Наукові публікації викладачів та науковців, що не увійшли у колекції кафедр

Ресентиментна філософія Сократа у антропології Ф. Ніцше

2026-07-06T09:45:39Z

Ресентиментна філософія Сократа у антропології Ф. Ніцше Чуйкова, О. В.; Chuikova, O. Метою дослідження є репрезентація антропологічної філософії Ф. Ніцше у антропологічному ракурсі оцінки філософських ідей Сократа як таких, що втілюють ресентимент «декадента», «плебея» відносно власних учнів-нащадків аристократичних родів стародавньої Еллади. Новизною виступає оцінка «антропологічного повороту» Сократа, який у складі має почуття ресентименту та заздрість кращім від себе, як хибного шляху розвитку філософії, де «пізнання себе» зайняло енергію, яка була спрямована на пізнання трансцендентального та іманентного буття.

Антибактеріальна активність рослинної сировини Morus alba L. та Morus nigra L. як перспективний напрямок створення стоматологічних фітопрепаратів

2026-07-06T09:44:07Z

Антибактеріальна активність рослинної сировини Morus alba L. та Morus nigra L. як перспективний напрямок створення стоматологічних фітопрепаратів Руда, А.; Богату, С.; Рожковський, Я. Карієс зубів належить до найпоширеніших хронічних інфекційних захворювань людини та є однією з найактуальніших проблем сучасної стоматології. Протягом життя з ним стикається практично кожна людина незалежно від віку, статі чи місця проживання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), нелікований карієс постійних зубів є найпоширенішим захворюванням у світі серед усіх патологічних станів людини, а захворювання порожнини рота загалом уражають близько 3,7 млрд осіб. Водночас карієс зубів є найпоширенішим неінфекційним захворюванням у світі та вражає близько 2,5 млрд людей, створюючи значний медичний, соціальний та економічний тягар для систем охорони здоров’я. Серед наслідків карієсу відзначаються біль, порушення жування та сну, зниження якості життя, втрата зубів, а також значні економічні витрати на лікування та реабілітацію. За оцінками ВООЗ, прямі витрати на лікування стоматологічних захворювань у світі становлять понад 387 млрд доларів США щороку, тоді як непрямі втрати продуктивності перевищують 323 млрд доларів США. Мета роботи: Дослідити антибактеріальну активність екстрактів листя та плодів Morus alba L. і Morus nigra L. щодо карієсогенного мікроорганізму Streptococcus mutans та оцінити перспективи використання досліджуваної сировини для створення стоматологічних фітопрепаратів.

Інструментальні методи дослідження функції нирок в умовах розвитку хронічного захворювання та у віддалені терміни після перенесеного краш-синдрому

2026-07-06T07:39:17Z

Інструментальні методи дослідження функції нирок в умовах розвитку хронічного захворювання та у віддалені терміни після перенесеного краш-синдрому Кальчук, Р. Д.; Ухаль, М. І.; Семанів, О. М.; Kalchuk, R. D.; Ukhal, M. I.; Semaniv, O. M. Хронічна хвороба нирок (ХХН) є глобальною медичною проблемою. В арсеналі діагностичних методів дослідження функції нирок, окрім лабораторних, використовуються інструментальні методи діагностики ранніх і пізніх патологічних змін при ХХН та у віддалені терміни після перенесеного краш-синдрому. Аналіз даних літератури показав, що ультразвукова діагностика (УЗД) може використовуватися як частина початкового дослідження під час медичного огляду як скринінг-метод. Якщо виявляється відхилення від еталонних значень ультразвукового дослідження пацієнтам слід проводити більш глибоке обстеження за допомогою мультиспіральної комп’ютерної томографії (МСКТ), магнітно-резонансної томографії (МРТ), сцинтіграфії або динамічної позитронно-емісійної томографії (ПЕТ-КТ). МЕтОЮ цієї роботи є узагальнення літературних досліджень, присвячених вивченню можливості використання сучасних інструментальних методів для визначення функції нирок в різних стадіях ХХН, в ранні і пізні терміни після перенесеного краш-синдрому та змін в нирках під дією інших патологічних факторів. РЕЗУЛЬтАтИ. Аналіз літературних досліджень показав, що УЗД може використовуватися як частина початкового досліджння під час медичного огляду як скринінг-метод. Це особливо важливо з огляду на поширеність ХХН та порушення функції нирок в різних термінах після перенесеного краш-сидрому, частота якого в Україні висока у військових та цивільного населення через воєнні дії. При виявленні при УЗД значних змін в паренхімі нирок, необхідно проводиться більш глибоке дослідження за допомогою доплерівського картування та розрахунку індексу опору в ниркових судинах. Якщо виявляється при УЗД та доплерівському картуванні значні зміни в паренхімі нирок та в ниркових судинах пацієнтам слід проводити більш глибоке обстеження за допомогою МСКТ, МРТ, ПЕТ-КТ. При досліджені функціональних і морфологічних змін в нирках у хворих при різних стадіях ХХН, а також у пацієнтів, які перенесли краш-синдром, в арсеналі лікаря повинен бути не один, а декілька інструментальних методів (тобто розраховувати на гібридне дослідження) які найбільше точно можуть допомогти правильно поставити стадію захворювання і прогнозування. Так, МСКТ разом з визначенням сироваткового креатиніну (SCr) для розрахунку швидкості гломерулярної фільтрації (eGFR) дозволяє визначати окрему функцію нирок. МСКТ дозволяє оцінити не лише анатомічну структуру нирок, а й створити 3D-зображення, оцінити перфузію та неінвазивно розрахувати швидкість гломерулярної фільтрації. МРТ дозволяє оцінити низку параметрів (об’єм нирок, кровотік у нирковій артерії, перфузія ниркової кори тощо), а також провести МР-гістологічне дослідження нирок, що дозволяє недеструктивно оцінювати орган у 3D зображенні і може в майбутньому дозволити оцінити не лише функціональну здатність нирки та її сегментів або окремого нефрон. Динамічна ПЕТ-візуалізація за допомогою фільтрованого гломерулярного Ga-DOTA трасера має потенціал для неінвазивної оцінки GFR за допомогою кінетичного компартментного моделювання, що дозволяє не лише візуалізувати функцію нирок, а й точно її вимірювати за допомогою камери очищення активності. Динамічна нефросцинтиграфія дозволє оцінити зміни кровотоку в судинах нирок, секрецію та екскрецію радіофармпрепарату, а статична визначить структуру нирок з виявленням фіброзного та рубцевого процесу у хворих з ХХН, та в пізні терміни після перенесеного краш-синдрому розміром кілька міліметрів. На сьогодні нефросинтіграфія та ПЕТ-візуалізація з використання підібраних радіофармацевтичних препаратів залишаються золотим стандартом для визначення функції та морфологічних змін в нирках. ВИСНОВКИ. Сучасні інструментальні методи оцінки функції нирок відкривають широкі можливості для їх клінічного застосування. Інструментальні дослідження змін в нирках під дією різних патологічних факторів та в різні терміни після перенесеного краш-синдрому доцільно починати з УЗД під час медичного огляду як скринінг-метод. При виявлені при УЗД значних зміни в паренхімі нирок, необхідно проводиться більш глибоке дослідження за допомогою доплерівського картування, МСКТ, МРТ, сцинтіграфії або ПЕТ-КТ. Всебічне дослідження функціональних і морфологічних змін в нирках у хворих при різних стадіях ХХН, а також у пацієнтів, які перенесли краш-синдром, повинно проводитись с використанням декілька інструментальних методів (гібридне дослідження) які найбільше точно можуть допомогти правильно поставити стадію захворювання, вибрати оптимальні методи лікування та здійснити адекватне прогнозування.; Chronic kidney disease (CKD) is a global medical problem. In the arsenal of diagnostic methods for studying kidney function, in addition to laboratory methods, instrumental methods are used to diagnose early and late pathological changes in CKD and in the long term after a crash syndrome. Analysis of literature studies has shown that ultrasound diagnostics (US) can be used as part of the initial examination during a medical examination as a screening method. If a deviation from the reference values of ultrasound examination is detected, patients should undergo a more in-depth examination using multislice computed tomography (MSCT), magnetic resonance imaging (MRI), scintigraphy, or dynamic positron emission tomography (PET-CT). PurPOse. The purpose of this work is to summarize literature studies devoted to the study of the possibility of using modern instrumental methods to determine kidney function in different stages of chronic kidney disease, in the early and late stages after the suffered crash syndrome and changes in the kidneys under the influence of other pathological factors. results. Analysis of literature studies showed that ultrasound diagnostics (US) can be used as part of the initial examination during a medical examination as a screening method. This is especially important given the prevalence of chronic renal failure and impaired renal function at different times after the transferred crash syndrome, the frequency of which in Ukraine is high in the military and civilian population due to military operations. If significant changes in the renal parenchyma are detected during ultrasound, a more in-depth study should be performed using Doppler mapping and calculation of the resistance index in the renal vessels. If ultrasound and Doppler mapping reveal significant changes in the renal parenchyma and renal vessels, patients should undergo a more in-depth examination using multispiral computed tomography (MSCT), magnetic resonance imaging (MRI), scintigraphy, or dynamic positron emission tomography (PET-CT). When examining functional and morphological changes in the kidneys in patients with different stages of chronic kidney disease, as well as in patients who have suffered a crash syndrome, the doctor should have not one, but several instrumental methods in his arsenal (i.e., rely on a hybrid study) that can most accurately help to correctly stage the disease and predict the prognosis. MSCT, together with the determination of serum creatinine (SCr) to calculate the glomerular filtration rate (eGFR), allows for the determination of individual kidney function. MSCT allows for the assessment not only of the anatomical structure of the kidneys, but also to create a 3D image, assess perfusion and non-invasively calculate the glomerular filtration rate. MRI allows for the assessment of a number of parameters (kidney volume, renal artery blood flow, renal cortex perfusion, etc.), as well as for MR histological examination of the kidneys, which allows for non-destructive assessment of the organ in a 3D image and may in the future allow for the assessment of not only the functional capacity of the kidney and its segments or an individual nephron. Dynamic PET imaging using filtered glomerular Ga-DOTA tracer has the potential for noninvasive assessment of GFR using kinetic compartment modeling, which allows not only to visualize renal function, but also to accurately measure it using an activity purification chamber. Dynamic nephroscintigraphy will allow to assess changes in blood flow in the renal vessels, secretion and excretion of the radiopharmaceutical, and static one will determine the structure of the kidneys with the detection of fibrotic and cicatricial processes in patients with CKD, and in the late stages after a crush syndrome of several millimeters in size. Today, nephroscintigraphy and PET imaging using selected radiopharmaceuticals remain the gold standard for determining function and morphological changes in the kidneys. cOnclusiOns. Modern instrumental methods of assessing kidney function open up wide opportunities for their clinical application. Instrumental studies of changes in the kidneys under the influence of various pathological factors and at different times after the suffered crash syndrome should begin with ultrasound during a medical examination as a screening method. If significant changes in the renal parenchyma are detected during ultrasound, a more in-depth study should be performed using Doppler mapping, MSCT, MRI, scintigraphy or PET-CT. A comprehensive study of functional and morphological changes in the kidneys in patients with different stages of chronic renal failure, as well as in patients who have suffered a crash syndrome, should be carried out using several instrumental methods (hybrid study) that can most accurately help to correctly stage the disease, choose optimal treatment methods and make an adequate prognosis.

Клініко-імунологічна оцінка результатів лікування різних етіопатогенетичних варіантів хронічного назофарингіту звикористанням мукозальної вакцини

2026-07-06T07:33:39Z

Клініко-імунологічна оцінка результатів лікування різних етіопатогенетичних варіантів хронічного назофарингіту звикористанням мукозальної вакцини Пухлік, С. М.; Запорожченко, П. О.; Левіна, О. О. Клініко-імунологічна оцінка результатів лікування різних етіопатогенетичних варіантів хронічного назофарингіту з використанням мукозальної вакцини. Мета роботи. Підвищити ефективність консервативного лікування хронічного назофарингіту (ХНФ) у пацієнтів з гіпертрофією глоткового мигдалика (ГГМ) та без неї шляхом розробки методики імуномодулюючої обґрунтованої фармакотерапії різних етіопатогенетичних варіантів запалення глоткового мигдалика залежно від асоційованих станів назофарингеальної зони з використанням мукозальної вакцини Лантіген Б

Кореляційна залежність прогресування пієлонефриту при цукровому діабеті в оцінці впливових біомаркерів

2026-07-06T07:02:18Z

Кореляційна залежність прогресування пієлонефриту при цукровому діабеті в оцінці впливових біомаркерів Борисов, С. О.; Костєв, Ф. І.; Борисов, О. В.; Мартинюк, Д. В. Мета роботи – обґрунтувати роль інформативних біомаркерів в оцінці прогресування та ускладнень пієлонефриту у хворих на цукровий діабет моніторингом симптомів та синдромів, що математично моделюються з логістичною регресією відповідно лінійного програмування.

Немеланомний рак шкіри обличчя: клінічні та організаційні аспекти

2026-07-06T07:31:01Z

Немеланомний рак шкіри обличчя: клінічні та організаційні аспекти Євчева, А. Ф.; Євчев, Ф. Д.; Самойленко, С. С.; Чернишева, І. Е. Немеланомний рак шкіри (НМРШ) обличчя становить актуальну медико-соціальну проблему через високу поширеність, локальну агресивність і значний вплив на якість життя пацієнтів. Особливу складність створює визначення меж пухлинного ураження, що безпосередньо впливає на радикальність хірургічного втручання та естетичний результат. У цьому контексті перспективним є використання фотосенсибілізатора Хлорин Е6, який поєднує властивос- ті флуоресцентної навігації й фотодинамічної дії. Мета дослідження: оцінити ефективність комбінованого підходу до хірургічного лікування НМРШ обличчя з використанням фотосенсибілізатора Хлорин Е6, що поєднує флуоресцентну навігацію і фотодинамічну дію. Також додатково визначити роль первинної ланки в ранньому виявленні патології та маршрутизації пацієнтів.

Рефрактерний больовий синдром сечового міхура у жінок: мультимодальні терапевтичні підходи

2026-07-06T06:41:09Z

Рефрактерний больовий синдром сечового міхура у жінок: мультимодальні терапевтичні підходи Видрін, К. Є.; Дехтяр, Ю. М.; Залива, К. А. Інтерстиціальний цистит/больовий синдром сечового міхура (ІЦ/БССМ) є хронічним захворюванням із вираженим впливом на якість життя та високою частотою рефрактерних форм. Сучасні підходи до лікування все більше орієнтуються на персоналізований вибір терапії залежно від клінічного та цистоскопічного фенотипу пацієнта.

Постназальне затікання. Профілактика за допомогою фітотерапії

2026-07-06T07:06:02Z

Постназальне затікання. Профілактика за допомогою фітотерапії Пухлік, С. М.; Андрєєв, О. В.; Тагунова, І. К.; Плакіда, О. Л.; Гуща, С. Г. Носоглотка є перехрестям фізіологічних, мікробіологічних потоків. В адаптивних цілях келихоподібними клітинами, залозами порожнині носа та носоглотковій поверхні м'якого піднебіння, виробляється мукозальний секрет, продукування якого є природною відповіддю імунної системи. При зміні кількості продукції секрету, виникає низка симптомів, які прийнято поєднувати в синдром постназального затікання слизу (ПНС). Цей стан розвивається на тлі гострих або загостренні хронічних риносинуситів, назофарингитів. Ключовим моментом усунення проявів ПНС є лікування основного захворювання. Найчастіше для лікування застосовується тривалий прийом антибіотиків, стероїдів, судинозвужувальних препаратів, але через некоректний вибір лікарських засобів, зростає колонізація та резистентність патогенної флори, сенсибілізація препаратами хімічного походження. Односпрямованість дії монопрепаратів, пояснює підвищений інтерес до використання лікарських засобів природного походження, які надають комплексний вплив на численні ланки патологічного процесу. Метою дослідження було підвищення ефективності санації хворих з ПНС шляхом впливу на патогенний осередок спреєм Хьюмер Деконгестант та препаратом Синус Гербал. Дослідження проведено у 60 пацієнтів з запальними захворюваннями дихальних шляхів, які супроводжувалися ПНС. Ефективність терапії оцінювали за динамікою інтенсивності ПНС за 5-бальною шкалою на початку та на 7-й день лікування. Безпеку оцінювали шляхом аналізу побічних реакцій. Отримані дані свідчать, що комплексна терапія фітопрепаратом Синус Гербал та Хьюмер Деконгестант є ефективним та безпечним методом полегшення проявів ПНС, яка забезпечує високу комплаєнтність та задоволеність пацієнтів.

Аналіз активності протеаз у гомогенатах кісткової тканини щелеп щурів на тлі моделювання флюорозу, ортодонтичного втручання та лікувально-профілактичних заходів

2026-07-06T06:20:26Z

Аналіз активності протеаз у гомогенатах кісткової тканини щелеп щурів на тлі моделювання флюорозу, ортодонтичного втручання та лікувально-профілактичних заходів Шнайдер, Д. С.; Дєньга, А. Е.; Суслова, О. В.; Семенов, К. А.; Семенов, Д. К.; Shnaider, D. S.; Dienga, A. E.; Suslova, O. V.; Semenov, K. A.; Semenov, D. K. Надлишкове надходження фтору в організм спричиняє розвиток флюорозу, що супроводжується порушеннями кісткового ремоделювання, ураженням зубів і кісток щелеп, а також посиленням деградації білків кісткової тканини. Розроблення ефективних методів профілактики та корекції таких змін є актуальним завданням сучасної стоматології та щелепно-лицьової хірургії. Метою дослідження було оцінити вплив лікувально-профілактичного комплексу (ЛПК) на активність протеаз у гомогенатах кісткової тканини щелеп щурів за умов моделювання флюорозу та ортодонтичного втручання. Матеріали та методи. Експерименти проведено на 40 щурах-самцях лінії Wistar (4-місячного віку, масою 280±14 г), розподілених на 4 групи (n=10): інтактну (стандартний раціон); модель флюорозу (60-денне споживання NaF у дозі 10 мг F^–/кг); флюороз + ортодонтичне переміщення зубів на верхній щелепі; флюороз + ортодонтичне переміщення + ЛПК. Ортодонтичне втручання моделювали фіксацією лігатури між молярами на 30 діб за методикою В.Н. Горохівського (2006). У 4-й групі протягом останніх 30 діб перорально вводили ЛПК. У гомогенатах альвеолярної кістки щелеп визначали загальну протеолітичну активність (ЗПА) та активність еластази як маркери деградації білків і резорбції кістки. Статистичне оброблення виконували в програмі STATISTICA 6.1 (t-критерій Стьюдента, р<0,01 вважали значущим). Результати дослідження. У щурів із флюорозом ЗПА зросла на 16,8%, а активність еластази – на 28,0% відносно інтактних тварин, що вказує на посилення протеолізу в кістковій тканині. Ортодонтичне втручання на тлі флюорозу спричинило подальше підвищення ЗПА на 89,7% порівняно з інтактними та на 62,5% відносно моделі флюорозу, а активність еластази зросла на 80,5% та 41,0% відповідно. Застосування ЛПК зменшувало ЗПА на 49,8% та активність еластази на 41,9% порівняно з нелікованими тваринами, нормалізуючи показники до рівня інтактної групи. Висновки. Хронічна фториста інтоксикація та ортодонтичне втручання в щурів індукують виражений дисбаланс протеолітичних процесів у кістковій тканині щелеп – посилення деградації білків (зростання загальної протеолітичної активності) супроводжується активацією деструктивних ферментів (підвищення активності еластази). Застосування запропонованого ЛПК на тлі флюорозу достовірно гальмує протеолітичну активність і запобігає посиленню резорбції кістки за ортодонтичного навантаження, що проявляється відновленням нормальних рівнів ферментів. Отримані результати демонструють виражений протекторний ефект комплексу щодо білкового метаболізму кісткової тканини та обґрунтовують доцільність його подальшого вивчення як засобу профілактики ускладнень флюорозу в ортодонтичній практиці.; Excessive fluoride intake into the body leads to the development of fluorosis, which is accompanied by disruptions in bone remodeling, damage to teeth and jaw bones, as well as enhanced degradation of bone tissue proteins. The development of effective methods for prevention and correction of such changes represents a pressing challenge in contemporary dentistry and maxillofacial surgery. Aim of the study. To experimentally evaluate the impact of a therapeutic-preventive complex (TPC) on protease activity in homogenates of jaw bone tissue in rats under conditions of fluorosis modeling and orthodontic intervention. Materials and methods. Experiments were conducted on 40 male Wistar rats (4 months of age, body weight 280±14 g), divided into 4 groups (n=10): intact (standard ration); fluorosis model (60-day consumption of NaF at a dose of 10 mg F^–/kg); fluorosis + orthodontic tooth movement on the upper jaw; fluorosis + orthodontic tooth movement + TPC. Orthodontic intervention was modeled by ligature fixation between molars for 30 days according to the method of V.N. Gorokhovsky (2006). In the 4th group, TPC was administered orally during the last 30 days. In homogenates of alveolar jaw bone, total proteolytic activity (TPA) and elastase activity were determined as markers of protein degradation and bone resorption. Statistical analysis was performed using STATISTICA 6.1 software (Student’s t-test, p<0.01 was considered significant). Results. In rats with fluorosis, TPA increased by 16.8%, and elastase activity by 28.0% relative to intact animals, indicating enhanced proteolysis in bone tissue. Orthodontic intervention against the background of fluorosis caused a further increase in TPA by 89.7% compared to intact animals and by 62.5% relative to the fluorosis model, while elastase activity increased by 80.5% and 41.0%, respectively. The application of TPC reduced TPA by 49.8% and elastase activity by 41.9% (compared to untreated animals, normalizing the parameters to the level of the intact group. Conclusions. Chronic fluoride intoxication and orthodontic intervention in rats induce a pronounced imbalance in proteolytic processes in jaw bone tissue – enhancement of protein degradation (increase in total proteolytic activity) is accompanied by activation of destructive enzymes (increase in elastase activity). The application of the proposed TPC against the background of fluorosis reliably inhibits proteolytic activity and prevents the enhancement of bone resorption under orthodontic load, as manifested by the restoration of normal enzyme levels. The obtained results demonstrate a pronounced protective effect of the complex on bone tissue protein metabolism and substantiate the feasibility of its further investigation as a means for preventing fluorosis complications in orthodontic practice.

Історія впровадження біопсії передміхурової залози у хворих на рак простати

2026-07-06T06:02:56Z

Історія впровадження біопсії передміхурової залози у хворих на рак простати Горовий, В. І.; Соснін, М. Д.; Морару-Бурлеску, Р. П.; Шапринський, В. О.; Церковнюк, Р. Г.; Кравченко, А. М.; Чайка, О. М.; Верба, М. А.; Gorovyi, V. I.; Sosnin, M. D.; Moraru-Burlesku, R. P.; Shaprynskyi, V. O.; Tserkovniuk, R. H.; Kravchenko, A. M.; Chaika, O. M.; Verba, M. A. У статті розглянуто історію розвитку біопсії передміхурової залози як основного методу діагностики раку простати. Висвітлено основні етапи становлення методики: від відкритої промежинної біопсії до сучасних трансректальних і трансперинеальних способів забору тканини під ультразвуковим контролем. Наведено внесок провідних дослідників у вдосконалення техніки біопсії та розвиток спеціалізованих пункційних голок. Описано створення шкали Gleason для гістологічної оцінки аденокарциноми простати та впровадження визначення простат специфічного антигену, що дало змогу значно покращити ранню діагностику захворювання. Розглянуто еволюцію схем біопсії — від секстантної до розширеної та сатураційної, які підвищили точність виявлення пухлин. Особливу увагу приділено розвитку трансректального ультразвукового дослідження та впровадженню мультипараметрич ної МРТ простати зі шкалою PI-RADS для стандартизованої оцінки підозрілих вогнищ. Зазначено, що сучасним золотим стандартом діагностики локалізованого раку простати є таргетна МРТ/УЗД fusion-біопсія, яка поєднує дані магнітно-резонансної томографії та ультразвукової навігації для максимально точного забору матеріалу. Стаття демонструє, як більш ніж за століття біопсія простати пройшла шлях від простих інвазивних процедур до високотехнологічних методів сучасної онкоурології.; The article reviews the history of prostate biopsy as the main method for diagnosing prostate cancer. The main stages of the development of the technique are highlighted: from open perineal biopsy to modern transrectal and transperineal methods of tissue sampling under ultrasound control. The contribution of leading researchers to the improvement of biopsy techniques and the development of specialized puncture needles is presented. The creation of the Gleason scale for the histological assessment of prostate adenocarcinoma and the introduction of prostate-specific antigen determination are described, which made it possible to significantly improve early diagnosis of the disease. The evolution of biopsy schemes is considered — from sextant to extended and saturation, which increased the accuracy of tumor detection. Special attention is paid to the development of transrectal ultrasound and the introduction of multiparametric prostate MRI with the PI-RADS scale for standardized assessment of suspicious lesions. It is noted that the current gold standard for diagnosing localized prostate cancer is targeted MRI/US fusion biopsy, which combines magnetic resonance imaging and ultrasound navigation for the most accurate sampling of material. The article demonstrates how prostate biopsy has evolved over more than a century from simple invasive procedures to high-tech methods of modern oncourology.