Найбільш чутливими показниками функціонального стану нирок є швидкість клубочкової фільтрації та рівень креатиніну в крові, який
практично не залежить від екстраренальних факторів і не піддається суттєвим добовим коливанням. Перспективними вважають пошуки
нових можливостей коригуючого медикаментозного впливу (МВ) на перебіг гострого пієлонефриту та супутнього цукрового діабету (ЦД)
з метою запобігання розвитку патоморфологічних змін функціональних ниркових порушень. Оцінювання ефективності етіотропного МВ
лікарськими засобами та його поєднання з патогенетичним впливом на вміст креатиніну в плазмі крові і сечі та його кліренс при гострому
пієлонефриті та супутньому ЦД 1-го і 2-го типів за умов експерименту стало метою даного дослідження. Отримані дані експериментального дослідження виявили більш виражене підвищення рівня креатиніну в плазмі крові порівняно з його вмістом в сечі: у плазмі крові на 83,6%, у сечі – на 25,1% відповідно по відношенню до норми, що свідчить про істотне зниження рівня гломерулярної фільтрації. Кліренс креатиніну при гострому пієлонефриті був знижений на 15,2%, а при супутньому ЦД спостерігались більш виражені зміни. Так, при ЦД 2-го типу спостерігалось зменшення на 27,3%, а при ЦД 1-го типу – на 36,4% по відношенню до норми. Застосування етіотропного впливу при ЦД 1-го і 2-го типів сприяло помірному поліпшенню цього показника, а застосування етіопатогенетичного впливу викликало суттєве підвищення показника кліренсу креатиніну, рівень якого від нормального відрізнявся лише на 9,1% при ЦД 2-го типу та на 15,2% при ЦД 1-го типу.
Етіопатогенетичне МВ обумовило попередження і стримування нефросклеротичних змін, що слід пов’язувати з комплексним впливом
антибактеріальної, мембранопротективної та метаболізм-коригувальної дії.
The most sensitive indicators of the functional state of the kidneys are the glomerular filtration rate and the level of creatinine in the blood, which
is practically independent of extrarenal factors and does not lend itself to significant daily fluctuations. The search for new possibilities of correcting
drug exposure on the course of acute pyelonephritis and concomitant diabetes mellitus seems to be promising in order to prevent the development of
pathomorphological changes in functional renal disorders. Evaluation of the effectiveness of etiotropic drug exposure to drugs and their combination
with the pathogenetic effect on the creatinine content in blood plasma and urine and its clearance in acute pyelonephritis and concomitant diabetes
mellitus type I and II in the experimental conditions was the aim of our study. The obtained experimental data revealed a more pronounced increase in creatinine in blood plasma compared with its content in urine: in blood plasma by 83.6% and in urine by 25.1%, respectively, in relation to the norm, which indicates a significant decrease in glomerular level filtering. The clearance of cretinin in acute pyelonephritis was reduced by 15.2%, and with concomitant diabetes mellitus, more distinct changes were observed, for type II diabetes there was a decrease of 27.3%, and for type I diabetes by 36.4% in relation to normal. The use of etiotropic exposure for type I and II diabetes contributed to a moderate improvement in this indicator, and the use of ethiopathogenetic effects caused a significant increase in creatinine clearance, the level of which differed from normal only by 9.1% in type II diabetes and by 15.2% with type I diabetes. Etio-pathogenetic drug intervention has led to the prevention and deterrence of nephrosclerotic changes, which should be associated with the
complex effect of antibacterial, membrane-protective and metabolism-correcting effects.
Наиболее чувствительными показателями функционального состояния почек являются скорость клубочковой фильтрации и уровень
креатинина в крови, который практически не зависит от экстраренальных факторов и не поддается существенным суточным колебаниям. Перспективными представляются поиски новых возможностей корректирующего медикаментозного воздействия (МВ) на течение
острого пиелонефрита и сопутствующего сахарного диабета (СД) с целью предотвращения развития патоморфологических изменений
функциональных почечных нарушений. Оценка эффективности этиотропного МВ лекарственными средствами и их сочетание с патогенетическим воздействием на содержание креатинина в плазме крови и мочи и его клиренс при остром пиелонефрите и сопутствующем
СД 1-го и 2-го типов в условиях эксперимента стало целью данного исследования. Полученные данные экспериментального исследования выявили более отчетливое повышение уровня креатинина в плазме крови по сравнению с его содержанием в моче: в плазме крови на 83,6% и в моче на 25,1% соответственно по отношению к норме, что свидетельствует о существенном снижении уровня клубочковой фильтрации. Клиренс кретинина при остром пиелонефрите был снижен на 15,2%, а при сопутствующем СД наблюдались более отчетливые изменения. Так, при СД 2-го типа наблюдалось уменьшение на 27,3%, а при СД 1-го типа – на 36,4% относительно нормы. Применение этиотропного воздействия при СД 1-го и 2-го типов способствовало умеренному улучшению этого показателя, а применение этиопатогенетического воздействия вызвало существенное повышение показателя клиренса креатинина, уровень которого от нормального отличался лишь на 9,1% при СД 2-го типа и на 15,2% при СД 1-го типа. Этиопатогенетическое МВ обусловило предупреждение и сдерживание нефросклеротических изменений, что следует связывать с комплексным воздействием антибактериального, мембранопротективного и метаболизм-корректирующего влияния.
