Синдром подразненого кишечника є поширеним функціональним розладом шлунково-кишкового тракту, що характеризується
рецидивуючим болем у животі, порушеннями дефекації та здуттям, і має
біопсихосоціальну природу, впливаючи на взаємодію між кишечником і
центральною нервовою системою через вісь "кишечник–мозок". Складові
інтелектуально-мнестичних функцій включають пам’ять, інтелектуальну складову, увагу та сприйняття та обробку інформації. Дослідження спрямоване на вивчення стану інтелектуально-мнестичних функцій, зокрема концентрації уваги, короткочасної та опосередкованої пам’яті, а також вербальнологічного мислення, у 72 пацієнтів із клінічно підтвердженим СПК віком від
18 до 67 років. Учасники були розподілені на три групи залежно від частоти
загострень за період 2019–2024 років: група А (рідкісні рецидиви, до 3
звернень за медичною допомогою), група Б (помірна частота, 4–10 звернень) і
група В (часті загострення, понад 11 звернень). Для оцінки когнітивних
функцій застосовувалися стандартизовані нейропсихологічні методики:
таблиці Шульте (концентрація уваги), методика Джекобсона (короткочасна
пам’ять), кільця Ландольта (обсяг уваги та перцептивна швидкість) і
піктограми О. Лурії (опосередкована пам’ять і мислення). Результати
показали, що в групі А когнітивні функції залишалися збереженими з
високими показниками уваги, пам’яті та швидкості обробки інформації. У
групі Б відзначено помірне зниження цих показників, пов’язане з періодичним
дискомфортом і стресом. Пацієнти групи В продемонстрували значні
когнітивні порушення, включаючи дефіцити концентрації, пам’яті та
мислення, що корелюють із хронічним болем, втомою, тривожністю та
дисбіозом кишечника. Встановлено прямий зв’язок між частотою загострень
СПК і ступенем когнітивного дефіциту, що підтверджує системний вплив
захворювання на нейропластичність і нейротрансмісію. Для покращення
якості життя рекомендовано комплексне лікування, що поєднує гастроентерологічну терапію з психотерапією та, за необхідності, антидепресантами,
спрямованими на відновлення когнітивних функцій і гармонізацію психоемоційного стану.
Irritable bowel syndrome is a common functional disorder of the
gastrointestinal tract, characterised by recurrent abdominal pain, bowel movements
and bloating, and has a biopsychosocial nature, affecting the interaction between the
gut and the central nervous system through the gut-brain axis. The components of
intellectual and mental functions include memory, intellectual component, attention,
and perception and processing of information. The study aimed to investigate the
state of intellectual and mental functions, in particular concentration, short-term and
indirect memory, as well as verbal and logical thinking, in 72 patients with clinically
confirmed IBS aged 18 to 67 years. Participants were divided into three groups
depending on the frequency of exacerbations in the period 2019-2024: group A (rare
relapses, up to 3 visits for medical care), group B (moderate frequency, 4-10 visits)
and group C (frequent exacerbations, more than 11 visits). Standardised
neuropsychological methods were used to assess cognitive functions: Schulte tables
(concentration of attention), Jacobson's method (short-term memory), Landolt rings
(attention span and perceptual speed) and O. Luria's pictograms (indirect memory
and thinking). The results showed that in group A, cognitive functions remained
preserved with high rates of attention, memory and information processing speed.
In group B, a moderate decrease in these indicators was noted, associated with
periodic discomfort and stress. Patients in Group C demonstrated significant
cognitive impairment, including deficits in concentration, memory and thinking,
which correlate with chronic pain, fatigue, anxiety and intestinal dysbiosis. A direct
correlation between the frequency of IBS exacerbations and the degree of cognitive
deficit has been established, which confirms the systemic impact of the disease on
neuroplasticity and neurotransmission. To improve the quality of life, a comprehensive
treatment combining gastroenterological therapy with psychotherapy and, if
necessary, antidepressants aimed at restoring cognitive functions and harmonising
the psycho-emotional state is recommended.
