https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/1017 2026-06-12T04:09:04Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19805 Visualization of combat injuries: temporal structure and demographic determinants Herasymenko, O. S.; Sokolov, V. M.; Dorofeeva, T. K.; Dolhushin, O. O.; Sokolov, D. V.; Герасименко, О. С.; Соколов, В. М.; Дорофеєва, Т. К.; Долгушин, О. О.; Соколов, Д. В. Modern warfare with widespread use of body armour has shifted the spectrum of combat injuries. The study aims to describe the pattern of combat-related injuries from computed tomography (CT) imaging during the full-scale invasion of Ukraine and to assess the predictive value of age alone employing machine learning methods. Materials and methods. Opportunistic retrospective cohort study of 606 consecutively evacuated adult males who underwent CT at a second-level medical centre from April 2022 to September 2025. Multiclass automated machine learning (H2O AutoML) was trained using age as the sole predictor of CT-diagnosed injury category. Results and discussion. No acute pathology was found in 50.3 % of scans. The most common findings were metallic foreign bodies in soft tissues (25.5 %) and extremity fractures. Penetrating torso and severe traumatic brain injuries were rare (< 0.3 %). The age patterns strongly influenced injury pattern: soft-tissue shrapnel wounds predominated in patients < 40 years, whereas fractures and degenerative changes prevailed in older combatants. Over four years, the proportion of chronic and combined injuries increased 2–3-fold. The bestperforming generalised linear model achieved R² = 0.9996, but log-loss remained high (5.04) in middle-aged groups, confirming limited predictive power of age alone. Conclusion. CT remains a gold standard in stratifying combat injuries. Machine-learning models using demographic variables are promising as clinical decision-support tools in resource-constrained wartime settings.; Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна Ретроспективне дослідження комп’ютерної томографії 606 поранених військових за 04.2022 – 09.2025: 50,3 % пацієнтів без гострої патології. Домінували металеві сторонні тіла в м’яких тканинах (25,5 %) та переломи кінцівок; тяжкі торакальні / черепно-мозкова травма – < 0,3 % через ефект бронезахисту. Визначено віковий профіль: < 40 років – уламкові контузії м’яких тканин; > 40 років – переломи, гемартрози, дегенеративні зміни опорно-рухового апарату. Лінійна модель лише за віком досягла R² = 0,9996, але log-loss 5,04 вказує на потребу додаткових предикторів. Комп’ютерна томографія залишається золотим стандартом стратифікації бойових ушкоджень. Машинне навчання на демографічних даних має потенціал як інструмент підтримки рішень в умовах війни. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19747 Actinidia as a source of dietary antioxidants for the prevention and treatment of post-stress reactions Levitsky, A.; Burdo, O.; Malinovskii, V.; Yuzkiv, Ya.; Pavlenko, K.; Selivanska, I.; Lapinska, A.; Левицький, А.; Бурдо, О.; Малиновський, О.; Юзьків, Я.; Павленко, К.; Селіванська, І.; Лапінська, А. Oxidative stress plays a significant role in the pathogenesis of many diseases. This necessitates the use of antioxidants. One of the largest sources of natural antioxidants is actinidia. The aim of the study is to investigate the content of flavonoids, as the most active antioxidants, in the juice concentrate from actinidia fruits. Material and methods. Actinidia juice concentrate was obtained using the microwave dehydration method (Burdo et al., 2020). The content of vitamins C and P was determined by spectrophotometric methods, comparing their content in actinidia juice concentrate with the content in apple and grape juices. The content of flavonoids was determined using the HPLC method. Research results. It has been established that actinidia contains significantly more vitamins P and C than apples and grapes. The total amount of polyphenolic compounds in actinidia concentrate is 1783.3 mg%, which is almost 10 times higher than the content of polyphenols in apples and grapes. It has been found that almost 64% of actinidia polyphenols are flavonoids (vitamin P). Of this number, the most is flavonols – 24%. Flavanones make up 13.6% and catechins − 10.6%. A significant proportion of flavonoids is catechin-like substances, namely 51.6%. Anthocyanidins and isoflavones are absent in actinidia juice concentrate. Conclusion. Puree from actinidia fruits contains a significant amount of water-soluble antioxidants (vitamins C and P), exceeding most other plants in this indicator. Actinidia concentrate (dried fruit) contains an extremely high concentration of flavonols (269 mg%), which makes it easy to meet a person’s daily requirement for this vitamin (50 mg). The HPLC method allows the identification of all other polyphenolic substances that have antioxidant properties.; У патогенезі багатьох хвороб значну роль відіграє оксидативний стрес. Це зумовлює необхідність застосування антиоксидантів. Одним із найбільших джерел природних антиоксидантів є актинідія. Мета дослідження – дослідити вміст флавоноїдів як найактивніших антиоксидантів у концентраті соку з плодів актинідії. Матеріали та методи. Концентрат соку актинідії отримували за допомогою мікрохвильового методу дегідратації (Бурдо та ін., 2020). Вміст вітамінів С і Р визначали спектрофотометричними методами, порівнюючи їх вміст у концентраті соку актинідії із вмістом у соках з яблук та винограду. Визначення вмісту флавоноїдів здійснювали за допомогою методу ВЕРХ. Результати дослідження. Встановлено, що актинідія містить значно більше вітамінів Р і С, ніж яблука і виноград. Загальна кількість поліфенольних сполук у концентраті актинідії становить 1783,3 мг%, що майже в 10 разів перевищує вміст поліфенолів у яблуках та винограді. Виявлено, що майже 64% поліфенолів актинідії становлять флавоноїди (вітаміни Р). З цього числа більше всього флавонолів – 24%. Флаванони становлять 13,6%, а катехіни – 10,6%. Значну частку флаваноїдів становлять катехіноподібні субстанції, а саме 51,6%. У концентраті соку актинідії відсутні антоціанідини та ізофлавони. Висновки. Пюре з плодів актинідії містить значну кількість водорозчинних антиоксидантів (вітамінів С і Р), перевищуючи за цим показником більшість інших рослин. Концентрат актинідії (сухофрукти) містить надзвичайно високу концентрацію флавонолів (269 мг%), що дозволяє легко задовольнити добову потребу людини в цьому вітаміні (50 мг). Метод ВЕРХ дозволяє визначити всі інші поліфенольні субстанції, які володіють антиоксидантними властивостями. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19676 Visual function abnormalities in Arnold-Chiari syndrome: Analysis of two cases Konovalova, N. V.; Zborovska, O. V.; Bushuieva, N. M.; Goranskyi, Yu. I.; Guzun, O. V.; Zhuravok, Yu. O.; Serebrina, T. M. Purpose: To analyze clinical manifestations of visual function abnormalities in Arnold-Chiari syndrome. Material and Methods: Two patients with Arnold-Chiari syndrome (ACS) were under our observation at SI “The Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” and Eye Microsurgery Center, Multipurpose Medical Center, Odesa National Medical University. They underwent general clinical eye examinations. Results: We reviewed the cases of two patients with ACS. Major manifestations of the disease and the potential for treatment for preserving visual functions were determined. Conclusion: Taking a comprehensive approach to medical issues (especially those related to comorbid conditions) was always important. There are several ophthalmological issues that require consultations with neuropathologists and neurosurgeons for making a correct diagnosis and starting a subsequent treatment early. The cases presented showed that possible ACS manifestations may include e.g., strabismus and papilledema. Knowing these manifestations is a prerequisite for solving the diagnostic and treatment issues of the disease. There is no specific pathognomonic clinical sign or group of symptoms for the clinical diagnosis of ACS, and the disease can be diagnosed only by neuroimaging. Early identification of these ocular abnormalities allows suspecting and detecting this malformation early. Comprehensive treatment over many years can stabilize visual functions in patients with ACS 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19557 Arnold-chiari syndrome in ophthalmology (clinical cases) Konovalova, N. V.; Zborovska, O. V.; Bushueva, N. M.; Guzun, O. V.; Kovtun, O. V. Arnold-Chiari syndrome is a pathology manifested by displacement of the cerebellum and cerebrum through the foramen of the spinal canal, inherited from the inconsistency of the dimensions of the posterior cranial fossa and placement brain structures. Purpose – to evaluate the results of a comprehensive approach to the differential diagnosis of Arnold-Chiari malformation in ophthalmology using two patients as an example. Materials and methods 2 patients (4 eyes) were examined for Arnold-Chiari malformation by generally accepted methods, and optical coherence tomography (OCT). Results There is no pathognomonic symptom or group of symptoms that allow for the clinical diagnosis of Arnold Chiari syndrome, and only neuroimaging diagnostics are possible. Whenever there is inflammation, congestive disc, or optic nerve atrophy, the first action of the ophthalmologist is to refer the patient for magnetic resonance imaging (MRI) or computed tomography (CT) imaging. Identification of relevant ophthalmological disorders at an early stage allows for timely suspicion and detection of this anomaly. Neuroimaging diagnostics justifies the doctor's alertness to this pathology. Conclusion Current diagnostic and treatment advances bring together specialists from various fields – ophthalmologists, radiologists, and neurologists – and present new challenges for physicians. The presented series of clinical cases demonstrated possible manifestations of Arnold-Chiari syndrome, including strabismus and congestion in the optic nerve, which was confirmed by MRI. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19546 Proteolisis status in the oral mucosa of rats after “mild” stress Pavlenko, K. V. Aim. To investigate the effect of “mild” stress on the state of proteolysis in the oral mucosa (OM). Methods. Rats were subjected to “mild” stress by holding them at −20 °C for 5 minutes. In the OM, in blood serum, liver, kidneys and pancreas, proteolysis activity was determined by the rate of hydrolysis of two substrates: casein and BAEE (benzoyl-arginine ethyl ether). Results. It has been established that OM has a high proteolytic activity, which begins to decrease already 5 hours after stress. In blood serum, on the contrary, the activity of proteolysis (substrate casein) increases after stress. The activity of BAEE-esterase does not change significantly after stress. Conclusion. The level of proteolysis in OM is several times higher than the corresponding indicator for blood serum and rat liver. "Mild" stress causes an increase in the level of proteolysis in the blood serum as early as 5 hours after stress, while the level of proteolysis in the OM after stress tends to decrease. Activation of proteolysis in the blood after stress requires antiprotease actions using protease inhibitors. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19518 Antielastasic activity of antistressants in bone tissue of rats after stress Pavlenko, К. V. Stress causes the development of post-stress pathological reactions, which culminate in dysmetabolic disorders, against the background of which most diseases of humans and animals develop. Bone tissue has been found to be one of the most sensitive organs and tissues to the effects of dysmetabolic syndrome. Aim. Study of the effect of stress on the activity of the proteolytic enzyme elastase in bone tissue and determination of the possibility of preventing elastase activation using antistress agents. Methods. Stress was induced in rats by holding the animals at −20 °C for 30 minutes and elastase activity was investigated on the 4th day after stress. Antioxidant preparations EkSoVit, Quercetin and ascorbic acid were used as anti-stressors, which were administered into the oral cavity 3 days before stress and 3 days after stress in the form of an oral gel in doses (mg/kg): EkSoVit 0.43 and 1.07, Quercetin 0.128 and 0.257 and ascorbic acid 0.257. Results. In rats without stress, the elastase activity in the femur was (μk-kat/kg) 6.66; in rats after stress 9.61; in rats with stress that received EkSoVit, 8.16 and 6.90; in rats with stress that received quercetin, 7.20 and 5.60; in rats with stress that received ascorbic acid, 7.20. The antielastase activity in vivo was: EkSoVit – 49.15 and 126.05; quercetin – 112.10 and 135.93 and ascorbic acid – 81.63. The antielastase efficacy of antistressants was after conversion of antielastase activity to a dose of 1 g/kg: for EkSoVit 114.3 and 117.8; for quercetin 875.8 and 528.9; for ascorbic acid 317.8. Conclusion. After stress, the activity of the proteolytic enzyme elastase increases in bone tissue. The use of anti-stress agents with antioxidant action significantly prevents the activation of elastase. The most effective anti-elastase drug was quercetin (vitamin P). 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19494 Prognostic model of integral renal risk in infants after correction of congenital heart defects Melnychenko, M. H.; Buzovskyi, V. P.; Elii, L. B.; Мельниченко, М. Г.; Бузовський, В. П.; Елій, Л. Б. Renal complications and subclinical renal stress are frequent components of the early postoperative period in infants after cardiac surgical correction of congenital heart defects and require early risk stratification. Objective – to develop a prognostic scoring index for assessing the integral renal risk index in infants after cor rection of congenital heart defects in the early postoperative period. Materials and methods. A retrospective single-center descriptive-analytical study was conducted (n = 101; age 1 – 12 months). The dependent variable was the integral renal risk index (a continuous scale of integral renal risk or stress) formed within the analysis of the early postoperative period. The following predictors were consid ered: disease severity, physical development as a proxy for nutritional status, class or complexity of the surgical intervention, syndromic or genetic features, creatinine level, and left ventricular ejection fraction. Multiple linear regression was constructed with diagnostics of assumptions (normality of residuals, linearity, homoscedasticity, multicollinearity assessed by the variance inflation factor, and influential observations). Results. The model was statistically significant (F(6, 94) = 9.82; p < 0.001) and explained 38.5 % of the variance in risk (adjusted R2 = 0.346). The largest independent contribution was made by the operation class (surgical complexity) (b = 0.578; p < 0.001), whereas ejection fraction demonstrated an inverse association with risk (b = –0.0167; p = 0.016). Conclusions. A scoring index, X, defined by a formula and within-cohort thresholds (X > 1 – high risk; X > 1.5 – very high risk), is proposed. This index integrates perioperative burden and perfusion reserve and may be used for early nephroprotective management.; Ренальні ускладнення та субклінічний ренальний стрес є частими компонентами раннього післяопера ційного періоду в немовлят після кардіохірургічної корекції вроджених вад серця та потребують ранньої стратифікації ризику. Мета — розробити прогностичний скоринговий індекс для оцінки інтегрального показника ренального ризику (risk) у немовлят після корекції вроджених вад серця в ранній післяопераційний період. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне одноцентрове описово-аналітичне дослідження (n = 101; 1 — 12 міс). Залежною змінною був інтегральний показник risk (безперервна шкала інтегрально го ренального ризику або стресу), сформований у межах аналізу раннього післяопераційного періоду. Як предиктори розглядали: тяжкість стану, фізичний розвиток як проксі нутритивного статусу, клас або складність оперативного втручання, синдромальні або генетичні стигми, креатинін і фракцію викиду лівого шлуночка. Побудовано множинну лінійну регресію з діагностикою припущень (нормальність залишків, лінійність, гомоскедастичність, мультиколінеарність за VIF (the variance inflation factor), впли вові спостереження). Результати. Модель була статистично значущою (F (6, 94) = 9,82; p < 0,001) і пояснювала 38,5 % варіації risk (Adjusted R2 = 0,346). Найбільший незалежний внесок мав operation_class (b = 0,578; p < 0,001), тоді як фракція викиду демонструвала негативний зв’язок із risk (b = –0,0167; p = 0,016). Висновки. Запропоновано скоринговий індекс X із формулою та внутрішньокогортними порогами (X > 1 — високий, X > 1,5 — дуже високий ризик), який інтегрує періопераційне навантаження та перфу зійний резерв і може застосовуватися для раннього нефропротективного ведення. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19346 Congenital heart defects in children: the current state of the problem and challenges for the healthcare system Melnychenko, M. H.; Buzovskyi, V. P.; Yurchenko, I. V.; Мельниченко, М. Г.; Бузовський, В. П.; Юрченко, І. В. Congenital heart defects (CHDs) are among the most common congenital anomalies worldwide. They adversely affect human health, lead to disability, and remain a leading cause of infant mortality. Objective. To summarize the global prevalence of CHDs among live-born children and worldwide trends in improving diagnosis and treatment. The term “trends” refers to temporal changes in the reported prevalence of CHDs and mortality rates, which depend on healthcare system factors, including screening organization, case registration, and access to treatment. Results. The global prevalence of CHDs ranges from 8 to 12 ‰. Structurally, the most common defects are VSD (40%), ASD (14%), PDA (10%), PS (7.6%), TOF (5.5%), CoA (4.7%), TGA (3.7%), HLHS (2.6%). With timely surgical intervention, up to 95% of affected children survive. In Ukraine, approximately 4.500 children with CHDs are born annually, of whom about 30–40% require surgical treatment during the first year of life.; Однією з найчастіших вроджених аномалій у світі є вроджені вади серця (ВВС), які завдають шкоди здоров’ю людини, призводять до інвалідизації і є основною причиною летальності немовлят. Мета – узагальнення глобальної поширеності ВВС серед живонароджених дітей та тенденцій щодо поліпшення діагностики та лікування у світі. Під «тенденціями» розуміли часові зміни зареєстрованої частоти ВВС та показників смертності, які залежать від системи – організації скринінгу, реєстрації випадків і доступності лікування. Результат. Частота ВВС у світі коливається в межах 8–12‰. За структурою найпоширенішими дефектами є: VSD (40%), ASD (14%), PDA (10%), PS (7,6%), TOF (5,5%), CoA (4,7%), TGA (3,7%), HLHS (2,6%). За умови своєчасної хірургічної допомоги 95% дітей виживають. В Україні щороку народжується близько 4500 дітей із ВВС, з яких приблизно 30–40% потребують хірургічного втручання у перший рік життя. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19344 Clinical monitoring of refractory interstitial cystitis during pharmacotherapy in women Vydrin, K. Ye.; Poliakov, V. O.; Kostev, F. I.; Dekhtiar, Yu. M.; Shostak, M. V.; Видрін, К. Є.; Поляков, В. О.; Костєв, Ф. І.; Дехтяр, Ю. М.; Шостак, М. В. Refractory interstitial cystitis/bladder pain syndrome (IC/BPS) is a chronic condition marked by resistance to standard treatments and persistent symptoms such as pelvic pain, urgency, frequency, and reduced bladder capacity. Objective – to improve treatment outcomes in women with refractory IC/BPS by using a personalized multimodal approach combining intravesical botulinum toxin type A (BTA), gabapentin, and hydroxychloroquine. Materials and methods. A prospective study included 67 women diagnosed with refractory IC/BPS. Patients were assigned to two groups: the control group (n=32) received intravesical BTA alone, while the main group (n=35) received the combination therapy. Treatment lasted 6 months, with follow-up for 12 months. Efficacy was evaluated using O’Leary-Sant questionnaires, VAS for pain, urinary diaries, and cystoscopy. Results. Combination therapy showed superior efficacy over BTA monotherapy. In 6 months, 80% of patients in the main group reported good/satisfactory outcomes vs. 53.1% in the control group. At 12 months, Hunner’s ulcers were observed in 22.85% of the main group vs. 59.37% of the control group (p < 0.001); glomerulations occurred in 40% vs. 87.5% (p < 0.001). Functional bladder capacity improved by 99.05%. Pain (VAS) decreased by 68.3%, urinary frequency by 54.6%, urgency by 76.1%, nocturia by 69.7%, and ICSI/ICPI scores by 70% and 65.9%, respectively (p < 0.05). Conclusion. The combination therapy offers better symptom control, improved urothelial healing, and sustained results compared to BTA monotherapy.; Рефрактерний інтерстиціальний цистит/больовий синдром сечового міхура (РІЦ/БССМ) – це хронічне захворювання, стійке до стандартної терапії. Мета дослідження – підвищити ефективність лікування жінок з РІЦ/БССМ шляхом застосування персоналізованої комбінованої терапії: внутрішньоміхурового введення ботулінічного токсину типу А (БТА), габапентину та гідроксихлорохіну. Комбіноване лікування показало переваги над монотерапією БТА: після 6 місяців покращення відзначалося у 80% пацієнток проти 53,12%, зниження частоти виразок Гуннера та гломеруляцій – до 22,85% і 40% відповідно. Комбінація препаратів забезпечує кращий контроль симптомів та тривале поліпшення. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19333 Method for determining in vivo antielastasy activity and effectiveness of treatmental and prophylaxis drugs Levitsky, A. P.; Malinovskii, V. O.; Pavlenko, K. V.; Yuzkiv, Ya. S.; Selivanska, I. О.; Lapinska, A. P. Aim. A method for determining in vivo antielastase activity in rat bone tissue after stress has been proposed. Methods. Stress was reproduced in rats by exposing the animals to −20 °C for 30 minutes. The dietary supplement “EkSoVit” (containing soy extract with proteolysis inhibitors), quercetin and ascorbic acid were used as anti-stressors. Anti-stressors were administered orally 3 days before stress and 3 days after stress. Animals were euthanized on day 4. Results. An increase in elastase activity in the femur of rats after stress was established. All 3 anti-stressors reduce elastase activity: "EkSoVit" by 49 %, quercetin by 136 % and ascorbic acid by 91 %. In terms of anti-elastase efficacy, Quercetin exceeded "EkSoVit" by almost 5 times, and ascorbic acid by three times. Conclusion. Stress causes activation of elastase activity in bone tissue. The main reason for the increase in elastase activity may be the translocation of the enzyme from leukocytes and the intestine. The most active anti-elastase agent was the flavonoid quercetin, which does not have a direct inhibitory effect on the elastase enzyme. 2026-01-01T00:00:00Z