https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/1006 2026-08-15T09:13:01Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20220 Проблеми та перспективи використання дистанційних технологій при викладанні освітнього компоненту «Психологія» в закладі вищої освіти Сікорська, О. О.; Шаніна, О. С.; Крицька, А. О.; Sikorska, O. O.; Shanina, O. S.; Krytska, A. O. У статті ґрунтовно досліджено та проаналізовано актуальні проблеми та значні перспективи застосування дистанційних технологій при викладанні освітнього компоненту «Психологія» в закладах вищої освіти. В умовах сучасних викликів, зумовлених глобальними кризами та динамічним розвитком інформаційних технологій, ефективність дистанційного навчання набуває особливої актуальності. У цій статті виокремлено та детально проаналізовано специфічні виклики, пов’язані з формуванням емоційного інтелекту, навичок невербальної комунікації та ефективним проведенням практичних занять у форматі онлайн, що є критично важливими для майбутніх фахівців у галузях, де interpersonal skills відіграють ключову роль (психологія, менеджмент, маркетинг).; This article provides a comprehensive analysis of the current challenges and significant prospects of using distance technologies in teaching the educational component "Psychology" at higher education institutions. In the context of contemporary challenges, driven by global crises and the dynamic development of information technologies, the effectiveness of distance learning gains particular relevance. The authors identify and thoroughly analyze the specific challenges related to the development of emotional intelligence, non-verbal communication skills, and the effective conduct of practical sessions in an online format. These competencies are critically important for future professionals in fields where interpersonal skills play a key role, such as psychology, management, and marketing. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20207 Контент-аналіз поняття «комунікативний шум»: на матеріалі сучасних українських досліджень Шаніна, О.; Shanina, О. Мета роботи полягає у здійсненні контент-аналізу сучасних українських наукових досліджень для систематизації та узагальнення основних підходів до визначення поняття «комунікативний шум». Дослідження виявляє ключові смислові компоненти, що роз-кривають сутнісні особливості феномену, а також з’ясовує їхню кількісну представленість у науковому дискурсі.Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні методів контент-аналізу та кількісного аналізу. Шляхом контент-аналізу виявлено та класифіковано чотири основні смислові компоненти, які характеризують комунікативний шум: перешкода / бар’єр, причини виникнення, наслідки, контекст. Кількісний аналіз, проведений на матеріалі 50 дефініцій, допоміг встановити відсоткову представленість кожного з цих компонентів у сучасних нау-кових роботах. Такий підхід забезпечив об’єктивність і системність узагальнення наукових поглядів.Наукова новизна роботи полягає у проведенні першого в українському науковому про-сторі комплексного контент-аналізу визначень поняття «комунікативний шум». Уперше здійснено кількісне та якісне оцінювання представленості ключових смислових компонентів у масиві вітчизняних досліджень. Запропоновано узагальнене авторське визначення, що синте-зує найбільш поширені та релевантні аспекти трактування цього феномену, що робить його більш повним і точним.У висновках зазначено, що комунікативний шум є багатоаспектним і багатокомпо-нентним явищем, яке у 90% випадків трактоване як перешкода або бар’єр. Його причини та наслідки згадуються у 84% та 76% дефініцій відповідно, що підтверджує увагу дослідників до природи та наслідків цього феномену. Найменш вивченим виявився контекстуальний аспект – лише 24% визначень містять вказівки на специфічні сфери виникнення шуму. На основі цих висновків сформульовано авторське визначення, яке комплексно враховує усі виявлені аспекти.; The purpose of this article is to conduct a content analysis of modern Ukrainian scientific research to systematize and generalize the main approaches to defining the concept of “communicative noise.” The study made it possible to identify the key semantic components that reveal the essential features of the phenomenon and to determine their quantitative representation in scientific discourse.The research methodology, based on the application of content analysis and quantitative analysis, allowed for the identification and classification of four main semantic components that characterize communicative noise: obstacle/barrier, causes, consequences, and context. A quantitative analysis of 50 definitions made it possible to establish the percentage representation of each of these components in modern scientific works. This approach ensured objectivity and a systematic generalization of scientific views. The scientific novelty of the work lies in conducting the first comprehensive content analysis of the definitions of “communicative noise” in the Ukrainian scientific community. For the first time, a quantitative and qualitative assessment of the representation of the key semantic components in a body of domestic research has been carried out. A generalized author’s definition is proposed that synthesizes the most common and relevant aspects of the interpretation of this phenomenon, making it more complete and accurate.In conclusion, communicative noise is a multifaceted and multicomponent phenomenon that is treated as an obstacle or barrier in 90% of cases. Its causes and consequences are mentioned in 84% and 76% of the definitions, respectively, confirming researchers’ attention to the nature and consequences of this phenomenon. The contextual aspect was found to be the least studied, with only 24% of the definitions indicating specific areas where noise occurs. Based on these conclusions, an author’s definition was formulated that comprehensively considers all the identified aspects. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20153 Лінгвокультурні коди в українських говірках Одещини (на матеріалі фразеології) Арефьєва, Н. Г. Статтю присвячено дослідженню маловивченого мовного шару – фразеології українських говірок Одещини, який розглянуто в межах лінгвокультурних кодів і кодових просторів. На тлі широкого мовного матеріалу автор відзначає перетинання лінгвокультурних кодів і домінування господарчого лінгвокультурного коду у фразеологічній картині світу говірконосіїв. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20135 Формування міжкультурної компетентності іноземних студентів у процесі вивчення української мови в медичному закладі вищої освіти Бербер, Н. М.; Сікорська, О. О.; Шаніна, О. С.; Berber, N. M.; Sikorska, O. O.; Shanina, O. S. Сучасна система вищої освіти України функціонує в умовах глибоких суспільних трансформацій, спричинених як глобалізаційними процесами, так і наслідками повномасштабної воєнної агресії. Ці чинники істотно впливають на освітню політику держави, зокрема у сфері підготовки іноземних громадян. Перед українськими закладами вищої освіти (ЗВО) постає не лише завдання збереження наявного контингенту іноземних студентів, а й потреба створення сприятливого міжкультурного середовища, підвищення привабливості української освіти на міжнародній арені, популяризації української мови і культури як важливих складових іміджу держави. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20067 Чорне море як простір української державності: від геополітичної практики козацько-гетьманської держави XVII–XVIII ст. до концепції Юрія Липи в праці «Розподіл Росії» Подкупко, Т. У статті досліджується чорноморський вектор зовнішньої та внутрішньої політики Козацько-Гетьманської держави в добу «Руїни» (друга половина XVII ст.) у поєднанні з геополітичною концепцією Юрія Липи, викладеною у праці «Розподіл Росії» (1954). Простежено, як ідея чорноморської орієнтації гетьманів І. Виговського, П. Дорошенка, І. Самойловича та Запорозької Січі, трансформувалася від конкретних дипломатичних кроків XVII ст. до цілісної геополітичної концепції у ХХ ст. Аналіз міжнародних договорів (Гадяцька угода, Бахчисарайський мир тощо) та козацьких документів показує, що виборювання чорноморських позицій було системним пріоритетом Козацько-Гетьманської держави, а не випадковою дипломатичною практикою. Концепція Ю. Липи постає інтелектуальним синтезом цієї традиції: «береги Чорного моря від Дунаю до Кавказу - натуральні межі України». Такий підхід дозволяє розглядати чорноморську проблему не ізольовано, а в тяглості від козацької доби до новітньої геополітичної думки. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20064 Збереження культурної ідентичності дітей та молоді з інвалідністю в умовах воєнної кризи: психологічні механізми та комунікаційні стратегії Подкупко, Т.; Цибух, Л. Матеріал про збереження культурної ідентичності дітей та молоді з інвалідністю в умовах воєнної кризи: психологічні механізми та комунікаційні стратегії. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20044 Комунікативні маркери в медичному дискурсі Шаніна, О. С. Потреба людей у спілкуванні – одна із базових, вона визначає їх сумісну діяльність і викликається об’єктивною необхідністю комунікації. Згадаймо відомий вислів французького письменника Антуана де СентЕкзюпері: “Людське спілкування є найвищим благом і радістю у житті”. Перш за все, спілкування – це самостійна й надто специфічна форма активності особистості з метою встановлення стосунків з іншими учасниками комунікативного акту, отримання інформації і досягнення певного взаєморозуміння та вирішення будь-яких проблем. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19989 Значення діяльності медиків у протидії геноциду українського народу під час повномаштабного вторгнення Подкупко, Т. Л.; Чернова, В. М. У контексті протидії геноциду українського народу особлива роль належить медичним працівникам: лікарям, медсестрам, фельдшерам. Вони щодня ризикують власним життям, аби рятувати інших. Медики стали символом стійкості і гуманізму нашого народу. Мета цієї доповіді розкрити роль медиків у порятунку людей в умовах геноциду і воєнної агресії, проаналізувати виклики, з якими стикається система охорони здоров'я України, та окреслити перспективи подальших досліджень. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19969 Контури євроінтеграції України крізь призму українсько-румунських відносин Кулачинський, М. М.; Сікорська, О. О.; Філюк, Л. М.; Kulachinsky, M. M.; Sikorsca, O. O.; Filiuk, L. M. Нині Румунія є досить крупним союзником України і захисницею її економічних, політичних, військових та соціальних інтересів у Євросоюзі. Мета цієї статті передбачає дослідження трансформаційних політичних процесів в обох країнах останніх тридцяти років, коли після повалення соціалістичних режимів у Європі та радянського режиму у соціалістичних республіках СРСР Україна та Румунія вийшли з важким історико-культурним та політичним багажем, що містив територіальні, економічні та ментальні претензії один до одного. Де кожна з країн на початку 90-х років минулого століття бачила встановлення справедливості по-своєму. Успіхом політичного діалогу обох країн було наповнення його конструктивними пропозиціями з обох сторін, які привели демократичні політичні кола України (не без допомоги ініціатив Євросоюзу) до переформатування взаємин з просто добросусідських стосунків аж до розглядання Україною Румунії як стратегічного партнера та майбутнього інвестора насамперед Південного регіону України, закладених у програмних документах ще із середини та кінця 2000-х років. У висновках зазначимо, що протягом цього певного періоду були напрацьовані вже конкретні практичні результати у економічній, політичній, військовій та соціальній сферах, які у майбутньому можуть призвести за умов закінчення війни та миру в Україні до поглиблених взаємин обох країн та подальшої євроінтеграції України за допомогою Румунії до європейської великої сім’ї народів, де наша країна посяде достойне місце.; Today Romania is a significant ally of Ukraine and a champion of its economic, political, military and social interests within the European Union. The aim of this article is to examine the political transformation processes in both countries over the last thirty years, when, following the collapse of the socialist regimes in Europe and the Soviet regime in the socialist republics of the USSR, Ukraine and Romania emerged with a heavy historical, cultural and political legacy, including territorial, economic and ideological claims against one another. Each country, in the early 1990s, envisaged the establishment of justice in its own way. The success of the political dialogue between the two countries lay in its being enriched with constructive proposals from both sides, which led Ukraine’s democratic political circles (not without the help of European Union initiatives) to reshape relations from merely good-neighbourly ties to the point where Ukraine came to view Romania as a strategic partner and a future investor, primarily in the southern region of Ukraine, as laid out in policy documents dating back to the mid- and late 2000s. In conclusion, we note that during this specific period, concrete practical results have already been achieved in the economic, political, military and social spheres, which in the future may lead, provided the war ends and peace is restored in Ukraine, to deeper relations between the two countries and Ukraine’s further European integration, with Romania’s assistance, into the great European family of nations, where our country will take its rightful place. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19939 Освіта, європейські цінності, інновації та ідентичність: досвід викладання гуманітарних дисциплін в ОНМедУ Подкупко, Т. Розвідка присвячена дослідженню ціннісних засад освіти в контексті євроінтеграційних процесів. Розглянуто глибинні демократичні традиції від княжої доби, козацтва як ранній прояв демократичних та правових цінностей, органічно пов'язаних із загальноєвропейськими гуманістичними ідеями. Проаналізовано специфіку формування європейських цінностей у студентів медичного університету засобами гуманітарних дисциплін, зокрема через викладання таких дисциплін як Історія України, історія української культури, Народна психологія. Показано роль культурних практик, творчих форм навчання та дистанційних освітніх технологій у зміцненні академічної культури й передачі ціннісних орієнтирів. Акцентовано на необхідності поєднання власної культурної спадщини з відкритістю до загальноєвропейських ідеалів. 2026-01-01T00:00:00Z