Кафедра загальної, дитячої та військової хірургії з курсом урології та офтальмології

Фенотипи післяопераційної адаптації у дітей різного віку після корекції вроджених вад серця

2026-07-08T07:34:48Z

Фенотипи післяопераційної адаптації у дітей різного віку після корекції вроджених вад серця Мельниченко, М. Г.; Бузовський, В. Б.; Дибчинська, Н. А. Вроджені вади серця (ВВС) залишаються однією з найпоширеніших груп вроджених аномалій та провідною причиною кардіоваскулярної захворюваності у дитячому віці. Удосконалення методів діагностики, анестезіологічного забезпечення, штучного кровообігу та інтенсивної терапії суттєво покращило результати кардіохірургічного лікування дітей із ВВС, однак ранній післяопераційний період (РПОП) і надалі залишається критичним етапом лікування. Мета: визначити та порівняти фенотипи РПОП у дітей різних вікових груп після кардіохірургічної корекції ВВС на підставі комплексного аналізу клінічних, лабораторних та ехокардіографічних показників.

Age-related clinical and hemodynamic features of the early postoperative period in children after congenital heart defect repair

2026-07-07T11:34:24Z

Age-related clinical and hemodynamic features of the early postoperative period in children after congenital heart defect repair Kashtalian, M.; Melnychenko, M.; Buzovskyi, V.; Kvasnevskyi, Ye.; Каштальян, М.; Мельниченко, М.; Бузовський, В.; Квасневський, Є. Congenital heart defects (CHDs) remain a major cause of pediatric cardiac surgery worldwide. Despite advances in surgical techniques and perioperative care, the early postoperative period remains variable and may depend on patient age, CHD characteristics, and postoperative adaptation. Objective. To evaluate age-related features of the early postoperative period in children after surgical correction of congenital heart defects and their association with CHD structure and postoperative adaptation. Materials and Methods. This retrospective single-center study included 206 children aged 0–14 years who underwent CHD repair between 2015 and 2024. Patients were divided into five age groups: neonates, infants, children aged 1–3 years, 3–7 years, and 7–14 years. Clinical, laboratory, and echocardiographic parameters were assessed during the early postoperative period. Statistical analysis included descriptive statistics, one-way ANOVA, and χ² testing. Results. Significant age-related differences were observed in hospitalization duration, heart rate, extracardiac comorbidity, and CHD structure. Neonates had the longest hospital stay, the highest prevalence of extracardiac comorbidity, and the greatest proportion of complex CHDs. Laboratory parameters were generally comparable between age groups and reflected a common postoperative inflammatory response. Echocardiography revealed more frequent right ventricular dilatation and pulmonary hypertension in younger patients. The distribution of CHD types differed significantly across age groups and appeared to influence postoperative adaptation. The observed differences were associated not only with age but also with CHD complexity, baseline clinical status, and perioperative factors. Conclusions. The early postoperative period after CHD repair demonstrates clinically relevant age-related characteristics. Neonates represent the most vulnerable patient group, whereas older children generally show a more stable postoperative course. These findings should be interpreted as reflecting the combined influence of age, CHD structure, extracardiac comorbidity, and postoperative adaptation rather than an independent effect of age alone.; Вроджені вади серця (ВВС) залишаються однією з провідних причин проведення кардіохірургічних втручань у дітей у всьому світі. Незважаючи на значний прогрес у розвитку кардіохірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, ранній післяопераційний період характеризується клінічною неоднорідністю та може залежати від віку пацієнта, структури ВВС і особливостей післяопераційної адаптації. Мета. Оцінити вікові особливості раннього післяопераційного періоду у дітей після хірургічної корекції вроджених вад серця та визначити їх зв’язок зі структурою ВВС і післяопераційною адаптацією. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне одноцентрове дослідження за участю 206 дітей віком 0–14 років, яким у 2015–2024 роках виконано хірургічну корекцію ВВС. Пацієнтів розподілено на п’ять вікових груп: новонароджені, немовлята, діти 1–3 років, 3–7 років та 7–14 років. Аналізували клінічні, лабораторні та ехокардіографічні показники раннього післяопераційного періоду. Для статистичної обробки використовували описову статистику, однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA) та χ²-критерій. Результати. Виявлено статистично значущі вікові відмінності щодо тривалості госпіталізації, частоти серцевих скорочень, поширеності екстракардіальної коморбідності та структури ВВС. Новонароджені характеризувалися найдовшим терміном перебування у стаціонарі, найбільшою частотою супутньої патології та переважанням складних форм ВВС. Лабораторні показники були відносно однорідними між групами та відображали загальну післяопераційну запально-стресову реакцію. За даними ехокардіографії, у дітей молодшого віку частіше виявляли дилатацію правого шлуночка та ознаки легеневої гіпертензії. Встановлено, що виявлені відмінності пов’язані не лише з віком, а й зі складністю ВВС, вихідним клінічним станом та периопераційними факторами. Висновки. Ранній післяопераційний період після корекції ВВС характеризується клінічно значущими віковими особливостями. Найбільш уразливою групою є новонароджені, тоді як у дітей старшого віку перебіг післяопераційного періоду є відносно стабільнішим. Виявлені особливості слід розглядати як результат взаємодії віку, структури ВВС, супутньої патології та процесів післяопераційної адаптації.

An integrated predictive model for reduced renal perfusion in pediatric patients following congenital heart defect repair

2026-07-07T11:36:10Z

An integrated predictive model for reduced renal perfusion in pediatric patients following congenital heart defect repair Melnychenko, M. G.; Buzovskyi, V. P.; Sytnikova, V. O.; Elii, L. B.; Мельниченко, М. Г.; Бузовський, В. П.; Ситнікова, В. О.; Елій, Л. Б. The early postoperative period after surgical repair of congenital heart defects in children is accompanied by hemodynamic instability, systemic inflammatory response, and significant perfusion fluctuations, which increase the risk of organ dysfunction. The kidneys are among the most sensitive target organs, and reduced renal perfusion (RRP) serves as an early marker of an unfavorable course of the postoperative period. Aim. To develop and internally validate an integral model for predicting reduced renal perfusion in children after surgical repair of congenital heart defects. Materials and Methods. A retrospective analysis of 206 children after repair of congenital heart defects using cardiopulmonary bypass (CPB) was performed. A multivariate logistic regression model was constructed, including clinical, laboratory, echocardiographic, and phenotypic indicators. Hourly diuresis was standardized by age using the Z-score. Internal validation was performed using the bootstrap method (1.000 resamples). Results. Independent predictors of RRP were the use of CPB (OR=2.41), decrease in Z-diuresis (OR=0.59), decrease in left ventricular ejection fraction (OR=0.97), changes in hemoglobin (ΔHb) and WBC count (ΔWBC), diagnostic category, and presence of connective tissue dysplasia (CTD) phenotype (OR=2.51). The model demonstrated high discriminative ability (AUC=0.94), good calibration, and stability. Conclusions. RRP in children after surgical repair of congenital heart defects is the result of a complex interaction of perfusion, age-related, cardiac, laboratory, and phenotypic factors. The proposed model allows effective prediction of RRP risk and can be used for personalization of postoperative management in children.; Ранній післяопераційний період після кардіохірургічної корекції вроджених вад серця у дітей супроводжується гемодинамічною нестабільністю, системною запальною відповіддю та значними перфузійними коливаннями, що підвищує ризик органної дисфункції. Нирки є одними з найбільш чутливих органів-мішеней, а зниження ренальної перфузії (ЗРП) виступає раннім маркером несприятливого перебігу післяопераційного періоду. Мета. Розробити та внутрішньо валідизувати інтегральну модель прогнозування зниження ренальної перфузії у дітей після кардіохірургічної корекції ВВС. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 206 дітей після корекції ВВС із застосуванням апарату штучного кровообігу (АШК). Побудовано багатофакторну логістичну регресійну модель із включенням клінічних, лабораторних, ехокардіографічних і фенотипових показників. Погодинний діурез стандартизували за віком із використанням Z-показника. Внутрішню валідацію виконано методом бутстрепу (1000 ресемплів). Результати. Незалежними предикторами ЗРП були застосування АШК (OR=2,41), зниження Z-діурезу (OR=0,59), зниження фракції викиду лівого шлуночка (OR=0,97), лабораторні зміни (ΔHb, ΔWBC), діагностичний кластер та наявність синдрому дисплазії сполучної тканини (OR=2,51). Модель продемонструвала високу дискримінаційну здатність (AUC=0,94), добру калібрацію та стабільність. Висновки. ЗРП у дітей після кардіохірургічної корекції ВВС є наслідком комплексної взаємодії перфузійних, вікових, кардіальних, лабораторних та фенотипових чинників. Запропонована модель дозволяє ефективно прогнозувати ризик ЗРП і може бути використана для персоналізації післяопераційного ведення дітей.

Інструментальні методи дослідження функції нирок в умовах розвитку хронічного захворювання та у віддалені терміни після перенесеного краш-синдрому

2026-07-06T07:39:17Z

Інструментальні методи дослідження функції нирок в умовах розвитку хронічного захворювання та у віддалені терміни після перенесеного краш-синдрому Кальчук, Р. Д.; Ухаль, М. І.; Семанів, О. М.; Kalchuk, R. D.; Ukhal, M. I.; Semaniv, O. M. Хронічна хвороба нирок (ХХН) є глобальною медичною проблемою. В арсеналі діагностичних методів дослідження функції нирок, окрім лабораторних, використовуються інструментальні методи діагностики ранніх і пізніх патологічних змін при ХХН та у віддалені терміни після перенесеного краш-синдрому. Аналіз даних літератури показав, що ультразвукова діагностика (УЗД) може використовуватися як частина початкового дослідження під час медичного огляду як скринінг-метод. Якщо виявляється відхилення від еталонних значень ультразвукового дослідження пацієнтам слід проводити більш глибоке обстеження за допомогою мультиспіральної комп’ютерної томографії (МСКТ), магнітно-резонансної томографії (МРТ), сцинтіграфії або динамічної позитронно-емісійної томографії (ПЕТ-КТ). МЕтОЮ цієї роботи є узагальнення літературних досліджень, присвячених вивченню можливості використання сучасних інструментальних методів для визначення функції нирок в різних стадіях ХХН, в ранні і пізні терміни після перенесеного краш-синдрому та змін в нирках під дією інших патологічних факторів. РЕЗУЛЬтАтИ. Аналіз літературних досліджень показав, що УЗД може використовуватися як частина початкового досліджння під час медичного огляду як скринінг-метод. Це особливо важливо з огляду на поширеність ХХН та порушення функції нирок в різних термінах після перенесеного краш-сидрому, частота якого в Україні висока у військових та цивільного населення через воєнні дії. При виявленні при УЗД значних змін в паренхімі нирок, необхідно проводиться більш глибоке дослідження за допомогою доплерівського картування та розрахунку індексу опору в ниркових судинах. Якщо виявляється при УЗД та доплерівському картуванні значні зміни в паренхімі нирок та в ниркових судинах пацієнтам слід проводити більш глибоке обстеження за допомогою МСКТ, МРТ, ПЕТ-КТ. При досліджені функціональних і морфологічних змін в нирках у хворих при різних стадіях ХХН, а також у пацієнтів, які перенесли краш-синдром, в арсеналі лікаря повинен бути не один, а декілька інструментальних методів (тобто розраховувати на гібридне дослідження) які найбільше точно можуть допомогти правильно поставити стадію захворювання і прогнозування. Так, МСКТ разом з визначенням сироваткового креатиніну (SCr) для розрахунку швидкості гломерулярної фільтрації (eGFR) дозволяє визначати окрему функцію нирок. МСКТ дозволяє оцінити не лише анатомічну структуру нирок, а й створити 3D-зображення, оцінити перфузію та неінвазивно розрахувати швидкість гломерулярної фільтрації. МРТ дозволяє оцінити низку параметрів (об’єм нирок, кровотік у нирковій артерії, перфузія ниркової кори тощо), а також провести МР-гістологічне дослідження нирок, що дозволяє недеструктивно оцінювати орган у 3D зображенні і може в майбутньому дозволити оцінити не лише функціональну здатність нирки та її сегментів або окремого нефрон. Динамічна ПЕТ-візуалізація за допомогою фільтрованого гломерулярного Ga-DOTA трасера має потенціал для неінвазивної оцінки GFR за допомогою кінетичного компартментного моделювання, що дозволяє не лише візуалізувати функцію нирок, а й точно її вимірювати за допомогою камери очищення активності. Динамічна нефросцинтиграфія дозволє оцінити зміни кровотоку в судинах нирок, секрецію та екскрецію радіофармпрепарату, а статична визначить структуру нирок з виявленням фіброзного та рубцевого процесу у хворих з ХХН, та в пізні терміни після перенесеного краш-синдрому розміром кілька міліметрів. На сьогодні нефросинтіграфія та ПЕТ-візуалізація з використання підібраних радіофармацевтичних препаратів залишаються золотим стандартом для визначення функції та морфологічних змін в нирках. ВИСНОВКИ. Сучасні інструментальні методи оцінки функції нирок відкривають широкі можливості для їх клінічного застосування. Інструментальні дослідження змін в нирках під дією різних патологічних факторів та в різні терміни після перенесеного краш-синдрому доцільно починати з УЗД під час медичного огляду як скринінг-метод. При виявлені при УЗД значних зміни в паренхімі нирок, необхідно проводиться більш глибоке дослідження за допомогою доплерівського картування, МСКТ, МРТ, сцинтіграфії або ПЕТ-КТ. Всебічне дослідження функціональних і морфологічних змін в нирках у хворих при різних стадіях ХХН, а також у пацієнтів, які перенесли краш-синдром, повинно проводитись с використанням декілька інструментальних методів (гібридне дослідження) які найбільше точно можуть допомогти правильно поставити стадію захворювання, вибрати оптимальні методи лікування та здійснити адекватне прогнозування.; Chronic kidney disease (CKD) is a global medical problem. In the arsenal of diagnostic methods for studying kidney function, in addition to laboratory methods, instrumental methods are used to diagnose early and late pathological changes in CKD and in the long term after a crash syndrome. Analysis of literature studies has shown that ultrasound diagnostics (US) can be used as part of the initial examination during a medical examination as a screening method. If a deviation from the reference values of ultrasound examination is detected, patients should undergo a more in-depth examination using multislice computed tomography (MSCT), magnetic resonance imaging (MRI), scintigraphy, or dynamic positron emission tomography (PET-CT). PurPOse. The purpose of this work is to summarize literature studies devoted to the study of the possibility of using modern instrumental methods to determine kidney function in different stages of chronic kidney disease, in the early and late stages after the suffered crash syndrome and changes in the kidneys under the influence of other pathological factors. results. Analysis of literature studies showed that ultrasound diagnostics (US) can be used as part of the initial examination during a medical examination as a screening method. This is especially important given the prevalence of chronic renal failure and impaired renal function at different times after the transferred crash syndrome, the frequency of which in Ukraine is high in the military and civilian population due to military operations. If significant changes in the renal parenchyma are detected during ultrasound, a more in-depth study should be performed using Doppler mapping and calculation of the resistance index in the renal vessels. If ultrasound and Doppler mapping reveal significant changes in the renal parenchyma and renal vessels, patients should undergo a more in-depth examination using multispiral computed tomography (MSCT), magnetic resonance imaging (MRI), scintigraphy, or dynamic positron emission tomography (PET-CT). When examining functional and morphological changes in the kidneys in patients with different stages of chronic kidney disease, as well as in patients who have suffered a crash syndrome, the doctor should have not one, but several instrumental methods in his arsenal (i.e., rely on a hybrid study) that can most accurately help to correctly stage the disease and predict the prognosis. MSCT, together with the determination of serum creatinine (SCr) to calculate the glomerular filtration rate (eGFR), allows for the determination of individual kidney function. MSCT allows for the assessment not only of the anatomical structure of the kidneys, but also to create a 3D image, assess perfusion and non-invasively calculate the glomerular filtration rate. MRI allows for the assessment of a number of parameters (kidney volume, renal artery blood flow, renal cortex perfusion, etc.), as well as for MR histological examination of the kidneys, which allows for non-destructive assessment of the organ in a 3D image and may in the future allow for the assessment of not only the functional capacity of the kidney and its segments or an individual nephron. Dynamic PET imaging using filtered glomerular Ga-DOTA tracer has the potential for noninvasive assessment of GFR using kinetic compartment modeling, which allows not only to visualize renal function, but also to accurately measure it using an activity purification chamber. Dynamic nephroscintigraphy will allow to assess changes in blood flow in the renal vessels, secretion and excretion of the radiopharmaceutical, and static one will determine the structure of the kidneys with the detection of fibrotic and cicatricial processes in patients with CKD, and in the late stages after a crush syndrome of several millimeters in size. Today, nephroscintigraphy and PET imaging using selected radiopharmaceuticals remain the gold standard for determining function and morphological changes in the kidneys. cOnclusiOns. Modern instrumental methods of assessing kidney function open up wide opportunities for their clinical application. Instrumental studies of changes in the kidneys under the influence of various pathological factors and at different times after the suffered crash syndrome should begin with ultrasound during a medical examination as a screening method. If significant changes in the renal parenchyma are detected during ultrasound, a more in-depth study should be performed using Doppler mapping, MSCT, MRI, scintigraphy or PET-CT. A comprehensive study of functional and morphological changes in the kidneys in patients with different stages of chronic renal failure, as well as in patients who have suffered a crash syndrome, should be carried out using several instrumental methods (hybrid study) that can most accurately help to correctly stage the disease, choose optimal treatment methods and make an adequate prognosis.

Кореляційна залежність прогресування пієлонефриту при цукровому діабеті в оцінці впливових біомаркерів

2026-07-06T07:02:18Z

Кореляційна залежність прогресування пієлонефриту при цукровому діабеті в оцінці впливових біомаркерів Борисов, С. О.; Костєв, Ф. І.; Борисов, О. В.; Мартинюк, Д. В. Мета роботи – обґрунтувати роль інформативних біомаркерів в оцінці прогресування та ускладнень пієлонефриту у хворих на цукровий діабет моніторингом симптомів та синдромів, що математично моделюються з логістичною регресією відповідно лінійного програмування.

Рефрактерний больовий синдром сечового міхура у жінок: мультимодальні терапевтичні підходи

2026-07-06T06:41:09Z

Рефрактерний больовий синдром сечового міхура у жінок: мультимодальні терапевтичні підходи Видрін, К. Є.; Дехтяр, Ю. М.; Залива, К. А. Інтерстиціальний цистит/больовий синдром сечового міхура (ІЦ/БССМ) є хронічним захворюванням із вираженим впливом на якість життя та високою частотою рефрактерних форм. Сучасні підходи до лікування все більше орієнтуються на персоналізований вибір терапії залежно від клінічного та цистоскопічного фенотипу пацієнта.

Особливості сьогодення та їх вплив на освітній процес лікарів-інтернів

2026-06-29T06:59:20Z

Особливості сьогодення та їх вплив на освітній процес лікарів-інтернів Бурячківський, Е. С.; Рокунець-Сорочан, О. М.; Мельниченко, М. Г.; Хацько, В. Е.; Buryachkivskyi, E. S.; Rokunets-Sorochan, O. M.; Melnychenko, M. G.; Hatsko, V. E. Основним завданням сучасної вищої медичної школи є підготовка висококваліфікованих, здатних до самостійної роботи лікарів. Пріоритетним є формування професійних компетенцій у лiкарiв-iнтернiв шляхом виконання реальних практичних завдань. Мета – висвітлити особливості навчання лікарів-інтернів у сучасних умовах. Створення, розвиток та робота за фахом «Дитяча хірургія» в Одеському регіоні пов’язана з обласною дитячою клінічною лікарнею м. Одеси, це єдиний заклад, який надає невідкладну та планову спеціалізовану медичну допомогу дитячому населенню, забезпечує цілодобово ургентною, травматологічною та хірургічною допомогою дітей міста та області. Багатопрофільність лікарні дозволяє інтернам – дитячим хірургам виконати всю заплановану програму навчання. Збереження традиційних цінностей виховання майбутнього професіонала, а також використання у педагогічному процесі інноваційних технологій дозволить нам сформувати лікаря-дитячого хірурга, здатного до вирішення найскладніших проблем у реаліях сучасності.; The main task of a modern higher medical school is to train highly qualified doctors capable of independent work. The priority is to develop professional competencies of interns by performing real practical tasks. Aim is to highlight the specifics of intern training in modern conditions. The creation, development and work in the specialty of Paediatric Surgery in the Odesa region is associated with the Odesa Regional Children’s Clinical Hospital, which is the only establishment that provides emergency and planned specialized medical care to children, and provides round-the-clock emergency, traumatology and surgical care to children in the city and region. The multidisciplinary nature of the hospital allows paediatric surgery interns to complete the entire planned training programme. Preserving the traditional values of future professional training, as well as the use of innovative technologies in the pedagogical process, will allow us to form a paediatric surgeon capable of solving the most complex problems in the modern reality.

Ефективність комбінованої терапії з електрофорезом цитиколіну (ОМК-2) при ішемічній нейропатії зорового нерва

2026-06-26T08:42:44Z

Ефективність комбінованої терапії з електрофорезом цитиколіну (ОМК-2) при ішемічній нейропатії зорового нерва Коновалова, Н. В.; Гузун, О. В.; Величко, Л. М.; Ковтун, О. В.; Богданова, О. В.; Серебріна, Т. М.; Konovalova, N. V.; Guzun, O. V.; Velichko, L. M.; Kovtun, O. V.; Bogdanova, O. V.; Serebrina, T. M. Ішемічна нейропатія зорового нерва є однією з причин стійкого зниження зорових функцій і характеризується поєднанням нейродегенеративних та мікросудинних механізмів ушкодження. Пошук методів, здатних підсилити ефективність консервативного лікування та забезпечити стабільніший клінічний ефект, залишається актуальним. Мета – оцінити ефективність комбінованого лікування із застосуванням електрофорезу цитиколіну (ОМК-2) протягом 10 діб з подальшою інстиляцією препарату ОМК-2 у вигляді очних крапель упродовж 12 місяців у порівнянні зі стандартною медикаментозною терапією у пацієнтів з ішемічною нейропатією зорового нерва. Матеріали та методи. У проспективне порівняльне дослідження включено 58 пацієнтів (58 очей) з ішемічною нейропатією зорового нерва різного ґенезу. Пацієнти були поділені на дві групи: група 1 (n=26) отримувала стандартну терапію у поєднанні з курсом назально-орбітального електрофорезу цитиколіну (10 процедур) та інстиляціями ОМК-2 протягом 12 місяців; група 2 (n=32) отримувала лише стандартну терапію. Оцінювали максимально кориговану гостроту зору (МКГЗ), товщину шару перипапілярних нервових волокон (RNFL), показник електричної чутливості зорового нерва за фосфеном (ПЕЧф), рівень CD54 (ICAM-1) та HbA1c на початку дослідження і через 12 місяців. Дані аналізували непараметричними методами. Результати. Через 12 місяців МКГЗ у групі комбінованої терапії була значно вищою, ніж у групі стандартного лікування (0,53 [0,30;0,60] проти 0,30 [0,17;0,30]; p=0,018). Приріст МКГЗ становив +0,33 [0,20;0,40] у групі 1 та +0,10 [0,05;0,15] у групі 2 (p=0,018). У групі 1 відзначалися більш виражене зниження рівня CD54 (p=0,036), кращі структурні показники RNFL (p=0,026) та сприятливіша динаміка ПЕЧф (p=0,048). Частота клінічно значущої відповіді на лікування була майже вдвічі вищою у групі комбінованої терапії (88,5 % проти 50,0 %; p=0,002). Висновки. Додавання електрофорезу з цитиколіном (ОМК-2) з інстиляціями ОМК2 до комплексної терапії основного захворювання асоціюється з більш вираженим та стабільним покращенням зорових функцій через 12 місяців і супроводжується сприятливою динамікою маркерів ендотеліальної активації, нейрофункціональних і структурних показників, включно у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу.; Ischemic optic neuropathy is one of the causes of persistent visual impairment and is characterized by a combination of neurodegenerative and microvascular mechanisms of damage. The search for therapeutic approaches capable of enhancing the effectiveness of conservative treatment and providing more stable clinical outcomes remains clinically relevant. Purpose. To evaluate the effectiveness of combined treatment using citicoline electrophoresis (OMK-2) for 10 days followed by instillation of OMK-2 eye drops for 12 months, compared with standard drug therapy in patients with ischemic optic neuropathy. Materials and Methods. This prospective comparative study included 58 patients (58 eyes) with ischemic optic neuropathy of different etiologies. Patients were divided into two groups: Group 1 (n = 26) received standard therapy combined with a course of naso-orbital citicoline electrophoresis (10 procedures), followed by OMK-2 instillations for 12 months, whereas Group 2 (n = 32) received standard therapy alone. Best-corrected visual acuity (BCVA), peripapillary retinal nerve fiber layer thickness (RNFL), electrical sensitivity of the optic nerve measured by phosphene threshold (PhES), serum CD54 (ICAM-1), and HbA1c levels were evaluated at baseline and after 12 months. Data were analyzed using nonparametric statistical methods. Results. After 12 months, BCVA was significantly higher in the combined therapy group than in the standard treatment group (0.53 [0.30–0.60] vs 0.30 [0.17–0.30]; p = 0.018). The improvement in BCVA was also significantly greater in Group 1 (+0.33 [0.20–0.40]) compared with Group 2 (+0.10 [0.05–0.15]; p = 0.018). Group 1 demonstrated a more pronounced reduction in CD54 levels (p = 0.036), better structural outcomes reflected by RNFL thickness (p = 0.026), and more favorable changes in phosphene sensitivity (p = 0.048). The rate of clinically meaningful treatment response was nearly twice as high in the combined therapy group (88.5 % vs 50.0 %; p = 0.002). Conclusions. The addition of citicoline electrophoresis (OMK-2) and long-term OMK-2 instillations to standard therapy is associated with more pronounced and sustained improvement in visual function over 12 months and is accompanied by favorable changes in endothelial activation markers, as well as neurofunctional and structural parameters, including in patients with type 2 diabetes mellitus.

Effect of multicomponent antioxidant therapy on semen parameters and pregnancy outcomes in infertile men

2026-06-18T10:39:53Z

Effect of multicomponent antioxidant therapy on semen parameters and pregnancy outcomes in infertile men Boiko, M.; Boiko, O.; Chernichenko, O.; Chekanov, S. A large proportion of male infertility remains idiopathic, with oxidative stress recognised as a major contributing factor. Antioxidant supplementation has been widely explored as a therapeutic approach, and some studies indicate benefits for semen quality and pregnancy outcomes. However, the optimal treatment duration and its precise effect on fertility success are not clearly established. Objective: This study aimed to evaluate the impact of a multi-component antioxidant dietary supplement on semen parameters and pregnancy rates in infertile men.

Visualization of combat injuries: temporal structure and demographic determinants

2026-06-11T12:50:56Z

Visualization of combat injuries: temporal structure and demographic determinants Herasymenko, O. S.; Sokolov, V. M.; Dorofeeva, T. K.; Dolhushin, O. O.; Sokolov, D. V.; Герасименко, О. С.; Соколов, В. М.; Дорофеєва, Т. К.; Долгушин, О. О.; Соколов, Д. В. Modern warfare with widespread use of body armour has shifted the spectrum of combat injuries. The study aims to describe the pattern of combat-related injuries from computed tomography (CT) imaging during the full-scale invasion of Ukraine and to assess the predictive value of age alone employing machine learning methods. Materials and methods. Opportunistic retrospective cohort study of 606 consecutively evacuated adult males who underwent CT at a second-level medical centre from April 2022 to September 2025. Multiclass automated machine learning (H2O AutoML) was trained using age as the sole predictor of CT-diagnosed injury category. Results and discussion. No acute pathology was found in 50.3 % of scans. The most common findings were metallic foreign bodies in soft tissues (25.5 %) and extremity fractures. Penetrating torso and severe traumatic brain injuries were rare (< 0.3 %). The age patterns strongly influenced injury pattern: soft-tissue shrapnel wounds predominated in patients < 40 years, whereas fractures and degenerative changes prevailed in older combatants. Over four years, the proportion of chronic and combined injuries increased 2–3-fold. The bestperforming generalised linear model achieved R² = 0.9996, but log-loss remained high (5.04) in middle-aged groups, confirming limited predictive power of age alone. Conclusion. CT remains a gold standard in stratifying combat injuries. Machine-learning models using demographic variables are promising as clinical decision-support tools in resource-constrained wartime settings.; Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна Ретроспективне дослідження комп’ютерної томографії 606 поранених військових за 04.2022 – 09.2025: 50,3 % пацієнтів без гострої патології. Домінували металеві сторонні тіла в м’яких тканинах (25,5 %) та переломи кінцівок; тяжкі торакальні / черепно-мозкова травма – < 0,3 % через ефект бронезахисту. Визначено віковий профіль: < 40 років – уламкові контузії м’яких тканин; > 40 років – переломи, гемартрози, дегенеративні зміни опорно-рухового апарату. Лінійна модель лише за віком досягла R² = 0,9996, але log-loss 5,04 вказує на потребу додаткових предикторів. Комп’ютерна томографія залишається золотим стандартом стратифікації бойових ушкоджень. Машинне навчання на демографічних даних має потенціал як інструмент підтримки рішень в умовах війни.