Стан проблеми. Інтерес до проблеми вузлового зобу не зменшується у зв’язку з великою розповсюдженістю вузлових уражень ЩЗ, із застійними помилками в діагностиці та лікуванні, з переоглядом
показань гормонального та інвазійного дослідження, а також з вільним визначенням показань до операції.
Питання вибору показань до адекватного лікування хворих з вузловими формами зобу є актуальним не
тільки в України, але й в усьому світі. На теперішній час зустрічається сполучення «дифузне збільшення
ЩЗ і вузлові утворення», яке є дискусійним у виборі метода лікування.
Мета роботи – визначення показань до хірургічного втручання при патології щитоподібної залози на основі комплексної семіотики: клініки, оцінки гормонального фону, даних ультразвукового та морфологічного дослідження.
Матеріал та методи. На основі пролонгованої та інтенсивної клінічної семіотики сформовані
дві групи пацієнтів, які підлягали хірургічному втручанню. В 1-й групі (n=16) визначалися великі розміри
дифузного зобу з вузловими утвореннями до 1,5 см, але викликаючими компресію трахеї та n. vagus; в 2-й
групі (n=14) виявлено вузлові утворення ЩЗ різних розмірів (від 0,5 до 2-3 см), але вони також супроводжувались компресією трахеї та n. vagus. У 100 % хворих визначалися деформації зовнішніх контурів шиї в різному ступені. При ларингоскопії у 7 (23,3%) обстежених з великими вузлами лівої долі ЩЗ спостерігався парез лівої половини
гортані, а у 6 (20%) – легке відставання рухливості гортані при фонації на стороні ураження щитоподібної
залози.
Результати. Хірургічне втручання полягало в інтраопераційній візуалізації, мобілізації та виділенні вузлового утворення з включенням у видалений блок зміненої тканини залози та із збереженням
зворотного нерва для виключення тяжких ускладнень – параліча гортані.
Післяопераційний період мав перебіг без ускладнень, перебування хворих у стаціонарі складало 5-
6 койко-днів. У 13 пацієнтів клінічні прояви параліча гортані у вигляді відставання половини гортані при
фонації були компенсовані.
Висновки. Показанням до хірургічному втручання хворих з патологією щитоподібної залози служили: анамнез, неефективність пролонгованої гормонотерапії, дані ультразвукового дослідження (наявність вузлових утворень), цитологічне заключення (колоїдні або гіперпластичні вузли) та клінічна симптоматика (симптоми компресії трахеї і n. vagus) з урахуванням рівня ТТГ.
Status of problem. The interest to the problem of nodular goiter is not reducing due to the enormous
prevalence of nodular thyroid lesions, due to the rooted misconceptions in diagnosis and treatment, due to updates
of the indications for hormonal and invasive research, as well as an arbitrary definition of indications for surgery.
Choosing the indications for adequate treatment of nodular goiter forms is urgent not only in Ukraine but
all over the world.
The aim. Our purpose is to determine the indications for surgical treatment of thyroid disease on the basis
of complex semiotics: clinical examination of the patient, hormonal evaluation, ultrasound data and morphological
study.
Materials and Methods. On the basis of the duration and intensity of clinical semiotics two groups of
patients for surgical treatment were formed. The first group (n = 16) of patients was the group with larger sizes of
diffuse goiter with nodules (up to 1.5 cm) causing compression of the trachea and n. vagus. And the second group
(n = 14) of patients was the group with thyroid nodules by various sizes (from 0.5 to 2.3 cm) accompanied with a
compression of the trachea and n. vagus.
100% of patients had the deformations of external contours of the neck in different degrees. During indirect
laryngoscopy 7 (23.3%) patients with large left lobe of thyroid nodes had paresis of the left half of the larynx, and
6 (20%) patients had a slight lag in the larynx during phonation on the affected side of the thyroid gland.
Results. The surgical treatment consisted of intraoperative visualization, mobilization and allocation of
thyroid nodule with the inclusion in a removable unit the altered tissue of gland and preservation of recurrent
laryngeal nerve in order to avoid severe complication – paralysis of the larynx.
The postoperative period was uneventful, the hospital stay lasted 5-6 days. In 13 patients the clinical
manifestations of laryngeal paresis in form of vocal cord mobility lag during phonation were compensated.
Conclusions. The indication for surgery for our patients were: the history, the inefficiency of long-term
hormone replacement therapy, the ultrasound examination (presence of nodules), the cytology data (colloidal or
hyperplastic nodes) and severe clinical symptoms (the symptoms of compression of the trachea and n. vagus),
taking into account the level of thyroid stimulating hormone (TSH).