Наукові статті. Кафедра хірургічної стоматології

Цефалометрічні характеристики осіб старше 18 років без аномалій прикусу

2026-07-03T08:40:58Z

Цефалометрічні характеристики осіб старше 18 років без аномалій прикусу Вініченко, М. В.; Чертов, А. С.; Строгонова, Т. В.; Тащян, А. Е.; Vinichenko, M. V.; Сhertov, S. O.; Strogonova, T. V.; Taschjan, A. E. Мета дослідження. Визначити значення основних цефалометричних показників дорослого населення півдня України без зубощелепних аномалії. Матеріали та методи. Було проведено цефалометричний аналіз методом Tweed і Kim-телерентгенограм у боковій проєкції 42 здорових осіб віком від 18 до 35 років обох статей без зубощелепної аномалії. Визначали такі цефалометрічні параметри: кут SNA, кут SNB, кут ANB, кут FMA, кут APDI, індекс FHI (або індекс Horn), індикатор глибини прикусу (ODI), кут нахилу верхніх різців (U1 – FH), кут IMPA, кут лицевої площини (FP). Дані представлені у вигляді М ± SD, де М – середнє значення, SD – стандартне відхилення, а також – у вигляді медіани (Me), інтерквартільного розмаху [Q1 ; Q3 ] та 95 % довірчого інтервалу середнього значення (95 % ДI). Нормальність розподілу оцінювалася за критерієм Шапиро – Уілка. Порівняння середніх значень груп виконувалося за допомогою t-критерію (Стьюдента). Порівняння ненормально розподілених даних виконувалося за допомогою U-критерію Манна – Уітні Рівень значущості в порівняннях дорівнював 0,05. Наукова новизна. Уперше за останні 5 років наведені цефалометрічні характеристики мешканців півдня України старше 18 років без ортодонтичної патології. Середнє значення кута SNA в межах 81,4 ± 1,7°, що перебуває в інтервалі прийнятої європейської норми (80–84°). Максимальне збільшення SNA до 81,8 ± 0,9° виявлено в пацієнтів 18–21 року. У жінок показник FP (87,8 ± 2,0°) достовірно більший, ніж у чоловіків (85,8 ± 1,5°), р = 0,057. Величини кута ANB в межах 2,0 ± 0,23°; максимальне середнє значення в групі 22–30 років – 2,2 ± 0,27, що не виходило за межі норми 4°. Середнє значення кута FMA було в межах 24,9 ± 0,9° (максимальне збільшення кута до 25,3 ± 1,1° відмічається у віці 22–30 років), показника APDI – у межах 82,3 ± 2,3° (відповідає міжнародній нормі 80o ). Середнє значення FHI становило 0,7 ± 0,03 (відповідає нейтральному типу зростання – 0,7 ± 0,05), кута ODI – 68,8 ± 2,1° (кут ≤ 68,4° ‒ тенденція до відкритого прикусу). Значне зменшення кута ODI (68,0 ± 2,0°) – у групі 22–30 років; FHP (109,8 ± 1,7°) і IMPA (89,8 ± 1,2°) – у групі > 30 років, FP – у чоловіків (85,8 ± 1,5°) і групі 22–30 років (83,3 ± 3,2°). Висновки. Середні величини більшості цефалометричних показників мешканців обласного центру півдня України відповідають загальноприйнятим середнім величинам норми. Середня величина CF (151,1 ± 2,6°) була нижча за загальноприйняту норму (155,9°); кут ODI 68,8 ± 2,1° менший за нейтральний (74,5 ± 6,07°), що вказує на тенденцію до відкритого прикусу. Виражене зменшення кута IMPA було в групі > 30 років (89,8 ± 1,2°), що достовірно менше, ніж у групі 18–21 рік (91,2 ± 0,6°), р = 0,02; CF – у жінок (150,8 ± 2,9°) і пацієнтів віком 18–21 рік (150,9 ± 3,7°); кут ODI (68,0 ± 2,0°) – у групі пацієнтів 22–30 років. Середня величина FP у жінок достовірно більша, ніж у чоловіків: 87,8 ± 2,0° і 85,8 ± 1,5° (р = 0,05) відповідно; достовірно відрізнялися середні значення кута IMPA у групі > 30 років (89,8 ± 1,2°) і 18–21 рік (91,2 ± 0,6°), р = 0,02.; The aim to determine the values of the main cephalometric indicators of the adult population of southern Ukraine without dentofacial anomalies. Scientific novelty. For the first time in the last 5 years, cephalometric characteristics of residents of Southern Ukraine over 18 years of age without orthodontic pathology are presented. The average value of the SNA angle was within 81.4 ± 1.7°, which is within the range of the accepted European norm (80– 84). The maximum increase in SNA to 81.8 ± 0.9° was found in patients aged 18–21 years. In women, the FP index (87.8 ± 2.0) was significantly higher than in men (85.8 ± 1.5°), p = 0.057. The values of the ANB angle were within 2.0 ± 0.23°; the maximum average value in the group 22–30 years old was 2.2 ± 0.27, which did not exceed the norm of 4°. The average value of the FMA angle was within 24.9 ± 0.9° (the maximum increase in the angle to 25.3 ± 1.1° is noted at the age of 22–30 years), the APDI index – within 82.3 ± 2.3° (corresponds to the international norm of 80°). The average value of FHI was 0.7 ± 0.03) (corresponds to a neutral (0.7 ± 0.05) type of growth), the ODI angle – 68.8 ± 2.1° (angle ≤ 68.4° ‒ a tendency to open bite). A significant decrease in the ODI angle (68.0 ± 2.0°) – in the group of 22–30 years; FHP (109.8 ± 1.7°) and IMPA (89.8 ± 1.2°) – in the group of > 30 years, FP – in men (85.8 ± 1.5°) and the group of 22–30 years (83.3 ± 3.2°). Conclusions. The average values of most cephalometric indicators of residents of the regional center of Southern Ukraine correspond to the generally accepted average values of the norm. The average value of CF (151.1 ± 2.6°) was below the generally accepted norm (155.9°); the ODI angle was 68.8 ± 2.1° less than the neutral one (74.5 ± 6.07°), which indicates a tendency to open bite. A pronounced decrease in the IMPA angle was in the group > 30 years old (89.8 ± 1.2°), which is significantly less than in the group 18–21 years old (91.2 ± 0.6°), p = 0.02; CF – in women (150.8 ± 2.9°) and patients aged 18–21 years old (150.9 ± 3.7°); the ODI angle (68.0 ± 2.0°) – in the group of patients 22–30 years old. The average value of FP in women was significantly higher than in men: 87.8 ± 2.0° and 85.8 ± 1.5° (p = 0.05), respectively; the average values of the IMPA angle in the group > 30 years (89.8 ± 1.2°) and 18–21 years (91.2 ± 0.6°) were significantly different, p = 0.02.

Досвід застосування оперативно-ортопедичного методу лікування при переломах вилицеорбітального комплексу

2026-07-03T08:39:00Z

Досвід застосування оперативно-ортопедичного методу лікування при переломах вилицеорбітального комплексу Парасочкіна, В. В.; Лунгу, В. І.; Лунгу, К. В.; Чеботар, О. А.; Parasochkina, V. V.; Lungu, V. I.; Lungu, K. V.; Chebotar, O. A. Метою дослідження стало підвищення ефективності лікування хворих з переломами скулоорбітального комплексу за рахунок розробки оперативно-ортопедичного методу репозиції кісткових фрагментів. Матеріали і методи. Під наглядом перебував 41 хворий з переломом вилицеорбітального комплексу, при лікуванні котрих використовували оперативно-ортопедичний метод з використанням запропонованого пристрою. Першим етапом було оперативне втручання. На другому етапі виконували репрзіцію кісткового відламку за допомогою пристрою. На третьому етапі проводили остаточну фіксацію репонованого кісткового відламку. Методика якої залежала від особливостей лінії перелому. Результати дослідження. Проводили репозицію кісткового відламка за допомогою розробленого пристрою при застарілих і направильно зрощених переломах вилицеорбітального комплекса. Пристрій використано при переломах по швах, крупнооскольчастих, дрібнооскольчастих. З цих ознак сформовано групи пацієнтов. Першим етапом лікування було оперативне втручання з метою ревізії верхньощелепного синуса, руйнування доступних сполучнотканинних спайок між кістковими фрагментами, здійснення спроби одномоментної репозиції. При невдалій спробі одномоментної репозиції через уламок тіла вилицевої кістки пропускали дротяну лігатуру і виводили її назовні. Цю лігатуру закріплювали у розробленому позаротовому репозиційно-фіксувальному пристрої, який фіксували на голові пацієнта. Пристрій надійно фіксується на голові паціента. Конструкція розробленого пристрою дозволяє здійснювати поетапну репозицію в усіх трьох площинах. Після етапу репозиції ми виконували остаточну фіксацію оперативним шляхом. В процесі лікування сформульовані показання для використання оперативно-ортопедичного методу при переломах вилицеорбітального комплекса. Висновки. Оперативно-ортопедичний метод лікування є незамінним при застарілих і неправильно зрощених переломах вилицеорбітального комплексу при невдалої спробі одномоментної репозиції. В таких випадках ми пропонуємо використання розробленого позаротового пристрою. Він надійно фіксується на голові пацієнта, дозволяє змінювати зусилля, яке прикладається. А також пристрій дозволяє змінювати рух відламку в необхідній площині. По закінченні етапу репозиції, ми рекомендуємо зафіксувати репонований відламок оперативним шляхом. Вибір методу остаточної фіксації залежить від типу перелому, його особливостей.; The aim of the study was to increase the effectiveness of treatment of patients with fractures of the zygomaticoorbital complex by developing a surgical-orthopedic method of bone fragment reduction. Materials and methods. 41 patients with a fracture of the zygomaticoorbital complex were under observation, in the treatment of which the surgical-orthopedic method was used using the proposed device. The first stage was surgical intervention. At the second stage, the bone fragment was reduced using the device. At the third stage, the final fixation of the reduced bone fragment was performed. The method of which depended on the characteristics of the fracture line. Results of the study. The bone fragment was repositioned using the developed device for old and straightened fractures of the zygomatico-orbital complex. The device was used for suture fractures, large-fractured, small-fractured. Based on these characteristics, groups of patients were formed. The first stage of treatment was surgical intervention to revise the maxillary sinus, destroy the accessible connective tissue adhesions between the bone fragments, and attempt a single-stage reduction. If the single-stage reduction attempt failed, a wire ligature was passed through the fragment of the zygomatic bone body and brought out. This ligature was fixed in the developed extraoral repositioning and fixation device, which was fixed on the patient’s head. The device is securely fixed on the patient’s head. The design of the developed device allows for a step-by-step reduction in all three planes. After the reduction stage, we performed the final fixation surgically. During the treatment, indications for the use of the surgical orthopedic method in fractures of the zygomatico-orbital complex were formulated. Conclusions. The surgical-orthopedic method of treatment is indispensable for old and improperly fused fractures of the maxillo-orbital complex in the event of an unsuccessful attempt at one-step reduction. In such cases, we suggest using the developed extraoral device. It is securely fixed on the patient’s head, allows you to change the force applied. The device also allows you to change the movement of the fragment in the required plane. After the reduction stage, we recommend fixing the reduced fragment surgically. The choice of the final fixation method depends on the type of fracture and its characteristics.

Ефективність ультразвукового дослідження в діагностиці гнійно-некротичних уражень клітковинних просторів щелепно-лицевої ділянки

2026-07-03T06:37:32Z

Ефективність ультразвукового дослідження в діагностиці гнійно-некротичних уражень клітковинних просторів щелепно-лицевої ділянки Варжапетян, А. С.; Кокарь, О. О.; Строгонова, Т. В.; Тащян, А. Е.; Varzhapetian, A. S.; Kokar, O. O.; Strohonova, T. V.; Taschjan, A. E. Вирішення дилеми щодо того, чи є гостра одонтогенна інфекція абсцесом чи целюлітом, виключно на основі клінічного обстеження, може бути складним, але дуже важливим завданням, оскільки обидва стани можуть вимагати різного лікування.Мета роботи – оцінити чутливість, специфічність та точність використання ультразвукового дослідження для диференційної діагностики та визначення локалізації одонтогенних гнійних запальних станів м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки.Матеріали та методи. Проведено дослідження 37 пацієнтів з одонтогенними ексудативними запальними ураженнями клітковинних просторів щелепно-лицевої ділянки. Після ультразвукового дослідження проведено інтраопераційну об’єктивізацію характеру одонтогенного ексудату.Результати. У 64,9% (n=24) пацієнтів було зафіксовано ехоознаки гнійного запалення в м’яких тканинах щелепно-лицевої ділянки, що вказує на достовірно позитивний результат ультразвукового обстеження (p=0,01). Чутливість ультра-звукового дослідження, згідно з отриманими даними виявилась Se=68,6%, специфічність – Sp=100% у зв’язку з повною відсутністю хибно-позитивних результатів. Серед 37 (100,0%) досліджених пацієнтів правильно виявлений міжм’язовий та міжфасціальний простір локалізації запального ексудату було зафіксовано у 83,7% (n = 31) випадків (p<0,001). Висновки. Ультразвукова діагностика демонструє недостатньо високу чутли-вість (Se = 68,6%) для використання в якості основного диференційно-діагностичного методу. Проте висока специфічність ультразвукової діагностики (Sp = 100%) вказує, що наявність даних гнійного ураження м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки, є підставою для негайного хірургічного лікування.Встановлено, що використання ультразвукової діагностики для виявлення целюліту та одонтогенного ексудату в клітковинних просторах щелепно-лицевої ділянки ефективне у 100% випадків.Ультразвукова діагностика є ефективним методом уточнення локалізації абсцесів клітковинних просторів щелепно-лицевої ділянки для зменшення інвазивності хірургічного лікування та конкретизації діагнозу (створення доступу тільки до ураженого простору); точність визначення локалізації вогнища становить 83,7%.; Resolving the dilemma of whether an acute odontogenic infection is an abscess or cellulitis, based solely on clinical examination, can be a difficult but very important task, as both conditions may require different treatments. Purpose – to assess the sensitivity, specificity, and accuracy of using ultrasound for differential diagnosis and localization of odontogenic purulent inflammatory conditions of the soft tissues of the maxillofacial region.Materials and methods. 37 patients with odontogenic exudative inflammatory lesions of the cellular spaces of the maxillofacial region were studied. After performing an ultrasound examination, intraoperative objectification of the nature of the odonto-genic exudate was performed. Results. 64.9% (n=24) of patients had echo signs of purulent inflammation in the soft tissues of the maxillofacial region were recorded, which indicates a reliably positive result of the ultrasound examination (p=0.01). The sensitivity of ultrasound examination, according to the data obtained, is Se=68.6%. The specificity of ultrasound examination is Sp=100%, due to the complete absence of false-positive results. Of the 37 (100.0%) patients studied, the precise localization of the purulent focus was recorded in 83.7% (n = 31) of cases (p<0.001). Conclusions. Ultrasound diagnostics does not demonstrate a sufficiently high sensitivity (Se = 68.6%) for use as the main differential diagnostic method. However, the high specificity of ultrasound diagnostics (Sp = 100%) indicates that the presence of data on the presence of purulent lesions of the soft tissues of the maxillofacial region is a basis for immediate surgical treatment.It has been established that the use of ultrasound diagnostics to detect the presence of cellulitis in the cellular spaces of the maxillofacial region is effective in 100% of cases.Ultrasound diagnostics is an effective method for clarifying the localization of odontogenic abscess and exudate in the cellular spaces of the maxillofacial region to reduce the invasiveness of surgical treatment and specify the diagnosis (creating access only to the affected space), the accuracy of which is 83.7%.

Клініко-лабораторне обгрунтування застосування нового локального реабілітаційного методу у ранній післяопераційний період дентальної імплантації

2026-02-18T08:27:08Z

Клініко-лабораторне обгрунтування застосування нового локального реабілітаційного методу у ранній післяопераційний період дентальної імплантації Пасечник, А. М.; Пасечник, О. В.; Лунгу, В. І.; Лунгу, К. В.; Куйтуклу, М. Д.; Pasechnyk, A. M.; Pasechnyk, O. V.; Lungu, V. I.; Lungu, K. V.; Kuytuklu, M. D. This study evaluated the effectiveness of applying the Apisan apigel in combination with ultraphonophoresis during the early postoperative period following dental implantation. A total of 48 patients aged 35–55 years undergoing dental implantation were examined. The experimental group (26 patients) received standard therapy supplemented with Apisan apigel applications and ultraphonophoresis, while the comparison group (22 patients) received only standard therapy. Participants in the experimental group demonstrated fast erreduction of postoperative pain, swelling, and hyperemia. Epithelialization at the implant site occurred more intensively, and immune parameters normalized earlier. Additionally, there was a more rapid elimination of pathogenic microorganisms in the implantation area, accompanied by an increase in nonspecific antimicrobial protection. The results confirm the high efficacy of Apisan apigel combined with ultraphonophores is inaccelerating recovery after dental implantation. This approach contributes to reduced inflammation, alleviation of pain syndrome, normalization of local immune responses, and improved tissue healing. These findings support the recommendation to include Apisan apigel with ultraphonophoresis in standard postoperative rehabilitation protocols following dental implantation.; У дослідженні оцінювали ефективність застосування аплікацій апігелю «Апісан» у комбінації з ультрафонофорезом у ранньому післяопераційному періоді дентальної імплантації. Було обстежено 48 пацієнтів віком 35-55 років, які підпадали дентальній імплантації. Експериментальна група (26 пацієнтів) отримувала стандартну терапію разом із аплікацією апігелю «Апісан» і ультрафонофорезом, контрольна група (22 пацієнти) – лише стандартну терапію. Учасники експериментальної групи показали швидше зменшення післяопераційного болю, набряку та гіперемії. Епітелізація після імплантації відбувалася інтенсивніше, а імунні показники нормалізувалися раніше. Також відзначалося більш швидке усунення патогенних мікроорганізмів у ділянці імплантації з підвищенням неспецифічного антимікробного захисту. Отримані результати підтверджують високу ефективність застосування апігелю «Апісан» у комбінації з ультрафонофорезом для прискорення відновлення після дентальної імплантації. Використання даної методики сприяє зменшенню запалення, полегшенню больового синдрому, нормалізації місцевих імунних процесів та покращенню загоєння тканин. Це дозволяє рекомендувати включення апігелю «Апісан» з ультрафонофорезом у стандартні реабілітаційні протоколи після дентальної імплантації.

Хірургічні аспекти стоматологічної допомоги пацієнтам середнього та похилого віку

2026-04-15T12:20:41Z

Хірургічні аспекти стоматологічної допомоги пацієнтам середнього та похилого віку Бабеня, Г. О.; Пасечник, А. М.; Дмитрієва, Н. Б.; Крикляс, В. Г.; Крикляс, К. В.; Babenia, H. O.; Pasechnyk, A. M.; Dmytriieva, N. B.; Kryklias, V. H.; Kryklias, K. V. У статті узагальнено сучасні наукові відомості про специфіку хірургічної стоматологічної допомоги особам середнього та похилого віку. Розглянуто морфологічні, системні й поведінкові фак тори, що визначають клінічну тактику та прогноз хірургічних втру чань у геріатричних пацієнтів. Висвітлено особливості оцінки загаль ного стану й хірургічного ризику, перебіг післяопераційного загоєння, профілактику інфекційних і тромбоемболічних ускладнень, вплив поліфармації на результати лікування. Результати досліджень. Окрему увагу приділено питанням анестезі ологічного забезпечення, особливостям екстракції зубів і проведенню імплантації в літніх осіб. Підкреслено необхідність мультидисциплі нарного підходу, що включає взаємодію стоматолога, терапевта, кар діолога, ендокринолога та геронтолога. Геріатрична хірургічна сто матологія розглядається як складова стратегії «здорового старіння», орієнтованої не лише на технічне лікування, а й на збереження якості життя пацієнтів.; The article summarizes current scientific data on the specifics of surgical dental care for middle-aged and elderly patients. Morphological, systemic, and behavioral factors determining clinical tactics and prognosis of surgical interventions in geriatric patients are analyzed. The paper highlights the assessment of general health and surgical risk, postoperative healing, prevention of infectious and thromboembolic complications, and the impact of polypharmacy on treatment outcomes. Results and Discussion. Particular attention is given to anesthesia management, tooth extraction features, and the feasibility of dental implantation in older adults. The importance of a multidisciplinary approach involving dentists, physicians, cardiologists, endocrinologists, and gerontologists is emphasized. Geriatric surgical dentistry is presented as an integral part of the “healthy aging” concept, focused not only on technical treatment but also on maintaining patients’ functional, psychological, and social well-being.

Елементи інтерактивного навчання, які ми застосовуємо для підготовки здобувачів вищої освіти на кафедрі хірургічної стоматології

2026-01-20T08:57:47Z

Елементи інтерактивного навчання, які ми застосовуємо для підготовки здобувачів вищої освіти на кафедрі хірургічної стоматології Крикляс, В. Г.; Крикляс, К. В. На сучасному етапі навчання у ВИШах потрібен пошук нових елементів, які будуть сприяти покращенню знань здобувачів вищої освіти. Ці потреби виникли у зв’язку з онлайн навчанням, або комбінованими формами навчання. Мета: втілити в процес навчання студентів стоматологічного факультету елементів інтерактивного навчання.

Цифрові технології в дентальній імплантації (CAD/CAM)

2026-06-24T10:24:34Z

Цифрові технології в дентальній імплантації (CAD/CAM) Пасечник, А. М.; Пасечник, О. В. Світ динамічно змінюється. Ера постмодерну стрімко рухається у бік нової соціокультурної епохи - метамодерну. Тобто виклики сьогодення потребують повного переосмислення тієї реальності, що наразі нас оточує. Однією з таких сфер, що за останній час швидко змінюється є медицина, і у тому числі – стоматологія. Ціль: розвиток діджиталізації (цифрової трансформації) як переосмислення ролі лікаря. Це багатогранний процес. Наразі вкрай актуальним є питання правового регулювання відносин щодо використання роботів з штучним інтелектом у стоматології.

Використання кілець з фторопласту для iмплантатів нерозбірної конструкції у хворих з тотальною або частковою адентією

2026-01-08T08:31:07Z

Використання кілець з фторопласту для iмплантатів нерозбірної конструкції у хворих з тотальною або частковою адентією Лунгу, В. І.; Лунгу, К. В. Актуальність теми обумовлена причинами, що обмежують використання одноетапних зубних імплантатів в порівнянні з двоетаповою методикою є значний ризик появи інфекційно-запальних ускладнень в післяопераційному періоді, кількість яких складає від 5 до 30% та проблеми при протезуванні в естетичних ділянках. Метою дослідження було вивчення ефективності використання загоювальних фторопластових ковпачків в післяопераційному періоді при використанні нерозбірних імплантатів у пацієнтів з повною або частковою адентією.

Досвід лікування вогнепальних поранень щелепно-лицевої ділянки на кафедрі хірургічної стоматології ОНМедУ та ДУ ІСЩЛХ НАМН

2026-01-08T08:32:25Z

Досвід лікування вогнепальних поранень щелепно-лицевої ділянки на кафедрі хірургічної стоматології ОНМедУ та ДУ ІСЩЛХ НАМН Гулюк, А. Г. Вогнепальні та мінно-вибухові поранення – це особливий вид травми, який відрізняється не тільки важкістю пошкодження, але й особливостями діагностики і надання медичної допомоги. При пораненнях щелепно-лицевої ділянки сучасні види зброї наносять численні зруйнування деформації, що призводять до тяжких психологічних розладів через зовнішню деформацію обличчя, порушення функції жування, ковтання, мови.

Оптимізація методів хірургічного відновлення твердого і м’якого піднебіння у дітей з вродженими розщілинами

2026-01-08T08:32:55Z

Оптимізація методів хірургічного відновлення твердого і м’якого піднебіння у дітей з вродженими розщілинами Демид, О. І. Однією з найпоширеніших вроджених вад розвитку людини є розщілина верхньої губи і піднебіння із збереженням тенденції до збільшення частоти народження дітей із вказаною патологією. Мета дослідження – підвищення ефективності лікування хворих з вродженою розщілиною піднебіння шляхом удосконалення хірургічних методів усунення дефекту. Об’єкт дослідження – вроджена розщілина твердого і м’якого піднебіння з використанням удосконалених методів усунення дефекту.