Мета дослідження: зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок, які перенесли до вагітності консервативну міомектомію, на основі вивчення клініко-ехографічних,
гемодинамічних, ендокринологічних, метаболічних та морфологічних особливостей стану фетоплацентарного комплексу, а
також удосконалення методики хірургічного лікування міоми
матки (ММ) та алгоритму діагностичних заходів.
Матеріали та методи. Вивчено особливості клінічного перебігу вагітності і пологів у 266 жінок з ММ (в анамнезі не
було оперативного лікування), яких були розподілено на дві
групи залежно від розмірів міоматозних вузлів. Вивчено
особливості клінічного перебігу вагітності і пологів у 126
жінок, що перенесли до вагітності консервативну міомектомію, яких було розподілено на дві групи залежно від методики проведеної операції і тактики ведення вагітності.
Результати. Результати проведених досліджень свідчать
про високий ризик розвитку перинатальної патології у
жінок з міомою матки, які не були прооперовані до
вагітності в обсязі консервативної міомектомії.
Заключення. Використання удосконаленої нами методики
консервативної міомектомії та алгоритму діагностичних заходів дозволяє покращити перинатальні наслідки розродження жінок групи високого ризику.
The objective: depression of frequency of obstetric and perinatal
pathology at women who transferred before pregnancy a conservative myomectomy із on the basis of studying the clinical-ekhografical, hemodynamic, endocrinologic, metabolic and morphological
features a condition of fetoplacental complex, and also improvement of algorithm of diagnostic and treatment-and-prophylactic
actions.
Patients and methods. Features of a clinical course of pregnancy and
labors at 266 women with a hysteromyoma (in the anamnesis there was
no expeditious treatment), which were divided into two groups
depending on the sizes of myomatous knots are studied. Features of a
clinical course of pregnancy and labors at 126 women who transferred
a conservative myomectomy before pregnancy are studied. Pregnant
women were divided into two groups from a technique of the performed operation and tactics of conducting pregnancy.
Results. Results of the conducted researches testify to high risk of
development of perinatal pathology at women with a hysteromyoma
who were operated before pregnancy in volume of a conservative
myomectomy.
Conclusion. Use of the algorithm of diagnostic and treatment-
and-prophylactic actions added with us allows to improve perinatal outcomes of a delivery of women of group of high risk.
Цель исследования: снижение частоты акушерской и перинатальной патологии у женщин, которые перенесли до беременности
консервативную миомэктомию, на основе изучения клинико-эхо-
графических, гемодинамических, эндокринологических, метаболических и морфологических особенностей состояния фетоплацентарного комплекса, а также усовершенствования алгоритма
диагностических и лечебно-профилактических мероприятий.
Материалы и методы. Изучены особенности клинического течения беременности и родов у 266 женщин с миомой матки (в анамнезе не было оперативного лечения), которые были разделены на две
группы в зависимости от размеров миоматозных узлов. Изучены
особенности клинического течения беременности и родов у 126 женщин, которые перенесли до беременности консервативную миомэктомию. Беременные были разделены на две группы в зависимости от
методики проведенной операции и тактики ведения беременности.
Результаты. Результаты проведенных исследований свидетельствуют о высоком риске развития перинатальной патологии у
женщин с миомой матки, которые не были прооперированы до беременности в объеме консервативной миомэктомии.
Заключение. Использование усовершенствованной нами методики хирургического лечения миомы матки и алгоритма диагностических мероприятий позволяет улучшить перинатальные исходы
родоразрешения женщин группы высокого риска.
