Актуальність. Люмбальний дренаж (ЛД) є важливим методом лікування після
аневризматичного субарахноїдального крововиливу (САК), зокрема для зниження ризику церебрального вазоспазму (ЦВ) та відтермінованої церебральної
ішемії (ВЦІ). Попри можливі ускладнення, такі як менінгіт, ЛД покращує функціональні результати та сприяє відновленню неврологічного дефіциту. Однак його
застосування не знижує летальність серед пацієнтів з аневризматичним САК.
Мета роботи – визначити особливості раннього ЛД, доданого до стандарту
лікування пацієнтів з САК.
Матеріали та методи. У ретроспективному когортному дослідженні було проаналізовано історії хвороби 259 пацієнтів з аневризматичним САК, які отримували
лікування в період 2000–2023 рр. Пацієнтів розподілили на три групи залежно
від факту встановлення ЛД та його тривалості: 1 – ЛД з метою забезпечення
хірургічного доступу, 2 – тривалий ЛД до повної санації ліквору, 3 – без ЛД.
Дослідження включало аналіз ефективності та безпеки ЛД через дослідження
демографічних даних, тривалості ЛД, клінічних проявів, частоти гідроцефалії
та менінгіту, а також ЦВ, ВЦІ та результатів лікування.
Результати та їх обговорення. Пацієнти з короткотривалим ЛД продемонстрували кращі оцінки за модифікованою шкалою m-WFNS на першу післяопераційну добу. Пацієнти з менінгеальними ознаками частіше потребували встановлення ЛД, тоді як загально-мозкова неврологічна симптоматика обмежувала його
застосування. Одноденне використання ЛД не призвело до збільшення частоти
менінгіту. Тривале використання ЛД не вплинуло на розвиток ЦВ та ВЦІ.
Висновки. Встановлення ЛД повинно ґрунтуватися залежно від клінічного
профілю пацієнта, з урахуванням менінгеального синдрому та поширеності
крововиливу. ЛД продемонстрував ефективність і безпеку як коригуючий
метод лікування САК.
Background. Lumbar drainage (LD) is an important treatment modality after aneurysmal subarachnoid hemorrhage (SAH), particularly to reduce the risk of cerebral
vasospasm (CV) and delayed cerebral ischemia (DCI). Despite potential complications such as meningitis, LD improves functional outcomes and promotes recovery
of neurological deficits. However, its use does not reduce mortality in patients with
aneurysmal SAH.
Purpose – to determine the features of early LD added to the standard treatment
for patients with SAH.
Materials and Methods. In a retrospective cohort study, the medical records of
259 patients with aneurysmal SAH treated between 2000 and 2023 were analyzed.
Patients were divided into three groups depending on the fact of LD placement and
its duration: 1 – LD to ensure surgical access, 2 – prolonged LD until complete cerebrospinal fluid drainage, and 3 – without LD. The study included an analysis of the efficacy
and safety of LD by assessing demographic data, LD duration, clinical manifestations,
incidence of hydrocephalus and meningitis, as well as CV, DCI, and treatment outcomes.
Results. Patients with short-term LD demonstrated better grades on the m-WFNS
scale on the first postoperative day. Patients with meningeal signs required LD
more often, while general cerebral neurological symptoms limited its use. A one-day
use of LD did not increase the frequency of meningitis. Long-term use of LD
did not affect the development of CV and DCI.
Conclusions. The LD placement should be based on the patient’s clinical profile,
considering the meningeal syndrome and the extent of hemorrhage. LD has demonstrated efficacy and safety as an adjunctive treatment for SAH.
arterial aneurysm, subarachnoid hemorrhage, lumbar drainage, cerebral
vasospasm, delayed cerebral ischemia.