https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/1018 2026-04-14T19:04:29Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19271 Евентрація/релаксація діафрагми внаслідок пологової травми. Реіннервація в доповнення до плікації. Багаторічний віддалений результат відновлення функції діафрагми Кривченя, Д. Ю.; Ксьонз, І. В.; Руденко, Є. О.; Похилько, В. І.; Мельниченко, М. Г.; Krivchenya, D. Yu.; Ksonz, I. V.; Rudenko, Ye. O.; Pokhylko, V. I.; Melnychenko, M. G. Мета – провести ретроспективний аналіз катамнестичного спостереження за дітьми з евентрацією/ релаксацією діафрагми внаслідок пологової травми з оперативною реіннервацією та плікацією. Клінічні випадки. Прослідковано і проаналізовано двоє дітей, які народилися з повною релаксацією купола діафрагми з правого боку, плекситом Ерба–Дюшена, гідроцефальним синдромом унаслідок гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи, із пневмонією. Діагноз встановлено в ранньому неонатальному періоді, а у зв’язку з тяжкістю дихальних розладів проведено респіраторну підтримку (штучну вентиляцію легень) та інтенсивну терапію в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених. У наведених клінічних випадках показано рідкісну патологію пологового паралічу купола діафрагми внаслідок пошкодження діафрагмального нерва. Пацієнтів проліковано оперативним шляхом за допомогою ревентрації купола діафрагми методом плікації з одночасною реіннервацією. Ці оперативні втручання мали 100-відсотковий успіх серед пацієнтів. Висновки. Евентрація діафрагми являє собою рідкісну патологію, яка супроводжується дихальними розладами, тяжкою дихальною недостатністю, що потребує штучної вентиляції легень із подальшим оперативним втручанням для відновлення функції діафрагми. Корекція евентрації купола діафрагми методом плікації з одночасною реіннервацією є найдієвішим оперативним методом лікування в новонароджених. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19220 Ризик розвитку метаболічного ацидозу в пацієнтів геріатричної групи після формування артифіційного сечового міхура Савчук, Р. В.; Savchuk, R. V. The aim of the study was to evaluate metabolic changes after radical cystectomy with orthotopic ileocystoplasty in geriatric patients. The main study group consisted of 114 patients with bladder cancer who underwent radical cystoprostatectomy with ileocystoplasty and underwent rehabilitation. All patients with bladder cancer underwent radical cystectomy with ileocystoplasty for muscle-invasive bladder cancer. Acid-base status and gas composition were studied in 56 patients with neocyst one month after cystectomy and in 45 patients 6 months later. The author proves that artificial bladder formation is the best method of urine diversion, both in medical and social aspects, ensuring a high quality of life in patients with bladder cancer after radical cystectomy, but the risk of both surgical complications and metabolic acidosis development is quite high, especially in geriatric patients. At the same time, the author indicates that if necessary, the prognosis of the development of metabolic acidosis, patients can be offered oral alkaline agents, such as sodium bicarbonate, at an early stage, since even asymptomatic chronic metabolic acidosis affects bone growth and structure. The author states that adequate urine drainage from the neobladder and upper urinary tract, the fight against infection and the introduction of sodium bicarbonate are the main methods of treating manifestations of metabolic acidosis.; Метою дослідження було оцінити метаболічні зміни після радикальної цистектомії з ортотопічною ілеоцистопластикою у пацієнтів геріатричної групи. Основну групу дослідження становили 114 пацієнтів з раком сечового міхура, які перенесли радикальну цистпростатектомію з ілеоцистопластикою та проходили реабілітацію. Усім пацієнтам з раком сечового міхура була виконана радикальна цистектомія з ілеоцистопластикою з приводу м’язово-інвазивного раку сечового міхура. Через один місяць після цистектомії дослідження кислотно-лужного стану та газового складу було проведено у 56 хворих з неоцистом, через 6 місяців у 45 пацієнтів. Автор доводить, що формування артифіційного сечового міхура є найкращими методами деривації сечі, як у медичному, так і соціальному аспектах, що забезпечують високу якість життя у хворих на рак сечового міхура після радикальної цистектомії, але ризик розвитку хірургічних ускладнень та метаболічного ацидозу досить високий, особливо у пацієнтів геріатричної групи. При цьому автор вказує, що при необхідності прогнозу розвитку метаболічного ацидозу, пацієнтам можна на ранній стадії запропонувати пероральні лужні засоби, такі як бікарбонат натрію, оскільки навіть безсимптомний хронічний метаболічний ацидоз впливає на ріст та структуру кісток. Автор висловлю, що адекватний відхід сечі з необладдера та верхніх сечових шляхів, боротьба з інфекцією та введення гідрокарбонату натрію є основним методом лікування проявів метаболічного ацидозу. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19208 Класифікація друз диску зорового нерву за даними спектральної оптичної когерентної томографії Іваніцька, О. В.; Ivanitska, O. Виявлення у пацієнтів друз диску зорового нерву (ДДЗН), які не є частою офтальмопатологією, важливо не тільки для деталізазації стану зорового аналізатору, а й для диференціальної діагностики причин проміненції зорових нервів. Це має принципове значення для вибору лікарської тактики не тільки офтальмологів, а й неврологів та нейрохірургів, можливості обгрунтування коротко- та довгострокового прогнозу у данного пацієнта. З появою імеджових технологій, перш за все оптичної когерентної томографії (ОКТ), особливо спектральної оптичної когерентної томографії з режимом поглибленої візуалізації, можливості діагностики ДДЗН піднялись на принципово новий рівень. На підставі аналізу результатів виявлення ДДЗН у 117 пацієнтів при проведенні ОКТ з використанням SD-томографу Spectralis (Heidelberg Engineering, Gmb) автор пропонує класифікацію данної патології з урахуванням як локальних порушень структури диску зорового нерву (ДЗН), змін органа зору вцілому, так і інших показників стану пацієнта.; Оptic nerve disk druzen (ONDD) is not a frequent ophthalmopathology. Detection ONDD in patients, is important not only for detailing the state of the visual analyzer, but also for differential diagnosis of the causes of optic nerve prominence, which is of fundamental importance for the medical tactics of ophthalmopathologists, neurologists and neurosurgeons, for the shortand long-term prognosis in a patient. With the advent of imaging technologies, first of all optical coherence tomography (OCT), especially spectral optical coherence tomography with in-depth imaging mode, the possibilities of diagnosing ONDD have risen to a significant new level. Based on the analysis of the results of detecting ONHD in 117 patients during OCT using the Spectralis SD-tomograph (Heidelberg Engineering, Gmb), the author proposes a classification of this pathology taking into account both local disorders of the structure of the optic nerve head (ONH), changes in the organ of vision as a whole, and other indicators (details) of the patient's condition. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19192 Роль демодекозу у nepebiry блефаритів Коновалова, Н. В.; Венгер, Л. В.; Ковтун, О. В.; Журавок, Ю. О.; Konovalova, N. V.; Venger, L. V.; Kovtun, A. V.; Zhuravok, U. O. Проаналізовано дані за останні три роки щодо причин хронізації демодекозного запалення повік та ефективності лікування демодекозних блефаритів.; The obtained results indicate that demodicosis is the cause of the dysfunction of the meibomian glands, which leads to а violation of the quality of the tear film. In the case of unsuccessful treatment of chronic blepharitis, the patient should be examined for the presence of Demodex. Dysfunction of the meibomian glands is more common in older patients, whose medical history is burdened by impaired carbohydrate metabolism and the cause may be demodicosis 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19190 Об’єктивний структурований клінічний іспит як складова державної атестації лікарів–інтернів за спеціальністю «Дитяча хірургія» на прикладі Одеського національного медичного університету Марічереда, В. Г.; Мельниченко, М. Г.; Бурячківський, Е. С.; Каштальян, М. А.; Елій, Л. Б.; Хацько, В. Е.; Marichereda, V. H.; Melnychenko, M. H.; Buryachkovskyi, E. S.; Kashtalian, M. A.; Eliy,L. B.; Khatsko, V. E. Об’єктивний структурований клінічний іспит (ОСКІ), або англ. Objective Structured Clinical Examination (OSCE), був запропонований професором із Великобританії Рональдом Харденом у 1975 році як альтернатива стандартному клінічному іспиту («long case»/«short case») з метою підвищення об’єктивності та надійності оцінювання практичних і клінічних навичок лікарів–інтернів. Відтоді ОСКІ став міжнародним «золотим стандартом» у медичній освіті та використовується і для формативного, і для підсумкового контролю знань і компетенцій студентів та лікарів–інтернів.; The Objective Structured Clinical Examination (OSCE) was proposed by British professor Ronald Hardin in 1975 as an alternative to the standard clinical examination ("long case"). Since then, OSCE has become the international "gold standard" in medical education and is used for both formative and summative assessment of the knowledge and competencies of students and interns. Since then, OSCE has become the international "gold standard" in medical education and is used for both formative and summative assessment of the knowledge and competencies of students and interns. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19189 Рівень СD3+ лімфоцитів периферичної крові з рецепцією до адреналіну та ацетилхоліну у хворих на неускладнений та ускладнений набряком макули рецидивуючий ідіопатичний передній увеїт Храменко, Н. І.; Величко, Л. М.; Коновалова, Н. В.; Богданова, О. В.; Khramenko, N. I.; Velуchko, L. M.; Konovalova, N. V.; Bogdanova, O. V. Основною причиною втрати зору при увеїті є набряк макули (НМ), на нього припадає 41% порушень зору та 29% сліпоти. НМ може ускладнити передній, середній і задній увеїт різної етіології, характеризується високою частотою резистентності до терапії. Відомо, що ефективна реалізація імунної відповіді - складний процес, в імунорегуляторной функції бере участь нервова система зі своєю складною ієрархічною системою рецепції та нейротрансмітерів. Молекулярні механізми та патофізіологія запального характеру в оці в даний час з’ясовані лише частково, як і фактори, які визначають відновлення зору. Мета: визначити рівень СD3+лімфоцитів периферичної крові з рецепцією до адреналіну та ацетилхоліну у хворих на неускладнений та ускладнений НМ рецидивуючий ідіопатичний передній увеїт (ПУ).; Macular edema (ME) leads to 41% impaired vision and 29% blindness in uveitis. The pathogenesis of uveitic ME and its molecular mechanisms are not known fully. Objective were to determine the level of CD3+ lymphocytes in peripheral blood with receptor for adrenaline and acetylcholine in patients with uncomplicated and complicated ME recurrent idiopathic anterior uveitis (AU). Material and methods: 2 groups of patients with uncomplicated AU and 2 groups of complicated AU by ME in remission and relapse were studied. The control group was 27 volunteers. We used specific cultivation of lymphocytes with the studied drugs and using of the immunofluorescence method with monoclonal antibodies. Result: in the case of ME complication of recurrent idiopathic AU, the number of peripheral blood CD3+ lymphocytes with the receptor for adrenaline increases by 44%, and with the receptor for acetylcholine increases by 23% compared to uncomplicated AU. Conclusion: peripheral blood lymphocytes with receptor for neurotransmitters participate in the immune response in the course of АU. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19188 Динаміка клінічних і морфофункціональних показників у пацієнтів з гострою оптичною судинною нейропатією під впливом лікування Коновалова, Н. В.; Гузун, О. В.; Храменко, Н. І.; Ковтун, О. В.; Konovalova, N.; Guzun, O.; Khramenko, N.; Kovtun, O. Провідною причиною сліпоти в офтальмології залишається судинна патологія зорового нерва і сітківки і складають 10–15 % від загальної кількості очних хвороб. У нозологічній структурі захворювань органа зору, що призводять до незворотної сліпоти, переважають судинні захворювання органа зору. У сучасній офтальмології питання оптимальної нейропротекції є актуальними в лікуванні гострої оптичної судинної нейропатії. Мета: визначити особливості клінічних і морфофункціональних показників у динаміці під впливом довготривалого використання речовини, що нормалізує реологічні властивості крові, зменшує її в’язкість у пацієнтів з гострою оптичною судинною нейропатією.; To prevent relapses of the disease and restore visual functions, prolonged administration of the drug is required for 6 months to obtain a stable positive effect, both for the normalization of clinical indicators and stabilization of visual functions. During the 6-month follow-up, the number of patients with hypertension in group I reduced by 54 % versus 27 % in group II, and the probable risk was 30 % lower than in those who did not continue oral administration of the drug. As a result, blood pressure normalized, and visual functions improved. It was found that the effectiveness of treatment, expressed in the stabilization of visual functions and the condition of patients, was 69 in the group of long-term sulodexide use after 6 months (versus 44 % in patients who did not take the drug for 6 months). 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19187 Оцінка ризику прогресування вікової макулярної дегенерації початкової та проміжної стадії протягом 5 років Гузун, О. В.; Задорожний, О. С.; Коновалова, Н. В.; Король, А. Р.; Guzun, O. V.; Zadorozhnyy, O. S.; Konovalova, N. V.; Korol, A. R. Вікова макулярна дегенерація (ВМД) – прогресуюча нейродегенерація фоторецепторів, пігментного епітелію сітківки та мембрани Бруха, що призводить до втрати центрального зору з прогнозованою поширеністю у світі 288 мільйонів до 2040 року. Для нейропротекторного лікування на сьогодні обґрунтовані фотобіомодуляція (ФБМ), яка має протизапальну, антиоксидантну, нейропротекторну дію, а також нутрицевтики формули AREDS2 з омега-3 ПНЖК, вітаміном D та ресвератролом, які запобігають прогресуванню ВМД до пізньої стадії. Мета – оцінити ризик прогресування ВМД у пацієнтів з початковою/проміжною стадією, які протягом 5 років отримували курси ФБМ з постійним використанням нутрицевтики формули AREDS2 з омега-3 ПНЖК, вітаміном D та ресвератролом порівняно з контрольною групою.; The progression of AMD in a multivariate Cox regression model over five years shows a 3.24-fold reduction in relative risk (95% CI: 2.15-4.79, p=0.000) for patients with early and intermediate AMD who regularly take the recommended nutraceutical (compared to those who irregularly take various vitamin-antioxidant complexes). This finding takes into account several clinical and morphological factors, including age (p=0.007), fundus changes (p=0.008), central choroidal thickness (p=0.000), and the presence of cardiovascular pathology (p=0.04). Patients with early and intermediate AMD are advised to undergo courses of PBM every six months. Additionally, it is important to address cardiovascular issues and consistently use the AREDS2-based nutraceutical formula, which includes omega-3 PUFAs, vitamin D, and resveratrol. Following these recommendations can reduce the likelihood of disease progression by at least 3.24 times over the next five years. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19186 Стан перипапілярних нервових волокон у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою з псевдо ексфоліативним синдромом Коновалова, Н. В.; Венгер, Л. В.; Єпішева, С. М.; Журавок, Ю. О.; Ковтун, О. В. Однією з найбільш розповсюджених причин, які збільшують вірогідність виникнення відкритокутової глаукоми є псевдо ексфоліативний синдром (ПЕС). Мікроскопічні накопичення білкових волокон у вигляді крихітних пластівців відбуваються по всьому тілі й знаходяться у серці, нирках, печінці, легенях та очах. Глаукома займає одне з перших місць серед причин сліпоти та втрати працездатності в усьому світі. Відомо, що псевдо ексфоліативна глаукома – найбільш агресивна форма глаукоми і важко піддається як медикаментозному, так і хірургічному лікуванню. За даними літератури, псевдо ексфоліативна глаукома виникає в 25–30 % випадків серед всіх відкрито кутових глауком. Стан перипапілярних нервових волокон у хворих з відкритокутовою глаукомою та псевдо ексфоліативним синдромом залишається мало вивченим. Мета. Визначення стану перипапілярних нервових волокон у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою та псевдо ексфоліативним синдромом. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19185 Чи існує наявність зв’язку між вмістом інтерферонів A та G у слізній рідині та плазмі крові хворих на ідіопатичний увеїт? Ковтун, О. В.; Коновалова, Н. В.; Гузун, О. В. Частота захворюваності на увеїт досягає 30% і в 25% випадків вони є причиною інвалідності по зору, що визначає значущість та актуальність проблеми. Незаперечна роль порушень цитокінового статусу у формуванні системної та місцевої імунної відповіді при розвитку увеїту. Проаналізовані дані літератури про позитивні результати лікування увеїтів з використанням препаратів-індукторів ендогенних інтерферонів у поєднанні з фотобіомодуляцією, про наявність невеликих концентрацій ІФН- A та ІФН- G у сльозі здорових осіб, на наш погляд доцільно визначити зв'язок між характером змін експресії інтерферонів при увеїті локально та в загальному кровотоку. Мета. Визначення наявності зв'язку між вмістом інтерферонів a та g у слізній рідині та плазмі крові хворих на увеїт. 2025-01-01T00:00:00Z