https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/11382 2026-04-21T15:41:59Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16566 Патогенетична роль кортикостерону в механізмах довготривалого хімічного кіндлінгу Прищепа, О. О. Певний термін нами провадяться досліди на оригінальній моделі хронічної судомної активності — моделі довготривалого хімічного кіндлінга, індукованій тривалими (більше 90) введеннями пентиленететразолу (ПТЗ). Клінічні дані дозволяють припустити взаємозв’язок судомних проявів з розвитком депресивних проявів поведінки, що також має експериментальне підтвердження. Мета роботи – вивчення ролі кортикостерону в механізмах розвитку довготривалого ПТЗ кіндлінга. 2022-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/14128 Сучасні теоретичні та практичні аспекти клінічної медицини (для студентів та молодих вчених): науково-практична конференція з міжнародною участю, присвячена 100-річчю з дня народження К. Барнарда: програма ОНМедУ У програмі міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених, присвяченої 100-річчю з дня народження професора К. Барнарда, наведено порядок денний, теми доповідей і список доповідачів. 2022-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/13545 Вивчення впливу похідних бенздіазепінів на пам’ять у водному лабиринті Моріса Разінкін, О. С. Спектр фізіологічних станів, при яких є порушення когнітивних функцій, таких як пам'ять, навчання, концентрація уваги, орієнтація у просторі – дуже широкий. Він включає когнітивний дефіцит при інсультах та хронічних цереброваскулярних захворюваннях, різних нейродегератівних пошкоджень та травм мозку, нейроінфекціях, інтоксикаціях (включаючи алкогольну кому), затримки розвитку у дітей. З літератури відомо, що порушення спостерігаються і при різних захворюваннях (неврозах, невроподібних станах, астеноневротичних реакціях, тощо) і ступінь цих порушень збільшується при гострих і хронічних стресових впливах. 2022-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/13544 Вивчення седативної та протисудомної активності похідних бенздіазепінового ряду Ткаченко, Є. О.; Рябенька, О. Д. У сучасному світі тривожні порушення посідають все більш значуще місце в структурі захворюваності населення, це пов’язано із значною напруженістю соціально-психологічних умов життя, інформаційним перевантаженням у психологічно значущих сферах та стресами. За даними літератури, близько 70 % людей знаходяться в умовах постійного стресу, який у 35 % стає причиною соматичних захворювань. Профілактика та лікування цих порушень – одна з пріоритетних медичних проблем, що має велике соціальне значення. З літературних джерел відомо, що застосування бенздіазепінів викликає заспокійливу дію та проти судомну дію. Вивчення орієнтовно-дослідницької поведінки вивчали за методом «відкритого поля» у дослідах на мишах. 2022-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/11658 Особливості різних моделей генералізованої епілептичної активності Рябенька, О. Д.; Денисенко, О. В.; Копьйова, Н. В. Метою дослідження було вивчення особливостей розвитку генералізованої судомної активності мишей при системному введенні пікротоксину та транккорнеальної стимуляції током частотою 6 Гц. Експерименти були проведені на 18 білих мишах-самцях масою 22–32 г, які були розділені на 2 групи. Генералізовані судоми у тварин 1 групи (n=10) викликали за допомогою внутрішньоочеревинного введення пікротоксину (“Sigma”, США) в дозі 2 мг/кг. У мишей 2 групи (n=8) проводили транскорнеальну електричну стимуляцію (ЕС) частотою 6 Гц, з силою току — 32 мА. ЕС проводили протягом 3 с. Судомні ефекти у тварин оцінювали візуально протягом 60 хвилин. Визначали латентний період перших судомних прояв та інтенсивність судом, яку оцінювали в балах від 0 до 5 за спеціальною шкалою. 2022-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/11605 До 100-річчя з дня народження професора-анатома Є. М. Поповкіна Унгурян, Г. В.; Москва, Г. О. Статтю присвячено 100-й річниці від дня народження професора-анатома Є. М. Поповкіна, завідувача кафедри нормальної анатомії з 1969 по 1974 роки. 2022-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/11604 Практична спрямованість роботи студентського наукового гуртка з клінічної анатомії та оперативної хірургії Максимовський, Д. В.; Урсу, О. Ю. З’явилась необхідність до самостійного вивчення багатьох розділів анатомії та оперативної хірургії. Студенти-гуртківці отримують навички роботи в колективі, встановлюють зв’язки теоретичних знань з майбутньою клінічною роботою, реалізують свої дослідницькі амбіції, набувають досвід виступів на наукових форумах. 2022-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/11603 Сучасні методики викладання іноземних мов в умовах дистанційного навчання Циба, А. А. Дистанційна форма навчання, коли студенти не займаються у класі поруч з викладачем, а тримають зв’язок з навчальним середовищем за допомогою інтернету, у сучасному світі вже є невід'ємною частиною навчання, і ця система постійно набуває нових форм та можливостей. Вона може бути реалізована за допомогою синхронної методики, коли студенти і викладач взаємодіють у реальному часі на онлайн-занятті, або асинхронної, коли зв’язок між ними у реальному часі не може здійснитися. 2022-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/11602 Викладання лексики для студентів-медиків Мокрієнко, Е. М. Курс іноземної мови у медичному ВНЗ має включати мовні потреби студентів, що стосуються їхньої майбутньої професії, а саме використання англійської мови в професійній діяльності. Студенти-медики повинні вивчати спеціальну лексику, оскільки це необхідно для розвитку всіх навичок, необхідних для їх майбутньої роботи. Вони повинні знати граматичні структури типові для мови, яка використовується в їх професійній діяльності. 2022-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/11601 Формування професійної спрямованості майбутніх медичних працівників в процесі навчання мовам Гожелова, Н. М. Аналіз сучасного стану медичної освіти і нові вимоги щодо підготовки медичних спеціалістів дозволяють розглянути організацію учбового процесу в медичних вузах у новому ракурсі. Домінуючою метою цієї підготовки стає не стільки набуття студентами спеціальних знань, скільки формування цілісної, різносторонньо розвинутої особистості. З цієї позиції формування професійної спрямованості особистості означає встановлення міцної мотиваційної системи по відношенню до майбутньої професії, виявленню свого місця та ролі в обраній сфері діяльності, відповідність суспільним вимогам до професійної придатності. 2022-01-01T00:00:00Z