Мета даного дослідження – визначити клініко-психопатологічні особливості галюцинаторно-параноїдних розладів при судинних деменціях тяжкого ступеня вираженості.
Вивчення клініко-психопатологічної структури галюцинаторних і параноїдних розладів у хворих при судинних деменціях тяжкого ступеня вираженості було проведено на вибірці 34 пацієнтів зі змішаною корково-підкірковою дисфункцією з галюцинаторно-параноїдними симптомами – F01.3 (1-2), що склали основну групу. В якості контрольної групи в дослідженні брали участь 29 пацієнтів з судинною деменцією тяжкого ступеня вираженості (F01.3), не ускладненою галюцинаторно-параноїдними розладами. Для реалізації мети та завдань дослідження був використаний комплекс методів дослідження, що включав клініко-психопатологічний метод, доповнений шкалою поведінкових розладів (Bahav-AD), нейропсихіатричним опитувальником (NPI), некогнітивними секціями шкали оцінки ХА (ADAS-Non Cog) та методи статистичної обробки даних. За результатами дослідження у структурі галюцинаторно-параноїдних розладів у хворих судинних деменціях тяжкого ступеня вираженості виявлені наступні ознаки: переважання галюцинаторних розладів над параноїдними і паранояльними розладами; домінування в розладах сприйняття частих зорових, слухових і тактильних галюцинацій помірного ступеня вираженості; переважання маячних переконань, що «будинок не є його будинком» та подружжя/доглядач є самозванцями; переважання нерозгорнутих, несистематизованих і уривчастих маячних ідей, які не мають тенденції до розширення; поєднання галюцинаторних і параноїдних розладів з частою безцільною активністю помірно-сильного ступеня вираженості; частою генералізованою тривожністю помірно-сильного рівню вираженості; частими розладами ритму сон/неспання помірно-сильного ступеню вираженості; періодичними помірною розгальмованістю; вираженою відволікаємістю. Отримані дані слід враховувати при проведенні диференціальної діагностики пацієнтів галюцинаторно-параноїдними розладами при судинній деменції тяжкого ступеня.
The purpose of this study is to determine the clinical and psychopathological features of hallucinatory-paranoid disorders in severe vascular dementia.
The clinical and psychopathological structure of hallucinatory and paranoid disorders in patients with severe vascular dementia was studied in a group of 34 patients with mixed cortical-subcortical dysfunction with hallucinatory-paranoid symptoms – F01.3 (1-2), which consisted the main group. As a control group, the study involved 29 patients with severe vascular dementia (F01.3), without by hallucinatory-paranoid disorders. To achieve the goal and objectives of the study, a set of research methods was used, including the clinical and psychopathological method, supplemented by the Behavioral Disorders Scale (Bahav-AD), neuropsychiatric questionnaire (NPI), non-cognitive sections of the AD assessment scale (ADAS-Non Cog) and methods of statistical data processing.
According to the results of the study, the following symptoms were revealed in the structure of hallucinatory-paranoid disorders in patients with severe vascular dementia: the prevalence of hallucinatory disorders over paranoid and paranoid disorders; the dominance in disorders of perception of frequent visual, auditory and tactile hallucinations of moderate severity; the prevalence of delusional beliefs that “the house is not his house” and the spouse/caretaker is impostors; the predominance of non-deployed, unsystematized and sketchy crazy ideas, that do not tend to expand; a combination of hallucinatory and paranoid disorders with frequent aimless activity of moderately strong severity; frequent generalized anxiety of moderate to severe severity; frequent sleep/wake rhythm disturbances of moderate severity; periodic moderate swagger; pronounced distractibility. The data obtained should be taken into account when conducting diff erential diagnosis of patients with hallucinatoryparanoid disorders in severe vascular dementia.
Цель данного исследования – определить клинико-психопатологические особенности галлюцинаторно-параноидных расстройств при сосудистых деменциях тяжелой степени выраженности. Изучение клинико-психопатологической структуры галлюцинаторных и параноидных расстройств у больных при сосудистой деменции тяжелой степени выраженности было проведено на выборке 34 пациентов со смешанной корково-подкорковой дисфункцией с галлюцинаторно-параноидными симптомами – F01.3 (1-2), составивших основную группу. В качестве контрольной группы в исследовании участвовали 29 пациентов с сосудистой деменцией тяжелой степени выраженности (F01.3), не осложненной галлюцинаторно-параноидными расстройствами. Для реализации цели и задач исследования был использован комплекс методов исследования, включавшего
клинико-психопатологический метод, дополненный шкалой поведенческих расстройств (Bahav-AD), нейропсихиатрическим опросником (NPI), некогнитивными секциями шкалы оценки БА (ADAS-Non Cog) и методы статистической обработки данных. По результатам исследования в структуре галлюцинаторно-параноидных расстройств у больных сосудистой деменцией тяжелой степени выраженности выявлены следующие признаки: преобладание галлюцинаторных расстройств над параноидными и паранойяльными расстройствами; доминирование в расстройствах восприятия
частых зрительных, слуховых и тактильных галлюцинаций умеренной степени выраженности; преобладание бредовых убеждений, что «дом не является его домом» и супруги/смотритель является самозванцами; преобладание неразвернутых, несистематизированных и отрывочных бредовых идей, которые не имеют тенденции к расширению; сочетание галлюцинаторных и параноидных расстройств с частой бесцельной активностью умеренно сильной степени выраженности; частой генерализованной тревожностью умеренно-сильного уровню выраженности; частыми расстройствами ритма сон/бодрствование умеренно сильной степени выраженности; периодическими умеренной развязностью; выраженной отвлекаемостью. Полученные данные следует учитывать при проведении дифференциальной диагностики пациентов с галлюцинаторно-параноидными расстройствами при сосудистой деменции тяжелой степени.