Кафедра внутрішньої медицини № 2

Можливості застосування термальних мінеральних вод у хворих з патологією нервової системи

2026-09-08T08:33:57Z

Можливості застосування термальних мінеральних вод у хворих з патологією нервової системи Балашова, І. В.; Погребний, А. Л.; Гуща, С. Г. Природні мінеральні води – підземні води, які при зовнішньому застосуванні чинять лікувальну та профілактичну дію відповідно до ї х елементного складу, вмісту біологічноактивних компонентів, молекулярної будови води та ї ї температури 1. Термальні мінеральні води (особливо з високим вмістом и оду, брому, натрію та магнію) ефективно застосовуються в неврології завдяки седативніи , спазмолітичніи та знеболювальніи дії . Процедури зовнішньої бальнеотерапії зменшують м’язове перенапруження, покращують мікроциркуляцію тканин та відновлюють порушені функції при патології периферичної нервової системи та хронічному стресі 2, 3. Антистресовии ефект бальнеотерапії із застосуванням термальної мінеральної води реалізується завдяки неи роендокринніи модуляції (як оптимізація балансу вегетативної нервової системи, нормалізація тонусу судин), покращенню адаптаціи них можливостеи та резистентності організму, тощо. Мета. Оцінити ефективність зовнішнього застосування підземних мінеральних вод свердловини № 1пр м. Берегове Закарпатської області у комплексному відновлювальному лікуванні хворих з патологією нервової системи.

Combined kinesiotherapy in the rehabilitation of osteoarthritis patients after COVID-19

2026-08-31T11:31:33Z

Combined kinesiotherapy in the rehabilitation of osteoarthritis patients after COVID-19 Voloshyna, O.; Balashova, I.; Lysyi, I.; Dykova, O.; Kovalchuk, L. Osteoarthritis (OA) remains the most prevalent musculoskeletal disorder globally. Patients with OA and concomitant post-COVID syndrome may exhibit a more severe disease course, characterized by frequent exacerbations and enhanced joint inflammation. This study aimed to improve the effectiveness of rehabilitation in patients with osteoarthritis of large joints who had previously experienced COVID-19 by developing and implementing differentiated methods of combined kinesiotherapy. Materials & Methods. The study cohort included 72 patients (aged 36–62 years) with knee and hip osteoarthritis who had a history of COVID-19 and presented with post-COVID syndrome. Patients were randomly assigned to two groups: the control group (Group I, n=36) received basic therapy combined with standard therapeutic physical activity, while the intervention group (Group II, n=36) underwent a specialized, differentiated combined kinesiotherapy program alongside basic therapy. The comprehensive examination algorithm included clinical assessment, the Lequesne algofunctional index, the Western Ontario and McMaster Universities Osteoarthritis Index (WOMAC), the EuroQol-5D-5L (EQ-5D-5L) questionnaire, and the PostCOVID-19 Functional Status (PCFS) scale. Results. Evaluation of the personalized combined kinesiotherapy course revealed functional capacity, quality of life, and post-COVID status improvements in both groups. However, the intervention group demonstrated a highly significant therapeutic advantage across all evaluated parameters (p<0.001). Specifically, pain scores on the WOMAC scale decreased 4.5-fold, joint physical function improved nearly threefold, and the Lequesne index regressed to minimal manifestations (median (Me): 2.0 points). According to the EQ-5D-5L questionnaire, patients in the intervention group achieved a complete absence of limitations (Me: 1.0 point) across both everyday functional and psycho-emotional domains. Furthermore, analysis of the PCFS scale revealed that 83.3% of patients in the intervention group achieved a complete recovery of functional status (Grade 0), whereas in the control group, this outcome was observed in only 33.3% of cases (p<0.001). Conclusions. The utilization of a personalized, differentiated course of combined kinesiotherapy within the complex rehabilitation of osteoarthritis patients who have suffered from COVID-19 significantly enhances overall rehabilitation efficacy, systematically mitigates post-COVID functional limitations, and substantially improves their long-term quality of life.

Pleiotropic effects of statins in hepatology and venous thromboembolism: real-world evidence analysis (2016–2025)

2026-08-20T08:24:00Z

Pleiotropic effects of statins in hepatology and venous thromboembolism: real-world evidence analysis (2016–2025) Perepeliuk, M. M.; Перепелюк, М. М. Statins, as inhibitors of HMG-CoA reductase, exert pleiotropic effects beyond lipid lowering, including endothelialprotective, anti-inflammatory, and antifibrotic properties relevant to liver diseases and venous thromboembolism (VTE). Objective. To summarize real-world evidence on the pleiotropic effects of statins in hepatology, define the “therapeutic window” in cirrhosis, and evaluate their role in VTE prevention. Materials and Methods. A structured literature search was performed in PubMed for the period 2016–2025 using predefined keywords related to statins, cirrhosis, hepatocellular carcinoma, portal hypertension, and VTE. A total of 261 publications were identified, of which 35 met the inclusion criteria. To minimize bias, studies employing modern pharmacoepidemiological approaches were prioritized, including propensity score matching, time-lag analysis, and sensitivity analyses. Results. Statin therapy is associated with improved intrahepatic hemodynamics through KLF2 signaling and nitric oxide pathways, as well as antifibrotic effects mediated by Rho-kinase inhibition. In real-world cohort studies, statin use has been linked to reduced risks of cirrhosis decompensation, hepatocellular carcinoma, and mortality, particularly in patients with compensated disease. The concept of a “therapeutic window” suggests the most favorable benefit-risk balance in patients with Child–Pugh class A cirrhosis. In the context of VTE, statins demonstrate modest effects in primary prevention but a more consistent reduction in recurrence risk. Observational data support a favorable safety profile and challenge the concept of “statin phobia.” Conclusions. Statins may be considered as adjunctive therapy in selected patients with chronic liver disease and increased thrombotic risk. The greatest benefit appears to be observed in compensated stages of disease, while further randomized controlled trials are needed to establish causality and refine clinical indications.; У статті представлено аналіз плейотропних ефектів статинів у гепатології та за наявності венозних тромбоемболій (ВТЕ), що базується на даних PubMed за період 2016–2025 рр. Розглянуто молекулярні механізми гепатопротекції. Наведено докази ефективності статинів у зниженні ризику декомпенсації цирозу печінки та профілактиці гепатоцелюлярної карциноми у пацієнтів із вірусними гепатитами. Окрему увагу приділено зниженню частоти первинних та рецидивуючих ВТЕ в умовах реальної практики.

May Measurement Month 2023: results of an opportunistic blood pressure screening campaign in Ukraine

2026-08-11T06:28:28Z

May Measurement Month 2023: results of an opportunistic blood pressure screening campaign in Ukraine Mishchenko, L.; Chendey, T.; Cherska, M.; Fedorov, S.; Koval, S.; Lashkul, D.; Matova, O.; Rudyk, Yiu.; Tikhonova, S.; Zelenenka, L.; Thomas Beaney; Gabriele Kerr The May Measurement Month (MMM) campaign was conducted in Ukraine in 2023 to raise awareness of high blood pressure (BP). Adults aged ≥18 years were recruited through convenience sampling at central (Kyiv), eastern (Kharkiv and Zaporizhzhia), southern (Odesa) and western (Ivano-Frankivsk, Ternopil and Uzhorod) Ukraine. Three seated BP readings were taken from each participant, and a questionnaire collected information on demographics, lifestyle factors, and comorbidities. Hypertension was defined as a systolic BP ≥140mmHg or a diastolic BP ≥90mmHg or being on BP-lowering medication. Controlled BP was defined as being on BP-lowering medication with a BP <140/90mmHg. Multiple imputation was used to estimate missing BP readings. In total, 2,438 adults were screened, with a mean age of 50.1 years and 58.7% were female. Of all participants, 1,493 (61.2%) had hypertension, of whom 1,177 (78.8%) were aware, and 1,076 (72.1%) were on antihypertensive medication. Of those on antihypertensive medication, 431 (40.1%) had controlled BP, and of all participants with hypertension, 28.9% had controlled BP. The gender and age-related differences in the rates of awareness, treatment involvement and BP control were revealed.

Role of Adherence to Treatment in the Correction of the Risk of Cardiovascular Complications in Patients with Arterial Hypertension with Accompanying Diabetes Mellitus

2026-08-05T07:34:04Z

Role of Adherence to Treatment in the Correction of the Risk of Cardiovascular Complications in Patients with Arterial Hypertension with Accompanying Diabetes Mellitus Voloshyna, O.; Zubok, E.; Волошина, О. Б.; Зубок, Е. А. The presence of diabetes mellitus (DM), its duration, and the severity of the course significantly affect the degree of damage to target organs and the risk of cardiovascular complications (CVC) in patients with arterial hypertension (AH). It is also known that the effectiveness of the correction of the risks of CVC is influenced not only by the optimization of disease therapy but also by the adherence of patients to treatment, which created the prerequisites for this study.The aim of the study. To investigate the role of adherence to treatment in the correction of the risk of cardiovas-cular complications in patients with arterial hypertension with accompanying diabetes mellitus.Materials and methods. The study included 120 patients with a stable course of stage II hypertension of 1st-2nddegrees with concomitant type 2 diabetes with the disease duration of more than 1 year.Results. After 3 months of observation, in most patients with good adherence to treatment the target level of BP (in 78.3 ± 5.3 %) and the target level of HvA1c (in 56.7 ± 6.4 %) and a decrease in the 10-year risk of cardiovascu-lar disease according to the SCORE2 diabetes scale (from 34.1 ± 3.7 points to 27.3 ± 3.8 points, p < 0.05) were achieved. The Pearson correlation coefficient between the SCORE2 diabetes risk indicator and the adherence to treatment indicator was: r = -0.916, p < 0.05, which indicates a close feedback relationship.Conclusions. High adherence to treatment in the majority of patients with hypertension with accompanying di-abetes allows them to achieve the target levels of blood pressure and glycemia, significantly reduce the risk index of cardiovascular complications, which has a close inverse correlation with the adherence of patients to treatment.; Наявність цукрового діябету (ЦД), його тривалість, тяжкість перебігу суттєво впливають на ступінь ураження органівмішеней і ризик кардіоваскулярних ускладнень (КВУ) у хворих на артеріяльну гіпертен-зію (АГ). Відомо також, що ефективність корекції ризиків КВУ залежить не лише від оптимізації лікування, а й від прихильности пацієнтів до лікування, що й стало передумовою цього дослідження. Мета. З’ясувати роль прихильности до лікування у корекції ризику кардіоваскулярних ускладнень у хворих на артеріяльну гіпертензію зі супутнім цукровим діябетом.Матеріяли й методи. До дослідження залучили 120 пацієнтів зі стабільним перебігом АГ ІІ стадії 1–2 ступенів із супутнім ЦД 2го типу з тривалістю АГ і ЦД більш як один рік. Проводили комплексне клінічне обстеження, виявляли та коригували особистісні причини поганої прихильности до лікування (ПЛ), визна-чали ризик вірогідности кардіоваскулярних ускладнень (КВУ) упродовж 10 років за шкалою SCORE2 dia-betes. Під час статистичного оброблення інформації враховували рекомендації щодо математичного опра-цювання медикобіологічних даних і здійснювали його за допомогою комп’ютерних програм Microsoft Exсel 2013 (Microsoft Corporation, США, 2013) і Statistica 6.0 (StatSoft, версія 13.3.721).Результати. Більшість пацієнтів дослідної групи (58 (96,7 %) і 57 (95,5 %) хворих групи порівняння мали високий або дуже високий ризик за шкалою SCORE2 diabetes. Показники 10річного ризику КВУ за SCORE2 diabetes також у середньому на початку дослідження були зіставними. У дослідній групі він становив у се-редньому 38,4 (29,1–46,2) бала, у групі порівняння – 37,8 (30,0–47,1) бала). На початку дослідження, під час першого візиту, низьку ПЛ за опитувальником D. E. Morisky, L. W. Green, D. M. Levine в групі порівняння виявлено у 28 (46,7 %) пацієнтів, середню – у 21 (35,0 %), високу ПЛ – лише в 11 (18,3 %), у дослідній гру-пі – відповідно у 29 (48,3 %), 23 (38,3 %) і 8 (13,3 %) пацієнтів, тобто на початку дослідження ПЛ у групах суттєво не відрізнялась. Через три місяці спостереження у групі, для якої застосовували орієнтовані на па-цієнта методи підвищення ПЛ, у більшости пацієнтів (78,3 ± 5,3 %) досягнуто цільового рівня АТ, а в групі порівняння – удвічі меншого відсотка (35,0 ± 6,2 %), р < 0,001. Аналогічною була й динаміка досягнення цільового рівня НвА1с (відповідно у 56,7 ± 6,4 % пацієнтів дослідної групи проти 31,7 ± 6,0 % – групи по-рівняння, р < 0,05). Достовірно знизився показник 10річного ризику КВУ у пацієнтів із високою прихиль-ністю до лікування (із 34,1 ± 3,7 бала до 27,3 ± 3,8 бала, р < 0,05). Констатовано тісний зворотний зв’язок між показником ризику КВУ та прихильністю до лікування. Так, коефіцієнт кореляції за Pearson між показником ризику за SCORE2 diabetes і показником прихильности до лікування (за D. E. Morisky et al., 1986) становив r=-0,916, p < 0,05. Висока прихильність до лікування сприяла зниженню АТ і НвА1с до цільових рівнів, а також зниженню 10річного ризику КВУ у більшости хворих на АГ зі супутнім ЦД. Висновки.Показник прихильности до лікування має тісний зворотний кореляційний зв’язок із показни-ком 10річного ризику кардіоваскулярних ускладнень за SCORE2 diabetesу хворих на артеріяльну гіпертен-зію із супутнім цукровим діябетом. Орієнтовані на пацієнта методи корекції лікування у більшости хворих на артеріяльну гіпертензію із супутнім цукровим діябетом уможливлюють досягти цільових рівнів артері-яльного тиску та глікемії, суттєвого зниження 10річного ризику кардіоваскулярних ускладнень.

The Use of Artificial Intelligence Technologies in Higher Medical Education: Benefits, Possible Risks and Ways to Improve

2026-07-27T06:27:15Z

The Use of Artificial Intelligence Technologies in Higher Medical Education: Benefits, Possible Risks and Ways to Improve Voloshyna, O.; Волошина, О. Б. The integration of generative artificial intelligence into medical education is driven by its innovative teaching and learning technologies.The aim of the study. Based on the analysis of contemporary scientific publications, to investigate the benefits, potential risks, and to identify ways to improve the utilization of artificial intelligence technologies in higher medical education.Materials and methods. Publications in English and Ukrainian that were included in the databases PubMed and Google Scholar until May 2026 were analyzed. The search was carried out using the following keywords: artificial intelligence, medical education, virtual patient, chat bots.Results. The analysis of publications allowed for the formulation of the main benefits, as well as the potential risks and drawbacks of applying AI in higher medical education. The advantages of artificial intelligence are personalization and adaptability of learning; new learning technologies, including virtual reality, intelligent tutoring systems, objectivity in assessing knowledge and skills and other professional competencies. On the other side risks and challenges require oversight and regulatory framework, alongside close attention from all members of society to this issue, aiming to improve the public healthcare system. Conclusions. The study highlights the necessity of establishing a unified strategy and regulatory framework for the application of artificial intelligence in medical education in Ukraine, as well as promoting the improvement of knowledge and skills of both educators and learners at both undergraduate and postgraduate stages of medical education.; Упровадження генеративного штучного інтелекту (ШІ) у медичну освіту зумовлено його новітніми технологіями викладання і навчання. Мета. На підставі аналізу сучасних наукових публікацій дослідити переваги, можливі ризики, визначити шляхи вдосконалення використання технологій ШІ у вищій медичній освіті. Матеріяли й методи. Проаналізовано публікації англійською й українською мовами, які увійшли до наукометричних баз PubMed та Google Scholar до травня 2026 р.Результати. Аналіз публікацій уможливив сформулювати основні переваги та ймовірні ризики й недоліки застосування ШІ у вищій медичній освіті, які вимагають нагляду та нормативного регулювання. Висновки. Визначено потребу створити єдину стратегію та нормативне регулювання застосування ШІ в медичній освіті в Україні, що сприятиме поліпшенню знань і вмінь викладачів і здобувачів освіти на додипломному та післядипломному етапах медичної освіти.

Механізми патологічного впливу факторів навколишнього середовища (забруднення повітря та нічного освітлення) на артеріальний тиск і прогресування атеросклерозу

2026-07-20T07:35:02Z

Механізми патологічного впливу факторів навколишнього середовища (забруднення повітря та нічного освітлення) на артеріальний тиск і прогресування атеросклерозу Бугерук, В. В.; Ковальчук, Л. І.; Цевух, Л. Б.; Каланіченко, Є. В. Серцево-судинні захворювання є провідною причиною глобальної захворюваності та смертності. Існує суттєве перекриття патофізіологічних механізмів впливу забрудненого повітря на регуляцію артеріального тиску (АТ) із збільшенням ризику розвитку артеріальної гіпертензії з потенціалом для адитивного та синергетичного пошкодження. Компоненти забрудненого повітря потрапляють переважно через легені та шлунково-кишковий тракт, де відповідь місцевої імунної системи набуває системного характеру через вивільнення прозапальних цитокінів і міграцію активованих імунних клітин. Так виникає системне запалення, підсилюється оксидативний стрес та гіперактивація симпатичної нервової системи.

Розділ 12. Вплив прихильності до лікування на показники кардіоваскулярного ризику у хворих на артеріальну гіпертензію із супутніми цукровим діабетом та хронічним обструктивним захворюванням легень

2026-07-09T10:54:41Z

Розділ 12. Вплив прихильності до лікування на показники кардіоваскулярного ризику у хворих на артеріальну гіпертензію із супутніми цукровим діабетом та хронічним обструктивним захворюванням легень Волошина, О. Б.; Зубок, Е. А.; Бурячківський, С. Е.; Voloshyna, O. B.; Zubok, E. A.; Buriachkivskyi, S. E. Артеріальна гіпертензія (АГ) у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу (ЦД2) є найпоширенішою коморбідною патологією. АГ є найпоширенішим у світі серцево-судинним розладом, і, за даними ВООЗ, вона вражає 1,28 мільярда дорослих у віці 30–79 років у всьому світі, дві третини з яких живуть у країнах із низьким і середнім рівнем доходу. АГ часто пов’язана з іншими факторами ризику, включно з дисліпідемією, порушенням толерантності до глюкози та діабетом 2-го типу, що ще більше підвищує ризик серцево-судинних захворювань.

Розділ 5. Ефективність немедикаментозного зниження серцево-судинних ризиків при різних патологічних станах

2026-07-09T10:33:23Z

Розділ 5. Ефективність немедикаментозного зниження серцево-судинних ризиків при різних патологічних станах Перепелюк, М. М.; Perepeliuk, M. M. Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються провідною причиною смертності та інвалідизації населення у світі та в Україні. За даними Європейського товариства кардіологів (ЕТК), основна частка серцево-судинних подій пов’язана з модифікованими факторами ризику, що формуються протягом життя та значною мірою визначають клінічний прогноз. Насамперед, мова йде про артеріальну гіпертензію, дисліпідемію, цукровий діабет 2 типу, ожиріння та тютюнопаління, при наявност яких є привід для пошуку ефективних профілактичних стратегій.

Інтенсивний контроль холестерину ліпопротеінів низької щільності у сучасній кардіології: докази, цілі, можливості

2026-07-08T07:03:21Z

Інтенсивний контроль холестерину ліпопротеінів низької щільності у сучасній кардіології: докази, цілі, можливості Перепелюк, М. М.; Сорокін, В. О. Поява нового класу препаратів, а саме моноклональних антитіл для таргетного інгібування ферментів, які задіяні в патогенезі дисліпідемій, дає можливість досягнути майже будь-яких рівнів ліпідів крові. Це викликає необхідність в аналізі впливу агресивної гіполіпідемічної терапії на прогноз стосовно прогнозу серцево-судинних захворювань, адже все більший відсоток сучасних пацієнтів буде досягати низьких та наднизьких концентрацій, порівняно із рекомендованими раніше цільовими значеннями. Сучасні міжнародні рекомендації підтримують стратегію інтенсивного зниження рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС-ЛПНЩ) у пацієнтів високого (ВР) та дуже високого (ДВР) серцево-судинного ризику, із прагненням досягнення рівнів <70 мг/дл та <55 мг/дл відповідно. Проте нашу увагу привернула певна кількість нових свідчень, з неоднозначними результатами щодо агресивного зниження концентрації ЛПНЩ. З цією метою було проведено аналіз літератури з цієї теми з відкритих ресурсів.