Мета дослідження: покращення результатів лікування поранених в грудну клітку за рахунок диференційованого анестезіологічного
забезпечення і застосування відеоторакоскопії на II–IV рівнях надання медичної допомоги.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування 103 постраждалих з бойової травмою
грудної клітки у зоні проведення АТО/ООС на I–IV рівнях медичної допомоги в період з 2014 по 2019 рр. Сформовано дві клінічні групи постраждалих, які ідентичні за віком, статтю, травмогенезом, клініко-нозологічною структурою, тяжкістю і характером пошкоджень. До групи порівняння увійшли 54 (52,4%) постраждалих, в основну групу – 49 (47,6%). Поранених пацієнтів було 72 (69,9%),
травмованих – 31 (30,1%). Усі постраждалі були чоловіки, середній вік яких становив 37,5±1,7 року (від 23 до 52 років).
Результати. При бойових пошкодженнях грудної клітки хірургічні заходи завжди проводяться за підтримки анестезіологічного забезпечення. Усі відеоторакоскопічні (ВТС) оперативні втручання були виконані в умовах загальної анестезії. Різні види і методи
поєднаної, комбінованої анестезії найчастіше супроводжуються інтубацією трахеї і проведенням штучної вентиляції легень. Однолегеневу вентиляцію під час проведення ВТС оперативних втручань при бойових пораненнях і травмах було проведено в 36 (69,2%) випадках. Перехід з ендобронхіальної на ендотрахеальну інтубацію при проведенні ВТС оперативних втручань відзначено у 9 (17,3%)
випадках. Зазначені постраждалі надходили на II рівень надання медичної допомоги у важкому стані із загрозою для життя (ПІ<2,
PTS=35-48). Перехід на звичайну дволегеневу вентиляцію при проведенні селективної вентиляції легень була зумовлена тяжкістю
стану постраждалих, що проявлялося зниженням сатурації крові до 85%.
Заключення. Розроблений і впроваджений диференційований підхід анестезіологічного забезпечення під час проведення
відеоторакоскопічних оперативних втручань у постраждалих з бойовими пораненнями і травмами грудної клітки дозволив без ускладнень
провести однолегеневу вентиляцію в 36 (69,2%) випадках, диференційовано підходити до виду та обсягу оперативного втручання, що дозволило досягти надійного гемостазу ран, аеростаз легких, видалення сторонніх тіл з органів грудної клітки, ретельної санації плевральної
порожнини, запобігти розвитку ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень, пов’язаних із знеболюванням і вентиляцією легень.
The objective: Improving the results of treatment of the wounded in the chest due to differentiated anesthetic management and the use of video
thoracoscopy at II–IV levels of medical care.
Materials and research methods. A retrospective analysis of the results of surgical treatment of 103 victims with a chest trauma in the ATO/
JFO area at the II–IV levels of medical care during the period from 2014 to 2019 was performed. Two clinical groups of victims were formed,
which are identical in age, sex, traumatogenesis, clinical and nosological structure, severity and nature of injuries. The comparison group included
54 (52.4%) victims, the main group – 49 (47.6%). The wounded accounted for 72 (69.9%), injured – 31 (30.1%). All the victims were men whose
average age was 37.5±1.7 years (23 to 52 years).
Results. In case of combat injuries of the chest, surgical measures are always carried out with the support of anesthetic management. All PTS
surgical interventions were performed by us under general anesthesia. Various types and methods of conjugate, combined anesthesia are most
often accompanied by intubation of the trachea and mechanical ventilation. One-pulmonary ventilation during PTS surgical interventions for
combat injuries and injuries we performed in 36 (69.2%) cases. The transition from endobronchial to endotracheal intubation during PTS surgical
interventions was in 9 (17.3%) cases. These victims were admitted to the II level of medical care in serious condition with a threat to life (PI<2,
PTS=35-48). The transition to normal bipulmonary ventilation during selective ventilation of the lungs was due to the severity of the condition
of the victims, which was manifested by a decrease in blood saturation to 85%.
Conclusions. The developed and implemented differentiated approach of anesthesiological support for surgical treatment of surgical interventions
in patients with military injuries and chest injuries made it possible to carry out single-lung ventilation without complications in 36 (69.2%) cases,
differentially approach the type and volume of surgical intervention, which made it possible to achieve reliable hemostasis wounds, aerostasis of
the lungs, removal of foreign bodies from the organs of the chest, thorough rehabilitation of the pleural cavity, prevent the development of early
and late postoperative complications associated with anesthesia and mechanical ventilation.
Цель исследования: улучшение результатов лечения раненых в грудную клетку за счет дифференцированного анестезиологического
обеспечения и применения видеоторакоскопии на II–IV уровнях оказания медицинской помощи.
Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ результатов хирургического лечения 103 пострадавших с боевой травмой
грудной клетки в зоне проведения АТО/ООС на II–IV уровнях медицинской помощи в период с 2014 по 2019 гг. Сформированы две клинические группы пострадавших, которые идентичны по возрасту, полу, травмогенезу, клинико-нозологической структуре, тяжестью
и характером повреждений. В группу сравнения вошли 54 (52,4%) пострадавших, в основную группу – 49 (47,6%). Раненых пациентов
было 72 (69,9%), травмированных – 31 (30,1%). Все пострадавшие были мужчины, средний возраст которых составил 37,5±1,7 года (от
23 до 52 лет).
Результаты. При боевых повреждениях грудной клетки хирургические мероприятия всегда проводятся при поддержке анестезиологического обеспечения. Все видеоторакоскопические (ВТС) оперативные вмешательства были выполнены в условиях общей анестезии.
Различные виды и методы сопряженной, комбинированной анестезии чаще всего сопровождаются интубацией трахеи и проведением
искусственной вентиляции легких. Однолегочная вентиляция при ВТС оперативных вмешательствах при боевых ранениях и травмах
была проведена в 36 (69,2%) случаях. Переход с эндобронхиальной на эндотрахеальную интубацию при проведении ВТС оперативных
вмешательств отмечен в 9 (17,3%) случаях. Указанные пострадавшие поступали на II уровень оказания медицинской помощи в тяжелом
состоянии с угрозой для жизни (ПИ<2, PTS=35-48). Переход на обычную двулегочную вентиляцию при проведении селективной вентиляции легких была обусловлена тяжестью состояния пострадавших, что проявлялось снижением сатурации крови до 85%.
Заключение. Разработанный и внедренный дифференцированный подход анестезиологического обеспечения при видеоторакоскопических оперативных вмешательств у пострадавших с боевыми ранениями и травмами грудной клетки позволил без осложнений провести
однолегочную вентиляцию в 36 (69,2%) случаях, дифференцированно подходить к виду и объему оперативного вмешательства, что позволило достичь надежного гемостаза ран, аэростаза легких, удалению инородных тел из органов грудной клетки, тщательной санации
плевральной полости, предотвратить развитие ранних и поздних послеоперационных осложнений, связанных с обезболиванием и вентиляцией легких.
