система управління закладами охорони здоров’я України функціонує в умовах реформування галузі, обмежених ресурсів, кадрового дефіциту та викликів воєнного часу, що актуалізує проблему ефективності управлінських рішень. У практиці управління використовуються фінансові, клінічні та процесні показники, а також інструменти стратегічного управління, зокрема Balanced Scorecard. Водночас їх результативність значною мірою залежить від управлінської зрілості організації та лідерських якостей керівника. Метою статті є обґрунтування розширення підходів до оцінювання управлінської ефективності шляхом інтеграції KPI та BSC із принципами регенеративного менеджменту. Уточнено критерії оцінювання з урахуванням показників психологічної безпеки персоналу, відновлення людського капіталу, інновацій ної спроможності та організаційної стійкості в кризових і посткризових умовах, що сприяє підвищенню якості управлінських рішень.; The healthcare system of Ukraine is undergoing structural transformation driven by the implementation of the Medical Guarantees Program and the transition to a patient-centered financing model. These changes significantly increase the role of data and analytical tools in the management of healthcare institutions, particularly in the context of interaction with the National Health Service of Ukraine. Under such conditions, the effectiveness of management decisions increasingly depends on the quality of data collection, processing, and interpretation. The aim of the study is to substantiate the role of analytical support in healthcare management within the framework of cooperation with the National Health Service of Ukraine and to develop a multi-level model of organizing analytical activities in healthcare institutions. The research is based on a combination of general scientific and special methods, including system analysis for identifying key elements of analytical support, comparative analysis for evaluating different organizational approaches, and a structural-functional approach to determine the roles and interactions of participants in the analytical process. The study identifies the main components of analytical support in healthcare institutions, including financial mechanisms, digital systems such as eHealth, and internal reporting tools. The key sources of data used for management decision-making are systematized. A multi-level model of analytical activity is proposed, integrating managerial, departmental, and individual levels. This model ensures the consistency of analytical processes and improves the quality of decision-making. It is demonstrated that the integration of data from different sources enhances the transparency and efficiency of healthcare management. The findings confirm that analytical support is a critical element of modern healthcare management. The proposed approach enables healthcare institutions to improve resource allocation, enhance service quality, and adapt to ongoing reforms. The implementation of a multi-level analytical model contributes to the development of data-driven management and supports the sustainability of healthcare systems in dynamic environments. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19618 The Importance of Genetic Testing in Patients with Breast Cancer for Identifying Risk Groups, Selecting Treatment and Prevention Strategies, and Determining Prognosis Busel, S.; Бусел, С. В. Breast cancer (BC) remains one of the most common malignant neoplasms worldwide. Mutations in certain genes are the cause of 5.0-10.0 % of all cases of BC, therefore, timely genetic diagnostics can allow for effective prevention, the selection of targeted therapy, and the assessment of the prognosis of the disease.Theaimof the study. Determination of the significance of genetic testing in patients with breast cancer based on the analysis of published research results for choosing their treatment and prevention strategies.Materials and methods. The search and analysis for literary sources was carried out among publications in open databases PubMed/MEDLINE, SCOPUS, WEB of SCIENCE and related to the keywords: breast cancer, genetic research, treatment, prevention.Results. The study highlights the shift from focusing on BRCA1/2 genes to the use of comprehensive multigene panels, as well as the role of genetic diagnostics in selecting personalized treatment and prevention strategies for breast cancer. The interpretation of genetic study results is emphasized, with a focus on the use of tests such as Oncotype DX, MammaPrint, Prosigna, and others, which help predict the benefit of chemotherapy and assess the risk of breast cancer recurrence. The article briefly reviews the latest diagnostic technologies, such as multigene panels and liquid biopsy. Examples of targeted therapies based on BRCA1/2 and other gene mutations are described. Conclusions. Genetic testing in women with breast cancer or with a heavy family history allows to identify risk groups, determining the tactics and strategy of adjuvant treatment, and choosing preventive measures. The use of PARP, HER2, etc. inhibitors when detecting inherited gene mutations in the adjuvant treatment of breast cancer allows for effective personalization of treatment and prevention strategies, improving the prognosis, quality, and life expectancy of patients.; Рак молочної залози (РМЗ) є одним із найпоширеніших злоякісних новоутворень у світі. Причиною 5,0–10,0% усіх випадків РМЗ є мутації деяких генів, тому своєчасна генетична діягностика уможливить здійснювати ефективну профілактику, обирати цільову терапію, оцінювати прогноз захворювання. Мета. На основі аналізу опублікованих результатів досліджень з’ясувати значення генетичних тестувань у пацієнтів із раком молочної залозиз метою обраннястратегії лікування і профілактики. Матеріяли й методи. Пошук і аналіз джерел літератури здійснювали серед публікацій у відкритих базах даних PubMed/MEDLINE, SCOPUS, WEB of SCIENCE за ключовими словами: рак молочної залози, генетичні дослідження, лікування, профілактика. Результати. Висвітлено перехід від зосередження уваги на генах BRCA1/2 до використання комплексних мультигенних панелей, а також роль генетичної діягностики у виборі персоналізованих стратегій лікування і профілактики РМЗ. Наголошено на важливости інтерпретації результатів генетичних досліджень, із акцентом на застосуванні таких тестів, як Oncotype DX, що допомагають передбачити користь від хімієтерапії та оцінити ризик рецидиву РМЗ. Проаналізовано прогнозну цінність застосування опитувальника «Інструмент оцінки ризику раку молочної залози» (Breast Cancer Risk Assessment Tool - BCRAT), який уможливлює оцінити ризик появи інвазивного РМЗ у жінки упродовж наступних п’яти років і до 90 років. Коротко розглянуто новітні діягностичні технології, такі як мультигенні панелі та рідка біопсія. Розглянуто тактику і стратегію лікування і профілактики РМЗ із урахуванням результатів генетичного тестування. Наведено публікації щодо таргетної або цільової індивідуалізованої терапії, якаспрямована на відновлення ДНК у пацієнтів із генними мутаціями, що збільшує ефективність комплексного ад’ювантного лікування онкологічної хвороби. Описано приклади таргетної терапії, заснованої на відновленні ДНК за наявности мутацій генів BRCA1/2 та ін. Підкреслено, що інгібітор PARP Олапариб особливо ефективний для лікування пухлин, що містять патогенні варіянти в BRCA1, BRCA2 та PALB2, оскільки ці гени відіграють основну роль у відновленні ДНК. Констатовано ефективність Алпелісібу в разі мутацій PIK3CA за ER/PR-позитивних варіянтів РМЗ. Наведено публікації щодо ефективности HER2-цільової терапії, включаючи Трастузумаб, Пертузумаб, Тукатиніб, Трастузумаб дерукстекан, для лікування HER2-позитивного або HER2-low РМЗ. Розглянуто роль інгібіторів CDK4/6, таких як Палбоцикліб, Рибоцикліб, Абемацикліб у цільовій терапії пацієнтів з позитивними аналізами на рецептори естрогенів (estrogen receptor - ER) та прогестерону (progesteron receptor - PR), тобто ER/PR-позитивного поширеного раку молочної залози. Обговорено роль цільової імунотерапії Пембролізумабом, який схвалено для тричі негативного метастазного або неоперабельного РМЗ, особливо, якщо він позитивний на ліганд до рецептора PD-L1, який є на поверхні клітин пухлини. Пембролі зумаб також схвалений для лікування хворих із ранньою стадією тричі негативного РМЗ та високим ризиком рецидиву, використовується в поєднанні з хімієтерапією як неоад’ювантна курація перед операцією та самостійно після операції. Проаналізовано профілактичні заходи, такі, як двобічна редукційна мастектомія, двобічна профілактична сальпінгоофоректомія, у жінок, які є носіями патогенних варіянтів BRCA1 або BRCA2, і у жінок зі значною сімейною історією РМЗ. Посилені протоколи спостереження рекомендовано для осіб, у яких виявлено патогенні варіянти, що включає частіші та розширені дослідження молочних залоз, такі, як мамографія та МРТ молочних залоз, починаючи з 30–35 років. Хімієпрофілактика, тобто застосування лікарських засобів, спрямованих на зниження ризику раку, наприклад інгібіторів ароматази, може бути розглянута для пацієнтів із гормоночутливим РМЗ.Висновки. Генетичні тестування у жінок, хворих на рак молочної залози або з обтяженим сімейним анамнезом, уможливлюють виявляти групи ризику, визначати тактику і стратегію ад’ювантного лікування, обирати профілактичні заходи. Застосування інгібіторів PARP, HER2 та інших під час виявлення спадкових мутацій генів у ад’ювантному лікуванні раку молочної залози уможливлює ефективно персоналізувати стратегії лікування та профілактики, поліпшувати прогноз, якість і тривалість життя. 2025-01-01T00:00:00Z