Провідне місце в структурі захворюваності серед дітей України займають респіраторні інфекції. За даними ВООЗ, серед основних причин дитячої смертності гострі
респіраторні інфекції, а саме пневмонія, становлять 19% усіх смертей. У структурі дитячої смертності по Україні пневмонія займає 3 місце. За різними даними,
частота смерті дітей від позагоспітальної пневмонії становить у середньому 13,1 на
100 тис. дитячого населення. Таким чином, пневмонія є однією з найважливіших медико-соціальних проблем сучасної педіатрії. Тому аналіз захворюваності органів дихання, зокрема на пневмонію, серед дитячого населення Південного регіону України
є актуальним.
Метою нашої роботи було вивчення динаміки показників захворюваності (за період 2010–2015 рр.) дитячого населення України та окремо Південного регіону на
хвороби органів дихання та пневмонії зокрема.
Матеріалом дослідження були дані медичної статистики закладів охорони
здоров’я України за період 2010–2015 рр. Методи дослідження: інформаційний, статистичний, графічний.
To analyze the health of the child population used statistical incidence, disease prevalence, their gender
features and age characteristics, mortality. According to WHO, among the major causes of child mortality, the
share of pneumonia accounts for 19% of all deaths. In Ukraine in the structure of infant mortality pneumonia
ranked third.The aim of the work was to study the structure of child morbidity with respiratory diseases and
pneumonia in Ukraine and separately of Southern region.
The material of the study are the data of medical statistics. The study used informational, statistical and
graphical methods.
The study found that respiratory diseases occupy a leading place in the structure of child morbidity in
Ukraine, with a 67.1% share. It was found that the share of children (0–17 years) in 2015 accounted for 65 411
cases of pneumonia (32%). The analysis showed that the incidence of pneumonia is characterized by age and
regional differencies. Thus, the highest rates are observed in children aged 0–14 years and of urban children.
According to the statistical analysis of the Southern region, in the Kherson region incidence rate of pneumonia
was signifcantly higher than the national average. Conducted analysis of normative documents regulating the
treatment of pneumonia in children. It turned out that in documents there are groups of drugs without a specifc
medication lists. It is necessary to conduct pharmacoeconomic analysis of rational choice of drugs and rational
use of healthcare resources.
Для анализа состояния здоровья детского населения используют статистические показатели заболеваемости, распространенности болезней, их половые и возрастные особенности, смертность. По
данным ВООЗ, среди основных причин детской смертности на долю пневмонии приходится 19% всех
смертей. В Украине в структуре детской смертности пневмония занимает третье место. Целью
работы стало изучение структуры заболеваемости детского населения Украины и отдельно Южного
региона заболеваниями органов дыхания и пневмонией в частности.
Материалом исследования стали данные медицинской статистики учреждений здравоохранения
Украины. В процессе исследования использовали информационный, статистический и графический
методы.
По результатам исследования установлено, что заболевания органов дыхания занимают ведущее
место в структуре заболеваемости детского населения Украины (67,1%). Установлено, что на долю детей (0–17 лет) в 2015 г. приходилось 65 411 случаев пневмонии (около 32%). Выявлено, что заболеваемость пневмонией характеризуется возрастными и региональными особенностями. Наиболее высокие
показатели наблюдаются у детей в возрасте 0–14 лет и у детей, являющихся городскими жителями (более 65%). По данным статистического анализа Южного региона, выявлено, что в Херсонской области
показатель заболеваемости пневмонией был существенно выше среднестатистического показателя по
стране. Проведен анализ нормативных документов, регулирующих фармакотерапию пневмонии у детей.
Выявлено, что в них представлены только группы лекарственных средств, без уточнения конкретных
перечней препаратов. Определена актуальность проведения дальнейшего фармакоэкономического анализа с целью более рационального отбора препаратов, что, в свою очередь, будет способствовать рациональному использованию ресурсов здравоохранения.