2023. Одеський медичний журнал

Запобігання конфліктам та їх вирішення на заняттях у медичному університеті

2024-02-26T10:03:54Z

Запобігання конфліктам та їх вирішення на заняттях у медичному університеті Опря, Є. В.; Єрмуракі, П. П.; Чернова, Т. М.; Горячев, П. І.; Бєлогрудова, К. К.; Донець, О. Ю.; Oprya, Ye. V.; Yermuraki, P. P.; Chernova, T. M.; Goryachev, P. I.; Bielohrudova, K. K.; Donets, O. Yu. Ця стаття присвячена проблематиці конфліктології. Автори розглядають деякі причини конфліктів, що виникають у практичному університетському викладанні. Автори наголошують на необхідності використання сучасних освітніх технологій у вищій школі з метою забезпечення максимальної участі студентів у практичних заняттях та створення умов для їхньої професійної підготовки та набуття певних професійних компетенцій. Доведено необхідність використання методів і прийомів, що передбачають живе спілкування (типу «викладач-здобувач» і «здобувач-здобувач»). Підтверджено ефективність адаптації здобувача вищої освіти (ЗВО) до навчання у медичному вищому навчальному закладі (ВНЗ), яка використовується для підвищення мотивації в освітньому процесі з навчальних дисциплін і сприяє стабілізації та усуненню різноманітних конфліктних ситуацій у вищій школі. Визначено методи вирішення конфліктних ситуацій, що виникають в освітньому процесі у ВНЗ, та регуляції продуктивної співпраці здобувачів з метою конструктивного вирішення конфліктів.; This article is devoted to the problems of conflict studies. The authors consider some causes of conflicts arising in practical university teaching. The authors emphasize the need to use modern educational technologies in higher education in order to ensure maximum participation of students in practical classes and create conditions for their professional training and acquisition of certain professional competencies. The necessity of using methods and techniques involving live communication (such as “teacher-learner” and “learner-learner”) has been proved. The effectiveness of the adaptation of a university student to study at a medical higher education institution has been confirmed, which is used to increase motivation in the educational process in academic disciplines and contributes to the stabilization and elimination of various conflict situations in higher education. The methods of solving conflict situations arising in the educational process in higher education institutions and the regulation of productive cooperation of students for constructive conflict resolution are determined.

Роль структурного ремоделювання серця при фібриляції передсердь: основи візуалізації для прогнозування рецидиву (Огляд літератури)

2024-02-26T08:49:04Z

Роль структурного ремоделювання серця при фібриляції передсердь: основи візуалізації для прогнозування рецидиву (Огляд літератури) Карпенко, Ю. І.; Майстренко, М. С.; Karpenko, Yu. I.; Maistrenko, M. S. Фібриляція передсердь (ФП) – аритмія, яка характеризується суправентрикулярним порушенням ритму, з хаотичною електричною активністю передсердь, прогресування якої пов’язане з підвищеним ризиком розвитку інсульту та серцевої недостатності, несприятливо впливає на якість життя та прогноз, підвищує рівень госпіталізації та смертності. Радіочастотна абляція ФП є найбільш ефективним методом лікування пацієнтів з порушенням ритму. Найважливіший предиктор прогресування та рецидивів ФП – це структурне та електромеханічне ремоделювання передсердь, яке виникає завдяки самій аритмії, сприяє її прогресуванню, розвивається тахі-індукована кардіоміопатія. Підвищений автоматизм і тригерна активність, які виникають у передсердях при структурному ремоделюванні, можуть спричинити труднощі у підтримці синусового ритму після абляції. Найбільш поширеним методом оцінки фіброзного структурного ремоделювання ЛП є дво- (2D) або тривимірна (3D) ехокардіографія (ЕхоКГ) з вимірюванням розміру та об’єму лівого передсердя (ОЛП) чи його функції, а також ступеня деформації завдяки спекл-трекінг Ехо-КГ. Використання сукупності показників скоротливої функції міокарду відкриває перспективи персоніфікованого вивчення компенсаторних можливостей серця та вибору лікувальної тактики. Таким чином, можемо зробити висновки, що вираженість фіброзу ЛП асоційована з розмірами, функціональними можливостями камер серця та відіграє важливу роль в розвитку рецидивів ФП. Ехокардіографія є одним з основних неінвазивних методів дослідження для виявлення наявності атріомегалії, оцінки ступеня фіброзу та для вирішення питання щодо подальшого вибору тактики лікування ФП.; Atrial fibrillation (AF) is arrhythmia characterized by supraventricular rhythm disturbance, with chaotic electrical activity of the atria, the progression of which is associated with an increased risk of stroke and heart failure. It adversely affects the quality of life and prognosis and increases the level of hospitalization and mortality. Radiofrequency ablation of AF is the most effective method of treating patients with arrhythmias. The most important predictor of progression and recurrence of AF is the structural and electromechanical remodeling of the atria, which occurs due to the arrhythmia itself, contributes to its progression, and develops tachy-induced cardiomyopathy. The increased automaticity and trigger activity that occurs in the atria during structural remodeling can cause difficulties in maintaining sinus rhythm after ablation. The most common method for assessing fibrous structural remodeling of the left ventricle is two- (2D) or three-dimensional (3D) echocardiography (EchoCG), involving measuring the size and volume of the left atrium (LV) or its function, as well as the degree of deformation via speckle tracking Echo-CG. The use of a set of indicators of the contractile function of the myocardium opens up the prospects of a personalized study of the compensatory capabilities of the heart and the choice of treatment tactics. Thus, we can conclude that the severity of AF fibrosis is associated with the size and functionality of the heart chambers and plays an important role in the development of AF recurrences. Echocardiography is one of the main non-invasive research methods for detecting the presence of atriomegaly, assessing the degree of fibrosis, and settling the issue of the further choice of AF treatment tactics.

Прогностичні клініко-епідеміологічні фактори ризику антенатальної загибелі плода з вродженими вадами розвитку

2024-02-26T08:24:02Z

Прогностичні клініко-епідеміологічні фактори ризику антенатальної загибелі плода з вродженими вадами розвитку Щурко, Д. М.; Щурко, М. І.; Малюк, В. В.; Shchurko, D. M.; Shchurko, M. I.; Malyuk, V. V. Мета дослідження полягала у вивченні епідеміологічних особливостей частоти вроджених вад розвитку у плода й можливості профілактики антенатальної загибелі у вагітних південного регіону України. Ретроспективно було вивчено анамнестичні дані 120 вагітних, які народили дітей із вродженими вадами розвитку. За результатами дослідження з’ясовано, що до найбільш вагомих факторів антенатальної загибелі плода належать екстрагенітальна (захворювання серцево-судинної та венозної систем) і акушерська патологія (загроза переривання вагітності в ранні терміни). Оцінка функціонального стану фето-плацентарного комплексу свідчила про порушення гемодинаміки в системі плацентарно-плодового кровоплину. Зроблено висновки, що фактори ризику антенатальної загибелі плода за вроджених вад розвитку багатофакторні й залежать від регіону, нозологічної форми вроджених вад розвитку плода, материнських і плодових факторів.; Among the causes of perinatal losses, stillbirth, including those associated with congenital malformations of the fetus, remains an urgent medical and social poorly-studied problem. It is congenital defects of fetal development that occupy the main place in the structure of antenatal fetal death, which determines the importance of a comprehensive study and understanding of the mechanisms that cause fetal death. Research goal. To study the epidemiological features of the frequency of congenital malformations in the fetus and prevention of antenatal death in pregnant women of the Southern region of Ukraine. Research methods. A retrospective study was conducted based on the birth histories of 120 pregnant women who gave birth to children with congenital malformations. The control group consisted of 30 pregnant women who gave birth to healthy children. The anamnestic data of pregnant women, features of the course of pregnancy, features of the environment, results of instrumental methods for assessing the state of the fetus were studied. Determination of risk factors for antenatal fetal death was carried out using regression analysis. Research results and discussion. According to research findings, it was found that extragenital (diseases of the cardiovascular and venous systems) and obstetric pathology (threat of early termination of pregnancy) are among the most important factors of antenatal fetal death. Assessment of the functional state of the feto-placental complex indicated hemodynamic disturbances in the placental-fetal blood flow system. Conclusions. The risk factors of antenatal fetal death in congenital malformations are multifactorial and depend on the region, nosological form of congenital malformations, maternal and fetal factors. Proper pre-pregnancy training can help improve the demographic situation in Ukraine as a whole.

Diagnostic importance of metalloproteinase activity in the pregravid period and during pregnancy in women with a history of hepatobiliary diseases

2024-02-26T08:11:55Z

Diagnostic importance of metalloproteinase activity in the pregravid period and during pregnancy in women with a history of hepatobiliary diseases Loskutova, I. V.; Marichereda, V. G.; Moskalenko, T. Ia.; Bichevska, R. G.; Bykova, N. A.; Лоскутова, І. В.; Марічереда, В. Г.; Москаленко, Т. Я.; Бічевська, Р. Г.; Бикова, Н. А. The aim of study. An increase in the concentration of matrix metalloproteinase type 9 (MMP-9) and tissue inhibitor of metalloproteinase type 1 (TIMP-1) in the blood serum during pregnancy in women with a burdened premorbid background indicates their role at the beginning of the placentation process. A significant increase in tissue proteolysis enzyme (MMP-9) with a decrease in the concentration of TIMP-1 in the blood of women with a threat of miscarriage was established, which can be considered a sign of impaired homeostasis of the extracellular matrix. Materials and methods. In the pregravid period the patients with impaired liver function (non-alcohol steatohepatitis (NASH), liver steatosis) have intensification of lipid peroxidation (an increase of the metabolites in the blood) and insufficiency in the glutathione system, which determines the profound destructive processes at the systemic level. A violation of the lipid spectrum of the blood in the form of hypercholesterolemia and the growth of its atherogenic fractions was observed in the examined patients. Results. An increase of the MMP-9 level in the blood serum was found in chronic hepatobiliary diseases, and its highest level was detected with exacerbation, which indicated the inflammatory process activation and transformation of steatosis into fibrosis. The concentration of the tissue inhibitor TIMP-1 correlated with the severity of the inflammatory process – the increase in its level is more with NASH than with hepatic steatosis.; Встановлено суттєве зростання ферменту тканинного протеолізу за ускладненого перебігу вагітності порівняно з неускладненою вагітністю, що можна вважати ознакою порушення гомеостазу екстрацелюлярного матриксу. За сприятливого перебігу І триместру гестації встановлено збільшення рівня інгібітора ТІМР-1 у сироватці крові, що розцінено як інгібіція клітин трофобласта. За ускладненого перебігу вагітності активність ТІМР-1 зменшувалася. Виявлено зростання вмісту ММР-9 у сироватці крові, причому ступінь збільшення її концентрації залежав від вираженості патологічного процесу в печінці. Максимально високий рівень ММР-9 було виявлено за неалкогольного стеатогепатиту, що свідчило про активацію запального процесу та трансформацію стеатозу у фіброз. Концентрація тканинного інгібітора ТІМР-1 корелювала з вираженістю запального процесу зростання його рівня за неалкогольного стеатогепатиту більше, ніж за стеатозу печінки.

Зміни секреції тиреоїдних гормонів при експериментальному хронічному стресі

2024-02-22T13:29:52Z

Зміни секреції тиреоїдних гормонів при експериментальному хронічному стресі Шнайдер, С. А.; Савицький, І. В.; Shnaider, S. A.; Savytskyi, I. V. Всебічне дослідження нейропатофізіологічних механізмів опосередкування стресової реакції набуває все більшої важливості. Серед характерних властивостей стресової реакції фахівці відзначають її хронічний характер, наявність нових тригерних впливів, часті випадки коморбідності стресової реакції з патологічними станами та/або захворюваннями, ініційованими порушенням функціональної активності регуляторних систем організму. Беручи до уваги складні нейрогормональні і нейрофізіологічні механізми щитоподібної гормональної секреції та секреції ендокринних залоз, які функціонально є спорідненими, автори вважають перспективним з точки зору потенційного виснаження гормональної активності стресових реакцій дослідження особливостей секреції йод-вмісних гормонів у динаміці хронічного стресу. Проведені дослідження показали, що в динаміці непередбачуваного стресу відбуваються виражені зміни концентрації гормонів, які секретуються щитоподібною залозою, ТТГ та паратгормону. Автори, зважаючи на виявлений гормональний профіль секреції аденогіпофізу, шитоподібної та паращитоподібної залози за умов хронічного непередбачуваного стресу, результатом якого є гіпер-, а потім гіпофункція щитоподібної залози, вважають за доцільне провести низку досліджень, спрямованих на нормалізацію секреторної активності щитоподібної залози у разі хронічного стресу, для підсилення функціональної активності саногенних стрес-лімітуючих механізмів.; A comprehensive investigation of the neuropathophysiological mechanisms mediating the stress response becomes more important. Among the stress reaction characteristic properties experts note its chronic nature, the presence of new triggers, frequent cases of stress reaction comorbidity with pathological conditions and/or diseases initiated by body’s regulatory systems functional activity disturbances. The work aims to study triiodothyronine, thyroxine, parathyroid hormone and thyroid-stimulating hormone concentration in the dynamics of chronic unpredictable stress. Materials and methods. A model of chronic unpredictable stress was reproduced in rats. The concentration of thyroid-stimulating hormone, triiodothyronine, thyroxine, and parathyroid hormone was determined in the blood of animals on the 7th, 14th, 21st, 28th and 35th days of the trial. Results and discussion. T 3 and T4 content was equal to 2.49±0.22 nmol/l and 23.6±1.9 nmol/l, respectively, on the 7th day of the trial, which was 30.4% and 40.5% more compared with the same control data (p<0.05). TSH concentration in the blood of rats during two weeks of the trial did not differ from such index in control observations. The concentration of parathyroid hormone in the blood of the rats of the experimental group on the 7th day of the trial was 25.1±2.2 pg/l, which turned out to be 51.2% more when compared with a similar index in control measurements. Therefore, the pronounced changes in the concentration of iodide-containing hormones, TSH and parathormone were detected in the dynamics of unpredictable stress. The authors, taking into account the identified hormonal profile of adenohypophysis, thyroid and parathyroid glands secretion under chronic unpredictable stress resulting in the thyroid gland hyper and then hypofunction, consider it reasonable to perform a set of trials aimed at thyroid gland secretory activity normalization throughout the chronic stress for sanogenic stress-limiting mechanisms strengthening.

Морфологічний стан щитоподібної залози білих щурів після введення гіперосмолярних розчинів лактопротеїну із сорбітолом або HAES-LX-5 %

2024-02-22T10:18:33Z

Морфологічний стан щитоподібної залози білих щурів після введення гіперосмолярних розчинів лактопротеїну із сорбітолом або HAES-LX-5 % Тірон, О. І.; Tiron, O. I. Опікові ураження належать до найбільш поширених і найтяжчих хвороб у людей, поступаючись лише транспортному травматизму. Щитоподібна залоза однією з перших підпадає під дію альтеруючого вплив високої температури. У дослідженні питання фармакологічної корекції термічного ураження щитоподібної залози ми виходимо з класичної фундаментальної концепції стосовно її патогенетичної обґрунтованості. Проведені дослідження показали, що введення протягом 7 діб колоїдно-гіперосмолярного розчину лактопротеїну із сорбітолом і колоїдно-гіперосмолярного розчину HAES-LX-5 % є індиферентним з точки зору їх впливу на зміну макро- та мікроскопічної будови щитоподібної залози. Автор вважає методологічно вірним та експериментально обґрунтованим із патофізіологічної точки зору проведення подальших серій досліджень, спрямованих на тестування захисних ефектів колоїдно-гіперосмолярного розчинів лактопротеїну із сорбітолом і HAES-LX-5 % за умов термічного ураження щитоподібної залози.; Burn injuries are among the most common and severe diseases in people, second only to traffic injuries. The thyroid gland is one of the first to be affected by high temperature altering effect. When investigating the issue of thyroid gland thermal damage pharmacological correction, we proceed from the classical fundamental concept regarding its pathogenetic validity. The aim of the work is to study histological and ultrastructural changes in the thyroid gland of rats under hyperosmolar solutions of lactoprotein with sorbitol or HAES-LX-5% administration. Materials and methods. Intact rats were injected with a colloidal hyperosmolar solution of lactoprotein with sorbitol and HAES-LX-5% into the lower vena cava. On the 1st, 3rd, 7th, 14th, 21st and 30th days of the study of the thyroid gland, both histological preparations and electronograms were studied following the generally accepted method. Results and discussion. Animals’ thyroid gland microscopic investigations during the entire period of observation after the hyperosmolar solutions of lactoprotein with sorbitol, or HAES-LX-5% seven-day administration, showed the organ structure preservation without signs of pathological changes development. The author considers it methodologically correct and experimentally justified from pathophysiological point of view to conduct further series of studies focused on colloidal hyperosmolar solutions of lactoprotein with sorbitol and HAES-LX-5% testing protective effects under thyroid gland burning.

Ідентифікація амонієвих гексафторосилікатів з використанням хімічних методів аналізу

2026-01-28T13:07:39Z

Ідентифікація амонієвих гексафторосилікатів з використанням хімічних методів аналізу Шишкін, І. О.; Нікітін, О. В.; Гельмбольдт, В. О.; Shyshkin, I. O.; Nikitin, O. V.; Gelmboldt, V. O. Метою роботи було дослідження можливостей методів хімічного аналізу для ідентифікації потенційних антикарієсних агентів – 3-гідроксиметил-, 4-гідроксиметилпіридинію, 2-карбоксиметилпіридинію та октенідинію гексафторосилікатів (I–IV відповідно). Процедури аналізу включали ідентифікацію піридинового циклу, гідроксиметильної та карбоксильної груп, гексафторосилікатного аніону у складі I-IV. Використовували 1%-ві водні та метанольні розчини I–IV. Встановлено, що для ідентифікації I–IV може бути використана реакція розкриття піридинового циклу з наступним підтвердженням утворення похідного глутаконового альдегіду та реакції із загальноалкалоїдними осаджувальними реактивами. Ідентифікацію аніону SiF62– здійснювали за стандартними реакціями на фторидіоні з урахуванням його гідролізу у розведених водних розчинах з утворенням фторид-іонів. Виявлено деякі характерні реакції ідентифікації солей, зокрема реакції утворення іонних асоціатів з азобарвниками тропеолінами, які екстрагуються хлороформом.; The aim of the work is to investigate the possibilities of chemical analysis methods for the identification of potential anti-caries agents – 3-hydroxymethyl-, 4-hydroxymethylpyridinium, 2-carboxymethylpyridinium and octenidinium hexafluorosilicates (I–IV, respectively). Materials and methods. Compounds I-IV were synthesized earlier. It involved general alkaloid precipitation reagents, benzidine, 2,4-dinitrochlorobenzene, tropeolin 00, 000, iron (III) chloride, nickel (II) chloride, cobalt (II) nitrate – commercial preparations. Results and discussion. The analysis procedures included the identification of the pyridine ring, hydroxymethyl and carboxyl groups, hexafluorosilicate anion in I-IV. 1% aqueous and methanolic solutions of I–IV were used. It was established that the reaction of the opening of the pyridine ring can be used for the identification of I-IV, followed by the confirmation of the formation of the derivative glutaconaldehyde and the reaction with general alkaloid precipitation reagents. Identification of the SiF62– anion was carried out following standard reactions on the fluoride ion, taking into account its hydrolysis in dilute aqueous solutions with the formation of fluoride ions. Some characteristic reactions of identification of salts were revealed, in particular reactions of the formation of ionic associates with azo dyes tropeolins, which are extracted with chloroform.

Versatility and refinements of V/Y perforator flaps for facial reconstruction

2024-02-21T11:36:55Z

Versatility and refinements of V/Y perforator flaps for facial reconstruction Feinendegen, D. L.; Feinendegen, S. Y.; Grubnik, V. V.; Фінендеген, Д. Л.; Фінендеген, С. I.; Грубнік, В. В. Y perforator flaps for facial reconstruction have gained great popularity in the last years. The advantages compared to randomized local flaps are the marked increased arc of rotation and transfer length as well as less lymphatic congestion. The paper aims to show the field of application in facial reconstruction and has the purpose to serve as a continuing education. Methods. With 6 clinical case presentations the versatility and some refinements of V/Y perforator flaps for facial reconstruction are presented. The general principle of the operative procedure is explained in detail. Results. Beside the well-known treatment options for the different facial areas with different perforator containing layers a novel myocutaneous forehead flap is introduced for reconstruction of a supraorbital defect. Conclusion. During the last years, V/Y perforator flaps have become an important tool for functional and aesthetical sufficient facial reconstruction. And it has proven its right of existence in facial plastic surgery.; В останні роки великої популярності набули V/Y перфораційні клапті для реконструкції обличчя. В порівнянні з рандомізованими локальними клаптями, їх перевагами є помітно збільшена дуга обертання і довжина перенесення, а також менший лімфатичний застій. Ціль статті показати область застосування відповідних клаптів у реконструкції обличчя та зробити внесок у царину безперервної освіти. Методи. На прикладі 6 клінічних випадків показано універсальність і вдосконаленість V/Y перфораційних клаптів для реконструкції обличчя. Детально пояснюється загальний принцип оперативного втручання. Результати. Окрім розповсюджених видів терапії ділянок обличчя з використання різних перфораційних клаптів, для реконструкції супраорбітального дефекту впроваджено новий м’язово-шкірний лобний клапоть. Висновки. Останнім часом V/Y перфораційні клапті стали важливим інструментом для функціональної та естетичної реконструкції обличчя та довели своє право на існування в пластичній хірургії обличчя.

Корекція порушень ліпідного обміну в комплексному лікуванні гіпертензивних пацієнтів молодого віку з надлишковою масою тіла та ожирінням

2025-12-17T13:02:14Z

Корекція порушень ліпідного обміну в комплексному лікуванні гіпертензивних пацієнтів молодого віку з надлишковою масою тіла та ожирінням Якименко, О. О.; Чернишова, К. С.; Бондар, В. М.; Yakymenko, O. O.; Chernyshova, K. S.; Bondar, V. M. Метою дослідження було підвищення ефективності лікування в корекції супутніх порушень ліпідного обміну у молодих пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) та надлишковою масою тіла (НМТ) або ожирінням за допомогою комплексного використання дозованих контрольованих фізичних навантажень, дієти, збагаченої кальцієм, та медикаментозної корекції інсулінорезистентності метформіном. Було обстежено 123 пацієнтів віком від 18 до 44 років з есенціальною АГ, які були залежно від ІМТ розподілені на 3 групи. Ефективність лікування в корекції порушень ліпідного обміну була оцінена через 3, 6 та 12 міс. за рівнем ЗХС, ТГ, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ, ХС не-ЛПВЩ та КА. Отримані результати продемонстрували високодостовірну ефективність запропонованого лікувального комплексу в корекції порушень ліпідного обміну у менеджменті молодих гіпертензивних пацієнтів з НМТ та ожирінням, що покращує їх кардіоваскулярний прогноз.; The purpose of the research is to improve the effectiveness of treatment in the correction of concomitant disorders of lipid metabolism in young patients with arterial hypertension and overweight or obesity using the controlled physical activity, calcium-enriched diet and correction of insulin resistance by metformin. Materials and methods. 123 young patients, 18–44 years old, with essential arterial hypertension were examined and divided into 3 groups depending on the body mass index. The effectiveness of traditional antihypertensive and modified complex treatment in the correction of lipid metabolism disorders was assessed after 3, 6 and 12 months controlling the levels of total cholesterol, triglycerides, cholesterol of high-density lipoproteins, low-density lipoproteins, very low-density lipoproteins, non-high-density lipoproteins and coefficient of atherogenicity. Results. The obtained results demonstrated a highly significant difference in favor of the effectiveness of the proposed treatment complex in the correction of lipid metabolism concomitant disorders and complex management of young hypertensive patients with overweight and concomitant obesity compared to traditional antihypertensive therapy, that improves the cardiovascular prognosis of this category of patients.

Контроль цукрового діабету 1 типу у дітей за допомогою інсулінової помпи: досвід лікарів Одеси

2026-01-28T13:08:36Z

Контроль цукрового діабету 1 типу у дітей за допомогою інсулінової помпи: досвід лікарів Одеси Величко, В. І.; Лагода, Д. О.; Пенчо, Г. О.; Бажора, Я. І.; Velychko, V. I.; Lahoda, D. O.; Pencho, G. O.; Bazhora, Ya. I. Діти та дорослі, які живуть із цукровим діабетом 1 типу (ЦД1) потребують щоденних багаторазових підшкірних ін’єкцій інсуліну або безперервної підшкірної інфузії інсуліну, що зазвичай називають помповою інсулінотерапією. Діагностування ЦД1 часто стає критичною ситуацією у житті не тільки дитини, а й усієї родини. Тож саме тривала підтримка цієї родини є ключовим у менеджменті цукрового діабету першого типу у дітей. В Одесі була створена та активно функціонує «Школа Діабету 1 типу» на базі комунального неприбуткового підприємства «Дитячий консультативно-діагностичний центр імені академіка Бориса Яковлевича Резніка». Наші фахівці навчають, як користуватися інсуліновою помпою, як не боятися її та як проводити самостійний моніторинг. Одеса приєдналась до всесвітньої тенденції встановлення інсулінових помп дітям, які живуть із ЦД 1 типу. ПІТ покращує якість, тривалість життя пацієнтів із діабетом. Наша діяльність у рамках «Школи Діабету 1 типу» буде тривати й надалі.; Insulin pump therapy for type 1 diabetes in children is known to be associated with improved glycemic control. In 2010, a Cochrane systematic review of 23 randomized controlled trials comparing pump insulin therapy with multiple daily injections found a significant difference in glycemic control, namely glycated hemoglobin levels, in favor of pump insulin therapy. In the SWEET (Better Control of Diabetes in Children and Adolescents: Working to Create Centers of Reference) registry, 49% of children aged 6 to 11 years and 42% of children aged 12 to 18 years used insulin pumps in 2016; rates ranged from 0 to 90% among 46 diabetes centers worldwide. In addition to the actual insulin pump of a patient with type 1 diabetes, it is necessary to conduct continuous glucose monitoring. We have developed a certain algorithm for providing assistance, namely, the transfer of a child to pump insulin therapy. The results of our patients inspire us to further work. After all, glycemic control improves almost immediately and, what is very important, the quality of life of the child and his family. One of our patients, M., 11 years old, has been suffering from type 1 diabetes for 4 years. Before the insulin pump was installed, the patient had episodes of hyperglycemia following continuous glucose monitoring with peak values of approximately 12.3 mmol/L and episodes of hypoglycemia (3.2 mmol/L). After the insulin pump was installed, the patient's maximum glycemic values were 8.4 mmol/l, and the minimum was 4.5 mmol/l. These outcomes indicate that this patient has improved T1DM control after the insulin pump and that the boy will have a better quality of life without diabetes complications. Odesa has joined the worldwide trend of installing insulin pumps for children living with type 1 diabetes. PIT improves the quality and life expectancy of patients with diabetes. Our activities within the "Type 1 Diabetes School" will continue. We invite colleagues and patients to cooperate on the diabetes issue.