Для НРАТ 2

Оцінка інформативності біомаркерів прогресування пієлонефриту у хворих на цукровий діабет

2026-08-20T07:33:12Z

Оцінка інформативності біомаркерів прогресування пієлонефриту у хворих на цукровий діабет Борисов, С. О.; Костєв, Ф. І.; Борисов, О. В.; Коломійчук, С. Г.; Мартинюк, Д. В.; Borisov, S. O.; Kostyev, F. I.; Borisov, O. V.; Kolomiychuk, S. G.; Martinyuk, D. V. Вивчено кореляційні залежності між рівнями метилгліоксалю (МГЛ), β-2-мікроглобуліну (маркера глікації білків та пошкодження ниркових канальців) та лейкоцитарним індексом інтоксикації (ЛІІ) у соматично здорових осіб та хворих на гострий пієлонефрит (ГП) за наявності цукрового діабету (ЦД). Встановлено значуще зростання ЛІІ у хворих на ГП із ЦД, що підтверджує патогенетичну роль ЦД у розвитку запалення. Виявлені достовірні кореляції між МГЛ, β-2-мікроглобуліном та ЛІІ свідчать про можливість їх застосування як біомаркерів для оцінки та прогнозування перебігу патології.; The aim of the work is to conduct the analysis and study the correlation between the levels of methylglyoxal, a marker of early protein glycation- β-2-microglobulin – a protein that indicates the presence of damaged renal tubules, and the leukocyte intoxication index in the peripheral blood of somatically healthy people and patients with acute pyelonephritis and type II diabetes mellitus. The results obtained indicate the presence of a pronounced positive relationship between the indicators of the inflammatory process marker in AP and concomitant diabetes. Conclusions. A statistically significant increase in the level of MGL and β-2 – microglobulin in blood plasma was established in patients with AP and concomitant diabetes, which indicates the intensification of protein glycation processes in the body and damage to protein ultrastructures in kidney tissues and indicates the important role of concomitant diabetes in the development of functional renal complications in the pathological condition under study. A significant increase in the level of LII in the blood of patients with AP with concomitant diabetes was found, which indicates the pathogenetic role of concomitant diabetes in the development of an unfavorable course of the inflammatory process in the kidneys. The revealed significant correlation coefficient in AP and concomitant diabetes in blood between the levels of MGL and β-2-microglobulin and MGL and the LII index, as well as between the values of β-2-microglobulin and LII, indicates the possibility of using these indicators as biomarkers, in particular β-2-microglobulin and LII, to assess the nature and predict the course of the pathological condition under study.

Ксеростомія в осіб похилого віку як фактор ризику післяопераційних ускладнень у стоматології

2026-08-20T06:18:13Z

Ксеростомія в осіб похилого віку як фактор ризику післяопераційних ускладнень у стоматології Бабеня, Г. О.; Адубецька, А. Ю.; Пасечник, О. В.; Пасечник, А. М.; Анісімов, М. В.; Babenia, H. O.; Adubetska, A. Yu.; Pasechnyk, O. V.; Pasechnyk, A. M.; Anisimov, M. V. Мета дослідження: узагальнити сучасні дані наукової літератури щодо ролі ксеростомії як фактора ризику післяопераційних ускладнень у стоматології, проаналізувати її вплив на перебіг репаративних процесів та обґрунтувати доцільність оцінки функціонального стану слинних залоз при плануванні стоматологічних хірургічних втручань. Матеріали та методи. Проведено аналіз, узагальнення та систематизацію сучасних наукових публікацій, пошук яких здійснювали в міжнародних наукометричних базах даних PubMed, Scopus, ResearchGate та Google Scholar з використанням відповідних ключових слів. До аналізу включено сучасні систематичні огляди, метааналізи, клінічні дослідження та консенсусні документи, опубліковані переважно у 2021–2026 рр. Результати. Проаналізовано сучасні уявлення щодо причин розвитку ксеростомії у осіб похилого віку, серед яких провідне значення мають вікові інволютивні зміни слинних залоз, поліпрагмазія, серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, менопауза та променева терапія. Узагальнено дані про роль слини у підтриманні місцевого гомеостазу та механізми негативного впливу гіпосалівації на перебіг післяопераційного періоду. Показано, що ксеростомія супроводжується порушенням мікробіологічної рівноваги, зниженням ефективності місцевого імунного захисту, уповільненням репаративних процесів, підвищенням ризику альвеоліту, периімплантного мукозиту, периімплантиту, порушення остеоінтеграції імплантатів та кісткової регенерації після кістковопластичних операцій. Представлено узагальнену схему патогенетичного впливу ксеростомії на розвиток післяопераційних ускладнень у стоматологічній хірургії. Висновки. Ксеростомію доцільно розглядати як потенційно модифікований фактор ризику післяоперацій-них ускладнень у пацієнтів похилого віку. Оцінка функції слинних залоз і своєчасна корекція гіпосалівації можуть сприяти оптимізації репаративних процесів та покра-щенню результатів стоматологічної реабілітації.; Aim. To summarize current scientific evidence on the role of xerostomia as a risk factor for postoperative complications in dentistry, to analyze its impact on reparative processes, and to substantiate the importance of assessing salivary gland function when planning dental surgical interventions. Materials and Methods. A comprehensive analysis, synthesis, and systematization of contemporary scientific publications were performed. Literature was searched in the international databases PubMed, Scopus, ResearchGate, and Google Scholar using relevant keywords. The review included recent systematic reviews, meta-analyses, clinical studies, and consensus documents published predominantly between 2021 and 2026. Results.Current concepts regarding the causes of xerostomia in older adults were analyzed. The major contributing factors include age-related involutional changes in the salivary glands, polypharmacy, cardiovascular diseases, diabetes mellitus, menopause, and radiation therapy. The biological role of saliva in maintaining oral homeostasis and the mechanisms by which hyposalivation adversely affects postoperative wound healing were summarized. Xerostomia has been shown to be associated with disruption of the oral microbiological balance, impaired local immune defense, delayed reparative processes, and an increased risk of alveolar osteitis, peri-implant mucositis, peri-implantitis, impaired implant osseointegration, and compromised bone regeneration following bone augmentation procedures. A generalized pathogenetic model illustrating the relationship between xerostomia and the development of postoperative complications in dental surgery is presented. Conclusions. Xerostomia should be considered a potentially modifiable risk factor for postoperative complications in older adults. Assessment of salivary gland function and timely management of hyposalivation may contribute to improved tissue repair and better outcomes of dental rehabilitation.

Коефіцієнт стресової гіперглікемії як предиктор ефективності комбінованого лікування неоваскулярної глаукоми на тлі проліферативної діабетичної ретинопатії

2026-08-19T12:44:50Z

Коефіцієнт стресової гіперглікемії як предиктор ефективності комбінованого лікування неоваскулярної глаукоми на тлі проліферативної діабетичної ретинопатії Барінов, Ю. В.; Риков, С. А.; Коновалова, Н. В.; Потапчук, О. В.; Гузун, О. В.; Barinov, Yu. V.; Rikov, S. A.; Konovalova, N. V.; Potapchuk, O. V.; Guzun, O. V. Мета: оцінити прогностичну роль коефіцієнта стресової гіперглікемії (КСГ) та ефективність транссклеральної циклофотокоагуляції (ТСК ЦФК) як першого етапу лікування неоваскулярної глаукоми (НВГ) на тлі проліферативної діабетичної ретинопатії. Матеріали та методи. Проспективно обстежено 35 очей з НВГ; результати аналізували залежно від КСГ. Предиктори неуспіху визначали за регресією Кокса. Результати. Високий КСГ підвищував ризик неуспіху в 4,1 раза (95% ДІ 1,06–16; p = 0,04) та знижував ефективність лікування до 51,8% проти 82,1% (p < 0,01). ТСК ЦФК забезпечила контроль ВОТ у 87,5% випадків, ускладнення становили 12,5%. Комбіноване лікування (ТСК ЦФК + ПРЛК + anti-VEGF) зменшувало ризик неуспіху в 3,7 раза. Висновки. КСГ є значущим прогностичним маркером, а ТСК ЦФК як перший етап лікування покращує контроль ВОТ і прогноз НВГ.; Objective: To evaluate the prognostic role of the stress hyperglycemia ratio (SHR) and the effectiveness of transscleral laser cyclophotocoagulation (TSCPC) as the first-line treatment of neovascular glaucoma (NVG) in patients with proliferative diabetic retinopathy. Materials and Methods: A prospective study included 35 eyes with NVG. Clinical and surgical outcomes were assessed according to SHR levels. Cox multivariate regression analysis was used to identify predictors of treatment success. Results: High SHR was an independent predictor of unfavorable NVG outcomes, increasing the risk of treatment failure 4.1-fold (95% CI: 1.06–16; p = 0.04) and reducing surgical success to 51.8% compared to 82.1% in patients with low SHR (p < 0.01). TSCPC as a preoperative step achieved intraocular pressure control in 87.5% of cases and decreased complication rates to 12.5%, with minimal procedure-related complications (3–3.5%). The combined approach (TSCPC + panretinal laser photocoagulation + anti-VEGF) reduced treatment failure risk 3.7-fold and improved surgical outcomes in patients with high SHR and angle-closure NVG. Conclusions: High SHR is a significant prognostic marker of poor NVG outcomes. Implementing TSCPC as the first-line intervention in patients with high SHR improves surgical efficacy, reduces complications, and optimizes prognosis.

Особливості артеріальної та венозної церебральної гемодинаміки у пацієнтів з транзиторними ішемічними атаками у вертебро-базилярному бассейні

2026-08-19T06:36:16Z

Особливості артеріальної та венозної церебральної гемодинаміки у пацієнтів з транзиторними ішемічними атаками у вертебро-базилярному бассейні Калашніков, В. Й.; Стоянов, О. М.; Вастьянов, Р. С.; Калашнікова, І. В.; Бакуменко, І. К. У структурі цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ) чільне місце посідають гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК), близько 30% у тому числі становлять транзиторні ішемічні атаки (ТІА). Серед усіх ЦВЗ питома вага ТІА становить 9%. Сьогодні транзиторні ішемічні атаки, як і мозкові інсульти, відносять до невідкладних станів. Захворюваність на ТІА варіює від 37 до 110 випадків на 100 тис. населення. Щорічно ТІА виникають приблизно у 2,3% населення. ТІА є епізодом неврологічної дисфункції, викликаної фокальною церебральною, ретинальною або спинальною ішемією, без гострого інфаркту, з типовою тривалістю епізодів – менше 1–2 годин. Етіологічними факторами транзиторних ішемічних атак є: гіперхолестеринемія, артеріальна гіпертонія, захворювання серця, цукровий діабет, куріння, васкуліти, вроджені аномалії будови судин, екстравазальна компресія хребетних артерій. Пацієнти з ТІА вважаються категорією найбільш високого ризику інсульту. Таким пацієнтам необхідно проводити нейровізуалізацію (комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія, ультразвукове дослідження судин голови та шиї, електрокардіографія). Мета. Ультразвукове доплерографічне дослідження артеріальної та венозної церебральної гемодинаміки у пацієнтів з транзиторними ішемічними атаками у вертебро-базилярному басейні.

Застосування комплексної фізіотерапії в лікуванні шийного больового синдрому у військовослужбовців ЗСУ

2026-08-19T06:33:27Z

Застосування комплексної фізіотерапії в лікуванні шийного больового синдрому у військовослужбовців ЗСУ Калашніков, В. Й.; Стоянов, О. М.; Вастьянов, Р. С.; Прокопишин, В. В. На даний час біль у спині є одним з найбільш розповсюджених синдромів у військовослужбовців (ВС) ЗСУ. В умовах перебування на фронті біль у спині виникає у ВС здебільшого внаслідок посиленого фізичного навантаження на хребет, зокрема, в результаті носіння засобів захисту. Серед усіх випадків дорсалгій у ВС ЗСУ цервікалгії займають значне місце не тільки завдяки розповсюдженості, а й в силу значного впливу на загальний стан пацієнтів, зокрема, на церебральні функції. Поширеність цервікалгій у ВС ЗСУ больового синдрому шийного відділу хребта потребує розробки нових методів лікування больового синдрому. Мета дослідження. Оцінка ефективності застосування комплексної фізіотерапії в лікуванні шийного больового синдрому у військовослужбовців ЗСУ.

Досвід використання інтерактивного обладнання «Briolight» в реабілітації дітей із затримкою психомовного розвитку

2026-08-19T06:18:21Z

Досвід використання інтерактивного обладнання «Briolight» в реабілітації дітей із затримкою психомовного розвитку Годзієв, М.; Степанова, В.; Трапезникова, С.; Плакіда, О.; Гуща, С. Відповідно статистики ВООЗ, протягом останніх років відбувається негативна тенденція щодо показників здоров’я дитячого населення: кількість здорових дітей зменшується, а, натомість, зростає кількість дітей з інвалідністю, з порушенням фізичного та розумового розвитку. Згідно статистики ВООЗ, це відбувається по всьому світові і становить близько 3–4%, від загальної кількості дітей. Серед показників здоров'я дитячого населення України також спостерігаються несприятливі явища, а саме: підвищення частоти вроджених і спадкових захворювань; зростання питомої ваги дітей, які народилися з травмами та патологією центральної нервової системи; прогресу зростання хронічних форм патології та хвороб алергічного походження; збільшення частоти ускладнень вірусних і паразитарних захворювань. Результат вищезгаданих явищ – збільшення загальної кількості дітей з затримкою психомовного розвитку.

Розвиток моторних дисфункцій та емоційних розладів у динаміці експериментальної хронічної ішемії мозку

2026-08-19T06:13:37Z

Розвиток моторних дисфункцій та емоційних розладів у динаміці експериментальної хронічної ішемії мозку Кірчев, В. В.; Бабій, В. П.; Поспєлов, О. М.; Вастьянов, Р. С. При формуванні церебральної ішемії відзначається виражена редукція та/або дезорганізація моторних та сенсорних функцій. Порушення поведінки щурів за умов хронічної ішемії мозку слід враховувати при діагностиці, оскільки вони можуть стати найранішими ознаками церебральної катастрофи, яка наближається. Корекція виявлених поведінкових розладів за умов хронічної ішемії мозку сприятиме покращенню функціонування всього організму та його відновленню від ішемічних проявів. Для перевірки висунутої гіпотези стосовно патогенетичної значущості порушень поведінки при комплексній фармакокорекції хронічного ішемічного синдрому були проведені дослідження по визначенню динаміки вираженості моторної та емоційної поведінки. Мета роботи – дослідження вираженості рухових і м’язових порушень, неврологічного дефіциту та емоційних розладів у щурів в динаміці хронічної ішемії мозку. Протягом 7 діб у щурів із хронічною ішемією мозку визначали моторну та м’язову активність, неврологічний дефіцит та емоційну поведінку. Доведено розвиток виражених змін моторної та позної поведінки, м'язової та координаційної активності в щурів за умов хронічної ішемії мозку вже протягом 1-ї доби досліду. При цьому у більшості щурів розвиваються виражені неврологічні порушення та емоційні розлади. Встановлено, що виявлені рухові, позні, ротаційні, м'язові, координаційні та емоційні розлади були практично однаково максимально виражені протягом усього терміну спостереження. Автори вважають, що отримані дані є експериментальним підґрунтям доцільності клінічного тестування ефектів фармакологічних сполук, які здатні нормалізувати поведінкові моторні, позні та м’язові порушення, а також відновити емоційну сферу пацієнтів з хронічної ішемією мозку. За таких умов комплексна патогенетично обґрунтована фармакологічна корекція моторної поведінки та емоційної сфери буде також спрямована на формування антиішемічного ефекту.

Цитоморфологічні критерії диференційної діагностики гіперплазії та раку ендометрія

2026-08-18T06:33:06Z

Цитоморфологічні критерії диференційної діагностики гіперплазії та раку ендометрія Ситнікова, В. О.; Баштан, С. О.; Гладчук, І. З.; Рожковська, Н. М.; Sytnikova, V. O.; Bashtan, S. O.; Gladchuk, I. Z.; Rozhkovska, N. M. Мета дослідження: обґрунтувати оптимальний комплекс цитологічних критеріїв і розробити математичний алгоритм для підвищення ефективності диференційної діагностики гіперплазії та раку ендометрія.Матеріали та методи. Проведено передопераційне дослідження ендометрія в 32 пацієнток з аномальними матковими кровотечами за допомогою аспіраційної цитології із використанням стандартизованого алгоритму оцінки, що охоплював 7 найбільш інформативних цитоморфологічних ознак. На основі математичного аналізу та теореми Баєса сформовано експертну діагностичну систему з визначенням вагових коефіцієнтів і порогових значень для диференціації гіперплазії ендометрія та раку ендометрія. Дані цитології верифікувалися за результатами післяопераційного гістологічного дослідження.Ре зу л ьта т и. Комплексне використання стандартизованих цитологічних критеріїв у поєднанні з математичним алгоритмом підвищує точність диференційної діагностики гіперпластичних і злоякісних процесів ендометрія. Найбільш значущими цитологічними критеріями диференційної діагностики виявилися порушення полярності клітин у структурах, збільшення ядерно-цитоплазматичного індексу, неправильна форма ядер і ядерець, нерівність ядерної мембрани, пухлинні ознаки та формування тривимірних клітинних структур. У групі жінок віком 30–39 років підтверджена низька поширеність раку ендометрія. Сумарний коефіцієнт не досягав порогового рівня. У віковій групі 40–49 років спостерігалося збільшення частоти гіперпластичних процесів ендометрія, поліпів та аномальних маткових кровотеч. Саме в цій групі вперше був зареєстрований випадок ендометріальної карциноми. У пацієнтки зі злоякісним новоутворенням ендометрія сумарний діагностичний коефіцієнт значно перевищував порогове значення (+195), що свідчило про наявність комплексу цитоморфологічних ознак, характерних для злоякісної трансформації ендометрія. У жінок віком 60–69 років патологія ендометрія була представлена як залозистою гіперплазією, так і раком ендометрія. Сумарний діагностичний коефіцієнт суттєво перевищував встановлений діагностичний поріг. Висновки. Отримані результати свідчать на користь комплексного використання цитологічних критеріїв і математичного алгоритму диференційної діагностики, що сприяє підвищенню точності виявлення передракових і злоякісних змін ендометрія та може бути рекомендоване для впровадження в практику цитологічних лабораторій та клінічних установ.; Objective of the study: to establish an optimal set of cytological criteria and to develop a mathematical algorithm to improve the effectiveness of the differential diagnosis of endometrial hyperplasia and cancer.Materials and methods. A preoperative examination of the endometrium was carried out in 32 patients with abnormal uterine bleeding by means of aspiration cytology, using a standardized assessment algorithm comprising 7 most informative cytomorphological features. Based on mathematical analysis and Bayes’ theorem, an expert diagnostic system was developed, defining weighting coefficients and threshold values for differentiating between endometrial hyperplasia and endometrial cancer. The cytology findings were verified by the results of the post-operative histological examination.Results. The comprehensive use of standardized cytological criteria in combination with a mathematical algorithm improves the accuracy of the differential diagnosis of hyperplastic and malignant processes of the endometrium. The most significant cytological criteria for differential diagnosis were found to be impaired cell polarity within structures, an increased nuclear-cytoplasmic index, abnormal nuclear and nucleolar shapes, irregular nuclear membranes, neoplastic features and the formation of three-dimensional cell structures. In the group of women aged 30–39 years, a low prevalence of endometrial cancer was confirmed. The summary coefficient did not reach the threshold level. In the 40–49 age group, an increase in the frequency of endometrial hyperplastic processes, polyps and abnormal uterine bleeding was observed. It was in this group that the first case of endometrial carcinoma was recorded. In the patient with a malignant endometrial tumor, the summary diagnostic coefficient significantly exceeded the threshold value (+195), indicating the presence of a complex of cytomorphological features characteristic of malignant transformation of the endometrium. In women aged 60–69 years, endometrial pathology was represented by both glandular hyperplasia and endometrial cancer. The total diagnostic coefficient significantly exceeded the established diagnostic threshold.Conclusions. The results obtained support the comprehensive use of cytological criteria and a mathematical algorithm for differential diagnosis, which helps to improve the accuracy of detecting precancerous and malignant changes in the endometrium and may be recommended for implementation in cytology laboratories and clinical settings.

Особливості перебігу інтрацеребрально ускладненого півкульового мозкового інсульту на тлі гіпертензійної енцефалопатії

2026-08-18T06:28:33Z

Особливості перебігу інтрацеребрально ускладненого півкульового мозкового інсульту на тлі гіпертензійної енцефалопатії Дарій, В. І.; Білай, І. М.; Стоянов, О. М.; Курило, В. О.; Рибалко, Т. П.; Сікорська, М. В.; Візір, І. В.; Дарій, І. В.; Левченко, К. В.; Darii, V. I.; Bilay, I. M.; Stoyanov, O. M.; Kurylo, V. O.; Rybalko, T. P.; Sikorska, M. V.; Vizir, I. V.; Darii, I. V.; Levchenko, K. V. Цереброваскулярні захворювання залишаються однією з найактуальніших проблем сучасної неврології через їх високу поширеність, значну частку у структурі інвалідизації та смертності, особливо серед осіб середнього й похилого віку. Мета дослідження. Вивчити рівень серотоніну в сироватці крові у хворих з інтрацеребрально ускладненим півкулевим ішемічним інсультом на тлі гіпертензивної енцефалопатії. Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-біохімічне дослідження, яке включало визначення рівня серотоніну в крові у 79 хворих (51 жінка та 28 чоловіків) віком від 49 до 78 років з інтрацеребрально ускладненим ішемічним інсультом. Результати. Дані при ішемічному інсульті свідчать про невелике, але вірогідне підвищення рівня серотоніну при неускладненому перебігу захворювання (0,35 ± 0,03 мкмоль/л) порівняно з контролем. Отримані результати також демонструють достовірне підвищення рівня серотоніну при неускладненому ішемічному інсульті без гіпертензивної енцефалопатії (0,44 ± 0,03 мкмоль/л) у порівнянні з контролем (p < 0,05). Підвищення вмісту серотоніну в циркулюючій крові у хворих на ішемічний інсульт може сприяти поглибленню порушень мозкового кровопостачання. При інтрацеребрально ускладненому ішемічному інсульті виявлено вірогідне зниження рівня серотоніну, більш виражене при летальних випадках на тлі гіпертензивної енцефалопатії, ніж без неї (відповідно 0,12 ± 0,03 і 0,21 ± 0,04 мкмоль/л; p < 0,05). Висновки. У лікуванні ішемічного інсульту доцільно враховувати можливість за- стосування антисеротонінових препаратів при неускладненому його перебігу. Дослідження рівня серотоніну у хворих з ускладненими формами ішемічного інсульту на тлі гіпертензивної енцефалопатії, зокрема інтрацеребрально ускладнених варіантів, показало достовірне зниження його концентрації в крові.; Cerebrovascular diseases remain one of the most pressing problems in modern neurology due to their high prevalence and significant contribution to disability and mortality, especially among middle-aged and elderly individuals. Objective. To investigate serum serotonin levels in patients with intracerebrally complicated hemispheric ischemic stroke on the background of hypertensive encephalopathy. Materials and Methods. A comprehensive clinical and biochemical study was conducted, including the determination of serum serotonin levels in 79 patients (51 women and 28 men) aged 49–78 years with intracerebrally complicated ischemic stroke. Results. Data on ischemic stroke indicate a slight but statistically significant increase in serotonin levels during uncomplicated disease course (0.35 ± 0.03 μmol/L) compared to controls. The results also showed a significant increase in serotonin levels in uncomplicated ischemic stroke without hypertensive encephalopathy (0.44 ± 0.03μmol/L) compared to controls (p < 0.05). Elevated circulating serotonin in patients with ischemic stroke may contribute to worsening cerebral perfusion disturbances. In intracerebrally complicated ischemic stroke, a significant decrease in serotonin levels was observed, more pronounced in fatal cases on the background of hypertensive encephalopathy than without it (0.12 ± 0.03 and 0.21 ± 0.04 μmol/L, respectively; p < 0.05). Conclusions. In the management of ischemic stroke, consideration should be given to the potential use of anti-serotonin agents in cases of uncomplicated stroke. Examination of serotonin levels in patients with complicated ischemic stroke on the background of hypertensive encephalopathy, particularly intracerebrally complicated forms, demonstrated a significant decrease in its concentration in the blood.

Клінічні відмінності вторинного стовбурового крововиливу у хворих у гострому періоді півкульного мозкового інсульту

2026-08-18T06:34:44Z

Клінічні відмінності вторинного стовбурового крововиливу у хворих у гострому періоді півкульного мозкового інсульту Дарій, В. І.; Стоянов, О. М.; Григор’єва, О. А.; Сафонов, Д. М.; Саржевський, С. Н.; Дарій, І. В.; Рибалко, Т. П.; Darii, V.; Stoyanov, A.; Hryhorieva, O.; Safonov, D.; Sarzhevskyi, S.; Darii, I.; Rybalko, T. Гострі порушення мозкового кровообігу у вигляді мозкового інсульту представляє проблему номер один сучасної ангіоневрології, будучи основною причиною інвалідизації та смертності хворих. Метою роботи було виявлення клінічних відмінностей вторинних стовбурових геморагій (ВСГ) в гострому періоді півкульного мозкового інсульту. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети нами було обстежено 107 хворих з напівкульовим мозковим інсультом, з них 40 жінок та 67 чоловіків, віком від 37 до 73 років, у яких відзначалася клініка вторинного стовбурового синдрому (ВСС), що спричинив летальний кінець. Результати. Хворі, у яких в анамнезі відзначалися цукровий діабет або миготлива аритмія, схильні до виникнення вторинних ішемічно-некротичних змін у стовбурі без геморагічних проявів. Причому, відмінності у групах хворих з ВСІ та ВСГ за наявністю в анамнезі цукрового діабету (відповідно 18,4% та 0%) та миготливої аритмії (відповідно 31,6% та 14,5%), були достовірними (р<0,05). Разом з тим, бульбарний рівень ураження у поєднанні з діенцефальним на початку перебігу відзначався лише при стовбурових ішеміях, що виникли вдруге (14,5%). У випадках вторинних стовбурових геморагій цього поєднання синдромів у дебюті даних ускладнень не було. Зміни температурних реакцій залежно від характеру вторинного стовбурового ускладнення також мало місце при півкульному ішемічному інсульті, частіше при ВСГ у 65,8% хворих і рідше при ВСІ у 43,5% (p<0,05). Висновки. ВСГ у стовбурі властиві: глибоке порушення свідомості та наявність у структурі синдрому офтальмоплегічних проявів у дебюті вторинного ускладнення; розлад терморегуляції, двосторонні пірамідні знаки та менінгеальний синдром. Для ВСІ у стовбурі характерні: наявність в анамнезі цукрового діабету чи миготливої аритмії, незначне зниження рівня неспання та наявність поєднаного ураження діенцефального та бульбарного рівнів на початку виникнення вторинних ускладнень. У хворих на півкульовий мозковий інсульт при появі ознак вторинних стовбурових ускладнень необхідно пам’ятати про загрозу їх геморагічного характеру, які є основою танатогенезу мозкового інсульту.; Acute cerebrovascular disorders in the form of stroke represent the primary issue in modern angioneurology, being the leading cause of disability and mortality among patients. The aim of the study was to identify the clinical differences of secondary brainstem hemorrhages (SBH) during the acute period of hemispheric stroke. Materials and Methods. To achieve this goal, we examined 107 patients with hemispheric stroke, including 40 women and 67 men aged 37 to 73 years, who exhibited clinical signs of secondary brainstem syndrome (SBS) that led to a fatal outcome. Results. Patients with a history of diabetes mellitus or atrial fibrillation were prone to secondary ischemic-necrotic changes in the brainstem without hemorrhagic manifestations. Notably, the differences between groups with secondary brainstem ischemia (SBI) and secondary brainstem hemorrhage (SBH) based on diabetes history (18.4% vs. 0%) and atrial fibrillation (31.6% vs. 14.5%) were statistically significant (p<0.05). Furthermore, bulbar-level damage combined with diencephalic involvement was observed only in secondary ischemic brainstem complications (14.5%) at the onset. In cases of secondary brainstem hemorrhage, this combination of syndromes was absent at the debut of complications. Changes in temperature regulation also depended on the type of secondary brainstem complication, occurring more frequently with SBH (65.8%) than with SBI (43.5%) (p<0.05). Conclusions. SBH in the brainstem is characterized by deep impairment of consciousness, ophthalmoplegic manifestations in the early stage, thermoregulation disorders, bilateral pyramidal signs, and meningeal syndrome. In contrast, SBI in the brainstem is associated with a history of diabetes mellitus or atrial fibrillation, mild reduction in wakefulness, and combined diencephalic and bulbar-level damage at the onset of complications. In patients with hemispheric stroke who exhibit signs of secondary brainstem complications, it is crucial to consider the risk of hemorrhagic nature, which forms the basis of stroke-related mortality.