Наукові публікації викладачів та науковців, що не увійшли у колекції кафедр

Взаємодія науки і релігії: епістемологічний аспект. Частина друга

2026-06-14T17:51:54Z

Взаємодія науки і релігії: епістемологічний аспект. Частина друга Ханжи, В. Б.; Khanzhy, V. B. Тенденція трансдисциплінарності науки та пошук принципів об’єднання різних наукових дисциплін у цілісну систему, посилені прагненням до створення єдиної картини світу, в якій поєднувалися б раціональні та позараціональні компоненти, обумовили зростання актуальності досліджень, що спрямовуються на розробку способів узгодження наукових і релігійних пошукових русел у комплексній гносеолого-методологічній програмі. Це передбачає вивчення як тих особливостей науки і релігії, що сприяють епістемологічній інтеграції цих видів знання, так і тих, що через принципову специфічність завжди запобігатимуть повній монолітизації подібного плану. Мета статті – осмислення схильності науки і релігії до фундаментального оновлення, набуття нових властивостей (один з обраних для зіставлення критеріїв епістемологічного профілю) в загальному контексті обґрунтування можливості їхнього несуперечливого й продуктивного співрозвитку. Методи дослідження: компаративістський аналіз – як підстава дослідження такої властивості науки й релігії, як схильність/несхильність до принципового динамізму, розвитку, в контексті виявлення як суперечливих (одна щодо одної), так і спільних їхніх епістемологічних особливостей; епістемологічне моделювання – як базис розробки єдиного (комплексного) підходу, у якому було б враховано і органічно узгоджено гносеолого-методологічні потенції науки та релігії. Результати дослідження. Здійснене у статті зіставлення науки й релігії за критерієм схильності до динамізму, фундаментального оновлення, розвитку показало принципову специфічність однієї культурно-пізнавальної форми на тлі іншої. Релігійне знання, що ґрунтується на абсолютистському формулюванні метафізичних, антропологічних, морально-ціннісних принципів та імперативів, отримує таким чином консервативний (загалом) характер. Проте доктринальна перманентність не відкидає готовність релігії до помірного оновлення, викликаного суттєвими запитами соціально-культурного життя, що модернізується. Навпаки, наукове знання відрізняється принциповою динамічністю, новаційним характером. Фальсифікаційний (К. Поппер) спосіб демаркації наукового знання від ненаукового (використовується разом з верифікаційним) є орієнтованим на обґрунтування методологічної можливості спростування теорії (через пошук «аномалій»), виявлення меж її застосування, що, своєю чергою, виступає необхідною умовою її розвитку, вдосконалення. Попри зазначену відмінність науки і релігії висловлено гіпотезу, що у знанні комплексного плану концептуальні положення як стала компонента можуть узгоджуватися з динамічними інтерпретаційними елементами щодо структурних і субстратних рівнів епістемологічної системи.; The trend of transdisciplinarity of science and the search for principles of unifying various scientific disciplines into a holistic system, reinforced by the desire to create a unified picture of the world, in which rational and non-rational components would be combined, have led to an increase in the relevance of research aimed at developing ways to coordinate scientific and religious research trajectories in a comprehensive epistemological and methodological program. This involves the study of both those features of science and religion that contribute to the epistemological integration of these types of knowledge, and those that, due to their fundamental specificity, will always prevent the complete unification of such a plan. The purpose of the article is to examine the tendency of science and religion toward fundamental renewal and the acquisition of new properties (one of the criteria selected for comparing the epistemological profile) in the general context of substantiating the possibility of their noncontradictory and productive co-development. Research methods: comparative analysis – as the basis for studying such a property of science and religion as an inclination/resistance to fundamental dynamism, development, in the context of identifying both contradictory (in relation to each other) and common epistemological features; epistemological modelling – as a basis for developing a comprehensive (complex) approach, that would take into account and organically harmonize the epistemological and methodological potentials of science and religion. Research results. The comparison of science and religion carried out in the article according to the criterion of tendency to dynamism, fundamental renewal, development showed the fundamental specificity of one cultural and cognitive form against the background of another. Religious knowledge, based on the absolutist formulation of metaphysical, anthropological, moral-value principles and imperatives, thus acquires a conservative (in general) character. However, doctrinal permanence does not rule out the readiness of religion for moderate renewal caused by the essential demands of modernizing socio-cultural life. On the contrary, scientific knowledge is distinguished by its fundamental dynamism and innovative character. Popper’s falsification as a demarcation criterion between science and non-science (used together with verification) is oriented towards substantiating the methodological possibility of refuting a theory (through the search for «anomalies»), identifying the limits of its application, which, in turn, is a necessary condition for its development and improvement. Despite the above-mentioned difference between science and religion, the hypothesis is expressed that in the complex forms of knowledge, conceptual principles, as a stable component, can be combined with dynamic interpretative elements regarding the structural and substrate levels of the epistemological system.

П’єр Теяр де Шарден: рефлексійність – ноосфера – Божественне Середовище

2026-06-14T17:59:15Z

П’єр Теяр де Шарден: рефлексійність – ноосфера – Божественне Середовище Ханжи, В. Б. Еволюціоністська думка, що розвивається вже протягом декількох століть, являє собою величезне розмаїття інтерпретацій проблематики становлення живої природи. Тим не менш, у всій цій різноманітності яскраво виділяються й спільні стрижневі положення, зокрема ті, в яких виокремлюються і обґрунтовуються два ключові «стрибки» у розвитку природи: від неорганічної до органічної матерії, а також від стадії життя до стадії розуму. У цих тезах представлено осмислення даного питання в теїстично-еволюціоністській концепції французького теолога й філософа П’єра Теяра де Шардена.

Медико-екологічні наслідки воєнного забруднення довкілля та пріоритети «зеленої» реконструкції України

2026-06-12T19:01:41Z

Медико-екологічні наслідки воєнного забруднення довкілля та пріоритети «зеленої» реконструкції України Шанигін, А. Воєнне забруднення довкілля в Україні набуло масштабів комплексної медико-екологічної кризи, наслідки якої становлять довготривалу загрозу для громадського здоров’я, екологічної безпеки та сталого розвитку держави. Повномасштабна війна призвела до масового руйнування промислових об’єктів, енергетичної інфраструктури, систем водопостачання, житлового фонду та природних екосистем, що супроводжується інтенсивним забрудненням атмосферного повітря, ґрунтів, поверхневих і підземних вод токсичними речовинами воєнного походження.

Комплаєнтність дітей із гемобластозами та ожирінням у періоді підтримувальної терапії: аналіз бар’єрів прихильності

2026-06-12T05:49:23Z

Комплаєнтність дітей із гемобластозами та ожирінням у періоді підтримувальної терапії: аналіз бар’єрів прихильності Аряєв, М. Л.; Кенгельян, Т. Р.; Сеньківська, Л. І.; Aryayev, M. L.; Kengelyan, T. R.; Senkivska, L. I. Прихильність до лікування є ключовим чинником ефективності терапії педіатричних гемобластозів, особливо під час підтримувального лікування. Мета дослідження. Визначити рівень комплаєнтності до підтримувальної терапії у дітей з гемобластозами на формування терапевтичної прихильності. Матеріали та методи. Обстежено 166 дітей віком 8–18 років із гемобластозами, ожиріння виявлено у 66(39,7 %). Комплаєнтність оцінювали за клінічним і поведінковим підходами. Статистичний аналіз включав OR, 95 % ДІ, точний тест Фішера. Результати. Прийнятну комплаєнтність встановлено у 84,9 % дітей. Факторами ризику були стомлення від лікування, низький соціально-економічний статус, підлітковий вік та ожиріння (OR = 3,23). Висновки. Комплаєнтність має мультифакторний характер, а ожиріння може бути незалежним предиктором її зниження.; Treatment adherence is a key factor in the effectiveness of therapy in pediatric hemoblastoses, especially during maintenance therapy. Objective. To determine the level of compliance with maintenance therapy in children with hemoblastoses and to assess the factors influencing the formation of therapeutic adherence. Materials and methods. A total of 166 children aged 8–18 years with hemoblastoses were examined; obesity was detected in 66(39.7 %). Compliance was assessed using clinical and behavioral approaches. Statistical analysis included OR, 95 % CI, and Fisher’s exact test. Results. Acceptable compliance was established in 84.9 % of children. Risk factors included treatment fatigue, low socioeconomic status, adolescence, and obesity (OR = 3.23). Conclusions. Compliance has a multifactorial nature, and obesity can be considered an independent predictor of its decrease.

Фаховий переклад як інструмент засвоєння професійного англомовного дискурсу старшим офіцерським складом

2026-06-10T12:15:09Z

Фаховий переклад як інструмент засвоєння професійного англомовного дискурсу старшим офіцерським складом Ільченко, А. The article explores professional translation as a didactic tool for senior officers to master English military discourse during NATO integration. It highlights the specifics of general and naval terminology, emphasizing the necessity of absolute accuracy. The author argues that compiling bilingual glossaries and analyzing authentic NATO documents (STANAGs, OPORDs) develops analytical thinking and ensures operational interoperability. Special attention is given to the critical evaluation and post-editing of AI machine translations. Ultimately, translation skills guarantee commanders' professional autonomy in multinational missions

Аналіз нормування кремнію у питній воді

2026-06-10T06:06:07Z

Аналіз нормування кремнію у питній воді Бабієнко, В. В.; Мокієнко, А. В.; Дубовик, С. Л.; Рожнова, А. М.; Babienko, V. V.; Mokienko, A. V.; Dubovyk, S. L.; Rozhnova, A. M. Нормування кремнію у питній воді України обумовлено механічним науково не обґрунтованим перенесенням нормативної величини кремнію із радянських нормативних документів. За умови, що у більшості поверхневих водних об'єктів України, як основних джерел водопостачання населення, концентрація розчиненого кремнію не перевищує гранично допустиму для питної води, призначеної для споживання населенням.; The analysis of the literature data allowed us to substantiate the inexpediency of the domestic standard of the maximum permissible content of silicon in drinking water as one that does not have sufficient experimental justification and should not apply to silicon compounds of natural origin, which are constantly present in natural waters.

Актуальні проблеми нормування якості рекреаційних вод

2026-06-10T09:27:02Z

Актуальні проблеми нормування якості рекреаційних вод Бабієнко, В. В.; Мокієнко, А. В.; Дубовик, С. Л.; Рожнова, А. М.; Babienko, V. V.; Mokienko, A. V.; Dubovyk, S. L.; Rozhnova, A. M. У документі ВООЗ експерти в цій сфері констатують розробку багатьох міжнародних та національних схем сертифікації рекреаційних вод. Міжнародні приклади включають синій прапор (який є найпопулярнішим у Європі) та програми узбережжя. Крім того, у багатьох країнах також є один або кілька національних еквівалентів. Наприклад, Сполучене Королівство використовує багато інших рейтингових схем, включаючи прибережні бонуси, хороший пляжний путівник та пляжний годинник. Такий рейтинг має великий вплив на туризм. Наприклад, у США [2], де такий підхід зазвичай вважається бажаним місцевими органами влади та туристичними агенціями.; The article presents an analysis of current problems of regulating the quality of recreational waters in various international documents and regulatory documents of Ukraine. Attention is focused on the need for full harmonization of domestic hygiene standards with the requirements of the relevant European directive.

Концепт «ressentiment» філософії Ф. Ніцше у реалізації «плебеєм» та «аристократом»: міф, містерія, час

2026-06-10T09:29:06Z

Концепт «ressentiment» філософії Ф. Ніцше у реалізації «плебеєм» та «аристократом»: міф, містерія, час Чуйкова, О. В.; Chuikova, O. V. Сучасна соціальна ситуація занурена у глобальний хаос з інтенціями ес- хатології, що потребує її осмислення у історико-філософському та антропологічному зламі з акцентом на особистісно-відповідальному «ressentiment» історичних діячів. Мета: дослідити концепт Ф. Ніцше «ressentiment» у історико-філософському та антропо- логічному контекстах доби Давньої Еллади, що втілено у таких особах, як Фукідід, Геракліт, Сократ, згідно філософії Ф. Ніцше; винайти історичне підґрунтя містеріальної циклічності хаосу «часу Діоніса», що актуалізовано у сучасності. Методи: історико-філософський, компаративний, герменевтичний, структурно-типоло- гічний. Результат. Ф. Ніцше вважає, що «ressentiment» властивий людям низького походження, і яскравим прикладом слугує Сократ, якого німецький філософ осмислює як однозначно не- гативного персонажа. Фукідід та Геракліт вважаються зразком аристократизму, реаліс- тичності, що доводять їх соціальні та філософські позиції. Проте ми досліджуємо вказаних представників двох верств населення як носіїв двох протилежних міфологем, що протистоять одна одній, але обидві визначили майбутнє суспільства. Висновки. Досліджено концепт «ressentiment» Ф. Ніцше у історико-філософському та ан- тропологічному контекстах. З’ясовано, що «ressentiment» є однаковим підґрунтям філософ- ських і соціальних позицій Фукідіда, Геракліта, Сократа, незалежно від різниці у верствах суспільства та у ідеологемах, якими вони структурували устрій полісів. Способом «помсти» аристократам було знищення їх родових міфів та пропонування глобального міфічного устрою, шляхом маніпуляцій емоціями, невротичним базіканням. «Помстою» демократичному устрою полісу стало структурування виборів керівників полісів відповідно до хаотичного, ритуального, циклічного «часу Діоніса».; The modern social situation is immersed in global chaos with eschatological intentions, which requires its understanding in a historical-philosophical and anthropological context with an emphasis on the personal and responsible “ressentiment” of historical figures. The purpose: to explore F. Nietzsche’s concept of “ressentiment” in the historical, philosophical and anthropological contexts of the era of Ancient Greece, which is embodied in such figures as Thucydides, Heraclitus, Socrates, according to the philosophy of F. Nietzsche; to discover the historical basis for the mysterious cyclicality of the chaos of the “time of Dionysus”, which is actualized in modern times. Methods: comparative, historical-philosophical, structural-typological, hermeneutic. Results of research. F. Nietzsche believes that “ressentiment” is characteristic of people of low origin, and a vivid example is Socrates, whom the German philosopher interprets as a clearly negative character. Thucydides and Heraclitus are considered examples of aristocratism and realism, as evidenced by their social and philosophical position. However, we examine the aforementioned representatives of the population as carriers of two opposing mythologies that oppose each other, but both determined the future of society. Conclusions. It has been researched and found that “ressentiment” is the same basis for the social, philosophical position of Thucydides, Heraclitus, Socrates, regardless of the differences in the social strata and ideologemes which they structured the system of the polis. The way to “take revenge” on the aristocrats was to destroy the ancestral myths and propose a global mythical order, through manipulation of emotions and neurotic chatter. The “revenge” of the democratic system of the polis was the structuring of elections of the leaders of the polis according to the chaotic, ritual, cyclical “time of Dionysus”.

Метафізика Платона versus реалізм Фукідіда у філософії Ф. Ніцше

2026-06-10T09:29:53Z

Метафізика Платона versus реалізм Фукідіда у філософії Ф. Ніцше Чуйкова, О. В. Метоюдослідження є порівняльний аналіз протиставлення у філософії Ф. Ніцше метафізики Платона та реалізму Фукідіда, а також особливостей реалістичного бачення життя, що виходить з неупередженого, всеохоплюючого бачення усієї палітри полісного життя. Все зазначене можна віднести до так званої «філософії життя» Ф. Ніцше та самого Фукідіда вважати протопредставником «філософіїжиття».

Вплив прихильності до лікування на досягнення глікемічного контролю у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу

2026-06-05T11:44:47Z

Вплив прихильності до лікування на досягнення глікемічного контролю у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу Лагода, Д.; Lagoda, D. Мета роботи – оцінити рівень прихильності до медикаментозного лікування у пацієнтів із цукро-вим діабетом 2-го типу та визначити її взаємозв’язок із показниками глікемічного контролю, а також проаналізу-вати вплив рівня освіти на прихильність до терапії. матеріал і методи. Проведено обсерваційне поперечне дослідження за участю 420 пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу віком від 25 до 65 років. Рівень прихильності до медикаментозного лікування оцінювали за допомогою валідованої шкали Morisky Medication Adherence Scale (MMAS-8). Глікемічний контроль визначали за рівнем глікозильованого гемоглобіну (HbA1c), використовуючи порогове значення 7 %. Статистичний аналіз про-водили із застосуванням критерію χ², рівнем статистичної значущості вважали p<0,05. Результати. Низький рівень прихильності до лікування було виявлено у 64,6 % пацієнтів, середній – у 29,0 %, тоді як високий рівень прихильності спостерігався лише у 6,4 % обстежених. Установлено статистично значущий зв’язок між рівнем прихильності та показниками глікемічного контролю (χ²=7,1; p=0,03). Частка пацієнтів із HbA1c ≤ 7 % становила 81,5 % у групі з високою прихильністю, 63,9 % – у групі із середньою прихильністю та 41,7 % – серед пацієнтів із низькою прихильністю до лікування. Також виявлено статистично значущу асоціацію між рівнем освіти та прихильністю до лікування (χ²=29,4; p<0,001): висока прихильність частіше спостерігалася серед пацієнтів із вищою освітою. Висновки. Результати дослідження підтверджують, що прихильність до медикаментозної терапії є важли-вим модифікованим чинником досягнення адекватного глікемічного контролю у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу. Систематична оцінка прихильності та впровадження заходів, спрямованих на її підвищення, можуть сприяти покращенню клінічних результатів лікування.; The aim – to assess the level of medication adherence in patients with type 2 diabetes mellitus and to determine its association with glycemic control indicators, as well as to analyze the impact of educational level on adherence to therapy. Material and Methods. An observational cross-sectional study was conducted involving 420 patients with type 2 diabetes mellitus aged 25–65 years. Medication adherence was assessed using the validated Morisky Medication Adherence Scale (MMAS-8). Glycemic control was evaluated based on glycated hemoglobin (HbA1c) levels, with a threshold value of 7 %. Statistical analysis was performed using the chi-square (χ²) test, and p values <0.05 were considered statistically significant. Results. Low medication adherence was identified in 64.6 % of patients, moderate adherence in 29.0 %, while high adherence was observed in only 6.4 % of the study population. A statistically significant association was found between medication adherence and glycemic control (χ²=7.1; p=0.03). The proportion of patients achieving adequate glycemic control (HbA1c ≤7 %) was 81.5 % in the high-adherence group, 63.9 % in the moderate-adherence group, and 41.7 % among patients with low adherence. In addition, a significant association between educational level and medication adherence was revealed (χ²=29.4; p<0.001), with higher adherence rates observed among patients with university higher education. Conclusions. The findings of this study confirm that medication adherence is a key modifiable factor in achieving adequate glycemic control in patients with type 2 diabetes mellitus. Routine assessment of adherence and implementation of targeted interventions aimed at improving adherence may contribute to better clinical outcomes and improved diabetes management.