https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/9729 2026-07-27T21:46:45Z 2026-07-27T21:46:45Z Марічереда, В. Г. Надворна, О. М. Mаrhichereda, V. G. Nadvorna, O. M. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20178 2026-07-27T07:56:55Z 2025-01-01T00:00:00Z

Еколого-метаболічні детермінанти перинатальних втрат на фоні плацентарної дисфункції Марічереда, В. Г.; Надворна, О. М.; Mаrhichereda, V. G.; Nadvorna, O. M. Перинатальні втрати (ПВ) залишаються однією з найбільш пріоритетних проблем сучасного акушерства та гінекології, оскільки вони відображають не лише якість медичної допомоги, а й стан здоров’я нації в цілому. У даній оглядовій статті проведено комплексний аналіз еколого-метаболічних детермінант, що лежать в основі розвитку плацентарної дисфункції (ПД) — універсальної патологічної основи для більшості акушерських ускладнень, включаючи прееклампсію, затримку росту плода та невиношування вагітності. У роботі детально розглянуто патогенетичні механізми порушення ремоделювання спіральних артерій матки, що ініціюють хронічну утероплацентарну гіпоксію та ішемічно-реперфузійне пошкодження. Особлива увага приділена новітнім концепціям ролі механотрансдукції та аномальної напруги зсуву (shearstress), які безпосередньо впливають на інвазію та диференціацію трофобласта на ранніх етапах гестації. У статті обґрунтовано прогностичну цінність ангіогенного дисбалансу, зокрема визначення коефіцієнта sFlt-1/PlGF та рівнів PAPP-A і PP-13 як ключових індикаторів стану плаценти. Розглянуто метаболічні порушення, такі як гіпергомоцистеїнемія та гіперурикемія, які через механізм активації NLRP3 інфламасоми та масивне вивільнення прозапальнихцитокінів (IL-1β, IL-18) спричиняють системне ендотеліальне пошкодження. Важливим аспектом є дослідження «плацентарно-мозкової вісі», що демонструє вплив ПД на нейророзвиток плода та ризик виникнення розладів аутистичного спектру. Окремий розділ присвячено перспективам впровадження штучного інтелекту та машинного навчання (RandomForest, SVM) для персоналізованого прогнозування. Використання методів пояснюваного штучного інтелекту (XAI) дозволяє інтегрувати великі масиви клініко-лабораторних та екологічних даних для ранньої стратифікації ризиків. Автори наголошують на необхідності переходу від монокаузальних теорій до інтегративного підходу, що дозволить розробляти диференційовані алгоритми профілактики та знизити рівень перинатальної смертності в умовах сучасних екологічних викликів.; Perinatal losses (PL) remains one of the most critical challenges in modern obstetrics and gynecology, reflecting both the quality of healthcare and the overall health of the population. This review article provides a comprehensive analysis of the ecometabolic determinants underlying placental dysfunction (PD), which serves as a universal pathological foundation for most obstetric complications, including preeclampsia, fetal growth restriction, and pregnancy loss. The paper examines the pathogenic mechanisms of impaired uterine spiral artery remodeling that initiate chronic uteroplacental hypoxia and ischemiareperfusion injury. The article substantiates the predictive value of angiogenic imbalance, specifically the sFlt-1/PlGF ratio and levels of PAPP-A and PP-13, as key indicators of placental health. Metabolic disorders such as hyperhomocysteinemia and hyperuricemia are analyzed, emphasizing their role in systemic endothelial damage through the activation of the NLRP3 inflammasome and the subsequent massive release of pro-inflammatory cytokines (IL-1β, IL-18). A significant aspect discussed is the "placenta-brain axis," highlighting how PD impacts fetal neurodevelopment and increases the risk of neurobehavioral disorders. A dedicated section focuses on the prospects of implementing artificial intelligence and machine learning (Random Forest, SVM) for personalized prediction. Utilizing explainable AI techniques (XAI/SHAP) allows for the integration of vast clinical, laboratory, and environmental datasets for early risk stratification. The authors conclude that a shift from monocausal theories toward an integrative approach is essential. This strategy facilitates the development of differentiated prevention algorithms and the substantial reduction of perinatal mortality rates amidst contemporary environmental challenges.

2025-01-01T00:00:00Z Тірон, О. І. Остапенко, І. О. Вастьянова, Л. Р. Левіна, О. О. Ніц, П. М. Калашніков, В. Й. Тiron, О. І. Ostapenko, І. О. Vastianova, L. R. Levina, О. О. Nits, P. М. Kalashnikov, V. Yo. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20177 2026-07-27T07:13:33Z 2025-01-01T00:00:00Z

Відтерміновані зміни клітинного циклу щитоподібної залози після її термічного ураження Тірон, О. І.; Остапенко, І. О.; Вастьянова, Л. Р.; Левіна, О. О.; Ніц, П. М.; Калашніков, В. Й.; Тiron, О. І.; Ostapenko, І. О.; Vastianova, L. R.; Levina, О. О.; Nits, P. М.; Kalashnikov, V. Yo. Метою роботи є встановлення динаміки змін показників клітинного циклу клітин щитоподібної залози при опіку шкіри на тлі уведення розчинів лактопротеїну з сорбітолом або HAES-LX-5 % протягом 14-28 діб патологічного стану, який відповідає стадії септикотексемії. Експериментальні дослідження проведено за умов термічного ураження шкіри. З метою корекції щурам вводили розчини лактопротеїну з сорбітолом та HAES-LX-5%. Встановлено, що через 14 діб після термічної травми шкіри і застосування гіперосмолярних розчинів лактопротеїну з сорбітолом або HAES-LX-5 % встановлено лише менші значення показників S-фази у порівнянні з показниками груп без опіку. Через 21 добу після термічного ушкодження шкіри в групі з інфузією HAES-LX-5 % показник інтервалу SUB-G0G1 суттєво більший порівняно з аналогічним показником контрольної групи. Через 30 діб термічної травми шкіри в групах з попереднім введенням розчинів HAES-LX-5 % та лактопротеїну з сорбітолом величина показника SUB-G0G1 була значно більшою від аналогічного в групах без опіку шкіри. Вплив препарату HAES-LX-5 % на показники S-фази та інтервалу SUB-G0G1 має комплексний характер і полягає у більш вираженій позитивній дії на процеси синтезу й апоптозу. Вплив лактопротеїну з сорбітолом на клітинний цикл ЩЗ мав подібний, але менш виражений прояв. Автори висловлюють, що протягом стадії септикотоксемії при опіковому ураженні паренхіми щитоподібної залози виявлені морфометричні порушення свідчать про наявність процесів відновлення в клітинних утвореннях залози через активацію резервних та енергетичних процесів, що слід враховувати при проведенні фармакотерапії за умов термічного ураження організму для профілактики термічного ураження щитоподібної залози.; The purpose of the study is to establish the dynamics of thyroid cell cycle changes during skin burns against the background of lactoprotein solutions with sorbitol or HAES-LX-5% administration during the 14-28 days of trials which corresponds to the stage of septicotexemia. Experimental studies were conducted under conditions of thermal skin damage. For the purpose of correction, rats were administered solutions of lactoprotein with sorbitol and HAES-LX-5%. It was found that 14 days after skin injury thermal and the use of hyperosmolar solutions of lactoprotein with sorbitol or HAES-LX-5%, only lower values of Sphase indexes compared to control indexes. 21 days after thermal skin injury in the group with HAES-LX-5% infusion, the SUB-G0G1 interval index was significantly higher compared to the similar control index. 30 days after thermal skin injury in the groups with prior HAES-LX-5% and lactoprotein with sorbitol solutions administration, the SUB-G0G1 index was significantly higher than the same index in the control groups. The effect of the HAES-LX-5% on the S-phase indexes and the SUB-G0G1 interval is complex and consists in a more expressed positive impact on synthesis and apoptosis. Lactoprotein with sorbitol on the thyroid cell cycle impact had a similar but less pronounced effect. The authors conclude that during the stage of septicotoxemia in thyroid gland burn, the detected morphometric disorders indicate the presence of recovery processes in the glands’ cellular formations due to the activation of reserve and energy processes which should be taken into account when conducting pharmacotherapy under conditions of thermal damage to the body for thyroid gland thermal damage prevention.

2025-01-01T00:00:00Z Вастьянов, Р. С. Крепец, Ю. С. Стоянов, О. М. Давидов, Д. М. Дзигал, О. Ф. Храмцов, Д. М. Vastyanov, R. S. Кrepec, Yu. S. Stoyanov, О. М. Davydov, D. M. Dzygal, О. F. Khramtsov, D. M. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20176 2026-07-27T06:47:38Z 2025-01-01T00:00:00Z

Посилення протисудомної дії при блокаді активності цитокінових рецепторів в умовах гострих генералізованих судом Вастьянов, Р. С.; Крепец, Ю. С.; Стоянов, О. М.; Давидов, Д. М.; Дзигал, О. Ф.; Храмцов, Д. М.; Vastyanov, R. S.; Кrepec, Yu. S.; Stoyanov, О. М.; Davydov, D. M.; Dzygal, О. F.; Khramtsov, D. M. Метою роботи є зʼясування можливості виявлення протисудомної дії за умов сумісного застосування рекомбінантного антагоністу інтерлейкін-1-бета рецепторів та леветирацетаму за умов гострих генералізованих судом. Експериментальні дослідження проведено за умов гострої генералізованої епілептичної активності. Щурам системно уводили рекомбінантний антагоніст інтерлейкінових рецепторів та леветирацетам. Встановлено, що блокада активності інтерлейкінових рецепторів введенням рекомбінантного антагоністу інтерлейкінових рецепторів спричиняє захист тварин від гострих генералізованих судом. При цьому протисудомна ефективність системного введення рекомбінантного антагоністу інтерлейкінових рецепторів підсилюється при застосуванні леветирацетаму. Доведений протисудомний ефект реалізується за умов гострих генералізованих судом, ініційованих пентиленететразолом і каїновою кислотою. Автори висловлюють, що отримані результати свідчать про залучення запальної реакції в патогенетичні механізми судомного синдрому.; The purpose of the study is to determine the possibility of detecting anticonvulsant activity under the conditions of combined use of recombinant interleukin-1-beta receptor antagonist and levetiracetam under conditions of acute generalized seizures. Experimental studies were conducted under conditions of acute generalized epileptic activity. Rats were systemically administered recombinant interleukin receptor antagonist and levetiracetam. It was established that interleukin receptor activity block by a recombinant interleukin receptor antagonist administration protects animals from acute generalized seizures. At the same time, the anticonvulsant efficacy of a recombinant interleukin receptor antagonist systemic administration is enhanced by levetiracetam. The proved anticonvulsant effect is realized in conditions of acute generalized seizures initiated by pentylenetetrazol and kainic acid. The authors conclude that the obtained results indicate the involvement of the inflammatory reaction in the pathogenetic mechanisms of the convulsive syndrome.

2025-01-01T00:00:00Z Шевченко, Н. О. Бабінець, Л. С. Shevchenko, N. O. Babinets, L. S. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20173 2026-07-24T08:27:33Z 2025-01-01T00:00:00Z

Соціальна характеристика хронічного панкреатита у віковому аспекті Шевченко, Н. О.; Бабінець, Л. С.; Shevchenko, N. O.; Babinets, L. S. Поглиблене вивчення особливостей перебігу хронічного панкреатиту в залежності від статі та віку пацієнтів сприятимепідбору своєчасного лікування і профілактики захворювання, з метою запобігання його незворотних наслідків. Мета дослідження – встановити гендерно-вікові відмінностіперебігу хронічного панкреатиту. Матеріал і методи дослідження. Впродовж 2015–2023 рр. обстежено 341 пацієнт із ХП поза загостренням із супутньою патологією. Середній вік пацієнтів – (58,17±2,46) років. Обстеження проводилось на базі КНП «Одеський обласний клінічний медичний центр» ООР та в поліклінічному відділенні КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня №2». Джерелом інформації були «Медичні карти амбулаторного хворого» (ф. 025/о) і «Медичні карти стаціонарного хворого» (ф.027/о) пацієнтів різного віку і статі, що хворіли на хронічний панкреатит. Проведено аналіз отриманих даних завдяки статистичним методам дослідження. Результати. Аналіз вікових груп встановив, що серед молодих хворих на ХП чоловіків було на 31,6 % більше, ніж жінок (65,8 % проти 34,2 %). Середній вік пацієнтів становив(37,66±3,41) років. Різниця чоловіків і жінок в середній віковій категорії склала 10,4 % на користь чоловіків. Середній вік –(59,32±4,33) років. Серед пацієнтів старшого і похилого віку було більше жінок, ніж чоловіків, на 20,6 % (60,3проти 39,7 % %). Середній вік –(71,34±1,45) років. Висновок. Встановлені особливості гендерно-вікових характеристик груп дослідження за віком за міжнародною класифікацією ВООЗ потребують диференційованого підходу до ведення пацієнтів на хронічний панкреатит з коморбідністю, що потребує подальшого вивчення клініко-патогенетичних особливостей вікових груп пацієнтів із даним захворюванням.; Knowledge of the gender – age characteristics of the course of chronic pancreatitis (CP) will make it possible to carry out rational treatment and prevention of the disease, which will prevent its irreversible consequences and complications. The aim –to evaluate the results of the gender – age parameters of patients with chronic pancreatitis study. Material and Methods. 341 CP patients without exacerbation with accompanying pathology were examined. The age of the patients ranged from 21 to 78 years, or (58.17±2.46) years on average. The examination was carried out on the basis of the Communal Non – Commercial Enterprise "Odesa Regional Clinical Medical Center" of the Odesa Regional Council and in the polyclinic department of the Ternopil Communal City Hospital No 2. The source of information was "Medical charts of an out-patient patient" (form 025/o) and "Medical charts of an in patient patient" (form 027/o) of the patients with CP of various ages and genders, examined during 2015 - 2023. The analysis of the obtained data was made using statistical methods. Results.The analysis of groups by age showed that among young CP patients there were 31.6% more men than women (65.8% vs 34.2%). The average age of patients is (37.66±3.41) years. The difference between men and women in the average age category was 10.4% infavor of men. Average age - (59.32 ± 4.33) years. Among older and elderly patients, women predominated over men by 20.6% (60.3% vs. 39.7% %). Average age - (71.34±1.45) years. Conclusions.The established features of the genderage characteristics of the study groups by age according to the WHO international classification require a differentiated approach to the management of patients with chronic pancreatitis, which requires further study of the clinical and pathogenetic features of age groups of patients with this disease.

2025-01-01T00:00:00Z Носенко, О. М. Варабіна, А. О. Nosenko, O. M. Varabina, A. O. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20172 2026-07-24T08:08:27Z 2025-01-01T00:00:00Z

Вплив видалених в анамнезі гідросактосальпінксів на персистенцію хронічного ендометриту у безплідних пацієнток, які планують пройти програму допоміжних репродуктивних технологій Носенко, О. М.; Варабіна, А. О.; Nosenko, O. M.; Varabina, A. O. Метою проведеного дослідження стало оцінити наявність хронічного ендометриту у безплідних жінок з видаленням маткових труб в анамнезі з приводу гідросактосальпінксів, які звернулися для проведення допоміжних репродуктивних технологій. Матеріал та методи. У дослідження включено 128 жінок після сальпінгектомії (група С), з яких 67 мали однобічну (С1), а 61 — двобічну (С2) сальпінгектомію, та 34 жінки контрольної групи (К) з чоловічим фактором безпліддя незапального генезу. Групи були однорідними за віком, антропометричними показниками та менструальною функцією. Під час гістероскопії проведена пайпель-біопсія ендометрію та наступні імуногістохімічні визначення експресії в ендометрії CD138+ та CD 56+. Результати. Морфологічне дослідження ендометрія продемонструвало високу частоту хронічного ендометриту в групі С, що підтверджувалося наявністю CD138+ плазмоцитів та CD56+ NK-клітин у стромі ендометрію. При цьому у 21,09 % випадків плазмоцити виявлялися лише за даними імуногістохімії, незважаючи на відсутність характерних змін при звичайному гістологічному дослідженні. У пацієнток із двобічною сальпінгектомією рівні CD138+ та CD56+ були достовірно вищими, ніж у жінок після однобічного видалення маткової труби. Обговорення. Отримані дані свідчать про високу поширеність хронічного ендометриту та персистуючі імунозапальні зміни ендометрію у безплідних жінок після сальпінгектомії з приводу сактосальпінксу, що підкреслює важливу роль імунозапальних процесів у порушенні репродуктивної функції та необхідність сумісного використання імуногістохімічних маркерів (CD138, CD56) для точної діагностики хронічного ендометриту і проведення відповідної передконцепційної підготовки до допоміжних репродуктивних технологій. Висновок. Жінки після сальпінгектомії мають значно вищу частоту хронічного ендометриту та імунозапальних змін ендометрію, ніж жінки без трубного фактору безпліддя. Це вказує на суттєвий внесок хронічного запалення в патогенез порушення репродуктивної функції після трубної патології, незалежно від обсягу виконаної хірургії (однобічна чи двобічна сальпінгектомія).; The aim of the study was to assess the presence of chronic endometritis in infertile women with a history of salpingectomy for hydrosactosalpinx who sought assisted reproductive technologies. Material and methods. The study included 128 women after salpingectomy (group C), of whom 67 had unilateral (C1) and 61 had bilateral (C2) salpingectomy, and 34 women in the control group (C) with male factor infertility of non-inflammatory genesis. The groups were homogeneous in age, anthropometric indicators and menstrual function. During hysteroscopy, a pipel biopsy of the endometrium was performed and subsequent immunohistochemical determination of the expression of CD138+ and CD 56+ in the endometrium. Results. Morphological examination of the endometrium demonstrated a high incidence of chronic endometritis in group C, which was confirmed by the presence of CD138+ plasma cells and CD56+ NK cells in the endometrial stroma. In 21.09% of cases, plasma cells were detected only by immunohistochemistry, despite the absence of characteristic changes in conventional histological examination. In patients with bilateral salpingectomy, the levels of CD138+ and CD56+ were significantly higher than in women after unilateral tubal ligation. Discussion. The obtained data indicate a high prevalence of chronic endometritis and persistent immunoinflammatory changes in the endometrium in infertile women after salpingectomy for sactosalpinx, which emphasizes the important role of immunoinflammatory processes in reproductive function disorders and the need for the combined use of immunohistochemical markers (CD138, CD56) for accurate diagnosis of chronic endometritis and appropriate preconceptional preparation for assisted reproductive technologies. Conclusion. Women after salpingectomy have a significantly higher frequency of chronic endometritis and immunoinflammatory changes in the endometrium than women without a tubal factor of infertility. This indicates a significant contribution of chronic inflammation to the pathogenesis of reproductive function disorders after tubal pathology, regardless of the extent of surgery performed (unilateral or bilateral salpingectomy).

2025-01-01T00:00:00Z Морванюк, Г. В. Morvanyuk, H. V. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20171 2026-07-24T07:30:12Z 2025-01-01T00:00:00Z

Пcихофізіологічні аспекти впливу стресу на викладачів, методи діагностики Морванюк, Г. В.; Morvanyuk, H. V. У статті проведений оглядовий аналіз літератури за останні 10 років з метою систематизації інформації щодо особливостей впливу стресу на організм людини, його психофізіологічних аспектів, наведені стандартизовані та комплексні методи діагностики таких станів, вказані шляхи їх корекції. Таким чином, комплексний підхід до оцінювання рівня стресу передбачає використання як суб’єктивних, так і об’єктивних методів. Для викладачів, які несуть відповідальність за підготовку майбутніх фахівців у складних воєнних умовах, особливо важливою є оперативність та валідність методів діагностики стресу. Регулярний моніторинг стану дає змогу вчасно виявляти ранні ознаки перевтоми та запобігати переходу стресу в хронічну чи патологічну форму. Комплексний діагностичний підхід дозволяє розробити адресні програми стрес-менеджменту, враховуючи індивідуальні особливості та об’єктивні показники здоров’я викладачів.; The article examines the psychophysiological aspects of the impact of stress on the work of teachers in the institutions, and proposes standardized methods for diagnosing such conditions through psychometric techniques and methods for registration physiological indicators of human activity. The relevance of the chosen topic is determined by the importance for educators, psychologists, and medical personnel of understanding the peculiarities of the impact of stress on the work of teachers and it`s diagnosis. The article provides a review analysis of the literature over the past 10 years with the aim of systematizing information on the peculiarities of stress impact on the human body, its psycho-physiological aspects, and presents standardized and comprehensive methods for diagnosing such conditions, as well as ways of correction of it. Thus, a comprehensive approach to assessing stress levels involves the use of both subjective and objective methods. For teachers who are responsible for preparing future professionals in challenging military conditions, the term and validity of stress diagnostic methods are particularly important. Regular monitoring of the condition allows for the timely detection of early signs of fatigue and helps prevent stress from becoming chronic or pathological. A comprehensive diagnostic approach allows for the development of targeted stress management programs, taking into account individual characteristics and objective health indicators of teachers.

2025-01-01T00:00:00Z Maцегора, Н. А. Шпота, О. Є. Федоренко, Т. В. Капрош, А. В. Matsegora, N. A. Shpota, O. Ye. Fedorenko, T. V. Kaprosh, A. B. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20170 2026-07-24T07:21:19Z 2025-01-01T00:00:00Z

Інноваційні технологій – як шляхи організації освітнього процесу у вищому медичному закладі у військовий час Maцегора, Н. А.; Шпота, О. Є.; Федоренко, Т. В.; Капрош, А. В.; Matsegora, N. A.; Shpota, O. Ye.; Fedorenko, T. V.; Kaprosh, A. B. Попереднє перебування здобувачів вищої освіти під час COVID-19 на дистанційному навчанні значно полегшило їх адаптацію до нових освітніх умовy на кафедрі фтизіатрії та пульмонології. ОНМедУ. Російсько-українська війна стала великим соціальним випрбуванням для України, а спричинені нею руйнування і регулярні загрози життю цивільних, у тому числі викладачів і здобувачів освіти, стали першопричиною для впровадження і постійного удосконалення різних форм освіти, включаючи дистанційну. У роботі використано загальнонаукові методи дослідження – аналіз, синтез, дедукцію та індукцію. У результатах з’ясовано, що інноваційні технології є основною рушійною силою прогресу та потужним засобом для якісного засвоєння наукових знань у сучасному світі. Інноваційне навчання у вищій освіті передбачає повну або часткову диджиталізацію освітнього процесу. Актуальними тенденціями цифровізації у вищій школі є електронне навчання, відеонавчання, блокчейн, великі дані (Big Data), штучний інтелект, гейміфікація, віртуальна та доповнена реальність, соціальні мережі.; The previous stay of higher education students during COVID-19 in distance learning significantly facilitated their adaptation to new educational conditions at the Department of Phthisiology and Pulmonology of OnmedU. The Russian-Ukrainian war became a major social upheaval for Ukraine, and the destruction caused by it and regular threats to the lives of civilians, including teachers and students, became the root cause for the introduction and constant improvement of distance education. The work used general scientific research methods - analysis, synthesis, deduction and induction. The results revealed that innovative technologies are the main driving force of progress and a powerful means for the high-quality assimilation of scientific knowledge. In the modern world. Innovative learning in higher education involves full or partial digitalization of the educational process. Current trends in digitalization in higher education include e-learning, video learning, blockchain, big data, artificial intelligence, gamification, virtual and augmented reality, and social networks.

2025-01-01T00:00:00Z Солодовнікова, Ю. О. Ревурко, А. П. Ярова, К. О. Гнатовська, Д. І. Сон, А. С. Solodovnikova, Y. O. Revurko, A. P. Yarova, K. O. Hnatovska, D. I. Son, A. S. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20169 2026-07-24T06:48:13Z 2025-01-01T00:00:00Z

Аналіз досвіду досягнення оптимального результату кліпування церебральних артеріальних аневризм: одноцентрове дослідження Одеського регіону Солодовнікова, Ю. О.; Ревурко, А. П.; Ярова, К. О.; Гнатовська, Д. І.; Сон, А. С.; Solodovnikova, Y. O.; Revurko, A. P.; Yarova, K. O.; Hnatovska, D. I.; Son, A. S. Рівень внутрішньолікарняної смертності після мікрохірургічного кліпування розірваних церебральних аневризм (ЦА) коливається від 7.1% до 11.4%. Переважна більшість публікацій зосереджена на визначенні предикторів летальності або несприятливого результату після мікрохірургічного кліпування ЦА. При цьому дані про чинники, що зумовлюють сприятливий перебіг після аневризматичного субарахноїдального крововиливу, залишаються обмеженими та зазвичай згадуються лише побіжно. Метою нашого дослідження було визначити предиктори оптимального результату, тобто відсутності неврологічного дефіциту, після мікрохірургічного кліпування ЦА на момент виписки зі стаціонару. Отримані нами результати свідчать, що незалежними предикторами оптимального результату після мікрохірургічного кліпування ЦА на момент виписки зі стаціонару були коротша тривалість госпіталізації, відсутність окорухових розладів, парезів кінцівок, церебрального вазоспазму, пневмонії та станів, що потребували трахеостомії.; The rate of in-hospital mortality after microsurgical clipping of ruptured cerebral aneurysms (CA) ranges from 7.1% to 11.4%. The vast majority of publications focus on identifying predictors of mortality or poor outcomes following microsurgical clipping of CA. At the same time, data on factors associated with favourable outcomes after aneurysmal subarachnoid hemorrhage remain limited and are usually mentioned only in passing. The aim of our study was to identify predictors of an optimal outcome, i.e., the absence of neurological deficits, after microsurgical clipping of CA at the time of hospital discharge. Our findings indicate that independent predictors of an optimal outcome after microsurgical clipping of CA at the time of discharge were shorter hospital stay, absence of oculomotor disorders, limb paresis, cerebral vasospasm, pneumonia, and conditions requiring tracheostomy.

2025-01-01T00:00:00Z Шнайдер, С. А. Семенов, Є. І. Романов, К. К. Shnaider, S. Semenov, E. Romanov, K. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20166 2026-07-23T08:38:31Z 2026-01-01T00:00:00Z

Обґрунтування вибору методу дентальної імплантації в умовах атрофії кісткової тканини: огляд сучасних аугментаційних підходів Шнайдер, С. А.; Семенов, Є. І.; Романов, К. К.; Shnaider, S.; Semenov, E.; Romanov, K. Атрофія кісткової тканини щелеп після втрати зубів, травматичних ушкоджень або хронічних запальних процесів залишається одним із основних проблем дентальної імплантації. Недостатній об’єм альвеолярного гребеня обмежує розміщення імпланта в протетично правильному положенні, збільшує ризик ранніх ускладнень та знижує передбачуваність довгострокових функціональних результатів. Метою статті є обґрунтування вибору методу дентальної імплантації в умовах атрофії кісткової тканини шляхом аналізу сучасних технологій аугментації, типів трансплантатів, бар’єрних систем та факторів, що визначають стабільність регенерованої кістки. Матеріали та методи. Проведено огляд сучасних наукових джерел, присвячених керованій кістковій регенерації, збереженню альвеолярного гребеня, горизонтальній і вертикальній аугментації, синус-аугментації, CAD/CAM-титановим сіткам, 3D-друкованим каркасам, аутогенним, алогенним, ксеногенним і синтетичним графтам. Основну увагу приділено дослідженням, у яких наведено кількісні показники приросту кістки, частоту експозиції бар’єрів, гістоморфометричні характеристики регенерату та клінічну стабільність імплантатів. Результати. Встановлено, що жодна з наявних методик не забезпечує універсального результату для всіх типів атрофічних дефектів. Збереження альвеолярного гребеня зменшує післяекстракційну резорбцію, але не гарантує відсутності вторинної аугментації. Горизонтальна аугментація та ridge split демонструють високу виживаність імплантатів за умови правильного відбору пацієнтів, однак мають анатомічні й технічні обмеження. Вертикальна спрямована регенерація кістки забезпечує клінічно значущий приріст кістки, але залишається пов’язаною з ризиком експозиції бар’єрів та залежністю від стану м’яких тканин. Цифрові технології підвищують точність адаптації каркасів і контроль геометрії регенерату, проте не усувають біологічні чинники ризику. Висновки. Обґрунтування методу імплантації при атрофії кісткової тканини повинно базуватися на морфології дефекту, стані м’яких тканин, біологічному потенціалі графта, типі бар’єрної системи та очікуваній довгостроковій стабільності регенерату.; Jaw bone atrophy after tooth loss, traumatic injury or chronic inflammatory disease remains a major limitation for dental implantation. Insufficient volume of the alveolar ridge restricts implant placement in a prosthetically correct position, increases the risk of early complications and reduces the predictability of long-term functional outcomes. The aim of this article is to substantiate the selection of a dental implantation method under conditions of bone tissue atrophy by analysing current augmentation technologies, graft types, barrier systems and factors that determine the stability of regenerated bone. Materials and methods. A literature review was performed with a focus on guided bone regeneration, alveolar ridge preservation, horizontal and vertical ridge augmentation, sinus floor augmentation, CAD/CAM titanium meshes, threedimensional printed scaffolds, and autogenous, allogeneic, xenogeneic and synthetic grafting materials. Priority was given to studies reporting quantitative bone gain, barrier exposure rates, histomorphometric parameters of regenerated tissue and clinical implant stability. Results. The available evidence indicates that no single augmentation method provides a universal solution for all types of atrophic defects. Alveolar ridge preservation reduces post-extraction resorption but does not eliminate the need for secondary augmentation in a considerable proportion of cases. Horizontal augmentation and ridge split techniques demonstrate high implant survival when patient selection is appropriate, although they remain limited by anatomical conditions and technical sensitivity. Vertical guided bone regeneration provides clinically significant bone gain, but it is associated with barrier exposure and depends strongly on soft-tissue quality and tension-free wound closure. Digital technologies improve the accuracy of scaffold adaptation and the control of regenerative geometry; however, they do not fully resolve the biological risks related to vascularization, mucosal thickness and wound healing. Conclusions. The choice of dental implantation strategy in patients with bone atrophy should be based on defect morphology, soft-tissue condition, graft biological potential, barrier system design and expected long-term stability of the regenerated volume. A personalized decision-making model is required to increase predictability and reduce complications.

2026-01-01T00:00:00Z Терещенко, Л. О. Дихта, В. І. Tereshchenko, L. O. Dykhta, V. I. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20165 2026-07-23T07:45:23Z 2026-01-01T00:00:00Z

Проблеми функціонування та перспективи розвитку медичного туризму на базі клінічного санаторію імені М. І. Пирогова «Куяльник» Терещенко, Л. О.; Дихта, В. І.; Tereshchenko, L. O.; Dykhta, V. I. У статті проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку медичного туризму на базі клінічного санаторію імені М.І.Пирогова (санаторій «Куяльник»). Розкрито унікальність природно-ресурсного потенціалу Куяльницького лиману, зокрема бальнеологічні властивості його сульфідно-мулових грязей та ропи, що за своїми характеристиками є аналогами ресурсів Мертвого моря. Проведено компаративний аналіз стратегій менеджменту вітчизняного об’єкта та ізраїльського кластера «Мертве море», що дозволило виявити критичні інфраструктурні та сервісні розриви. Автори провели комплексний аналіз природних ресурсів та діяльності санаторію «Куяльник», виділили реальні та потенційні можливості данного об’єкту медичного туризму, врахували застосування процедур з грязями та ропою у відповідних галузях медицини за профілем курорту, довели ефективність такого лікування та запропонували конкретні шляхи подолання кризових явищ та перспективні напрямки розвитку санаторію. Визначено ключові проблемні аспекти: екологічна деградація лиману, зношеність матеріально-технічної бази, недостатня цифровізація та відсутність міжнародної сертифікації медичних послуг. Обґрунтовано необхідність впровадження моделі державно-приватного партнерства та розширення реабілітаційного профілю закладу в контексті післявоєнного відновлення. Запропоновано комплекс заходів щодо модернізації сервісного складника та маркетингової стратегії для підвищення конкурентоспроможності санаторію на європейському ринку медичного туризму. На думку авторів, реалізація запропонованих екологічних та сервісних рішень у поєднанні з урахуванням досвіду Ізраїлю, а також раціональним використанням унікальних ресурсів в медичних галузях дозволить санаторію «Куяльник» зайняти відповідне місце в ієрархії світового медичного туризму.; The article analyzes the current state and development prospects of medical tourism based on the Pirogov Clinical Sanatorium ("Kuyalnik" Sanatorium). The uniqueness of the natural resource potential of the Kuyalnik Estuary is revealed, in particular the balneological properties of its sulfide-silt mud and brine, which are identical to the resources of the Dead Sea. A comparative analysis of management strategies between the domestic facility and the Israeli "Dead Sea" cluster was conducted, which allowed for the identification of critical infrastructural and service gaps. The authors conducted a comprehensive analysis of the natural resources and operations of the 'Kuyalnik' sanatorium, identified the real and potential opportunities of this medical tourism facility, and factored in the application of peloids and brine procedures across relevant medical fields based on the resort's profile. Furthermore, they demonstrated the efficacy of such treatment, proposed specific pathways to overcome crisis phenomena, and outlined promising directions for the sanatorium's future development. Key problematic aspects were identified: ecological degradation of the estuary, deterioration of the material and technical base, insufficient digitalization, and lack of international certification of medical services. The necessity of implementing a publicprivate partnership model and expanding the rehabilitation profile of the facility in the context of post-war recovery is substantiated. The author proposes a set of measures to modernize the service component and marketing strategy to increase the competitiveness of the sanatorium in the European medical tourism market. According to the authors, the implementation of the proposed ecological and service-oriented solutions, combined with leveraging Israel's experience and the rational utilization of unique resources across medical fields, will allow the 'Kuyalnik' sanatorium to take its rightful place in the global medical tourism hierarchy.

2026-01-01T00:00:00Z