https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/9731 2026-04-15T02:53:10Z 2026-04-15T02:53:10Z Zabolotna, I. B. Gushcha, S. G. Balashova, I. V. Bezverhnyuk, T. M. Заболотна, І. Б. Гуща, С. Г. Балашова, І. В. Безверхнюк, Т. М. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/13548 2023-09-26T08:00:22Z 2023-01-01T00:00:00Z

Problem issues of medical and psychological rehabilitation of military servicemen in Ukraine Zabolotna, I. B.; Gushcha, S. G.; Balashova, I. V.; Bezverhnyuk, T. M.; Заболотна, І. Б.; Гуща, С. Г.; Балашова, І. В.; Безверхнюк, Т. М. The article discusses the role of magnesium in the body, which is one of the main intracellular elements that plays a leading role in the activity of vital organs, participates in many cellular functions including signal transmission, energy production, protein metabolism, and acts as a molecular stabilizer for RNA and DNA ribosomes. Hypomagnesemia leads to disturbances in the cardiovascular, nervous, immune, and digestive systems. Based on magnesium, mono (magnesium sulfate, magnesium citrate, etc.) and complex preparations (MagneВ6, Maalox, ATP forte, etc.) have been created and are being created. Imbalances in magnesium content are associated with the development of cardiovascular diseases such as arterial hypertension, arrhythmias, heart failure, as well as the occurrence of neurodegenerative diseases of the CNS (parkinsonism, Alzheimer's disease, dementia), as magnesium is involved not only in nucleic acid metabolism but also in signal transmission in the CNS. Therefore, monitoring magnesium levels in the cardiovascular, nervous, and other systems may be a target for the influence of magnesium preparations. In individuals with digestive tract diseases, changes in magnesium content have also been identified in the cardiovascular system and CNS. Changes in magnesium content are associated with the occurrence of cardiovascular and digestive tract diseases in children, as well as the course of pregnancy in women. This indicates the need for further research into the properties of this trace element in normal and pathological conditions, as well as the search for new methodological approaches to determining its functional impact on the human body.; Бойові травми, які отримують військовослужбовці Збройних Сил України (ЗСУ) в сучасних воєнних умовах, характеризуються тяжкістю, множинністю, комбінованим та поєднаним ураженням. Сучасні бойові дії супроводжуються великою кількістю постраждалих, з поліорганним ураженням, серед яких домінуюче місце займають поранення кінцівок та кісток тазу, грудної клітки, голови та шиї, органів черевної порожнини, обличчя. Майже 95% українських військових потребують також висококваліфікованої психологічної допомоги. Лікування сучасної бойової травми обов’язково супроводжується реабілітаційними заходами. Реабілітація та найскоріше відновлення праце – та боєспроможності військовослужбовців є одним з найбільш важливих завдань в системі медичного забезпечення ЗСУ. В Україні розроблена функціонально-організаційна модель медичного забезпечення сил оборони на засадах єдиного медичного простору, яка стосується організації та принципів реабілітаційного процесу. Пріоритетним напрямом військово-медичної доктрини України є створення та постійно удосконалення системи медичної допомоги та реабілітації для повернення у найкоротший термін постраждалих військовослужбовців та ветеранів до військових лав, до трудової діяльності та соціальної активності. Мета дослідження полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні та розробці ефективних практичних рекомендацій щодо вдосконалення реабілітаційної допомоги військовослужбовцям з наслідками сучасної бойової травми на різних етапах та рівнях. Об’єкт дослідження – організація медико-психологічної реабілітації військовослужбовців в Україні з використанням методів системного, бібліосемантичного та ретроспективного аналізу наукових публікацій щодо виявлення проблемних питань медико-психологічної реабілітації, з метою її удосконалення. Система надання реабілітаційних послуг потребує подальшого удосконалення, впровадження певних змін в організаційноправових та кадрових питаннях (стандартизації медичної допомоги, відпрацювання критеріїв якості та ефективності реабілітації, перегляд тривалості реабілітаційних циклів у післягострому та довготривалому періодах залежно від профілю патології та тяжкості уражень, врахування соматичної патології, залучення валідних інструментів функціонального оцінювання для прийняття рішення щодо направлення на наступний етап реабілітації). Об’єктивізація проблемних питань щодо організації реабілітаційної допомоги військовослужбовцям, дозволить формувати програми покращення якості та ефективності надання реабілітаційних послуг особам, які потребують реабілітації. Подальші дослідження будуть проводитись у напрямку формування концептуального підходу щодо розробки ефективних стандартизованих протоколів надання реабілітаційної допомоги на різних етапах та періодах реабілітації, особам, що її потребують, у тому числі, військовослужбовцям, на тлі сучасних міжнародних стандартів та стратегій надання реабілітаційної допомоги.

2023-01-01T00:00:00Z Ковалевская, Л. А. Kovalevska, L. A. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/7760 2023-09-20T07:32:52Z 2008-01-01T00:00:00Z

Предикторы неблагоприятного прогноза для выживания у пациентов пожилого возраста с хронической сердечной недостаточностью Ковалевская, Л. А.; Kovalevska, L. A. Целью работы является усовершенствование диагностических и лечебных рекомендаций на основaнии изучения клинико-патогенетических особенностей ХСН, свойственных пожилому и старческому возрасту. При оценке выживания на протяжении двух лет установлено, что для пациентов с ХСН моложе 65 лет критическим был период 15 месяцев с начала лечения. У пациентов ХСН старше 65 лет наибольший риск представлял период с 5 по 10 месяц с момента завершения стационарного режима лечения. Патерн кумулятивного выживания не зависит от возраста и определяется степенью систолической дисфункции, т.е. величиной ФВ ЛЖ. Для пациентов c cистолической дисфункцией присуще высокое значение кумулятивной смертности на протяжении всего периода катамнестического наблюдения. Спектр предикторов долгосрочного выживания в больных ХСН различного возраста отличается. Так, для пациентов ХСН младше 65 лет таковыми являются ДАД, ЧСС, ФК ХСН, ФВ ЛЖ, КДР, Е/А, соотношение кортизол/ДГЕА, креатинин. Для больных с ХСН старших 65 лет кроме вышеназванных, в качестве предикторов выступали уровень гемоглобина, плазмовая концентрация эндотелина-1, содержание провоспалительных цитокинов (ИЛ-1, ИЛ-6, ТНФ), SH, SS, ГТР и LF.; The study was aimed to improve the diagnostic and treatment recommendations based on the clinical and pathogenetic pattern of chronic heart failure among senior patients. There was staded that the period of 15 month since beginned of treatment is critical for patients with CHF under 65. For patients older 65, the most risk period was 5–10 months after the hospital stay. The pattern of cumulative survival was not dependt on the age was determined by the degree of systolic dysfunction e. g. EFLV. The patients with systolic dysfunction has high rates of cumulative mortality during all follow-up period. The spectrum of predictors of long-term survival is different for the patients with CHF of various age. For older patients with CHF there were not only predictors mentioned above but also the level the hemoglobin, serum concentration of endothelin-1, levels of pro-inflammatory cytokines (IL-1, IL-6, TNF), SH, SS, GAD and LF.

2008-01-01T00:00:00Z