https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/12165 2026-04-23T05:10:40Z 2026-04-23T05:10:40Z Цибух, Л. М. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19395 2026-04-01T06:38:36Z 2025-01-01T00:00:00Z

Розвиток креативності у студентів-психологів під час вивчення психологічних дисциплін Цибух, Л. М. Проблема креативності є однією з найбільш актуальних у сучасному світі. Саме креативність дозволяє нам ефективно розв’язувати проблеми у будь-якій сфері діяльності. Для психологів креативність має велике значення, оскільки робота з людьми: проведення консультацій, складання психокорекційних програм, програм з розвитку певних якостей, програм з профілактики завжди базується не лише на знаннях, але й на креативності самого психолога. Саме вона дозволяє професіоналу працювати більш продуктивно, вирішувати складні завдання, допомагати людині розв’язати ті проблеми, з якими вона прийшла до психолога, оскільки кожна людина унікальна і ми не можемо до кожного підходити однаково, без урахування індивідуальних та вікових особливостей.

2025-01-01T00:00:00Z Пивоварчик, І. М. Цибух, Л. М. Pyvovarchyk, I. Tsybukh, L. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19394 2026-04-01T06:41:46Z 2026-01-01T00:00:00Z

Професійне вигорання медичних працівників первинної ланки Пивоварчик, І. М.; Цибух, Л. М.; Pyvovarchyk, I.; Tsybukh, L. У статті розглядаються психологічні передумови, чинники та прояви професійного вигорання в медичних працівників первинної ланки. Проаналізовано особливості професійної діяльності медичних працівників, що впливають на розвиток емоційного виснаження та втоми від співчуття. Розглянуто сучасні підходи до профілактики та подолання вигорання в системі охорони здоров’я. Мета дослідження – визначити рівень професійного вигорання медичних працівників первинної ланки охорони здоров’я та ідентифікувати основні потреби у профілактичних заходах. У процесі дослідження авторами використано Copenhagen Burnout Inventory (CBI) – скорочену версію в поєднанні з авторською анкетою. Дослідження проводилося у форматі тренінгів та індивідуальних консультацій. Отримані результати показали високу поширеність синдрому професійного вигорання серед медичних працівників первинної ланки в Україні. Показник загального вигорання на рівні 48,82% свідчить про те, що майже половина опитаних перебуває у стані помірного виснаження, а 4,1% – у критичному стані, що потребує термінової професійної допомоги. Найвищі показники зафіксовані за шкалою особистого вигорання (M = 58,79%). Проведене дослідження також показало, що досвід роботи у кризових ситуаціях не виявив значущого впливу на рівень вигорання. Це може свідчити про те, що сучасні медичні працівники первинної ланки стикаються із хронічним стресом незалежно від специфіки своєї практики. Водночас це може вказувати на неналежну підготовку та відсутність ефективних копінг-стратегій у всіх групах медиків. Висновки: медичні працівники первинної ланки демонструють значущі ознаки професійного виснаження, що потребує системної профілактичної роботи з акцентом на методах відновлення ресурсного стану та технік самодопомоги; найбільш вираженим є особисте вигорання, що вказує на необхідність комплексного підходу до профілактики, який ураховує не лише професійні, але й особистісні та соціальні фактори.; The article examines the psychological prerequisites, factors, and manifestations of professional burnout among primary healthcare workers. The analysis explores specific characteristics of medical professionals’ work that contribute to the development of emotional exhaustion and compassion fatigue. Contemporary approaches to the prevention and management of burnout in healthcare settings are also reviewed. The aim of the study – to determine the level of professional burnout among primary healthcare workers and to identify their key needs regarding preventive interventions. In the course of the study, the authors used the Copenhagen Burnout Inventory (CBI) in its abbreviated version in combination with a developed questionnaire. The study was conducted in the format of training sessions and individual consultations. The obtained results demonstrated a high prevalence of professional burnout syndrome among primary healthcare workers in Ukraine. The overall burnout rate of 48,82% indicates that nearly half of the respondents are experiencing moderate exhaustion, while 4,1% are in a critical condition requiring urgent professional assistance. The highest scores were recorded on the personal burnout scale (M = 58,79%). The study also showed that experience of working in crisis situations did not have a significant impact on burnout levels. This may suggest that contemporary primary healthcare professionals are exposed to chronic stress regardless of the specific nature of their practice. At the same time, this finding may indicate insufficient training and a lack of effective coping strategies across all groups of medical professionals. Conclusions: Primary healthcare workers demonstrate significant signs of professional exhaustion, which necessitates systematic preventive interventions with an emphasis on resource restoration methods and self-help techniques. Personal burnout is the most pronounced dimension, highlighting the need for a comprehensive preventive approach that addresses not only professional, but also personal and social factors.

2026-01-01T00:00:00Z Горіщак, С. П. Horishchak, S. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19351 2026-04-01T07:21:33Z 2026-01-01T00:00:00Z

Освітньо-цифрові сервіси як невід’ємна складова успішного менеджменту сучасного закладу охорони здоров’я (на прикладі КНП «Дитча міська поліклініка № 6» ОМР Compass) Горіщак, С. П.; Horishchak, S. У статті досліджується роль освітніх і цифрових інструментів у формуванні сучасної моделі медичного менеджменту на прикладі діяльності КНП «Дитяча міська поліклініка №6» Одеської міської ради. Показано, як інтеграція внутрішнього освітнього сервісу безперервного професійного розвитку персоналу та комплексної цифрової екосистеми управління сприяє підвищенню якості медичних послуг, ефективності управлінських рішень і кадрової стабільності. Проаналізовано практичний досвід впровадження освітньої платформи Compass Education, цифрових сервісів комунікації з пацієнтами, аналітики, управління якістю та лабораторної діагностики. Доведено, що синергія освітніх і цифрових рішень формує пацієнтоорієнтовану, аналітично керовану та адаптивну модель медичного менеджменту, яка відповідає викликам сучасної медичної галузі та зростаючим потребам пацієнтів, та придатна для масштабування в закладах охорони здоров’я різних рівнів та форм власності.; The aim of the article is to examine the role of educational and digital tools in forming a modern healthhealtcare management model, based on the practical experience of the Municipal Non-Profit Enterprise «Children’s City Polyclinic No. 6» of the Odesa City Council (Compass). The study assesses the impact of integrated educational and digital services on the quality of healthcare delivery and evaluates their significance as contemporary managerial practices.

2026-01-01T00:00:00Z Дружкова, І. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19326 2026-04-03T08:57:37Z 2026-01-01T00:00:00Z

Трансформація гендерних стереотипів у науковому середовищі в контексті медичної освіти Дружкова, І. Сучасний науковий простір перебуває у стані глибоких трансформацій, зумовлених як глобальними соціокультурними змінами, так і внутрішніми процесами модернізації освітньо-наукових систем. Одним із ключових маркерів цих змін є переосмислення ролі жінки у науці та поступова трансформація гендерних стереотипів, що тривалий час визначали доступ до академічних ресурсів, кар’єрного зростання та лідерських позицій. Актуальність теми посилюється в умовах воєнних викликів, коли жінки-науковиці не лише зберігають наукову продуктивність, а й виконують функції психологічної, освітньої та соціальної стабілізації суспільства.

2026-01-01T00:00:00Z Дружкова, І. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19203 2026-04-03T12:10:43Z 2026-01-01T00:00:00Z

Інноваційний потенціал бібліотек у регіональній науково-освітній екосистемі Дружкова, І. У дослідженні проаналізовано інноваційний потенціал бібліотек у контексті формування регіональної науково-освітньої екосистеми в умовах цифровізації та післявоєнної відбудови України. Визначено трансформацію бібліотек від традиційних інформаційних центрів до інноваційних хабів, що забезпечують підтримку відкритої науки, управління дослідницькими даними (RDM), бібліометричну аналітику та розвиток академічної доброчесності. Розкрито ключові напрями діяльності бібліотек, їх роль у міжсекторальній взаємодії в межах моделі Quintuple Helix. Обґрунтовано значення інноваційних сервісів і партнерств для підвищення ефективності наукової комунікації та конкурентоспроможності регіонів.; The study analyzes the innovative potential of libraries within the formation of regional research and educational ecosystems in the context of digitalization and post-war recovery in Ukraine. Libraries are transforming from traditional repositories into innovation hubs that support open science, research data management (RDM), bibliometric analytics, and academic integrity. The key areas of library activities and their role in cross-sectoral interaction within the Quintuple Helix model are identified. The importance of innovative services and partnerships is substantiated as a factor in enhancing scientific communication, fostering research capacity, and strengthening the competitiveness of regions.

2026-01-01T00:00:00Z Дружкова, І. С Druzhkova, I. S. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19167 2026-04-03T10:48:27Z 2025-01-01T00:00:00Z

Гендерні режими пам’яті та жіночий досвід у посттоталітарних країнах Центрально-Східної Європи Дружкова, І. С; Druzhkova, I. S. У статті здійснено порівняльний аналіз процесів формування та тран- сформації жіночих образів у культурі пам’яті посттоталітарних держав Центрально-Східної Європи, зокрема України, Польщі, Литви, Румунії та Молдови. Культурна пам’ять розглядається як важливий соціокультурний механізм осмислення травматичного минулого та формування колектив- ної ідентичності, у межах якого закріплюються домінантні уявлення про історичну відповідальність, героїзм і жертовність. Показано, що впродовж тривалого часу гендерний вимір цих процесів залишався периферійним у домінантних історичних наративах, а жіночий досвід редукувався до символічних або допоміжних ролей. Обґрунтовано, що домінантною моделлю репрезентації жіночого досвіду в культурі пам’яті посттоталітарних суспільств тривалий час залишався образ жінки-жертви, сформований під впливом традиціоналістських гендерних уявлень і політичних практик тоталітарних режимів. Проаналізовано на- ціональні моделі культурної пам’яті, у межах яких жіноча участь у формах спротиву, підпільній діяльності, громадянських ініціативах і політичних процесах репрезентувалася вибірково або маргіналізувалася, що сприяло закріпленню ієрархії історичних ролей та обмеженню жіночої агентності. Особливу увагу приділено процесам трансформації жіночих образів від символічної жертовності до визнання жіночої агентності та опору в умо- вах відкриття архівів, демократизації політик пам’яті та зростання ролі громадянського суспільства. Показано, що ці трансформації відбуваються нерівномірно та залежать від національного контексту, історичного досвіду та рівня інституціоналізації політик пам’яті. Доведено, що переосмислення жіночих образів у культурі пам’яті має не лише наукове, але й практичне значення, оскільки сприяє формуванню інклюзивних історичних наративів, розширенню уявлень про допустимі форми громадянської участі та зміц- ненню демократичного потенціалу посттоталітарних суспільств.; The article provides a comparative analysis of the processes of formation and transformation of women’s images in the cultural memory of post-totalitarian states of Central and Eastern Europe, namely Ukraine, Poland, Lithuania, Romania, and Moldova. Cultural memory is conceptualized as a key socio-cultural mechanism for interpreting a traumatic past and shaping collective identity, within which dominant representations of historical responsibility, heroism, and victimhood are constructed. It is demonstrated that for a long period the gender dimension of these processes remained marginal in dominant historical narratives, while women’s experiences were largely reduced to symbolic or auxiliary roles. The study argues that the dominant model of representing women’s experience in the cultural memory of post-totalitarian societies was the image of woman-as-victim, shaped by traditionalist gender norms and the political practices of totalitarian regimes. National models of cultural memory are analyzed to show how women’s participation in resistance movements, underground activities, civic initiatives, and political processes was represented selectively or marginalized, thereby reinforcing hierarchical historical roles and limiting the recognition of women’s agency. Particular attention is devoted to the processes of transformation of women’s images from symbolic victimhood toward the recognition of women’s agency and resistance under conditions of archival openness, the democratization of memory policies, and the growing role of civil society. The article demonstrates that these transformations are uneven and depend on national contexts, historical experiences, and the level of institutionalization of memory politics. It is substantiated that rethinking women’s images in cultural memory has not only scholarly but also practical significance, as it contributes to the formation of more inclusive historical narratives, broadens interpretations of legitimate forms of civic participation, and strengthens the democratic potential of post-totalitarian societies.

2025-01-01T00:00:00Z Аннєнкова, І. П. Бурячківський, Е. С. Петровський, Ю. Ю. Усиченко, К. М. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19091 2026-04-03T12:53:30Z 2025-01-01T00:00:00Z

Підготовка до проведення етапів випускної атестації здобувачів вищої медичної освіти в умовах воєнного стану Аннєнкова, І. П.; Бурячківський, Е. С.; Петровський, Ю. Ю.; Усиченко, К. М. В умовах сьогодення перед вітчизняними медичними закладами вищої освіти постає важливе завдання не допустити зниження якості вищої медичної освіти та забезпечити максимально сприятливі та безпечні умови навчання майбутніх медиків. Одним із складників системи забезпечення якості вищої освіти є атестація здобувачів вищої освіти. Іспит «КРОК» – стандартизований тест із фундаментальних та клінічних дисциплін, що перевіряє досягнення компетентностей здобувачами фахової передвищої, вищої освіти, визначених вимогами стандартів фахової передвищої, вищої освіти, розроблений державним некомерційним підприємством «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація» при Міністерстві охорони здоров’я України». ОСКІ – це іспит, яким оцінюється готовність випускника до провадження професійної діяльності відповідно до вимог стандарту вищої освіти шляхом демонстрування практичних (клінічних) компонентів професійної компетентності на реальному об’єкті або на моделі. В умовах воєнного стану освітній процес в Україні зазнав значних змін, зокрема й у питанні проведення випускної атестації. Основними викликами є безпека студентів і викладачів, обмежений доступ до освітніх ресурсів, нестабільний зв’язок та необхідність адаптації методів оцінювання. Залишається невирішеною проблема методичного підходу не проведення, а підготовки до всіх етапів випускної атестації, яка буде оптимальною для закладу вищої освіти, його викладачів та безпосередньо для майбутніх лікарів. Підготування до ліцензійних іспитів потребує особливої уваги в умовах воєнного стану, змішаного формату навчання та постійних змін інформаційного середовища. Метою цієї статті є оцінка якості заходів щодо підготовки до всіх етапів випускної атестації в Одеському національному медичному університеті за допомогою проведеного анкетування безпосередньо студентів випускного курсу медичного, міжнародного та стоматологічного факультетів. Здобувачі вказують на необхідність покращення консультацій та підвищення їхньої якості, а також на важливість практичної підготовки через пробні іспити та симуляції. Вони також пропонують вдосконалити навчальні матеріали та алгоритми, а також залучити до процесу підготовки викладачів із досвідом. Багато пропозицій спрямовані на те, щоб зробити підготовку більш системною та інтегрованою в навчальний процес. Анкетування є достатньо об’єктивним методом оцінки якості підготовки до ліцензійних іспитів з точки зору здобувачів. На підставі отриманої інформації може бути розроблений план коригувальних дій для подальшого покращення якості підготовки до випускної атестації, обов’язково повинен враховуватися психологічний стан студентів – можуть бути запропоновані додаткові консультації та проведення психологічна підтримка.; In today’s conditions, domestic medical institutions of higher education face an important task: to prevent a decrease in the quality of higher medical education and to ensure the most favorable and safe conditions for the training of future doctors. One of the components of the system for ensuring the quality of higher education is the certification of higher education applicants. The «KROK» exam is a standardized test in fundamental and clinical disciplines that verifies the achievement of competencies by applicants for professional pre-higher and higher education, determined by the requirements of the standards of professional pre-higher and higher education, developed by the state non-profit enterprise «Center for Testing Professional Competence of Specialists with Higher Education in the Fields of Training «Medicine» and «Pharmacy» under the Ministry of Health of Ukraine». OSKE is an exam that assesses the readiness of a graduate to conduct professional activities in accordance with the requirements of the higher education standard by demonstrating practical (clinical) components of professional competence on a real object or on a model. Under martial law, the educational process in Ukraine has undergone significant changes, including in the issue of conducting final certification. The main challenges are the safety of students and teachers, limited access to educational resources, unstable communication, and the need to adapt assessment methods. The problem of a methodological approach not to conducting, but to preparing for all stages of final certification, which will be optimal for the higher education institution, its teachers, and directly for future doctors, remains unresolved. Preparation for licensing exams requires special attention in conditions of martial law, a mixed format of education, and constant changes in the information environment. The purpose of this article is to assess the quality of measures for preparing for all stages of the final certification at Odessa National Medical University by means of a survey conducted directly among the students of the final course of the medical, international and dental faculties. Applicants point out the need to improve consultations and increase their quality, as well as the importance of practical training through mock exams and simulations. They also suggest improving training materials and action plan can be developed to further improve the quality of preparation for the final certification, the psychological state of students must be taken into account – additional consultations and psychological support can be offered.

2025-01-01T00:00:00Z Рудінська, О. В. Колесніков, О. О. Rudinska, O. Kolesnikov, O. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18977 2026-01-06T08:59:18Z 2025-01-01T00:00:00Z

Менеджмент технологічних інновацій у квест-кімнатах Рудінська, О. В.; Колесніков, О. О.; Rudinska, O.; Kolesnikov, O. У статті розглянуто проблеми та перспективи менеджменту технологічних інновацій у квест-кімнатах як елементі сучасної індустрії розваг. Показано, що розвиток цього сегмента дозвілля пов’язаний із впровадженням цифрових і мультимедійних рішень, сенсорних систем, робототехніки, «розумних замків» та штучного інтелекту. Зазначено, що інноваційні механізми формують нову якість ігрового процесу, підвищують рівень залученості користувачів і створюють ефект занурення. Проаналізовано міжнародний і український досвід використання VR/AR, голограм, інтерактивних технологій у розважальних, освітніх і корпоративних форматах. Виокремлено управлінські виклики, зокрема потребу в інвестиціях, технічному супроводі, захисті персональних даних і постійному оновленні обладнання. Зроблено висновок, що квест-кімнати трансформуються з локальної розваги у багатофункціональну платформу для навчання, розвитку soft skills і соціальної взаємодії, що потребує ефективних стратегій інноваційного менеджменту.; The article examines the management of technological innovations in escape rooms as a rapidly developing segment of the modern leisure and entertainment industry. The study emphasizes that the dynamics of this market are driven by the integration of advanced technologies, including virtual and augmented reality (VR/AR), holographic projections, sensor systems, robotics, smart locks, and artificial intelligence. These innovations reshape the format of escape rooms, creating a higher level of immersion, interactivity, and player engagement. The theoretical foundations and historical evolution of escape rooms are analyzed, with a focus on the transition from simple puzzle-based formats to technologically advanced, multimedia-driven environments. Special attention is paid to managerial aspects of innovation implementation: strategic decision-making, investment requirements, risk management, and the need for continuous updating of technical equipment. International experience demonstrates different models of development: Japan emphasizes cultural integration and multimedia storytelling, the United States highlights large-scale immersive environments supported by robotics and AI, while European countries focus on combining historical and cultural themes with interactive technologies. Ukrainian practice reflects gradual but creative integration of VR/AR, sensor-based systems, and narrative originality, including the use of escape rooms in educational and corporate contexts for developing teamwork, communication, and critical thinking skills. The research highlights both opportunities and challenges of innovation management in escape rooms. On the one hand, new technologies expand the functionality of escape rooms beyond entertainment, transforming them into tools for training, business communication, and even therapeutic practices. On the other hand, financial costs, technical failures, and data security issues represent significant risks for managers and operators. The article concludes that technological innovations significantly change the nature of escape rooms and define their competitiveness on the global market. Effective management of these innovations requires balancing creativity with financial sustainability, ensuring technical reliability, and protecting user experience. Escape rooms are evolving into multifunctional platforms for leisure, education, and social interaction, making innovation management a strategic factor for the industry’s future development.

2025-01-01T00:00:00Z Борщ, В. І. Данілко, М. В. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18961 2026-01-06T09:00:49Z 2025-01-01T00:00:00Z

Інвестиційно-інноваційна концепція людського капіталу охорони здоров’я в умовах глобалізації Борщ, В. І.; Данілко, М. В. Сучасні трансформації у сфері охорони здоров’я, зумовлені глобалізаційними викликами, пандемією, воєнними подіями та цифровізацією, засвідчили обмеженість традиційної моделі інвестування у людський капітал, яка зосереджується переважно на магістерській освіті та післядипломній підготовці медичних працівників. Такий підхід не враховує системний характер чинників впливу на кадрову стійкість, професійний розвиток, інноваційну активність та адаптивність медичного персоналу.

2025-01-01T00:00:00Z Борщ, В. І. Borshch, V. https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18959 2026-01-06T09:04:20Z 2025-01-01T00:00:00Z

Переосмислення ролі управлінського капіталу в період посткризового відновлення медичної галузі України Борщ, В. І.; Borshch, V. У статті досліджено управлінський капітал як стратегічну категорію сучасного медичного менеджменту в умовах посткризового відновлення системи охорони здоров’я України. Обґрунтовано необхідність його переосмислення не як підтримувального ресурсу, а як ключового чинника інституційної стійкості, адаптації та інноваційного розвитку медичних закладів. На основі міждисциплінарного аналізу запропоновано інтегроване трактування управлінського капіталу як сукупності компетенцій, знань, лідерських якостей та організаційної культури, які забезпечують здатність до стратегічного управління, трансформаційного лідерства та впровадження інновацій. Виокремлено чотири ключові аспекти стратегічного оновлення управлінського капіталу: переорієнтація від оперативного до стратегічного управління; інституціоналізація управлінських компетенцій; капіталізація знань через інновації; розвиток трансформаційного лідерства. Представлено теоретико-методологічні засади дослідження на основі концепцій людського, інтелектуального, адаптивного та компетентнісного капіталу. Сформульовано практичні пропозиції для державної політики, управлінських структур медичних закладів та вищої медичної освіти.; The paper presents a comprehensive study of managerial capital as a key intangible asset for the mod-ernization of Ukraine’s healthcare system in the context of martial law and post-crisis recovery. The aim of the paper was to explore innovative approaches to the development of managerial capital in the context of post-crisis recovery of the healthcare system. The object of the study is managerial capital as a component of the intellec-tual resources of healthcare institutions and its potential to ensure organizational, structural, and systemic resilience.The methodological framework is based on interdisciplinary approaches, namely systems analysis and case studies. Based on a comparative analysis of leading conceptual frameworks of human capital theory, intellectual capital model, competency-based management, and adaptive leadership theory, the systemic nature of managerial capital and its role as a driver of strategic transformation are substantiated. Managerial capital is conceptualized as a set of individual, collective, and institutional com-petencies, knowledge, leadership qualities, adaptive strategies, and organizational culture that collectively ensure the effective functioning, transformation, and resilience of healthcare institutions in complex and unstable environments. The article outlines four critical dimensions of strategic rethinking of managerial capital: (1) a shift from operational to strategic management; (2) institutionalization of managerial competencies; (3) capitalization of managerial knowledge through innovation;(4) devel-opment of transformational leadership capacity. It is concluded that managerial capital should be seen not as a cost center butas a value-generating asset, which fosters competitiveness and long-term institutional sustainability. The study offers practicalrecommendations for national policy, leadership training systems, and institutional development in healthcare organizations.

2025-01-01T00:00:00Z