https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/1017 2026-07-21T22:16:46Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20038 Age-related clinical and hemodynamic features of the early postoperative period in children after congenital heart defect repair Kashtalian, M.; Melnychenko, M.; Buzovskyi, V.; Kvasnevskyi, Ye.; Каштальян, М.; Мельниченко, М.; Бузовський, В.; Квасневський, Є. Congenital heart defects (CHDs) remain a major cause of pediatric cardiac surgery worldwide. Despite advances in surgical techniques and perioperative care, the early postoperative period remains variable and may depend on patient age, CHD characteristics, and postoperative adaptation. Objective. To evaluate age-related features of the early postoperative period in children after surgical correction of congenital heart defects and their association with CHD structure and postoperative adaptation. Materials and Methods. This retrospective single-center study included 206 children aged 0–14 years who underwent CHD repair between 2015 and 2024. Patients were divided into five age groups: neonates, infants, children aged 1–3 years, 3–7 years, and 7–14 years. Clinical, laboratory, and echocardiographic parameters were assessed during the early postoperative period. Statistical analysis included descriptive statistics, one-way ANOVA, and χ² testing. Results. Significant age-related differences were observed in hospitalization duration, heart rate, extracardiac comorbidity, and CHD structure. Neonates had the longest hospital stay, the highest prevalence of extracardiac comorbidity, and the greatest proportion of complex CHDs. Laboratory parameters were generally comparable between age groups and reflected a common postoperative inflammatory response. Echocardiography revealed more frequent right ventricular dilatation and pulmonary hypertension in younger patients. The distribution of CHD types differed significantly across age groups and appeared to influence postoperative adaptation. The observed differences were associated not only with age but also with CHD complexity, baseline clinical status, and perioperative factors. Conclusions. The early postoperative period after CHD repair demonstrates clinically relevant age-related characteristics. Neonates represent the most vulnerable patient group, whereas older children generally show a more stable postoperative course. These findings should be interpreted as reflecting the combined influence of age, CHD structure, extracardiac comorbidity, and postoperative adaptation rather than an independent effect of age alone.; Вроджені вади серця (ВВС) залишаються однією з провідних причин проведення кардіохірургічних втручань у дітей у всьому світі. Незважаючи на значний прогрес у розвитку кардіохірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, ранній післяопераційний період характеризується клінічною неоднорідністю та може залежати від віку пацієнта, структури ВВС і особливостей післяопераційної адаптації. Мета. Оцінити вікові особливості раннього післяопераційного періоду у дітей після хірургічної корекції вроджених вад серця та визначити їх зв’язок зі структурою ВВС і післяопераційною адаптацією. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне одноцентрове дослідження за участю 206 дітей віком 0–14 років, яким у 2015–2024 роках виконано хірургічну корекцію ВВС. Пацієнтів розподілено на п’ять вікових груп: новонароджені, немовлята, діти 1–3 років, 3–7 років та 7–14 років. Аналізували клінічні, лабораторні та ехокардіографічні показники раннього післяопераційного періоду. Для статистичної обробки використовували описову статистику, однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA) та χ²-критерій. Результати. Виявлено статистично значущі вікові відмінності щодо тривалості госпіталізації, частоти серцевих скорочень, поширеності екстракардіальної коморбідності та структури ВВС. Новонароджені характеризувалися найдовшим терміном перебування у стаціонарі, найбільшою частотою супутньої патології та переважанням складних форм ВВС. Лабораторні показники були відносно однорідними між групами та відображали загальну післяопераційну запально-стресову реакцію. За даними ехокардіографії, у дітей молодшого віку частіше виявляли дилатацію правого шлуночка та ознаки легеневої гіпертензії. Встановлено, що виявлені відмінності пов’язані не лише з віком, а й зі складністю ВВС, вихідним клінічним станом та периопераційними факторами. Висновки. Ранній післяопераційний період після корекції ВВС характеризується клінічно значущими віковими особливостями. Найбільш уразливою групою є новонароджені, тоді як у дітей старшого віку перебіг післяопераційного періоду є відносно стабільнішим. Виявлені особливості слід розглядати як результат взаємодії віку, структури ВВС, супутньої патології та процесів післяопераційної адаптації. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20037 An integrated predictive model for reduced renal perfusion in pediatric patients following congenital heart defect repair Melnychenko, M. G.; Buzovskyi, V. P.; Sytnikova, V. O.; Elii, L. B.; Мельниченко, М. Г.; Бузовський, В. П.; Ситнікова, В. О.; Елій, Л. Б. The early postoperative period after surgical repair of congenital heart defects in children is accompanied by hemodynamic instability, systemic inflammatory response, and significant perfusion fluctuations, which increase the risk of organ dysfunction. The kidneys are among the most sensitive target organs, and reduced renal perfusion (RRP) serves as an early marker of an unfavorable course of the postoperative period. Aim. To develop and internally validate an integral model for predicting reduced renal perfusion in children after surgical repair of congenital heart defects. Materials and Methods. A retrospective analysis of 206 children after repair of congenital heart defects using cardiopulmonary bypass (CPB) was performed. A multivariate logistic regression model was constructed, including clinical, laboratory, echocardiographic, and phenotypic indicators. Hourly diuresis was standardized by age using the Z-score. Internal validation was performed using the bootstrap method (1.000 resamples). Results. Independent predictors of RRP were the use of CPB (OR=2.41), decrease in Z-diuresis (OR=0.59), decrease in left ventricular ejection fraction (OR=0.97), changes in hemoglobin (ΔHb) and WBC count (ΔWBC), diagnostic category, and presence of connective tissue dysplasia (CTD) phenotype (OR=2.51). The model demonstrated high discriminative ability (AUC=0.94), good calibration, and stability. Conclusions. RRP in children after surgical repair of congenital heart defects is the result of a complex interaction of perfusion, age-related, cardiac, laboratory, and phenotypic factors. The proposed model allows effective prediction of RRP risk and can be used for personalization of postoperative management in children.; Ранній післяопераційний період після кардіохірургічної корекції вроджених вад серця у дітей супроводжується гемодинамічною нестабільністю, системною запальною відповіддю та значними перфузійними коливаннями, що підвищує ризик органної дисфункції. Нирки є одними з найбільш чутливих органів-мішеней, а зниження ренальної перфузії (ЗРП) виступає раннім маркером несприятливого перебігу післяопераційного періоду. Мета. Розробити та внутрішньо валідизувати інтегральну модель прогнозування зниження ренальної перфузії у дітей після кардіохірургічної корекції ВВС. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 206 дітей після корекції ВВС із застосуванням апарату штучного кровообігу (АШК). Побудовано багатофакторну логістичну регресійну модель із включенням клінічних, лабораторних, ехокардіографічних і фенотипових показників. Погодинний діурез стандартизували за віком із використанням Z-показника. Внутрішню валідацію виконано методом бутстрепу (1000 ресемплів). Результати. Незалежними предикторами ЗРП були застосування АШК (OR=2,41), зниження Z-діурезу (OR=0,59), зниження фракції викиду лівого шлуночка (OR=0,97), лабораторні зміни (ΔHb, ΔWBC), діагностичний кластер та наявність синдрому дисплазії сполучної тканини (OR=2,51). Модель продемонструвала високу дискримінаційну здатність (AUC=0,94), добру калібрацію та стабільність. Висновки. ЗРП у дітей після кардіохірургічної корекції ВВС є наслідком комплексної взаємодії перфузійних, вікових, кардіальних, лабораторних та фенотипових чинників. Запропонована модель дозволяє ефективно прогнозувати ризик ЗРП і може бути використана для персоналізації післяопераційного ведення дітей. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19897 Effect of multicomponent antioxidant therapy on semen parameters and pregnancy outcomes in infertile men Boiko, M.; Boiko, O.; Chernichenko, O.; Chekanov, S. A large proportion of male infertility remains idiopathic, with oxidative stress recognised as a major contributing factor. Antioxidant supplementation has been widely explored as a therapeutic approach, and some studies indicate benefits for semen quality and pregnancy outcomes. However, the optimal treatment duration and its precise effect on fertility success are not clearly established. Objective: This study aimed to evaluate the impact of a multi-component antioxidant dietary supplement on semen parameters and pregnancy rates in infertile men. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19805 Visualization of combat injuries: temporal structure and demographic determinants Herasymenko, O. S.; Sokolov, V. M.; Dorofeeva, T. K.; Dolhushin, O. O.; Sokolov, D. V.; Герасименко, О. С.; Соколов, В. М.; Дорофеєва, Т. К.; Долгушин, О. О.; Соколов, Д. В. Modern warfare with widespread use of body armour has shifted the spectrum of combat injuries. The study aims to describe the pattern of combat-related injuries from computed tomography (CT) imaging during the full-scale invasion of Ukraine and to assess the predictive value of age alone employing machine learning methods. Materials and methods. Opportunistic retrospective cohort study of 606 consecutively evacuated adult males who underwent CT at a second-level medical centre from April 2022 to September 2025. Multiclass automated machine learning (H2O AutoML) was trained using age as the sole predictor of CT-diagnosed injury category. Results and discussion. No acute pathology was found in 50.3 % of scans. The most common findings were metallic foreign bodies in soft tissues (25.5 %) and extremity fractures. Penetrating torso and severe traumatic brain injuries were rare (< 0.3 %). The age patterns strongly influenced injury pattern: soft-tissue shrapnel wounds predominated in patients < 40 years, whereas fractures and degenerative changes prevailed in older combatants. Over four years, the proportion of chronic and combined injuries increased 2–3-fold. The bestperforming generalised linear model achieved R² = 0.9996, but log-loss remained high (5.04) in middle-aged groups, confirming limited predictive power of age alone. Conclusion. CT remains a gold standard in stratifying combat injuries. Machine-learning models using demographic variables are promising as clinical decision-support tools in resource-constrained wartime settings.; Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна Ретроспективне дослідження комп’ютерної томографії 606 поранених військових за 04.2022 – 09.2025: 50,3 % пацієнтів без гострої патології. Домінували металеві сторонні тіла в м’яких тканинах (25,5 %) та переломи кінцівок; тяжкі торакальні / черепно-мозкова травма – < 0,3 % через ефект бронезахисту. Визначено віковий профіль: < 40 років – уламкові контузії м’яких тканин; > 40 років – переломи, гемартрози, дегенеративні зміни опорно-рухового апарату. Лінійна модель лише за віком досягла R² = 0,9996, але log-loss 5,04 вказує на потребу додаткових предикторів. Комп’ютерна томографія залишається золотим стандартом стратифікації бойових ушкоджень. Машинне навчання на демографічних даних має потенціал як інструмент підтримки рішень в умовах війни. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19747 Actinidia as a source of dietary antioxidants for the prevention and treatment of post-stress reactions Levitsky, A.; Burdo, O.; Malinovskii, V.; Yuzkiv, Ya.; Pavlenko, K.; Selivanska, I.; Lapinska, A.; Левицький, А.; Бурдо, О.; Малиновський, О.; Юзьків, Я.; Павленко, К.; Селіванська, І.; Лапінська, А. Oxidative stress plays a significant role in the pathogenesis of many diseases. This necessitates the use of antioxidants. One of the largest sources of natural antioxidants is actinidia. The aim of the study is to investigate the content of flavonoids, as the most active antioxidants, in the juice concentrate from actinidia fruits. Material and methods. Actinidia juice concentrate was obtained using the microwave dehydration method (Burdo et al., 2020). The content of vitamins C and P was determined by spectrophotometric methods, comparing their content in actinidia juice concentrate with the content in apple and grape juices. The content of flavonoids was determined using the HPLC method. Research results. It has been established that actinidia contains significantly more vitamins P and C than apples and grapes. The total amount of polyphenolic compounds in actinidia concentrate is 1783.3 mg%, which is almost 10 times higher than the content of polyphenols in apples and grapes. It has been found that almost 64% of actinidia polyphenols are flavonoids (vitamin P). Of this number, the most is flavonols – 24%. Flavanones make up 13.6% and catechins − 10.6%. A significant proportion of flavonoids is catechin-like substances, namely 51.6%. Anthocyanidins and isoflavones are absent in actinidia juice concentrate. Conclusion. Puree from actinidia fruits contains a significant amount of water-soluble antioxidants (vitamins C and P), exceeding most other plants in this indicator. Actinidia concentrate (dried fruit) contains an extremely high concentration of flavonols (269 mg%), which makes it easy to meet a person’s daily requirement for this vitamin (50 mg). The HPLC method allows the identification of all other polyphenolic substances that have antioxidant properties.; У патогенезі багатьох хвороб значну роль відіграє оксидативний стрес. Це зумовлює необхідність застосування антиоксидантів. Одним із найбільших джерел природних антиоксидантів є актинідія. Мета дослідження – дослідити вміст флавоноїдів як найактивніших антиоксидантів у концентраті соку з плодів актинідії. Матеріали та методи. Концентрат соку актинідії отримували за допомогою мікрохвильового методу дегідратації (Бурдо та ін., 2020). Вміст вітамінів С і Р визначали спектрофотометричними методами, порівнюючи їх вміст у концентраті соку актинідії із вмістом у соках з яблук та винограду. Визначення вмісту флавоноїдів здійснювали за допомогою методу ВЕРХ. Результати дослідження. Встановлено, що актинідія містить значно більше вітамінів Р і С, ніж яблука і виноград. Загальна кількість поліфенольних сполук у концентраті актинідії становить 1783,3 мг%, що майже в 10 разів перевищує вміст поліфенолів у яблуках та винограді. Виявлено, що майже 64% поліфенолів актинідії становлять флавоноїди (вітаміни Р). З цього числа більше всього флавонолів – 24%. Флаванони становлять 13,6%, а катехіни – 10,6%. Значну частку флаваноїдів становлять катехіноподібні субстанції, а саме 51,6%. У концентраті соку актинідії відсутні антоціанідини та ізофлавони. Висновки. Пюре з плодів актинідії містить значну кількість водорозчинних антиоксидантів (вітамінів С і Р), перевищуючи за цим показником більшість інших рослин. Концентрат актинідії (сухофрукти) містить надзвичайно високу концентрацію флавонолів (269 мг%), що дозволяє легко задовольнити добову потребу людини в цьому вітаміні (50 мг). Метод ВЕРХ дозволяє визначити всі інші поліфенольні субстанції, які володіють антиоксидантними властивостями. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19676 Visual function abnormalities in Arnold-Chiari syndrome: Analysis of two cases Konovalova, N. V.; Zborovska, O. V.; Bushuieva, N. M.; Goranskyi, Yu. I.; Guzun, O. V.; Zhuravok, Yu. O.; Serebrina, T. M. Purpose: To analyze clinical manifestations of visual function abnormalities in Arnold-Chiari syndrome. Material and Methods: Two patients with Arnold-Chiari syndrome (ACS) were under our observation at SI “The Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” and Eye Microsurgery Center, Multipurpose Medical Center, Odesa National Medical University. They underwent general clinical eye examinations. Results: We reviewed the cases of two patients with ACS. Major manifestations of the disease and the potential for treatment for preserving visual functions were determined. Conclusion: Taking a comprehensive approach to medical issues (especially those related to comorbid conditions) was always important. There are several ophthalmological issues that require consultations with neuropathologists and neurosurgeons for making a correct diagnosis and starting a subsequent treatment early. The cases presented showed that possible ACS manifestations may include e.g., strabismus and papilledema. Knowing these manifestations is a prerequisite for solving the diagnostic and treatment issues of the disease. There is no specific pathognomonic clinical sign or group of symptoms for the clinical diagnosis of ACS, and the disease can be diagnosed only by neuroimaging. Early identification of these ocular abnormalities allows suspecting and detecting this malformation early. Comprehensive treatment over many years can stabilize visual functions in patients with ACS 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19557 Arnold-chiari syndrome in ophthalmology (clinical cases) Konovalova, N. V.; Zborovska, O. V.; Bushueva, N. M.; Guzun, O. V.; Kovtun, O. V. Arnold-Chiari syndrome is a pathology manifested by displacement of the cerebellum and cerebrum through the foramen of the spinal canal, inherited from the inconsistency of the dimensions of the posterior cranial fossa and placement brain structures. Purpose – to evaluate the results of a comprehensive approach to the differential diagnosis of Arnold-Chiari malformation in ophthalmology using two patients as an example. Materials and methods 2 patients (4 eyes) were examined for Arnold-Chiari malformation by generally accepted methods, and optical coherence tomography (OCT). Results There is no pathognomonic symptom or group of symptoms that allow for the clinical diagnosis of Arnold Chiari syndrome, and only neuroimaging diagnostics are possible. Whenever there is inflammation, congestive disc, or optic nerve atrophy, the first action of the ophthalmologist is to refer the patient for magnetic resonance imaging (MRI) or computed tomography (CT) imaging. Identification of relevant ophthalmological disorders at an early stage allows for timely suspicion and detection of this anomaly. Neuroimaging diagnostics justifies the doctor's alertness to this pathology. Conclusion Current diagnostic and treatment advances bring together specialists from various fields – ophthalmologists, radiologists, and neurologists – and present new challenges for physicians. The presented series of clinical cases demonstrated possible manifestations of Arnold-Chiari syndrome, including strabismus and congestion in the optic nerve, which was confirmed by MRI. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19546 Proteolisis status in the oral mucosa of rats after “mild” stress Pavlenko, K. V. Aim. To investigate the effect of “mild” stress on the state of proteolysis in the oral mucosa (OM). Methods. Rats were subjected to “mild” stress by holding them at −20 °C for 5 minutes. In the OM, in blood serum, liver, kidneys and pancreas, proteolysis activity was determined by the rate of hydrolysis of two substrates: casein and BAEE (benzoyl-arginine ethyl ether). Results. It has been established that OM has a high proteolytic activity, which begins to decrease already 5 hours after stress. In blood serum, on the contrary, the activity of proteolysis (substrate casein) increases after stress. The activity of BAEE-esterase does not change significantly after stress. Conclusion. The level of proteolysis in OM is several times higher than the corresponding indicator for blood serum and rat liver. "Mild" stress causes an increase in the level of proteolysis in the blood serum as early as 5 hours after stress, while the level of proteolysis in the OM after stress tends to decrease. Activation of proteolysis in the blood after stress requires antiprotease actions using protease inhibitors. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19518 Antielastasic activity of antistressants in bone tissue of rats after stress Pavlenko, К. V. Stress causes the development of post-stress pathological reactions, which culminate in dysmetabolic disorders, against the background of which most diseases of humans and animals develop. Bone tissue has been found to be one of the most sensitive organs and tissues to the effects of dysmetabolic syndrome. Aim. Study of the effect of stress on the activity of the proteolytic enzyme elastase in bone tissue and determination of the possibility of preventing elastase activation using antistress agents. Methods. Stress was induced in rats by holding the animals at −20 °C for 30 minutes and elastase activity was investigated on the 4th day after stress. Antioxidant preparations EkSoVit, Quercetin and ascorbic acid were used as anti-stressors, which were administered into the oral cavity 3 days before stress and 3 days after stress in the form of an oral gel in doses (mg/kg): EkSoVit 0.43 and 1.07, Quercetin 0.128 and 0.257 and ascorbic acid 0.257. Results. In rats without stress, the elastase activity in the femur was (μk-kat/kg) 6.66; in rats after stress 9.61; in rats with stress that received EkSoVit, 8.16 and 6.90; in rats with stress that received quercetin, 7.20 and 5.60; in rats with stress that received ascorbic acid, 7.20. The antielastase activity in vivo was: EkSoVit – 49.15 and 126.05; quercetin – 112.10 and 135.93 and ascorbic acid – 81.63. The antielastase efficacy of antistressants was after conversion of antielastase activity to a dose of 1 g/kg: for EkSoVit 114.3 and 117.8; for quercetin 875.8 and 528.9; for ascorbic acid 317.8. Conclusion. After stress, the activity of the proteolytic enzyme elastase increases in bone tissue. The use of anti-stress agents with antioxidant action significantly prevents the activation of elastase. The most effective anti-elastase drug was quercetin (vitamin P). 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19494 Prognostic model of integral renal risk in infants after correction of congenital heart defects Melnychenko, M. H.; Buzovskyi, V. P.; Elii, L. B.; Мельниченко, М. Г.; Бузовський, В. П.; Елій, Л. Б. Renal complications and subclinical renal stress are frequent components of the early postoperative period in infants after cardiac surgical correction of congenital heart defects and require early risk stratification. Objective – to develop a prognostic scoring index for assessing the integral renal risk index in infants after cor rection of congenital heart defects in the early postoperative period. Materials and methods. A retrospective single-center descriptive-analytical study was conducted (n = 101; age 1 – 12 months). The dependent variable was the integral renal risk index (a continuous scale of integral renal risk or stress) formed within the analysis of the early postoperative period. The following predictors were consid ered: disease severity, physical development as a proxy for nutritional status, class or complexity of the surgical intervention, syndromic or genetic features, creatinine level, and left ventricular ejection fraction. Multiple linear regression was constructed with diagnostics of assumptions (normality of residuals, linearity, homoscedasticity, multicollinearity assessed by the variance inflation factor, and influential observations). Results. The model was statistically significant (F(6, 94) = 9.82; p < 0.001) and explained 38.5 % of the variance in risk (adjusted R2 = 0.346). The largest independent contribution was made by the operation class (surgical complexity) (b = 0.578; p < 0.001), whereas ejection fraction demonstrated an inverse association with risk (b = –0.0167; p = 0.016). Conclusions. A scoring index, X, defined by a formula and within-cohort thresholds (X > 1 – high risk; X > 1.5 – very high risk), is proposed. This index integrates perioperative burden and perfusion reserve and may be used for early nephroprotective management.; Ренальні ускладнення та субклінічний ренальний стрес є частими компонентами раннього післяопера ційного періоду в немовлят після кардіохірургічної корекції вроджених вад серця та потребують ранньої стратифікації ризику. Мета — розробити прогностичний скоринговий індекс для оцінки інтегрального показника ренального ризику (risk) у немовлят після корекції вроджених вад серця в ранній післяопераційний період. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне одноцентрове описово-аналітичне дослідження (n = 101; 1 — 12 міс). Залежною змінною був інтегральний показник risk (безперервна шкала інтегрально го ренального ризику або стресу), сформований у межах аналізу раннього післяопераційного періоду. Як предиктори розглядали: тяжкість стану, фізичний розвиток як проксі нутритивного статусу, клас або складність оперативного втручання, синдромальні або генетичні стигми, креатинін і фракцію викиду лівого шлуночка. Побудовано множинну лінійну регресію з діагностикою припущень (нормальність залишків, лінійність, гомоскедастичність, мультиколінеарність за VIF (the variance inflation factor), впли вові спостереження). Результати. Модель була статистично значущою (F (6, 94) = 9,82; p < 0,001) і пояснювала 38,5 % варіації risk (Adjusted R2 = 0,346). Найбільший незалежний внесок мав operation_class (b = 0,578; p < 0,001), тоді як фракція викиду демонструвала негативний зв’язок із risk (b = –0,0167; p = 0,016). Висновки. Запропоновано скоринговий індекс X із формулою та внутрішньокогортними порогами (X > 1 — високий, X > 1,5 — дуже високий ризик), який інтегрує періопераційне навантаження та перфу зійний резерв і може застосовуватися для раннього нефропротективного ведення. 2026-01-01T00:00:00Z